Geum.ru

В. Н. Денисов доктор юридичних наук, член-кореспондент Академії правових наук України, професор

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   27
Співробітництво України з Європейським Союзом в рамках програми ТАСІС. Програма ТАСІС стала основним інструментом, який дав змогу ЄС підтримувати виконання УПС. Це програма, роз­роблена Європейським Союзом для нових незалежних держав та Мон­голії, з метою сприяння розвитку гармонійних і міцних економічних і політичних зв'язків між Європейським Союзом та цими країнами-партнерами. Метою програми була підтримка зусиль країн-партнерів зі створення суспільств, заснованих на політичних свободах та еко­номічному розквіті.

Ідея програми ТАСІС народилась на засіданні Європейської Ради в Римі ще в грудні 1990 р. На цьому засіданні держави-члени Євро­пейського співтовариства прийняли рішення підтримати ініціативу керівництва Радянського Союзу з проведення реформ. Було прийнято рішення надати цю підтримку за допомогою програми передання ноу-хау та надання гуманітарної допомоги. Вже 1991 p. CPCP було надано 400 млн. ЕКЮ - на той час ця сума була найбільшою з наданих одній країні для такого виду підтримки.

Назва програми - це абревіатура зі слів Technical Assistance to New Independent States. її діяльність поширюється на Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Казахстан, Киргизстан, Молдову, Монголію, Російську Федерацію, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан та Україну.

Програма офіційно започаткована Постановою Ради, ухваленою в липні 1991 р. Незабаром після цього були узгоджені загальні рамки

155

та пріоритетні галузі, а вже в грудні 1991 р. завершено розробку де­тального плану фінансування.

У липні 1993 р. Рада ухвалила нову постанову, яка послужила пра­вовою базою для програми на 1993-1995 pp. Цією постановою були запровадженні важливі корективи:

• загальні плани («Індикативні програми») для кожної країни поча­ли охоплювати не один рік, а трирічний період - з 1 січня 1993 до 31 грудня 1995 p., що узгоджувало фінансування за програмою ТАСІС з планами окремих урядів з проведення довгострокових реформ;

• хоча пріоритетними залишилися ті самі галузі ТАСІС, вони були більше деталізовані з метою підвищення ефективності зусиль;

• в програму включено Монголію, яка не була членом СНД. ТАСІС передає ноу-хау, яке мають державні та приватні організації

широкого спектру, що дає змогу поєднувати європейський досвід рин­кової економіки та демократії з професійними навичками та знаннями на місцях. Ноу-хау передається у формі:

• консультативного сприяння з питань управління, необхідне пере­важно в таких галузях, як економічна політика, організація уряду та політика в основних секторах;

• скерування груп експертів: групи експертів - один з основних каналів передання професійних знань і досвіду ЄС, - включають спеціалістів необхідної кваліфікації, що здатні ефективно працю­вати в іншому культурному та соціальному середовищі;

• проведення експертних досліджень: ТАСІС фінансує широке коло експертних досліджень, в тому числі підготовку передінвестицій-них планів для інших джерел фінансування, ринкові дослідження та аналіз ринків, а також техніко-економічні обґрунтування об­сягом від бізнес-планів для окремих підприємств до макроеконо-мічних досліджень;

• надання професійної підготовки: важлива складова більшості про­ектів практично у всіх секторах, що підтримуються програмою. Це переважно навчання на місцях, оскільки воно дає змогу охопити максимальну кількість людей, також широко використовуються методи дистанційного навчання;

• створення правової та нормативної бази - важливий елемент під час створення багатьох нових типів установ та організацій, необ­хідних у ринковій економіці;

156

• налагодження партнерських стосунків і міжнародних мережевих структур: ТАСІС сприяє налагодженню довгострокових зв'язків між організаціями, що мають спільні інтереси, наприклад, торговельні палати, профспілки, університети та комерційні підприємства. ТА­СІС безпосередньо працює з такими організаціями, підтримуючи їхню діяльність і передаючи їм професійні знання та досвід. Одна з найбільших програм, спрямованих на налагодження довгострокових зв'язків - програма ТАСІС Темпус, за допомогою якої створюються мережеві структури для проведення досліджень і навчання за учас­тю університетів ННД, країн Центральної Європи та ЄС;

