Рекомендації для України з інституційного устрою 36 2Частина I система регулювання 43

Вид материала

Документы

Содержание 4Частина II.4. Спектральна політика в Україні 4.1Політика управління спектром та існуюча ситуація в Україні 4.1.1Регулювання управління спектром 4.1.2Радіочастотна політика 4.1.3Процес надання ліцензій/радіочастот 4.1.4Конверсія військового спектру Вкладка 7: Розподіл спектру у Великобританії

Подобный материал:

• Закон україни про адміністративно-територіальний устрій України, 286.08kb.
• Методичні рекомендації "Правове регулювання надання відпусток працівникам" Полтава, 306.32kb.
• Підтримуючи курс України на інтеграцію в Європейський Союз, 39.71kb.
• Загальна характеристика роботи Актуальність теми дослідження, 646.37kb.
• Тема. Система нетарифного регулювання план, 384.38kb.
• Постанова Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року n 259 Зареєстровано, 346.95kb.
• План Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні., 64.68kb.
• Г. С. Сковороди юридичний факультет Процевський В. О. Лукь’янчиков О. М. «Правове регулювання, 378.25kb.
• Закон україни про Національну комісію регулювання транспорту України, 113.94kb.
• Наталії Михайлівни «Регулювання розвитку аквакультури у штучних водоймах України», 138.8kb.

4Частина II.4. Спектральна політика в Україні

Успішний розвиток телекомунікаційної галузі ключовим чином залежить від ефективного управління обмеженими ресурсами, включаючи спектр. Хоча Україна нещодавно мала важливі зрушення в цій сфері, попереду лишаються виклики забезпечення ефективного управління спектром та наближення України до принципів передової практики.

Таблиця 17 подає короткий виклад принципів запропонованих для розвитку ефективної політики управління спектром в Україні, узгоджених з принципами передової практики. Таблиця містить огляд поточної ситуації в Україні та короткий виклад наших рекомендацій.

Принцип	Мотивація	Поточна ситуація в Україні	Рекомендації
Інституційна та регулятивна передова практика	Управління спектром є ключовою частиною загального регулювання телекомунікаційної галузі, і повинно керуватися тими ж загальними принципами передової практики як і інші аспекти регулювання.	В деяких сферах, можливі подальші покращення	- оптимізувани кількість органів відповідальних за спектр; - мінімізувати простір для рішень на власний розсуд; - мати чіткі процедури прийняття рішень; - проводити громадські консультації зі спектральної політики; - забезпечити технологічну нейтральність
Регулювання базується на стратегії управління спектром	Стратегія управління спектром дозволяє регулятору проводити послідовну довго-термінову політику. Вона також дозволяє користувачам приймати рішення з більшою визначеністю.	В Україні на даний час не існує чіткої стратегії управління спектром	Розробити стратегію управління спектром для України як першочерговий пріоритет
Максимізація вигоди для суспільства від використання спектру	Виділення спектру повинно відбуватися справедливо, ефективно та в інтересах суспільства. Головною метою регулювання є максимізація вигоди суспільства від використавння цього обмеженого ресурсу.	В деяких сферах можливе подальше покращення	- втілити стратегію конверсії спектру; - мати належні стимули для військових та інших державних користувачів з метою мінімізації їхнього використання спектру; - уможливити передачу ліцензій на користування спектром; - дозволити тестування нових технологій шляхом видачі тестувальних ліцензій; - намагатися видавати ліцензії в рамках єдиного процесу - розглянути усунення вимоги подвійних ліцензій
Таблиця 17: Короткий виклад рекомендацій з аналізу та управління спектром

Ця глава структурована наступним чином. Розділ 4.1 розглядає поточну ситуацію зі спектральною політикою в Україні. Розділ 4.2 потім дає короткий огляд історії управління спектром за останні 15-20 років. Далі Розділ 4.2 подає огляд міжнародного передового досвіду в управлінні спектром. Нарешті, Розділ 4.3 подає наші рекомендації для України щодо покращення її політики та практики управління спектром, грунтуючись на поточній ситуації та міжнародній передовій практиці.

4.1Політика управління спектром та існуюча ситуація в Україні

Ця секція розглядає поточну ситуацію в Україні у сфері радіочастотної політики та управління спектром в галузі телекомунікацій. Головні висновки з цього аналізу можуть бути узагальнені наступним чином:

• На даний час є багато органів з повноваженнями в управлінні спектром та застосуванні спектральної політики. Як було зазначено при розгляді загального інституційного устрою в галузі, існує простів для оптимізації кількості таких органів та мінімізації використання дискреційних повноважень в регулюванні та управлінні спектром.
  
