Київський інститут інвестиційного менеджменту

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


2.4. Вексель та вексельний обіг в системі комерційного кредиту
План семінарського заняття
Теми фіксованих виступів і рефератів
Термінологічний словник
Запитання для самостійного контролю
Завдання для перевірки знань
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

2.4. Вексель та вексельний обіг в системі комерційного кредиту

Методичні рекомендації


Історично першою формою кредитних відносин був комерційний кредит, а традиційним механізмом його реалізації став вексельний кредит, що виник і утвердився внаслідок сталої потреби у відстроченні платежу за поставлений товар проти векселя, як боргового свідоцтва і зобов’язання платежу.

Студенти мають засвоїти вексель і вексельний обіг як головну форму реалізації кредитних відносин в умовах ринкової економіки, за допомогою якої оперативно, легко і необмежено надається комерційний кредит. Отриманий у розрахунок за наданий комерційний кредит фінансовий документ-вексель з часом став основою зародження всіх інших видів цінних паперів і паперових грошей. Нині вексель є загальновживаною формою оперативних грошових розрахунків, привабливою і прибутковою формою цінних паперів, які вільно обертаються на фондовому ринку, нагромаджуються у фінансових компаніях і в підприємствах.

Важливо зосередитися на тому, що комерційний кредит у його вексельній формі дозволяє мобілізувати тимчасово вільні ресурси товаровиробників, тому в управлінських структурах компаній і фірм вексельні кредитні відділи посідають чільне місце. За допомогою їх діяльності продавці надають кредит покупцям у вигляді відстрочення платежу за поставлені у кредит товари, надані послуги і виконані роботи без участі банківської системи. При цьому за власним бажанням учасників вексельних угод і на строк, що залежить виключно від розмірів їх фінансових ресурсів.

Процес комерційного кредитування завершується лише погашенням боргу у повній сумі з процентами. Вексель, розпочавши свій рух з оформлення конкретної кредитної угоди, з часом перетворився у абстрактне письмово оформлене боргове зобов’язання, що випускається за точно встановленою законом формою та користується правом спрощеного і прискореного способу стягнення боргу. Нині вексель став найважливішим кредитно-розрахунковим ордерним фінансовим документом, який містить безумовне зобов’язання або вказівку сторони, що його виписала, сплатити в установлений термін і у визначеній грошовій сумі пред’явникові векселя.

Студенти мають засвоїти, що вексель сам творить сферу вексельного права, яке регулюється властивою лише йому сукупністю законодавчих і звичаєвих норм. Тому взаємовідносини між учасниками вексельних кредитних операцій не можуть регулюватися загальними нормами цивільного права чи положеннями інших галузей права. Дія вексельного права розпочинається лише тоді, коли вексель виписано і передано у повне володіння і розпорядження кредитора. Провідними принципами цього права стали безумовність зобов’язання і неможливість заперечень, формальність вимог дотримання форми, абстрактність вексельних зобов’язань і їх відокремленість від основоположних угод, спрощена і мобільна форма уступки вексельних прав, односторонність передачі прав і обов’язків та неможливість одночасних зустрічних вимог, право оберненої вимоги (регресивність), солідарна відповідальність кожної окремо взятої векселезобов’язаної особи і всіх разом.

Важливо наголосити, що у переважній більшості країн світу діє один вексельний закон (статут), який належним чином охороняє і захищає права усіх учасників вексельного

обігу, а порушення норм і правил карає з найвищою суворістю. Провідними складовими елементами вексельного права є:
              1. грошовий вираз вексельних зобов’язань;
              2. строковість і визначеність вексельних зобов’язань;
              3. безумовність і беззастережність, що означає просту і необтяжену оговорками форму наказу у переказному векселі чи зобов’язання сплатити борг у простому;
              4. абстрактність вексельного зобов'язання, що полягає у відсутності в тексті векселя інформації про характер угоди, в розрахунок за яку він виписаний;
              5. оберненість і односторонність передачі прав, яка означає суворе дотримання умов зобов’язання і неможливість будь-яких вимог з боку зобов’язаного;
              6. письмова, суворо визначена законом форма векселя, недотримання якої робить цей фінансовий документ недієздатним з позиції вексельного права.

