Протокол №8
| Вид материала | Документы |
- Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся, 1037.59kb.
- Правления Ассоциации "бамап", 52.43kb.
- Методичні рекомендації І тематика курсових робіт для студентів Освітньо-кваліфікаційний, 269.73kb.
- Методика измерения уровня тревожности (Автор Тейлор, в адаптации Немчинова) Протокол., 46.04kb.
- Рабочая учебная программа по истории 5-7,9-11 классы, 1521.34kb.
- Основы работы в Internet, 724.89kb.
- Методичні вказівки та тематика курсових робіт, 275.56kb.
- Правила добровольного медицинского страхования, 206.75kb.
- Программа програма комплексного державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний, 722.93kb.
- Палата Поволжья" Протокол, 740.59kb.
Відсотковий ризик
Таблиця 23.4. Загальний аналіз відсоткового ризику
(тис. грн.)
| Рядок | Найменування статті | На вимогу і менше 1 міс. | Від 1 до 6 міс. | Від 6 до 12 міс. | Більше року | Немонетарні | Усього |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| | Попередній рік | | | | | | |
| 1 | Усього фінансових активів | 22 407 | 21 244 | 86 563 | 27 922 | - | 158 136 |
| 2 | Усього фінансових зобов'язань | 3 854 | 4 088 | 40 463 | 51 | - | 48 456 |
| 3 | Чистий розрив за процентними ставками на кінець дня 31 грудня попереднього року | 18 553 | 17 156 | 82 475 | 27 871 | - | 109 680 |
| | Звітний рік | | | | | | |
| 4 | Усього фінансових активів | 7 977 | 29 803 | 70 119 | 60 916 | - | 168 815 |
| 5 | Усього фінансових зобов'язань | 12 354 | 30 795 | 36 185 | 245 | - | 79 579 |
| 6 | Чистий розрив за процентними ставками на кінець дня 31 грудня звітнього року | (4 377) | (992) | 33 934 | 60 671 | - | 89 236 |
На практиці для управління ризиком процентної ставки в Банку використовують аналіз, заснований на виділенні чутливих до процентних ставок активів і зобов'язань Банку (включаючи позабалансові позиції):
- активи, чутливі до процентних ставок;
- пасиви, чутливі до процентних ставок.
Різницю між ними, іменовану GAP, розглядають як оцінку процентної позиції.
Критерієм для класифікації конкретного актива або зобов'язання як чутливого або нечутливого до процентної ставки на даному тимчасовому інтервалі служить термін погашення. Фінансові інструменти, які не мають певної дати зміни процентної ставки, можуть бути класифіковані на основі статистичних даних по очікуваному терміну зміни процентної ставки. Як відносна оцінка процентної позиції має сенс застосовування відношення GAP до сумарних процентних активів (відносний GAP).
При аналізі ризику процентної ставки необхідно розрізняти активи та зобов'язання Банку, чутливі до процентних ставок.
Активи, чутливі до процентних ставок RSA, – активи, які будуть погашені повністю або частково, або активи, процентна ставка по яких буде переглянута протягом певного періоду часу.
Зобов'язання, чутливі до процентних ставок RSL, – зобов'язання, які будуть погашені повністю або частково, або зобов'язання, процентна ставка по яких буде переглянута протягом певного періоду часу.
Для заданого інтервалу терміновості річна зміна чистого процентного доходу (
) визначається по формулі:
=
* 
* 
де
- очікувана зміна процентних ставок; - інтервальний (періодичний) GAP, що обчислюється як різниця між RSA і RSL в тимчасовому інтервалі i: - період часу, протягом якого діятиме.Кумулятивний GAP (CGAP) обчислюється як сума добудків інтервальних GAP на відповідні ним терміни для всіх стандартних інтервалів терміновості.
При зміні процентних ставок можливі наступні ситуації.
