Київський інститут інвестиційного менеджменту

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


1.8. Етапи творення національної грошової системи в Україні
План семінарського заняття
Теми фіксованих виступів та рефератів
Рекомендована література
Термінологічний словник
Питання для самоконтролю
Завдання для перевірки знань
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20

1.8. Етапи творення національної грошової системи в Україні

Методичні вказівки


Студенти мають засвоїти історичні традиції державотворення і формування національної грошової системи в Україні в контексті загальнонаціонального досвіду. Об'єктивні передумови становлення товарно-грошових відносин і грошей на території України за переконливими свідченнями історичних джерел нічим не відрізняються від загальнолюдського досвіду. Нинішній процес становлення і вдосконалення грошової системи в Україні відображає давні історичні традиції і є четвертою спробою українського народу побудувати власну державність та її найважливіший атрибут – гроші. Найдавнішими відомими з археологічних досліджень металевими грошовими знаками були монети грецьких міст Тири, Ольвії, Херсонесу Таврійського, Пантікапею та інших поселень північного Причорномор'я. Зокрема, у Херсонесі Таврійському діяв монетний двір, який для обслуговування внутрішнього ринку карбував мідні монети. Крім цього у скарбах знаходять значну кількість давньоримських динаріїв, візантійських срібних гексаграм, мідних фолісів, арабські диргеми. Останні, обслуговуючи торгівельні операції, потрапляли в Київську Русь і разом з іншими монетами ставали засобом місцевого монетного обігу і набули назви “ногата”.

За часів України – Русі довершеного розвитку набула кунна система грошей, основу якої становила гривня у вигляді золотого і срібного зливків, векші і вевериці – одиниць нижчих номіналів. Татаро-монгольська навала перервала процес розвитку національних грошей. Він був відновлений лише за часів гетьманату, коли П.Сагайдачний започаткував, а Б.Хмельницький довершив розбудову Державного Скарбу з


відповідною структурою його поповнення й карбування власної монети у м. Чигирині. Згодом монети карбували гетьмани П. Дорошенко, І. Самойлович та І. Мазепа і лише Катерині II вдалося ліквідувати гетьманську казну та українську митну територію. Утворення Української Народної Республіки започаткувало емісію української гривні і національної грошової системи, яка в нових умовах відроджена в 1996 р. як грошова система незалежної України.

Після входження території України до складу інших держав карбування монет у східноукраїнських землях здійснювали Володимир Ольгердович (1362 – 1394 рр..) та інші князі як удільні князі Литовської держави. В Галичині після захоплення її земель Польщею у Львові карбувалися срібні монети – “квартники” з галицьким гербом і написом “moneta Rusciae” та мідні монети “пули”. Володимир Ягайло (1386 – 1434 рр..) тут же пізніше карбував монету львівську – moneta Lembuzgensis. Розширення торгово-економічних зв'язків сприяло не лише поширенню монет Литви і Польщі, а й чисельних грошових монет міст Прусії, що входили в Польсько-литовську державу, золотих дукатів і срібних цехінів Венеціанської республіки, угорських цехінів і нідерландських та іспанських талерів.

Лише грошова реформа Петра I насильно вилучила з обігу якісні монети різного ґатунку і спричинила надходження російських срібних і мідних монет низької якості, що викликало бурхливі “мідні бунти”. Процес витіснення з території України іноземних монет тривав аж до початку 19 сторіччя. На їх місце приходили монети російського карбування. А в 1769 р. уперше з'явилися паперові асигнації. Спочатку вони були розмінними на срібло, але надмірна емісія для покриття військових витрати привела до їх знецінення. Лише грошова реформа 1839 – 1843 рр.. закріпила срібний рубль основною

грошовою одиницею, а з переходом до золотомонетного стандарту в 1897 р. – російського рубля, що містив 0,7742 г чистого золота.

З початком першої світової війни 1914 – 1918 рр. розмін банкнот на золото було припинено, а випуск паперових знаків для покриття військових видатків привів до такого їх знецінення , що влітку 1917 р. 1 рубль став дорівнювати лише 6 – 7 довоєнним копійкам. Жовтневий переворот започаткував утопічну ідею демонетизації економіки. Роль грошей в ній повинні були замінити квитки для обміну і контролю. Їх друкували в необмеженій кількості і то лише за рішенням уряду. Крах такої системи зумовив появу радянських грошей у вигляді державних кредитних квитків, у 1922 р. – початку емісії повноцінного паперового червінця, а з 1923 р. – золотого червінця, ваговим вмістом 8,6 г. золота.