Студенти мають знати що у розрахунках задіяні два види векселів: прості (звичайні) і переказні. Дані види за своїм змістом є однопорядковими фінансовими документами, мають багато спільних ознак і реквізитів, проте відрізняються за своєю формою. У простому векселі головним боржником є векселедавець, в ньому чітко і ясно зафіксоване боргове зобов’язання, до нього векселетримач може пред’явити прямий позов. Переказний вексель є більш складним фінансово-борговим документом, тому що в ньому відображаються фактично два боргових зобов’язання: платника перед векселедавцем і заборгованість останнього перед отримувачем вексельного платежу (ремітентом). Якщо простий вексель переважно виписує боржник, то переказні векселі, як правило, виписують кредитори, а головним боржником стає платник лише після нанесення ним згоди про виконання платежу.

В сучасних умовах вексель придатний для здійснення багатьох операцій, пов’язаних з оплатою товарів і послуг, наданням короткострокових позичок, поверненням раніше отриманих позичок, оформленням боргових відносин між банками тощо. В своєму кругообігу векселі виконують три найважливіші функції: оформлення короткострокового кредиту, платіжно-облікову функцію, функцію контролю за станом господарсько-збутової діяльності учасників господарського життя.

Видача векселя означає досягнення угоди між векселедавцем і ремітентом про боргове оформлення реальної угоди. Тут діє такий принцип: немає векселя – немає і прав кредитора. А володіння цим документом означає настання відповідних правових наслідків, що регламентують і впорядковують ділові відносини між партнерами та зменшують ризики неплатежу. В умовах кризи платежів в Україні широке впровадження вексельного обігу на основі прийняття Закону України “Про вексельний обіг” здатне швидко зменшити дебіторську заборгованість і затоварювання певних видів продукції та вирішити інші проблеми формування стабільних відносин соціально орієнтованої ринкової економіки.

Студенти мають засвоїти, що вексель є надійним і доброякісним фінансовим документом. Як строкове письмово оформлене боргове зобов’язання, він здатний сумлінно працювати засобом платежу і кредиту, гарантувати беззастережне повернення кредитованих сум до кредитора. У векселі навіть непередбачуваний випадок неплатоспроможності ділового партнера спричинює менш вірогідні збитки кредитора, ніж розрахунки у інших формах. Водночас оформлення кредитних угод векселями спонукає боржника виважено ставитися до взяття боргових зобов’язань, якомога ефективніше використовувати кредитовані ресурси, забезпечувати такий їх го-

сподарський кругообіг, щоб своєчасно і сповна виконати взяті зобов’язання. У інших випадках для боржника неминуче наступає безпосередня відповідальність аж до примусового стягнення боргу.

Важливою перевагою векселя є його здатність передавати титул власності від одного до іншого векселетримача шляхом нанесення індосаменту. Індосант, повністю і безповоротно передавши всі права за векселем наступнику, слідом за векселедавцем бере на себе відповідальність гаранта в разі неплатежу з боку платника. Дана відповідальність зберігає законну силу навіть тоді, коли вексель в кінцевому рахунку виявився недійсним. Правом нанесення індосаменту в Україні володіють лише дієздатні юридичні особи, які, нанісши на звороті векселя передавальний напис, тим самим реалізують передавальну, гарантійну і легітимаційну функції індосаменту.

Студенти мають знати, що важливими формами гарантування повноти і своєчасності отримання платежу за векселем є акцепт як засвідчена підписом платника згода прийняти вексель на тих умовах, що вказані у його тексті, а також аваль-запорука третьої особи, нанісши яку гарант повністю чи частково гарантує виконання зобов’язань будь-кого із задіяних в даному векселі осіб. Акцептування здійснюється у платника. Кожен платник може виставити вексель для акцепту у свій обслуговуючий банк, який виконає операцію акцептування, але за умов надання в його розпорядження належної для платежу суми та сплати комісійної винагороди. Сторона, що добровільно виразила згоду стати авалістом (гарантом), приймає на себе відповідальність за виконання умов вексельного зобов’язання у повному обсязі, так само як це повинна нести її та особа, на користь якої зроблено аваль. Характер авалю та акцепту робить дані операції комерційних банків

різновидом кредиту, тому вони надаються під належну комісійну винагороду.

