Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Тімченко О.В., Христенко В.Є. Психосоціальна підтримка постраждалого населення – шлях до психологічної безпеки: закордонний досв
Рис. 1. Схема архітектури заходів при надзвичайних ситуаціях
Подобный материал:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   64

Тімченко О.В., Христенко В.Є.

Психосоціальна підтримка постраждалого населення – шлях до психологічної безпеки: закордонний досвід



За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, психічні розлади, захворювання внаслідок різноманітних причин у 2020 році будуть займати у розвинених країнах друге місце серед причин інвалідності. Тому в країнах Європи, Америки в останні роки почали приділяти все більшу і більшу увагу збереженню психічної рівноваги свого населення.

Досить важливими та послідовними кроками в Європі стали заходи по розгортанню Програми дій у рамках цивільного захисту (Сivil Ргоtесtion Асtion Ргоgгаmme). У цій Програмі запропоновано новий підхід, який здійснюється по спеціальному проекту медицини катастроф (Маjor рrоject оn Disaster Меdiсіnе).

Розроблена нова архітектура Програми, яку відображає тріада «управління надзвичайними ситуаціями (disaster management) - медицина катастроф (disaster меdiсіnе) - психосоціальне управління та структурована допомога (managing and structuring psyhosocial care)» (рис. 1).




Рис. 1. Схема архітектури заходів при надзвичайних ситуаціях


З 1999 р. у Європі психосоціальний супровід на всіх етапах надзвичайних ситуацій («до - в період - після») стає обов'язковою складовою частиною активних заходів. Допомога стає все більш організованою, спланованою та структурованою. Саме кризове управління (менеджмент) виходить на передній план усіх заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Важливий досвід накопичує Україна при реалізації Програми «Партнерство заради миру».

Зараз програма все більше еволюціонує до співробітництва в гуманітарних акціях. В структурі НАТО з'явився окремий напрямок - Цивільне планування на випадок надзвичайних ситуацій. Головна мета цивільного планування на випадок надзвичайних ситуацій - захист вразливого сучасного суспільства від наслідків надзвичайних ситуацій (криза, війна чи надзвичайні ситуації за мирного часу, такі, як стихійні лиха, техногенні катастрофи). Для цього в підпорядкованому Головному комітеті планування на випадок надзвичайних ситуацій (SСЕРС) утворено 9 рад і комітетів планування на випадок надзвичайних ситуацій.

У цій діяльності також беруть участь багато інших міжнародних організацій. Поміж них - Рада Європи, Європейський Союз, Міжнародне агентство атомної енергетики, Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, Агентство ООН з координації гуманітарної діяльності (UNOCHA), ЮНЕСКО, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців і Західноєвропейський Союз.

Готовність до боротьби з катастрофами і захист населення є у Програмі «Партнерство заради миру» спільними складовими багатьох видів діяльності в цивільному плануванні на випадок надзвичайних ситуацій. Постійно розглядаються питання, пов'язані з авіакатастрофами, сніговими лавинами, хімічними аваріями, землетрусами, повенями, ядерними аваріями і перевезенням небезпечних вантажів. Значна частина цієї діяльності відбувалася на підтримку Агентства ООН з координації діяльності та його проекту «Використання військових та цивільних оборонних ресурсів для допомоги в умовах катастроф» (МСDА).

Співробітництво в галузі цивільного планування на випадок надзвичайних ситуацій та готовності до катастроф є ключовою складовою Хартії «НАТО - Україна», підписаної в Мадриді в липні 1997 року.

Для більш чіткого усвідомлення ролі кризової психології в питаннях кризового реагування на надзвичайні ситуації пропонуємо ознайомитися з діяльністю Центра кризової психології Бельгійського Королівського військового шпиталю (ССР QАМН), який на сьогодні є зразком організаційно-функціональної моделі європейських центрів кризової психології. До цільових напрямків його діяльності належить:

1. Забезпечення науково-методичного та консультаційного керівництва, підготовки («тренінгу») щодо попередження психотравми та конструктивному керівництву травматичним стресом у осіб, професії яких віднесені до групи ризику (рятувальники, пожежні, окремі лікарі, працівники поліції та ін.).

