Світова організація торгівлі
| Вид материала | Документы |
- Світова Організація Торгівлі: загальні дані [Текст] / М. Зубець, Б. Панасюк // Ефективне, 101.7kb.
- Назва реферату: Світова організація торгівлі Розділ, 114.94kb.
- План організація обліку в торгівлі формуваня цін на товари І контроль за їх дотриманям, 595.94kb.
- Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 664.2kb.
- Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 586.05kb.
- Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю, 868.42kb.
- Розділ: Світовий ринок Світова економіка, 158.34kb.
- Розвиток електронної торгівлі в умовах становлення глобального інформаційного простору, 181.69kb.
- Державний навчальний заклад Одеське Вище професійне училище торгівлі та технологій, 469.27kb.
- Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 920.83kb.
- Вільні та спеціальні економічні зони
- Представник України зазначив, що вільні економічні зони та території пріоритетного розвитку створювалися для заохочення інвестицій у регіонах, що відзначалася структурним безробіттям (вугільні регіони та військові зони) або зазнавали структурних змін після якихось техногенних або екологічних катастроф, таких як Чорнобильська аварія. Спеціальний інвестиційний режим для Криму мав за мету сприяння розвитку промислового виробництва та інвестиціям у сектори охорони здоров’я населення і туризму. Крім того, створювалися технопарки для заохочення інвестицій, сприяння розвитку наукових досліджень та стимулювання розробки нових технологій. Він представив детальну інформацію по вільних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку з особливим режимом інвестиційної діяльності в Україні в Додатку 9 до документу WT/ACC/UKR/110/Add.1. Додаткова інформація про вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку та технопарки міститься у документі WT/ACC/UKR/116.
- Технопарки створюються на період 15 років починаючи з 1 січня 2000 року згідно із Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» № 991-XIV від 16 липня 1999 року та Постановою Кабінету Міністрів № 2311 від 17 грудня 1999 року. Пріоритетні напрямки були визначені відповідно до Закону «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» № 2623-III від 11 липня 2001 року. Вільні економічні зони та території пріоритетного розвитку України регулюються Законом «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» № 2673-ХІІ від 13 жовтня 1992 року, зі змінами і доповненнями від 15 травня 2003 року і 25 березня 2005 року. Кожна вільна економічна зона або інша спеціальна зона, яка має економічний режим, що відрізняється від загального діючого економічного режиму в Україні, регулюється окремим Законом, як це передбачено у Статті 92 Конституції. Будь-яка юридична особа або асоціація юридичних осіб, що запроваджують інвестиційні та інноваційні проекти, спрямовані на розвиток технології у пріоритетних напрямках, мали право на отримання пільг.
- Пільги, надавані в рамках вільних економічних зон (ВЕЗ) та територій пріоритетного розвитку, можуть включати до себе звільнення від сплати податків на прибуток, інвестиції та землю, ПДВ та імпортного мита, обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті (впровадженого тимчасово у період між вереснем 1998 року та березнем 1999 року) та певних платежів (Таблиці 26(a) і 26(b)). Пільги ВЕЗ не обмежуються окремими промисловими секторами. У випадку територій пріоритетного розвитку, пільги надаються інвестиціям у пріоритетні види економічної діяльності, перелік яких було визначено Постановою Кабінету Міністрів. Пільги надаються належним чином затвердженим інвестиційним проектам, що виконуються будь-якою юридичною особою, зареєстрованою на території ВЕЗ або на території пріоритетного розвитку, за умови сплати реєстраційного збору згідно з Постановою № 1199 від 5 липня 1999 року. Інвестиційні проекти затверджуються керівним органом після розгляду питання про сумісність проекту з завданнями та економічними пріоритетами зони, його фінансовою доцільністю та очікуваним внеском у економічний, науковий, технічний та соціальний розвиток, за умови обґрунтування обсягів та перелів обладнання, устаткування та вузлів, що мають завозитися до зони. Встановлені мінімальні рівні інвестицій, що вимагаються для територій пріоритетного розвитку та деяких вільних економічних зон (Таблиці 27(a) та 27(b)).
