Протокол №8

Вид материалаДокументы

Содержание


Ринковий ризик
Управління ринковим ризиком –
Валютний ризик
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

- Забезпечення майнове й немайнове - найпоширеніший метод управління кредитними ризиками. Він потребує врахування ризиків, пов'язаних із забезпеченням, впродовж усього терміну дії угоди.

Майнове забезпечення в основному пов'язане із ціновим ризиком і ризиком псування (втрати) предмета застави, адже стан останнього, як правило, залежить від боржника. Крім того, законодавство України не дозволяє здійснити достатній контроль – обмежити фактичну можливість позичальника/майнового поручителя відчуджувати рухоме майно, яке обтяжене зобов’язаннями (особливо це стосується рухомого майна, право власності на яке не підлягає державній реєстрації). Зважаючи на це, Банк повинен мати ретельно розроблений підхід щодо застави. Ним повинні передбачатися вимоги щодо заставної вартості, ліквідності й майбутньої цілісності предмета застави. Такий підхід повинен орієнтуватись на повне й неухильне застосування законодавчих норм стосовно захисту інтересів Банку від кредитних ризиків.

Немайнові види забезпечення (гарантії, поручительства) є нічим іншим, як зобов'язаннями третіх сторін на користь Банку та можуть розглядатися (у сучасних правових умовах) як додатковий вид забезпечення, оскільки їм властиві ті ж ризики, що і звичайним кредитам.

Метод забезпечення гарантує Банку повернення виданої суми або її частки й одержання відсотків. При цьому важливим моментом є той факт, що розмір забезпечення кредиту повинний покривати не тільки саму суму виданого кредиту, але і суму відсотків по ньому. Однак усе-таки пріоритет при захисті від кредитного ризику повинний віддаватися не залученню достатнього забезпечення, призначеного для покриття збитків, а аналізу кредитоспроможності контрагента, спрямованому на недопущення цих збитків, оскільки кредит видається не з розрахунку на те, що для погашення прийдеться продати активи, що служать забезпеченням, а на те, що вона буде повернута відповідно до кредитного договору.


- Страхування активних операцій.

Страхування активних операцій припускає повну передачу ризику неповернення боргу організації, що займається страхуванням. Існує багато різних варіантів страхування активних операцій, при цьому витрати, пов'язані зі страхуванням, як правило, здійснюються за рахунок контрагента Банку.


- Видача дисконтних позичок.

Дисконтні позички лише в невеликому ступені дозволяють знизити кредитний ризик. Такий спосіб надання кредитів гарантує як мінімум одержання плати за кредит, а питання про її повернення залишається відкритим, якщо не використовуються інші методи захисту від кредитного ризику.


- Врахування ризику в собівартості кредиту.

Цим інструментом Банк враховує міру ризику при визначенні кредитної ставки для певної групи позичальників. Іноді процентна ставка (особливо за короткостроковими кредитами) може бути нижчою від оцінного розміру ризику, що пов'язано з коливаннями глобальної ліквідності на грошовому ринку. У таких випадках доцільно проводити політику розширення короткострокового (не більше 3 місяців) кредитування або ж кредитувати за плаваючою процентною ставкою, яку варто переглядати щомісяця, чи «прив'язати» її до ставки рефінансування НБУ.


- Передача боргу передбачає заміну боржника третьою особою.


- Формування резервів. Банк створює та формує резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зважений на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами активних операцій у національній та іноземних валютах.


- Контроль за дотриманням економічних нормативів.

Контроль за дотриманням економічних нормативів, відстежування тенденцій їх зміни та надання рекомендацій щодо їх підтримки на встановленому рівні є одним з методів зниження кредитного ризику.

Протягом звітного періоду порушень нормативів кредитного ризику ЗАТ «АКБ «КОНКОРД» не було. Банк дотримувався встановлених нормативними документами Національного Банку України значень.

Станом на 01.01.2009р. нормативи кредитного ризику становили:

Нормативи кредитного ризику

Нормативне значення

На 01.01.2009р.

максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7)

не > 25

12,95

великих кредитних ризиків (Н8)

не > 800

35,79

максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)

не > 5

2,82

максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)

не > 30

5,71

Ринковий ризик

Ринковий ризик –це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі. Ринковий ризик акумулює ряд ризиків, серед яких: ризик ліквідності, ризик довгострокового погашення цінних паперів, ризик, пов’язаний з тривалістю обігу цінних паперів, інфляційний, процентний, кредитний ризики.

Управління ринковим ризиком – сукупність заходів, направлених на мінімізацію впливу ринкового ризику на результати роботи Банку.


