Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материала

Документы

Содержание Оніщенко Н.В., Магда В.А. Психологічна безпека фахівців ризиконебезпечних професій як механізм профілактики професійної деформац

Подобный материал:

• Міністерство внутрішніх справ україни академія внутрішніх військ мвс україни Збірник, 5737.51kb.
• Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1092.32kb.
• Історична довідка про Академію внутрішніх військ мвс україни, 51.69kb.
• Фальсифікованих алкогольних напоїв, 424.14kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни концепція реформування системи Міністерства внутрішніх, 526.69kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни н А К А З, 776.01kb.
• 20 років на варті правопорядку. Створення, становлення та розвиток внутрішніх військ, 164.03kb.
• Мвс україни університет внутрішніх справ адміністративна відповідальність в україні, 1331.91kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ положення, 1492.96kb.
• Академія внутрішніх військ мвс україни, 2919.27kb.

Оніщенко Н.В., Магда В.А.

Психологічна безпека фахівців ризиконебезпечних професій як механізм профілактики професійної деформації

Діяльність фахівців ризиконебезпечних професій відрізняється постійним впливом на них екстремальних факторів, адже її виконання відбувається в умовах виникнення різних проблемних ситуацій. Зазвичай в межах професійної діяльності у особистості формуються суспільно-вагомі риси, відбувається її реалізація, підвищується рівень її соціальної адаптованості тощо. Але, як свідчать окремі дослідження, існує вірогідність і негативного впливу професійної діяльності на особистість фахівця. Актуального значення в цьому контексті набуває проблема психологічної безпеки фахівців ризиконебезпечних професій.

Аналіз наукової літератури показав, що у вітчизняній науці психологічна безпека не була предметом самостійного дослідження. Поняття безпеки вивчалося у контексті загальнопсихологічних проблем. У психологічній науці проблему психологічної безпеки досліджували І.О. Баєва, Г.М. Зараковський, Т.І. Колєснікова, В.М. Богуш, Ю.В. Кот та ін. Незважаючи на достатню кількість досліджень з цієї проблеми, питання психологічної безпеки фахівців силових структур на сьогоднішній день залишається недостатньо розробленим.

Психологічна безпека обумовлює в цілому психологічне здоров'я людини. Запорукою психологічної безпеки є як безпека зовнішня, так і безпека внутрішня. Безпека внутрішня становить «приведення у певну відповідність внутрішнього світу людини із зовнішнім», «високий рівень впорядкованості відношень в оточуючому світі», як у фізичному, соціальному так і психологічному плані [5]. В нормативних документах відзначено, що національна безпека України – це офіційна система поглядів на національні інтереси, принципи, способи і засоби реалізації і захисту від внутрішніх і зовнішніх загроз. Учені, які досліджують різні аспекти національної безпеки окремим видом виділяють соціальну безпеку, до складу якої входить психологічна безпека.

В електронній Інтернет-енциклопедії безпека визначається як стан перебування людини поза небезпекою. Це умова бути захищеним від фізичної, соціальної, духовної, фінансової, політичної, емоційної, професійної, психологічної, освітньої або будь-якої іншої шкоди, невдачі, помилки, події, збитку або будь-якої іншої події, що може принести економічні втрати або збиток здоров'ю [4].

Суттєво впливають на психологічну безпеку фахівців екстремальних професій і соціально-психологічні чинники. Передусім, це міжособистісні відносини, які залежать від спільних інтересів у групі та індивідуально-психологічних особливостей особистості.

Результати комплексних досліджень професійної діяльності фахівців силових структур свідчать, що такі фактори, як ненормований робочий день, частий контакт із асоціальними елементами, необхідність повної віддачі психічних і фізичних сил, екстремальний характер діяльності знижують функціональні резерви організму аж до їх повного виснаження, що, в свою чергу, суттєво впливає на зниження рівня психологічної безпеки та у деяких випадках призводить до професійної деформації фахівця. Іншими словами, це не обов’язкова, але цілком можлива ціна за надмірну професійну реалізацію фахівця та за максимальний рівень вимог до себе. У такому контексті формування психологічної безпеки фахівця виступає одним із засобів профілактики професійної деформації [1].

Аналіз наукової літератури свідчить, що дослідження проблеми професійної деформації працівників силових структур проводилися у різних напрямках, проте єдиної думки щодо природи та сутності цього явища ще не вироблено [2].

Вважається, що професійна деформація – це результат появи та розвитку жорстких професійних стереотипів, перенесення професійної ролі у сферу позаслужбових стосунків або впливу специфіки службової діяльності [1]. Деякі дослідники вважають, що професійна деформація є результатом невідповідності людини суспільній професійній нормі та являє собою комплекс специфічних, взаємодіючих змін у особистісній структурі, що виникають внаслідок ряду умов, які пов’язані з трудовою діяльністю.