Студенти повинні отримати уявлення про вексель як високоліквідний цінний папір, що однаково надійно працює не лише у сфері комерційного кредиту, а й легко перетворюється у форму банківського кредиту. Шляхом дисконту-придбання банком прав за векселем до настання строку платежу за ним, комерційний банк купує вексель у векселетримача, терміново сплачуючи йому вексельну суму за вирахуванням дисконтного проценту, а сам отримує платіж лише з настанням вказаного у векселі терміну. Внаслідок систематизації і жорсткого контролю дисконтні операції банків з векселями в ринковій економіці набули масового і повсякденного характеру. Центральні банки використовують їх не лише як спосіб рефінансування комерційних банків, а й для формування і реалізації великомасштабної політики маніпулювання операційною обліковою ставкою з метою активного впливу на стан ліквідності всієї банківської системи, гарантування стабільності товарно-грошової рівноваги на ринку, піднесення ефективності суспільного відтворення і динамічного розвитку продуктивних сил.

На засадах рефінансування вексельний кредит легко трансформується у заставну форму кредиту. Передані у заставу векселі, особливо для тих підприємств, що ведуть інтенсивні вексельні розрахунки і постійно нагромаджують значні пакети “чужих” векселів, стають підставою для оперативного отримання кредиту у формі відкриття спеціального позичкового рахунку в обслуговуючому банку, який постійно узгоджується у відповідному відсотковому співвідношенні з наданим у забезпечення пакетом векселів. Відмінною рисою заставного кредиту є те, що він відкривається або без зазначення терміну припинення кредитування або ж рахунок від-

кривається до терміну погашення заставлених векселів. Векселетримач не переуступає свого права власності на заставлені векселі, але право розпорядження ними відновлює лише після завершення терміну застави і своєчасного погашення позички.

Важливо наголосити, що різновидом простих векселів в Україні стали так звані податкові векселі, які видаються платниками податків за їхнім власним бажанням з метою відстрочення платежів за податковими зобов’язаннями. Цей різновид векселів не може передаватися шляхом нанесення індосаменту, обов’язки їх погашення покладені лише на векселедавців, за користування податковими векселями відсотки не нараховуються. Ці та інші особливості податкових векселів роблять їх мало ліквідними, а механізм функціонування неадекватним ролі класичних векселів. Більше того написання умови про сплату таким векселем податку, робить податковий вексель модифікованим, що не визнається дієздатним з позиції вексельного права. З великим відхиленням від загальновизнаних норм вексельного права слід назвати й так звані пенсійні векселі, енерговекселі, векселі Укрзалізниці та інші види. Даючи критичну їх оцінку, потрібно знову і знову ставити питання про реальне входження законодавства України в систему європейського і міжнародного права.

План семінарського заняття


1. Економічна роль і механізм комерційного кредиту:

а) суб’єкти і об’єкти комерційного кредиту;

б) економічні межі комерційного кредиту;

в) механізм реалізації комерційного кредиту;

г) народногосподарська роль комерційного кредиту.

2. Основні характеристики, форми і функції векселів:

а) закономірності виникнення векселя як самостійної форми кредиту;

б) загальна характеристика вексельного права;

в) форми векселів;

г) функції вексельного кредиту.
  1. Порядок реалізації вексельних операцій в Україні:

а) виписування і передача векселів;

б) індосаментна форма передачі титулу власності;

в) зміст і форми акценту та авалю.
  1. Особливості вексельних операцій у комерційних банках, сплати податків та інших формах розрахунків.

