Київський інститут інвестиційного менеджменту

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


2.8. Фондовий ринок, його організаційна структура й операційний механізм
План семінарського заняття
Теми фіксованих виступів і рефератів
Рекомендована література
Термінологічний словник
Запитання для самоконтролю
Завдання для перевірки знань
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

2.8. Фондовий ринок, його організаційна структура й операційний механізм

Методичні вказівки


Сьогодні Україна реалізує свою можливість створити ринок цінних паперів на основі впровадження вищих європейських і світових стандартів. Він охоплює частину кредитного ринку з його операціями щодо випуску й обігу боргових інструментів і повністю ринок інструментів власності та їхні похідні.

Метою вивчення даної теми є оволодіння основоположними засадами організації фондового ринку , з’ясування суті фондової біржі як самоврядного безприбуткового акціонерного товариства, яке сприяє фізичним і юридичним особам у купівлі-продажу цінних паперів, центрального депозитарію, клірингового банку, організації операцій з цінними паперами у паперовій і нематеріальній формах, особливостей функціонування позабіржової торговельної системи.

Студенти мають засвоїти, що централізований і регульований фондовий ринок базується на довірі та взаємодії всіх його учасників, єдиних правилах професійної й етичної поведінки, єдиній термінології. Він є універсальним механізмом врегулювання не лише економічних проблем, а й соціальних і навіть політичних відносин.

Ринок цінних паперів, як складова частина фінансового ринку взаємодіє й суттєво доповнює систему банківського кредитування. Якщо комерційний банк надає позики на тривалий строк обмежено, то за допомогою розміщення цінних паперів стає можливим отримання фінансових ресурсів на достатньо тривалий термін. Зокрема, розміщення облігаційних позик дозволяє мобілізувати кошти на десятиріччя, а

сформований акціонерний капітал, загалом, діє на безстроковій основі. Через ринок цінних паперів забезпечується достатньо повне і швидке переливання заощаджень. Його основу складає ціна (процентна ставка), що однаково ефективна для інвесторів та емітентів.

Стабільність цього ринку зміцнює довіру населення до цінних паперів , а через них дозволяє охопити будь-які розпорошені грошові й фіктивні капітали та видозмінювати їх один в одний шляхом актів купівлі-продажу. Саме тому провідною функцією фондової біржі стало створення організованого і постійно діючого ринку цінних паперів для інвестування грошового капіталу на умовах поворотності основної суми у будь-який час назад і принесення постійного доходу на рівні позичкового проценту.

Спираючись на механізм дії класичного аукціону , фондова біржа створила оперативні можливості для мобілізації тимчасово вільних капіталів шляхом перетворення власності приватної особи на дійсні засоби виробництва у колективну власність юридичної особи, яка стає представником усієї сукупності приватних власників, що володіють акціями даного акціонерного товариства. За таких умов окрема фізична особа вже не має власності на майно акціонерного товариства як юридичної особи. Вона має право лише на отримання доходу. Тобто, власність окремої особи, що раніше становила фактично необмежену владу і розпорядження власними засобами виробництва, в умовах функціонування акціонерних товариств перетворилася у простий титул власності на доход. Водночас право розпоряджатися виробництвом окремі особи вже втратили.

Студентам потрібно засвоїти, що акціонерна форма власності через механізм фондової біржі стимулює міжгалузеву конкуренцію і забезпечує прогресивні структурні зрушення в

галузях і в економіці в цілому. Мобілізація капіталу через купівлю-продаж цінних паперів означає формування умов економічної свободи, коли власник капіталу у фіктивній формі у будь-який час отримує можливість вилучити його з однієї сфери суспільного виробництва і вкласти в іншу. При цьому для власника капіталу немає значення, в якій формі знаходиться його капітал. Головне, щоб він приносив додаткову вартість. Її норма у вигляді норми проценту набуває загальності й рівності, коли рівновеликі капітали приносять рівновеликий дохід. Фондова біржа, у такий спосіб мобілізуючи капітали, у зростаючих масштабах перетворює одноосібну капіталістичну приватну власність у свідоцтво на дохід, а капіталістичний процес виробництва робить все більше незалежним від руху капіталістичної власності.

