І. В. Діяк Національна трагедія І боротьба за незалежність
| Вид материала | Документы |
- І. В. Діяк українська національна ідея шлях до Великої України І. В. Діяк українська, 4264.08kb.
- Боротьба оун-упа за незалежність в історичній картині світу, 67.15kb.
- Косово: боротьба за незалежність продовжується, 80.85kb.
- Бюлетень надходжень до Центру інноваційних знань Світового банку. Вип. 1/2010, 25.21kb.
- Незалежність центральних банків, 37.62kb.
- О. Я. Дуднік Національна бібліотека України, 309.63kb.
- План Базис. Лінійна залежність І незалежність векторів. Декартова система координат, 124.62kb.
- «Незалежність України – 19» (до 19-ї річниці проголошення незалежності України), рекомендації, 66.16kb.
- І. В. Діяк, 2873.41kb.
- Історія українського народу містить в собі багато славних подій. До них належить, 113.67kb.
Для відродження партії Майдану “Наша Україна” повинна перетворитися на справжню партію, а не об’єднання, де постійно демонструється відсутність партійної єдності. Для цього потрібна повна зміна партійних керівників, які не виправдали довіри суспільства.
Якщо ж патріотичні сили не об’єднаються і надалі продовживатимуть боротися за лідерство у своїх малочисельних партіях, то програють всі. Ми вже мали подібний досвід у своїй історії. Це ж підтвердив і досвід “помаранчевих” сил: об’єднавшись перемогли, а роз’єднавшись втратили все.
Нам потрібна нова національна ідеологія, що виразить інтереси більшості народу: державність, патріотизм, єдина помісна православна церква, державна українська мова, культура. Без цього ми втратимо базові цінності, розірвемо зв’язок між минулим та майбутнім, втратимо нашу молодь і перспективи нашої держави. Існування Української держави може опинитися під сумнівом, і буде програна тисячолітня боротьба нашого народу за свою незалежність.
Отже, українська перспектива не дає нам ані найменшої можливості спокійного споглядання, тим більше – якихось внутрішніх чвар. Хочемо ми того, чи ні, а повинні гуртуватися, щоб вижити і перемогти. Перемога завжди була на нашому боці, коли ми забували про внутрішні чвари й виступали єдиним фронтом. Роботи вистачить усім. Тож берімося разом і любімо Україну! Актуальні і сьогодні слова першого президента України М.Грушевського: “Відчути вагу моменту, потребу координації й організації, підпорядкування всіх своїх сил вимогам цієї хвилини – це наш обов’язок, і ухилення від нього не пробачить нам потомство”.
Довго нас наруга жерла,
Досі нас наруга жре,
Та ми крикнем: “Ще не вмерла,
Ще не вмерла і не вмре!”
Іван Франко.
Київ, весна 2007 року.
VII. Додатки.
Додаток №1.
Промова Президента з нагоди відзначення Дня жертв Голодоморів і політичних репресій 25 листопада 2006 року
Дорогий Український народе!
У моїй долоні – колосок пшениці.
Якби я міг простягти цей колосок маленькому хлопчику, який помер від голоду 33-го року біля поля у селі Крути на Чернігівщині. Маленькій дівчинці в селі Віленька на Житомирщині. Жінці в селі Красногірка на Одещині. Чоловікові в селі Теплівка на Полтавщині.
До болю і до щему в серці я хотів би цей колосок подати і своєму дідові Іванові, який помер від великого голоду разом зі своєю великою родиною в 1932 році.
Я хотів би цей колосок передати в сотні, в тисячі містечок і сіл України. На Київщині, на Донеччині, на Черкащині, на Миколаївщині і на Кубані. Якби я міг через десятиліття простягти ці зерна селам – Лютеську на Харківщині, Косенкам на Сумщині, Зайцівці на Луганщині – селам, в яких люди вимерли майже до одного. Вони гинули. 17 людей щохвилини. Тисячу щогодини. 25 тисяч щодоби.
Такі жнива збирав великий Голод в Україні. На запитання, що є Голодомор, моя відповідь: це є геноцид.
Я не знаю, якою могла б стати Україна, – та Україна, де вони б залишилися жити.
Я знаю, якою вона є сьогодні.
І я знаю, якою вона може стати, якщо забуде невинно загиблі душі своїх дітей. За дрібністю своєю, за своєю упослідженістю така країна неминуче продасть свою душу, свою мову і свою пам’ять. Вона перетвориться на безлику територію з безликим і неживим народом.
