Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, дозвольте виголосити оголошення. Відповідно до статті 13 закон

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Володимир Костянтинович Бронніков, співдоповідач. Від Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної безпеки і ядерної політики.

12:56:15

БРОННІКОВ В.К.

Система... Уважаемые коллеги! Система норм и правил, которая действует в атомной энергетике, она предусматривает нормативное регулирование любой мелочи, которая впоследствии или в совокупности этих мелочей может сказаться на грубом нарушении безопасности производства работ, на грубом нарушении квалификации допущенного персонала к проведению работ.

В этой связи предлагаемый Кабинетом Министров законопроект вводит систему административной ответственности за те мелкие нарушение, которых не должно быть в атомном, в ядерном, энергетическом комплексе.

Поэтому комитет одностайно поддержал этот законопроект и просит зал поддержать его в целях сохранения необходимой культуры эксплуатации наших атомных объектов. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую вам. Будь ласка, прошу записатися для виступів з цього приводу. Прошу на табло висвітити перелік прізвищ.

Юрій Анатолійович Кармазін, підготуватися Соломатіну. Так, Кармазіна немає, тоді Андрію Шкілю...

12:57:57

КАРМАЗІН Ю.А. Не можна в проході пройти.

ГОЛОВА. Так ви тут уже сидіть.

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни, "Солідарність".

Шановні народні депутати, насправді питання дуже серйозне піднімається, питання піднімається, і яке сьогодні правильно піднято, про підвищення рівня відповідальності на таких серйозних об'єктах. І я вам нагадаю, що змінюють проект закону, складаються з норм, які доповнюють, відміняють і змінюють дії чи статті кодексу України про адміністративні правопорушення, складається він з кількох розділів. І в цілому, коли ставити питання що про нову редакцію, скажімо, 188 статтею із значком 16, там так тепер буде написано: "Невиконання законних вимог приписів посадових осіб, які здійснюють державний нагляд за додержанням вимог ядерної та радіаційної безпеки, ненадання їм необхідної інформації, або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків".

Фактично це формулювання взято з того, що ми колись в Кримінальному кодексі написали, в тому числі і про ненадання нам, депутатам, інформації, і я вітаю такий підхід, що він має бути уніфікований, це дуже важливо зараз.

Єдине, що я думаю, що такий розброс в санкціях: від 5 до 15 неоподаткованих мінімумів за надання неправдивої інформації, це є дуже-дуже мало. Розміри штрафу тут мають бути підвищені, тому що правопорушення це дуже і дуже серйозне.

Тобто, якщо не надаються, дається неправдива інформація посадовим особам, які здійснюють державний нагляд за додержанням вимог ядерної та радіаційної безпеки, більше того, час від часу, ви знаєте, Україною ідуть чутки. Вчора, позавчора телефонували виборці: "А це правда, що сталося? А це правда, що знову стався викид з такої-то чи з такої-то станції?" Це звучить до нас. Тоді ми, народні депутати, звертаємося до вас і кажемо: "Посадовці, повідомте". Тому дуже великий ступінь ризику і дуже велика відповідальність за ненадання правдивої чи надання неправдивої інформації і вам. Тому я пропоную збільшити тут в десяток разів, підкреслюю, в десяток разів збільшити санкції і за це правопорушення 188-16, і 164-13 - порушення порядку зайняття діяльністю, це без ліцензії, якщо її отримання передбачено законодавством, і порушення правил і норм з ядерної та радіаційної.

Тут штраф від десяти до ста неоподаткованих, ну 170 гривень. Хіба це - те покарання, яке відповідає тій шкоді, яка може бути спричинена? Мені здається, що суспільство має бути належно захищено і належно захищено через санкції. Санкції, до тексту у мене нема претензій, санкції - у мене є претензії. Вони дуже-дуже м'які. Прошу їх посилити. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

13:01:25

СОЛОМАТІН Ю.П. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.

Шановні колеги, зазначений законопроект є вкрай важливим і потрібним. Але ж разом з тим я маю приєднатися до найкращого друга знедоленого народу України в частині, яка торкається визнання недостатності адміністративних покарань за порушення норм і правил радіаційної безпеки.

