Київський інститут інвестиційного менеджменту

Вид материала

Содержание

2.2. Кредитні системи
План семінарського заняття
Теми фіксованих виступів і рефератів
Рекомендована література
Термінологічний словник
Запитання для самоконтролю
Тестові завдання для перевірки знань

Подобный материал:

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 20

2.2. Кредитні системи

Методичні вказівки

Відносини кредиту в даній темі розглядаються як кредитна система, що складає елемент інфраструктури грошового ринку. Студенти мають засвоїти складові елементи кредитної системи і з'ясувати перспективи її розвитку, оволодіти основами організації та функціонування банківської системи на рівні центрального банку і принципами побудови та функціонування комерційних банків, з'ясувати призначення й види небанківських кредитно-фінансових установ, механізмом забезпечення стабільності і вдосконалення банківської системи.

Даючи визначення категорії “кредитна система” важливо звернути увагу на її нетотожність з банківською системою. Кредитна система охоплює банківську систему, небанківські кредитно-фінансові установи, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди. До її структури входять страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, ломбарди, лізингові і факторингові компанії та інші складові елементи. Їх загальною ознакою є участь у акумулюванні та перерозподілі капіталу на постійних засадах.

Склад сучасної банківської системи охоплює два рівні: Центральний (національний) банк – емісійний центр, з його організаційною структурою, як вищий рівень; і базовий нижчий рівень: ділові (комерційні) банки зі своєю організаційною структурою (філіями, відділеннями). Структура національної банківської системи у кожній країні визначається рівнем розвитку продуктивних сил, потребами задоволення розширеного відтворювального процесу в національній економіці, законодавством даної країни. Тому банківські системи в кожній країні істотно різняться.

Студентам потрібно з'ясувати, що центральний( національний) банк становить головну ланку кредитної системи. Він покликаний забезпечувати стабільне функціонування національної грошової одиниці за допомогою проведення належної емісійної політики, виконання функції банка банків і банкіра уряду, банківського нагляду і грошово-кредитного регулювання економіки. Провідними інструментами його дії стають облікова ставка проценту, норма обов'язкового резервування коштів комерційних банків, операції центрального банку на відкритому ринку. Реалізуючі свої функції, національний банк України надає:

а) кредити комерційним банкам;

б) веде рахунки банків-кореспондентів;

в) здійснює розрахунково-касове обслуговування комерційних банків та інших кредитних закладів;

г) купує та продає цінні папери, що їх випускає держава;

д) надає кредити банкам під заставу векселів та інших видів цінних паперів;

е) виступає гарантом кредитів, які надаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;

є) купує і продає іноземну валюту та платіжні документи в іноземній валюті;

ж) проводить операції з резервними фондами грошових знаків;

з) організовує інкасування й перевезення грошових знаків та інших цінностей;

і) здійснює інші операції згідно до своїх функцій.

Національний банк України у відповідності із законодавчо закріпленими функціями:

а) приймає участь у розробці основних напрямів розвитку народного господарства України, державного бюджету,

прогнозує грошові доходи і видатки населення та забезпечує нормальний процес їх реалізації;

б) розробляє основні напрямки єдиної грошово-кредитної політики;

в) контролює кредитні ресурси, створені коштом статутного та інших фондів, державного бюджету, коштів на депозитних рахунках, а також переданих за плату Ощадним банком коштів, що виникають за рахунок вкладів населення;

г) продає і купує кредитні ресурси на договірних засадах;

д) утворює фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи за рахунок частини залучених банками ресурсів і депозитів, визначає розміри формування цього фонду;

е) організує і здійснює касове виконання державного бюджету України;

ж) зосереджує на рахунках своїх установ валютні кошти валютного фонду Кабінету Міністрів України, бере участь у розробці зведеного валютного плану, забезпечує проведення єдиної валютної політики, представляє інтереси України у відносинах з банками інших країн, у міжнародних банках, розробляє порядок і правила здійснення операцій в інвалюті, із золотом і коштовними металами, встановлює офіційний курс іноземних валют до національної валюти, публікує їх у пресі, організовує роботу валютної біржі;