Ті, хто сьогодні заперечує Голодомор, глибоко і переконано ненавидять Україну. Ненавидять нас, наш дух, наше майбутнє. Вони заперечують не історію. Вони заперечують Українську державність.
Від імені Українського народу я стверджую:
Жертви Голодомору мають бути вшановані як мученики однієї з найбільших катастроф в історії людства.
Я не прошу, я вимагаю від Українського парламенту визнати Голодомор актом геноциду нашої нації. Це обов’язок Верховної Ради. Неминуча вимога історії. Така сама, як Акт проголошення Української незалежності. Звільніть себе від страху і неправди.
Історія вже винесла вирок вбивцям, які планували і вчинили Голод. Це – тоталітарна комуністична сталінська система, яка не має національних ознак. Бо національність – це людське. Смерть через голод і винищення є супроти людського.
Геноцид – це цілеспрямоване знищення народу або його частини. Міжнародна Конвенція ООН від 1948 року визначає геноцид як дії, скоєні з наміром знищити, цілком чи частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу – через убивство або через навмисне створення таких умов, які ведуть до знищення.
А зараз я зацитую лист Сталіна до свого політичного побратима в Україні Кагановича в 1932 р.:
«Самое главное сейчас – Украина. Дела на Украине из рук вон плохи… в двух областях Украины (кажется, в Киевской и Днепропетровской) около 50 райкомов высказались против плана хлебозаготовок, признав его нереальным… Если не возьмемся теперь же за выправление положения на Украине, Украину можем потерять».
І взялися. Терор був проведений проти всього українського. Під розстріл повели українську інтелігенцію, священиків, кожного активного носія української свідомості. Ця дія була цілком свідомою.
У ті часи учні Михайла Грушевського передавали йому: «В Україні панує справжній голод… Це політика, спрямована на те, щоб остаточно зламати українську націю як єдину національну силу, здатну на серйозний опір… Одні вимруть, інші розсіються безконечними просторами Росії…» Ці слова передано агентом ГПУ, який стежив за Грушевським і за його соратниками.
Територію України і Кубані оточать збройними загонами для блокування виїзду по хліб. Життя стане несуттєвим. Запанує в Україні смерть.
Вдумайтеся! За підрахунками істориків, середня очікувана тривалість життя чоловіків в Україні в 1933 році склала 7 років, жінок – 10 років. Що це є? Це є справжній геноцид.
У серпні 1932 року було запроваджено заборону торгівлі, щоб не дозволити селянам купувати хліб чи продавати. Його треба було тільки задарма здавати державі.
Восени 1932 року влада почала цілковите вилучення продовольства у «боржників» за завищеними планами хлібозаготівлі. А боржниками вважалися всі. Це і є геноцид.
Після постанови Центрального комітету Комуністичної партії України було масово застосовано режим «чорних дощок» – режим, за яким повністю ізолювали села, райони, господарства, вивозили з них продовольчі товари і запаси насіння. Таких районів в Україні було 82. Занесення на «чорну дошку» було рівнозначне смертному вироку. Це і є геноцид.
Так само, як це робилося в єврейських гетто і нацистських концтаборах.
Злочин Голодомору прямо проклав шлях до злочинів Другої світової війни, і в своїй диявольській суті – до злочину Голокосту.
Мені важко продовжувати цей ряд злочинів, але суть на сьогодні є одна. Попри все Україна є, і Україна жива.
Ми несемо пам’ять про пережитий біль як засторогу злочинам проти людства і проти людяності. Ми розраховуємо на світове розуміння і підтримку в цьому питанні.
Сьогодні – з Михайлівського майдану в центрі Києва – я, насамперед, закликаю Російську Федерацію стати поруч з нами і через державне вшанування Голодомору продемонструвати високий, належний Російському народові приклад людського співпереживання.
До цього я закликаю кожну націю, яка постраждала від комуністичного режиму. Ми спільно були заручниками і жертвами минулого зла і повинні спільно від нього очиститися.
Я висловлюю вдячність усім державам, які законодавчо і політично визнали Голодомор актом геноциду проти українства. І вірю, що у 75-ту річницю трагедії це одностайно здійснить Організація Об’єднаних Націй.
Я глибоко вірю в це, бо глибоко вірю у справедливість.