Становлення ринкової вартості цінних паперів, прозорість і гласність їх купівлі-продажу стимулюють мобільність і концентрацію капіталу й виробництва, формування ефективної структури компаній, галузей, сфер виробництва й обслуговування, зростання доходів населення коштом володіння цінними паперами. Акумулюючи наявні в обігу грошові кошти, ринок цінних паперів виконує важливу соціально-економічну функцію, сприяє стабілізації бюджету та фінансового становища держави в цілому. Започаткована організація українського фондового ринку дасть змогу органічно й швидко адаптувати його до міжнародних вимог і полегшити вихід вітчизняних підприємницьких структур на світовий фінансовий простір.

Використання систем лістингу та інших міжнародних стандартів з урахуванням чинного законодавства і національної кон’юнктури в України створило три складові частини фондової біржі:
  1. попит тих, хто потребує додаткових інвестиційних ресурсів. На ринку вони діють як емітенти;
  2. пропонування. Охоплює фізичних осіб, підприємства, фірми, всіх тих, хто володіє вільними грошовими ресурсами й заощадженнями. На ринку вони виступають інвесторами;
  3. ціни. За допомогою прозорості й гласності цін на цінні папери фінансові посередники забезпечують швидке їх просування до покупців та реалізацію. Завдяки наявності емітентів, інвесторів і посередників фондова біржа найповніше забезпечує ефективне переливання капіталів, а хаос і роздрібненість попиту й пропонування позичкового капіталу вона привела у цілісну систему централізації й державного регулювання.

Студенти мають знати, що первинний ринок обмежується найпершим актом купівлі-продажу того або іншого цінного паперу. Тут емітент проти відповідної суми грошових коштів передає свій титул власності для інвестицій іншим особам. Наступні переходи майнових прав та інші операції з цінними паперами, що в сукупності складають обіг цінних паперів, становлять вторинний ринок. Створення умов для найширшої торгівлі цінними паперами з метою надання можливостей власникам реалізувати їх у найкоротший час за невеликих варіацій курсів і невисоких реалізаційних витратах – головне в діяльності вторинного ринку.

Слід наголосити, що категорія “біржовий ринок” нерозривно пов’язана з поняттям фондова біржа. Вони є однопорядковими й тотожними термінами, що передбачають ринок з найвищим рівнем організації для підвищення мобільності капіталу й формування реальних ринкових цін на фінансові вклади. Головними характеристиками й принципами органі-

зації ринку цінних паперів, згідно до рекомендації “Групи Тридцяти” – міжнародної організації незалежних експертів, які розробляють стандарти фінансових ринків, є:

а) широке використання стандартних кодів (код ISIN ) для торгів і доставки цінних паперів;

б) суворе дотримання вимог лістингу;

в) відкритість інформації щодо компаній, цінні папери яких котируються на фондовій біржі, обов’язок цих компаній надавати таку інформацію усім бажаючим;

г) встановлення та опублікування відомостей про курси цінних паперів з дотриманням принципу рівності інвесторів;

д) запобігання виникненню неорганізованих паралельних ринків на шкоду ліквідності центрального ринку;

е) надійність біржового ринку за рахунок своєчасності й безпеки доставки цінних паперів і грошової оплати за них через систему, яка діє на момент укладання угоди.

