Світова організація торгівлі
Вид материала | Документы |
СодержаниеСубсидування експорту C. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА, ЩО ВПЛИВАЄ НА ЗОВНІШНЮ ТОРГІВЛЮ ТОВАРАМИ - Промислова політика, в тому числі субсидії |
- Світова Організація Торгівлі: загальні дані [Текст] / М. Зубець, Б. Панасюк // Ефективне, 101.7kb.
- Назва реферату: Світова організація торгівлі Розділ, 114.94kb.
- План організація обліку в торгівлі формуваня цін на товари І контроль за їх дотриманям, 595.94kb.
- Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 664.2kb.
- Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 586.05kb.
- Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю, 868.42kb.
- Розділ: Світовий ринок Світова економіка, 158.34kb.
- Розвиток електронної торгівлі в умовах становлення глобального інформаційного простору, 181.69kb.
- Державний навчальний заклад Одеське Вище професійне училище торгівлі та технологій, 469.27kb.
- Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 920.83kb.
- Субсидування експорту
- Представник України зазначив, що Україна не має жодних заходів із субсидування експорту.
- У відповідь на запитання, представник України зазначив, що митні пільги на деякі види сировини та товарів, що використовуються в процесі виробництва, застосовувалися лише в суднобудівельній галузі (і то лише для підприємств, які уклали контракти до 1 березня 2005 року). Однак всі подібні пільги, що надавалися кораблебудівній промисловості, були скасовані 1 січня 2007 року (за винятком пільгової ставки податку на землю, яка буде поступово скасовуватися до 1 січня 2008 року та програм підтримки надання кредитів та відстрочень сплати податку на прибутки поки не надійшла проплата, обидві будуть скасовані 1 січня 2012 року). Він підкреслив, що ці пільги не були пов’язані з експортом та додав, що Україна не застосовувала у зв’язку з цими пільгами ніяких схем щодо утримання або відшкодування мита. Тому з його точки зору Україна не надавала ніяких недозволених субсидій в розумінні Статті 3 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи.
- Зважаючи на те, що в загальному обсязі виробництва суднобудівної промисловості України частка експорту складає 76 відсотків, член Робочої групи зазначив, що такий значний відсоток експорту вимагає розгляду, оскільки може бути наслідком субсидування цього сектору економіки. Деякі члени Робочої групи попросили Україну взяти зобов’язання скасувати з дати вступу до СОТ субсидії, в тому числі експортні субсидії, що підпадають від визначення заборонених субсидій відповідно до Статті 3 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, і що Україна у майбутньому не буде запроваджувати такі заборонені субсидії, а фінансування експорту та інша політика стимулювання експорту здійснюватиметься у відповідності до вимог угод СОТ.
- Представник України підтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна скасує всі експортні субсидії, в значенні Статті 3.1(a) Угоди про субсидії та компенсаційні заходи. З цією метою Україна на момент вступу до СОТ скасує всі експортні субсидії та, після вступу не здійснюватиме ніяких платежів або виплат, не відмовлятиметься від надходжень та не надаватиме ніяких інших переваг за такими програмами. Це зобов’язання охоплює субсидії, що надаються на всіх рівнях влади, і які залежать, за законом або фактично, від експортних показників та включають (але не обмежуються ними) будь-які подібні субсидії в суднобудівельній та автомобільній галузях. Робоча група взяла до уваги це зобов’язання.
C. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА, ЩО ВПЛИВАЄ НА ЗОВНІШНЮ ТОРГІВЛЮ ТОВАРАМИ
- Промислова політика, в тому числі субсидії
- Деякі члени Робочої групи попросили Україну надати інформацію про свої програми субсидування у несільськогосподарській сфері у форматі, який є прийнятним до членів СОТ за Угодою про субсидії та компенсаційні заходи.
- У відповідь представник України надав проект повідомлення про субсидії промисловості, що міститься у документі WT/ACC/UKR/116. Документ охоплює програми для спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, технологічних парків, а також конкретні галузеві програми для рибної промисловості, суднобудування, виробництва автомобілів, літакобудування, космічної промисловості, вугледобувної промисловості та видавництва (книжок). Взагалі ж, він відзначив, що у 2001 році було проведено списання податкового боргу всім неплатоспроможним підприємствам-боржникам. Такий захід був одноразовою акцією у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року.