Зараз наш комітет разом з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій дуже ретельно вивчає і перевіряє ще раз обставини, які призвели до аварії на Чорнобильській АЕС в 86-му році. І ми знову і знову повертаємося в тому числі і до тих документів, які були напрацьовані в ті далекі часи і зараз дивимося на нові обставини, які відкриваються. Головний висновок, який торкається обставин аварії на ЧАЕС полягає не лише в тому і не стільки в тому, що персонал, починаючи від керівництва атомної електростанції радіаційно і ядерно небезпечного об'єкту і черговий персонал станції, який проводив горезвісні випробування, які призвели до аварії, але і в цілому та ситуація, яка була в галузі, в галузі використання ядерної енергії у складі Мінпаливенерго була такою, визначена була як відсутність належної культури використання вкрай небезпечної за умови нерозуміння цієї ситуації атомної ядерної енергії.

Тому я хочу підкреслити, що цей закон - це лише крок для того, щоб підвищити цю відповідальність. Але не шляхом застосування адміністративних заходів, це проміжний крок, а шляхом підвищення культури виробництва на таких вкрай небезпечних об'єктах і культури загальної всіх тих, які працюють на таких виробництвах і навіть висвітлюють в засобах масової інформації цю ситуацію, пов'язану з роботою на таких виробництвах.

Закон слід приймати, він потрібний, він на користь нашій справі.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, Андрій Шкіль. Немає?

Пеклушенко.

13:04:50

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги!

Я считаю, что этот закон нужно поддержать по нескольким соображениям. Первое, большей опасности, чем ядерные станции, сегодня в стране нет.

Второй вопрос, этот закон подготовил наш коллега - бывший директор атомной станции Пронников, это профессионал высокого гатунку.

Поэтому я вас прошу поддержать данный законопроект.

ГОЛОВА. Так, всі виступили, хто записався. Тому розгляд питання завершено. Вадим Васильович, у вас нічого немає? Будь ласка, підсумок.

ГРИЩЕНКО В.В. Нічого.

Я дякую за ті критичні висловлювання і вважаю, що у другому читанні, дійсно, ця відповідальність посадових осіб, треба її підвищити.

ГОЛОВА. Так, дякую вам.

Розгляд проекту закону про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо порушення правил ядерної та радіаційної безпеки, завершено.

Оголошується до розгляду проект закону про списання вартості несплачених обсягів природного газу. Микола Рудьковський, будь ласка! Доповідач, член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки.

13:06:19

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати! Законопроект 2413-1, підготовлений групою народних депутатів Гапочка, Баранівський, Руденко, Рудьковський та іншими з однією метою - врегулювати фінансову ситуацію, яка виникла навколо газопостачальних компаній напротязі кількох років. Так у період 1995-98 років, газопостачальні компанії зебезпечували постачання газу всім споживачам в Україні. Комерційні підприємства розраховувались згідно фіксованої доларової ціни, а постачання для комунального господарства та населення здійснювалось згідно рішення Міністерства економіки за гривні.

Таким чином, Укргазпром в той час імпортував російський газ, фіксував у себе по балансу ціну 80 доларів, передавав облгазам по 80 доларів, а облгази для теплокомуненерго і для населення конвертували по курсу на той час 2 гривні і відпускали в себе з балансу газ. Були заборгованості населення, яке вчасно не платило кошти, по-перше. По-друге, в бюджет місцевих рівнів пільги та субсидії закладались 30 чи 50 відсотків від необхідності. Таким чином, на протязі кількох років 1995-98 років було систематично неоплачувались обсяги газу, які поставлялись для населення. Курс долара в той час мінявся і скажемо так, по бухгалтерії 1995-1998 рік підприємства відпустили обсяги газу, отримали оплату в гривневому еквіваленті, заплатили облгази "Укргазпрому", який у свою чергу заплатив російським постачальникам газу, але заборгованість комунальних господарств перед облгазами нульова, в той же час, коли облгази перед укргазпромом винні великі суми в зв'язку з курсовою різницею з одного боку, а з другого боку, за рахунок того, що держава не виплатила у повному обсязі пільги та субсидії. Ця ситуація дуже болюче впливає на фінансовий стан зараз нафто і газопостачальних компаній в Україні. Чому? Бо цю заборгованість неможна списати як безнадійно втрачену в зв'язку з тим, що виникають нові податкові зобов'язання, податок на прибуток.

І тому в цій ситуації є єдиний вихід для того, щоб допомогти галузі нафтогазовій це прийняти відповідний закон і за 1995-1998 рік списати заборгованість як прийняттям окремого закону. Цей законопроект отримав позитивний висновок експертного управління, Комітет фінансів та банківської діяльності теж рекомендує його приймати у першому читанні. Міністерство економіки, фінансів, юстиції подало свої зауваження, але в цілому віце-прем'єр Гайдук своїм листом на Верховну Раду теж рекомендує з доопрацюванням прийняти цей законопроект як потрібний.

