Автори: Богатирьова О. В., Бакурова О. М., Скоробогатова З. М., Соколовська Л. В., Турсунова Ю. Д., Хомутов Є. В., Швець Т. А

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

12. На занятті проводиться тестовий контроль вихідного рівня знань і його корекція.
    
13. Перевіряється виконання домашнього завдання. Потім студенти приступають до виконання самостійної роботи, використовуючи при цьому інструкцію.
    
14. По закінченні самостійної роботи проводиться її аналіз і корекція.
    
15. Наприкінці заняття проходить поточний тестовий контроль, підводяться підсумки заняття.
    

Додаток 1

Граф логічної структури





ТЕМА 2.6. ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЇ ГОРМОНІВ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ТА ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ. МЕХАНІЗМ ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ПРИ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ. ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ВМІСТУ ГЛЮКОЗИ В КРОВІ. ПОБУДОВА ЦУКРОВИХ КРИВИХ. ГОРМОНИ НАДНИРНИКІВ.

Актуальність теми

Центральне місце в обміні вуглеводів належить глюкозі. Вона є не тільки основним енергетичним субстратом, а її обмін пов'язаний також з обмінами ліпідів, нуклеїнових кислот, білків. Джерелами глюкози для організму є вуглеводи їжи та ендогенна продукція глюкози шляхом глікогенолізу (розпаду глікогену) і глюконеогенезу (синтезу глюкози з невуглеводів). Концентрація її в крові в нормі жорстко регулюється, а зміни її рівнів при патології підшлункової залози, наднирників, щитоподібної залози, гіпофізу можуть мати фатальні наслідки в цілому для організму. Найбільш поширеним порушенням гомеостазу глюкози є цукровий діабет, що характеризується порушенням утилизації глюкози й, отже, гіперглікемією, та різні стани, що викликають патологічно низьку концентрацію глюкози в крові, тобто гіпоглікемію.

Наднирникові залози - парні ендокринні злози, що за морфологічною будовою не є однорідними. В них продукуються гормони, що за походженням належать до різних класів: стероїдні (похідні холестерину) гормони в корковому їх шарі та катехоламіни – похідні амінокислоти тирозину – в мозковому їх шарі. Як глюкокортикоїди, так і адреналін, вони безпосередньо впливають на рівні глюкози а її споживання тканинами. Тому інтерпретація кількісного вмісту глюкози крові надзвичайно важлива при аналізі патологій, що супроводжуються порушенням обміну речовин та для ефективного проведення терапії. Одним із методів вивчення коливання рівнів глюкози є цукрове навантаження та побудова кривих. Метод може бути важливим під час діагностики схованої форми цукрового діабету.

Глюкокортикоїди та їх синтетичні аналоги широко застосовуються під час лікування алергій та аутоімунних захворювань (ревматизму, бронхіальної астми та ін.) як десенсибілізуюючі, протизапальні та імунодепресивні засоби.

Тепер ознайомтеся із цілями заняття.

Загальна мета.

Уміти інтерпретувати дія гормонів підшлункової залози й шлунково-кишкового тракту на обмін речовин, а також можливі порушення дії цих гормонів для наступного використання отриманих знань на клінічних кафедрах.

Конкретні цілі: Цілі вихідного рівня:

Уміти:

1. Уміти визначати вміст глюкози в крові та інтерпретувати отримані результати	1. Пояснити секреторну функцію підшлункової залози (каф. фізіології)
2. Інтерпретувати регуляцію обміну речовин гормонами підшлункової залози та шлунково-кишкового тракту	2. Інтерпретувати будову гормонів білкової та пептидної природи (каф. медичної та фармацевтичної хімії)
3. Інтерпретувати цукрові криві для діагностики захворювань, що протікають із порушеннями вуглеводного обміну	3. Інтерпретувати арсено-молібденовий метод визначення концентрації глюкози в пробі (каф. медичної та фармацевтичної хімії)
4. Інтерпретувати вплив адреналіну на вуглеводний та ліпідний обміни при стресі	4. Інтерпретувати структуру гормонів мозкового шару наднирників як похідні амінокислоти (кафедра медичної та фармацевтичної хімії)
5. Інтерпретувати вплив гормонів кори наднирників на процеси метаболізму в нормі при гіпо- і гіперфункції кори наднирників	5. Інтерпретувати структуру холестерину як попередника стероїдних гормонів (каф. медичної та фармацевтичної хімії).