Таблиця 27(a): Мінімальні рівні інвестицій у пріоритетні види економічної діяльності
| | Вартість інвестиційного проекту / економічна діяльність |
| Території пріоритетного розвитку у Чернігівській області | Щонайменше: - 200 000 доларів США – у сільське господарство, галузі переробки харчових продуктів та продукції сільського господарства, легку промисловість, целюлозно-паперову галузь, переробку деревини, охорону здоров’я та освіту; - 300 000 доларів США – у будівництво, галузі туризму і відпочинку; та - 500 000 доларів США – у видобувну промисловість, машинобудування, неметалеві мінеральні матеріали, хімічне виробництво, транспорт. |
| Волинська область | Щонайменше 200 000 доларів США – в усі пріоритетні види бізнесової діяльності |
| Місто Харків | Щонайменше: - 3 мільйони доларів США – у металургію та металообробку, машинобудування, виготовлення електричного, електронного і транспортного обладнання; - 1 мільйон доларів США – у виробництво електроенергії, газу, водопостачання, виробництво коксу, інших неметалевих мінеральних матеріалів, у транспорт, зв’язок, у переробку металевого брухту. - 700 000 доларів США – у будівництво, каналізацію, збирання та переробку відходів, у хімічне виробництво, меблеву, целюлозно-паперову галузі, у типографське виробництво; та - 500 000 доларів США - у галузі переробки харчових продуктів та продукції сільського господарства, виробництво текстилю та одягу, шкіряну та взуттєву галузі, охорону здоров’я та освіту, у соціальне забезпечення та у дослідження і природознавчі та технічні науки. |
| Житомирська область | Щонайменше: - 200 000 доларів США - у сільське господарство, галузь переробки харчових продуктів, текстильну галузь, целюлозно-паперову галузь, переробку деревини, виробництво меблів, одягу та хутра, охорону здоров’я та освіту; - 300 000 доларів США – у будівництво; та - 500 000 доларів США – у видобувну промисловість, машинобудування, виробництво мінеральних матеріалів, хімічне виробництво, транспорт.. |
| Місто Шостка, Сумська область | Щонайменше: - 200 000 доларів США - у галузі переробки харчових продуктів та продукції сільського господарства, переробку і обробку деревини, охорону здоров’я; - 500 000 доларів США – у будівництво, переробку відходів, виробництво електроенергії тепловими електростанціями і теплопостачання; та - 1 мільйон доларів США – у машинобудування, порошкову металургію та хімічне виробництво. |
| Автономна Республіка Крим | Щонайменше: - 100 000 доларів США – у діяльність з захисту історичних і природних ресурсів, у дослідження і розвиток інформаційної інфраструктури, культури і спорту, побутових послуг, очищення території, лісове господарство, виробництво спортивних і галантерейних товарів, іграшок, сувенірів; - 200 000 доларів США - в охорону здоров’я та соціальну допомогу, у сільське господарство, у рибну промисловість, у галузі переробки харчових продуктів та продукції сільського господарства, текстильну галузь, обробку деревини, виробництво меблів; - 500 000 доларів США – у роботу центрів курортного лікування, готельний і ресторанний бізнес, транспорт і зв'язок, у будівництво, переробку відходів, туристичні послуги, послуги в галузі відпочинку та розваг, та - 1 мільйон доларів США – у видобувну промисловість, переробну промисловість, виробництво електроенергії, газопостачання і водопостачання. |
| Закарпатська область | Щонайменше 200 000 доларів США – в усі пріоритетні види бізнесової діяльності |
| Луганська область | Щонайменше: - 500 000 доларів США - у сільське господарство, у галузі переробки харчових продуктів та продукції сільського господарства, охорону здоров’я; - 700 000 доларів США – у будівництво і транспорт; та - 1 мільйон доларів США - у видобувну промисловість, виробництво електроенергії і коксу, хімічне виробництво і машинобудування. |
| Донецька область | Щонайменше: - 1 мільйон доларів США (250 000 доларів США – для малих підприємств) - в усі пріоритетні види бізнесової діяльності |
Таблиця 27(b): Мінімальні рівні інвестицій у вільні економічні зони
| ВЕЗ | Вартість інвестиційного проекту |
| «Рені» | Щонайменше 200 000 доларів США |
| «Порто-франко» у Одеському торговому морському порту | Щонайменше 1 мільйон доларів США |