Теми фіксованих виступів і рефератів

  1. Етапи відновлення й розвитку вексельного обігу в Україні.
  2. Вексель – боргове зобов’язання комерційного кредиту.
  3. Механізм функціонування банківських векселів.
  4. Формування законодавчої бази вексельних розрахунків в Україні.
  5. Вексельні операції в Україні.
  6. Кредитні засоби обігу та платежу.
  7. Бухгалтерський облік вексельних операцій в комерційних банках.
  8. Особливості обліку вексельних операцій в комерційних банках.
  9. Положення про переказний і простий вексель.
  10. Правила виготовлення й використання вексельних бланків в Україні.
  11. Порядок обліку й видачі простих і переказних векселів в Україні.
  12. Закономірності перетворення вексельного кредиту у самостійну форму кредитування.

Рекомендована література
  1. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.1991р. (з наступними змінами і доповненнями).
  2. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991р. (з доповненнями і змінами).
  3. Закон України “Про заставу” від 2.10.1992р. (з наступними змінами і доповненнями).
  4. Закон України “Про нотаріат” від 2.09.1993р. №3425 – 12.
  5. Аваков А. Вексельное обращение. Теория и практика. – Х.: Фолио, 2000.
  6. Акчурин Р.Т. и др. Вексельное обращение в инвестиционном процессе. – М., 1999.
  7. Андрійчук В., Галузинський С. Власний та позичковий капітал підприємств і критерії їх раціонального співвідношення. // Економіка України, 1998, № 6 с.25 – 34.
  8. Большаков О.Ю. Вексельний обіг в Україні: становлення і розвиток. // Фінанси України, 2000, №7 с.119 – 127.
  9. Большаков О.Ю. Облік вексельних операцій в умовах ринкової невизначеності. //Фінанси України, 2000, №11, с.92 – 95.
  10. Демківський А.В. Вексельна справа. – К.: Наша справа, 1999.
  11. Демківський А.В. Вексельний обіг в Україні. – К.: Либідь,2001.
  12. Демківський А.В. Сучасний вексельний обіг. – К.: Знання, 1996.
  13. Долінський Л. Кількісне оцінювання основних економічних показників вексельних зобов’язань. // Банківська справа, 2000. – № 3. – с. 46.
  14. Кравець. Переказний вексель та проблема неплатежів. // Банківська справа, 1998. – №1. – с. 8.
  15. Лечига Й., Мешко І., Рошко Г. На захист векселя. // Банківська справа, 1998. – № 5. – с. 62.
  16. Лисенко Ю.Г. Ще раз про проблему вексельного обігу. // Фінанси України, 1999, №3.
  17. Лысенков Ю.М., Педь И.В.Операции с векселями: взаимодействие банков и предприятий. – К.: Вісник фондового ринку, 2000.
  18. Малюк В.М. Вексель в Україні. – К.: Видавничий дім “Економіка”, 1997.
  19. Матвієнко П., Ковальчук А. Застава як засіб забезпечення банківських кредитів. // Банківська справа, 2000. – № 5. – с. 45.
  20. Мельник О. Основні параметри грошово-кредитної політики в Україні. // Економіка України, 2000, №7, с.29.
  21. Митин Б.М. Векселя и взаимозачеты: налоги, учет, арбитражная практика. – М., 2000. – 152 с.
  22. Мороз Ю.Н. Вексельное дело. – К.: Наукова думка, 1996.
  23. Олексієнко М.Д. Банківські гарантії та поручительства. // Фінанси України, 2000, №7, с.112 – 118.
  24. Онищук Я.В. Оптимізаційна модель боргової політики в умовах ринкової економіки. // Фінанси України, 2000, № 11, с. 122.
  25. Романченко О. Вексель в електронних системах. // Економіка України, 1999. – № 6. – с.37 – 39.
  26. Рывкин Д.А. Вексель. Практическое пособие по применению. – М., 2000.
  27. Швайка М.А. Банківська система України: шляхи реформування і підвищення ефективності. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – 196 с.

