Київський інститут інвестиційного менеджменту

Вид материала

Содержание

1.5. Механізм функціонування валютних відносин і процес формування конвертованості національної валюти України
План семінарського заняття
Теми фіксованих виступів і рефератів
Рекомендована література
Термінологічний словник
Запитання для самоконтролю
Завдання для перевірки знань
М1 + вклади на грошових вкладах (434) + дрібні термінові вклади (836) = М

Подобный материал:

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 20

1.5. Механізм функціонування валютних відносин і процес формування конвертованості національної валюти України

Методичні вказівки

Вивчення даної теми зосереджує увагу студентів на оволодінні механізмом функціонування валютних відносин, вивченні історичних процесів формування валютних систем, структури і особливостей світової валютної системи, регіональних і національних валютних систем, формуванні сучасної валютної системи України на основі досягнення конвертованості гривні.

Опрацювання даної теми слід розпочати з аналізу розвитку суспільного поділу праці та кооперування виробництва та поширення товарно-виробничих взаємозв’язків національних економік у межах функціонування світового ринку та міжнародного обігу грошей. Реалізація еквівалентності міжнародного обміну товарів і послуг за цих умов стає можливою лише внаслідок функціонування загального інтернаціонального за змістом вартісного еквіваленту. Функція такого еквіваленту світових грошей у міжнародних розрахунках реалізується у формі функціонування міжнародної розрахункової одиниці чи міжнародного засобу обігу і платежу як валюти.

Впродовж багатьох віків роль світових грошей виконувало золото, а базою вартісних відносин була національна вартість у вигляді відповідної вагової кількості грошового матеріалу, що формувалася в межах кожної окремої країни. Після демонетизації золота природа і роль світових грошей змінюється. Головним призначенням світових грошей стає виконання функції інтернаціональної міри вартості, за допо-

могою якої порівнюється купівельна спроможність національних валют.

Валюта – вартість, грошова одиниця, яка використовується у функціях світових грошей для виміру величини вартості товару у процесі здійснення міжнародних розрахунків. Вживається переважно у трьох значеннях: як грошова одиниця даної країни, а колись також і у значенні того чи іншого типу валюти – золота, срібла, паперових валют; грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні засоби, що виражені у іноземних грошових одиницях і використовуються у міжнародних розрахунках, іноземна валюта; міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця і платіжний засіб (СПЗ (SDR) – валюта МВФ, ЄВРО – грошова одиниця Європейського співтовариства).

Термін “валюта” може використовуватися також у багаточисельних розрахункових операціях і носити зміст суто технічного виразу (валюта експортера, валюта імпортера).

В залежності від емітента валюта розрізняється як іноземна, так і національна, світова чи регіональна. Залежно від режиму використання вона може бути конвертованою і неконвертованою. Студентам важливо уяснити, що поняття “гроші” і “валюта” – близькі, але не тотожні, тому що не всі національні гроші здатні виступати загальним еквівалентом. Поняття “валюта” і “гроші” співпадають лише відносно тих грошових одиниць, які визнані світовим співтовариством як міжнародні розрахункові одиниці. Такими нині є вільно конвертовані грошові одиниці. Неконвертована грошова одиниця не може бути повноцінною валютою.

Нині у міжнародних розрахунках найширше використовуються так звані “ключові” валюти: долар США, японська єна, німецька марка і європейська колективна валюта – ЄВРО. Як міжнародна колективна валюта країн-членів МВФ ви-

користовується умовна розрахункова одиниця – спеціальні права запозичення (SDR) у вигляді спеціальних записів на рахунках країн-членів. В основу сучасного розрахунку вартості СПЗ покладено метод середньозваженого ринкового курсу “валютного кошика” п’яти провідних країн світу. Долар у ньому на 01.01.1991 р. становив 40%, марка ФРН – 21%, японська єна – 17%, фунт стерлінгів і французький франк – по 11%. Вміст кошика періодично переглядається. Сферою застосування СПЗ стали лише міждержавні розрахунки для покриття дефіциту платіжного балансу країни-члена МВФ та деяких інших цілей шляхом обміну національної валюти на СПЗ. СПЗ стала також розрахунковим засобом з міжнародними банками і країнами-нечленами МВФ, але на основі купівлі-продажу.