Для перевірки вихідного рівня Вам пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки й самокорекції вихідного рівня

Завдання 1. З гомогената підшлункової залози тварини виделели ряд з'єднань, що володіють гормональною активністю й провели їх физико - хімічний аналіз. Яка властивість підтверджує білкову природу досліджуваних речовин?

А. Розчинність у жирах

В. Амінокислотний склад

С. Низька молекулярна вага

D. Гідроліз до нуклеотидів

Е. Явище мутаратации

Завдання 2. Для оцінки кількісного змісту білків у досліджуваній сироватці крові провели кольорову реакию, що підтверджує наявність характерної тільки для них зв'язку. Який?

А. Сложноэфирной

В. Пептидной

С. N - гликозидной

D. Водневої

Е. Дисульфидной

Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки й самоконтролю вихідного рівня:

1- В, 2 - В.


Інформацію для заповнення вихідного рівня можна знайти в наступній літературі:

1. Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.И. Біоорганічна хімія. -М.: Медицина, 1991. - С. 313 -361

2. Лекції по біоорганічній хімії

3. Лекції по фізіології

Зміст навчання

Зміст навчання повинне забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).


Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

1. Гормони підшлункової залози.
   

1.1.Інсулін: будова, структура й секреція, вплив на обмін вуглеводів, ліпідів

і білків. Ріст стимулюючий ефект інсуліну. Фактори росту й онкобелки.

0. 1.2. Глюкагон: структура й вплив на обмін речовин.
   

3. Гормони шлунково-кишкового тракту: гастрин, холецистокинин, секретин.

4. Глюкоземія: нормальний стан та його порушення (гіпер-, гіпоглюкоземія та глюкозурія).
   
5. Цукровий діабет: инсулинзависимая й инсулиннезависимая форми, клініко-біохімічна характеристика, глюкозотолерантний тест..
   
6. Катехоламіни - адреналін, норадреналін.
   
7. Стероїдні гормони: номенклатура, класифікація. Стероїдні гормони кори наднирників (С₂₁-стероїди) - кор­­­тизол, кортикостерон, альдостерон. Фізіологічні та біохімічні ефекти кортикостероїдів.
   
8. Глюкокортикоїди; роль кортизолу в регу­­­ляції глюконеогенезу; протизапальні властивості глюкокортикої­­­дів. Хвороба Іценко-Кушинга
   
9. Мінералокортикоїди; роль альдосте­­­рону в регуляції водно-сольового обміну; альдостеронізм.
   

Обов'язкова література

1. Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М., Кравченко В.М., Сахарова Т.С., Савченко Л.Г., Шоно Н.А. Біологічна хімія: Підручник. – Харьків: Основа; Вид-во НФАУ, 2000. – 483 - 500с.

2. Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:Укрмедкнига, 2000. - С. 353 – 360, 367 – 376.

3.Тестовые задания по биологической химии/ Под ред.Б.Г.Борзенко.- Донецк, 2000. –

С. 223 – 251.

4. Лекції з біохімії

5. Граф логічної структури

6. Інструкція до практичного заняття


Додаткова література

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія.-М.: Медицина, 1998.-С. 267 - 271

2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія.-М.: Медицина, 1990.-С. 186-189

3. Миколаїв А.Я. Біологічна хімія. -М.:Вища школа, 1989.- С.368 - 379

4. Біохімія. Кратний курс із вправами й завданнями. Навчальний посібник: М. ГЭОРАР-МЕД 2001.- С. 288-290


Після вивчення переліченних вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по досліджуваній темі пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання.


Цільові навчальні завдання

Завдання 1. Студенти, вивчаючи дію інсуліну, визначали вміст деяких компонентів у крові піддослідного кролика до та після введення гормону. Яка зміна відбулася в крові тварини після введення інсуліну?

А. Гіперкетонемія

В. Гіперглікемія

С. Кількість глюкози не змінилася

D. Гіпогликемія

Е. Гіперазотемія

Завдання 2. Пацієнт при лікуванні голодуванням втратив 10 кг ваги. Активація якого гормону призвела до збільшення швидкості катаболізму жирів при голодуванні?