Негативний GAP – означає, що у Банку більше пасивів, чим активів, чутливих до зміни рівня процентних ставок. Зростання процентних ставок на ринку обумовлюють ситуацію, при якій Банк виплачує більше відсотків по всіх переоцінюваних пасивах і отримує більший дохід по всіх переоцінюваних активах. Якщо всі ставки одночасно збільшуються на одну і ту ж величину, то витрати Банку по виплаті відсотків зростають швидше, ніж процентний дохід по активах, оскільки переоцінці піддається зазвичай пропорційно більше пасивів. Якщо ж процентні ставки падають за певний період, то більше пасивів, чим активів, переоцінюється по нижчих процентних ставках, а середній спред зростає, чистий процентний дохід Банку збільшується.
Позитивний GAP – означає, що у Банку більше активів, чим пасивів, чутливих до зміни рівня процентних ставок. Якщо рівень короткострокових процентних ставок має тенденцію до зниження, процентний дохід Банку зменшуватиметься швидше, ніж його витрати по виплаті відсотків, тобто переоцінюється пропорційно більше активів, чим пасивів. Зменшується спред і чистий процентний дохід Банку. Зростання короткострокових процентних ставок дає протилежний ефект.
Нульовий GAP – відповідність активів і пасивів свідчить про відсутність розриву і називається ризик-нейтральним GAP. Тобто з погляду управління ризиками розрив відсутній, коли активи і зобов'язання переоцінюються пропорційно. Це означає, що однакові зміни процентних ставок по активах і
пасивах не впливають на чистий процентний дохід, процентний ризик зведений до мінімуму.
Відповідно, якщо кумулятивний GAP (CGAP) позитивний (сума активів більше суми зобов'язань), то майбутні чисті процентні доходи збільшаться при зростанні ставок і зменшаться при падінні ставок нижче поточного рівня. І, навпаки, при негативному CGAP, коли вартість зобов'язань перевищує вартість активів, чисті процентні доходи зменшуються при зростанні ставок і збільшуються при їх падінні.
При обчисленнях методом GAP маємо наступні припущення і допущення:
- всі погашення або зміна ставок всередині тимчасового інтервалу відбуваються водночас;
- дисбаланси усередині тимчасового інтервалу не враховуються;
- структура активів і зобов'язань постійна;
- зміну часток і нові бізнеси не враховуються.
Алгоритм обчислення GAP і оцінки зміни чистих процентних доходів припускає реалізацію наступних етапів:
- баланс розбивається на компоненти, чутливі і нечутливі до процентних ставок (процентна і непроцентна частини). У першу частину потрапляють всі активи, по яких нараховуються (і отримуються) відсотки, і всі пасиви, по яких нараховуються (і виплачуються) відсотки. У моделі використовується тільки процентна частина балансу;
- процентні активи і пасиви розносяться по термінах переоцінки або погашення і групуються по певних тимчасових періодах (інтервалам переоцінки). Зазвичай виділяються наступні періоди: до 31 днів; 31-90 днів; 91-180 днів; 181-270 днів; 271-365/366 днів; 1-5 років; понад 5 років.
- для кожного тимчасового інтервалу обчислюється інтервальний GAP;
- інтервальний GAP для кожного інтервалу множиться на передбачувані зміни процентних ставок для даної терміновості і на частину року, протягом якої GAP діятиме, що, в кінцевому результаті, дає можливість оцінити зміни майбутніх процентних доходів в річному численні ();
- GAP розраховується як сума добутків інтервальних GAP на відповідні ним терміни для всіх стандартних інтервалів терміновості і дозволяє оцінити сумарну зміну чистого процентного доходу при заданих змінах ставок для заданого тимчасового періоду.