Студентам потрібно знати, що реалізація Концепції функціонування і розвитку фондового ринку в Україні, схвалена постановою КМУ від 29.04.94р. №277, охоплює такі напрями:
  1. розвиток структури і засад діяльності Української фондової біржі з її філіями і брокерськими конторами від принципів акціонерного товариства до засад вільного асоційованого членства, що в майбутньому дозволить будь-якій компанії чи фірмі або торгівцю цінними паперами стати членом біржі;
  2. при біржі створено Центральний депозитарій цінних паперів і запроваджено електронну систему їх обігу у формі комп’ютерних записів на рахунках. Це робить біржу знаряддям загальнонаціональної системи котирування й обігу цінних паперів. На етапі приватизації великих держав-

них підприємств стає можливим первинне розміщення їх акцій через УФБ;
  1. створення єдиного клірингового банку на основі акціонерного банку “Україна” забезпечує оперативність розрахунків за укладеними угодами і виплату дивідендів та ін.;
  2. брокерські контори і банки-брокери, що зареєстровані на УФБ є учасниками Центрального депозитарію й клірингового банку. Ними ж стають і банки, інвестиційні фонди та компанії й торгівці цінними паперами, які не є брокерами УФБ, а також емітенти цінних паперів, які допущені до обігу й котирування на УФБ.

Контролює й регулює діяльність всіх елементів даної системи централізованого обігу цінних паперів вищий біржовий комітет. Він визначає порядок і правила здійснення операцій з цінними паперами та угод з ними. Приймає рішення стосовно діяльності учасників біржової діяльності, щорічно готує та публікує в офіційному виданні аналітичний огляд стану ринку цінних паперів в Україні і звітує про свою діяльність на загальних зборах акціонерів Української фондової біржі

Такий універсальний механізм не лише дає значний економічний ефект, а й дозволяє державним органам своєчасно запобігати кризовій ситуації та формувати умови здорової конкуренції торгівців з одночасним збереженням гарантії для інвесторів й емітентів. Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку упорядковує відносини безпосереднім нормативно-регулятивним впливом щодо надання дозволів на емісію цінних паперів, реєстрації відомостей про емітентів і проспектів про випуск цінних паперів, нагляд за переміщенням контрольних пакетів, надання дозволу на здійснення посередницької діяльності тощо.

Студенти мають засвоїти що до купівлі-продажу на фондовій біржі допускаються лише ті цінні папери, що відповідають вимогам чинного законодавства. Вони поділяються на три групи:
  • до першої входять цінні папери емітентів з високим економічним потенціалом, рентабельністю і фінансовою стійкістю, що відповідають за достовірність повідомленої економічної й юридичної інформації;
  • до другої групи належать цінні папери тих емітентів, економічне становище яких оцінюється як достатнє для допуску до офіційного котирування, але УФБ не несе ніякої відповідальності за достовірність інформації;
  • третю групу складають цінні папери, які не прийнято до лістингу або їх емітенти не вимагали офіційного котирування, тому УФБ не несе ніякої відповідальності за їх достовірність.

Встановлена система котирування гарантує належну безпеку інвесторам, прозорість ринку цінних паперів, дозволяє ефективно зіставляти попит і пропонування, чітко здійснювати кліринговий процес. До операцій приймаються фізичні цінні папери, іменні та на пред’явника, а також папери у нематеріальній формі на пред’явника. Це дозволяє швидко, надійно, без додаткових матеріальних витрат здійснювати будь-які операції з цінними паперами: нові емісії, збільшення номіналу акцій, об’єднання цінних паперів акціонерних товариств, що зливаються, дроблення акцій, їх асиміляцію тощо.

Слід відзначити, що пред’явницька форма цінних паперів спрощує їх облік та процедуру укладання угод. Їх емітент у будь-який момент може отримати від Центрального депозитарію повний перелік власників його паперів. Водночас як і передбачене чинним законодавством іменні ціні папери котируються методом фіксингу. Їх курс визначається шляхом

порівняння попиту і пропонування на даний момент і залишається незмінним протягом періоду між торгами. Найактивніші цінні папери в майбутньому зможуть проходити безперервне котирування.