• Не існує чіткої і конкретної спектральної політики. Закон та проект Концепції відображають загальні принципи для розвитку спектральної політики, проте вони ще не були застосовані в конкретній політиці.
  
• Є велика частина спектру що виділена у військове користування. Хоча на кінець 2005 року Кабінет Міністрів переглянув цю систему, втілення його рішень відстає від термінів визначених у Плані використання радіочастотного ресурсу (31 березня 2005 року). Однією з причин затримки є відсутність фінансування конверсії. Ця затримка може в свою чергу перетворитися на подальшу затримку з видачею додаткових 3G ліцензій.
  
• Укртелеком на даний час є єдиним оператором який отримав 3G ліцензію. Видача цієї ліцензії в грудні 2005 року була зроблена без належної конкурентної процедури, на підставі того що на час видачі ліцензії існувало більше наявного спектру для решти двох операторів зацікавлених у 3G ліцензії (Київстар та UMC) ніж заявлений на той час попит. З того часу, Турксел ввійшов на український мобільний ринок через придбання Астеліту, і виявив інтерес до 3G ліцензії. Українські Радіосистеми також висловили такий інтерес. Очікується що буде організовано конкурентний процес, після того як необхідний спектр буде конвертовано до цивільного використання.
  

4.1.1Регулювання управління спектром

Використання спектру в Україні для потреб телекомунікацій та інших користувачів регулюється Законом України «Про радіочастотний ресурс», що був затверджений Верховною Радою в 2000 р. та зазнав кількох подальших змін.

Закон визначає два типи користувачів спектру, загальні та спеціальні, залежно від потреб для яких використовується спектр. Спеціальні користувачі спектру включають Міністерство оборони, Державну службу безпеки, Міністерство внутрішніх справ та ряд інших спеціалізованих державних органів. Загальні користувачі спектру визначаються як всі інші користувачі, що не підпадають під категорію спеціальних користувачів, включаючи операторів телекомунікаційної галузі. Залежно від типу користувачів, сам спектр також позначається як спеціальний чи загальний.

Інші нормативні акти що регулюють цю сферу включають Національну Таблицю розподілу радіочастотного ресурсу України (Таблиця спектру)⁵¹ та Національний План використання радіочастотного ресурсу України (План спектру)⁵².

До центральних органів виконавчої влади з повноваженнями у сфері управління радіочастотним ресурсом належать Кабінет Міністрів України, Міністерство транспорту та зв’язку, Генеральний Штаб Збройних Сил України та НКРЗ. Ці повноваження встановлені в Законі про телекомунікації, Законі про спектр та інших відповідних нормативних актах. Короткий підсумок таких повноважень подано на малюнку нижче.

Малюнок 13: Органи з повноваженнями в управлінні та політиці спектру

Як загальне правило, грунтуючись на повноваженнях визначених в Законі, виглядає що Кабінет Міністрів має справу з функціями координації між різними державними органами з повноваженнями в управлінні спектром. Міністерство та НКРЗ мають справу зі спектром загального користування, в той час як ГШЗС має справу зі спектром спеціального використання. Щодо повноважень пов’язаних з конверсією спектру, Закон «Про спектрум» визначає спільні повноваження наступним чином:

• КМ (Стаття 10): забезпечує здійснення конверсії спектру в обсягах та в терміни, передбачені Планом використання спектру;
  
• НКРЗ разом з Міністерством (Стаття 14): забезпечує проведення конверсії спектру у смугах радіочастот загального користування;
  
• НКРЗ разом з ГШЗС та Міністерством (Стаття 14): забезпечує проведення конверсії спектру у смугах радіочастот спеціального користування.
  

Іншою сферою в якій ролі та повноваження різних органів поділяються між різними органами є розробка Таблиці та Плану спектру. Міністерство, НКРЗ, Національна Рада з телебачення та радіомовлення та ГШЗС всі мають повноваження брати участь у розробці Таблиці та Плану. Конкретний процес участі різних органів у прийнятті рішень визначений менш чітко. Це є особливо важливим для процедур погодження пропозицій. Наприклад, не зрозуміло чітко як ситуація буде вирішена якщо НКРЗ, Національна Рада та/або ГШЗС не можуть дійти згоди з цих пропозицій (остання частина статті 21:5 Закону «Про спектрум»).

4.1.2Радіочастотна політика

Згідно Статтей 8 і 13 Закону, головними принципами державного управління/регулювання радіочастотного ресурсу в Україні є:

• визначення необхідного та достатнього для потреб України радіочастотного ресурсу, його реєстрація та міжнародний захист;
  
• забезпечення максимального та ефективного використання радіочастотного ресурсу;
  
• забезпечення і захист інтересів, прав і свобод громадян у процесі використання радіочастотного ресурсу;
  
• забезпечення і захист інтересів держави;
  
• чітке розмежування радіочастотного ресурсу для потреб спеціальних та загальних користувачів;
  
• забезпечення рівних умов отримання радіочастотного ресурсу на прозорих і недискримінаційних засадах;
  
• прозорість, підзвітність регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом;
  
• заохочення конкуренції в інтересах суспільства, за умови ефективного користування радіочастотним ресурсом; та
  
• забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.
  