За В.С. Медвєдєвим, професійна деформація особистості – це відхилення від певного соціального орієнтиру, норми, професійної вимоги, що призводить до змін у поведінці та виконанні діяльності [1].

Враховуючи особливі умови діяльності фахівців ризиконебезпечних професій (часті ситуації із непередбаченим наслідком, ризик травмування, поранення або загибелі, психічні та фізичні перевантаження та ін.), цілком логічно припустити, що у цьому виді діяльності професійна деформація буде розвиватися особливо інтенсивно та масштабно.

Деформації частіше піддаються так звані «трудоголіки», тобто ті, хто цілком поглинений робочими проблемами, не вміє відпочивати, переживає надмірну відповідальність за все, що робить. У групу ризику також входять ті, хто реагує на стреси емоційно нестримано, агресивно, хто завжди хоче бути першим та не терпить будь-яких перешкод на своєму шляху до мети. Не дуже позитивним є прогноз і для тривожних, підозрілих людей, які обирають неконструктивні моделі поведінки в конфліктних ситуаціях і відрізняються комунікативною некомпетентністю. Серед основних факторів виникнення професійної деформації насамперед виділяють насиченість і тривалість робочого навантаження. А якщо говорити про роботу в межах екстремального профілю діяльності – не можна не згадати про наявність факторів ситуативної непередбачуваності, постійного цейтноту і частого емоційного пресингу.

Вплив професійної деформації на діяльність спостерігається через конкретні вияви. Одним із таких виявів є зміни у так званому образі «Я». Даний прояв професійної деформації слід розглядати окремо, оскільки, постаючи безпосередньо в професійній діяльності, він через неї своєрідно впливає на рівень психологічної безпеки. Зміни стосуються передусім професійної складової образу «Я». Вона містить уявлення працівника про професійно важливі риси, задоволеність власною компетентністю та соціальним визнанням як професіонала. Небезпека деформації образу «Я» полягає у переоцінці власних можливостей, недооцінці реальної ситуації, зниження рівня психологічної безпеки, що призводить до виникнення помилкових дій [2].

Наслідки розвитку даного феномена можуть бути найнесподіваніші. Реальність аномальних особистісних трансформацій серед представників окремих професійних груп робить актуальним проведення заходів виховної роботи. Тому одним із засобів профілактики розвитку професійної деформації фахівців особового складу силових структур виступає розвиток та підтримка високого рівня психологічної безпеки. Психологічна безпека здійснюється завдяки системі захисту, тобто засобів психологічного захисту та профілактики і включає в себе формування позитивної мотивації до своєї діяльності, настанову, спрямовану на професійну діяльність, запобігання тенденціям до збудженості і нервозності, оволодіння навичками релаксації та саморегуляції. Психологічна безпека, як засіб профілактики професійної деформації поширюється на всі сфери діяльності людини: від переробки та аналізу власних переживань, раціонального зниження емоційної напруги, до змінення настановлення на більш значуще під час розв'язання міжособистісних і внутрішніх конфліктів та інших проблем.

Отже, психологічна безпека професійної діяльності визначається безпосередньо впливом цілої низки факторів на характер діяльності особистості, серед яких зовнішні умови праці, ступінь придатності фахівця до професійної діяльності та соціально-психологічних умов. Соціальне значення проблеми професійної деформації та її недостатня теоретична розробленість підводять до висновку про актуальність дослідження психологічних особливостей професійної деформації особистості, зокрема психологічної безпеки фахівців ризиконебезпечних професій.

Література.

1. Медведєв В.С. Проблеми професійної деформації співробітників ОВС (теоретичні та прикладні аспекти): Монографія / Медведєв В.С. – К.: Національна академія внутрішніх справ України – 1996. – 192 с.
   
2. Петренко О.В. Психологічні особливості професійної деформації в умовах військово-професійної діяльності: Автореферат / Петренко О.В. – К.: Академія Збройних Сил України – 1998. – 20 с.
   
3. Приходько І.І. Феноменологія безпеки особистості у психологічних дослідженнях: Вісник Національної академії оборони України / ПриходькоІ.І. – 2009. – №3. – С. 149-155.
   
4. Інтернет енциклопедія Wikipedia – режим доступу – ссылка скрыта.
   
5. Череповська Н.П. Засоби психологічної безпеки та надання смислу буття людини / Череповська Н.П. // Вісник Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – 2008. – 112 с.