У СПЗ стали виражатися курси національних валют, валютні резерви.

Справжньою міжнародною колективною валютою стає ЄВРО, яка з 1 липня 2002 р. запроваджується як єдина грошова одиниця учасників валютної системи країн ЄС. Тенденції до поглиблення регіонального співробітництва властиві і іншим регіонам світу. Зокрема, Кенія, Уганда і Танзанія як міждержавну валюту утворили східноафриканський шилінг, країни – колишні французькі колонії в Африці, формують зону франка, понад десять країн Карибського басейну формують Карибський спільний ринок зі своєю колективною валютою. Розвиток колективних валют започатковано також на основі формування Центральноамериканського валютного союзу, Андського резервного фонду, Арабського валютного фонду з арабським розрахунковим динаром та ін.

Студенти повинні усвідомити об’єктивність тенденцій до розвитку міжнародного співробітництва і необхідність взаємодії України на основі наближення гривні до статусу

вільноконвертованої валюти та включення її до системи міжнародних економічних відносин, що спираються на СПЗ та ЄВРО.

Ключовою проблемою зовнішньоекономічної діяльності є валютний курс, тобто ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у валюті іншої країни або у міжнародних розрахункових одиницях (СПЗ, ЄВРО). Правильне визначення валютного курсу відіграє вирішальну роль у забезпеченні еквівалентності і взаємної вигоди у відносинах економічних суб’єктів різних країн. Якщо в умовах золотого стандарту рівень валютних курсів грошових одиниць різних країн визначався співвідношенням їхнього золотого вмісту, то в сучасних умовах в основі валютних курсів лежить співвідношення їх купівельних спроможностей. Суттєво впливати на валютний курс здатні зміни попиту і пропозиції іноземної валюти, стан платіжного балансу країни, економічна і політична ситуація в країні, рівень довіри до національної валюти тощо.

Розглядаючи механізм функціонування валютних відносин, важливо з’ясувати суть валютного ринку як системи різноманітних економічних і організаційних відносин, які потребують обміну і використання іноземної валюти. В структурі валютного ринку взаємодіє розгалужена мережа фінансово-кредитних інститутів і механізмів, за допомогою яких забезпечується купівля і продаж іноземних валют. При цьому валютний ринок функціонує як позабіржовий ринок, на якому дилери (переважно банки) купують і продають депозити в іноземних валютах. В залежності від обсягу, характеру операцій і кількості використовуваних валют розрізняють національні, регіональні та світові валютні ринки. Більшість операцій на них здійснюються в доларах США, а також у німецьких марках, англійських фунтах стерлінгів, японських єнах, французьких і швейцарських франках.

Використання національної валюти для придбання чи продажу іноземної валюти пов’язане з її конвертованістю, тобто здатністю обмінюватись на іноземні валюти. Конвертація національної валюти у іноземну відбувається на валютних біржах, у банках, спеціальних обмінних лавках та інших фінансово-кредитних закладах. Вона передбачає відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталів.

Розрізняють повну конвертованість і часткову, зовнішню та внутрішню конвертованість. Основними критеріями конвертованості є: наявність всебічно розвиненого і диверсифікованого національного господарства у поєднанні з регулярними імпортними закупівлями; функціонування розвиненого і динамічно зростаючого внутрішнього ринку на основі конкурентних цін; розширення виробничого потенціалу країни має пов’язуватися з потребами власного ринку та узгоджуватися з можливостями зовнішнього ринку; наявність валютних резервів, що необхідні для підтримки стабільності міжнародних розрахунків у випадках відхилення рівноваги платіжного балансу.