з)спільно з комерційними банками здійснює обслуговування державного боргу, виконує операції пов'язані з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою відсотків за ними;

і) реєструє новостворені комерційні банки;

ї) дає дозвіл на створення комерційних банків за участю іноземних юридичних осіб та інших громадян;

й) дає дозвіл комерційним банкам на відкриття їх філій і представництв як на території України, так і за її межами;

к) визначає порядок видачі ліцензій на проведення операцій комерційними банками;

л) готує кадри для банківської системи у середніх спеціальних і вищих навчальних закладах, проводить перепідготовку банківських спеціалістів на договірних умовах;

м) встановлює економічні нормативи комерційним банкам.

Студенти мають засвоїти, що функціонування Центрального (національного) банку і системи комерційних банків дозволяє ефективно обслуговувати всіх суб'єктів ринкових відносин, чітко розмежувати адміністративно-регулюючі та операційні функції, створити оптимальні умови для функціонування всіх елементів кредитної системи. Особливості діяльності комерційних банків доцільно розкрити на основі їх посередництва у кредиті та платежах, акумулюванні вільних коштів і перетворенні їх у капітал та створенні кредитних засобів обігу. При цьому комерційні банки , створюючи додаткові платіжні засоби за рахунок кредиту, не мають права самостійно емітувати готівкові кошти. Це монополія центрального банку.

Розкриваючи роль комерційних банків як базової ланки кредитної системи, важливо з'ясувати їх види. Здатність комерційних банків виконувати операції в залежності від особливостей різних секторів ринку і потреб клієнтів стає підставою класифікації комерційних банків за ознакою здійснюваних операцій на універсальні, спеціалізовані, за кількістю ліцензій на конкретні види банківської діяльності, що підлягає окремому ліцензуванню. За формою власності комерційні банки поділяються на державні, пайові й акціонерні, приватні (в Україні не створюються). У відповідності з ознакою над-

ходження акціонерного капіталу, що формує статутний фонд комерційного банку, вони класифікуються як банки без іноземного капіталу, і з 100-процентним іноземним капіталом, змішаною формою власності. За особливостями внутрішньої організації комерційні банки діють без філій та з філіями.

Студентам важливо з'ясувати, що вибір оптимальної структури – найважливіша умова успішності комерційної діяльності банку, що нині охоплює понад 200 видів операцій.

Набуваючи статусу юридичної особи з моменту реєстрації Національним банком України, комерційний банк в Україні стає самостійним суб'єктом господарювання, що функціонує на засадах комерційного розрахунку і виробляє та реалізує власний продукт з метою отримання прибутку. Слід наголосити, що специфікою банківського продукту є надання ним різного роду послуг шляхом проведення пасивних, активних і комісійно-посередницьких операцій та створення безготівкових платіжних засобів.

Студентам слід з'ясувати механізм реалізації таких операцій комерційних банків України:

а) здійснення пасивних операцій з метою залучення тимчасово вільних коштів для формування своїх кредитних ресурсів;

б) розміщення в ході активних операцій сформованих ресурсів і фінансування капітальних вкладень за дорученням власників чи розпорядників інвестованих коштів;

в) ведення комісійно-посередницької діяльності на користь клієнта за певну плату, в тому числі здійснення розрахунків за дорученням клієнтів і банків-кореспондентів;

г) випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акредитивів, акцій, облігацій, векселів тощо) та видача гарантій і поручительств за третіх осіб з виконанням їх у грошовій формі;

д) купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними;

е) придбання права вимоги щодо поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання цих вимог та їх інкасація (факторинг);

є) придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);

ж) купівля та продаж готівкової іноземної валюти і валюти, що знаходиться на рахунках та вкладах, монетарних металів, залучення і розміщення коштовних металів на рахунки і вклади та інші операції з цінностями;

з) проведення договірних операцій (залучення й розміщення коштів, управління пакетами цінних паперів тощо) за дорученням клієнтів і надання консультативних послуг;

і) проведення операцій касового виконання державного бюджету за дорученням та інших операцій з дозволу Національного банку України.

