Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материала

Документы

Содержание Осьодло В.І. Роль і місце психолога у військово-професійній діяльності

Подобный материал:

• Міністерство внутрішніх справ україни академія внутрішніх військ мвс україни Збірник, 5737.51kb.
• Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1092.32kb.
• Історична довідка про Академію внутрішніх військ мвс україни, 51.69kb.
• Фальсифікованих алкогольних напоїв, 424.14kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни концепція реформування системи Міністерства внутрішніх, 526.69kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни н А К А З, 776.01kb.
• 20 років на варті правопорядку. Створення, становлення та розвиток внутрішніх військ, 164.03kb.
• Мвс україни університет внутрішніх справ адміністративна відповідальність в україні, 1331.91kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ положення, 1492.96kb.
• Академія внутрішніх військ мвс україни, 2919.27kb.

Осьодло В.І.

Роль і місце психолога у військово-професійній діяльності

Розвиток Збройних Сил висуває серйозні вимоги до їх психологічного забезпечення. Життєдіяльність військовослужбовця здійснюється в екстремальних умовах військової служби, тим самим ставлячи його постійно в ситуації вибору, випробування на міцність духовних і фізичних сил. Конструктивне вирішення вибору на користь розвитку особистості військового професіонала покликана забезпечити військова психологія.

З іншого боку, психологічний аналіз війни, бою дозволяє правильно обґрунтувати шляхи вдосконалення бойової, гуманітарної, психологічної підготовки, несення бойового чергування, вартової служби і бойового чергування оскільки необхідним учасником, суб'єктом будь-яких подій тут є людина. Військова наука нерозривно приречена на співпрацю з військовою психологією. Таким чином, важливість військової психології продиктовано:

1. Необхідністю вдосконалення військово-професійного розвитку військовослужбовців і обґрунтування ефективних шляхів розвитку Збройних Сил. Військова психологія спирається на образ людини-діяча, суб'єкта військової діяльності у мирний і воєнний час;

2. Потребою людини у війську постійно вирішувати особисті проблеми, реалізовувати себе, шукати і знаходити сенс свого буття, будувати свою сім'ю, виховувати дітей. У вирішенні цих проблем військова психологія спирається на образ "людини, що потребує".

Стратегічний шлях розвитку військової психології у теперішній час полягає в забезпеченні конструктивного вирішення об'єктивної суперечності між "людиною-діячем" і "людини, що потребує", "людиною-цінністю" і "людиною-засобом" на користь людської особистості – захисника Батьківщини.

Для того, щоб відповідати рівню поставлених завдань військова психологія сама "повинна змінитися", переглянути свою методологію, світоглядні позиції, теоретичну концепцію, методи і технології, що використовуються.

Коло обов'язків військового психолога є дуже широким. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців і цивільного персоналу, соціально-психологічних процесів у військових колективах, розробка рекомендацій посадовцям, психологічний супровід військовослужбовців, зарахованих в групу динамічного спостереження, психопрофілактіка суїцидальних дій військовослужбовців, аналіз мікрогруп і розробка рекомендацій по комплектуванню бойових розрахунків, чергових змін, варт і добового наряду, надання психологічної допомоги військовослужбовцям і членам їх сімей, перевірка морально-ділових якостей і визначення ступеню нервово-психічної стійкості, відбір військовослужбовців за призовом і за контрактом, навчання офіцерів, прапорщиків і молодших командирів основам психології та педагогіки.

Дуже часто військові психологи займаються проблемами адаптації молодого поповнення. Приходять вчорашні діти, часто не готові до дорослого життя, - сумують за домівкою, не можуть ужитися в колективі, не знаходять спільної мови з товаришами по службі. І необхідно за короткий час їх вивчити, розробити рекомендації, допомогти адаптуватися. Бувають дуже важкі солдати, з низькими моральними якостями, з низьким рівнем військової дисципліни. Але не можна піддаватися емоціям, висловлювати своє особисте (негативне) відношення. І не можна забувати, що хоча тут в період служби цей військовослужбовець доставляє багато турбот і проблем своїм командирам і товаришам по службі, нерідко викликаючи у них негативне відношення, для своїх батьків він є найдорожчою людиною, і вони щодня думають про нього і чекають на його повернення. Правило психолога: люди не діляться на хороших і поганих. Вони є різними. Це люди, у яких є проблеми. Коли надаєш допомогу людині, не можна дивитися на нього, маючи як мірило стан військової дисципліни і відношення до служби. А як непросто офіцерові бути неупередженим і, працюючи з людиною, не давати оцінку її вчинкам з позиції Дисциплінарного статуту. Завжди слід пам'ятати, що якщо людина прийшла до психолога за допомогою, значить, у неї не та проблема, яка може бути вирішена на стройовому плацу.