А. Інсуліну

В. Соматостатину

С. Кортизолу

D. Альдостерону

Е. Окситоцину

Завдання 3. Хворий пред'являє скарги на збільшення добового діурезу, втрату ваги, посилену спрагу, підвищений апетит. Який біохімічний показник крові буде характерним для передбачуваного захворювання у хворого?

А. Гіперглікемія

В. Гіполіпідемія

С. Гіпернатріемія

D. Гіпохолестеринемія

Е. Гіперальбумінемія


Завдання 4. Швидка допомога доставила хвору, що втратила свідомість на вулиці. При біохімічному аналізі крові виявили зміст глюкози 2,2 ммоль/л, збільшення концентрації

С-пептиду. Що призвело до втрати свідомості пацієнтки?

А. Цукровий діабет

Б. Акромегалія

С. Інсулома

D. Тиреотоксикоз

Е. Хвороба Іценко-Кушинга


Завдання 5.У клініку надійшов хворий у стані гіперглікемічної коми. Введення інсуліну не нормалізувало зміст глюкози крові. Яку причину гіперглікемії можна припустити у хворого?

А. Аномалія клітинних рецепторів

В. Гіперфункція гормонів кори наднирників

С. Щира гіпоінсулінемія

D. Пухлина базофильных клітин гіпофіза

Е. Пухлина мозкового шару наднирників


Завдання 6. При профогляді у чоловіка 40 років запідозрена схована форма діабету. На проведення якого біохімічного аналізу лікар повинен направити пацієнта?

А. На визначення вмісту в крові альбумінів

В. На визначення вмісту білка в сечі

С. На визначення вмісту білірубіна в крові

D. На визначення вмісту в крові холестерину

Е. На визначення вмісту толерантності до глюкози


Завдання 7. При обстеженні хворого на толерантність до глюкози визначений натще рівень глюкози в крові натще склав - 7,0 ммоль/л, через 2 години після цукрового навантаження - 10 ммоль/л.

А. Назвіть нормальний зміст глюкози в крові натще.

1.1,5-2,0 ммоль/л

2.3,5-5.5 ммоль/л

3.5.5-7,0 ммоль/л

4.7,0-10 ммоль/л

В. Для якого порушення вуглеводного обміну характерні ці показники?

1. Для цукрового діабету

2. Для схованої форми цукрового діабету

3. Для гіперінсулінізма

4. Для хвороби Аддисона

5. Для мікседеми


Завдання 8. У чоловіка після сильного стресу у результаті шляхово-транспортної аварії, підвищився рівень глюкози в крові.

А. Зміна продукції якого гормону можна припустити в цьому випадку?

1. Кортизолу

2. Кортикостерону

3. Адреналіну

4. Норадреналіну

5. Соматотропіну

В. Яким чином цей гормон реалізує свій гіперглікемічний ефект?

1. Шляхом активації глікогенолізу

2. Стимуляцією глюконеогенезу

3. Активацією всмоктування глюкози

4. Підвищує активність глікогенфосфорилази


Завдання 9. У хворого виявлена феохромоцитома - пухлина мозкового шару наднирників.

А. Гіперпродукція яких гормонів буде виникати у цього хворого?

1. Кортизолу

2. Кортикостерону

3. Адреналіну

4. Норадреналіну

5. Соматотропіну


В. За допомогою якого внутрішньоклітинного посередника реалізується дія цього гормону на ферментний апарат клітини?

1. Іонів магнію

2. Іонів натрію

3. АТФ

4. цАМФ

5. АДФ


Завдання 10. Адрено-генітальный синдром (уроджена дисфункція кори наднирників) проявляється передчасним половим дозріванням хлопчиків і розвитком чоловічих вторинних статевих ознак у дівчинок. При зазначеній спадкоємній патології визначається дефект 21-гидроксилази.


А. Визначите, як зміниться співвідношення гормонів: кортизолу, альдостерону, андрогенів при зазначеному дефекті ферменту.

1. Підвищиться концентрація кортизолу
   
2. Зменшиться концентрація кортизолу
   
3. Підвищиться концентрація альдостерону
   
4. Зменшиться концентрація альдостерону
   
5. Підвищиться концентрація андрогенів
   
6. Зменшиться концентрація андрогенів
   

В. Назвіть попередники зазначених гормонів

1. Прогестерон
   
2. Прегненалон
   
3. Естріол
   
4. Холестерин
   

Естрадіол

Правильність решениq перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань.

