Хронический гастрит типа в как фактор, способствующий развитию вирусного гепатита а
| Вид материала | Диплом |
- Бесприборные ифа тест-системы для дифференциации гепатитов а, В, с дробченко С. Н.,, 46.32kb.
- Иммунологические особенности острого вирусного гепатита в в зависимости от исходов, 255.83kb.
- Граф логической структуры темы “Хронический гастрит у детей”, 54.15kb.
- «заболевания органов пищеварения», 625.96kb.
- Незаконная миграция, как фактор способствующий наркобизнесу и нелегальным оборотом, 33.26kb.
- Ьным распространением, часто тяжелым и длительным течением, неблагоприятными последствиями, 73.48kb.
- Рекомендации по применению препарата профеталь® в терапии хронического вирусного гепатита, 24.33kb.
- «Всё о вирусном гепатите», 196.8kb.
- Лечение грязью на яровом, 569.63kb.
- Методические рекомендации для студентов III курса стоматологического факультета для, 522.54kb.
ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТУ МАГНЕ В6 ПРИ ПОЄДНАННІ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ І ГЕПАТИТУ АЛКОГОЛЬНОЇ ЕТІОЛОГІЇ У ЖІНОК
Маковецька Т.І.
Івано-Франківська державна медична академія (Україна)
В 1994 році російський вчений Я.С. Циммерман висунув концепцію виразкової хвороби як системного захворювання, в основі якого лежить розлад ієрархії адаптивної регуляції, і в більш пізніх працях (Циммерман Я.С. и др., 2000; Циммерман Я.С. и др., 2002) обгрунтував доцільність корекції цих зрушень, зокрема, ноотропними середниками.
Вважається, що за наявності коморбідної патології створюються ендогенні умови для виникнення виразкової хвороби. Логічно припускати, що в таких випадках міжіерархічні дезадаптуючі розлади є ще більш складними. Аналізуючи спектр захворювань в преморбідному періоді виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, Белов В.В. и др. (1997) вказують на вірусний гепатит в у 3,8% пацієнтів. Хазанов А.И. (1997) наводить дані про те, що у алкоголіків виразкова хвороба зустрічається в 6 разів частіше, ніж в популяції загалом.
Seelig (1994) наводить дані багатьох дослідників на підтвердження факту, що причиною виразкоутворення, особливо в умовах стресу, є дефіцит магнію. Втім, відомо, що однією з причин Mg-дефіциту є хронічне споживання алкоголю (Ficher,1981). Часто наявність психастенічних симптомів у соматичних пацієнтів не пов’язується з дефіцитом магнію. Втім, такі випадкі вимагають замісної терапії.
Здатність магнію подібно до пірацетаму впливати на синтез макроергічних фосфатних сполук (АТФ, АДФ), що в кінцевому рахунку попереджає енергетичне виснаження нейронів (нейропротективний ефект), дає підставу розглядати магнезіум-терапію поряд з ноотропною (Seelig, 1994; Громова О.А. и др., 1998).
Ефекти магнезіотерапії збільшуються в разі комбінації з вітаміном В6, оскільки піридоксин не тільки збільшує кишкову адсорбцію іону магнію, а і сприяє проникненню його крізь клітинну мембрану і стабілізації всередині клітини (Громова О.А. и др., 1998).
Позитивним моментом магнезіум-терапії є швидкодієвість і безпечний токсико-терапевтичний коефіцієнт (Grippa et al., 1999).
Ми спостерігали 18 жінок з поєднанням виразкової хвороби і алкогольного гепатиту. Вік пацієнток становив від 38 до 49 років. Наявність тривалого виразкового анамнезу з типовим циклічним перебігом захворювання та вказівки пацієнток на те, що алкоголізація проходила на фоні вже існуючої виразкової хвороби, дало підставу розглядати існучу пептичну виразку не як симптоматичну, гепатогенну, а як самостійне захворювання. В усіх випадках пацієнтки декларували споживання алкоголю. При цьому тривалість алкоголізації становила від 2 до 6 років, а середня тижнева доза алкоголю в перерахунку на етанол була задекларована в межах 200-300 одиниць. Не зважаючи не це, тільки у шести пацієнток гепатит був документований як алкогольний або токсичний. Наявність маркеру вірусного гепатиту В (HbsAg) у 4 пацієнток дало підставу думати про мікст-гепатит.
У переважної більшості пацієнток спостерігався прогредієнтний перебіг виразкової хвороби, характерними особливостями якого були ациклічність рецидивів та наявність множинних сателітних ерозивних дефектів слизової оболонки езофаго-гастро-дуоденальної зони, часто більш резистентних до традиційної противиразкової терапії, ніж солітарний виразковий дефект.
В 12 випадках констатували збільшення розмірів печінки на 1-4 см, що підтверджувалося сонографічно. У всіх пацієнток печінки оцінювалася як еластична або помірно щільна з гладкою поверхнею, при УЗД виявлялися дифузні зміни паренхіми печінки. В 7 випадках спостерігалася помірна болючисть при пальпації.
Ми представили в таблиці тільки ті симптоми, які не характерні для виразкової хвороби, що має ізольований перебіг, або такі, інтенсивність яких є незвично високою.