І тому я звертаюся до вас, шановні народні депутати, для того, щоб забезпечити стабільне функціонування газопостачальної системи в Україні, прийняти цей законопроект, він допоможе забезпечити надійну стабільність роботу системи і зі свого боку, з іншого боку буде гарантувати своєчасні платежі до бюджету поточних платежів НАКом "Нафтогаз України". Тобто це на наповнення бюджету ніяк не впливає. Це дає лише можливість зробити відповідні дії бухгалтерській службі НАКу "Нафтогаз України", щоб перестати бути у стані банкрутства. Це дуже позитивно вплине і на імідж держави, і на стабільність енергозабезпечення держави. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Миколо Миколайовичу.

Будь ласка, позиція уряду з цього приводу. Є від уряду представники? Будь ласка, позиція з приводу цього законопроекту.

Володимир Ілліч Шелудченко, перший заступник голови правління НАК "Нафтогаз України".

ШЕЛУДЧЕНКО В.І.

Уважаемые депутаты! Наша позиция совпадает с позицией Верховного Совета и депутата Рудьковского и убедительная просьба поддержать, поскольку это на самом деле стабилизирует работу НАК и позволит работать более еффективно и естественно увеличить дополнительные потом на поступление денежных средств в бюджет. Эта задолженность накопилась за последние годы по известной причине, и поэтому просьба поддержать законопроект. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую.

Переходимо до обговорення. Юрій Анатолійович, будь ласка.

Наступним буде виступати Віталій Шибко.

13:12:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я дивуюся тому, що уряд сьогодні не прийшов по такому важливому питанню. Тому що вважати за представника уряду представника компанії "Нафтогаз України", на користь якої мають бути зараз списання, у мене не повертається ні язик, ні жодна із частинок мого мізку. Просто не можу я усвідомити, як може усвідомлювати себе НАК "Нафтогаз". Я б радив би НАКу "Нафтогаз" розібратися, на що ви витрачали фактичну заборгованість перед компаніями. Столиця, віче і інші. На десятки мільйонів. Хіба ви думаєте, що зараз все вкрадете в Україні? Все одно заставимо відповідати!

І цей проект, на жаль, не направлений на те, щоб ми зрозуміли все, що відбувається в країні. Подивіться статтю 3 "Порядок та умови списання". Кому йде списання? Списанню підлягає вартість несплачених обсягів газопостачальникам. Дві крапки. Бюджетами усіх рівнів з оплати пільг, субсидій, різниці в ціні; бюджетними установами та організаціями, підприємствами з теплопостачання, відкритими акціонерними товариствами з газопостачання та газифікації, ДК "Газ України", НАК Нафтогаз України. Це стаття 3.1.

А тепер. Чи є у нас висновки бюджетного комітету, чи є у нас висновки міністра економіки? Нема.

Чи є у нас висновки інших урядових структур? Нема. Що думає з цього приводу міністр фінансів, він же перший віце-прем'єр Микола Азаров? Не знаю.

Що думає Янукович? не знаю.

Ну може хоть висловиться хтось з приводу того із них чи Янукович, чи міністр фінансів по якій статті профінансовані видатки на польоти Президента в Новгород по особистим справах, де загинула людина з Кабінету Міністрів України водій (царство йьому небесне). Ну може ми відшкодуємо це? Чи давайте закон тоді про списання.

Тому я вважаю, що закон недостатньо обгрунтований. Нам не подані ці документи, а те, що відбувається в цій сфері - паливно-енергетична - вона вже настільки закриміналізована, що далі вже рухатися не можна. Я проти огульного списання. Якщо і списувати, то бюджетам і виключно бюджетам, а не списувати всім підряд. Дякую.

ГОЛОВА. Віталій Якович Шибко. Наступний - Косінов.

13:15:56

ШИБКО В.Я. Шибко, Соціалістична фракція.

Я гадаю, що закон дійсно потрібен. Потрібен хоч би з того огляду, якщо пригадаємо висловлювання Менделєєв, а він казав, що спалювати газ, все рівно, що спалювати асигнації. Вже газ спалений і гроші втрачені, так що треба якась законодавча ініціатива з нашого боку, як це все списати, всі ці борги.