1- D, 2 - С, 3 - А, 4 – А.

Короткі методичні вказівки до проведення заняття

На занятті проводиться тестовий контроль вихідного рівня знань студентів і його корекція. Потім студенти приступають до виконання лабораторної роботи, використовуючи при цьому інструкцію.

Після виконання лабораторної роботи необхідно оформити протокол, зробити висновки до роботи, які перевіряє й контролює викладач. Проводиться підсумковий тестовий контроль по темі, підводять підсумки роботи.


Інструкція до практичного заняття

Частина 1 . Кількісне визначення глюкози крові арсено - молібденовим методом

Принцип методу: Принцип методу заснований на здатності глюкози окислятися в лужному середовищі й відновлювати Си(ВІН)₂ до Сіон відповідно до реакції:


Н – С =О СООН

| I

Н - С – ОН Н – С – ОН

I |

НО-С - Н + 2Си (ОН)₂ → НО-С – Н + 2 СиОН + 2Н₂О

I |

Н – С – ОН Н – С – ОН

I |

Н – С – ОН Н – С – ОН

I |

СН₂ ОН СН₂ОН

Образовавашийся гідрат закису міді вступає в реакцію з арсено-молібденовим реактивом (реактивом Нельсона), що при цьому відновлюється. У міру збільшення концентрації глюкози в крові цвіт розчину міняється від желто- зеленого до зелено-синього. Інтенсивність фарбування виміряється фотометрично.

Матеріальне забезпечення:изотонический розчин, 0,2% р-р вольфрамату натрію, стандартний розчин глюкози, мідний реактив А, мідний реактив Б, арсено-молібденовий реактив, пробірки, штативи, водяна лазня, фотоэлектроколориметр.

Хід роботи:

У центрифужную пробірку наливають 3,7мол изотонического розчину, додають 0,1мол крові й 0,2 мол розчини вольфрамату натрію, у другу пробірку додають ті ж реактиви, але замість 0,1 мол крові беруть 0,1 мол стандартного розчину глюкози. Обидві пробірки центрифугують 10 мінут.

Для подальшого дослідження беруть по 1 мол центрифугата й додають по 1 мол мідного реактиву (мідний реактив готовлять перед досвідом, змішуючи 5мол мідного реактиву А и 0,2 мол мідні реактиви Б) для окислювання глюкози, закривають пробірки ватою й кип'ятять 10 мінут на водяній лазні. Пробірки потім прохолоджують під струменем води. Далі обережно по стінці, струшуючи, додають 3 мол арсено-молібденові реактиви (реактив Нельсона). Колориметрируют обидві пробірки при червоному світлофільтрі в кюветі товщиною 1 див проти контрольної проби.

Е_{оп ·} 5,6

Зміст глюкози в крові визначають по формулі: С = ---------------- (ммоль/л),

Е_ст

де:

Еоп - экстинкция досвідченої проби,

Е_ст - экстинкция стандартної проби,

5,6 ммоль/л - концентрація стандартного розчину глюкози

Вміст глюкози в нормі 3, 3-5,5 ммоль/л.

ВИСНОВКИ:

Клініко-діагностичне значення

Підвищення концентрації:
діабетичний синдром;
інсулінозалежний цукровий діабет 1 типу(ИЗСД);
инсулінонезалежний цукровий діабет II типу (ИНСД);
діабет вагітних;
порушення толерантності до глюкози;
порушення функції гіпофіза й надниркової залози:
хвороба й синдром Кушинга із супутнім діабетом;
гігантизм і акромегалія;
хвороби підшлункової залози;
гострий або хронічний панкреатит;
рак підшлункової залози.
Зниження концентрації: передозування інсуліну або відсутність приймання їжі після приймання ліків, передозування пероральних противодіабетичних препаратів (приймання сульфонилмочевини разом з іншими ліками (саліцилати, сульфоніламіди), гиперінсулінізм, гормональна недостатність гіпофіза, надниркових залоз (дефіцит АКТГ і глюкокортикостероїдів).
Уроджені метаболічні блоки: галактоземія, фруктоземія, гликогенози. 
Токсичне ушкодження печінки такими речовинами, як: хлороформ, этанол, парацетамол, сполуки саліцилової кислоти, альфа-аманітін (отруєння мухомором). 