Таким чином, якщо розглянути дані наведені в таблиці 23.4 можливо зробити наступні припущення:
якщо б відсоткові ставки збільшились протягом звітного року на 100 базисних пунктів, за умов, що інші показники залишились без змін, Банк отримав би в періоді:
- до 1 місяця – 365 тис. грн. збитків тому, що у відповідному періоді наявний негативний GAP в розмірі 4 377 тис. грн.;
- від 1 до 6 місяців – 413 тис. грн. збитків тому, що у відповідному періоді наявний негативний GAP в розмірі 992 тис. грн.;
- від 6 до 12 місяців – 16 967 тис. грн. прибутку тому, що у відповідному періоді наявний позитивний GAP в розмірі 33 934 тис. грн.;
- понад рік – 60 671 тис. грн. прибутку тому, що у відповідному періоді наявний позитивний GAP в розмірі 60 671 тис. грн..
В цілому за звітній рік прибуток склав би 76 860 тис. грн.
Якщо б відсоткові ставки зменшились протягом звітного року на 100 базисних пунктів, за умов, що інші показники залишились без змін, Банк отримав би в періоді:
- до 1 місяця – 365 тис. грн. прибутку тому, що у відповідному періоді наявний негативний GAP в розмірі 4 377 тис. грн.;
- від 1 до 6 місяців – 413 тис. грн. прибутку тому, що у відповідному періоді наявний негативний GAP в розмірі 992 тис. грн.;
- від 6 до 12 місяців – 16 967 тис. грн. збитку тому, що у відповідному періоді наявний позитивний GAP в розмірі 33 934 тис. грн.;
- понад рік – 60 671 тис. грн. збитку тому, що у відповідному періоді наявний позитивний GAP в розмірі 60 671 тис. грн..
В цілому за звітній рік збиток склав би 76 860 тис. грн.
Таблиця 23.5. Моніторинг процентних ставок за фінансовими інструментами
(%)
| Рядок | Найменування статті | Звітний рік | Попередній рік | ||||||
| гривня | долари США | євро | інші | гривня | долари США | євро | інші | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| | Активи | | | | | | | | |
| 1 | Грошові кошти та їх еквіваленти | 13,22 | - | - | - | 3,88 | - | - | - |
| 2 | Торгові боргові цінні папери | 15,00 | - | - | - | 10,00 | - | - | - |
| 3 | Кошти в інших банках | 14,62 | 7,47 | 7,38 | - | 9,00 | - | - | - |
| 4 | Кредити та заборгованість клієнтів | 12,75 | 17,00 | 5,40 | - | 13,33 | 17,00 | - | - |
| 5 | Боргові цінні папери у портфелі банку на продаж | 8,13 | - | - | - | 11,30 | - | - | - |
| | Зобов'язання | | | | | | | | |
| 6 | Кошти банків | 12,87 | - | - | - | 2,98 | - | - | - |
| 7 | Кошти клієнтів: | 12,63 | 11,62 | 9,72 | - | 11,37 | 14,00 | 10,00 | - |
| 7.1 | Поточні рахунки | 12,00 | - | - | - | - | - | - | - |
| 7.2 | Строкові кошти | 12,63 | 11,62 | 9,72 | 0 | 11,37 | 14,00 | 10,00 | - |
Проценти за всіма вказаними статтями активів та зобов’язань нараховуються за фіксованою процентною ставкою. У разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, Банк має можливість перегляну розмір процентних ставок вище вказаних статей активів та зобов’язань.
Ризик ліквідності
Ліквідність Банку - це здатність Банку забезпечувати своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між
строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань Банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямків використання коштів (надання кредитів, інші витрати).
Ризик ліквідності визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність Банку виконати свої зобов'язання у належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов'язання.
Мета аналізу ліквідності – оцінка та прогнозування можливостей Банку щодо своєчасного виконання своїх зобов’язань за умови збереження достатнього рівня прибутковості, пошук оптимального співвідношення між активами і зобов’язаннями з погляду забезпечення потреб ліквідності, а також їх доходності та вартості.