Протилежний зміст має неконвертованість. Неконвертованості валюти властиві: валютна монополія, повна ізоляція сфери зовнішніх розрахунків від внутрішнього платіжного обігу, розподіл централізованих валютних резервів за цільовим призначенням, надуманість і необґрунтованість офіційного курсу національної валюти стосовно інших валют.

Важливим елементом валютної неконвертованості є товарна неконвертованість, завищений курс національної валюти, нераціональні внутрішні ціни. Неконвертованість національної валюти веде до зростання відірваності національної економіки від світового ринку, відставання у продуктивності

праці, якості та асортименті продукції, технічному рівні виробництва основних галузей економіки тощо.

Проблема конвертованості гривні вже переросла у практичну площину розбудови економіки та її експортного потенціалу, ліквідацію від’ємного сальдо платіжного балансу, формування достатніх валютних резервів. На черзі радикальні зміни у техніці і технологіях. Щоб співвідношення української гривні до іноземних валют забезпечувало еквівалентність міжнародних розрахунків, необхідно формувати таку систему економічних відносин, в якій підприємства прагнутимуть більше заробляти українських грошей. Тому гривня має бути економічно міцною і конкурентноздатною. Удосконалюючи виробництво і підносячи якість продукції, Україна має виробляти належну масу привабливих товарів, купувати які будуть зовнішні партнери за українські гроші. Внаслідок цього сформуються умови вільної конвертованості української валюти.

План семінарського заняття

Економічна суть валютних відносин

Поняття валюти, її призначення та сфери застосування.
Валютні системи, їх види і структура.
Валютна система України і механізм її взаємодії з іноземними, національними, світовими та регіональними валютами.
Основні ознаки повної конвертованості, часткової конвертованості і повної неконвертованості.
Провідні напрями формування конвертованості гривні.

Теми фіксованих виступів і рефератів

Сучасні валютні відносини і валюти.
Конвертованість валюти.
Валютний ринок, його суть і операційний механізм.

Валютні системи й валютна політика.
Особливості формування валютної системи України.
Валютний курс, його роль в перехідній економіці України.
Механізм валютних операцій у комерційних банках.
Міждержавне валютне регулювання та його вплив на національну валютну систему.
Доцільність валютних обмежень в Україні.
ЄВРО та формування механізму взаємодії гривні з новою валютою Європи.
Валютна інтеграція ЄС і валютна система України.
Міжнародні валютні ринки і українські підприємства.

Рекомендована література

Вірван Л. Нова валюта старої Європи: перспективи розвитку. // Банківська справа, 2000. – №3, №4. – с.47.
Вірван Л. Міжнародний валютний фонд та Україна – перспективи розвитку. // Банківська справа, 1999. – №6. – с.17.
Вітлінський В.В. Проблеми формування “валютного кошика”. // Фінанси України, 1999. – №2.
Гроші та кредит. Підручник (За ред. проф. Б.С. Івасіва). – К.: КНЕУ. – 1999. – Гл.17, 18, 19.
Гальчинський А.С. Сучасна валютна система. – К.: Лібра, 1993.
Демківський А.В. Гроші та грошовий обіг. – К.: ГРОТ, 1999. – Гл.4.
Деньги, кредит, банки (Под рук. Г.И. Кравцовой). – Минск: Меркавання, 1994. – Гл.4.