Поза цими загальними принципами, найближчим документом у цій сфері є проект Концепції розвитку телекомунікацій в Україні. Проте цей документ ще не був офіційно затверджений, і в своїй теперішній формі він не йде далі проголошення певних загальних принципів та завдань. Вони містяться в Розділі 4.7 українського тексту Концепції, і включають наступні положення:

• приведення української Таблиці розподілу смуг радіочастот у відповідність з міжнародними вимогами;
  
• розробка цільового проекту для забезпечення ефективного використання радіочастот;
  
• створення національної системи моніторингу радіочастот;
  
• розробка пропозицій з питань виділення радіочастотних смуг для перспективних нових систем та мереж;
  
• проведення досліджень у сфері конверсії радіочастот (до 2015 року), в тому числі в смузі радіочастот 900 MHz, та конверсії радіочастот для введення систем третього та наступних поколінь; та
  
• звільнення смуги радіочастот (450 MHz) що була виділена під аналогову систему мобільного зв’язку для введення нових технологій цифрового мобільного зв’язку.
  

4.1.3Процес надання ліцензій/радіочастот

Відповідно до Статті 14 Закону «Про радіочастотний ресурс», ліцензування в сфері користування радіочастотним ресурсом належить до компетенції НКРЗ. Існує три типи ліцензій та/або дозволів пов’язаних з використанням радіочастотного ресурсу в Україні (Стаття 30 Закону):

• ліцензії на користування радіочастотним ресурсом телекомунікаційними операторами;
  
• ліцензії на користування радіочастотним ресурсом теле- та радіокомпаніями; та
  
• дозволи на експлуатацію радіоелектронного та/або випромінювального обладнання спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.
  
  Крім того, телекомунікаційні оператори зобов’язані отримувати ліцензію на право діяльності в цій галузі. Це означає що телекомунікаційні оператори, як правило, потребують дві ліцензії, на право діяльності та на користування радіочастотним ресурсом. Згідно до статті 48:12 Закону «Про телекомунікації» (а також статті 33:9 Закону «Про спектрум»), ліцензії та права на використання радіочастот не можуть передаватись третім сторонам.
  

Нещодавно затверджений План спектру є більш технічним документом, що визначає точно яка технологія буде використовувати кожну із смуг радіочастот. Зокрема, План визначає смуги радіочастот для «технологій майбутнього», таких як цифрове телебачення, WiMAX і WiFi, та 3G. Власне проведення тендерів на видачу ліцензій для використання відповідних смуг радіочастот буде проведено НКРЗ. Очікується що ці тендери відбудуться вже цього літа. Очікується що перші тендери стосуватимуться WiMAX та WiFi, які в Україні вимагають ліцензії на їх використання.

Відповідно до Закону, якщо заявлена потреба в радіочастотному ресурсі перевищує його фактичну наявність, надання спектру може відбуватися лише на конкурсних або тендерних засадах. Процедура проведення таких конкурсів та/або тендерів встановлюється НКРЗ відповідно до вимог Закону.

На практиці, процес прийняття рішень щодо видачі ліцензій не є завжди прозорим, і оператори мобільного ринку оскаржували процес видачі 3G ліцензії Укртелекому. В кінці 2005 року UMC, Київстар та Укртелеком подали заявки до регулятора на видачу 3G ліцензії. Жодна з заявок не була задоволена на той час, але в грудні 2005 року Укртелеком отримав 3G ліцензію без тендера, попри вимогу Закону про конкурентне виділення спектру у випадках недостатності спектру для задоволення всього попиту.

У спірному тлумаченні закону (і потенційно своїх повноважень у цій сфері) уряд зробив висновок що, на час видачі ліцензії, теоретично не було недостатності спектру (незважаючи на факт що більша частина придатного спектру знаходилась в руках військових), і тому зміг видати ліцензію Укртелекому без тендера.

Українські Радіосистеми та Турксел, що ввійшов на український мобільний ринок через придбання Астеліту, також висловили зацікавленість у придбанні 3G ліцензії. Коли відбудеться конверсія спектру від військового використання, видача додаткових 3G ліцензій очікується шляхом тендера. Конверсія спектру, таким чином, є ключовим елементом для подальшого розвитку ринку.

