Автори: Богатирьова О. В., Бакурова О. М., Скоробогатова З. М., Соколовська Л. В., Турсунова Ю. Д., Хомутов Є. В., Швець Т. А
| Вид материала | Документы |
- Хомутов Геннадий Федорович член Союза писателей России; руководитель областного литературного, 493kb.
- В. Г. Швець, д-р екон наук, проф, 4046.01kb.
- Практикум з української мови: 10-11 класи (автори Л. Скуратівський, Г. Шелехова,, 49.77kb.
- Дипломант Всероссийского конкурса «Школа года» 1997,1998,1999, 631.22kb.
- 3 Исследование биосинтеза и катаболизма пуриновых нуклеоти- дов. Определение конечных, 1840.77kb.
- Акустико-эмиссионный комплекс неразрушающего контроля тяговых хомутов и корпусов автосцепного, 15.3kb.
- Скоробогатова Татьяна Николаевна Вишневое, 2010 Цель урок, 93.69kb.
- Скоробогатова Татьяна Николаевна Вишневое, 2010 Цель урок, 98.24kb.
- Скоробогатова Татьяна Николаева С. Вишневое 2008 пояснительная записка, 106.96kb.
- Реферат, 198.16kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНЫЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М. ГОРЬКОГО
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З БІОХІМІЇ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
З КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ
Частина IІ
Донецьк, 2012
Автори: Богатирьова О.В., Бакурова О.М., Скоробогатова З.М., Соколовська Л.В., Турсунова Ю.Д., Хомутов Є.В., Швець Т.А.,
За редакцією професора кафедри хімії, доктора біологічних наук Борзенко Б.Г.
Даний учбово-методичний посібник призначений для самопідготовки з біохімії для студентів 3 курсу фармацевтичного факультетів з кредитно-модульної системи навчання, робота з яким підвищує мотивацію вивчення даної дисципліни. Методичні розробки по кожній темі конкретизують навчальну інформацію та дозволяють перевірити якість її засвоєння в процесі рішення навчальних завдань. Знання по біохімії є фундаментом для вивчення медико-біологічних та фармацевтичних дисциплін, таких як патологічна фізіологія, патологічна анатомія, фармакологія, фармакотерапія та фармацевтична хімія а також необхідні для засвоєння клінічних дисциплін. Це конкретно підкреслюють всі розділи посібника, указуючи на тісний взаємозв'язок медико-біологічних і клінічних наук.
Затверджено до друку Вченою Радою ДонНМУ ім. М. Горького (протокол № від . . 2012)
Рецензенти:
Доктор мед. наук, зав. кафедри гістології ДонНМУ,
професор Баринов Е.Ф.
Доктор мед. наук, професор кафедри патологічної фізіології ДонНМУ,
Крюк Ю.Я.
Методист з медико-біологічних дисциплін
методичного відділу ДонНМУ, канд. мед.наук,
доцент Бутєва Л.В.
ЗМІСТ
ЧАСТИНА ІІ Стор.
МОДУЛЬ ІІ «МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. БІОХІМІЯ МІЖКЛІТИННИХ КОМУНІКАЦІЙ. БІОХІМІЯ ТА ПАТОБІОХІМІЯ КРОВІ І ПЕЧІНКИ»
Введення до модуля ІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних
комунікацій. Біохімія та патобіохімія крові і печінки» (Бакурова О.М.) 3
Змістовий модуль «Основи молекулярної біології» 4
Тема 2.1. Дослідження біосинтезу та катаболізму пуринових нуклеотидів. Визна-
чення кінцевих продуктів їхнього обміну (Хомутов Є.В.) 5
Тема 2.2. Дослідження метаболізму піримідинових нуклеотидів.
Дослідження складу нуклеїнових кислот (Хомутов Є.В.) 9
Тема 2.3. Дослідження реплікації ДНК, транскрипції РНК. Аналіз
механізмів мутацій та репарації ДНК (Соколовська Л.В.) 13
Тема 2.4. Біосинтез білка в рибосомах. Етапи та механізм трансляції,
регуляція трансляції. Антибіотики - інгібітори транскрипції та трансляції
(Соколовська Л.В.) 16
Завдання для самоперевірки та самокорекції змістового модуля
«Основи молекулярної біології» (Бакурова О.М.) 19
Змістовий модуль «Молекулярні механізми дії гормонів на
клітини-мішені та біохімія гормональної регуляції» 22
Тема 2.5. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гор-
монів на клітини-мішені. Гормони гіпофіза та гіпоталамуса
(Соколовська Л.В.) 23
Тема 2.6. Дослідження дії гормонів підшлункової залози та шлунково-
кишкового тракту. Механізм порушення обміну речовин
при цукровому діабеті. Гормональна регуляція вмісту глюкози в крові. Побудова цукрових кривих. Гормони наднирників
(Швець Т.А., Бакурова О.М) 26
Тема 2.7. Гормональна регуляція обміну кальцію. Дослідження вмісту йоду в
щитоподібній залозі. Фізіологічно активні ейкозаноїди. Дослідження
ролі стероїдних гормонів статевих залоз у регуляції метаболічних процесів.