Жан-Поль Бландіньєр. Валютний курс, його міра і роль у перехідній економіці. // Фінанси України, 2000. – №8. – с.107.
Журавка Ф. ЄВРО – нова валюта Європейського економічного і валютного союзу. // Банківська справа, 1999р. – №4. – с.38.
Журавка Ф.О., Русаненко І.С. Прогнозування валютного курсу як один з інструментів хеджування валютного ризику. // Фінанси України, 2000. – №9. – с.49.
Загородній А. Гроші. Валюта. Валютні цінності: термінологічний словник. – Л. Бак, 2000. – 184с.
Кирилюк С. Валютні операції в комерційних банках. // Банківська справа, 1998р. – №1. – с.16.
Мешко І., Підгорний Л. Про доцільність переходу України до системи плаваючого валютного курсу. // Банківська справа, 2000. – №4. – с.28.
Общая теория денег и кредита (Под ред. проф. Е.Ф. Жукова). – М.: Банки и биржи, 1995р. – Раздел V.
Онищук Я.В. Вплив валютного курсу на державний борг. // Фінанси України, 1999. – №9.
Резнікова О. Валютне регулювання на міждержавному рівні та його вплив на національну валютну систему. // Банківська справа, 2000. – №4. – с.50.
Резнікова О. Необхідність застосування валютних обмежень у період ринкової трансформації економіки. // Банківська справа, 1999р. – №6. – с.50.
Селінков С. Валютна інтеграція західноєвропейських країн та її наслідки для України. // Банківська справа. – 1999. – №5. – с.25.
Траверсе О.О. Встановлення валютного курсу національної грошової одиниці. // Фінанси України, 1999. – №9.

Узмок Г.А. Державне регулювання валютною системою в Україні. // Фінанси України, 1999. – №8.
Черваньов Д., Острополець Д. Чи можуть підприємства України отримати кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку? // Банківська справа, 1998. – №3. – с.40.
Шевченко В., Кузименко Ю. Міжнародні фінансові ринки: залучення інвестицій для перехідної економіки. // Банківська справа, 1998. – №1. –с.40.

Термінологічний словник

Валюта Грошова одиниця, що використовується у функціях світових грошей для вимірювання величини вартості товарів і у міжнародних розрахунках. Категорія “валюта” переважно вживається у значенні грошової одиниці даної країни, грошових знаків іноземних держав, кредитних і платіжних засобів, що використовуються у міжнародних розрахунках, а також міжнародних та регіональних розрахункових грошових одиниць і платіжних засобів;

Валютний курс Ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у валюті іншої. Валютний курс є основою співвідношення між грошовими одиницями в процесі їх купівлі-продажу, у розрахунках за експорт та імпорт товарів, вивезенні і надходженні капіталів, наданні кредитів, переказуванні доходів тощо;

Валютний

ринок сукупність обмінних та депозитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юридичними та фізичними особами за рин-

ковим курсом або процентною ставкою. Рівень розвитку валютного ринку залежить від розвитку продуктивних сил в країні, стану економіки, ступеня конвертованості валюти та державних валютних обмежень;

Валютні

відносини відносини, що складаються у міжнародному обігу в процесі функціонування світових грошей;

Валютні

обмеження Законодавчо встановлені обмеження на здійснення валютних операцій певними категоріями економічних суб’єктів з певними валютами чи для певних видів операцій;

Валютна

система сукупність форм організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що закріплені у міжнародних договорах і державно-правових нормах. Розвиток валютних систем стимулюється фундаментальними змінами у сферах виробництва, вдосконаленням науково-технічних знань та інформації, поглибленням міжнародного поділу праці, розширенням повсякденних зв’язків приватних осіб, фірм і банків на валютних і грошових ринках;

Валютна біржа організаційно оформлений регулярний ринок торгівлі валютами на основі взаємодії попиту і пропозиції. Нині лише у деяких країнах (Франція, Федеративна Німеччина) збереглися валютні біржі як самостійні структури. Але й тут переважна більшість операцій з

іноземною валютою зосереджені переважно у великих банках;

Валютна

система

національна сукупність економічних відносин і форм організації грошово-кредитних відносин даної країни, які закріплені державно-правовими нормами і за допомогою яких здійснюється міжнародний платіжний обмін, формуються і використовуються валютні ресурси для забезпечення потреб суспільного відтворення. Визначаючись національним законодавством, у забезпеченні безперебійності розрахунково-платіжних відносин вона керується нормами міжнародного права. Провідними елементами національної валютної системи є національна валюта, валютний паритет, режим валютного курсу національної валюти, обсяг і склад валютних резервів, умови конвертованості національної валюти, статус національних органів і закладів, які регулюють валютні відносини країни, умови функціонування національного ринку валют і золота;

