Автори: Богатирьова О. В., Бакурова О. М., Скоробогатова З. М., Соколовська Л. В., Турсунова Ю. Д., Хомутов Є. В., Швець Т. А

Вид материалаДокументы
Змістовий модуль «молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені та біохімія гормональної регуляції
Загальна мета змістового модуля «Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені та біохімія гормональної регуляції»
Конкретні цілі: Цілі вихідного рівня
Тема 2.5. дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів на клітини-мішені. гормони гіпофіза та гіпоталамуса
Джерела інформації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ «МОЛЕКУЛЯРНІ МЕХАНІЗМИ ДІЇ ГОРМОНІВ НА КЛІТИНИ-МІШЕНІ ТА БІОХІМІЯ ГОРМОНАЛЬНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ



Актуальність теми

Для координації численних специфічних функцій в диференційованих тканинах багатоклітинних організмів необхідні механізми міжклітинної регуляції. У механізмах регуляції можна виділити три рівні: внутрішньоклітинний рівень - здійснюється за рахунок ферментів (зміни їх активності або кількості). Міжорганну регуляцію виконують дві основні системи: ендокринна система (другий рівень) - сукупність всіх ендокринних залоз, які використовують гормони в якості мобільних посередників; нервова система (третій рівень) - система проведення сигналів, що має жорстку структурою. Всі три рівні тісно пов'язані один з одним та функціонують як єдина система, накладаючись і перекриваючись

Гормонами є речовини органічної природи, що виробляються в спеціалізованих клітинах залоз внутрішньої секреції, надходять безпосередньо в кров і регулюють обмін речовин у тканинах-мішенях і функції організму у цілому. Порушення ендокринних функцій можуть проявлятися або зниженням, або підвищенням активності ендокринних залоз. Для діагностики ендокринної патології використовуються біохімічні методи дослідження, що дозволяють визначити вміст гормонів, а також тих метаболітів, рівень яких змінюється в біологічних рідинах внаслідок досліджуваної ендокринної патології.

Загальна мета змістового модуля «Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені та біохімія гормональної регуляції»: вміти інтерпретувати біохімічну роль гормонів у молекулярних механізмах регуляції обміну речовин і функцій організму в нормі та при патології, аналізувати причини та прояви порушення цих механізмів при ендокринних захворюваннях.

Конкретні цілі: Цілі вихідного рівня:

Уміти:

1. Інтерпретувати ієрархію регуляторних систем і роль гормонів у регуляції метаболізму

1. Інтерпретувати анатомічну структуру органів ендокринної системи (кафедра анатомії)

2. Інтерпретувати класифікації гормонів за хімічною структурою та біологічними функціями

2. Інтерпретувати морфологічну класифікацію гормонів (кафедри анатомії, фізіології)

3. Інтерпретувати основні механізми передачі гормональних сигналів у клітини-мішені

3. Інтерпретувати фізіологічні механізми міжклітинних комунікацій (кафедра фізіології)

4. Інтерпретувати вплив гормонів на метаболізм вуглеводів, ліпідів, білків, а також на мінеральний та енергетичний обмін в нормі та при патології




5. Інтерпретувати біохімічні методи діагностики ендокринних захворювань






ТЕМА 2.5. ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНО-КЛІТИННИХ МЕХАНІЗМІВ ДІЇ ГОРМОНІВ НА КЛІТИНИ-МІШЕНІ. ГОРМОНИ ГІПОФІЗА ТА ГІПОТАЛАМУСА

Актуальність теми

Циркуляція в крові гормонів призводить до реалізації гормонального регуляторного впливу не на всі клітини, а лише на такі, що мають генетично обумовлений рецепторий апарат. Вони спроможні утворювати з окремим гормоном так званий гормон-рецепторний комплекс, що є відправною крапкою в реалізації гормональної відповіді саме такими клітинами Отже, клітини реагують лише на присутність в крові одного або декількох певних гормонів, для яких вони вважаються клітинами – мишенями.

Надлишок гормону за принципом зворотного негативного зв'язку гальмує вироблення гормонів гіпоталамуса або гіпофіза, які займають перші місця в реалізації каскаду змін органного метаболізму у відповідь на дію зовнішніх, або внутрішніх факторів. Основою правильного діагнозу та відповідно правильного лікування хвороби служить порозуміння патофізіологічних процесів, що відбуваються в організмі хворого, і їхня кількісна оцінка. Знаючи загальні аспекти дії гормонів, механізми реалізації гормональної відповіді в тканинах – мишенях, фізіологічну та біологічну дію окремих гормонів, можна виявити синдроми ендокринного захворювання, обумовленого дисбалансом гормонів, і призначити ефективне лікування.


Джерела інформації

Обов'язкова література

1. Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М., Кравченко В.М., Сахарова Т.С., Савченко Л.Г., Шоно Н.А. Біологічна хімія: Підручник. – Харьків: Основа; Вид-во НФАУ, 2000. – 463 – 474, 508 - 511с.

2.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:Укрмедкнига, 2000.-С. 330 – 353

3.Тестовые задания по биологической химии/ Под ред.Б.Г.Борзенко.-Донецк,2000.-

С. 223 – 251.

4.Лекції з біохімії

5.Граф логічної структури

Додаткова література

1.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.-М.: “Медицина”,1998.-С. 248 – 263

2.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.-М.: “Медицина”,1990.-С.170-182

3.Николаев А.Я. Биологическая химия. -М.:”Высшая школа”, 1989.-С.392 – 395, 379

4.Николаев А.Я. Биологическая химия. -М.:”Высшая школа”, 1998.-С.350 – 351

5.Пустовалова Л.М. Практикум по биохимии.- Ростов-на-Дону.: “Феникс”, 1999.-С. 248 – 251

6. Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия.- М.-С-П.: “Издательство БИНОМ-Невский Диалект”, 1999. -368 с.

7. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека.- М.: “Мир”,1993.-384 с.