Таблиця 1
Характер і частота виявлених клінічних симптомів у пацієнток з поєднанням виразкової хвороби і алкогольного гепатиту (n=18)
Симптоми | Кількість пацієнток | |
Абс. число | % | |
Швидке психічне виснажнення | 18 | 100,0 |
Дратівливість, плаксивість | 16 | 88,9 |
Інсомнія або інверсія сну | 17 | 94,4 |
Нудота або блювота натще | 3 | 16,7 |
«Синдром правого підребір’я» | 18 | 100,0 |
Дефіцит ваги тіла | 14 | 77,8 |
Проноси | 10 | 55,6 |
Гіпергідроз шкіри | 11 | 61,1 |
Судоми м’язів | 16 | 88,9 |
Тремор | 7 | 38,9 |
Лабораторні методи оцінки функції печінки свідчили про наявність помірної гіпербілірубінемії, тоді як цитолітичні і мезенхімально-запальні прояви оцінювалися як мінімальні (рис. 1).
У всіх пацієнток спостерігалося зниження вмісту сироваткового магнію, причому в третині випадків виявлено латентний (<0,8 ммоль/л), а в 2/3 - помірний (0,5-0,7 ммоль/л) дефіцит іону.
Всім пацієнткам до традиційного противиразкового терапевтичного ансамблю (комбінація кислотосупресора та комплексу антигелікобактерних препаратів, окрім тетрацикліну, щоб запобігти небажаної взаємодії з МагнеВ6) було включено комбінований препарат МагнеВ6 в режимі 2 таб. тричі на добу протягом 3 тижнів.
Скринінг клінічних симптомів, проведений по закінченні курсу лікування, виявив повну редукцію таких ознак, як інсомнія, інверсія сну, дратівливість, плаксивість, ранкова нудота та блювота, судоми м’язів, тремор у більшості пацієнток. Зменшення гіпергідрозу шкіри, дискомфорту в правому підребір’ї та стабілізація маси тіла спостерігалися не у всіх пацієнток, або ж редукція цих симптомів була неповною, особливо у пацієнток з явним дефіцитом магнію.
Виявлено достовірне зниження рівня білірубіну та трансаміназ в сироватці крові. Спостерігалася нормалізація активності АлАт, тоді як рівень АсАт не сягав нормативних величин, що може відтворювати ураження мітохондрій (Хазанов А.И., 1997). Зменшення показників тимолової проби виявилося недостовірним (табл.2).
Таблиця 2
Динаміка показників функціонального стану печінки у пацієнток з поєднанням виразкової хвороби і алкогольного гепатиту (n=18)
Показник | До лікування | Після лікування | р |
АсАт (ммоль/л) | 1,24 ± 0,11 | 0,75 ± 0,13 | <0,01 |
АлАт (ммоль/л) | 1,68 ± 0,23 | 0,69 ± 0,19 | <0,01 |
Загальний білірубін (ммоль/л) | 34,56 ± 3,59 | 27,73 ± 2,15 | <0,05 |
Тимолова проба (од. SH) | 6,2 ± 0,32 | 5,8 ± 0,41 | >0,05 |
Проведена замісна магнезіум-терапія виявилася неефективною у 3 пацієнток з явним початковим дефіцитом магнію і тривалим алкогольним анамнезом. В решті випадків по закінченні курсу лікування вдалося досягнути нормалізації показників сироваткового магнію (табл.3).
Таблиця 3
Динаміка показників сироваткоого магнію у пацієнток з поєднанням виразкової хвороби і алкогольного гепатиту (n=18)
До лікування | Після лікування | р | |
Сироватковий Mg 2++ (ммоль/л) | 0,63 ± 0,03 | 0,98 ± 0,04 | <0,01 |
Висновки: МагнеВ6 виявляє нейро-, вегето- та соматотропні властивості у пацієнток з виразковою хворобою, асоційованою з алкогольним гепатитом. При цьому оптимальний протективний ефект прогнозується у пацієнток з нетривалим алкогольним анамнезом і мінімальним дефіцитом магнію. МагнеВ6 може застосовуватися при лікуванні виразкової хвороби поряд з традиційними ноотропними середниками, цей терапевтичний підхід є особливо патогенетично виправданим в разі поєднанння з алкогольним гепатитом.
ЛІТЕРАТУРА
Белов В.В., Ткаченко М.Г. Частота и характер заболеваний в преморбидном периоде язвенной болезни различной локализации// Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 19997. - №5. – С.15-16.
Громова О.А., Авдеенко Т.В., Бурцев Е.М., Федотова Л.Є., Смирнов М.Б. Дефицит магния у детей с минимальной мозговой дисфункцией и его коррекция Магне В6// Клин. фармакология и терапия. – 1998. – Т.7. - №3.
Хазанов А.И. Алкогольные поражения печени// Материалы симпозиума «Эссенциальные фосфолипиды в лечении поражений печени». – Третья Российская Гастроэнтерологическая неделя (15-22 ноября 1997 г.) – М., 1997. - С.16-18.
-
Циммерман Я.С. Концепция патогенеза язвенной болезни (обоснование)// Клин. мед. – 1994. - №4. – С.65-67.
Циммерман Я.С., Щеткин Д.И. Клиническая фармакология ноотропных препаратов и возможности их применения в кардиологии и гастроэнтерологии// Клин. фармакология и терапия. – 2002. - №11(2). – С.70-73.
Циммерман Я.С., Щеткин Д.И. Пирацетам в комплексной патогенетической терапии рецидива язвенной болезни двенадцатиперстной кишки// Клин. мед. – 2000. - №1. – С.48-53.
-
Ficher B, Ficher U. (1981): Mag. – Bull.3, 249-275.
Grippa G., Sverzellati E., Giorgi-Piefranceschi M., Carrara G.C. Magnesium and cardiovascular drugs: interactions and therapeutic role// Ann. Ital. Med. Int. – 1999. – Vol.14, N1. – P.40-45.
Seelig M.S.//Journal of the American College of Nutrition. – 1994. - Vol. 13. - №5. – P.429 – 446.