• експериментальних проектів: ТАСІС не може задовольнити всі потреби своїх партнерів щодо проведення реформ, тому в багатьох галузях здійснює експериментальні (пілотні) проекти, які можуть використовуватися як зразкові;

• створення нових і реорганізації чинних установ: досвід і знання експертів необхідні в таких галузях, як реорганізація банків, ство­рення служб зайнятості, установ соціального обслуговування, вдо­сконалення роботи центрів професійної підготовки та створення митних структур;

• неурядові організації: фінансування нових некомерційних ор­ганізацій, які за характером є неурядовими і діють в інтересах всього суспільства (церкви, профспілки, громадські організації та об'єднання);

• споріднення: налагодження партнерських взаємин між спорід­неними групами в різних країнах, в яких здійснюється співро­бітництво та професійна підготовка. Такі взаємини можливі на будь-якому рівні суспільства.

ТАСІС виконує також роль каталізатора, оскільки відкриває доступ до коштів основних кредиторів завдяки проведенню передінвестицій-них досліджень і техніко-економічних обґрунтувань. Програма працює спільно з такими організаціями, як Світовий Банк, МВФ та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). ТАСІС сприяє співробітництву з Державами-членами ЄС та здійсненню двосторонніх програм, а також організує зустрічі для обговорення пріоритетних напрямів сприяння в окремих секторах і країнах. Наприкінці 1993 р. ухвалена програма «Партнерство та координація» з початковим бюджетом у 5 млн. ЕКЮ, яка дала змогу державним і приватним організаціям з країн ЄС готувати

157

пропозиції спільно з організаціями в країнах-партнерах. Відібрані про­екти покликані доповнювати діяльність ТАСІС та держав-членів ЄС та фінансуються спільно з ТАСІС, частка якого сягає 50%.

Пріоритетні галузі в Україні, які фінансуються програмою ТАСІС:

• реорганізація державних підприємств і розвиток приватного сек­тора: сприяння уряду у розробці стратегії приватизації та допомога окремим компаніям у здійсненні приватизаційних проектів; спри­яння створенню сучасних фінансових служб як у приватному, так і в державному секторах, в тому числі в банківській справі, стра­хуванні, фінансових ринках та в оподаткуванні; допомога малим і середнім підприємствам шляхом створення агенств з розвитку цього сектора, надання консультативних послуг і проведення під­готовки кадрів, а також шляхом сприяння налагодженню зв'язків з підприємствами в ЄС;

• сільське господарство: ТАСІС працює на всіх етапах ланцюга виробництва, переробки та розподілу продуктів харчування з ме­тою підвищення оперативності та ефективності системи і таким чином поліпшення якості продуктів харчування та скорочення їх дефіциту; надає консультативні послуги урядам у галузі інститу-ціональної реформи;

• інфраструктури енергетики, транспорту та зв'язку: ТАСІС сприяє в реорганізації енергетичного сектора, мереж транспорту та зв'язку, а також сприяє підвищенню ефективності їх функціонування та раціональнішому використанню цих ресурсів і мереж;

• забезпечення ядерної безпеки та охорона довкілля: найбільший в світі донор, що працює з Україною в галузі ядерної безпеки, сприяє підвищенню безпеки наявних реакторів і зміцненню органів, що контролюють цю галузь; також фінансує проекти з охорони до­вкілля, якщо вони важливі для економічної реформи;

• реформа системи державного управління: сприяє в здійсненні реформи з метою функціонування системи за умов відмови від централізованого планування; надає консультативні послуги з пи­тань створення та реорганізації адміністративних органів, а також реформування робочих структур державної служби та фінансує навчання державних службовців новим спеціальностям;