У процесі управління ризиком ліквідності беруть участь Спостережна Рада, Правління Банку, Комітет з питань управління активами та пасивами, Управлінням з питань аналізу та управління ризиками, структурні підрозділи, що проводять активні та пасивні операції.
Згідно внутрішніх положень Банку структурний підрозділ, який проводить операції по залученню та розміщенню коштів на міжбанківському ринку, щодня здійснює оперативне управління ліквідністю на підставі платіжних календарів, які ведуть структурні підрозділи, що проводять активні та пасивні операції. Мета оперативного управління ліквідністю – приведення у відповідність поточних виплат і надходжень коштів.
Управління з питань аналізу та управління ризиками здійснює щодекадно розрахунок та контроль нормативів ліквідності Банку та щомісячно ГЕП –аналіз на підставі «Методики аналізу ризику ліквідності ЗАТ «АКБ «КОНКОРД». Результати цього розрахунку та контролю надаються щомісячно для розгляду Комітету з питань управління активами та пасивами Банку. Комітет з питань управління активами та пасивами Банку приймає рішення щодо оцінки ризику ліквідності та відповідних заходів для підтримки нормативів ліквідності на рівні встановлених НБУ.
Спостережна Рада визначає загальну стратегію управління ризиками в Банку, а Правління Банку впроваджує тактику її реалізації, затверджує
методологію оцінки ризику ліквідності, контролює структуру балансу Банку, перевіряє компетентність персоналу з питань ризику ліквідності.
Служба внутрішнього аудиту Банку не бере безпосередньої участі у процесі ризик-менеджменту, її роль зводиться до оцінки адекватності системи управління ризиком ліквідності потребам банку, оцінки управління ризиком ліквідності, аудиту процесів, процедур і методик по ризику ліквідності, виявлення ризиків та недоліків в системі внутрішнього контролю та надання
відповідних рекомендації щодо удосконалення процесу управління ризиком ліквідності.
Для контролю за станом ризику ліквідності Банк застосовує наступну внутрішньобанківську звітність, яка містить у собі:
а) таблицю структури активів та пасів Банку за строками їх погашення з аналізом розривів ліквідності (ГЕП-аналіз);
б) протоколи Комітету з питань управління активами та пасивами;
в) протоколи Бюджетного Комітету,
г) висновки зовнішніх та внутрішніх аудиторів.
Основними елементами управління ризиком ліквідності є:
- підтримка відповідної платоспроможності та ліквідності на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів;
- забезпечення потрібного співвідношення між власними та залученими коштами;
- формування оптимальної структури активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів Банку;
- формування оптимальної структури балансу;
- затвердження плану дій на випадок кризових обставин;
- контроль за дотриманням економічних нормативів.
З метою зниження ризику ліквідності в Банку прийнята 3-х рівнева система управління ліквідністю.
- Оперативне управління ліквідністю – здійснює Казначейство Банка щодня. Найважливішим напрямком оперативного управління ліквідністю Банку вважається операційна ліквідність.
Операційна ліквідність – це рівень ліквідності, необхідний для виконання щоденних зобов’язань Банку. Прогнозування ліквідності по днях на строк до місяця здійснюється на підставі платіжних календарів по пасивним та активним операціям, які формуються відповідними структурними підрозділами Банку, що відповідають за активні та пасивні операції. Казначейство здійснює контроль за дотриманням нормативу обов'язкового резервування на
коррахунку, за фінансуванням Банку (операції МБК/МБД) та контроль за ділинговими операціями та їх прибутковістю.
- Тактичне управління ліквідністю – здійснює Комітет з питань управління активами та пасивами Банку та Правління Банку. До функцій Комітету з питань управління активами та пасивами відносяться питання визначення політики процесу управління активами та пасивами у відповідності зі стратегічними цілями та пріоритетами довгострокової політики Банку,
формування оптимальної структури балансу, підтримка відповідної платоспроможності з урахуванням всіх видів ризиків, моніторинг та управління ліквідністю Банку у відповідності з поточними та стратегічними планами Банку, контроль за достатністю капіталу та основними економічними нормативами, формуванням напрямків роботи Банка на підставі аналізу ліквідності, який готує управління з питань аналізу та управління ризиком.
