Методичні рекомендації до самостійної роботи Для студентів спеціальності 030601 "Менеджмент"

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Основні задачі аналізу виробничої програми тваринництва в с/г підприємствах
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Тема: Аналіз виробництва та реалізації продукції тваринництва та

рослинництва

1. Задачі та джерела аналізу

2. Аналіз реалізації продукції в сільсько – господарському підприємсті.

В рослинництві розрізняють валовий і товарний вихід продукції. Валовий вихід характеризує обсяг виробленої продукції даного виду, а товарний тільки тієї її частини, що виходить за межі господарства. Вартісним вираженням цієї виробленої в господарстві продукції є показник валової продукції, а її товарної частини - показник товарної продукції. Ці показники застосовують для характеристики обсягу виробництва та реалізації продукції, результатів діяльності господарства в цілому, бригад.

Завдання аналізу виконання плану виробництва продукції рослинництва є:
  1. визначення рівня виконання плану виробництва продукції в натуральному та вартісному виразах х. урахування її якості по господарству в цілому й у виробничих підрозділах;
  2. з'ясування причин приросту або зменшення валового обсягу продукції порівняно з планом чи минулим роком;

3. виявлення і мобілізація резервів подальшого збільшення
виробництва продукції за рахунок ефективного використання пасівних
площ та підвищення врожайності культур і якості продукції.


Аналіз у тваринництві дає змогу виявити можливості подальшого збільшення поголів'я тварин і підвищення його продуктивності.

Основні задачі аналізу виробничої програми тваринництва в с/г підприємствах:

1. установлення рівня виконання плану динаміки виробництва

продукції тваринництва і чинників, що впливають на вихід

продукції;

2. виявлення і мобілізація резервів подальшого збільшення

виробництва продукції за рахунок збільшення продуктивного поголів'я,

підвищення його продуктивності та поліпшення якості продукції.

Джерела:
  • Ф 50 – сг;
  • Дані бухгалтерського обліку;
  • Виробничий звіт 10.3;
  • Нормативнодовідникова література.

2. Після вивчення найбільш загальних факторів слід перейти до детального розгляду конкретних заходів, які можуть впливати на кінцевий обсяг реалізації продукції:
  1. група виробничих факторів (якість продукції);
  2. фактори, пов’язані зі збутом і роботою складів (забезпеченість тарою, забезпеченість кадрами);
  3. фактори пов’язані з роботою фінансового та інших підрозділів підприємства (вивчення платоспроможності);
  4. інші фактори (зміни цін і коньюнктури ринку).



ТЕМА : «Аналіз основних виробничих та оборотних фондів»

План
  1. Необхідність аналізу основних та оборотних фондів.
  2. Аналіз технічного рівня розвитку підприємства.
  3. Аналіз використання обладнання та виробничих потужностей.

1. Основні фонди підприємства поділяють на виробничі й невиробничі основні засоби. Перші включають основні засо­би основного виду діяльності (промисловості) та інших галу­зей народного господарства. Основні засоби основної діяль­ності складаються з будівель і споруд, устаткування, інстру­менту та інших основних фондів.

Аналізуючи склад основних виробничих фондів їх слід поділити на активні й пасивні, визначивши частку кожної групи. Треба ретельно вивчити, як змінюється співвідношення цих_груп упродовж останніх років. При цьому невпинне збільшення частки активних фондів у вигляді робочих і си­лових машин — нагальна мета кожного підприємства.

Аналізуючи стан основних фондів, насамперед на підставі даних розділу І активу бухгалтерського балансу, розрахову­ють коефіцієнт спрацювання (зносу) основних фондів і вивчають його динаміку за ряд років.. Як допоміжні можна засто­совувати коефіцієнти вибуття, оновлення основних засобів, показники вікового складу устаткування. Повсюдне по­гіршення цих показників свідчить про серйозні проблеми з оновленням устаткування на підприємствах країни, відсут­ністю коштів для фінансування цих потреб. До того ж спра­цьовані основні засоби зумовлюють застосування застарілих технологічних процесів, що спричиняє неконкурентоздатність продукції більшості підприємств.

Розглядаючи рівень спрацювання основних засобів, мають на увазі насамперед їх фізичний знос. Проте не слід забува­ти ще й про моральне старіння фондів, яке набагато погіршує становище.

2. Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи і потужності.