• соціальні послуги: сприяє реформуванню систем соціального захисту, надає допомогу у вирішенні проблем, що виникають у

158

процесі перетворення суспільства і, зокрема, пов'язаних з безпо­середніми соціальними наслідками економічної реформи; • освіта: співпрацює з різноманітними організаціями з метою створення системи освіти, яка могла б забезпечити навчання новим спеціальностям, необхідним в економіці та управлінні; діяльність включає широке коло заходів, починаючи з розробки нових навчальних програм і підготовки викладачів та завершуючи навчанням офіцерів методам господарювання. ЄС та держави-члени починаючи з вересня 1990 р. надали Україні близько 2/3 загального обсягу світової допомоги, в тому числі гума­нітарної допомоги, надання ноу-хау, кредитів і кредитних гарантій (для фінансування експорту товарів з країн-донорів) та стратегічно­го сприяння (сприяння у виведенні радянських військ та знищення ядерних боєголовок). Мета програми полягає у підтримці зусиль країн-партнерів щодо створення суспільств на засадах політичних свобод та економічного процвітання. ТАСІС йде до цієї мети шляхом надання субсидій для передання ноу-хау, підтримуючи процес пере­ходу до ринкової економіки та демократичного суспільства.

У взаємодії з країнами-партнерами ТАСІС визначала, яким чином повинні витрачатися кошти. Це давало змогу ТАСІС здійснювати фінансування відповідно до політики реформ і першорядних за­вдань кожної країни. В контексті ширших міжнародних зусиль ТАСІС активно взаємодіяла з іншими донорами та міжнародними організаціями.

В рамках програми ТАСІС в другій половині 90-х років XX ст. надавалось п'ять видів допомоги:

1. Національні програми, розроблені на основі Плану дій.

2. Міждержавні програми, які включали спільні для кількох країн проекти переважно у сфері енергетики, боротьби з організованою зло­чинністю, наркобізнесом.

3. Програми прикордонного співробітництва, спрямовані на поліп­шення прикордонного контролю, розвиток транспортного сполучення тощо; програма поширилася на Україну з 1996 р. у зв'язку з перспек­тивою розширення ЄС.

4. Програми ядерної безпеки, зокрема, програма підвищення ядерної безпеки діючих реакторів, програма перетворення об'єкта «Укриття» в екологічно чистий об'єкт.

159

5. Програма малих проектів; ЄС фінансує більше 15 програм малих проектів: BISTRO - проведення конференцій, семінарів, досліджень, реалізація навчальних програм; LIEN - зв'язок з європейськими не­урядовими організаціями; TEMPUS - європейська програма співро­бітництва у сфері вищої освіти; АСЕ - програма співробітництва у сфері економіки; ESSN - допомога малим і середнім підприємствам; OVERTUR - регіональний розвиток; INTAS - сприяння співробітни­цтву з науковцями ННД тощо.

Програма ТАСІС фінансується з бюджету Європейського Союзу та здійснюється за його правилами. Бюджет щорічно затверджується Європейським Парламентом та Радою Європейського Союзу. Щоро­ку бюджетні органи виділяють ТАСІС певну загальну суму. Потім ці кошти діляться поміж країнами за критеріями: чисельність населення, ВВП, спрямованість на процес реформ та успіх попередніх програм у різних країнах і секторах. Кошти розподіляє Європейська Комісія.

ТАСІС фінансує надання послуг і, до певної міри, поставки країнам-партнерам, однак не надає кошти для інвестицій. Правила та процедури надання контрактів ТАСІС визначаються відповідними документами та загальними принципами використання коштів Європейського Союзу.

Програмою ТАСІС керує Європейська Комісія від імені Європей­ського Союзу. Добре налагоджені діалог та співпраця на всіх рів­нях з установами Європейського Союзу, його державами-членами, а також з країнами-партнерами ТАСІС та організаціями-партнерами в ННД. Європейська Комісія має представництва й в Україні. В Україні уряд створив Національне координаційне бюро як ланку між Європейською Комісією та урядом. З метою децентралізації управління програмою Брюссель дедалі більше своїх повноважень передає іншим інстанціям.