Слід наголосити, що основною властивістю банківських операцій є їх продуктивний характер, забезпечення умов неперервності розширеного відтворення і нормальної господарської діяльності в усіх сферах господарського життя.

Під час вивчення теми слід з'ясувати особливості сучасних тенденцій в розвитку банківської справи, збільшення кількості здійснюваних банківських операцій , зростання конкуренції між банками і спеціалізованими кредитно-фінансовими інститутами за клієнтів та здатність банківської системи стабільно виконувати свої функції. Стійкість банківської системи забезпечується самими банками на принципах комерційного розрахунку , самофінансування, поліпшення якості банківських послуг і прибутковості, формування резервів і страхових фондів на випадок непередбачуваних обставин. Важливою також є роль НБУ. Реалізовуючи цілі мо-

нетарної політики, він взаємодіє з комерційними банками і активно впливає на їхню кредитну політику шляхом встановлення обов'язкових економічних нормативів.

План семінарського заняття

Кредитна система: поняття, складові елементи і механізм функціонування в інфраструктурі грошового ринку.
Основи організації та функції банківської системи.
Центральні (національні) банки, їх призначення і роль як головного органу державного регулювання економіки:

а)функції центрального банку;

б) операції центрального банку;

в) механізм реалізації монетарної політики.

Шляхи вдосконалення структури і функцій НБУ.
Комерційні банки, їх походження, види, принципи побудови та функції.
Операції комерційних банків.
Механізм забезпечення стабільності банківської системи.

Теми фіксованих виступів і рефератів

Історичні етапи формування банків і банківської системи.
Організаційна структура та операції універсальних банків.
Механізм державного регулювання банківської системи.
Кредитоздатність клієнта банку.
Механізм комісійних операцій комерційних банків.
Банківський факторинг.
Лізингова форма кредиту.
Банківський кредит.
Механізм реалізації грошово-кредитної політики.
Статус та функції національного банку України.
Банківська система України.
Центральний банк його функції та роль.
Грошово-кредитна політика центрального банку держави.
Комерційні банки України.
Сучасні параметри монетарної політики України.

Рекомендована література

Закон України “Про банки і банківську діяльність” // законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. – К., 1996. – Вип.1.
Василик О. Проблеми вдосконалення бюджетної та банківської системи України.// Банківська справа, 1998, №3, с44.
Внукова Н. Факторинг: проблеми та шляхи розвитку в Україні.// Банківська справа, №3, с.36.
Вступ до банківської справи. Савлук М.І., Мороз А.М. та ін. – К.: Лібра, 1998.
Гнат В.М. Теоретичні аспекти стратегії комерційного банку.// Фінанси України, 2000, №3, с.121 – 124.
Гончаренко В. Про кредитну кооперацію.// Економіка України, 2000, №4, с.24 – 30.
Гончаренко В.В. Кредитна кооперація. Форми економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія практика. – К. Глобус, 1998, 330с.
Гроші та кредит. Підручник (за ред.проф. Б.С. Івасіва) – К.: КНЕУ, 1999. – Тема 13,14,15.
Долан Е.Д. та ін. Деньги, банки и денежно-кредитная политика. – СПб., 1994. – Гл.4,5,6,7,11,12,13.
Заїка А. Проблеми взаємовідносин банку і позичальника.// Економіка України, №6, с.33 – 37.
Зимовець В. Сукупний банківський кредит та дисконтна ставка у перехідній економіці.// Економіка України, 1998, №7, с.29 – 35.

