Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Желаго А.М. Методологічні засади дослідження психологічної безпеки військовослужбовців внутрішніх військ МВС України
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   64

Желаго А.М.

Методологічні засади дослідження психологічної безпеки військовослужбовців внутрішніх військ МВС України



Проведений аналіз наукової літератури дозволив встановити, що в будь-якій діяльності людини, особливо особового складу силових структур та інших екстремальних професій, результативність і безпека виконання службових обов’язків залежать від декількох складових: психофізіологічного стану – самопочуття (стану здоров'я), настрою (психічного стану), рівня сформованості спеціальної (фахової) працездатності (наявності професійних навичок і умінь) [1-6]. В умовах загроз, небезпек, стресів і конфліктів у багатьох людей ці показники різко погіршуються. Це, в першу чергу, стосується військовослужбовців, оскільки більшість службово-бойових завдань виконується ними саме за таких умов. У ситуації небезпек та загроз військовослужбовці (особливо ті, які не мають ґрунтовної фахової підготовки та достатнього досвіду службово-бойової діяльності (СБД)) можуть втрачати контроль над собою, ситуацією, підлеглими, що нерідко призводить до трагічних наслідків. Саме тому проблема психологічної безпеки фахівців екстремального профілю діяльності є актуальною і потребує дослідження.

На нашу думку, психологічна безпека особистості представляє складну багатофакторну категорію, яка визначає рівень захищеності психіки людини, її здатність підтримувати оптимальний рівень функціонування, спроможність усунення виникаючих внутрішніх та зовнішніх загроз та можливість збереження достатньо стійкого дієздатного рівня [2]. Психологічну безпеку особового складу силових структур можна розглядати з двох точок зору [3]:

1. Як стан вона представляє собою набір певних якостей, характеристик, умінь конкретної особистості, який може в даний момент характеризувати рівень її психологічної захищеності, тобто здатність протистояти загрозам, небезпекам та негативним впливам;

2. Як процес вона може представляти комплекс заходів, направлених на формування у конкретної особистості стану психологічної безпеки, тобто це процес актуалізації особою здібностей та формування якостей, які необхідні їй для захисту від негативних психологічних впливів.

На основі теоретичного вивчення проблеми ми прийшли до наступної вихідної гіпотези дослідження: професійно-психологічна підготовленість здійснює вирішальний вплив на психологічну безпеку фахівців екстремального профілю діяльності. З цього вихідного припущення випливають наступні часткові гіпотези:

- необхідні уміння і навички формуються в процесі навчання (у майбутніх спеціалістів ще у ВНЗ) та (або) набуваються з досвідом (військовослужбовці контрактної служби – молодші командири). Кінцевим результатом цього є сформована професійно-психологічна готовність до конкретної професійної діяльності за різних умов, що включає у себе усвідомлення психологічних небезпек професійної діяльності, знання способів та умінь їх подолання;

- професійно-психологічна підготовленість обумовлюється наявністю у особового складу військовослужбовців внутрішніх військ (ВВ) певних особистісних якостей, у тому числі тих, які забезпечують спрямованість особистості на підтримання свого психічного здоров’я.

Мета дослідження: визначити фактори, які впливають на стан психологічної безпеки військовослужбовців ВВ. Визначена мета обумовила постановку відповідних задач дослідження , а саме:

- за допомогою опитування військових фахівців, які мають значний досвід СБД встановити особливості забезпечення психологічної безпеки особового складу;

- проаналізувати отримані дані і визначити, які фактори найбільше впливають на формування психологічної безпеки військових фахівців.

- дослідити наявність зв'язку сформованості певних особистісних якостей і досвіду військовослужбовців зі станом їх психологічної безпеки.

Для вирішення даних задач нами був використаний метод експертних оцінок [7]. В якості експертів були залучені офіцери підрозділів, частин та з’єднань ВВ з досвідом служби від 5 до 10 років – 18 респондентів, з досвідом служби від 10 до 15 років 20 респондентів. В якості основного засобу збору первинної інформації була використана спеціально розроблена анкета. Вона включала 20 питань, які виявляли оцінку стану психологічної безпеки діяльності опитуваних; небезпечні фактори, що супроводжують їх діяльність та ступінь їх впливу на успішність здійснення ними їх професійної діяльності.