Валютна

система

світова Спільно розроблена державами світу та закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин, що включає в себе сукупність способів, інструментів міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий

обіг у межах світового господарства. Її складовими елементами є форми міжнародних засобів платежу, уніфікований режим валютних паритетів і курсів, режим валютних ринків, міжнародні валютно-фінансові організації. Кожен з елементів світової валютної системи юридично визначається відповідними договорами й угодами;

Вальвація визначення вартості іноземної валюти в національній валюті;

Конвертованість

валюти здатність національної валюти вільно обмінюватися на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби за поточним курсом. Розрізняють повну конвертованість, якщо діє принцип вільного обміну на іноземну валюту для всіх власників і для всіх їх категорій, у будь-якій формі та у всіх операціях без обмежень суми; часткову конвертованість – обмін дозволяється лише для певних власників або у певних операціях і повну неконвертованість. Якщо вільний обмін національної валюти на іноземну та вільні платежі за кордон дозволяється тільки резидентам (юридичним і фізичним особам даної країни), то в країні досягнуто внутрішню конвертованість. Конвертованість зовнішня означає вільне нагромадження даної валюти на рахунках нерезидентів і вільні їх платежі за кордоном. Зняття всіх обмежень і взаємодія внутрішньої та зовнішньої конвертованості означає впровадження повної конвертованості національної валюти;

Котирування визначення офіційним державним органом курсу іноземної валюти. Котируються не лише іноземні валюти, а й визначаються ціни товарів на біржах, цінні папери на фондовому ринку.

Котирування здійснюють уповноважені державні установи, спеціальні органи фондових і товарних бірж, великі компанії і банки на ринку. Повне котирування включає курс (ціну) покупця і курс (ціну) продавця. Різниця між ними складає доход, коштом якого котирувальник покриває свої видатки на здійснення операцій і належний прибуток;

Купівельна

спроможність

валюти сума товарів і послуг, які можна купити за одну одиницю даної форми валюти. Вона залежить від рівня цін і тарифів, довіри до національної валюти і впевненості у її стабільності. На практиці визначається як зворотній індекс відносно цін (роздрібних, оптових, закупівельних та ін.);

Паритет ( лат.

paritus –

коливання) Співвідношення між грошовими одиницями різних країн або за кількістю золота, що представлене в даних грошових одиницях (валютний або монетний паритет) або за їх купівельною силою (паритет купівельної сили);

Платіжний

баланс кількісний та якісний вираз співвідношення всієї сукупності надходжень і платежів за кордон за певний період часу (переважно за рік, квартал, місяць). Розрізняють платіжний баланс за певний відрізок часу і на вказану дату. Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, платіжний баланс оцінюється як активний. В разі перевищення платежів над надходженнями – пасивний. Активне сальдо платіжного балансу збільшує надходження до країни іноземної валюти і стимулює зростання золотовалютних резервів, а пасивне – спричиняє відплив. Стан платіжного балансу визначається економічним потенціалом країни, її участю у міжнародному поділі праці, зв’язками із світовим ринком позичкових капіталів, рівнем регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.

Запитання для самоконтролю

Дайте визначення валюті як економічній категорії. У яких випадках термін “валюта” застосовується як технічний вираз?
Розкрийте зміст та особливості взаємодії сукупностей економічних і валютних відносин. Що таке “валютна система”?
З’ясуйте складові елементи сучасних валютних систем. Що таке “валютний механізм”?

Охарактеризуйте суть національної валютної системи, її основних складових елементів. За допомогою яких важе-

лів здійснюється взаємодія національних і світових грошей?