Принцип “поставки проти оплати”, що забезпечується взаємодією УФБ, Центрального депозитарію і клірингового банку, хоч і ускладнює угоди, але не допускає ситуацію, коли один з партнерів міг би мати на руках і цінні папери і сплачені за них кошти, та запобігає виникнення “подвійної бухгалтерії”. Електронна система обігу цінних паперів дає змогу простежити за кожною угодою, всі етапи руху цінних паперів і коштів.

Студенти мають розібратися з об’єктивними причинами та механізмом функціонування позабіржового ринку цінних паперів. Слід виходити з того, що позабіржовий ринок цінних паперів не є альтернативою, а суттєво доповнює й розширює біржовий ринок і на вторинному і на первинному рівнях. Його інфраструктуру становлять інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, довірчі товариства, холдингові фірми, страхові компанії, інші юридичні особи, що займаються посередницькою, комісійною та комерційною діяльністю з цінними паперами. Вони мають змогу утворювати асоціації, спілки та інші об’єднання для координування роботи, проведення спільних дій, захисту своїх інтересів тощо. А після переходу УФБ на засади вільного асоційованого членства будь-який посередник зможе стати членом біржі і внаслідок цього розширити сферу своєї діяльності та включитися у систему електронного обігу цінних паперів. Членство в депозитарії допоможе ефективніше врегульовувати усі позабіржові угоди, що пов’язані з первинним розміщенням цінних паперів, операціями з паперами інвестиційних фондів відкритого типу, а також забезпечити розрахунки “поставка проти оплати”.

План семінарського заняття
  1. Фондова біржа: суть, структура і функції:

а) становлення української фондової біржі;

б) принципи біржової діяльності;

в) організаційна структура УФБ;

г) функції фондової біржі.
  1. Концепція розвитку ринку цінних паперів в Україні:

а) основоположні засади формування фондового ринку в Україні;

б) закордонний досвід централізації ринків.
  1. Первинний і вторинний ринок цінних паперів.
  2. Операції з цінними паперами на фондовій біржі:

а) правові засади біржових угод;

б) організація котирування цінних паперів;

в) центральний депозитарій цінних паперів і принципи його функціонування;

г) обіг цінних паперів у нематеріалізованій формі;

д) функції й механізм роботи клірингового банку.
  1. Позабіржова торгова система цінних паперів, її суть і особливості функціонування.

Теми фіксованих виступів і рефератів

  1. Історія виникнення та розвитку ринку цінних паперів.
  2. Пластикові картки – сучасний платіжний інструмент.
  3. Форми вдосконалення грошово-кредитної політики.
  4. Кредитний ринок і грошова політика в Україні.
  5. Кредити й інвестиції.
  6. Фондовий ринок у фінансовій системі країни.
  7. Теорія і практика фондового ринку в Україні.
  8. Київська біржа в системі дореволюційного фондового ринку.
  9. Організація та принципи котирування цінних паперів.
  1. Закордонний досвід функціонування ринку цінних паперів.
  2. Центральний депозитарій цінних паперів.
  3. Кліринговий банк, його функції і механізм діяльності.
  4. Управління операціями з цінними паперами.