Мене обпікає цей колосок пшениці. Крізь час я відчуваю, як тягнуться до нього душі наших братів і сестер. Я відчуваю тепло цього доторку.
Не бійтесь. Вже нічого не бійтесь. За вами, убієнними в голодоморах, сьогодні постав увесь ваш народ і ваша держава.
Ми зупиняємо час на мить.
І в цю мить вас слухає Господь.
Додаток №2.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Голодомор 1932 - 1933 років в Україні
Верховна Рада України постановляє:
вшановуючи пам'ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932 - 1933 років в Україні та його наслідків;
шануючи всіх громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії Українського народу;
усвідомлюючи моральний обов'язок перед минулими та наступними поколіннями українців і визнаючи необхідність відновлення історичної справедливості, утвердження в суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства;
відзначаючи, що трагедія Голодомору 1932 - 1933 років в Україні офіційно заперечувалася владою СРСР протягом багатьох десятиріч;
засуджуючи злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, спрямовані на організацію Голодомору, наслідком яких стало знищення мільйонів людей, руйнування соціальних основ Українського народу, його вікових традицій, духовної культури і етнічної самобутності;
співчуваючи іншим народам колишнього СРСР, які зазнали жертв внаслідок Голодомору;
високо цінуючи солідарність та підтримку міжнародної спільноти у засудженні Голодомору 1932 - 1933 років в Україні, що відображено в актах парламентів Австралії, Аргентинської Республіки, Республіки Грузія, Естонської Республіки, Італійської Республіки, Канади, Литовської Республіки, Республіки Польща, Сполучених Штатів Америки, Угорської Республіки, а також у розповсюдженій як офіційний документ 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Спільній заяві з нагоди 70-х роковин Голодомору - Великого голоду 1932 - 1933 років в Україні, яку підписали Аргентинська Республіка, Азербайджанська Республіка, Народна Республіка Бангладеш, Республіка Білорусь, Республіка Бенін, Республіка Боснія і Герцеговина, Республіка Гватемала, Республіка Грузія, Арабська Республіка Єгипет, Ісламська Республіка Іран, Республіка Казахстан, Канада, Держава Катар, Киргизька Республіка, Держава Кувейт, Республіка Македонія, Монголія, Республіка Науру, Королівство Непал, Об'єднані Арабські Емірати, Ісламська Республіка Пакистан, Республіка Перу, Південно-Африканська Республіка, Республіка Корея, Республіка Молдова, Російська Федерація, Королівство Саудівська Аравія, Сирійська Арабська Республіка, Сполучені Штати Америки, Республіка Судан, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Демократична Республіка Тимор-Лешті, Республіка Узбекистан, Україна та Ямайка, а також підтримали Австралія, Держава Ізраїль, Республіка Сербія і Чорногорія та 25 держав - членів Європейського Союзу;
виходячи з Рекомендацій парламентських слухань щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років, схвалених Постановою Верховної Ради України від 6 березня 2003 року N 607-IV, та Звернення до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років, схваленого Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003 року N 789-V, в якому Голодомор визнається актом геноциду Українського народу як наслідок зумисних дій тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямованих на масове знищення частини українського та інших народів колишнього СРСР;
визнаючи Голодомор 1932 - 1933 років в Україні відповідно до Конвенції від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього як цілеспрямований акт масового знищення людей, приймає цей Закон.
Стаття 1. Голодомор 1932 - 1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.
Стаття 2. Публічне заперечення Голодомору 1932 - 1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.
Стаття 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:
брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932 - 1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932 - 1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору;
забезпечувати в установленому порядку доступ наукових та громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, які досліджують проблеми Голодомору 1932 - 1933 років в Україні та його наслідки, до архівних та інших матеріалів з питань, що стосуються Голодомору.
Стаття 4. Держава забезпечує умови для проведення досліджень та здійснення заходів з увічнення пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років в Україні на основі відповідної загальнодержавної програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в Державному бюджеті України.
Стаття 5. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
1) визначити статус і функції Українського інституту національної пам'яті та забезпечити його утримання за рахунок коштів державного бюджету як спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
2) у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону;
3) вирішити в установленому порядку за участю Київської міської державної адміністрації питання щодо спорудження у м. Києві до 75-х роковин Голодомору 1932 - 1933 років в Україні Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні.
