Кримінальний процесуальний кодекс україни

Вид материалаКодекс

Содержание


Глава 23. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового провадження
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   28

7) існує вирок за тим же обвинуваченням, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження з тієї ж підстави.

2. Про закриття кримінального провадження слідчий, державний обвинувач приймають постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Слідчий складає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених у пунктах 1—3 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Державний обвинувач складає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.

Закриття кримінального провадження у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої цієї статті, не допускається, якщо обвинувачений заперечує проти застосування щодо нього амністії. В такому разі судовий розгляд продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Рішення державного обвинувача про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

4. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, державному обвинувачу.

Копія постанови державного обвинувача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.

5. Якщо обставини, передбачені у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов’язаний ухвалити виправдальний вирок, а у випадках, передбачених у пунктах 3 і 5 частини першої цієї статті, — обвинувальний вирок із звільненням обвинувачуваного від покарання.

§ 2. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру

Стаття 260. Відкриття матеріалів іншій стороні

1. Державний обвинувач не пізніше ніж за п’ять днів до моменту звернення до суду із обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру або одночасно із клопотанням про продовження строку досудового розслідування зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про надання доступу до матеріалів досудового провадження.

2. Державний обвинувач зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового провадження, які є в його розпорядженні, в тому числі будь-які відомості або матеріали, які самі по собі або у сукупності з іншими відомостями або матеріалами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинувачуваного або сприяти пом’якшенню покарання.

3. Державний обвинувач зобов’язаний також надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речі або їх частини, документи або копії з них, приміщення або місця, якщо вони перебувають у володінні або під контролем держави, і державний обвинувач має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

4. Надання доступу до матеріалів дає можливість робити копії або відображення матеріалів.

5. У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути вилучені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Вилучення повинне бути чітко позначено. За клопотанням сторони суд має право дозволити доступ до відомостей, які були вилучені.

6. Сторона захисту за запитом державного обвинувача зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речі або їх частини, документи або копії з них, житла чи іншого володіння, якщо вони перебувають у володінні або під контролем сторони захисту, які сторона захисту має намір використати як докази у суді.

Сторона захисту має право не надати державному обвинувачу доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані державним обвинувачем на підтвердження винуватості обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення.

7. Сторони кримінального провадження зобов’язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

8. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Стаття 261. Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового провадження

1. Обвинувальний акт повинен містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинувачуваного (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада державного обвинувача;

5) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які державний обвинувач вважає встановленими, та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке, зокрема, повинне включати посилання на положення закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

2. Обвинувальний акт підписується державним обвинувачем із зазначенням дати та місця його складення.

3. До обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового провадження. Надання суду інших документів до моменту проведення підготовчого судового засідання забороняється.

Стаття 262. Клопотання про застосування примусових заходів
виховного чи медичного характеру

1. Клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, крім відомостей, передбачених у статті 261 цього Кодексу, повинне містити інформацію про захід виховного або медичного характеру, який пропонується застосувати.

Стаття 263. Надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру та реєстру матеріалів досудового провадження

1. Одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру до суду державний обвинувач зобов’язаний подати копію відповідного документа та реєстру матеріалів досудового провадження обвинувачуваному та його захиснику.

§ 3. Продовження строку досудового розслідування

Стаття 264. Клопотання про продовження строку досудового розслідування

1. У клопотанні державного обвинувача про продовження строку досудового розслідування зазначаються:

1) прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;

2) суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа;

3) посилання на відомості, якими обґрунтовується підозра;

4) відомості про надання підозрюваному та захиснику доступу до матеріалів досудового провадження, які стосуються обґрунтування продовження строку досудового розслідування;

5) процесуальні дії, які потребують додаткового часу;

6) значення результатів зазначених процесуальних дій для судового розгляду;

7) строк проведення процесуальних дій;

8) обставини, що перешкоджали проведенню процесуальних дій раніше.