Частина 2. Пероральний тест на толерантність до глюкози (цукрове навантаження)

Діагноз цукрового діабету ставиться на підставі гіперглікемії (концентрація глюкози у венозній крові натще >7,8 ммоль/л або концентрація глюкози у випадково взятому зразку крові >11,1ммоль/л). У сумнівних випадках потрібне проведення стандартного тесту на толерантність до глюкози.

Показання:

1) Неоднозначні результати аналізів крові на концентрацію глюкози натще зроблених однократно.

2) Непояснена глюкозурія, зокрема, під час вагітності

3)Клінічні ознаки цукрового діабету або його ускладнень при нормальній концентрації глюкози в крові

Методика проведення тесту Пацієнт одержує нормальну дієту, що містить близько 250 г вуглеводів у день, протягом 3 днів. Береться аналіз крові для визначення вихідної концентрації глюкози натще. Потім пацієнтові дається 75 г глюкози, розчиненої у воді, для прийому усередину. Проби крові для визначення концентрації глюкози беруться через 30, 60 і 120 хвилин.

Отримані результати використають для побудови цукрових кривих. Для цього в кожній пробі визначають концентрацію глюкози (див. частина 1.) і будують графік залежності концентрації глюкози від часу узяття проби.

У нормі після навантаження глюкозою її концентрація в крові зростає протягом першої години на 50-80%. Через 2 години рівень глюкози знижується (часто нижче вихідного), а через 2,5 -3 години повертається до вихідного. У випадках порушення толерантності до глюкози (ПТГ) значне (до 10,0 ммоль/л) підвищення концентрації глюкози після навантаження зберігається більше 3 годин.


Критерії ВОЗ для постановки діагнозу цукровий діабет і ПТГ:


Діагноз Час узяття крові Концентрація глюкози

у венозній цільній крові, ммоль/л

1.Цукровий діабет натще >6,7

2 ч після навантаження >10,0


2. ПТГ натще <6,7

2 ч після навантаження 6,7 - 10,0


Примітки

Стандартний тест на толерантність до глюкози виконується тільки в тому випадку, коли є сумніви в діагнозі. Якщо діагноз ясний по клінічних проявах і підтверджений виміром концентрації глюкози в крові натще або після їжі, тест на толерантність є зайвим.


Принцип методу визначення концентації глюкози: Арсено-молібденовий метод заснований на властивості глюкози окислятися мідним реактивом.


Матеріальне забезпечення: ізотонічний розчин, вольфрамат натрію, арсено-молібденовий реактив, пробірки, штативи, водяна баня.


Хід роботи: У 7 центрифужних пробірках віст глюкози в крові визначають згідно за дослідом , що описаний в частині 1. У дослідні пробірки додають по 0,1 мл крові, а в 7-ю (стандарт) - 0,1 мл стандартного розчину глюкози. Колориметрують проби при червоному світлофільтрі, у кюветі затовшки 1 см проти контролю.

Зміст цукру в крові розраховують по формулі 2.6.1. (див. частина 1.)

Отримані результати заносяться в таблицю:

Час узяття крові (у хвилинах)	Концентрація глюкози в опитній пробі ( у ммоль/л)
0
30
60
90
120
150

Побудова цукрової кривої


Конц.

глюкози

(ммоль/л)




Час у хвилинах

ВИСНОВКИ:

Kлинико-діагностичне значення оцінки глікемічних кривих.

У хворих з різними формами діабету наростання гликімічної кривої відбувається повільніше, досягаючи через 60-150 хв значної величини ( більш ніж в 1, 8 рази перевищуючи вихідне значення), у більшості випадків відзначається глюкозурія. Чим важче захворювання, тим пізніше досягається максимум глікемії й тим він вище. Зниження кривої відбувається дуже повільно, частіше воно розтягується на 3-4 ч. При захворюванням щитовидної залози, пов'язаних з її гіперфункцією, властиві глікемічні криві з більш швидким, чим в нормі, підйомом, що, можливо, викликане більш інтенсивним обміном речовин.

