Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Досяк М.І. Актуальність розвитку професійно-важливих якостей військовослужбовців внутрішніх військ для діяльності в ризиконебезп
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   64

Досяк М.І.

Актуальність розвитку професійно-важливих якостей військовослужбовців внутрішніх військ для діяльності в ризиконебезпечних умовах



Становлення і розвиток внутрішніх військ тісно пов’язаний із суспільно-економічним та політичним розвитком нашої держави. В умовах прискореного комплектування внутрішніх військ військовослужбовцями військової служби за контрактом, набір та підготовку професіональних військових, які повинні бути готовими виконувати поставлені завдання за будь-яких умов обстановки, є одним з найбільш важливих пріоритетів удосконалення психологічної роботи у внутрішніх військах. Формування професійної готовності означеного рівня є ототожненням готовності військовослужбовців до захисту прав і свобод громадян на основі високих професійних якостей. З урахуванням вищезазначеного першим і основним завданням психологічного забезпечення є відпрацювання ефективних заходів щодо формування у військовослужбовців внутрішніх військ таких професійно важливих якостей, які б дозволили виконати поставлені на війська завдання у ризиконебезпечних умовах.

У цих умовах набуває пріоритетного значення формування та розвиток методологічних основ визначення професійно-важливих якостей, необхідних для військових спеціальностей, передбачених номенклатурою посад внутрішніх військ. Адже формування професійно-важливих якостей повинні базуватись на відповідних базових якостях кандидатів на службу та ефективного прогнозування їх можливого розвитку в процесі службово-бойової діяльності, навчального процесу.

Методологічною основою для вивчення зазначеного питання є оптимізація професійної діяльності, запропонована науковцями у своїх працях С.Д.Максименко, К.К.Платоновим, М.Й.Боришевським, М.С.Корольчуком, О.П.Макаревичем та іншими авторами. Практичною частиною дослідження професійно-важливих якостей у військових структурах займались Б.Ф.Ломов, М.С.Корольчук, О.П.Макаревич, В.І.Лєбєдєв та інші. Визначені дослідники звертались до вивчення професійно-важливих якостей льотчиків, моряків, воїнів аеромобільних військ та операторів систем озброєння. У внутрішніх військах увазі щодо визначеного напрямку психологічної підготовки керівників внутрішніх військ приділялось дуже мало, та не здійснювалось ґрунтовного визначення існуючих проблем і шляхів їх вирішення, незважаючи на те, що за особливостями службово-бойової діяльності військовослужбовці військ часто-густо залишаються на одинці під час безпосереднього виконання ними службово-бойового завдання та вимушені самостійно приймати рішення щодо застосування чи незастосування спеціальних засобів та зброї. І від правильності прийняття рішення залежить життя не тільки підпорядкованого особового складу але і громадян, оточення.

Слід підкреслити, що формування професійно-важливих якостей, – це набуття відповідних задатків, особистісних якостей, які в процесі їх удосконалення переходять у систему навиків, умінь і знань та є підґрунтям для успішного виконання поставленого завдання за будь-яких умов обстановки.

Формування професійно-важливих якостей внутрішніх військ у процесі службово-бойової діяльності їх психологічної структури обумовлені насамперед особливостями завдань, які покладені на внутрішні війська, а саме, психологічних особливостей виконання завдань з:
  • охорони та оборони важливих державних об’єктів, установ, об’єктів матеріально-технічного та військового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України;
  • супроводження спеціальних вантажів;
  • здійснення пропускного режиму на об’єктах, що охороняються;
  • екстрадиції, конвоювання заарештованих і засуджених;
  • охорона підсудних під час судового процесу;
  • переслідування і затримання заарештованих і засуджених осіб, які втекли з-під варти;
  • участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю;
  • участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах, що охороняються;
  • охорона дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України.

Про наявність зазначених особливостей неодноразово наголошувалось на різного рівня нарадах, конференціях, круглих столах розглядалися при формуваннях нормативно-правових документів і науково-практичних рекомендацій. І загальні проблеми знайшли своє відображення в керівних документах. Про те відсутність програмного документа (проекту, програми, перспективного плану), який би визначав систему заходів та механізмів формування важливих професійно-важливих якостей для діяльності в складних ризиконебезпечних умовах, не дозволяє цілеспрямовано проводити роботу щодо їх формування та вдосконалення на відповідному професійному рівні.