Гормональна регуляція біохімічних перетворень у процесі харчування.
Регуляція обміну речовин при голодуванні
(Швець Т.А., Богатирьова О.В) 33 Тема 2.8. Взаємозв'язок усіх видів метаболізму і його регуляція
(Скоробогатова З.М.) 38
Завдання для самоперевірки та самокорекції змістового модуля «Молекулярні
механізми дії гормонів на клітини-мішені та біохімія гормональної регуляції»
(Бакурова О.М.) 41
Змістовий модуль «Біохімія та патобіохімія крові і печінки» 42
Тема 2.9. Дослідження хімічного складу та кислотно-лужного
стану крові. Визначення залишкового азоту крові
(Богатирьова О.В.) 43
Тема 2.10.Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові
(Богатирьова О.В.) 47
Тема 2.11. Дослідження хімічного складу еритроцитів. Нормальні та патологічні
різновиди гемоглобіну. Дослідження кінцевих продуктів катаболізму гема. Патобіохімія жовтяниць (Богатирьова О.В.) 51
Тема 2.12. Біохімія печінки. Мікросомальне окиснення. Сиситема цитохрому Р-450.
(Турсунова Ю.Д.) 54
- Тема 2.13. Дослідження типів біологічного окислення. Роль жиророзчинних вітамінів у функціонуванні тканин та органів.
Роль жиророзчинних вітамінів та антиоксидантів у функціонуванні тканин
та органів (Богатирьова О.В., Соколовська Л.В.) 61
Завдання для самоперевірки та самокорекції змістового модуля «Біохімія та
патобіохімія крові і печінки» 66
Перелік основних теоретичних питань для підсумкового контролю 67
модуля ІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комумунікацій.
Біохімія та патобіохімія крові і печінки»
ЧАСТИНА ІІ
Модуль ІІ «МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. БІОХІМІЯ МІЖКЛІТИННИХ КОМУНІКАЦІЙ. БІОХІМІЯ ТА ПАТОБІОХІМІЯ КРОВІ І ПЕЧІНКИ»
Введення до модуля ІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія та патобіохімія крові і печінки»
Модуль ІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія та патобіохімія крові і печінки» присвячений вивченню функціональної та медичної біохімії. Біологічна хімія як наука, її теоретичні основи та результати досліджень переконують: усі живі системи підпорядковуються фізичним та хімічним законам. Тому все частіше ми кажемо: біохімія – це хімія життя. За останні роки біохімія зробила великий крок вперед і перетворилась у фундаментальну медико-біологічну науку, в якій поглибились знання про механізми обміну речовин, дії гормонів, ферментів та вітамінів. Вивчення метаболізму нуклеїнових кислот допомогло зрозуміти механізми спадкових захворювань, втілити в життя результати генетичної інженерії. Із відкриттям активних форм кисню значно поглибились тлумачення біологічного окиснення та його проявів в нормі та за умов патології. В регуляції окисних процесів в організмі значна роль належить антиоксидантам, функцію, яких виконують вітаміни А, Е, С, а також пептиди, фосфоліпіди та деякі лікарські засоби, наприклад, лепін.
Тісні зв'язки має біохімія з фармакологією. Біохімія необхідна для дослідження дії гормонів на молекулярному рівні, вивчення синтезу та дезактивації вторинних месенджерів (цАМФ, цГМФ, Са2+), механізму дії вітамінів та ферментів. Тобто біохімія дає фармакології методологічну основу для вивчення механізму дії лікарських засобів на організм людини. Сучасні біохімічні технології є основою розробки методів виготовлення лікарських речовин і препаратів. Встановлено, що багата кількість кінцевих продуктів метаболізму може регулювати дію ключових ферментів багатьох процессів. Це дає можливість пояснювати дію ряду лікарських засобів. Біохіміки відкрили можливість гальмування метаболічних процессів за допомогою сполук, маючих східну структуру з метаболітами деяких процесів: так були відкриті конкурентні інгібітори та синтезовані лікарські засоби аналогічної дії. Дослідження молекулярних механізмів дії гормонів створило наукові можливості спрямованого синтезу анаболіків, контрацептивів та психотропних препаратів. Біохімія допомагає клінічній фармакології з'ясувати вплив лікарських засобів на метаболічні ланки в організмі хворих.