Карапетян Т. Оцінка кредитоспроможності позичальника.// Економіка України, 1999, №7, с.82 – 83.
Карєва І. Формування оптимальної структури портфеля пасивів комерційних банків.// Економіка України, 2000, №6, с.82 – 84.
Клименко Т. Кредитна діяльність банків України.// Економіка України, 2000,№3, с.34 – 39.
Клименко Т. Час як фактор успіху у банківській діяльності.// Економіка України, 1999, №5, с.86 – 88.
Коган М.Л. Предприятие и банк. – М.: Аркаюр, 1993.
Колесник В.В. Введение в рынок ценных бумаг. – К., А.Л.Д., 1995.
Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. – К.: Знання, 2000. – Розділ 1 – 8.
Мандибура В.О., Шамота В.М. роль і місце центрального (національного) банку у фінансово кредитній системі країни. (аналітичний огляд зарубіжної практики). – К., – 1997.
Новицький В.Є., Плотніков О.В. динаміка зовнішніх боргових зобовязань України. – К. Політична думка, 2000, 332с.
Олексієнко М. та ін. Кредит і кредитні правовідносини: економічна природа і практика законодавчого регулювання. – К.: Козаки, 1996.
Петриченко Л. Надійність комерційного банку: методологічні підходи до її визначення.// Банківська справа, 2000, №1, с.46.
Пуховкіна М.Ф. Центральний банк і грошово-кредитна політика. Конспект лекцій. – К.: КНЕУ, 1998.
Савченко Г. Кредитування у формі овердрафт.// Банківська справа, 2000, №5, с.56.

Саделова А.А., Лісова Н.О. Кредитний скоринг – методика оптимізації і управління кредитним ризиком.// Фінанси України, 2000, №8, с.123
Слав'янюк Р.А. Кооперативні кредитні установи у фінансовому забезпеченні розвитку фінансового бізнесу.// Фінанси України, 2000, №2, с.96 – 105.
Сорокін М. “Цензор” – нова система оцінки кредитоспроможності позичальника. Економіка України., 1999, №4, с.24 – 32.
Сусіденко В. Принципи банківського кредитування: зміст і реалізація в умовах перехідної економіки.// Банківська справа, 1999, №3, с.37.
Філіпенко Т., Клименко Т. Аналіз руху клієнтів комерційних банків// Економіка України, 1998, №3, с.88 – 90.
Циганов С. Місце і роль центрального банку в фінансово кредитній системі країни.// Банківська справа, 1999, №3, с.37.
Швайка М. Державне регулювання грошово-кредитних відносин.// Економіка України., 1999, №2, с.15 – 32.
Швайка М.А. Банківська система України: шляхи реформування і підвищення ефективності. К.: Парламентське видавництво, 2000, 196с.

Термінологічний словник

Авуари активи (грошові засоби, чеки, векселі, перекази, акредитиви), якими здійснюються платежі. Авуари також означають ліквідну частину активів коштів у банку, а найчастіше кошти банків у іноземній валюті;

Активи банку частина бухгалтерського балансу (ліва сторона), що характеризує склад, розміщення і використання коштів банку, згрупованих за

їх економічним значенням у процесі відтворення;

Активні

операції

банку фінансові операції розміщення власних і залучених капіталів з метою отримання прибутку. До них належать а) кредитні операції: надання кредитів та позичок, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові і факторингові операції, операції з векселями та інші банківські операції; б) банківські інвестиції: вкладення коштів у цінні папери (переважно в облігації органів державної влади);

Акціонерний

капітал банку сплачена частина основного капіталу , що вкладена в банк на вимогу відповідної частини будь-яких майбутніх прибутків, які розподіляються у формі дивідендів. Використовується також для позначення статті пасиву балансу, яку внесли акціонери, що разом з нерозподіленим прибутком та іншими фондами становить власний капітал банку;

Альмагація одна із форм централізації банківського капіталу, що охоплює декілька типів поглинання і злиття банків;

Балансовий

прибуток

банку загальна сума прибутку від усіх видів діяльності банку, що відображається в балансі. Він складається з всіх надходжень прибутку