Розрізняють обладнання наявне і встановлене (здане в експ­луатацію), фактично використовуване у виробництві, те, що пе­ребуває в ремонті і в модернізації, та резервне.

Різниця між кількістю наявного і встановленого обладнання, помножена на плановий середньорічний виробіток продукції на одиницю обладнання, — це потенційний резерв зростання вироб­ництва продукції за рахунок збільшення кількості діючого облад­нання.

Для характеристики ступеня екстенсивного заванта­ження обладнання вивчають баланс часу його роботи. До нього входять:
  • календарний фонд часу максимально можливий час робо­ти обладнання (кількість календарних днів у звітному періоді мно­жать на 24 і на кількість одиниць встановленого обладнання);

режимний фонд часу (кількість одиниць встановленого обладнання множать на кількість робочих днів звітного періоду і на кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності);
  • можливий фонд відрізняється від режимного часу пере­бування обладнання в плановому ремонті і в модернізації;
  • плановий фонд час роботи обладнання за планом;
  • фактичний фонд відпрацьованого часу за даними обліку.


Для характеристики використання часу роботи обладнан­ня застосовують такі показники:

коефіцієнт використання календарного фонду часу:

Ккф = ФРЧф : ФРЧк;

коефіцієнт використання режимного фонду часу:

Крф = ФРЧФ :ФРЧР;

коефіцієнт використання планового фонду часу:

Киф = ФРЧф : ФРЧп;

коефіцієнт використання можливого фонду:

Кмф = ФРЧф : ФРЧм,

де ФРЧф, ФРЧп, ФРЧМ, ФРЧр, ФРЧК - відповідно фактичний, пла­новий, можливий, режимний і календарний фонди робочого часу обладнання.

Під інтенсивним завантаженням обладнання розуміють ви­пуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (1 машино-годину). Показником інтенсивності роботи облад­нання є коефіцієнт інтенсивності його завантаження

3. Якщо виробничі потужності підприємства використовують недостатньо повно, то це призводить до збільшення частки по­стійних витрат в їхній загальній сумі, зростання собівартості продукції і, як наслідок, зменшення прибутку. Тому в процесі аналізу необхідно встановити, які зміни відбулися у виробни­чих потужностях підприємства, наскільки повно їх використо­вують, і як це впливає на собівартість, прибуток, рентабельність, беззбитковий обсяг продажів, зону безпеки підприємства та інші показники.

Джерелами інформації для аналізу є "Баланс виробничої по­тужності", "Звіт про продукцію", "Звіт про витрати", "Звіт про прибутки і збитки" та інше.

Під виробничою потужністю підприємства розуміють мак­симально можливий випуск продукції при реально наявному об­сязі виробничих ресурсів і досягнутому рівні техніки, технологи та організації виробництва. Вона може виражатися в людино-годинах, машино-годинах або в обсязі випуску продукції в нату­ральному чи вартісному вираженні. Виробнича потужність підприємства не може бути постійною. Вона змінююється разом з удосконаленням техніки, технологій та організації виробництва і стратегій підприємства.

Ступінь використання виробничих потужностей характе­ризується такими показниками:

а) коефіцієнт використання потужності

б) коефіцієнт інтенсивного завантаження потужності

в) коефіцієнт екстенсивного завантаження потужності

Вивчають динаміку цих показників, виконання плану їхньо­го рівня і причини їхньої зміни, такі як введення в дію нових і реконструйованих підприємств, технічне переоснащення вироб­ництва, скорочення виробничих потужностей.

Фактори зміни їі величини можна встановити на основі звітного балансу виробничої потужності, який складають у нату­ральному і вартісному вираженні в зіставних цінах за видами продукції, які випускають у цілому по підприємству:

Пк П + Пб + Пр + Потз + Пас - Пв,

де Пк, Пп виробнича потужність відповідно на кінець і початок періоду;

Пб збільшення потужності за рахунок будівництва нових і розширення діючих підприємств;

Пр — збільшення потужності за рахунок реконструкції дію­чих підприємств;

Потз збільшення потужності за рахунок впровадження орг-техзаходів;

Для характеристики ступеня використання пасивної ча­стини фондів розраховують показник виходу продукції на 1 м2 виробничої площі, який певною мірою доповнює характеристику використання виробничих потужностей підприємства. Підвищення рівня цього показника сприяє збільшенню виробництва продукції і зниженню собівартості.