Термінологічний словник


Аваль вексельна гарантія, запорука, що нанесена на вексель додатковим записом третьої особи,

яка приймає цим на себе відповідальність за виконання зобов'язань будь-якої із зобов’язаних осіб;

Акцепт 1) згода на пропозицію вступити до угоди, укласти кредитний договір на умовах, що вже вказані у тексті пропозиції;

2) надпис на векселі, що засвідчує згоду платника виконати умови векселя;

Дисконт операція врахування векселів у комерційних банках, що означає дострокову оплату вексельної суми за мінусом процентної ставки за період часу, який залишався до терміну погашення;

Застава спосіб забезпечення кредиту шляхом передачі до банку пакету векселів;

Індосамент передавальний надпис на зворотній стороні простого чи переказного векселя, за яким усі права за даним векселем переходять від однієї особи до іншої;

Переказний

вексель вексель, що виданий однією особою іншій у формі безумовного наказу чи пропозиції третій особі провести платіж за раніше надані в кредит цінності чи внаслідок отриманого на це права;
Переврахування
векселя операція рефінансування вже врахованого векселя;

Правильний

векселетримач векселетримач, який ґрунтує своє право володіння векселем на основі вексельного права і довів своє право вимагати виконання зо-

бов’язання за векселем на основі самого векселя і безперервного ряду індосаментів;

Простий

вексель вексель, що виданий у формі простого і нічим не обумовленого зобов’язання платника сплатити за отримані цінності іншій особі вказану суму;

Регрес право оберненої вимоги векселетримача до всіх попередніх надписувачів у випадках неможливості своєчасно отримати платіж, відмови від акценту, неспроможності платника тощо;

Ремітент перший набувач переказного векселя або особа, за наказом якої виписано переказний вексель;

Римеса переказний вексель відносно ремітента;

Товарний

вексель вексель, в основі виписування і видачі якого лежить товарний кредит. Він має належне майнове забезпечення і видається як відшкодування за отримані товари, надані послуги, виконані роботи;

Транзитний

вексель вексель, що виданий за кордоном і підлягає оплаті за межами даної країни, але тимчасово обертається в ній як товар;

Трасант векселедавець переказного векселя;

Трасат особа, яка вказана платником даного переказного векселя;

Тратта переказний вексель відносно до трасата (платника);

Фінансова

тратта переказний вексель, що виставляється одним банком іншому у вигляді фінансової тратти;

Форфейтинг безобігне врахування пакету векселів однієї дати видачі і різних строків погашення;

Чужий вексель вексель, за яким векселетримачеві належить отримати вексельну суму.

Запитання для самостійного контролю

  1. Розкрийте суть, функції і межі комерційного кредиту. Що таке вексель?
  2. З’ясуйте характерні властивості векселів як знаряддя руху комерційного кредиту. Чому вексельний кредит на певному етапі свого вдосконалення виділився у самостійну форму кредиту?
  3. Проаналізуйте права і обов’язки учасників вексельного обігу. В чому суть векселя як цінного паперу?
  4. Вивчіть Положення про переказний і простий вексель. Чому українське вексельне законодавство повинно відповідати нормам і правилам Женевської системи вексельного права?
  5. Розгляньте особливості оформлення комерційного кредиту вексельним зобов’язанням. Які особливості властиві векселю як борговому зобов’язанню і засобу платежу?
  6. Розкрийте суть і функції реквізитів простого векселя. Які сфери використання простих векселів?
  7. Визначте суть та інфраструктуру вексельного обігу. Які напрями формування вексельного обігу в економіці України?
  8. Дайте порівняльну характеристику переказних і простих векселів. Які переваги вексельних розрахунків в ринковій економіці?
  9. Вкажіть економічну суть акцепту і авалю. Які наслідки для аваліста створює неплатіж тією особою, на користь якої зроблено аваль?
  10. Розкрийте роль індосаменту у забезпеченні ліквідності боргових зобов’язань. Який зміст відображає індосамент та які зобов’язання за ними бере індосант?
  11. З’ясуйте особливості розрахунків способом інкасування векселів у комерційному банку. Що передбачає договір інкасо?
  12. Визначте механізм дії заставного кредиту. Які особливості властиві заставі векселів?
  13. Уясніть зміст акцепту. Які права і обов’язки акцептанта векселя?
  14. Вивчіть проблеми дисконту і дисконтного ринку. Як вираховується дисконтна знижка з векселів у комерційних банках?