Студенти мають засвоїти, що ігнорування законів грошового обігу заради реалізації ідеї декларованого будівництва соціалізму спочатку привела до припинення розміну паперових червінців на золото, а на початку 30-х рр. – до повного розвалу грошової системи. Для впорядкування грошового обігу у 1937 р. курс рубля було прирівняно до долара як 1 дол. : 5,3 руб. Спробами адаптуватися до нових соціально-економічних умов після II світової війни стали грошова реформа 1947 р., в ході якої обміняні старі грошові знаки на нові як 10:1, і 1960р. – ще наступний обмін 10:1. Розрахунково встановлений вміст рубля в 0,987412 г. проіснував до остаточного розвалу старої системи і формування національних валют незалежних держав. Адміністративно-командна система вичерпала свої можливості одержавлення всіх сфер господарського життя. Неспроможним виявилося підтримання неконвертованості грошової одиниці та її надуманого офіційно встановленого курсу. Водночас Україна отримала мож-

ливість для формування власної грошової системи і розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки.

На прикладі існування різних державних режимів студенти переконуються, що будь-яка іноземна влада на території України завжди підпорядковувала грошовий обіг власним інтересам, досягненню своїх цілей, максимальній експлуатації її природних ресурсів та людського потенціалу. Такими були гроші кайзерівської Німеччини часів першої світової війни , окупаційні грошові знаки фашистської Німеччини, Румунії і Угорщини в роки другої світової війни. Їм протистояла емісія грошових знаків, що проводилася окремими регіонами і містами в роки громадянської війни та випуск “лісових” грошей Української Повстанської Армії 1942 – 1948 рр.

Важливо звернути увагу студентів на особливості зародження української грошової системи шляхом еволюційного розвитку купонної системи , що спочатку діяла як додаток до рубля і виконувала функцію захисту внутрішнього ринку від зовнішнього інфляційного процесу, а далі і впровадження купоно-карбованця, що конвертувався у рублі за відповідно встановленим курсом НБУ. Впровадження купоно-карбованця як тимчасової валюти, напрацювання досвіду його емісії та обігу, зберігання й інкасації, а головне, захист внутрішнього ринку і стабілізації економіки стали важливим етапом напрацювання досвіду управління грошовою системою. Водночас надто розтягнений у часі процес переходу до постійно діючої і стабільної національної грошової одиниці – гривні привів до його передчасного знецінення. Часті економічно невмотивовані й навіть деструктивні рішення, економічно невмотивована кредитна політика, дотаційний характер фінансування багатьох галузей і цілих сфер економіки спро-

вокували зростання зовнішньої заборгованості, гіперінфляцію і різке погіршення стану економіки й соціальної сфери.

Лише в 1995 р. та першій половині 1996 р. вдалося ліквідувати перевищення пропозиції грошей над їх попитом, уповільнити темп розкручування інфляційного процесу і зниження обсягів ВВП , поліпшити зовнішньоекономічну діяльність. Такі позитивні наслідки досягнуто завдяки послідовності і активному застосуванню ринкового механізму, використанню не інфляційних джерел покриття дефіциту державного бюджету, лібералізації зовнішньоекономічної діяльності й валютного ринку, дотриманню позитивного рівня облікової ставки Національного банку України та процентних ставок на депозити й кредити комерційних банків.

Важливо вірно оцінити результати грошової реформи 2 – 16 вересня 1996 р. як одного з етапів становлення національної грошової системи. Вона, замінюючи тимчасову грошову одиницю на гривню, була проведена організаційно чітко, прозоро і носила неконфіскаційний характер. Головними її здобутками стали: зміцнення стабільності економіки, фінансів і грошового обігу; залучення до банківської системи надлишкової готівки; забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют і створення необхідних умов для позитивних змін у виробництві і споживанні.