Рекомендована література

  1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. – К., 1996. – Вип.1.
  2. Закон України “Про Національну депозитну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10.12.97 р. № 710.
  3. Указ Президента України “Про міжнародні торги (тендери) як спосіб приватизації державного майна” від 18.11.97 р. № 1283.
  4. Положення про порядок проведення у Позабіржовій фондовій торгівлі системи аукціонів з продажу за грошові кошти пакетів акцій, що належать державі. Затверджене Наказом Фонду державного майна від 7.10.97 р. № 1096.
  5. Аксьонова О.О. Інформаційне забезпечення як основа продуктивного функціонування фондового ринку. // Фінанси України., 2000, № 8, с.138.
  6. Балансинович Б., Гордіца Т., Заволічна Т. Фондовий ринок і банківська система в інвестиційному процесі України. // Банківська справа., 1998, № 3, с.55.
  7. Вахненко Т. Тягар державного боргу. Теоретичний аспект. // Економіка України. 1998, № 5, с.14 – 20.
  8. Гроші та кредит. За ред. Б.С. Івасіва. – К.: КНЕУ, 1999. – Тема16.
  1. Давидов О.І., Зінченко Я.В. Фондові кризи у ринковій економіці. // Фінанси України. 2000, № 3, с. 80 – 86.
  2. Довга С. Роль банків на ринку цінних паперів в Україні. // Банківська справа., 2000, № 4, с. 8.
  3. Клименко В.В. Державне регулювання фондового ринку. // Фінанси України., 2000, № 11, с.57.
  4. Концепція функціонування і розвитку фондового ринку в Україні. Схвалена постановою Кабінету Міністрів України № 277 від 29.04.94 р.
  5. Корнєєва В.В. Фінансові посередники: інституційна роль та інструментарій. // Фінанси України. 2000, №2. с. 37 – 45.
  6. Костіна Н.І., Марахов К.С. Проблеми функціонування фондового ринку в Україні. // Фінанси України. 2000, № 2, с.30 – 36.
  7. Ладиженський М.Г. Нові тенденції на світовому фондовому ринку. // Фінанси України., 2000, № 7, с.139 – 146.
  8. Лепейко Т. Інструменти ринку цінних паперів в Україні. // Банківська справа., 2000, № 4, с. 11.
  9. Литвиненко Т.М. Економічна культура фондового ринку – запорука успішного реформування економіки. // Фінанси України. 2000, № 2.
  10. Лютий І.О. Державний борг і ефективність використання державного кредиту. // Фінанси України. 1999, № 9.
  11. Марахов К. Структурні зміни на фондовому ринку України. // Банківська справа., 2000, № 3, с. 21.
  12. Оскольський В.В. Українська фондова біржа: працюємо на економіку. // Фінанси України. 2000, № 2, с. 46 – 49.
  13. Попов В.М. Ринок цінних паперів у відтворювальному процесі перехідної економіки. // Фінанси України., 1998, № 9, с.118 – 122.
  1. Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджені наказом ЦКЦПФР від 09.01.97 р. №2.
  2. Правила Української фондової біржі – Фондовий ринок України. – К.: Скарбниця, 1994. – с. 319 – 353.
  3. Сільченко М.В. Математичні методи у хеджируванні ризиків на ринку опціонів. // Фінанси України., 2000, № 11, с.100.
  4. Тиркало Р.І. Кредитний ринок у системі фінансових ринків України. // Фінанси України. 1998, № 2, с. 98 – 100.
  5. Циганов С.А. Особливості функціонування комерційних банків на ринку цінних паперів. // Фінанси України., 2000, № 6, с.122 – 125.
  6. Чаюн І. Комерційні банки на ринку цінних паперів в Україні. // Банківська справа., 1999, № 3, с. 35.
  7. Чухно А.А. Фондові ринки країн-членів Європейського союзу та України. // Фінанси України., 1999, № 2.
  8. Энджел Льюис, Бойд Брендан. Как покупать акции. – М., 1992.
  9. Януль І.Є., Шелудько В.М. Шляхи розвитку фондового ринку в Україні. // Фінанси України., 1998, № 6, с. 96 – 100.