Для хворих з аденомою острівців Лангерганса, гіпотіреозом (мікседемою), хворобою Аддисона характерний низький вихідний рівень кривої, низька її вершина.





Підпис викладача:

Додаток 1

Граф логічної структури








ТЕМА 2.7. ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ОБМІНУ КАЛЬЦІЮ. ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ЙОДУ В ЩИТОПОДІБНІЙ ЗАЛОЗІ. ФІЗІОЛОГІЧНО АКТИВНІ СПОЛУКИ - ЕЙКОЗАНОЇДИ. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ СТЕРОЇДНИХ ГОРМОНІВ СТАТЕВИХ ЗАЛОЗ У РЕГУЛЯЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПРОЦЕСІВ. ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ БІОХІМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ПРОЦЕСІ ХАРЧУВАННЯ. РЕГУЛЯЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ПРИ ГОЛОДУВАННІ.

Актуальність теми

Вміст кальцію в організмі людини складає близько 1,4% від маси тіла. Його розподіл між внутрішньоклітинним та позаклітинним простором характеризується надзвичайною асиметрією, що, між тим, є також результатом гормонального впливу. Функції кальцію різноманітні, наприклад, забезпечення жорсткої структури кісткам, зубам; роль вторинного месенджера; участь у згортанні крові; впливовість на поріг збудження нервових клітин. Таким чином ефективність гомеостазу кальцію залежить від адекватності функціонування пара щитоподібних, щитоподібних залоз, нирок, кишечника та надходження в організм кальцію та вітаміну Д.

Надлишкова секреція андрогенів пухлинами надниркової залози призводить до маскулінізації. Пухлини надниркових залоз можуть виробляти також естрогени, особливо у чоловіків, призводячи до фемінізації. Основний жіночий статевий гормон, або естроген,— це секретуємий яєчниками 17β-естрадіол. Основний чоловічий статевий гормон, або андроген,— це секретуємий яєчками тестостерон. Cекреція обох цих гормонів стимулюється лютеїнізуючим гормоном (ЛГ) гіпофіза. Сперматогенез і дозрівання фолікулів у яєчниках залежать від тестостерону та естрадіолу, відповідно, та від фолікулостимулюючого гормону гіпофіза (ФСГ). Секреція ЛГ і ФСГ, у свою чергу, регулюється гонадотропінрілізинг-гормоном, котрий продукується гіпоталамусом, і контролюється статевими гормонами за механізмом зворотного зв'язку. Андрогени виробляються також наднирниками, а у чоловіків деяка кількість естрогенів утворюється в процесі метаболізму з андрогенів.

Визначення відповідного статевого гормону та гонадотропінів, нерідко після спроби стимуляції їхньої секреції, звичайно допомагає поставити правильний діагноз і призначити раціональне лікування.

Загальна мета

Інтерпретувати регуляцію метаболізму гормонами щитоподібної, паращитоподібної залоз та ейкозаноїдами, а також її можливі порушення. Уміти інтерпретувати біохімічні та фізіологічні ефекти статевих гормонів для діагностики та лікування ендокринних захворювань. Уміти оцінювати гормональний статус організму в різні терміни після прийому їжі для інтерпретації міжорганного метаболізму.

Конкретні цілі: Цілі вихідного рівня:

Уміти:

1. Інтерпретувати будову та вплив на обмін речовин йодтіреоглобулинів	1. Інтерпретувати будову гормонів -похідних амінокислот (кафедра медичної та фармацевтичної хімії)
2. Інтерпретувати утворення та вплив на обмін речовин ейкозаноїдів	2. Інтерпретувати будову поліненасичених жирних кислот (каф. медичної та фармацевтичної хімії)
3. Інтерпретувати гормональну регуляцію фосфорно-кальцієвого обміну	3. Інтерпретувати секреторну функцію щитоподібної та паращитоподібної залоз (кафедра фізіології)
4. Інтерпретувати будову та механізм дії статевих гормонів для контролю лікування гормональних дисфункцій	4. Інтерпретувати дані про будову статевих гормонів (кафедра медичної та фармацевтичної хімії)
5. Інтерпретувати необхідність оцінки регуляції синтезу та секреції статевих гормонів для діагностики та лікування патологічних станів.	5. Інтерпретувати ендокринну регуляцію секреції статевих гормонів (кафедра фізіології)
6. Аналізувати гормональну регуляцію взаємозв'язку метаболічних шляхів у клітинах організму, спрямовану на подтримку їхніх функцій залежно від термінів прийому їжі

Для перевірки вихідного рівня Вам пропонується виконати ряд завдань.