від операційної діяльності та надходжень і збитків від позареалізаційних операцій;

Віремент банківська операція, що полягає у перенесенні суми коштів з поточного рахунку однієї особи на поточний рахунок іншої;

Банк кредитна установа, що акумулює грошові кошти і нагромадження, надає їх у позичку, здійснює грошові розрахунки між економічними суб'єктами, врахування векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції з золотом, іноземною валютою та інші функції;

Банківська

операція діяльність банку, пов'язана з залученням грошових коштів та їх вкладанням у позички, цінні папери, і послуги, випуском в обіг і вилученням з нього грошей, здійсненням розрахунків, фінансуванням і кредитуванням інвестицій, касовим виконанням державного бюджету та виконанням інших специфічно банківських функцій;

Банківська

ліквідність здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Ліквідність банку визначається збалансованістю між сторонами активів і пасивів, строками розміщення активів і термінів залучених банком пасивів. Комерційні банки повинні дотримуватися певних рівнів ліквідності, що називаються нормою ліквідності банку. Вона визначається як відношення різних статей активів балансу банку до всієї суми, або до певних статей пасивів і характеризує спро-

можність банку перетворювати свої активи в наявні гроші для задоволення вимог вкладників щодо отримання своїх внесків і потреб клієнтів у позичках. В залежності від спеціалізації та розміру банку Національний банк України встановив показник ліквідності балансу у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобов'язаннями;

Банківські

ресурси сукупність коштів, якими розпоряджається банк у кредитних, інвестиційних та інших операціях. Банківські ресурси поділяються на власні (статутний, резервний та інші фонди банку) та залучені ( кошти у розрахунках, на поточних, депозитних та інших рахунках клієнтів). Ресурсами НБУ є емісія, гроші в обігу, кошти в розрахунках, кошти бюджету, частина заощаджень населення, кошти, що вкладені у валютний та золотий запас

Бенефіціар особа, на користь якої відкрито акредитив;

Вклади грошові кошти населення, підприємств і організацій , що зберігаються в банках;

Великий

кредит сукупний розмір позики, що їх надав комерційний банк одному позичальникові, який перевищує 10% власних коштів банку;

Власні

кошти банку сукупність різних за призначенням фондів, які забезпечують економічну самостійність і стабільність банку;

Дворівнева

банківська

система банківська система, в якій емісійно-організаційні функції відокремлені від інших і реалізуються у так званому першому (верхньому) рівні банківської системи;

Депозит

банківський грошові кошти фізичних та юридичних осіб або цінні папери, що передані на зберігання до банку за відповідну плату;

Залучені

кошти банку сукупність коштів, які акумулюються банком на різних рахунках клієнтів у вигляді депозитів, або придбані на грошовому ринку міжбанківські кредити чи централізовані ресурси;

Інкасування збір і транспортування готівки до банківських установ, що здійснюється банками за дорученням клієнтів;

CAMEL одна з рейтингових банківських систем, що отримала свою назву як абревіатура з перших літер (англійською мовою) показників капіталу, активів, менеджменту, дохідності, ліквідності;

Комерційний

банк кредитна установа, що здійснює універсальні банківські операції для підприємств усіх галузей економіки за рахунок грошових капіталів і заощаджень, залучених у вигляді внесків. Комерційний банк є головним елементом кредитної системи;

Кредитні

стандарти кредити, що незалежні від виду забезпечення і строк погашення яких не настав ; кредити, за якими своєчасно і в повному обсязі погашається основний борг, включаючи кредити, пролонговані встановленим порядком, але не більше двох разів, із загальним строком пролонгування не більше 6 місяців;

Кредити

нестандартні кредити, що пролонговані більше як 2 рази або із загальним строком пролонгації понад 6 місяців; прострочені до 60 днів забезпечені кредити, а також прострочені до 30 днів недостатньо забезпечені кредити;