| «Славутич» | Щонайменше 200 000 доларів США |
| «Порт Крим» | Щонайменше 100 000 доларів США |
| «Миколаїв» | Щонайменше: 500 000 доларів США – у галузі переробки харчових продуктів та продукції сільського господарства; 700 000 доларів США – у будівництво, енергетику і перевезення; 1 мільйон доларів США – у машинобудування та приладобудування; 3 мільйони доларів США – для суднобудівної галузі. |
| «Яворів» | Щонайменше 500 000 доларів США (за винятком проектів, пов’язаних з технопарками) |
- У відповідь на конкретні запитання, він зазначив, що пільги не пов’язані з експортними показниками або місцевим змістом. Згідно з Постановою № 1199 від 5 липня 1999 року, інвесторам було дозволено в ході виконання інвестиційного проекту віддавати перевагу продукції (роботам і послугам) українського походження у випадку однакової ціни, терміну виконання, якості та дотримання міжнародних стандартів (розділ 3, підрозділ 13). Це положення є лише рекомендацією і ніколи не виконувалося. Він додав, що Уряд України прийняв Постанову «Про внесення змін до пункту 3 Типової угоди (договору) на здійснення інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку у спеціальній (вільній) економічній зоні» від 30 травня 2005 року, яка усунула посилання на преференції для виробів українського походження, які не відповідають вимогам СОТ.
- Після висловленого прохання підтвердити, чи функціонують досі вільні зони та на якій основі, представник України сказав, що спеціальні (вільні) економічні зони на сьогодні не функціонують.
- Один з Членів попросив пояснити, в якій мірі товари, виготовлені у спеціальних економічних зонах, вважаються такими, що змінили імпортну сировину або напівфабрикати у достатній мірі, щоб отримати звільнення від сплати мита і податків. Представник України відповів, що згідно зі Статтею 18 Закону України «Про єдиний митний тариф», до достатньо змінених товарів відносять: (i) готові вироби, такі як природні ресурси, видобуті на території спеціальної економічної зони; продукція рослинництва, вирощена на її землях; живі тварини, відгодовані у зоні; продукти тваринного походження, вироблені в зоні; продукти мисливства, рибальства та морські продукти, вироблені в зоні; морські продукти, видобуті або виготовлені у світовому океані судами даної країни, а також судами, які вона орендувала або зафрахтувала; вторинна сировина і відходи виробництва та інших процесів, завершених у зоні; та товари, виготовлені у зоні виключно з продуктів і виробів, про які йшлося вище; і (ii) достатньо перероблені товари, тобто товари, які включені до іншої тарифної позиції, ніж імпортовані матеріали й вироби, використані для їхнього виготовлення, і товари з доданою вартістю, щонайменше, 50 відсотків. Операції забезпечення цілості товарів для перевезення або зберігання, підготовка до продажу та транспортування, прості складальні операції та операції обмеженого змінення не вважаються достатньою обробкою або переробкою.
- Один з Членів зауважив, що положення, згідно з яким виріб, для того, щоб його можна було ввести без сплати мита на митну територію України, повинен походити з ВЕЗ, тобто мати додану вартість, щонайменше, 50 відсотків, являє собою вимогу місцевого змісту, отже є порушенням Статті 3 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи і Статті ІІІ ГАТТ 1994 року. Деякі з Членів звернулися до України з проханням забезпечити повну відповідність її внутрішнього законодавства стосовно вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку зобов’язанням перед СОТ після вступу, тобто щоб до товарів із цих зон, що продаються на решті території України, застосовувалися звичайні податки, тарифи, митні та інші збори; щоб надання пільг не було пов’язане з показниками експорту, торговим балансом або критеріями місцевого змісту; і щоб положення Угоди СОТ про субсидії та компенсаційні заходи (СКЗ) та Угод ТРІМс і ТРІПС виконувалися. Зокрема, Україну попросили підтвердити, що мотиви України щодо звільнення від ввізного мита відповідають вимогам Додатку ІІ та Додатку ІІІ Угоди про СКЗ, зокрема вимозі, за якою вхідні товари та сировина, звільнені від ввізного мита, повинні бути використані для цілей виробництва товару, що експортується.