З іншої сторони актуальність означених питань полягає в якісно новій соціально-психологічній ситуації, що склалася у внутрішніх військах МВС України, обумовлена складністю та суперечливістю сучасних процесів політичного, соціально-економічного та духовного реформування українського суспільства. Така ситуація пов'язана з великою кількістю чинників як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. До них, у першу чергу, належать такі, які призвели до руйнування ціннісних орієнтацій, напрямків формування професійно-важливих якостей, системи управління, як єдиної системи безпеки, погіршення матеріально-технічного, фінансового та науково-методичного забезпечення. Адже внаслідок занадто довгого нехтування психологією в Радянському суспільстві утвердився стереотип, що психологічні чинники є чимось хворобливим і вона потрібна тільки особам з певними поведінковими відхиленнями. Та ще і на даний час в окремих соціальних колах суспільства знання психології вважаються вторинними, непевними та розпливчатими, де кожний може трактувати їх по-своєму. Багато цьому сприяла недостатня компетентність багатьох наставників в умовах, коли виникає необхідність розв'язання складних та неординарних завдань, пов'язаних із реорганізацією існуючих та становленням нових моделей і структур управління у військовій сфері, автономністю життєзабезпечення.

Відсутність науково-обґрунтованих досліджень щодо формування важливих професійних якостей у молодших командирів (сержантів) призвели до руйнації їх ролі в підтриманні статутного порядку в підрозділах внутрішніх військ. Означена проблема є ідентичною в інших силових структурах України. На даному етапі розвитку внутрішніх військ недостатнє наукове обґрунтування проблем становлення молодих офіцерів спонукає до плинності кадрів саме цієї категорії. І при нехтуванні психологічних аспектів формування професійно-важливих якостей молодих офіцерів та невілювання їх вирішення можна прогнозувати втрату визначеної ролі чергової низової управлінської ланки.

У науковій та методичній літературі ще не достатньо розроблені зміст та структура розвитку професійно важливих якостей, технологій її формування в процесі навчальної та службово-бойової діяльності. Побутує думка, що формуванням професійно-важливих якостей можна займатись і без наукового обґрунтування. Таке ставлення до зазначеної проблеми ставить під сумнів ефективність цієї роботи, і результат її буде ситуативним (тимчасовим), що не дасть можливості прогнозувати успішне виконання поставленої службово-бойової задачі, особливо в ризиконебезпечних та екстремальних умовах.

Одним із першочергових завдань у напрямку формуванням професійно-важливих якостей набуває напрямок розвитку військової освіти, здатної забезпечити сучасні внутрішні війська високоосвіченими, інтелігентними, соціально зрілими та творчо спрямованими офіцерами. Внутрішнім військам сьогодні потрібні не просто висококваліфіковані командири та начальники, а психологічно компетентні, розважливі професіонали, справжні лідери військових колективів зі стійкими професійними навиками до професійної діяльності. Для розв'язання означеного кола питань перш за все потрібно:
  • усунути розбіжності між психологічним і соціальним ідеалом офіцера та реальним рівнем сформованих лідерських якостей випускників вищих військових закладів освіти;
  • привести рівень професійної компетентності до такого рівня готовності, який би забезпечував виконання і командирських, і лідерських функцій у ході професійної діяльності;
  • створити такі умови для проходження військової служби, які б забезпечували відповідний рівень самореалізації молодих офіцерів та спонукали до продовження служби у внутрішніх військах після закінчення терміну першого контракту;
  • забезпечити роботу системи самовдосконалення офіцерів усіх рівнів та ланок управління з урахуванням досвіду аналогічних військових структур країн Європи і світової практики з метою формування цілісної уяви про військову службу в якості офіцера;
  • здійснювати моніторинг проходження мотиваційних процесів військовослужбовців під час службово-бойової діяльності внутрішніх військ та здійснювати їх корегування відповідно до обставин, що створились.

Однією з яскраво виражених загальних потреб щодо формування професійно-важливих якостей військовослужбовців внутрішніх військ є службове перенавантаження особового складу. Слід підкреслити, що чим більше службове навантаження на підлеглих, тим більша вірогідність проявів невідповідності професійно-важливих якостей, особливо при створенні ризиконебезпечних ситуацій. Подібні ситуації можуть виникати не тому, що підлеглі не мають достатніх професійних навиків, це може бути наслідком фізіологічного, психологічного, інтелектуального, морального, перевиснаження особового складу. І за таких умов тільки високопрофесійні командири (начальники) спроможні локанічно змінювати думку підлеглого та створювати умови для успішного виконання службово-бойових завдань і при цьому уникнути конфліктів у середині військового колективу.