Дайте визначення світової валютної системи. Які основні етапи розвитку пройшла валютна система?
Розкрийте суть складових елементів світової валютної системи. Які міжнародні валютно-фінансові організації забезпечують функціонування світової валютної системи?
Охарактеризуйте механізм функціонування золотовалютної світової системи. Як забезпечувалася сталість іноземних валют в системі золотомонетного стандарту?
Охарактеризуйте систему золото зливкового стандарту. Що забезпечувало сталість грошей країн, що запровадили золотовалютний стандарт?
Розкрийте суть механізму функціонування Бреттон-Вудської системи. Які причини її краху?
Охарактеризуйте Ямайську валютну систему. Які відмінності властиві Ямайській відносно Бреттон-Вудської валютної системи?
Назвіть характерні риси Європейської валютної системи. Які переваги надає запровадження єдиної для Європи грошової одиниці – ЄВРО?
Дайте визначення валютного курсу. Які фактори визначають його величину та сталість в умовах паперо-грошової системи?
Визначте мету проведення дисконтної політики та валютних інтервенцій Центрального банку. Як здійснюється девальвація та ревальвація валют в умовах паперо-грошових систем?
Перерахуйте основні форми валютних обмежень і вкажіть причини їх запровадження. Як впливають валютні обме-

ження на стан конвертованості національної валюти?

Дайте характеристику регіональних фінансово-кредитних установ. За допомогою яких важелів Україна змогла б ефективно використати співробітництво з ними?

Завдання для перевірки знань

Співвідношення між двома валютами, що виникає відносно третьої валюти, називається:

а) фіксінг;

б) валютний паритет;

в) крос-курс;

г) валютний курс.

Пряме котирування означає, що за одиницю береться:

а) національна валюта;

б) іноземна валюта;

Визначення реєстрації міжбанківського курсу шляхом зіставлення попиту і пропозиції за кожною валютою називається:

а) фіксингом;

б) котирування;

в) валютним паритетом.

Здатність валюти обмінюватися на інші валюти означає:

а) валютний курс;

б) конвертованість;

в) паритет.

Імпорт будь-якої країни фінансує або “сплачує” її експорт. Поясніть:

а) так;

б) ні.

Дефіцит поточного балансу значною мірою компенсується активом балансу руху капіталу:

а) так;

б) ні.

Курс купівлі чека відносно курсу купівлі валюти:

а) нижче;

б) вище;

в) дорівнює.

Коли строковий курс перевищує касовий курс, то виникає:

а) депорт;

б) репорт.

Якщо вимоги проданої валюти перевищують зобов’язання, то валютна позиція вважається:

а) відкритою;

б) закритою;

в) довгою;

г) короткою.

Валютні курси були прив’язані один до одного та залишалися сталими за умов функціонування:

а) золотого стандарту;

б) Бреттон-Вудської системи;

в) Ямайської системи.

Яка з наведених нижче операцій створює той або інший попит? Як саме це відбивається на запасах іноземної валюти в національних банках?

а) експорт іноземний попит на національну валюту;

б) імпорт внутрішній попит на іноземну валюту.

Дефіцит платіжного балансу виникає тоді, коли:

а) сума поточного балансу і балансу руху капіталу збігається;

б) сума поточного балансу і балансу руху капіталу від’ємна;

в) сума поточного балансу і балансу руху капіталу позитивна.

Що означає “активний платіжний баланс”:

а) сальдо балансу за поточними операціями позитивне;

б) приплив капіталів до країни перевищує відплив капіталу з країни;

в) баланс за поточними операціями і рух капіталів позитивний.

Поточний баланс виключає:

а) товарний експорт;

б) чистий доход від інвестицій;

в) баланс руху капіталу;

г) товарний імпорт;

д) офіційні резерви;

е) чисті перекази;

є) сальдо товарів і послуг.

Визначте функції “світових грошей”. Яка організація регулює сучасні міжнародні валютні відносини?
Визначте відсоткову структуру грошових засобів США (млрд. дол. 1988): готівка (210) + чекові вклади (574) = М₁;

М₁ + вклади на грошових вкладах (434) + дрібні термінові вклади (836) = М₂;

М₂ + Великі термінові вклади (835) = М₃.

Знайдіть курсову вартість гривні на сьогодні. Вихідні дані:

Курсова вартість гривні через три місяці складе 6.0 грн., дол. при 12% річних.

Blog