- Представник України відповів, що Верховна Рада не ухвалила кілька законопроектів, спрямованих на внесення змін до діючого режиму ВЕЗ. Серед них - (i) проект Закону України «Про внесення змін і доповнень в деякі Закони України, що стосуються утворення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та застосування спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку», згідно з яким буде змінено митний режим спеціальних економічних зон «Азов», «Донецьк» та «Закарпаття»; (ii) законопроект № 2569 від 28 березня 2003 року, згідно з яким буде скасовано пільги, які діяли щодо сільськогосподарської продукції з Розділів від 1 до 24, анульовано пільги по миту щодо сільськогосподарських товарів в рамках спеціального режиму інвестиційної діяльності і встановлено критерії для визначення рівня переробки; і (iii) законопроект № 3162 від 25 лютого 2003 року, у якому визначено рівень переробки.
- Однак Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» № 2505 від 25 березня 2005 року скасував пільги для суб’єктів господарювання, зареєстрованих у спеціальних економічних зонах, територіях пріоритетного розвитку та технопарках. Зокрема, Закон скасував звільнення від податку на землю, податку на прибуток підприємств, імпортного мита та імпортного ПДВ. Так, з 2005 року пільги не використовувалися. Нові поправки не змінили принципів чинного механізму оподаткування та не збільшили податковий тягар для виробників. Товари, що імпортуються з вільних економічних зон на митну територію України, підлягають внутрішнім податкам, як зазначено у Таблиці 28.
Таблиця 28: Ввезення товарів з вільних економічних зон на митну територію України
| Назва вільної економічної зони | Товари, попередньо ввезені з-поза митної території України | Виготовлені товари, в тому числі готові або достатньо перероблені товари | |
| «Донецьк» | Підлягають сплаті усі податки та збори, належні за товари, що ввозяться | ПДВ та акцизи сплачуються | |
| «Азов» | Підлягають сплаті усі податки та збори, належні за товари, що ввозяться | ПДВ та акцизи сплачуються | |
| «Закарпаття» | Підлягають сплаті усі податки та збори, належні за товари, що ввозяться | ПДВ та акцизи сплачуються | |
| «Яворів» (автопорт Краковець) | Підлягають сплаті усі податки та збори, належні за товари, що ввозяться | Імпортне мито, ПДВ та акцизи сплачуються | |
| «Інтерпорт Ковель» | Підлягають сплаті усі податки та збори, належні за товари, що ввозяться | ПДВ та акцизи сплачуються | |
| «Миколаїв» | Підлягають сплаті усі податки та збори, належні за товари, що ввозяться | Імпортне мито, ПДВ та акцизи сплачуються | |
| «Порто-франко» | Підлягають сплаті усі податки та збори, належні за товари, що ввозяться | Імпортне мито, ПДВ та акцизи сплачуються | |
| «Порт Крим» | Підлягають сплаті усі податки та збори, належні за товари, що ввозяться | Імпортне мито, ПДВ та акцизи сплачуються | |
| «Рені» | Підлягають сплаті усі податки та збори, належні за товари, що ввозяться | Імпортне мито, ПДВ та акцизи сплачуються | |
| «Славутич» | Режим зони особливої митної зони не діє | ||
| «Курортополіс Трускавець» | Режим зони особливої митної зони не діє | ||
- З метою мінімізації негативних наслідків для підприємств в результаті скасування податкових пільг, Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №. 1119 від 30 листопада 2005 «Про деякі питання щодо ввезення (пересилання) товарів до спеціальних (вільних) економічних зон та вивезення товарів поза їх межі». Положення цієї Постанови дозволили підприємствам надавати митним органам векселі на суму ввізного мита та ПДВ із строком сплати 90 днів, для товарів, які ввозяться для переробки в рамках інвестиційних проектів, за умови, що 100 процентів вироблених товарів експортувалися без права на реімпорт. Це положення не застосовувалося до товарів, з яких справляється акцизний збір, та до товарів, що перелічені в Главах з 1 по 24 української товарної номенклатури.