Президент України В. ЮЩЕНКО
м. Київ
28 листопада 2006 року
N 376-V
Поіменне голосування про проект Закону про Голодомор 1932-1933 років в Україні (№2470-д) - за основу і в цілому
Дата голосування : 28/листопад/2006 16:26
За:233 Проти:1 Утрималось:1 Не голосувало:200 Всього:435 Рішення прийнято
Позафракційні
Кількість депутатів: 6
| Борзих О.І. | За | Вінський Й.В. | За |
| Гармаш Г.Ф. | За | Зубець М.В. | За |
| Зубик В.В. | Не гол. | Толстенко В.Л. | Не гол. |
За:4 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:2 Відсутні:0
Фракція Партії регіонів у Верховній Раді України
Кількість депутатів: 186
| Андрос С.О. | Не гол. | Антемюк А.Д. | Не гол. |
| Антипенко І.В. | Не гол. | Аркаллаєв Н.Г. | Не гол. |
| Ахметов Р.Л. | Відс. | Бахтеєва Т.Д. | Не гол. |
| Бевзенко В.Ф. | Не гол. | Берташ В.М. | Не гол. |
| Біба В.Т. | Не гол. | Білий О.П. | Не гол. |
| Богатирьова Р.В. | Не гол. | Богуслаєв В.О. | Не гол. |
| Болдирєв Ю.О. | Не гол. | Бондар В.О. | Не гол. |
| Бондаренко В.В. | Не гол. | Бондаренко О.А. | Не гол. |
| Бондик В.А. | Відс. | Борт В.П. | Не гол. |
| Бронніков В.К. | Не гол. | Бурлаков П.М. | Не гол. |
| Васильєв О.А. | Не гол. | Вернидубов І.В. | Відс. |
| Вечерко В.М. | Не гол. | Вілкул О.Ю. | Не гол. |
| Воропаєв Ю.М. | Не гол. | Галуненко О.В. | Не гол. |
| Герман Г.М. | За | Гєллєр Є.Б. | Не гол. |
| Горбаль В.М. | Не гол. | Горбатюк А.О. | Не гол. |
| Грицак В.М. | Не гол. | Гуменюк І.М. | Не гол. |
| Гусаров С.М. | Не гол. | Дарда О.П. | Не гол. |
| Дейч Б.Д. | Не гол. | Демидко В.М. | Не гол. |
| Демчишен В.В. | Не гол. | Демянко М.І. | Не гол. |
| Джига М.В. | Не гол. | Євтухов В.І. | Не гол. |
| Єгоренко Т.В. | Не гол. | Єфремов О.С. | Не гол. |
| Журавко О.В. | Не гол. | Забарський В.В. | Не гол. |
| Заблоцький В.П. | Не гол. | Засуха Т.В. | Не гол. |
| Зац О.В. | Не гол. | Зварич І.Т. | Відс. |
| Звягільський Ю.Л. | Не гол. | Злочевський М.В. | Не гол. |
| Зубанов В.О. | Не гол. | Іванов В.М. | Не гол. |
| Ілляшов Г.О. | Не гол. | Ісаєв Л.О. | Не гол. |
| Калашніков О.І. | Не гол. | Калетнік Г.М. | Не гол. |
| Кальніченко І.В. | Не гол. | Кальцев С.Ф. | Не гол. |
| Калюжний В.А. | Не гол. | Каракай Ю.В. | Не гол. |
| Карпачова Н.І. | Не гол. | Кий С.В. | Не гол. |
| Кириченко Л.Ф. | Не гол. | Кисельов В.О. | Не гол. |
| Ківалов С.В. | Не гол. | Климець П.А. | Не гол. |
| Клімов Л.М. | Не гол. | Клюєв С.П. | Не гол. |
| Ковалевська Ю.С. | Не гол. | Ковальова Ю.В. | Не гол. |
| Кожара Л.О. | Не гол. | Козаков І.В. | Не гол. |
| Козуб О.А. | Не гол. | Колесніков Б.В. | Не гол. |
| Колесніченко В.В. | Відс. | Колоцей Ю.О. | Не гол. |
| Комар М.С. | Не гол. | Кондратьєва Т.В. | Не гол. |
| Корж В.П. | Не гол. | Корж П.П. | Не гол. |
| Коржев А.Л. | Не гол. | Корсаков О.Я. | Не гол. |