4.1.4Конверсія військового спектру

Майже до кінця 2005 року значна частина загального наявного спектру в Україні була виділена для потреб військових та управлялась Генеральним Штабом Збройних Сил (ГШЗС). Спеціальні користувачі спектру, такі як військові, звільнені від плати за користування спектром в Україні (ст. 57.9 Закону «Про спектрум»).

На практиці, спектрум в Україні розподілений між цивільним та військовим використанням наступним чином:

• 25% спектру виділено в ексклюзивне використання військовими;
  
• 25% є повністю доступним для цивільного використання; та
  
• 50% використовуються спільно ГШЗС та цивільними користувачами. Військові мають пріоритет у використанні спільної частини спектру, тому на практиці цивільне викристання спільної частини спектру є обмеженим.
  

Розподіл спектру що був наведений вище слід розуміти в контексті частот різних частин спектру виділених для кожної потреби. Загалом, «кращим» спектром для телекомунікаційних послуг вважається смуга між 100 MHz та 3 GHz, оскільки спектр в цьому діапазоні дає оптимальну комбінацію відстані поширення та інформаційної ємкості (верхня межа зростала з часом, оскільки технічний прогрес дозволив використання вищих частот). Всередині цього дуже широкого діапазону, різні смуги радіочастот мають різні характеристики. В найнижчих частотах радіо сигнали можуть поширюватись на дуже великі відстані, але можуть нести відносно небагато інформації. У високих частотах вони можуть нести великі обсяги інформації, але можуть поширюватись лише на короткі відстані і можуть бути затримані деревами та будинками, чи навіть дощем у найвищих частотах. Проміжні частоти надають різні комбінації відстані та інформаційної ємкості, які можуть використовуватись для різних потреб.

Як приклад, Вкладка 7 показує поточний розподіл спектру між різними застосуваннями за частотами у Великобританії.

Вкладка 7: Розподіл спектру у Великобританії Таблиця нижче показує поточний розподіл радіо спектру у Великобританії. 0-300 MHz 300 MHz - 3 GHz 3-10 GHz 10-30 GHz 30-60 GHz Total Оборонний 33 21 48 21 28 28 Теле- і радіомовлення 16 14 0 4 0 2 Мобільний зв’язок 28 20 1 0 0 2 Фіксований-супутниковий 0 4 33 68 54 53 Повітряний та морський 16 22 16 2 0 3 Науковий 0 2 0 3 11 6 Інший 7 17 2 2 7 6 Total 100 100 100 100 100 100 Можна зробити декілька спостережень базуючись на цьому прикладі: у смузі 300MHz - 3GHz, де попит є, як правило, найбільшим, спектр розподілений досить рівномірно по всіх головних застосуваннях; на нижчих частотах теле- і радіомовлення та мобільний зв’язок мають найбільшу долю, тоді як на вищих частотах фіксований зв’язок має найбільші частки; оборонне застосування, яке включає низку різних послуг, має значні частини спектру в усіх смугах.

В кінці 2005 р. Кабінет Міністрів провів перегляд існуючої системи. В результаті перегляду були прийняті важливі рішення щодо конверсії спектру що знаходився у військових користувачів до цивільного використання. Зокрема, незважаючи на певні заперечення Міністерства оборони, КМ прийняв рішення про припинення системи спільного користування спектром, і передав 50% спектру, що раніше знаходились у спільному користуванні, виключно для цивільних потреб. Це рішення зустріло опозицію Міністерства Оборони.

Хоча в цілому дане рішення було в правильному напрямку, його виконання затримується довше ніж було передбачено граничними термінами встановленими в Плані використання радіочастотного ресурсу як визначено в Статтях 21 і 22:4 Закону «Про радіочастотний ресурс» (граничний термін для повної конверсії спектру спільного користування був встановлений до 31 березня 2006 р). На час закінчення даної доповіді, така конверсія ще не відбулася.

Виглядає що причина затримки полягає в недостаньому фінансуванні для конверсії. Фінансування для конверсії потрібно для переналаштування обладнання військових на використання інших радіочастот. Крім того, військові можуть прагнути отримати ринкову компенсацію за спектр який вони змушені віддати. Згідно Закону, таке фінансування може надходити або з державного бюджету, або з інших джерел. Проте, незважаючи на те що телекомунікаційні оператори висловили готовність взяти участь у такому фінансуванні щоб прискорити конверсію, вони не змогли цього зробити через відсутність детальної методики, котра б описувала процедуру отримання таких приватних внесків. З дискусій з Телас ми розуміємо що НКРЗ зараз працює над такою методикою, проте виглядає що зацікавлені сторони не мають жодних формальних механізмів щоб прискорити цей процес. Затримка з конверсією спектру має чіткий вплив на час видачі додаткових 3G ліцензій, і тому викликає затримку з введенням в дію таких технологій.