Завдання для самоперевірки й самокорекції вихідного рівня

Завдання 1. Із тканини гіпофіза виділена фракція, що володіє гормональною дією, і проведений її аналіз. Установлено, що при гідролізі в досліджуваній фракції виявляється суміш амінокислот. До якого класу з'єднань ставиться виділена фракція?

А. Пептидів

В. Жирів

С. Вуглеводів

D. Нуклеинових кислот

Е. Вищих жирних кислот


Завдання 2.Білок, що складається із чотирьох субъединиц, обробили (-меркаптоэтанолом, що відновлює дисульфидние зв'язку, що привело до втрати їм фізико-хімічних властивостей. Який вищий рівень структурної організації характерний для цього білка?

А. Первинна структура

В. Альфа-спіраль

С. Бета-структура

D. Третинна структура

Е. Четвертинна структура


Завдання 3

Амінокислоти діляться на полярні й неполярні. З перерахованих виберіть неполярну амінокислоту.

А. Гліцин

В. Цистеин

С. Триптофан

D. Аргінін

Е. Лізин


Завдання 4

Жирні кислоти класифікуються на насишенние й ненасичені. Виберіть насичену жирну кислоту:

А. Алеиновая

В. Линолевая

С. Масляна

D. Линолевая

Е. Арахидоновая


Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки й самоконтролю вихідного рівня:

1 -А, 2 - Е, 3 - С, 4 - С.


Інформацію для заповнення вихідного рівня можна знайти в наступній літературі.

1.Тюкавкина Н.А.,Бауков Ю.И. Біоорганічна хімія. -М.: Медицина, 1991. - С. 313 -361

2.Лекції по біоорганічній хімії

3.Лекції по фізіології

Зміст навчання.

Зміст навчання повинне забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).


Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

1. Гормони щитовидної залози. Структура й біосинтез йодсодержащих тиреоидних гормонів. Біологічні ефекти Т₃ і Т₄. Патологія щитовидної залози: випер- і гипотиреоз.

2. Паратгормон: будову, гиперкальциемическое дія.

3. Кальцитриол: бисинтез, вплив на обмін кальцит і фосфору.

4. Кальцитонин: його будова, вплив на обмін кальцит і фосфору.

5. Эйкозаноиди: загальна характеристика, класифікація, бисинтез. Біологічні й лікарські препарати. Інгібітори синтезу эйкозаноидов.

5. Стероидние гормони полових залоз. Механізм дії. Регуляція синтезу й секреції.
   
6. Жіночі полові гормони: эстрогени – естрадіол, эстрон (З₁₈ – стероїди), прогестерон (З₂₁ - стероїди), фізіологічні й біохімічні ефекти.
   
7. Чоловічі полові гормони (андрогени) – тестостерон, дигилротестостерон (З_{19 –} стероїди), фізіологічні й біохімічні ефекти.
   
8. Клінічне використання аналогів і антогонистов гормонів полових залоз.
   
9. Гормональна регуляція взаємозв'язку процесів депонування й мобілізації джерел енергії в різний термін після прийому їжі й при голодуванні.
   

Обов'язкова література

1.Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М., Кравченко В.М., Сахарова Т.С., Савченко Л.Г., Шоно Н.А. Біологічна хімія: Підручник. – Харьків: Основа; Вид-во НФАУ, 2000. – 375 – 483, 500 - 507с.

2.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль. Укрмедкнига, 2000.- С. 360 – 363, 373 – 376, 386 – 387, 450 -454.

3. Тестовые задания по биологической химии/ Под ред.Б.Г.Борзенко.-Донецк,2000.-С. 223 – 251.

4. Лекції з біохімії

5. Надходження енергетичних метаболітів в органи та тканини в різні терміни після прийому їжі (Додаток 1)

6. Міжорганний метаболізм у різний термін після прийому їжі (Додаток 2 )

7. Граф логічної структури

8. Інструкція до практичного заняття