Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материала

Документы

Содержание Іллюк О.О. Комплексний підхід до розроблення методики оцінювання психологічної безпеки особового складу Мета статті Викладення основного матеріалу.

Подобный материал:

• Міністерство внутрішніх справ україни академія внутрішніх військ мвс україни Збірник, 5737.51kb.
• Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1092.32kb.
• Історична довідка про Академію внутрішніх військ мвс україни, 51.69kb.
• Фальсифікованих алкогольних напоїв, 424.14kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни концепція реформування системи Міністерства внутрішніх, 526.69kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни н А К А З, 776.01kb.
• 20 років на варті правопорядку. Створення, становлення та розвиток внутрішніх військ, 164.03kb.
• Мвс україни університет внутрішніх справ адміністративна відповідальність в україні, 1331.91kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ положення, 1492.96kb.
• Академія внутрішніх військ мвс україни, 2919.27kb.

Іллюк О.О.

Комплексний підхід до розроблення методики оцінювання психологічної безпеки особового складу

Постановка проблеми. На сучасному етапі реформування силових структур України все більшої актуальності набирають проблеми посилення ролі людського фактору у виконанні поставлених завдань та психологічної безпеки особового складу. У деяких наукових дослідженнях йдеться про психологічний захист, класифікацію негативних психологічних факторів, застосування різноманітних способів психологічного захисту та інше. Проте дослідження щодо цілісного визначення сутності, змісту та оцінювання психологічної безпеки особового складу не проводились.

Мета статті – визначити генезис, сутність, зміст, критерії та формули оцінювання психологічної безпеки; запропонувати класифікацію змістовних компонентів, критерії та формули оцінювання психологічної безпеки особового складу у повсякденній життєдіяльності та виконання завдань у екстремальних умовах; дослідити діалектичний взаємозв’язок між моральним духом, морально-психологічним станом та психологічною безпекою особового складу.

Викладення основного матеріалу. З метою фізичного виживання, захисту від сил природи, ворогів та інше люди з давніх часів об’єднувалися у групи, роди, племена, держави. Безпеку людям надавала влада цих об’єднань та соціальне середовище їх життєдіяльності. Рівень особистої та колективної безпеки залежав від ефективності роботи державної влади щодо виконання своїх зобов’язань перед громадянами. Це стосувалося всіх без винятку, включаючи і особовий склад військових формувань, що стояли на захисті інтересів громадян цієї держави. Важливими мотивами для вступу на військову службу були не тільки почуття військового обов’язку, а й потреби громадян щодо попередження та ліквідації загроз їх життєдіяльності. Повнота реалізації державою взятих зобов’язань свідчила і свідчить про рівень безпеки особового складу. Але безпека військовослужбовців формувалася і формується не тільки державою, а й злагодженістю, єдністю особового складу частин і підрозділів де вони проходять службу та особистими зусиллями кожного з них. Тобто сукупність захисних дій держави, організації і самої особистості створюють систему комплексного захисту особового складу (Рис. 1).

Небезпека, детермінована об’єктивною дійсністю, через відчуття відображається у свідомості військовослужбовця, генерує душевні переживання та негативно впливає на психологічне здоров’я військовослужбовця. Отже психологічна безпека – це положення при якому загрози об’єктивної дійсності не завдають шкоди чуттєвому світу та психічному здоров’ю особистості і їх стан не понижує якість виконання службово-бойових завдань військовослужбовцем.

Але військовослужбовцю завдають шкоди не тільки загрози повсякденної життєдіяльності, а й негативні фактори обстановки в ході виконання завдань у надзвичайних умовах. Для позначення психологічної небезпеки, яку спричиняють ідейні, соціальні, політичні, психологічні та адміністративні загрозами у повсякденній життєдіяльності військовослужбовця пропонується категорія базова психологічна небезпека (БПН), а для позначення захисту чинником якого є ідейні, соціальні, політичні, психологічні та адміністративні фактори, пропонується ввести категорію базовий психологічний захист (БПЗ).