Термінологічний словник


Акціонер біржі власник акцій біржі, який має право брати участь у роботі біржі та її управлінні;

Альпарі відповідність біржового курсу валюти, цінних паперів, переказних векселів їх номінальній вартості;

Аукціон система торгівлі цінними паперами, кредитними ресурсами через брокерів на фондовій біржі;

Базисний

актив це сума грошового виразу акцій, що складають основу контракту;

Бек-офіс відділення банку чи брокерської контори, на яке покладено адміністративні завдання й функції обліку операцій на ринку;

Біржа організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами (фондова біржа) або оптова торгівля товарами за стандартними зразками (товарна біржа);

Біржа фондова організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок купівлі-продажу цінних паперів, кредитних ресурсів, валюти. Фондова біржа діє на основі приватного акціонерного товариства або як державний орган – публічна біржа. Фондова біржа надає клієнтам приміщення, певні гарантії, розрахункові, інформаційні та інші послуги щодо угод з цінними паперами;

Біржова

капіталізація оцінка біржової вартості акціонерного товариства, яка виводиться шляхом множення кількості акцій, що випущені акціонерним товариством, на їхній курс;

Біржова

спекуляція здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі з метою одержання прибутку внаслідок різниці між курсами цінних паперів на час укладання та реалізації угоди;

Біржове мито сума грошей, що сплачується фондовій біржі покупцями і продавцями;

Біржова рада орган управління біржею, який обирається загальними зборами біржі на визначений строк і виконує визначені статутом біржові функції;

Біржовий

індекс показник біржової активності, який обчислюється за особливими формулами і дозволяє стежити за тенденціями курсів цінних паперів;

Біржовий

листок документ, що класифікує за граничними курсами й напрямами заявки брокерів й визначає курс цінного паперу при проведенні фіксингового котирування;

Брокер зареєстрований посередник при укладанні угод між покупцями та продавцями цінних паперів, валют, інших цінностей на фондових біржах. Свою діяльність брокер здійснює за дорученням та за рахунок клієнтів, отримуючи певну плату (брокерську комісію) за посередництво;

Брокерський

рахунок рахунок, у якому замовник надає брокерові свободу дій у купівлі або продажу цінних паперів;

Брокредж винагорода (комісійний збір, комісія), що сплачується брокеру клієнтом за торгові послуги;

“Ведмеді” біржові спекулянти, що грають на зниження курсу цінних паперів, валют, товарів;

“Бики” біржові маклери, які грають на підвищення курсів цінних паперів і валют;

Кон’юнктура

ринку сукупність умов і ознак, які характеризують співвідношення попиту й пропозиції;

Ліквідність можливість у будь-який момент швидко перетворити актив (гроші, цінні папери або речі) без витрат або з невеликими витратами стосовно їх купівельної спроможності. До активів, які швидко реалізуються, належать державні короткотермінові цінні папери, акції й облігації великих акціонерних компаній які користуються постійним попитом на фондовій біржі;

Ніша ринку вузька сфера, область на ринку товарів і послуг;

Овербот ситуація, в якій курси валют, ціни товарів або цінних паперів внаслідок великого обсягу купівель можуть підніматися дуже високо, створюючи нестійкий ринок;

Опціон 1) право вибору платежу чи відмова від нього, яке надається одній із сторін умовами контракту або зміною його початкових умов;

2) угода, за якою власник опціону отримує право протягом обумовленого терміну купити або продати акції за фіксованою ціною;

Оферта формальна пропозиція певних осіб укласти угоду із зазначенням усіх необхідних для її укладання умов;

Пакет цінних

паперів великий пакет акцій в угодах з цінними паперами, що становить переважно 10 тис. акцій і більше;

Паритет термін, що означає еквівалентність ринкової ціни цінного паперу відповідно її лицьовій (номінальній) вартості в процесі випуску, погашення або обміну цінного паперу;

Райтер особа, яка бере зобов’язання продажу (“кол”) і купівлі (“пут”) основних цінних паперів за оптовою ціною;

Сетелмент укладання угоди на цінні папери, коли клієнт платить брокерові (ділеру) за куплені ним цінні папери або поставляє продані цінні папери й отримує від брокера виручку від продажу;

Спот ціна, за якою здійснюється продаж валюти, товару чи цінних паперів з терміновою поставкою;

Стаг біржовий маклер, який купує випущені цінні папери для перепродажу, розраховуючи отримати премію до курсу їх випуску;

Страк ціна виконання базисного активу, що обумовлена й узгоджена в опціонному контракті;

Трансферт різновид обмінних операцій, які пов’язані з передачею права володіння іменними цінними паперами однієї особи іншій;

Трейдер особа, яка купує цінні папери за власні кошти і продає їх для отримання короткострокового прибутку;

Фіксинг встановлення ціни чи курсу на валютних ринках або біржах.