2. Формування серед вищевказаних контингентів добровольчих («волонтерських») груп кризової інтервенції (команд термінового психологічного втручання).

3. Індивідуальне психотерапевтичне лікування жертв з посттравматичними стресовими розладами та близькими станами.

4. Розробка та виконання Національного соціально-психологічного плану для надзвичайних ситуацій (НСППНС).

5. Планування, проведення та забезпечення наукових досліджень проблеми травматичного стресу.

Таким чином, наявність планових та науково обґрунтованих соціально-медико-психологічних заходів при надзвичайних ситуаціях, теоретичних та практичних розробок з цих питань, існування мережі спеціалізованих центрів та компетентних фахівців дозволяє в країнах ЄС мінімізувати соціально-медико-психологічні наслідки різноманітних надзвичайних ситуацій. Спеціалізована реабілітація в подібних центрах постраждалих та учасників ліквідації наслідків надзвичайної ситуації знімає гостроту психосоматичних проблем у цього контингенту.

Усвідомлення впливу надзвичайних ситуацій на соціум призвело до планування та структуризації соціально-психологічної роботи при надзвичайних ситуаціях і створення Національних соціально-психологічних планів для надзвичайних ситуацій.

Відповідні плани існують в багатьох розвинутих країнах світу (наприклад, Національний план Канади «Регsonal sегvісеs: Рsychosocial Рlаnning for Disasters», Національний план Бельгії «Веlgian Nаtіоnаl Рsychosocial Disasters Рlan», Національний план Сінгапуру «Psychological support in civil emergencies: the National Emergency Behavior Management System of Singapore» та ін.).

Фахівці Центру кризової психології Королівського військового шпиталю Бельгії розробили та постійно вдосконалюють відповідний бельгійський Національний психосоціальний план для надзвичайних ситуацій.

Всі плани базуються на національних платформах. В існуючих національних планах подані організаційні структури, які задіяні в разі виникнення надзвичайної ситуації, схеми, існують розділи «Психоемоційні наслідки НС».

Окремо виділені розділи по категоріям населення найбільшого ризику при НС:

«Діти в НС»,

«Люди похилого віку та НС»,

«Доросле населення»,

«Допомога рятувальникам».

Детально визначена діяльність по цьому напрямку в різних фазах НС та розглянуті психосоціальні особливості всіх фаз реагування: попередження, безпосередньої загрози, впливу, оцінки, рятування, відновлювання (повернення) та завершуючої реконструкційної фази.

В планах в загальних рисах окреслені різні варіанти психосоціальної допомоги. Наведені головні терміни по проблемі психологічних наслідків та впливу НС на психіку людини, в разі необхідності - різниця між схожими термінами, наприклад, «жертва» та «постраждалий». Досить ретельно розглянуті питання попередніх тренувань для мінімізації психосоціальних наслідків НС.

В Бельгії в кожній провінції та міській адміністрації функціонують менеджери з психосоціальної роботи при надзвичайних ситуаціях.

В Національному плані Бельгії обговорені наступні питання:
  • дії команд рапідного (швидкого) психологічного реагування при НС;
  • формування та підготовка «стрес-команд» серед професійних рятувальників;
  • психологічний супровід та умови діяльності професійних рятувальників під час аварійно-рятувальних робіт.

Висновок: Наведені дані та міркування свідчать про важливість пріоритетного розвитку нової для сучасної України галузі науково-практичної діяльності – кризової психології та необхідність наукової розробки її теорії, методики, організаційних питань стосовно здійснення соціальної політики держави та неурядових благодійних організацій, співвідношення психологічної та інших видів допомоги потерпілим внаслідок надзвичайних ситуацій (юридичної, економічної, медичної, соціальної, психолого-педагогічної, соціально-психологічної тощо).

Література.
  1. Critical Foundations: Protecting America's Infrastructures. The report of the President's Commission on Critical Infrastructure Protection, 1997.
  2. Collin Barry C. The Future of CyberTerrorism // Proceedings of 11th Annual International Symposium on Criminal Justice Issues. The University of Illinois at Chicago, 1996.