Робота військового психолога спрямована також на підвищення ефективності діяльності військовослужбовців, підтримку їх психологічної стійкості і морально-психологічного стану. Тут до основних обов’язків психолога підрозділу (частині) можна віднести:

• знання психологічних якостей військовослужбовців;
  
• вивчення соціально-психологічних процесів в підрозділі (частини);
  
• розробка пропозицій по зміцненню військової дисципліни і профілактиці правопорушень;
  
• організація і проведення психологічної роботи по підтримці бойової і мобілізаційної готовності;
  
• надання психологічної допомоги військовослужбовцем з ознаками нервово-психічної нестійкості;
  
• проведення заходів щодо психологічної адаптації військовослужбовців до умов військової служби;
  
• участь в професійному психологічному відборі особового складу підрозділу (частини);
  
• організація психологічної допомоги військовослужбовцям і членам їх сімей;
  
• організація взаємодії з медичною службою підрозділу (частини);
  
• методичне забезпечення занять по психолого-педагогічній підготовці з офіцерами, прапорщиками, сержантами;
  
• проведення заходів щодо протидії негативному психологічному впливу на особовий склад;
  
• участь в розвитку матеріально-технічної бази психологічної роботи;
  
• інформування про заходи, що проводять посадові особи вищих органів управління.
  

Для вирішення цих різноманітних завдань фахівець повинен зібрати інформацію про психічний стан і індивідуально-особистісні якості кожного окремого військовослужбовця, уміти визначати їх професійні якості з метою уточнення військової спеціалізації. Ця інформація передається психологом командиру підрозділу (командирам підрозділів – у частині).

Психолог досліджує і соціальні процеси в підрозділі (підрозділах частини), враховує ситуацію, що склалася, розробляє пропозиції, заходи щодо організації психологічної допомоги.

Обмін інформацією та її розповсюдження не повинні використовуватися на шкоду військовослужбовцям, членам їх сімей, цивільному персоналу і відбувається в основному у взаємодії психолога із заступником командира частини з виховної та соціально-психологічної роботі, а також з усіма командирами і начальниками (також з усіма іншими органами виховної та соціально-психологічної роботи).

Експертні процедури по аналізу вчинків військовослужбовця здійснюються при сумісній участі всіх органів виховної і соціально-психологічної роботи.

Розглянемо способи, за допомогою яких військовий психолог вирішує свої професійні задачі.

Психолог вивчає види праці військовослужбовців, ситуації їх службового і побутового життя, спостерігає за поведінкою військовослужбовців, проводить тестування, анкетування особового складу, спілкується з ними. Зібрана інформація піддається аналізу. Психолог сам виокремлює проблеми, намічає способи їх вирішення, розробляє пропозиції по наданню психологічної допомоги. Психолог планує і проводить заходи щодо професійного психологічного відбору особового складу. У разі потреби йому доводиться організовувати "Центри психологічного розвантаження", проводити консультації. Особлива форма діяльності – виступи перед офіцерами, прапорщиками і сержантами з лекціями, міні-тренінгами, оперативною інформацією. Далі розглянемо, що він повинен знати, уміти, які індивідуально-особові якості можуть сприяти успіху в його праці. Психолог повинен володіти і письмовою мовою, бо йому доводиться подавати рапорти вищим посадовцям, писати звіти про виконану роботу. Як професіонал військовий психолог повинен орієнтуватися в науково-психологічній літературі, в методиках і процедурах обстеження. Як військовослужбовець, він повинен володіти спеціальними військовими знаннями, передбаченими підготовкою за фахом. Окрім цього, психолог частини (підрозділу) повинен володіти сучасними інформаційними технологіями (Інтернет, текстові і обчислювальні комп'ютерні програми). Для проведення індивідуальних консультацій, публічних виступів, роботи з малими групами військовому психологові важливо володіти ораторськими здібностями, організаторськими і педагогічними уміннями, прийомами психологічної дії.