2. До клопотання додаються:

1) копії засвідчених матеріалів, якими державний обвинувач обґрунтовує підозру;

2) перелік свідків, яких державний обвинувач вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

3. Одночасно з поданням клопотання державний обвинувач повідомляє стороні захисту про відкриття матеріалів в порядку, передбаченому у статті 260 цього Кодексу.

Стаття 265. Розгляд клопотання про продовження строку
досудового розслідування

1. Слідчий суддя призначає час та дату розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування не пізніше ніж через п’ять днів після отримання клопотання державного обвинувача.

2. Слідчий суддя розглядає клопотання про продовження строку досудового розслідування за участю сторін кримінального провадження з дотриманням загальних правил судового розгляду, передбачених цим Кодексом.

3. Перед початком розгляду слідчий суддя зобов’язаний роз’яснити підозрюваному такі його права:

1) мати захисника, на присутність захисника під час розгляду, а за відсутності коштів на оплату послуг захисника — скористатися послугами захисника за рахунок держави;

2) не говорити нічого з приводу повідомленої підозри або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;

3) давати пояснення з приводу повідомленої підозри чи відмовитися давати пояснення.

4. Слідчий суддя зобов’язаний попередити підозрюваного, що будь-які його заяви можуть бути використані проти нього під час судового розгляду.

Стаття 266. Закриття провадження під час розгляду клопотання
про продовження строку досудового розслідування

1. Слідчий суддя закриває кримінальне провадження і скасовує заходи забезпечення кримінального провадження щодо підозрюваного, якщо досліджені під час розгляду обставини недостатні, щоб створити вагоме переконання, що:

1) сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру;

2) підозрюваний причетний до такої події кримінального правопорушення;

3) діяння підозрюваного є кримінальним правопорушенням згідно із законом України про кримінальну відповідальність.

2. Під час вирішення питання про наявність достатніх підстав для підозри слідчий суддя не зобов’язаний приймати до уваги заперечення щодо допустимості визнання відомостей доказами.

3. Ухвала суду про закриття кримінального провадження щодо певного підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

Стаття 267. Відмова у продовженні строку досудового розслідування

1. У разі незакриття кримінального провадження згідно із статтею 266 цього Кодексу слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку досудового розслідування, якщо державний обвинувач не доведе, що:

1) додатковий строк необхідний для отримання пояснень, показань, речей, документів, які можуть бути доказами під час судового розгляду, і об’єктивні обставини заважали отримати ці пояснення, показання, речі, документи раніше, або

2) додатковий строк необхідний для проведення або завершення експертизи, якщо строк такої експертизи обумовлений відповідними методиками дослідження, та

3) зазначені у попередніх пунктах цієї частини дії не могли бути завершені раніше через об’єктивні причини.

Стаття 268. Наслідки відмови у продовженні строку досудового розслідування

1. Після набрання законної сили ухвалою суду про відмову у продовженні строку досудового розслідування державний обвинувач зобов’язаний протягом п’яти днів:

1) закрити кримінальне провадження, або

2) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.

Стаття 269. Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування

1. Якщо слідчий суддя задовольняє клопотання державного обвинувача, він визначає новий строк досудового розслідування. У будь-якому разі слідчий суддя зобов’язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування, але не більше:

1) шістдесяти днів, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину невеликої тяжкості;

2) дев’яноста днів, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості;

3) ста вісімдесяти днів, якщо особа підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

2. У разі важкого захворювання підозрюваного, обвинувачуваного, яке перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, зникнення підозрюваного, обвинувачуваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності або необхідності виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва під час кримінального провадження протягом продовжених строків досудового розслідування, державний обвинувач має право подати додаткове клопотання про продовження строку досудового розслідування.

Додатково продовжений слідчим суддею строк досудового розслідування в цьому разі закінчується в момент видужання підозрюваного, обвинувачуваного, з’явлення підозрюваного, обвинувачуваного, який перебував у розшуку, завершення необхідних процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

Додатково продовжений строк досудового розслідування не включається у строки, передбачені у частині першій цієї статті.