Психологічна безпека військовослужбовця формується не тільки складниками базового психологічного захисту, але й сформованим у особистості механізмом психологічного захисту. Цей механізм також активно стримує негативну дію ідейних, соціальних, політичних, психологічними та адміністративних загроз у ході повсякденної життєдіяльності. Його пропонується позначати категорією механізм базового психологічного захисту (МБПЗ).

Для позначення спільної дії складників базового психологічного захисту, і механізму базового психологічного захисту пропонується категорія комплексний базовий психологічний захист (КБПЗ).

Психологічну небезпеку, спричинену негативними факторами обстановки у надзвичайних умовах пропонується позначати категорією фонова ситуаційна психологічна небезпека (ФСПН). Фонову ситуаційну психологічну небезпеку досліджену перед виконанням завдань у надзвичайних умовах пропонується позначати категорією прогнозована фонова ситуаційна психологічна небезпека (ПФСПН). Фонову психологічну небезпеку досліджену в період виконання завдань у екстремальних умовах чи після завершення дій пропонується позначати категорією реальна фонова ситуаційна психологічна небезпека (РФСПН).

Виконання завдань в екстремальних умовах не припиняє діє загроз, що руйнують психіку військовослужбовця у повсякденній життєдіяльності. Для показників сукупної дії базової психологічної небезпеки і фонової ситуаційної психологічної небезпеки пропонується категорія комплексна ситуаційна психологічна небезпека (КСПН).

При виконанні військовослужбовцями завдань в екстремальних умовах активно працює і їх механізм психологічного захисту від негативних факторів обстановки, але детермінантні фактори цього механізму в умовах надзвичайних обставин мають певну відмінність від повсякденного життя. Для показників сумарної дії факторів механізму психологічного захисту особистості в екстремальних умовах пропонується категорія механізм ситуаційного психологічного захисту (МСПЗ).

Виконання завдань в екстремальних умовах дію повсякденних загроз як і дію базового психологічного захисту не зупиняє, до неї дія МСПЗ лише додається. Показник сукупної дії механізму ситуаційного психологічного захисту і базового психологічного захисту пропонується позначати категорією комплексний ситуаційний психологічний захист (КСПЗ).

Показником психологічної безпеки військовослужбовця є відношення між показниками психологічного захисту та показниками психологічної небезпеки. Відношення базового психологічного захисту до базової психологічної небезпеки пропонується позначати категорією норма психологічної безпеки (НПБ). НПБ є показником психологічної безпеки, що надається особистості організацією і державою. А так як під організацією розуміється військова частина або підрозділ, які є структурним компонентом силової державної установи, то НПБ є показником психологічної безпеки, що надається військовослужбовцю державою.

Відношення КБПЗ до базової психологічної небезпеки пропонується позначати категорією базова психологічна безпека (БПБ), а відношення комплексного ситуаційного психологічного захисту до комплексної ситуаційної психологічної небезпеки пропонується позначати категорією ситуаційна психологічна безпека (СПБ).

У залежності від отриманих результатів рівень норми психологічної безпеки (РНПБ), рівень базової психологічної безпеки (РБПБ), рівень ситуаційної психологічної безпеки (РСПБ) пропонується класифікувати як задовільний, незадовільний, загрозливий. Безпека не може бути ні відмінною ні доброю. Вона або є, або її немає.

Основною категорією для дослідження базового психологічного захисту пропонується категорія моральний дух. Аргументом на користь цього ствердження є дослідження філософсько-етимологічної сутності поняття «дух», яке є ключовим у словосполученні моральний дух і поняття «психіка» із словосполучення базовий психологічний захист.