План семінарського заняття

  1. Історичні передумови сучасного етапу державотворення і формування української грошової системи:

а) органічна єдність процесу розвитку продуктивних сил і державотворення та формування грошової системи;

б) археологічні свідчення про грошові системи I – IX ст. на території Північного Причорномор'я;

в) кунна система грошей Русі – України X – XIII сторіч.
  1. Обіг грошей держав до яких входили території України після татарської навали:

а) обіг польських монет і карбування грошей у Львові;

б) відновлення карбування монет у Києві після приєднання східної України до Литви;

в) поширення на території України генуезько-татарських і золотоординських монет.
  1. Грошова система Козацької республіки:

а) організація обігу монет на Запорозькій Січі;

б) формування української системи обігу грошей за часів гетьмана Богдана Хмельницького;

в) взаємодія грошової системи України з російською монетною системою.
  1. Особливості обігу російського рубля в Україні.
  2. Окупаційні знаки часів першої та другої світових воєн.
  3. Грошова система Української Народної Республіки.
  4. Український купоно-карбованець і формування засад стабільної грошово-кредитної системи.
  5. Головні завдання і наслідки грошової реформи в Україні.

Теми фіксованих виступів та рефератів

  1. Економічна стабілізація – основа функціонування грошової системи України.
  2. Економічна суть і провідні напрямки досягнення вільної конвертованості гривні.
  3. Основні напрямки вдосконалення готівкового обігу гривні.
  4. Механізм функціонування безготівкового обігу в Україні.
  5. Загальна характеристика купонного етапу грошової реформи в Україні.
  6. Український купоно-карбованець.
  7. Створення грошової системи в Україні.
  1. Механізм обертання грошей на території України в епоху середньовіччя.
  2. Історичні традиції державотворення і формування української грошової системи.
  3. Грошова система Української Народної Республіки.

Рекомендована література

  1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. – К., 1996 – Вип.1.
  2. Указ Президента України “Про грошову реформу в Україні”// Вісник НБУ. – 1996. – №5.
  3. Бутук О. Проблеми кредитно-грошової політики в Україні.// Банківська справа, 1998, №5, с.45.
  4. Васильченко З.М., Демешко А.В. Розрахунки платіжними картками в Україні: стан, проблеми та перспективи.// Фінанси України !998, №10, с.74 – 79.
  5. Внукова Н.М. Особливості і переваги факторингових послуг.// Фінанси України, 1999, №9.
  6. Вовчок О.Д. Роль банків в економіці України.// Фінанси України, 1999, №9.
  7. Геращенко В. Принципи управління процентним ризиком.// Банківська справа, 1998, №6, с.31.
  8. Гроші та кредит. Підручник (за ред. проф. Б.С. Івасіва) – К.: КНЕУ, 1999. – Тема 7.
  9. Гумилев Л.Н. Древняя русь и Великая Степь. – М.: Мысль, 1992.
  10. Гумилев Л.Н. От Русі к России. – М.: Прогресс, 1997.
  11. Демківський А.В. Гроші і грошовий обіг. – К.: ГРОТ, 1999. – Гл.6.
  1. Дерев'янко О.Г. Фінансово-кредитний механізм у системі стратегічного управління.// Фінанси України, 1998, №7, с.28 – 33.
  2. Єрмошенко М. Визначення загрози національним інтересам держави у фінансово-кредитній сфері.// Економіка України, 1999, №1, с.4 – 12.
  3. Журавка Ф. Європейський економічний і валютний союз та Україна.// Банківська справа, 1999, №5, с.54.
  4. Кашпір Р.Принципи управління процентним ризиком, Банківська справа, 1998, №6, с.31.
  5. Коваленко В.В. Особливості кредитування підприємств і організацій в сучасних умовах., Фінанси України, 1998, №10, с.84 – 88.
  6. Колодізєв О. Становлення банківської системи України: минуле, світовий досвід, проблеми реформування. // Банківська справа, 1999,№2, с.48.
  7. Лановик Б.Д. та ін. Історія господарства: Україна і світ. Підручник. – К.: Вища школа, 1995.
  8. Ларіонов Л.Д. Лізинг і розвиток фінансового сектора. // Фінанси України. 1998, №2, с.109 – 113.
  9. Лямець М.А. Банківська система України за часів античної доби.// Фінанси України, 1998, №12, с.110 – 113.
  10. Марченко И.Д. Город Пантикапей. – Симферополь, 1974.
  11. Новіков В. Кредитування вищої освіти.// Економіка України, 2000, 196с.
  12. Островська Н.С. Грошово-кредитна політика України у контексті світового досвіду. // Фінанси України, 2000, №5, с.107.
  1. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України “Про заходи у зв'язку з введенням в обіг купонів багаторазового використання” від 28 грудня 1991р.
  1. Савлук М.І. Нова національна валюта гривня працює на економіку України // Фінанси України. – 1997. – №2.
  2. Семар Г.М. Среди монет. – М.: Просвещение, 1994.
  3. Солдаткин Е. Копеечные деньги.// Природа и человек, 1986, №5. – с.55.
  4. Старчев О.В. Розвиток лізингових операцій в Україні.// Фінанси України., 1998, №6, с.70 – 78.
  5. Федоров-Давыдов Г.А. Монеты рассказывают. – М.: Педагогика, 1990.
  6. Чухно А.А. Створення грошової системи України. // Економіка України. – 1994. – №11.
  7. Чухто А. Переростання товарно-грошового господарства у товарно-кредитне.
  8. Швайка М. Платіжна криза в Україні: причини виникнення і шляхи подолання.// Банківська справа, 1999, с48.
  9. Швайка М.А. Банківська система України: шляхи реформування і підвищення ефективності. – К.: Парламентське видавництво, 2000, 196с.
  10. Швайка М.А. Банківська система України: шляхи реформування і підвищення ефективності. – К.: парламентське видавництво, 2000, 196с.
  11. Швець В. Каталог українських грошей від 1917 року. – Львів: ЗУІВЦНК, 2000, 168с.
  12. Ющенко В.А. Проблеми ремонетизації економіки України.// Вісник НБУ. – 1997. – №6.