Робота військового психолога припускає часту зміну видів і об'єктів діяльності. Темп роботи – високий, доводиться заповнювати багато документів в умовах дефіциту часу, при цьому потрібна висока концентрація уваги, щоб не допустити помилок. Робота вимагає довготривалого зберігання інформації у великих об'ємах. Оперативне відтворення інформації стосується вузького кола питань. Діяльність психолога часто припускає вольову регуляцію емоційного стану. Оскільки в даний час рівень психологічних знань населення в цілому не достатньо високий, у психолога можуть виникати суперечності, факти нерозуміння його з боку керівництва, він повинен уміти "зробити себе зрозумілим", прийнятним, повинен уміти протистояти нерозумінню і протидії з боку інших людей. Хоча праця психолога у формальному відношенні є недостатньо чітко регламентованою та обов'язково узгодженою з керівництвом, завдання, що він виконує, можуть бути унікальними, не стандартизованими. Помилки психолога при виконанні своїх обов'язків проявляються не відразу, але наслідки можуть бути згубними для всього особового складу.

Як пріоритетні напрями роботи військового психолога можна також назвати: проведення цілеспрямованих досліджень по науково-методичному забезпеченню психологічної роботи, розробці рекомендацій по попередженню самогубств, недопущенню до зброї осіб, схильних до нервово-психічних зривів при незначних фізичних і психічних навантаженнях, підвищення рівня професійної підготовки більшості військових психологів, усунення формалізму при проведенні заходів психологічної допомоги і реабілітації військовослужбовців, що брали участь в бойових діях або миротворчих акціях, нарощуванню матеріально-технічної бази психологічної роботи, обладнанню кімнат психологічного розвантаження, їх технічному оснащенню на рівні вимог, що висуваються до психореабілітаційної роботи в сучасних умовах.

Головну увага в повсякденній практичній діяльності військових психологів треба зосередити на вдосконаленні і розвитку системи психологічного забезпечення завдань бойової і мобілізаційної готовності що вирішуються військами (силами), миротворчих операцій, несення бойового чергування, вартової служби, зміцнення правопорядку і військової дисципліни, попередження загибелі особового складу внаслідок суїцидальних подій. Психологічну роботу проводити безпосередньо в ротах (батареях), з конкретною людиною.

Вважа за доцільне висловити думку, що майбутнє військової психології лежить в розробці техніки і інструментарію з психологічного обстеження військовослужбовців, розробці форм, методів і способів зміцнення їх морально-психологічного стану, ведення комунікативних процесів з панікерами, боягузами і дезертирами, проведення психореабілітаційних заходів з військовослужбовцями, що мають ознаки посттравматичного стресового розладу.

Для того, щоб підвищити роль і вагомість наказів і розпоряджень, що приймаються, доцільно ввести їх психологічну експертизу, яку слід розуміти не як своєрідну цензуру, а як захід, який сприяє недопущенню можливих помилок при прийнятті рішень, що мають певні психологічні наслідки, зменшенню їх негативного впливу на морально-психологічний стан військовослужбовців і членів їх сімей.

Література.

1. Біла книга 2007: оборонна політика України. – К.: М-во оборони України, 2008. – 119 с.
   
2. Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України: Затверджено Указом Президента України від 4 вересня 1998 року. – № 981/98.
   
3. Концепція морально-психологічного забезпечення, підготовки та проведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України: Наказ Міністра оборони України. – К. : М-во оборони України, 1999. – 10 с.
   
4. Алещенко В.І. Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил) у сучасних умовах / Алещенко В.І. // Зб. наук. праць.- К.: КВГІ, 1999.- №2(9). - С. 3-11
   
5. Осьодло В.І. Психологічна робота у військах (силах): Навчальний посібник / Осьодло В.І., Криворучко П.П. – К.:ВГІ НАОУ, 2002. – 96 с.