Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Луньов В.Є. Юридичне мислення в контексті психологічної безпеки працівників оперативного розшуку
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   64

Луньов В.Є.

Юридичне мислення в контексті психологічної безпеки працівників оперативного розшуку



Психологічна безпека працівників органів внутрішніх справ взагалі, та оперативного розшуку зокрема, є актуальною, та водночас маловивченою проблемою.

Безпека особового складу органів внутрішніх справ та складові юридичного мислення аналізуються Л.І. Нетражицьким. Професійне юридичне мислення вивчалося В.М. Сирих, С.І. Вільнянським, А.Ф. Черданцевою, В.Е. Жеребкиною, А.А. Старченко, в контексті логічних операцій юридичного мислення. Соціально-психологічні проблеми юридичного мислення розкрито в дослідженнях В.В. Лазарева [1, 2, 5].

Поняття психологічної безпеки ми розглядаємо в контексті виникнення та закріплення негативних психологічних наслідків для психічної діяльності індивіда, що може мати прояви в паталогізованих патернах поведінки, посттравматичних стресових розладах, емоційній нестійкості, нервово-психічній напруженості, неконтрольованій агресивності, тощо.

Прийнята Міністерством внутрішніх справ Концепція психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ визначає такі стресогенні та віктимогенні чинники діяльності працівників органів внутрішніх справ:
  • ризик для життя і здоров’я;
  • дефіцит часу для аналізу обставин і прийняття рішень;
  • постійно існуюча протидія з боку правопорушників і злочинців;
  • загроза помсти працівникові та членам його сім’ї з боку злочинців за його професійні дії;
  • необхідність застосування табельної вогнепальної зброї;
  • висока ціна можливих помилок;
  • усвідомлення великої відповідальності, включаючи кримінальну, за результати й наслідки роботи;
  • велике психологічне та фізичне навантаження;
  • конфліктні ситуації в процесі службової діяльності;
  • інтенсивні дії несприятливих факторів навколишнього середовища.

Серед значної кількості факторів, що зумовлюють фізичну та психологічну безпеку працівників оперативного розшуку та сприяють виконанню його функціональних обов’язків, в науковій літературі виділяються наступні індивідуально-психологічних якості, властивості та вміння:
  • спроможність вирішувати професійні завдання в ситуаціях, пов’язаних із високим ступенем ризику та підвищеною для життя здоров’я;
  • психологічна та фізична готовність до зустрічі із силовою протидією злочинних елементів;
  • високий рівень відповідальності за власні дії (відсутність права на помилки);
  • спроможність до інтенсивної міжособистісної комунікації з асоціальними та кримінально орієнтованими особами;
  • висока психофізіологічна витривалість, пов’язана з відсутністю фіксованого робочого часу;
  • спроможність витримувати довготривалі емоційні напруження, стани тривоги, почуття страху, невідомості, неможливості поділитися власними сумнівами з близькими;
  • постійна інтелектуальна активність (аналіз інформації, що безперервно змінюється, втримання в пам’яті великої кількості фактів, прийняття рішення в умовах дефіциту часу);
  • спроможність до ролевого перевтілення, вміння видавати себе за інших людей, розігрувати ролі різноманітних соціальних і професійних типів;
  • мовна вправність, уміння швидко і зрозуміло пояснити критичну ситуацію іншому, приховуючи при цьому дійсні наміри;
  • високий рівень самостійності, сміливості, персональної активності й схильності до розумного ризику [2].

Як стає зрозумілим з вище визначеного, співробітнику оперативного розшуку необхідно мати достатньо розвинені пізнавальні, емоційні та вольові здібності.

На нашу думку психологічна безпека працівника оперативного розшуку є складним феноменом, який безпосередньо забезпечує можливість оцінювання потенційної загрози, пошук адекватних засобів реагування та попередження негативних явищ. Все це безумовно потребує достатньо розвинених навичок мислення.

Разом з тим, психологічна безпека стає результатом наявності таких компонентів юридичного мислення як:
  • усвідомлення проблеми;
  • пошук способів розв’язання проблеми;
  • вибір оптимального рішення;
  • прогнозування впливу можливих варіантів вирішення проблеми;
  • втілення обраного;
  • перевірка та аналіз рішення.

В юридичній та психологічній науках виділено наступні особливості професійного мислення працівника кримінального розшуку:

1. Творчість — здібність до самостійної постановки завдань і знаходження способів їх рішення.

2. Гнучкість — уміння змінювати свою діяльність і змінювати ухвалені рішення відповідно до нової інформації, здатність піти від шаблонних рішень.

3. Сприйнятливість — так звана «чуйність на випадок».

4. Полінаправленість — уміння оцінювати широкий круг питань і фактів з використанням граничної великої кількості знань з минулого досвіду. Здібність до одночасного висунення декількох задумів рішення.

5. Критичність — співвідношення задумів рішень з об'єктивними умовами завдання, обґрунтованість, аргументованість задумів, що виділяються як переважні.

6. Вибірковість — уміння знайти в умовах завдання найбільш істотне, відрізнити головні зв'язки і закономірності від неістотних, другорядних.

7. Оперативність — уміння вирішувати завдання в найкоротший час, швидко орієнтуватися в умовах завдання.

8. Проникливість — уміння розібратися в рушійних мотивах поведінки людей, здатність розуміти і передбачати їх вчинки [3].

Таким чином, мислення оперативного працівника це творче мислення, що має суто практичну спрямованість на вирішення конкретних завдань боротьби із злочинністю. Враховуючи складність, багатоплановість, різноманітність завдань, що вирішуються працівником ОРД, можна з повною підставою віднести його пізнавальну діяльність до розряду творчих.

Юридичне мислення полягає у вмінні адекватно оперувати правовими поняттями, розумінні сутності правових явищ та правозначимих ситуацій. Визначати елементи конструювати та відтворювати правозначущі ситуації в умовах відсутності необхідної інформації, застосуванні практичних навичок побудови гіпотез, та шляхів їх доведення [4].

Отже, ми можемо припустити, що прогностична, попереджувальна та оперативна функції юридичного мислення можуть знижувати загальний рівень віктимності в ризиконебезпечній діяльності оперативних співробітників.

Література.
  1. Асямов С.В. Профессионально-психоло-гический тренинг сотрудников органов внутренних дел: Учеб-ное пособие / Асямов С.В., Пулатов Ю.С. – Ташкент: Академия МВД Республики Узбеки-стан, 2000. – 141 с.
  2. Овчинников А.И. Правовое мышление: теоретико-методологический аналіз / Овчинников А.И. – Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 2003. – 344 с.
  3. Овчинников А.И. Правовое мышление в герменевтической парадигме / Овчинников А.И. – Ростов н/Д: Изд-во Рост, ун-та, 2002.
  4. Ратинов А.Р. Судебная психология для следователей / Ратинов А.Р. – М., 1967.
  5. Столяренко А.М. Психологическая подготовка сотрудников органов внутренних дел / Столяренко А.М. – М., 1987.