Термінологічний словник


Антоніана срібна монета давньоримської імперії. Вагою 4,7 – 5,3 г., емісію якої започаткував Марк Аврелій Антоній. В середині III ст. Антоніани були витіснені з обігу денаріями, а самі перетворилися у майже мідну

монету з невеликими домішками срібла і вже оберталися за примусовим курсом;

Вевериця,

векша найменша неподільна грошова одиниця України – Русі. Її вартість або прирівнювалась до шкірки білки або 0.33г. срібла. 100 – 150 векш складали одну лічильну гривню. У письмових джерелах згадується в “Повісті временних лет” близько 859 р.;

Гексаграма візантійські срібні монети у формі шестикутника. Їх карбування розпочав імператор Іраклій у 619 р. у зв'язку з діяльністю антів;

Гривня грошова і вагова одиниця Русі-України та основа кунної системи грошей. Походить від назви обруча з золота чи срібла , що носився на шиї як прикраса. Гривня як грошовий зливок піддавалася рубанню на дрібні частини , які самостійно вступали в обіг і з часом дали назву для нової грошової одиниці – рубля. Як грошова одиниця Української Народної Республіки була емітована у 1918 р. за курсом 2 гривні = 1 довоєнному рублю (0,7742 г. чистого золота). З 2 вересня 1996 р. гривня введена в грошовий обіг України як національна грошова одиниця незалежної держави Україна;

Денарій основна срібна монета Давньоримської імперії, яка з 269 р. до III ст. нової ери карбувалася вагою 4,55 – 3,41 г. срібла. На території України вивчено і описано понад 30 тис. скарбів, в яких знаходили денарії. Їх карбування припинилось у III ст. н.е. Пізніше на

українських землях з'явилися німецькі денарії вагою близько 1,2г. срібла, англійські – 1,3 – 1,5г. срібла;

Диргем старовинна арабська срібна монета, карбування якої розпочалося у 695 р. вагою 2,7 – 2,8г. срібла. За своєю вартістю дорівнювала 1/25 гривні. Попадаючи у грошовий обіг Київської Русі, стала складовою частиною її грошової системи;

Златник золота монета князя Володимира вагою 4,0 – 4,4 г. золота. На лицьовому боці монети зображено князя з хрестом в руках, княжим знаком у вигляді тризуба і написом “Владимир на столе”. На звороті монети зображено Ісуса з Євангелієм, з написом навкруг. Нині знайдено 11 монет Володимира;

Куна грошова одиниця Русі-України. В XI – XII ст. куна була основою кунної системи грошей. Еквівалентна вартості хутра куниці. Існують й інші припущення. Зокрема, в англійській мові куною називають монету “coin”, у французькій мові “cuneus” означає кований, зроблений з металу. Деякі автори схиляються до думки, що в Україні-Русі куна була одночасно хутровим виробом з шкіри куниці і мала металевий вираз. Вартість 25 кун дорівнювала в XI ст. 1 гривні, а у XII ст. 1 гривня становила 50 кун. Вагова гривня становила 200 г. срібла, а у XII ст. – 4 гривні кун. В Київській русі кунами називали диргеми і західноєвропейські денарії;