До аналізу ліквідності відноситься:
- щодекадний аналіз коефіцієнтів ліквідності (нормативи Н4, Н5, Н6), які розраховує управління з питань аналізу та управління ризиком за даними балансового звіту. Порівняння фактичних значень цих нормативів з встановленими нормативними актами НБУ. Виявлення чинників, які викликали відхилення фактичних значень показників ліквідності від нормативних значень, а також вплинули на позитивну/негативну динаміку значень цих коефіцієнтів;
б) щомісячний аналіз ризику втрати ліквідності в зв'язку з розривом у термінах погашення вимог і зобов'язань, ГЕП–аналіз. Прогнозування ліквідності на строк від одного місяця проводиться за «Методикою аналізу ризику ліквідності ЗАТ «АКБ «КОНКОРД».
- Стратегічне управління ліквідністю – основні принципи стратегічного управління ліквідністю визначаються Спостережною Радою в Стратегії Розвитку Банку. При формуванні бюджету, прогнозованої структури депозитної бази і портфеля продуктивних активів визначається плановий рівень ліквідних активів, їх структура, рівень короткострокових запозичень на грошовому ринку.
Для комплексного управління ліквідністю також застосовується метод управління пасивами.
Управління пасивами полягає в залученні позик на міжбанківському ринку (оперативне управління) і планомірному залученні депозитів (тактичне управління) або, в крайньому випадку, здійснюється рефінансування Національним Банком України, або використовуються операції РЕПО. Залучення МБК/МБД здійснюється тоді, коли виникає дефіцит грошових коштів, наприклад, на звітні дати або на дати податкових виплат.
Одним із шляхів забезпечення ліквідності Банку є залучення довгострокових вкладів (депозитів).
- Контроль за дотриманням економічних нормативів.
Контроль за дотриманням економічних нормативів, відслідковування тенденцій їх зміни та надання рекомендацій щодо їх підтримки на встановленому рівні є одним з методів зниження ризику ліквідності.
| Нормативи ліквідності | Нормативні значення | На 01.01.2009р. |
| миттєва ліквідність (Н4) | не < 20% | 483,44 |
| поточна ліквідність (Н5) | не < 40% | 206,80 |
| короткострокова ліквідність (Н6) | не < 20% | 81,01 |
Таблиця 23.6. Аналіз фінансових зобов'язань за строками погашення за звітний рік
(тис. грн.)
| Рядок | Найменування статті | На вимогу та менше 1 міс. | Від 1 до 3 міс. | Від 3 до 12 міс. | Від 12 міс. до 5 років | Понад 5 років | Усього |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | Кошти клієнтів: | 19 206 | 10 699 | 56 281 | 245 | - | 86 431 |
| 1.1 | Фізичні особи | 12 922 | 8 838 | 31 285 | 245 | - | 53 290 |
| 1.2 | Інші | 6 284 | 1 861 | 24 996 | - | - | 33 141 |
| 2 | Інші залучені кошти | - | 73 | 10 | 1 | - | 84 |
| 3 | Інші фінансові зобов'язання | 120 | - | - | - | - | 120 |
| 4 | Фінансові гарантії | 17 | - | - | 87 | - | 104 |
| 5 | Усього потенційних майбутніх виплат за фінансовими зобов'язаннями | 17 | - | - | 87 | - | 104 |
Таблиця 23.7. Аналіз фінансових зобов'язань за строками погашення за попередній рік
(тис. грн.)