Глава 22. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків

Стаття 270. Загальні положення досудового розслідування
кримінальних проступків

1. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Стаття 271. Строки досудового розслідування кримінальних проступків

1. Досудове розслідування кримінальних проступків повинне здійснюватися протягом розумних строків, але не більше тридцяти днів з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку.

2. Продовження строків досудового розслідування кримінальних проступків є можливим у загальному порядку. Строк продовження досудового розслідування кримінальних проступків у порядку, передбаченому цим Кодексом, не може перевищувати тридцяти днів.

Стаття 272. Запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальних проступків

1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Стаття 273. Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків

1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється проводити всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, крім негласних слідчих (розшукових) дій.

Стаття 274. Порядок повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку

1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку складається слідчим і підлягає затвердженню державним обвинувачем.

Стаття 275. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків

1. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

2. Слідчий зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження державному обвинувачу:

1) проект рішення про закриття кримінального провадження, або

2) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, або

3) проект клопотання до слідчого судді про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.

У разі необхідності державний обвинувач має право самостійно оформити процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті.

3. Державний обвинувач зобов’язаний до спливу тридцятиденного строку після повідомлення особі про підозру:

1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження або

2) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, або

3) подати клопотання до слідчого судді про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.

4. Відкриття матеріалів досудового провадження іншій стороні здійснюється слідчим в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Глава 23. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового провадження

§ 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи державного обвинувача під час досудового провадження

Стаття 276. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача, які можуть бути оскаржені під час
досудового провадження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача:

1) рішення слідчого про закриття кримінального провадження — заявником, потерпілим;

2) рішення державного обвинувача про закриття кримінального провадження — заявником, потерпілим, підозрюваним;

3) рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача під час застосування заходів безпеки — особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

2. Особи, які не є учасниками кримінального провадження, але права, свободи та інтереси яких були порушені рішеннями, діями чи бездіяльністю слідчого чи державного обвинувача під час виконання ухвали слідчого судді, мають право оскаржити їх в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

3. Інші скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача не розглядаються під час досудового провадження і можуть бути предметом судового розгляду під час підготовчого провадження у суді в порядку, визначеному у статтях 307—311 цього Кодексу.

4. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені також рішення, дії чи бездіяльність, передбачені у частині першій цієї статті.

Стаття 277. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача, її повернення або відмова у відкритті провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача, передбачені у частині першій статті 276 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

2. Скарга, подана після закінчення строків, передбачених у частині першій цієї статті, залишається без розгляду, якщо слідчий суддя, суд за клопотанням особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

3. Скарга повертається, якщо:

1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;

2) скарга не підлягає розгляду у цьому суді.

4. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

5. Слідчий суддя, суд відмовляють у відкритті провадження лише у разі, якщо:

1) скаргу не належить розглядати в порядку кримінального провадження;

2) з приводу спору існує рішення суду, яке набрало законної сили.

6. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

7. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

8. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 278. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи
бездіяльність слідчого чи державного обвинувача
під час досудового провадження

1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача під час досудового провадження не зупиняє виконання рішення чи проведену дію слідчого, державного обвинувача.

2. Слідчий чи державний обвинувач самостійно може скасувати оскаржуване рішення або припинити його дію.

Стаття 279. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи
бездіяльність слідчого чи державного обвинувача
під час досудового провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а скарги на рішення державного обвинувача про закриття кримінального
провадження — суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими у статтях 312—372 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового провадження розглядаються і приймаються відповідні судові рішення протягом сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги.

3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового провадження здійснюється за обов’язковою участю особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи державного обвинувача, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються. Відсутність слідчого чи державного обвинувача не є перешкодою для розгляду скарги.

Стаття 280. Рішення суду за результатами розгляду скарг на
рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача під час досудового провадження

1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача приймається судове рішення у формі ухвали згідно з правилами цього Кодексу.

За результатами розгляду скарг на рішення державного обвинувача про закриття кримінального провадження ухвалюється вирок згідно з правилами цього Кодексу.

2. Ухвала суду за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового провадження може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи державного обвинувача;