У процесі управління ринковим ризиком беруть участь Спостережна Рада, Правління Банку, Комітет з питань управління активами та пасивами, структурні підрозділи, що здійснюють операції з цінними паперами, та структурні підрозділи, що здійснюють операції з валютою.

Банк оцінює на підставі внутрішніх нормативних документів всі аспекти ринкового ризику та адекватно, та своєчасно реагує на зміни ринкових умов.

Управління з питань аналізу та управління ризиками здійснює розрахунок та контроль за нормативами інвестування. Результати цього розрахунку та контролю надаються щомісячно для розгляду Комітету з питань управління активами та пасивами Банку. Комітет з питань управління активами та пасивами Банку приймає рішення щодо оцінки ринкового ризику та відповідних заходів для підтримки нормативів інвестування на рівні показників, встановлених НБУ.

Спостережна Рада визначає загальну стратегію управління ризиками в Банку, а Правління Банку впроваджує тактику її реалізації, затверджує методологію оцінки ринкового ризику, перевіряє компетентність персоналу з питань ринкового ризику.

Служба внутрішнього аудиту Банку не бере безпосередньої участі у процесі ризик-менеджменту, її роль зводиться до оцінки адекватності системи управління ринковим ризиком потребам банку, оцінки управління ринковим ризиком, аудиту процесів, процедур і методик по ринковому ризику, виявлення ризиків та недоліків в системі внутрішнього контролю та надання відповідних рекомендації щодо удосконалення процесу управління ринковим ризиком .

Для контролю за станом ринкового ризику Банк застосовує наступну внутрішньобанківську звітність, яка містить у собі:

а) табличні форми зі структурою портфелів цінних паперів Банку;

б) протоколи Комітету з питань управління активами та пасивами;

в) протоколи Кредитного Комітету,

г) висновки зовнішніх та внутрішніх аудиторів.

Основними елементами управління ринковим ризиком є:
  • мінімізація або обмеження ринкового ризику шляхом лімітування обсягів інвестицій Банку;
  • моніторинг стану портфелів цінних паперів та інших інвестиційних вкладень Банку;
  • хеджування;
  • диверсифікація;
  • здійснення розрахунку справедливої вартості цінних паперів, їх переоцінки та формування резервів для відшкодування можливих збитків Банку від операцій з цінними паперами;
  • контроль за дотриманням економічних нормативів.


- Мінімізація або обмеження ринкового ризику шляхом лімітування обсягів інвестицій Банку.

Комітет з питань управління активами та пасивами встановлює ліміти на обсяги придбання цінних паперів в торговий портфель Банку, портфель на продаж, портфель до погашення, інвестиції в асоційовані та дочірні компанії. Рішення про розмір лімітів приймається на засіданні Комітету з питань управління активами та пасивами виходячи зі стару ринку та поточних потреб Банку, та оформлюються протоколом.

Розрахунок фактичного розміру лімітування здійснюється за наступною формулою:

,

де

Л – ліміт;

ОП – обсяг портфеля;

РК – регулятивний капітал.

При розрахунку показника «ОП» приймається значення балансової вартості цінних паперів у відповідному портфелі, що визначається на дату балансу.


- Моніторинг стану портфелів цінних паперів та інших інвестиційних вкладень Банку.

Цей метод дозволяє відслідковувати стан портфелів цінних паперів та інших інвестиційних вкладень Банку на кожну дату балансу. Структурні підрозділи, що здійснюють операції Банку з цінними паперами, щомісячно готують розгорнутий стан портфелів цінних паперів банку в розрізі видів цінних паперів, їх емітентів, балансової вартості цінних паперів з вказаним методом визначення їх балансової вартості та її складових (номінальної вартості, нарахованих відсотків, неамортизованого дисконту, амортизації дисконту, переоцінки) та розрахунком сум резервів, який необхідно сформувати під цінні папери з урахуванням показника ризику цих цінних паперів.

Підготовлені табличні форми надаються на затвердження Голові Правління Банку.

- Хеджування.

Це метод пом'якшення ризику, який полягає у визначенні об'єкта хеджування та підборі до нього адекватного інструменту хеджування. Полягає в компенсації збитків від об'єкта хеджування за рахунок прибутку від інструменту хеджування, які виникають за одних і тих самих умов чи подій. За наявності схеми хеджування Банк повністю ліквідовує як ризик, так і можливість отримання додаткового прибутку: якщо умови чи події будуть сприятливими з точки зору об'єкта хеджування, то будь-який прибуток автоматично перекриватиметься збитками від інструменту хеджування.

- Диверсифікація.