При розподілі функцій і обов'язків у ТАСІС враховуються чотири фактори:

1. Централізований контроль над деякими елементами здійснення програми для забезпечення того, щоб:

а) виконувалися правила та процедури використання коштів Євро­пейського Союзу;

б) діяльність ТАСІС відповідала загальним політичним цілям Єв­ропейського Союзу та координувалася з діяльністю інших гене­ральних директоратів ЄС.

160

2. Співпраця з країнами-партнерами для забезпечення того, щоб фінансування за програмою ТАСІС відповідало політиці реформ і пріоритетам кожної країни.

3. Необхідність контролю за виконанням програми з боку держав-членів Європейського Союзу.

4. Можливості децентралізації втілення програми в життя та її контролю в країнах-партнерах - процес, який починає здійснюватися на плановій основі.

Новий етап співпраці програми ТАСІС і Нових незалежних держав, в тому числі України, розпочався 2000 р. Новий регламент і програма ТАСІС передбачають надання для реалізації програми в 2000-2006 pp. З млрд. 138 млн. евро. Планується розвивати досягнення програми, пов'язані зі сприянням у переході до ринкової економіки, демократії і правової держави, досягнуті з 1991 р.

Новий регламент включає низку нових положень, що ілюструють еволюцію завдань програми ТАСІС. Будуть застосовуватися нові за­соби сприяння, такі як виробнича кооперація і співробітництво між організаціями в ЄС і країнах-партнерах.

Усі нові програми включатимуть насамперед надання технічного сприяння. Вони тепер будуть щільніше пов'язані з політичними пріо­ритетами ЄС у кожному з регіонів і водночас будуть краще адаптовані до різних потреб і пріоритетів країни.

Новий регламент на 2000-2006 pp. частково враховує і висловле­ні раніше зауваження щодо діяльності ТАСІС. Йдеться про значне спрощення механізму запуску проектів, процедури їх фінансування і розробки системи пріоритетів.

Крім цього, претенденти добиратимуться на конкурсній основі, також передбачене пряме інвестування коштів ЄС. За словами пред­ставників ТАСІС у Брюсселі, дії експертів програми тепер будуть щіль­ніше пов'язані з політичними пріоритетами ЄС у кожному з регіонів і водночас стануть ближчими до різних потреб і пріоритетів кожної з країн чи кожного з регіонів.

Технічне сприяння надаватиметься шляхом передання професій­ного досвіду, фінансування стажувань, видання довідково-інформа­ційної літератури, купівлі необхідного устаткування, налагодження зв'язків між фахівцями ННД та ЄС.

161

Враховуючи політичне та економічне становище України, важко не погодитись з тим, що наша країна потребує зовнішньої допомоги для виходу із затяжної кризи. Тому стосунки з Європейським Союзом набувають дедалі важливішого значення у зовнішній політиці нашої держави. Щоб у майбутньому приєднатися до Європейського Союзу, Україна повинна запровадити значні зміни у всіх сферах економічного, політичного та соціального життя, а ЄС допомагатиме у цій трансфор­мації. Програма підтримки реформ ТАСІС відрізняється від інших програм допомоги західних країн вже хоча б тим, що ця допомога має на меті передання ноу-хау і надходить у вигляді грантів, тобто є невідплатною.

Згідно з планами розширення ЄС 2004 р. зміняться й відносини з Україною в рамках Програми ТАСІС. За словами Н.Жустена, розши­рення зумовить економічне піднесення в сусідніх регіонах; і Україна по­бачить вигоду від цього розвитку. В рамках програми ТАСІС на цей рік і на наступні роки ми маємо чіткий пріоритет щодо виділення коштів на вирішення проблеми кордонів. ТАСІС допоможе облаштувати майбутній кордон між ЄС та Україною так, щоб він був не бар'єром, а кордоном, через який здійснюватиметься обмін товарів і пересування людей».