Кунна грошова

система грошова система України – Русі XI – XIII ст. Згідно відомостей короткої редакції Руської правди 1гривня(68,22 г. срібла) = 22 ногатам ( 3,41 г.) = 25 кунам (2,73г.) = 50 резанам (1,36 срібла). В XIIIст. Руська Правда дає таку систему: 1 гривня = 20 ногатам = 50 кунам = 150 або 100 вевериць;

Літра візантійська вагова грошова одиниця вагою 327,465 г. срібла, вважають що вона є аналогом римської лібри. Деякі автори припускають, що київська гривня XI – XIII ст. Вагою 160 г. срібла : становила ½ літри – 163,782 г. срібла;

Міліарісій візантійська срібна монета . В грошовому обігу Київської Русі з'явилася в X ст.;

Ногата срібна арабського походження монета вагою близько 2,5г. В грошовому обігу Київської Русі з'явилася в X ст. За рівнем вартості в XI ст. становила 1/20 гривні. В Україні-Русі разом з кунами складала основу кунної системи грошей;

Номізми

(соліди) золоті візантійські монети, форма яких стала основою для карбування давньоруських монет златників і срібників;

Резана частина диргема вагою 1,36г. Назва походить від “різати” диргем на дві частини.

Питання для самоконтролю

  1. Дослідіть роль грошей в економіці. Які етапи творення української грошової системи можна обґрунтувати?
  1. Проаналізуйте відомі археологічні знахідки та описані скарби, знайдені на території України. Який висновок слід зробити про рівень виробництва й обміну у IV – IX ст.?
  2. З'ясуйте свідчення “ Руської Правди” та “Київського літопису” про сфери використання грошей в Україні-Русі XI – XIII ст. Яке тлумачення кунної системи грошей викладене в цих першоджерелах?
  3. Порівняйте грошові системи Візантії і Скандинавії. Які основні елементи кунної системи грошей? Чому в обігу одночасно перебували срібні монети арабського і візантійського походження, гривні, хутра і шкіри тварин?
  4. З'ясуйте суть товарно-грошового обігу в Україні-Русі. Чому грошові знаки іноземних держав мали аналоги і навіть отримали назву грошової одиниці Київської Русі?
  5. Проаналізуйте особливості грошового обігу на землях України у період середньовіччя. Чому грошові одиниці Заходу і Сходу необмежено оберталися на українських територіях?
  6. Дослідіть механізм функціонування української держави за гетьманства Богдана Хмельницького. Чому тогочасна грошова система відзначалась стабільністю і зберігала свої ознаки майже до кінця XVIII ст.?
  7. З'ясуйте історичні етапи становлення рубля та особливості його обігу в Україні. Які ознаки золотомонетного обігу 1897 – 1914р.р.
  8. Висловіть свої міркування щодо появи окупаційних грошових знаків у роки першої та другої світових воєн. Яку мету переслідувала окупаційна влада, вводячи в обіг власні грошові знаки?
  1. Проаналізуйте механізм емісії гривні в Українській Народній Республіці. Чому в обігу не з'явилися металеві розмінні монети? Що таке шаги?
  2. Розкрийте здобутки і прорахунки запровадження купонної системи в Україні. Чому передчасно знецінились купоно-карбованці?
  3. Назвіть основні елементи грошової системи України. Що дало впровадження гривні?
  4. Поясніть, що таке грошовий ринок в Україні.

Завдання для перевірки знань

  1. Розкрийте суть грошово-кредитної політики.
  2. Визначте процентну структуру грошових агрегатів України (млрд. грн. у 1995 – 1996р.р.)

    1995 р.

    1995р.

    1996р.

    Структура %

    1995р.

    1996р.

    М0

    2623,0

    4041,0







    М1

    5682,0

    6315,0







    М2

    6846,0

    9023,0







    М3

    6930,0

    9364,0







    Разом












  3. Проаналізуйте, що номінальна вартість грошей:

а) відповідає реальній вартості;

б) не відповідає реальній вартості.
  1. З'ясуйте суть і складові елементи грошової системи України. Що таке швидкість обігу грошей і як вона впливає на грошову масу?
  2. Інфляція в найменшій мірі відбивається на функції грошей як засобу:

а) виміру цінностей;

б) платежу;

в) збереження цінностей;

г) придбання нерухомості.
  1. Зробіть аналіз: яку роль гроші відіграють в ринковій економіці?
  2. Визначте, що має досконалу ліквідність:

а) нерухомість;

б) коротко термінові цінні папери;

в) довгострокові облігації;

г) гроші;

д) звичайні акції.