Як показало дослідження, 65% опитаних офіцерів вважають, що вони здатні у певній мірі протистояти негативним факторам та загрозам психологічній безпеці, які супроводжують їх професійну діяльність, а також боротися зі стресом. Однак протистояти даним загрозам і небезпекам їм допомагають особисті психологічні якості, які військовослужбовцям вдалося сформувати протягом всієї професійної діяльності. На думку 85% опитаних респондентів успішному здійсненню ними заходів психологічної безпеки сприяє їх власний службовий досвід, а 15% респондентів – притаманні їм певні психологічні риси особистості (темперамент, емоційно-вольова стійкість, рівень фрустрованості, толерантності до соціального середовища тощо). За результатами дослідження опитані вважають основними такі фактори, що впливають на формування психологічної безпеки:

- 57% опитаних наявність певних фахових знань;

- наявність певних особистісних якостей (генетичнообумовлених або набутих в процесі професійної діяльності) – 43% респондентів;

- наявність службово-бойового досвіду – 29%;

- психологічна підготовленість (у тому числі вміння застосовувати методи психічної саморегуляції) – 25%;

- наявність необхідних фахових умінь та навичок (застосування спеціальних засобів, засобів індивідуального та колективного захисту, озброєння та техніки) – 26%;

Стосовно питання, чи задоволені респонденти станом своєї психологічної безпеки, думки розподілилися таким чином, що ми змогли зробити висновок: більшість офіцерів не замислюється над такою проблемою, як їх психологічна безпека, не виділяє її як особливий стан і необхідну умову для здійснення успішної (надійної) професійної діяльності. На нашу думку, це значною мірою спричинено тим, що ця проблема мало досліджується в науці, недостатньо описана в літературі та не зайняла гідне місце в підготовці майбутніх офіцерів. Ми вважаємо, що дана проблема потребує подальшого поглибленого вивчення.

У процесі проведення дослідження також були встановлені і фактори, які негативно впливають на особисту безпеку військовослужбовців ВВ. На думку опитаних, ними є:

- правова незахищеність (відзначили 54% респондентів);

- нещасні випадки (15% відповідей);

- фізичні травми при виконанні службових обов’язків (10 % респондентів).

На основі аналізу даних проведеного дослідження визначено, що до компонентів, які впливають на особисту безпеку особового складу відносяться:

- вік;

- стаж служби загальний та на посаді командира певної ланки (взводної, ротної, батальйонної);

- наявність професійної освіти ті її профіль;

- наявність спеціальних знань;

- ступінь засвоєння умінь та сформованості навичок професійної діяльності;

- наявність досвіду службово-бойової діяльності;

- наявність певних особистісних якостей;

- професійно-психологічна підготовка.

Отже, усі необхідні якості, знання, уміння, навички, які допомагають військовослужбовцям ВВ протистояти негативним впливам і загрозам, що супроводжують їх професійну діяльність, є невід’ємними та необхідними складовими їх професійно-психологічної підготовленості до здійснення фахової діяльності. Саме вона і є вирішальним фактором, що впливає на успішність здійснення та забезпечення психологічної безпеки професійної діяльності, що є підтвердженням основної гіпотези нашого дослідження.

Література.
    1. Корольчук М.С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: навчальний посібник / М.С. Корольчук, В.М. Крайнюк. – К.: Ніка-центр, 2006. – 576 с.
    2. Приходько І.І. Феноменологія безпеки особистості у психологічних дослідженнях / Приходько І.І. // Вісник Національної академії оборони України, 2009. – 3(11).
    3. Прикладная юридическая психология: Учеб. пособие для вузов/ [Под ред. проф. А.М. Столяренко]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 639 с.
    4. Психология и педагогика: Учеб пособие для вузов. / [Под ред. проф. А.М. Столяренко]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 423 с.
    5. Колесникова Т.И. Психологический мир личности и его безопасность / Колесникова Т.И. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. - 176 с.
    6. Социальная психология / [Под ред. А.Н. Сухова, А.А. Деркача]. – М.: Издательский центр "Академия", 2001. - 600 с.
    7. Сурмін Ю. Майстерня вченого/ Ю. Сурмін. – К.: Навчально-методичний центр 2006. – 302 с.