Але я хотів би звернути на деякі речі, які на сьогоднішній день є, вони протирічив і у цьому законопроекті, який поданий. По-перше, на жаль, доповідач не нагадав нам про які компаній йде мова. Я хочу для нашої радіослухачів і телеглядачів нагадати, що пропонується списати борги, які виникли внаслідок несплати за спожитий газ наступним підприємствам: НАК "Нафтогаз України", дочірній компаній НАК "Нафтогаз України" ДК "Газ України", ДК "Укргазвидобудування" та її філії, ДК "Укртангаз" та її філії, а також ДАТ "Чорноморнафтогаз" і ВАТ "Укранафта" та його структурні підрозділи відкриті акціонерні товариства газопостачання та газифікації, які здійснювали постачання - я звертаю увагу - у 95-98 роках, я потім зверну на цю дату окрему увагу.

Так от, Науково-експертне управління, як ви добре відчули, пропонує взяти цей проект за основу з урахуванням деяких пропозицій. Але я хотів би звернути увагу на те, що і звертає якраз Науково-дослідне управління, Науково-експертне управління. Заборгованість між зазначеними суб'єктами господарювання могла частково бути списана згідно з положенням уже існуючих наступних статей. Нагадаю, це стаття 70 Закону України про Державний бюджет на 2002 рік і стаття 56 закону України про Державний бюджет на 2002 рік, якою було передбачено, цитую: "Списати заборгованість бюджетних установ і бюджетів усіх рівнів станом на 1 січня 2001 року перед суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, яким було списано заборгованість з платежів до держбюджету. Відповідно до статті 18 Закону України "Про порядок погашення" зобов'язані платники подати перед бюджетами та державними цільовими фондами".

А також стаття 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", теж цитую: "Тобто, таким чином, заборгованість бюджетних установ та бюджетів усіх рівнів перед постачальниками природного газу частково вже могла бути списана; натомість подані до законопроекту документи не містять інформації щодо можливості застосування або причин незастосування постачальниками газу положень, зазначених законодавчою нормою. Це треба визначити при підготовці остаточної редакції закону. І також вирішити проблему. Я звернув вашу увагу. 1995-98 рік. З 1995-го пройшло вже 8 років, а є у нас, згідно закону, документи фінансової звітності зберігаються лише п'ять років. То тому інколи доведеться списувати борги підприємствам під чесне слово. Це треба теж врахувати при остаточному редагуванні. Дякую.

________________. Будь ласка, Косінов Станіслав Анатолійович. Наступний Надрага.

13:19:24

КОСІНОВ С.А.

Уважаемые коллеги, в данном законе, я считаю, прежде всего исходим из принципов справедливости. Потому что нельзя за счёт одной нефтегазовой отрасли, не смотря на довольно большой оборот, злоупотреблять и содержать часть основную экономики Украины.

Поэтому мы должны справедливо относиться и подходить к этому закону. Этим законом мы отрегулируем ту несправедливость, которая была в период 1995-98 годах, когда рост курса доллара наблюдался каждый день и тем самым за счёт своей прибыли компания НАК "Нефтегаз Украины" была вынуждена проплачивать за счёт собственных средств и прибыли, проплачивать природный газ по действующему курсу, а долги получить по этой же, эквивалентно доллару, было не в состоянии, потому что средств в бюджете заложено для оплаты природного газа, получаемого от компании НАК "Нефтегаз", заложено не было. Тем самым возникла ситуация, при которой НАК списать долги не может и соответственно и получить он не может суммы задолженности, поскольку средств у бюджетных организаций нет. Поэтому цель этого закона - отрегулировать ту ситуация, чтобы сегодня и "Нефтегаз" Украины мог списать эту задолженность и могли списать те бюджетные организации, которые сегодня эту задолженность имеют. Я подчеркиваю, речь идет только о курсовой разнице. Поэтому я считаю, что этот закон необходим, и мы должны его принять за основу в первом чтении и на втором чтении доработать. Да, есть моменты, связанные с решениями судов, которые были вынесены в течение этого периода, начиная с 95-го года, в том числе и по курсовой разнице. Но я думаю, что мы должны обязательно в первом чтении, а затем его доработать на втором чтении. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, Василь Надрага, будь ласка.

13:21:27

НАДРАГА В.І. Уважаемые коллеги, слушая сегодняшние выступления, возникает вопрос, что, может, мы не совсем правильно понимаем предмет разговора. Предметом разговора является следующая вещь.