| Рядок | Найменування статті | На вимогу та менше 1 міс. | Від 1 до 3 міс. | Від 3 до 12 міс. | Від 12 міс. до 5 років | Понад 5 років | Усього |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | Кошти клієнтів: | 75 343 | 3 231 | 41 320 | 51 | - | 119 945 |
| 1.1 | Фізичні особи | 454 | 3 231 | 11 623 | 51 | - | 15 359 |
| 1.2 | Інші | 74 889 | - | 29 697 | - | - | 104 586 |
| 2 | Інші залучені кошти | 1 | - | - | - | - | 1 |
| 3 | Інші фінансові зобов'язання | 37 | - | - | - | - | 37 |
| 4 | Фінансові гарантії | - | - | 10 | - | - | 10 |
| 5 | Усього потенційних майбутніх виплат за фінансовими зобов'язаннями | - | - | 10 | - | - | 10 |
Таблиця 23.8. Аналіз фінансових активів та зобов'язань за строками погашення на основі очікуваних строків погашення за звітний рік
(тис. грн.)
| Рядок | Найменування статті | На вимогу та менше 1 міс. | Від 1 до 3 міс. | Від 3 до 12 міс. | Від 12 міс. до 5 років | Понад 5 років | Усього |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| | Активи | | | | | | |
| 1 | Грошові кошти та їх еквіваленти | 30 772 | - | - | - | - | 30 772 |
| 2 | Торгові цінні папери | 12 027 | - | - | - | - | 12 027 |
| 3 | Кошти в інших банках | - | 200 | - | - | - | 200 |
| 4 | Кредити та заборгованість клієнтів | 7 516 | 4 326 | 94 721 | 58 521 | - | 165 084 |
| 5 | Цінні папери в портфелі банку на продаж | 1 536 | - | 1 001 | 2 395 | - | 4 932 |
| 6 | Інші фінансові активи | 3 | - | - | - | - | 3 |
| 7 | Усього фінансових активів | 51 854 | 4 526 | 95 722 | 60 916 | - | 213 018 |
| | Зобов'язання | | | | | | |
| 8 | Кошти клієнтів | 19 206 | 10 699 | 56 281 | 245 | 0 | 86 431 |
| 9 | Інші залучені кошти | - | 73 | 10 | 1 | - | 84 |
| 10 | Інші фінансові зобов'язання | 120 | - | - | - | - | 120 |
| 11 | Усього фінансових зобов'язань | 19 326 | 10 772 | 56 291 | 246 | - | 86 635 |
| 12 | Чистий розрив ліквідності на кінець дня 31 грудня | 32 527 | (6 246) | 39 431 | 60 670 | - | - |
| 13 | Сукупний розрив ліквідності на кінець дня 31 грудня | 32 527 | 26 281 | 65 712 | 126 382 | 126 382 | - |
Таблиця 23.9. Аналіз фінансових активів та зобов'язань за строками погашення на основі очікуваних строків погашення за попередній рік
(тис. грн.)
| Рядок | Найменування статті | На вимогу та менше 1 міс. | Від 1 до 3 міс. | Від 3 до 12 міс. | Від 12 міс. до 5 років | Понад 5 років | Усього |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| | Активи | | | | | | |
| 1 | Грошові кошти та їх еквіваленти | 27 290 | - | - | - | - | 27 290 |
| 2 | Торгові цінні папери | 14 076 | - | - | - | - | 14 076 |
| 3 | Кошти в інших банках | 3 003 | - | - | - | - | 3 003 |
| 4 | Кредити та заборгованість клієнтів | 3 740 | 3 294 | 104 513 | 27 832 | - | 139 379 |
| 5 | Цінні папери в портфелі банку на продаж | 15 667 | - | - | 90 | - | 15 757 |
| 6 | Інші фінансові активи | 39 | 3 | - | - | - | 42 |
| 7 | Усього фінансових активів | 63 815 | 3 297 | 104 513 | 27 922 | - | 199 547 |
| | Зобов'язання | | | | | | |
| 8 | Кошти клієнтів | 75 343 | 3 231 | 41 320 | 51 | - | 119 945 |
| 9 | Інші залучені кошти | 1 | - | - | - | - | 1 |
| 10 | Інші фінансові зобов'язання | 37 | - | - | - | - | 37 |
| 11 | Усього фінансових зобов'язань | 75 381 | 3 231 | 41 320 | 51 | - | 119 983 |
| 12 | Чистий розрив ліквідності на кінець дня 31 грудня | (11 565) | 66 | 63 193 | 27 871 | - | - |
| 13 | Сукупний розрив ліквідності на кінець дня 31 грудня | (11 565) | (11 499) | 51 694 | 79 565 | 79 565 | - |
На практиці для управління ліквідністю в Банку застосовується табличний метод аналізу розривів ліквідності (ГЕП).