Це метод пом'якшення ризику шляхом розосередження вкладень та обмеження впливу фактора ризику за рахунок уникнення надмірної концентрації за одним портфелем. Передбачає пошук та поєднання портфелів, які за однакових умов призводять до різних, не обов'язково протилежних результатів. Це метод пом'якшення ризику, який застосовується як до активних, так і до пасивних операцій.


- Контроль за дотриманням економічних нормативів.

Контроль за дотриманням економічних нормативів, відстежування тенденцій їх зміни та надання рекомендацій щодо їх підтримки на встановленому рівні є одним з методів зниження ринкового ризику.


Нормативи інвестування

Нормативне значення

На 01.01.2009р.

інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11)

не > 15%

7,33

загальної суми інвестування (Н12)

не > 60%

10,72




Нормативи ризику валютної позиції банку

Нормативне значення

На 01.01.2009р.

загальної відкритої валютної позиції банку (Н13)

не > 30%

5,61

відкритої довгої валютної позиції банку (Н13-1)

не > 20%

0,03

відкритої короткої валютної позиції банку (Н13-2)

не > 10%

5,58


Обсяги операцій ЗАТ «АКБ «КОНКОРД», пов’язаних із ринковим ризиком, є незначні. Тому вплив ринкового ризику на діяльність Банку є помірним.

Станом на 01.01.2009р. портфель цінних паперів складає 16 960 тис. грн. або 8,5% активів Банку та не створює значного ризику для активів і надходжень.

Портфель цінних паперів Банку складається з торгового портфелю 12 027 тис.грн. (70,9%) та цінних паперів у портфелі Банку на продаж 4 933 тис.грн.(29,1%). Негативно класифіковані цінні папери відсутні.

Цінні папери в торговому портфелі Банку (інвестиційні сертифікати) обліковуються за справедливою вартістю з визначенням результату переоцінки через прибутки/збитки.

Цінні папери в портфелі на продаж складаються з простих векселів, емітованих нефінансовими підприємствами. Цінні папери в портфелі Банку на продаж належать до нестандартних цінних паперів. Нестатандартні цінні папери складають менш ніж 0,01% в загальних активах Банку. Цінні папери в портфелі Банку на продаж відображені на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності. Банк щомісячно здійснює перегляд цінних паперів на зменшення корисності.

Враховуючи незначну частку (8,4%) активів та (11,6%) пасивів у вільноконвертованій валюті, вплив змін валютних курсів на надходження та капітал є помірним.


Валютний ризик


Таблиця 23.1. Аналіз валютного ризику

(тис. грн.)

Рядок

Найменування валюти

На звітну дату звітного року

На звітну дату попереднього року

монетарні активи

монетарні зобов'язання

похідні фінансові інструменти

чиста позиція

монетарні активи

монетарні зобов'язання

похідні фінансові інструменти

чиста позиція



















10 



Долари США 

16 783

21 914

-

-

6 553

7 073

-

-



Євро 

94

1 222

-

-

7

24

-

-



Інші 

182 356

64 197

-

-

182 722

112 899

-

-



Усього 

199 233

87 333

-

-

189 282

119 996

-

-


Таблиця 23.2. Зміна фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінних курсів, що встановлені на звітну дату, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими

(тис. грн.)

Рядок

Найменування статті

На звітну дату звітного року

На звітну дату попереднього року

вплив на прибуток/(збиток)

вплив на власний капітал

вплив на прибуток/(збиток)

вплив на власний капітал















Зміцнення долара США на 5 % 

(257)

(257)

(26)

(26)



Послаблення долара США на 5 % 

257

257

26

26



Зміцнення євро на 5 % 

(56)

(56)

(1)

(1)



Послаблення євро на 5 % 

56

56

1

1



Зміцнення інших валют 

2

2

-

-

6

Послаблення інших валют 

(2)

(2)

-

-

Таблиця 23.3. Зміна фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінного курсу, що встановлений як середньозважений валютний курс, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими (тис. грн.)

Рядок

Найменування статті

Середньозважений валютний курс звітного року 

Середньозважений валютний курс попереднього року 

вплив на прибуток/(збиток)

вплив на власний капітал

вплив на прибуток/(збиток)

вплив на власний капітал















Зміцнення долара США на 5 % 

(175)

(175)

(26)

(26)



Послаблення долара США на 5 % 

175

175

26

26



Зміцнення євро на 5 % 

(40)

(40)

(1)

(1)



Послаблення євро на 5 % 

40

40

1

1

5

Зміцнення інших валют 

1

1







6

Послаблення інших валют 

(1)

(1)