У словнику С. І. Ожегова поняття «дух» визначається як психічні здібності (свідомість, мислення), те, що спонукає до дій, до діяльності, начало, яке визначає поведінку, дію [1, 177], а поняття «психіка» там же тлумачиться як сукупність душевних переживань, як відображення у свідомості об’єктивної дійсності [1, 622]. Свідомість – це вища, властива лише людині форма відображення об’єктивної дійсності [2, 335]. Отже: свідомість людини – це форма відображення об’єктивної дійсності; моральний дух (духовне) – це раціональна сфера свідомості людини; психіка людини – це чуттєва сфера свідомості людини. Маючи спільну основу раціональна і чуттєва сфери свідомості людини взаємозв’язані, взаємообумовлені. Чинниками морального духу (раціонального) є: об’єктивна дійсність; мозок людини; чуттєва сфера психіки людини. Чинниками психічного (чуттєвого) є: об’єктивна дійсність; мозок людини; раціональна сфера психіки людини.

Це просте дослідження свідчить, що моральний дух (раціональне, свідоме) і психіка людини (чуттєве, підсвідоме) мають спільні: першоджерело – об’єктивну дійсність; матеріальну основу – мозок людини; форму відображення об’єктивної дійсності – свідомість людини.

І по-друге, моральний дух і базовий психологічний захист військовослужбовця мають спільні чинники, а саме; ідейний, соціальний, політичний, психологічний та адміністративний.

Системний підхід до проведеного дослідження та закони формальної логіки дають право зробити висновок, що маючи показники рівня морального духу особового складу можна визначити такий важливий аспект життєдіяльності військовослужбовця як базовий психологічний захист.

Моральний дух особового складу – це стійка сукупність ідейних переконань, політичної єдності, соціального захисту та професіоналізму військовослужбовців, рівня розвитку військових колективів та адміністративної діяльності керівного складу, які системно і взаємозалежно формують внутрішню готовність особового складу до виконання військового обов’язку, створюють оптимальні умови для виконання поставлених службово-бойових завдань і спонукають до дій.

Складниками морального духу як і базової психологічної безпеки є: ідейний, соціальний, політичний, психологічний та адміністративний. Моральний дух – це показник лояльності, «партнерськості» держави і організації до особистості, з точки зору раціональної сфери свідомості особистості, який формує внутрішню силу, що спонукає дану особистість до дій. Показник цього «спонукання» залежить від того на скільки держава і організація виконують перед даною особистістю взяті на себе зобов’язання, відносно самої особистості. Базова психологічна безпека – це показник того, на скільки держава і організація захищають особистість від різноманітних загроз спрямованих на цю особистість, з точки зору ірраціональної (чуттєвої) сфери свідомості особистості. Це особистісний чуттєвий індикатор дій держави і організації щодо захисту особи від загроз її життєдіяльності.

Показники базового психологічного захисту можна визначити за тими ж складниками що й морального духу і навпаки. За чисельними показниками рівень морального духу (РМД) і рівень базового психологічного захисту (РБПЗ) однієї і тієї ж особистості однакові, їх логічні обсяги співпадають. Моральний дух і базовий психологічний захист особистості – це категорії, які є показником єдності і взаємообумовленості раціональної та ірраціональної (чуттєвої) сфер свідомості особистості.

Сукупність показників (РБПЗ) і рівня сформованості механізму базового психологічного захисту особистості (РСМБПЗ) визначають рівень комплексного базового захисту (РКБПЗ). Рівень комплексного базового психологічного захисту це – показник рівня базового морально-психологічного стану (РБМПС) або іншими словами, це – показник рівня морально-психологічного стану особистості в умовах повсякденної життєдіяльності.

Логічний обсяг категорії морально-психологічний стан є більшим за логічний обсяг категорії моральний дух на величину логічного обсягу категорії механізм базового психологічного захисту. Показники РМПС будуть завжди більшими за показники РМД однієї і тієї ж особи.

Відповідно, рівень комплексного ситуаційного психологічного захисту (РКСПЗ) це – показник рівня ситуаційного морально-психологічного стану особистості (РСМПС) або іншими словами, це – показник рівня морально-психологічного стану особистості у екстремальних умовах. В одних і тих же умовах показники РМПС однієї і тієї ж особистості будуть більшими за показники РМД на величину показників рівня сформованості механізму ситуаційного психологічного захисту (РСМСПЗ).