- Він додав, що мораторій на створення нових спеціальних економічних зон до 1 січня 2010 був включений до Закону «Про Державний бюджет на 2004 рік», Стаття 9, і закінчився наприкінці 2004 року. Також був встановлений мораторій на затвердження нових інвестиційних проектів, однак, він був скасований після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» №1801-IV від 17 червня 2004 року. Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» (Стаття 9) встановив мораторій на створення нових спеціальних (вільних) економічних зон, на запровадження спеціальних інвестиційних режимів на нових територіях і на створення нових технопарків. Також було встановлено мораторій на затвердження нових інвестиційних проектів у спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях зі спеціальними інвестиційними режимами.
- Серед інших прийнятих останнім часом законодавчих актів Постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 15 травня 2003 року, якою було змінено зразок угоди (контракту) про реалізацію інвестиційних проектів у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку; Постанова КМУ № 404 від 30 травня 2005 року, в якій скасовано вимоги надавати перевагу продукції (роботі, послугам) українських виробників за типовою угодою (контрактом); Постанова КМУ № 1435 від 10 вересня 2003 року, у якій встановлено максимальні обсяги ввозу на митну територію України певної м’ясної продукції, повністю або достатньо переробленої у зоні «Донецьк»; та Постанова КМУ № 1368 від 27 серпня 2003 року, якою передбачено обов’язкову експертизу змін в інвестиційних проектах центральними органами виконавчої влади. Цією Постановою заборонено збільшення обсягів ввозу товарів з розділів від 1 до 24 Української номенклатури, і поставлено затвердження інвестиційних проектів у залежність від узгодження з усіма центральними органами, які беруть участь в експертизі. Надаються також гарантії організаціям, що працюють у спеціальних економічних зонах, на випадок змін у переліку пріоритетних видів діяльності. Він відзначив, що Постанову КМУ № 146 від 11 лютого 2004 року, якою обмежувалися обсяги ввозу з ВЕЗ «Донецьк», скасовано. Планів відновити її дію немає. Крім того, підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»«. Цей проект Закону спрямований на врегулювання впровадження орієнтованих на експорт інвестиційних проектів, пов’язаних з переробкою товарів на митній території України. Зокрема законопроект передбачає, що товари вироблені, або достатньо перероблені, або змінені у спеціальній (вільній) економічній зоні (i) вивезені за межі митної території України не обкладаються експортним митом та податком на додану вартість; та (ii) ввезені на митну територію України підлягають обкладенню імпортним митом за преференційною ставкою, а також акцизним збором та податком на додану вартість у звичайному режимі імпорту.
- Представник України зазначив, що Україна не дотримується політики, за якою початкові матеріали або товари, звільнені від ввізного мита, повинні бути використані в процесі виробництва продукції, що експортується. У відповідь на конкретне питання він повідомив, що нормальні митні процедури (в тому числі застосування відповідних тарифів та мита) застосовуються до продукції, що вивозиться з вільних економічних зон до решти території України.
- Представник України підтвердив, що після вступу до СОТ управління вільними зонами або вільними економічними зонами, створеними в Україні, в тому числі тими, що згадуються у пунктах 332 – 344 і Таблицях 27 (а) і 28 здійснюватиметься відповідно до вимог СОТ, в тому числі Угод про ТРІПС, ТРІМс та субсидії і компенсаційні заходи. На компанії, що створюються або діють у цих зонах, не поширюються вимоги щодо здійснення експорту, торгового балансу або місцевого змісту. Товари, ввезені або вироблені в цих зонах згідно з податковими і тарифними правилами, за якими імпорт та імпортовані матеріали звільнені від сплати мита і певних податків, підлягатимуть нормальному митному оформленню в момент ввезення на решту території України, в тому числі застосування митних тарифів і податків. Робоча група взяла до уваги ці зобов’язання.