Державний секретар МЗС України О.Чалий в інтерв'ю газеті «Дзер­кало тижня» зазначив, що «негнучкість регламенту програми ТАСІС не дозволяє [Україні] оперативно спрямовувати ресурси на вирішення найбільш актуальних проблем сьогодення [у сфері поглиблення єв-роінтеграції]». На що Голова Представництва Європейської Комісії в Україні Н.Жустен відповів: «Нещодавно ми мали зустріч в рамках Комітету зі співробітництва ЄС та України. Там ми також обговорю­вали проблему, порушену державним секретарем. Ми погодилися, що переглянемо питання, як ТАСІС може допомогти Україні адаптувати її законодавство з тим, щоб воно було сумісним із законодавством ЄС. Ми налаштовані на те, щоб якнайліпше використовувати програму ТАСІС. Хоча, можливо, проблемою є не сам формат положень програ­ми ТАСІС. Нам потрібен скоординований і узгоджений підхід по суті питання, що саме слід зробити з програмою ТАСІС для досягнення погодженої мети».

На сьогодні основними документами ЄС, на підставі яких нада­ється технічна допомога Україні, є Стратегія на період 2002-2006 pp., схвалена на засіданні Комітету ТАСІС у листопаді 2001 р.

162

Всього за роки надання технічної допомоги Україні ЄС (1992-2001), наша країна отримала 1 млрд. евро, в тому числі понад 450 млн. евро в рамках національних програм ТАСІС, а решту - за програмами регіонального, прикордонного співробітництва, програмою ядерної безпеки.

Детальна інформація щодо стратегічних та щорічних програм надання технічної допомоги ЄС Україні міститься на сайті Гендирек-торату «Зовнішні стосунки» ЄК:

ссылка скрыта

В Україні Національним координатором програм технічної допо­моги є Віце-прем'єр-міністр України. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції та Національне координаційне бюро програми ТАСІС є органами, відповідальними за організацію роботи із залучення технічної допомоги в Україну.

Європейська інтеграція передбачає досить складний і тривалий про­цес внутрішнього реформування, а також реформування стосунків з третіми сторонами. Причому сам ЄС перебуває у стані постійної адап­тації, розвитку та всебічного вдосконалення інтеграції. Інтеграційний процес включає багато обов'язкових стадій, через які повинна пройти будь-яка країна, що має намір навіть у віддаленому майбутньому стати складовою єдиної Європи. Це стосується й України. Зволікання не додає дивідендів країні, а тільки ускладнює процедури узгодження. Сам процес інтеграції повинен допомогти Україні зміцнити економіку, підвищити ефективність системи демократії та рівень внутрішнього розвитку. Звичайно, міцна економіка, ефективне господарювання по­трібні самій країні, незалежно від того, до якого союзу країна воліла б пристати. Швидше навпаки, чим вищий рівень економічної динаміки продемонструє країна, тим бажанішим партнером вона зможе стати у міжнародних стосунках. А тоді й інтеграція з ЄС стане формальніс­тю - чим вищий рівень розвитку та досягнень в Україні, чим ближче українські законодавство та інститути наблизяться до рівня ЄС, тим більша ймовірність для України стати законним кандидатом, і тим складніше буде перешкодити Україні приєднатись до ЄС.

Європейська інтеграція також означає відповідальність. Як свідчать події останніх років, розширення Євросоюзу спонукає підвищувати відповідальність країн-кандидатів за ті чи інші бажані чи небажані

163

політичні та економічні кроки, враховуючи пріоритет союзних ін­тересів. Кожен кандидат у члени ЄС повинен провести всеохопний аналіз своїх проблем і розробити послідовну програму їх вирішення, здебільшого орієнтуючись на власні ресурси. Інтеграція також вимагає координації на різних рівнях національних програм, координації дій різних державних установ.