Кредити

сумнівні прострочені до 30 днів незабезпечені кредити; прострочені від 30 до 60 днів недостатньо забезпечені кредити, а також прострочені від 60 до 80 днів забезпечені кредити;

Кредити

небезпечні прострочені від 30 до 60 днів незабезпечені кредити; прострочені від 60 до 180 днів недостатньо забезпечені кредити, а також прострочені понад 180 днів забезпечені кредити;

Кредити

безнадійні прострочені від 60 до 180 днів незабезпечені кредити і недостатньо забезпечені кредити, прострочені понад 180 днів;

Кредитна

система сукупність установ, які реалізують кредитні відносини в конкретній країні;

Кредитний

портфель сукупність усіх позик, що надані банком з метою отримання прибутку, в т.ч. і прострочених, пролонгованих і сумнівних до повернення кредитів. Надання кредиту може відбуватися у формі позики, простих векселів, підтверджених авансів, векселів, строк сплати яких вже настав, рахунків факторингу, овердрафтів, короткострокових комерційних векселів, банківських акцептів та інших зобов'язань;

Кредитний

ризик ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків, що належать кредиторові;

Кредито-

спроможність наявність передумов для отримання кредиту і здатність його повернути. Визначається показниками, які характеризують позичальника: його акуратністю в розрахунках за раніше отримані кредити, поточне фінансове становище і перспективи змін, здатність мобілізувати кошти з різних джерел в разі необхідності;

Маржа

банківська різниця між курсами валют, цінних паперів, процентними ставками й іншими показниками;

Облікова

ставка НБУ величина плати (у процентах), яку стягує Національний банк України за проведення операцій надання кредитів комерційним бан-

кам шляхом рефінансування їхніх активних операцій ( обліковий кредит);

Обов'язкові

банківські

резерви сума грошових коштів, яку повинен зберігати комерційний банк постійно на своїх рахунках у центральному банку. Визначаються як норма процентів до банківських пасивів;

Овердрафт дебетове сальдо за контокорентним рахунком, з яким погодився банк, різновид моментального кредиту;

Пасив банку одна з двох частин бухгалтерського балансу (права сторона), в якій на певну дату відображаються у грошовому виразі джерела утворення коштів банку;

Пасивні операції

банків операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для здійснення активних операцій;

Прайм-райт найменша процентна ставка, яка вилучається комерційним банком за кредит, наданий ним найавторитетнішим кредитоздатним і крупним позичальникам. Всі інші кредитні ставки прив'язуються до неї;

Процентний

ризик ризик змін процентних ставок, що негативно позначається на прибуток банку;

Рахунок

“лоро” рахунки, які відкриваються банком своїм банкам – кореспондентам та на які вносяться всі суми, що отримуються та видаються за їхніми документами;

Рахунки

“ностро” рахунки даної кредитної установи у банку-кореспонденті, на якому відображаються взаємні платежі;

Рестрикція заходи держави з метою стримування банками кредитних вкладів у економіку для акумулювання грошової маси і збалансування попиту й пропозиції на ринку;

Ризик

ліквідності ризик, за яким в банку може бути недостатньо грошових коштів для виконання платіжних зобов'язань у встановлений термін;

Рейтинг банку показник, за яким проводиться порівняння банків на основі обраних критеріїв;

Рефінансу-

вання погашення старої заборгованості шляхом випуску нових позик. Головним чином заміною короткострокових зобов'язань довгостроковими цінними паперами;

Статутний

фонд сукупність власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) у грошовій формі, які надаються ними у постійне розпорядження банку;

Трансформаційна

функція

банківської

системи можливість змінювати (трансформувати) строки грошових капіталів, їх розміри та фінансові ризики шляхом мобілізації грошових коштів одних суб'єктів ринку і передачі їх різними способами іншим суб'єктам;

Факторинг придбання прав на стягнення боргів (купівля дебіторів);

Якість активів

банку здатність забезпечити повернення активів, аналіз позабалансових рахунків, а також вплив наданих проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку.