Запитання для самоконтролю

  1. Дайте визначення фондової біржі. Які моделі фондової біржі складаються на основі власності?
  1. Розкрийте зміст механізму дії фондової біржі. Чому його основу складає класичний аукціон?
  2. З’ясуйте суть основоположних документів, що регулюють діяльність фондової біржі. Які відносини врегульовано правилами фондової біржі?
  3. Проаналізуйте основні принципи і напрями діяльності фондової біржі. Що визначає статут фондової біржі?
  4. Охарактеризуйте умови допуску цінних паперів на фондову біржу. Які документи потрібно подати для проходження експертної оцінки цінних паперів на фондовій біржі?
  5. Розгляньте умови і порядок формування цін цінних паперів, що допущені до торгів на Українській фондовій біржі. Що таке курсова ціна цінних паперів?
  6. З’ясуйте права та обов’язки членів фондової біржі. Якою є організаційна структура, порядок і умови відвідування фондової біржі?
  7. Проаналізуйте провідні функції фондової біржі. Що таке ринок фіктивного капіталу?
  8. З'ясуйте суть функції фондової біржі, що полягає в концентрації капіталу і виробництва. Що таке фінансовий капітал та яка реальна його роль у суспільному прогресі?
  9. Проаналізуйте механізм взаємодії попиту, пропонування й ціни на фондовій біржі. В чому полягають посередницькі послуги брокерів і ділерів та чим вони різняться?
  10. Охарактеризуйте суть первинного і вторинного ринків цінних паперів. Які вимоги до діяльності фондових бірж висунула так звана “група 30” ?
  11. Сформулюйте функції загальних зборів членів біржі, біржової ради, правління. Якою є компетенція загальних зборів членів біржі?
  1. Розкрийте зміст правил ведення розрахунків на фондовій біржі. Якими є санкції за порушення цих правил?
  2. Вкажіть інститути фондового ринку в Україні. Які операції виконує розрахункова палата біржі? Який заклад в Україні виконує функції розрахункової палати фондової біржі?
  3. З’ясуйте суть та механізм розрахунків біржових індексів. Які біржові індекси використовуються в Україні?
  4. Виясніть суть послуг брокерів на фондовому ринку. Які доручення клієнтів виконують брокери на Українській фондовій біржі?
  5. Проаналізуйте зміст операцій на первинному і вторинному ринках цінних паперів. Що таке опціон?
  6. Дайте визначення ф’ючерного капіталу. Які умови погашення ф’ючерного контракту?
  7. З’ясуйте умови і суть діяльності позабіржового ринку цінних товарів. Як діє система ПФТС в Україні?

Завдання для перевірки знань

              1. Вкажіть, на які стандарти не орієнтується формування ринку цінних паперів в Україні:

а) цілісність;

б) централізація;

в) прозорість;

г) введення системи електронного обігу цінних паперів;

д) відповідність загальноприйнятим стандартам безпеки інтересів і прав інвесторів;

е) участь у біржових торгах клієнтів біржі.
              1. Операції з цінними паперами здійснюються на організованому біржовому і небіржовому ринках. Що таке небіржовий ринок та як він функціонує?
  1. Дозвіл на здійснення діяльності з випуску й обігу цінних паперів не надається, якщо торгівець цінними паперами безпосередньо володіє майном іншого торгівця цінними паперами вартістю понад:

а) 10%

б) 15%

в) 20%

г) 5%

д) взагалі не може надаватися.
  1. Комісійна діяльність у операціях з цінними паперами – це:

а) організація передплати на цінні папери;

б) діяльність купівлі-продажу цінних паперів, яку торгівець цінними паперами здійснює від імені й за дорученням та коштом іншої особи;

в) дилерська діяльність на фондовому ринку.
  1. Емітент у разі невиконання умов передплати на його цінні папери зобов’язаний повернути передплатникам на їх вимогу:

а) всі одержані від них кошти із сплатою процентів за весь строк їх утримання;

б) всі одержані від них кошти;

в) 70% від одержаних від передплатників коштів;

г) відмовитись від будь-якого відшкодування.
  1. Комерційною діяльністю визнається:

а) купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торгівцем цінними паперами від свого імені, за дорученням та за рахунок іншої сторони;

б) купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торгівцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок;

в) купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торгівцем цінними паперами від імені, за дорученням та за рахунок іншої особи.
  1. Фондова біржа не є:

а) організований і регулярно діючий ринок купівлі-продажу цінних паперів;

б) торгівельний майданчик, де здійснюється торгівля цінними паперами;

в) акціонерне товариство, що зосереджує попит і пропозицію цінних паперів і сприяє формуванню їх біржового курсу.
  1. Якими документами, в першу чергу, регулюється діяльність Української фондової біржі:

а) статутом біржі;

б) положенням про торги на біржі;

в) законом України “Про цінні папери і фондову біржу”;

г) іншим нормативним документом.
  1. Член фондової біржі – це :

а) особа, яка здійснює операції купівлі-продажу на біржі;

б) особа, що здійснює операції купівлі-продажу цінних паперів на біржі від імені клієнтів;

в) особа, яка володіє місцем на біржі і має право укладати угоди від свого імені;

г) всі відповіді не вірні.
  1. Торгівець цінними паперами, що здійснює угоди їх купівлі-продажу від власного імені та за свій рахунок називається:

а) брокером;

б) маклером;

в) ділером;

г) комісіонером.
  1. Яке з тверджень найточніше відбиває суть терміну “курс цінних паперів”:

а) фактична ціна, за якою продаються і купуються цінні папери;

б) встановлення максимальної ціни купівлі та мінімальної ціни продажу цінних паперів у даний час;

в) середня ціна купівлі-продажу цінних паперів, що складається під впливом попиту й пропозиції;

г) всі відповіді не вірні.
  1. Процедура внесення акції компанії до котирувального списку фондової біржі називається:

а) котируванням;

б) конверсією;

в) лістингом;

г) всі відповіді не вірні.
  1. Яке з тверджень найточніше характеризує поняття делістингу:

а) процедура внесення акції компанії до котирувального списку фондової біржі;

б) процедура встановлення курсів цінних паперів, згідно чинного законодавства, норм і встановленої практики;

в) процедура виключення акцій компанії з біржового списку за її рішенням або за рішенням біржі;

г) всі відповіді не вірні.
  1. Під касовими операціями розуміють:

а) операції, в яких цінні папери оплачуються і передаються покупцеві, як правило, в день укладання угоди;

б) операції, в яких цінні папери оплачуються і передаються покупцеві через певний строк, що встановлено попередньо.

в) всі відповіді не вірні.
  1. На досягнення яких цілей спрямовані Правила Справедливої Торгівлі:

а) на забезпечення справедливої і чесної торгівлі;

б) дотримання етичних норм підприємницької діяльності;

в) на запобігання незаконних дій проти компаній-членів на фондовому ринку;

г) всі вірні відповіді.
  1. Які з дій відносяться до порушень Правил Справедливої Торгівлі:

а) невиконання умов угод, укладених з клієнтом;

б) фальсифікація бухгалтерської або господарської документації;

в) укладання угоди за рахунок клієнта без отримання на те дозволу;

г) всі вказані дії.