При створенні умов для розвитку важливих професійних психологічних якостей необхідно враховувати формування нової мотиваційної системи військовослужбовців, комплексного підходу, а головне – тенденцій їх формування в нових, динамічних умовах, етапу розвитку внутрішніх військ. Реалізація тенденцій удосконалення зазначених якостей можлива тільки в їх тісній єдності наукового обґрунтування та практичних діях. Інакше кажучи, для визначення шляхів реалізації завдання щодо формування професійних психологічних якостей військовослужбовців до діяльності в ризиконебезпечній обстановці треба створювати такі умови, при яких максимально проявляються психологічні задатки особистості, а не набуті навики в процесі навчання. Тоді виявляються правильні шляхи цинічних процесів удосконалення важливих професійних психологічних якостей і стає можливим прогнозування успішного виконання службово-бойового завдання. А результатом такого дослідження мають бути виділені значимі професійно важливі психологічні якості, які повинні бути закладеними в професіографічний опис та використані при розробці психограми конкретної військової спеціальності внутрішніх військ. Такий підхід забезпечить максимальну відповідність індивідуально-психологічних характеристик і можливостей формування професійно-важливих якостей у керівників особистості тим вимогам, які пред’являє до неї даний вид військово-професійної діяльності.

Визначення психологічних аспектів формування професійно-важливих якостей у керівників внутрішніх військ дозволять підвищити інтерес до військових спеціальностей, розкрити творчий потенціал професії офіцера, сформувати готовність до виконання керівних функцій у різних умовах обстановки. Це, у свою чергу, дозволить виконувати службово-бойові завдання, покладені на внутрішні війська, за будь-яких умов обстановки та сприятиме кар’єрному росту офіцерів, об'єднуватиме можливості всіх навчальних дисциплін, спрямувавши їх на розкриття цілісного змісту військової діяльності.

Література.
  1. Указ Президента України від 25.05.2007 № 474 „Про приведення системи управління внутрішніми військами у відповідність із Конституцією України”.
  2. Наказ командувача внутрішніх військ МВС України від 28.01.2006 № 39 “Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення діяльності внутрішніх військ МВС України”.
  3. Директива командувача внутрішніх військ від 1.09.2008 №14 „Про виховну роботу у внутрішніх військах МВС України”.
  4. Соціально-психологічна робота у внутрішніх військах МВС Росії. Навчально-методичний посібник Головного командування внутрішніх військ МВС Росії. – М., 2004.
  5. Барко В.І. Психологія управління персоналом органів внутрішніх справ / Барко В.І. – Київ: Ніка-Центр, 2003.
  6. Психопрофілактична робота з персоналом органів внутрішніх справ. Навчальний посібник / Ірхін Ю.Б. – К.: КНУВС. – 2005.
  7. Іллюк О.О. Теорія і практика виховної роботи. Навчальний посібник / Іллюк О.О. – Харків: ХВУ, 2006.
  8. Макаревич О.П. Психологія регуляції поведінки особистості у складних ситуаціях / Макаревич О.П. – Київ: Оріяни, 2001.
  9. Медведєв В.С. Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ. Монографія / Медведєв В.С. – К.: КІВС – 1997.
  10. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності. Підручник / Корольчук М.С. – К.: Ніка-Центр, 2004.
  11. Гічун В.С. Особливості служби у внутрішніх військах МВС України та її вплив на психічний стан військовослужбовців. Методичні рекомендації / Гічун В.С. – К.: ГУ ВВ МВС України, 2001. - 16 с.
  12. Новиков В.С. Теоретические и прикладные основы профессионального психологического отбора военнослужащих. Руководство / Новиков В.С., Боченков А.А. – СПб.: ВмедА, 1997. – 188 с.
  13. Приходько І.І. Концепція створення системи психологічного забезпечення внутрішніх військ МВС України/ Приходько І.І. // Актуальні проблеми будівництва та розвитку внутрішніх військ МВС України: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків: ВІ ВВ МВС України, 2001, - С. 30-32.
  14. Методичні рекомендації по добору кандидатів до складу миротворчих сил ООН // МВС Психологічна служба. – К., 2007. - 15 с.