| Кравцов О.О. | Не гол. | Круглов М.П. | Не гол. |
| Кукоба А.Т. | Не гол. | Кушнарьов Є.П. | Не гол. |
| Ландик В.І. | Не гол. | Ландік В.І. | Не гол. |
| Лапін Є.В. | Не гол. | Ларін С.М. | Не гол. |
| Ледида О.О. | Не гол. | Лелюк О.В. | Не гол. |
| Лещинський О.М. | Не гол. | Лєщинський О.О. | Не гол. |
| Лисов І.В. | Не гол. | Литвинов Л.Ф. | Не гол. |
| Личук В.І. | Не гол. | Лісін М.П. | Не гол. |
| Літвінов В.Г. | Не гол. | Лукаш О.Л. | Не гол. |
| Лук’янов В.В. | Не гол. | Майборода С.Ф. | Не гол. |
| Макеєнко В.В. | Не гол. | Малишев В.С. | Не гол. |
| Мальцев В.О. | Не гол. | Маньковський Г.В. | Не гол. |
| Матвійчук Е.Л. | Відс. | Матюха В.В. | Не гол. |
| Мельник П.В. | Не гол. | Мельник С.А. | Не гол. |
| Мироненко М.І. | Не гол. | Мірошниченко Ю.Р. | Відс. |
| Мітрошкін І.О. | Не гол. | Момот С.В. | Не гол. |
| Муц О.П. | Не гол. | Наконечний В.Л. | Не гол. |
| Нетецька О.А. | Не гол. | Орлов А.В. | Відс. |
| Павленко Е.І. | Не гол. | Панасовський О.Г. | Не гол. |
| Пачесюк С.Н. | Не гол. | Пеклушенко О.М. | Не гол. |
| Петрик П.П. | Не гол. | Петров Б.Ф. | Не гол. |
| Петросов В.А. | Не гол. | Пєхота В.Ю. | Не гол. |
| Писарчук П.І. | Не гол. | Пінчук А.П. | Не гол. |
| Піскун С.М. | Не гол. | Плотніков О.В. | Не гол. |
| Попеску І.В. | Не гол. | Потапов В.І. | Не гол. |
| Прасолов І.М. | Не гол. | Пригодський А.В. | Не гол. |
| Присяжнюк М.В. | Не гол. | Притика Д.М. | Не гол. |
| Прокопенко В.Є. | Не гол. | Пшонка А.В. | Не гол. |
| Радзієвський О.В. | Не гол. | Разгоняєв М.В. | Не гол. |
| Рижук С.М. | Не гол. | Римарук О.І. | Не гол. |
| Романюк М.П. | Не гол. | Руднік А.А. | Не гол. |
| Савчук О.В. | Не гол. | Саламатін Д.А. | Не гол. |
| Самойленко Ю.П. | Не гол. | Самофалов Г.Г. | Не гол. |
| Сандлер Д.М. | Не гол. | Сафіуллін Р.С. | Не гол. |
| Святаш Д.В. | Не гол. | Селіваров А.Б. | Не гол. |
| Синиця А.М. | Не гол. | Сівкович В.Л. | Не гол. |
| Скубашевський С.В. | Не гол. | Скудар Г.М. | Не гол. |
| Слаута В.А. | Не гол. | Слободянюк В.Й. | Не гол. |
| Смітюх Г.Є. | Не гол. | Стоян О.М. | Не гол. |
| Сулковський П.Г. | Відс. | Сухий Я.М. | Не гол. |
| Табачнік Я.П. | Не гол. | Тедеєв Е.С. | Не гол. |
| Тихонов В.М. | Відс. | Турманов В.І. | Не гол. |
| Фалько В.І. | Не гол. | Фесенко Л.І. | Не гол. |
| Хара В.Г. | Не гол. | Хомутиннік В.Ю. | Не гол. |
| Цапюк С.К. | Не гол. | Царьов О.А. | Не гол. |
| Цюрко П.І. | Не гол. | Черноморов О.М. | Не гол. |
| Чертков Ю.Д. | Не гол. | Чечетов М.В. | Не гол. |
| Чмир Ю.П. | Не гол. | Чорновіл Т.В. | За |
| Шенцев Д.О. | Не гол. | Шкіря І.М. | Не гол. |
| Щербань А.В. | Не гол. | Ядуха В.С. | Відс. |
| Якименко М.Є. | Не гол. | Янковський М.А. | Не гол. |
| Янукович В.В. | Не гол. | Ярощук В.І. | Не гол. |
За:2 Проти:0 Утрималось:0 Не голосувало:173 Відсутні:11