Фармацевтична хімія також має давні та тісні зв'язки з біохімією. Структура ліків, засоби їх синезу, механізм їх дії може бути з'ясованим при розгляді ендогенних метаболітів, їх створення та впливу на обмін речовин. Ці тісні зв'язки з хімічними фармацевтичними дисциплінами показують необхідність вивчення біохімії студентами фармацевтичного факультету.
Метою вивчення модуля «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія та патобіохімія крові і печінки» є: вміти інтерпретувати роль біорегуляторних молекул в інтеграції життєдіяльності та аналізувати біохімічні основи функціонування органів для наступного використання цих даних на клінічних кафедрах.
Модуль «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія та патобіохімія крові і печінки» включає наступні змістові модулі:
- Основи молекулярної біології
- Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені та біохімія гормональної регуляції
- Біохімія та патобіохімія крові і печінки
Література
Основна
- Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М., Кравченко В.М., Сахарова Т.С., Савченко Л.Г., Шоно Н.А. Біологічна хімія: Підручник. – Харьків: Основа; Вид-во НФАУ, 2000. – 607 с.
- Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підручник. - Київ - Тернопіль: Укрмедкнига,
2000. - С. 263 - 398, 418 - 439, 449 - 467, 478 - 490
- Практикум з біологічної хімії/ За ред. проф. Склярова О.Я.. - Київ: Здоров'я,
2002. - С. 47 - 50, 180 -208, 236 - 291
3. Лекції з біохімії
4. Графи логічної структури
Додаткова
1. Березов Т.Т., Коровки Б.Ф. Биологическая химия: Учебник. – Москва: Медицина,
1998. – С. 96 – 113, 248 – 297, 469 – 644, 661 – 678
2. Николаев А.Я. Биологическая химия. – Москва: ООО «Медицинское
информационное агентство», 1998. – С. 92 – 159, 339 – 448, 461 – 481
- Гринстейн Б., Гринстейн А. Наглядная биохимия. – Москва: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000. – С. 18 – 61, 106 – 113
- Уайт А., Хендлер Ф., Смит Э., Хилл Р., Леман И. Основы биохимии. – Москва:
Мир, 1981. – Т. 3: С. 1157 – 1265, 1425 – 1498, 1529 – 1702
- Биохимия. Краткий курс с упражнениями и задачами/ Под ред. Северина Е.С.,
Николаева А.Я.. – Москва: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2001. – С. 59 – 94, 162 – 176, 256 – 332, 352 – 363, 387 – 390, 418 – 441.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ «ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ»
Актуальність теми
Метаболізм нуклеотидів в організмі тісно пов'язаний з їхніми біологічними функціями. Крім головної функції, тобто структурного компоненту у складі нуклеїнових кислот, для цих сполук також притаманними є коферментна, месенджерна, енергопостачальна функції. В той же час шляхи обміну нуклеотидів є мішенями для хіміотерапевтичних препаратів, які використовуються для лікування пухлинних процесів, а також для препаратів, що пригнічують утворення токсичної кількості метаболітів нуклеотидного обміну.
Нуклеотиди, складаючи нуклеїнові кислоти, надають всьому генетичному коду певні ознаки. Інформаційною базою всього організму є гени. Гени кодують структуру білків, що визначає унікальність кожного організму. Зміни складу, активності генів є першопричиною багатьох захворювань. Молекула ДНК, таким чином, може бути самим точним інструментом для розпізнавання захворювань, що використовується в молекулярно-генетичній діагностиці. За допомогою ДНК-діагностики можна локалізувати генетичні ушкодження, ідентифікувати ультрамалі кількості збудників мікробних або вірусних інфекцій.
За останні роки з'явилася нова галузь медичної науки - генна терапія. Тепер гени починають використовуватись як лікарські засоби для корекції спадкоємних захворювань, злоякісних пухлин, вірусних і мікробних інфекцій.
Загальна мета змістовного модуля «Основи молекулярної біології»: вміти інтерпретувати молекулярно-біологічні процеси збереження, передачі генетичної інформації та можливі порушення цих процесів для використання отриманих знань у медичній генетиці та молекулярній діагностиці.
Конкретні цілі: Цілі вихідного рівня:
Уміти:
| 1. Аналізувати метаболізм пуринових і піримідинових нуклеотидів і його можливі порушення | 1. Інтерпретувати структуру пуринових і піримідинових нуклеотидів (кафедра медичної та фармацевтичної хімії) |
| 2. Інтерпретувати механізм реплікації ДНК і його можливі порушення | |
| 3. Інтерпретувати механізм транскрипції РНК і його можливі порушення | |
| 4. Інтерпретувати механізм біосинтезу білка та його можливі порушення | |
| 5. Інтерпретувати механізм регуляції експресії генів і його можливі порушення | |