Запитання для самоконтролю

З'ясуйте суть кредитної системи як сукупності кредитних відносин, форм кредиту, методів кредитування і кредитних установ. Що лежить в основі розмежування поняття “банки” і небанківські фінансові установи? кредитної системи. Які етапи еволюційного розвитку кредитних установ ви знаєте?
Дайте визначення поняття “банк”. Які функціональні інститути кредитної системи нині діють на фінансовому ринку?
Проаналізуйте роль основної ланки кредитної системи. Що таке банківська система?
Розгляньте процес зародження банківської системи. Які функції виконують банки в ринковій економіці?
З'ясуйте суть дворівневої банківської системи та її місце в кредитній системі. Які складові елементи властиві інфраструктурі кредитної системи?
Проаналізуйте особливості функцій банків. Які операції здатні виконувати сучасні банки?
Розкрийте суть організації та структури комерційного банку. Що є спільного у функціях центрального та комерційних банків?
З'ясуйте суть депозитно-чекової емісії банків. Як треба змінити норму обов'язкових резервів, якщо постає потреба збільшити масу грошей в обігу?
Проаналізуйте функції центрального банку. Чи емітують гроші комерційні банки?
Дослідіть суть операцій центрального банку. Для чого НБУ купує валюту на валютному ринку?
З'ясуйте суть банківського нагляду. Чи може Національний банк України в порядку банківського нагляду обмежити кредитну діяльність комерційного банку?
Проаналізуйте політику НБУ в сфері обов'язкового резервування. На чому базується процес грошової мультиплікації?
Розкрийте суть категорії “грошова маса”. Як зміняться темпи зростання грошової маси, якщо центральний банк знизить облікову ставку?
З'ясуйте механізм функціонування універсальних банків. Чому переважна більшість комерційних банків України є універсальними?
Уясніть суть грошово-кредитної політики НБУ в перехідній економіці. Яка мета встановлення показника мінімального для комерційного банку статутного фонду?
Проаналізуйте дії НБУ з метою стабілізації національної валюти. Яка мета встановлення НБУ оціночних показників діяльності комерційних банків?

Тестові завдання для перевірки знань

Завдання 1.

Громадянин України, маючи 100 тис. грн., думає як ефективніше ними розпоряджатися. Якщо покласти їх до банку на депозитний рахунок, то він отримає 112 тис. грн. Інфляція складає 14% на рік. Визначте:

а)яка номінальна процентна ставка?

б) як краще витратити кошти?

в) як вплинуло б на прийняття рішення зниження темпів інфляції до 10% за незмінної номінальної ставки?

Завдання 2.

Із перерахованих відповідей визначте, для чого використовується норма обов'язкових резервів:

а) вводиться насамперед для обмеження грошової маси;

б) як засіб, що захищає від вилучення вкладів;

в) становить середню величину маси грошей необхідної для потреб населення;

г) нині не використовується;

д) ні одна з відповідей не вірна.

Завдання 3.

Визначте, як змінюється загальна грошова маса, якщо комерційні банки:

а) збільшують свої видатки на придбання цінних паперів;

б) збільшують свої зобов'язання на поточних рахунках шляхом отримання готівки і безготівкових коштів від населення на вклади;

в) збільшують обсягів позичок, наданих населенню;

г) вилучають частину своїх вкладів у національному банку;

д) зменшують свої зобов'язання на поточних рахунках, сплачуючи готівку і безготівкові грошові кошти за вкладами.

Завдання 4.

З'ясуйте, на які цілі грошово-кредитної політики здійснюють вплив її інструменти:

а) стратегічні;

б) на тактичні;

в) на всі.

Завдання 5.

Якщо центральний банк заявляє про продаж цінних паперів, то що відбувається з попитом на ринку грошей?

Завдання 6.

Визначте функції кредиту. В чому вони знаходять відображення в розвитку економіки?

Blog