Методика аналізу полягає в наступному:
а) визначення планового періоду для оцінювання потреб ліквідності;
б) розподіл планового періоду на інтервали згідно строків виконання активів та зобов’язань;
в) групування активів та пасивів за строками
г) обчислення розриву ліквідності у кожному із зафіксованих інтервалів.
д) прогнозування обсягів та строків проведення активних і пасивних операцій Банка у межах кожного періоду. Розрахунок прогнозованого розриву ліквідності.
Обчислення сукупного (кумулятивного) розриву ліквідності протягом планового періоду.
За даними по активах та пасивах розраховуються:
- ГЕПи по строках,
- відношення ГЕПів по строках до загальних активів (індекс ГЕПу),
- кумулятивний ГЕП на кожний строк,
- відношення кумулятивного ГЕПу на кожний строк до загальних активів (індекс кумулятивного ГЕПу).
Для розрахунку ГЕПів використовуються наступні формули:
, де
,
,Аі – сукупна сума активів, які віднесені к і – діапазону строковості,
Lі – сукупна сума зобов’язань, капіталу та позабалансових зобов’язань, які віднесені к і – діапазону строковості,
аj – сума j-го активу, строк до погашення знаходиться у межах і-го діапазону строковості,
lj – сума j-го зобов’язання, строк до погашення знаходиться у межах і-го діапазону строковості,
t-i – нижня межа і-го діапазону строковості,
t+i – верхня межа і-го діапазону строковості
Для розрахунку кумулятивних ГЕПів використовується наступна формула
Кумулятивний ГЕП строку «і» це сума ГЕПів строку і, і-1, і-2, … i-n.
Показник надлишку (дефіциту) ліквідності визначається як різниця між загальною сумою активів і зобов'язань, розрахованих наростаючим підсумком по термінах погашення. Позитивне значення даного показника (надлишок
ліквідності) означає, що Банк може виконати свої зобов'язання терміном погашення.
Показник надлишку (дефіциту) ліквідності, розрахований наростаючим підсумком, визначається як сума надлишку (дефіциту) ліквідності, визначеного за період.
Аналіз ГЕПу дозволяє розрахувати індекс ГЕПу:
-------- , де
A
– різниця між активами та пасивами Банку, які віднесені к і – діапазону строковостіА – загальна сума активів.
Даний індекс використовується для постановки лімітів на ГЕП-розриви. Рекомендоване значенні відхилення індексу ГЕПу +/- 10%.
У випадку, якщо при аналізі ліквідності у Банку утворився надлишок ліквідності по певному терміну погашення, то для Банку доцільно визначати можливі напрями тимчасового вкладення коштів з термінами, що враховують очікуваний дефіцит ліквідності.
При розрахунку надлишку (дефіциту) ліквідності по термінах погашення Банк аналізує вимоги/зобов'язання, що вплинули на утворення надлишку (дефіциту) ліквідності, і по можливості реструктурує вимоги/зобов'язання в цілях покращення фінансового результату і виключення можливості втрати ліквідності у зв'язку з розривом в термінах погашення вимог/зобов'язань.