Получатели газа получали газ в гривневом эквиваленте, по цене гривны. Те, кто "Нефтегаз" Украины, получали его в долларовом. Как платят сегодня за газ и за все коммунальные платежи, я думаю, нет смысла вам рассказывать, уважаемые коллеги, мы это знаем. Это касается и бюджетных обязательств перед теми, кто дает газ, кто потребляет газ, это касается населения. Я приведу только одну цифру.

Вот эта разница между той ценой, по которой "Нефтегаз" Украины получил газ, и той ценой, по которой он отдал населению, и население не вернуло деньги, сегодня вот эта разница составляет 269 млн. долларов. Подчеркиваю, 269 млн. долларов. Поэтому абсолютно прав мой коллега, выступавший перед этим, который сказал, что мы можем и, наверное, должны искать ресурсы, где и каким образом поправить положение в государстве и в экономике, но ни в коей мере мы не должны все проблемы, связанные вообще с общей экономической ситуацией вешать на одно предприятие или на одну отрасль. Поэтому когда говорят о том, что и в связи возникшей разницей между долларовой ценой за газ и теми суммами, которые получили в гривнах поставщики газа, то, наверное, это есть возможность для того, чтобы мы восстановили платежеспособность, это есть возможность для того, чтобы мы на сегодняшний день списали дебиторскую и кредиторскую задолженность бюджетов всех уровней, подчеркиваю, бюджетов, разговор идет об этом. О том, что поставщики газа - предприятия теплокоммунэнерго, которые возникли в период 1995-1998 годов по расчетам за природный газ и услуги по его транспортировке, подчеркиваю, в долларовом эквиваленте. Поэтому на сегодняшний момент предложения, которые высказали депутатами в данном законопроекте, они есть нормальные, они есть экономически обоснованные. Если мы отсюда уберем немножко политики и эмоций, я думаю, мы все с вами согласимся, экономика должна действовать по законам экономики. Как только мы сюда будем приносить какие-то иные элементы и иные настроения, мы эту бедную экономику загоним в угол. Спасибо

ГОЛОВА. Будь ласка, Микола Рудьковський, і потім заключення... Одну хвилиночку, хай виступить. Тоді...

13:24:00

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Завершуючи обговорення цього питання, я б хотів відповісти на кілька поставлених запитань під час виступів шановних народних депутатів.

По-перше, ми говоримо про залік лише для, фактично, державних компаній - НАК "Нафтогаз України". Це по-перше.

По-друге, всі заліки будуть проводитися лише згідно рішень Кабінету Міністрів і ніяких під чесне слово проводок не буде здійснено, я більше в цьому чим переконаний. Але я ще раз звертаю вашу увагу: 1995 рік, по 80 доларів прийшов газ в районне управління газу , перерахували по дві гривні - 160 гривень, віддали на школу на 160 гривень газу, в бюджеті району передбачили 70 гривень, 70 гривень прийшло на рахунок - пішло в Київ, оплатили, а 90 гривень - джерела нема, рік закінчився фінансовий, де воно 105-й ....... 90 гривень немає, НАК "Нафтогаз України" за рахунок свого власного прибутку забезпечив школу теплом, а тапер повинен думати, як йому вийти з цієї ями, бо на нього тисне податкова, бо нараховує податок на прибуток. Ніяке це комерційне підприємство не витримає і ми це прекрасно розуміємо.

Тому прохання, шановні народні депутати, без політики прийняти рішення, забезпечити, розв'язати старий клубок, ми не говоримо не про 2000 рік і так далі. Тоді була дуже велика інфляція, ви пам'ятаєте, з двох до трьох з половиною, фактично, за короткий період. В той час не було розрахунків. І цю, знову ж таки, курсову різницю нема джерела покрити, бо з одного боку школа заплатила і до її претензій немає, а з іншого боку, далі по цепочці виникають податкові зобов'язання. Списати не можна, бо виникає податок на прибуток.

Я вдячний народним депутатам за обговорення, розуміння. Я прошу підтримати в першому читанні, а потім ми запросимо Кабінет Міністрів, випрацюємо такий механізм, щоб дійсно ті зауваження, які були щодо можливості якихось зловживань в цьому, щоб ми прийняли такий закон, який би не дозволив цього і зафіксувати конкретну цифру проведення такого заліку. Дякую!

Blog

Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, дозвольте виголосити оголошення. Відповідно до статті 13 закон