Завдання для перевірки знань

  1. У пред’явленому переказному векселі сума платежу вказана прописом два рази: 250 тис. грн. і 259 тис. грн. Визначте, чи має юридичну силу цей вексель та яку суму належить заплатити за ним.
  2. Внаслідок рішення суду кредитор-векселетримач укладає угоду про реструктуризацію боргу за простроченим векселем на 350 тис. дол. плюс нагромаджувальний відсоток 20% на рік. На час реструктуризації боржник зобов’язаний визнати збитки розміром:

а) 0;

б) 122 тис. дол.;

в) 150 тис. дол.;

г) 202 тис. дол.
  1. Комерційні банки А і Б обмінялися між собою векселями на 300 тис. грн. кожний під інтелектуальну власність. Визначте, чи зобов’язаний банк С, куди надійшли ці векселі для врахування, сплачувати дисконтні суми.
  2. Хто має право як векселедавець підписувати вексельне зобов’язання в Україні ?

а) лише векселедієздатні юридичні особи;

б) підприємці як фізичні особи;

в) будь-яка дієздатна фізична особа;

г) будь-яка юридична особа, що нанесла відтиск своєї печатки та факсиміле підпису керівника.
  1. Для чого наноситься акцепт на переказний вексель ?

а) засвідчити згоду акцептанта повністю і своєчасно виконати всі умови тексту векселя;

б) як відмітка платника на векселі;

в) зафіксувати попереднє пред’явлення векселя до платежу;

г) покращити інвестиційні можливості векселя.
  1. На які терміни можна виставити вексель ?

а) на кілька послідовно обумовлених строків;

б) на термін з урахуванням альтернативних строків;

в) пов’язати термін платежу із настанням оговореної події;

г) виписати термінами: за пред’явленням, через стільки-то часу після складання; через стільки-то часу після пред’явлення, на вказану дату.
  1. Вексель, номіналом 72000 грн., складено 9 січня 2001р.зі строком погашення через 90 днів від складання. Визначте дату платежу і суму дисконту за умов негайного його врахування у комерційному банку, який встановив розмір облікової ставки сумою у 50% річних. Поміркуйте, чи

правомірним було б написання відсоткової ставки у тексті цього векселя.
  1. Під видачу векселя, строком погашення через 72 дні, підприємство поставило партію товару вартістю 6 млн. грн. Яку суму повинен вказати векселедавець, якщо продавець за надання кредиту встановив ставку 36 % річних ? За яких умов цей розрахунок є прибутковим боржникові та кредиторові ?
  2. Визначте ціну розміщення векселів комерційного банку за таких умов:

емісія векселів складає 9 млн. грн., строк платежу – 240 днів, банківська ставка проценту 42% річних.
  1. За яких умов правомірним є включення вимоги про нарахування процентів до тексту векселя ?

а) у векселі із наперед фіксованою датою платежу;

б) у векселі зі строком платежу через стільки-то часу від складання;

в) у векселі зі строками платежу: за пред’явленням та у стільки-то часу від пред’явлення;

г) у випадку регресної вимоги векселетримачем і особою, яка оплатила вексель та пред’являє вимогу до інших векселезобов’язаних осіб.

Обсяги торгів на організованому ринку у 1999 році

(за видами фінансових інструментів) (млн. грн.)

п/п

Організатор

торгівлі

Первинний

ринок

Вторинний

ринок

Акції

Векселі

Всього

первинний

Акції

Векселі

ОВДП

Всього

вторинний

1

ДФБ

40,57

0

40,574

0,115

0

0

0,115

2

КМФБ

31,70

0

31,700

9,652

43,260

0

52,912




3

ПФТС

34,15

0

34,159

577,6

316,89

59,701

954,280

4

ППС

0

0

0

1,087

0

0

1,087

5

ПФБ

5,725

0

5,725

17,56

0,853

0

18,415

6

УМВБ

151,6

60,432

212,096

0

80,100

140,38

220,485

7

УФБ

92,01

5,366

97,384

11,04

204,99

0

216,038

8

УЦСА

11,12

0

11,123

0

0

0

0




Разом:

366,9

65,798

432,761

617,1

646,10

200,08

1463,332