Морально-психологічний стан особового складу – це сукупність душевних переживань, як відображення у чуттєвій сфері психіки людини реальних дій держави і організації щодо захисту її життєдіяльності від різноманітних загроз та рівня сформованості особистісного механізму психологічного захисту.

Для дослідження показників РМД та РБПЗ пропонується методика оцінювання морального духу особового складу, зміст якої автором доповідався в ході науково-практичної конференції Академії ВВ МВС України у квітні поточного року [3].

У методиці оцінювання морального духу особового складу абсолютним показником всіх факторів, що досліджуються застосовується 100 бальна шкала. Для уніфікації всіх обчислень вона пропонується і в методиці оцінювання психологічної безпеки особового складу. Тобто всі фактори, що опрацьовуються переводяться в одну систему оцінювання – 100-бальну.

Згідно с зазначеною системою оцінювання максимальний (ідеальний) рівень морального духу та базового психологічного захисту особового складу відповідає показнику – 100 балів. Пропонується максимально можливий (ідеальний) рівень морального духу та базового психологічного захисту особового складу позначати категорією абсолютний рівень морального духу (АРМД) та абсолютний рівень базового психологічного захисту (АРБПЗ). АРМД та АРБПЗ = 100 балів. Показники морального духу та базового психологічного захисту, що є результатом дослідження, пропонується позначати категорією реальний рівень морального духу (РРМД) та реальний рівень базового психологічного захисту (РРБПЗ). Базова психологічна небезпека це різниця між показниками АРБПЗ або АРМД та РРБПЗ або РРМД.

Факторами механізму психологічного захисту пропонуються: віковий фактор (ВФ) – кількість прожитих років; службовий фактор (СФ) – кількість років календарної військової (спеціальної) вислуги; методичний фактор (МФ) –

сукупність показників комплексної перевірки знання та застосування особовим складом прийомів і способів психологічного захисту; екстремальний (ЕФ) – наявність досвіду виконання службово-бойових завдань у екстремальних умовах.

На основі аналізу наукової літератури, емпіричних досліджень та теоретичних узагальнень, багаторічного особистого досвіду виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах у методиці оцінювання психологічної безпеки особового складу запропоновано висновки щодо визначення коефіцієнтів ваги, градації та оцінювання факторів МБПЗ, МСПЗ, наведено критерії, формули визначення рівня БПН, БПЗ, КБПЗ, ФСПН, ПФСПН, РФСПН, КСПН, КСПЗ, БПБ, СПБ.

Висновки.

1. Психологічна безпека особового складу – це показник захищеності військовослужбовця від негативного впливу постійно діючих ідейних, політичних, економічних, соціальних, психологічних, адміністративних загроз його життєдіяльності та психотравмуючих факторів обстановки у період виконання завдань в екстремальних умовах.
   
2. Психологічна безпека особового складу максимально залежить від повноти реалізації державою гуманітарної та соціальної політики у силових структурах, рівня сформованості військових колективів, досвіду військової служби та службово-бойової діяльності військовослужбовців, рівня психологічної підготовленості особового складу.
   
3. Запропонована методика дає можливість на високому рівні об’єктивності оцінювати психологічну безпеку, морально-психологічний стан, моральний дух особового складу в умовах повсякденної життєдіяльності та дій в екстремальних умовах, визначати причини їх пониження, органи державного (військового) управління до цього причетних, приймати зважені міри щодо їх покращення, враховувати отримані результати для прийняття рішення командирами (начальниками) для застосування частин і підрозділів при виконанні поставлених службово-бойових завдань.
   

Література.

1. Ожегов С.И. Словарь русского языка/ С.И. Ожегов. – М.: Сов. энцикл., 1970. – 900 с.
   
2. Философский словарь. – М. : Политиздат, 1980. – 444 с.
   
3. Іллюк О.О. Розробка методики визначення рівня морального духу особового складу внутрішніх військ та інших силових структур України / Іллюк О.О. // Збірник тез доповідей науково-практичної конференції Акад. ВВ МВС України 9-10квітня 2009 р. – Х.: Академія ВВ МВС України. 2009. – С. 32-34.