Членство в ЄС не може розглядатись однобоко чи з недомовками. Повноправне входження у ЄС має свої переваги, але й передбачає певні труднощі. Україні ще буде потрібно провести публічне обговорення цього питання, і результат такого обговорення важко передбачити, адже завжди знайдуться опоненти, які на чільне місце висуватимуть саме труднощі, що постануть перед країною у випадку її входження до європейських структур. Українському керівництву, якщо воно зацікавлене в Європі і зорієнтоване на приєднання до неї, важливо пояснити населенню, що труднощі, пов'язані з трансформацією, не є ціною інтеграції України в ЄС, а платою за соціальний та економічний експеримент, що тривав понад сімдесят років у Радянському Союзі, та непослідовну економічну політику уряду останніх років. Якщо Україна справді хоче досягти прийнятного рівня економічного та соціального розвитку, убезпечити своїм громадянам достойний рівень життя, то необхідно не уникати труднощів, а сміливо докладати зусиль для їх подолання, незважаючи на те, вступить країна до ЄС чи ні.

Тому чи не найактуальнішим завданням для наближення України до ЄС сьогодні постає необхідність прискорення внутрішніх реформ. Звичайно, як ми вже зазначали, реформи необхідні самій Україні. Вод­ночас прогрес у реформах (з незаперечними результатами, найкращим з яких було б підвищення життєвого рівня пересічного українця) необ­хідний для досягнення (чи навіть просто спрямування на досягнення) стандартів ЄС, що підтверджувало б серйозність та обгрунтованість намірів України стосовно європейської інтеграції. Оскільки лише економічне відродження може поліпшити ставлення ЄС до України, то проведення послідовної економічної політики з боку уряду та всеохопної економічної та адміністративної реформ є незаперечними умовами обгрунтованості. Реформа державного управління, зокрема адміністративна реформа, навколо якої в Україні періодично виникають політичні пристрасті, повинна стати пріоритетним завданням, оскільки досвід останніх років однозначно довів, що фундамент продовження

164

ринкових реформ закладається одночасно з докорінними змінами в адміністративному управлінні.

Бажання стати членом ЄС замало для того, щоб розраховувати на більш серйозні стосунки з ЄС. Важливо продемонструвати спромож­ність виконати зобов'язання та спільні угоди. Попри загальний стан інерції, відсутність знань і досвіду, мовні бар'єри і навіть опір з боку бюрократії, Україна зуміла досягти певного прогресу у запроваджен­ні УПС. Поступово українські міністерства знайомляться з новими обов'язками, що виникли після підписання УПС. Багато з них нещо­давно виробили власні напрями співпраці з ЄС та прийняли відповідні програми. Проте інтеграція з ЄС ще не набула пріоритетності серед багатьох українських державних установ на національному та місце­вому рівнях. Україна ще повинна позбутися успадкованої радянської законодавчої практики, згідно з якою часто ігноруються як внутрішні закони, так і міжнародні угоди, невиправданої розгалуженості «від­повідальних» установ.

Процес європейської інтеграції та розширення спроможний вну­трішньо консолідувати країни, які бажають стати членами єдиної Єв­ропи, та сприяє зменшенню та ліквідації історичних суперечностей між сусідніми країнами. Так само перспектива членства в ЄС для України (навіть у далекому майбутньому) повинна стати додатковим вагомим стимулом та мотиваційним фактором внутрішніх реформ, цивілізованого врегулювання внутрішніх та зовнішніх конфліктів чи неузгодженостей. Нарешті від інтеграції України в ЄС виграють не тільки ці дві сторони, а й уся центрально континентальна Європа, адже після розширення Європейського Союзу 2004 р. за рахунок країн Центрально-Східної Європи та держав Балтії, Європейський Союз максимально наблизився до України - західний кордон України став кордоном між Україною та ЄС, що надає особливого статусу їхнім стосункам і відкриває нові можливості для співпраці.