- Субсидії у вугледобувній галузі регулюються в рамках політики передбаченої Гірничим Законом України та Програмою реструктуризації галузі «Українське вугілля», затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 1205 від 19 вересня 2001 року. Мета субсидій - модернізація гірничої промисловості з відповідним зниженням виробничих витрат. Згідно з .Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 182-р від 31 березня 2003 року, загальний рівень підтримки не може перевищувати 5 відсотків витрат виробництва. Прямі субсидії сплачувалися згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядку надання і визначення обсягів державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції, а також будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку кам’яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу» № 1311 від 21 серпня 2003 року. Перед тим, субсидії надавалися згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1733 від 27 грудня 2001 року та № 26 від 6 січня 1999 року. Міністерство палива та енергетики затверджує виплати, які розподіляються Галузевою комісією у межах, визначених бюджетом. Комісія оцінює ефективність субсидій щомісячно і подає до Міністерства пропозицію щодо зміни в обсягах підтримки на наступний бюджетний період. Не визначено дату закінчення програми субсидій для вугледобувної галузі.
- Міністерство оцінює видобуток різних типів вугілля протягом року і спрямовує підтримку до тих типів вугілля, виробництво яких відстає від внутрішніх потреб. Підтримка надається вуглевидобувним підприємствам, які відповідають усім чотирьом визначеним критеріям, а саме: (і) мають значні виробничі запаси кондиційного вугілля, (іі) неспроможні самостійно здійснювати цілеспрямовану модернізацію за рахунок власних коштів, (ііі) звітують про операційні втрати за останній фінансовий рік та (iv) представили адекватну документацію на підтвердження фінансового стану підприємства. Підтримка надається на рівних підставах державним і приватним підприємствам. На прохання навести дані щодо виробництва вугілля, експорту і обсягів підтримки, він додав, що за перші дев'ять місяців 2003 року загальний обсяг видобутку вугілля досяг 44,6 мільйона тон, з них 1,1 мільйона тон було експортовано. Дві третини експортованого вугілля було видобуто шахтами, які не отримують державної підтримки, в той час як ця підтримка дорівнювала приблизно 9 відсоткам собівартості видобутого вугілля тих субсидованих підприємств, які експортували вугілля.
- Закон України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні» № 1242-XIV від 18 листопада 1999 року (із змінами і доповненнями) встановив юридичні підстави для підтримки суднобудівної промисловості. Цей Закон передбачає надання субсидій у формі (i) відстрочок по сплаті податку, зокрема на суми авансових платежів отриманих від замовників суден, які включаються до валового прибутку і підлягають сплаті податку на прибуток лише в момент здачі судна замовнику; (ii) у формі звільнення від сплати податку на додану вартість і митного тарифу на імпортовані матеріали, устаткування і комплектуючого обладнання, якщо аналогічні товари не виробляються підприємствами на території України; (iii) у формі звільнення від сплати податку на землю; (iv) у формі нульової ставки податку на додану вартість при оподаткуванні кінцевої продукції та (v) зменшення вартості кредитів, що надаються суднобудівній галузі. Кабінет Міністрів затверджує перелік суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються зазначені заходи підтримки, а також щорічний перелік виробів, на які поширюються звільнення від сплати податку на додану вартість і митного тарифу за результатами діяльності цих підприємств (див. WT/ACC/UKR/110/Add.2, Додаток 9). Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» № 2505-IV від 25 березня 2005 року призупинено звільнення від сплати ПДВ з імпортованих матеріалів, скорочено термін звільнення від сплати імпортного мита до 2007 року (замість 2012 року) та поступове скасування нульової ставки земельного податку до 1 січня 2008 року. Програми з підтримки надання кредитів та відстрочень сплати податку на прибутки, поки не надійшла проплата, будуть скасовані 1 січня 2012 року. Він додав, що останній контракт на будівництво судна за інвестиційною програмою перестав діяти 1 січня 2007 року. Детальну інформацію про обсяги та статус державної підтримки суднобудівної промисловості було надано в новій версії проекту повідомлення про промислові інвестиції в Україні, документ WT/ACC/UKR/116/Rev.1.
- Закон України «Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні» № 2660-ІІІ від 12 липня 2001 року (із змінами та доповненнями) визначає правові засади та для підтримки літакобудування. Податкові пільги включають в себе відстрочку зарахування суми авансових платежів та попередньої оплати, отримані від замовників, до моменту здавання літака або кінцевої продукції замовнику; звільнення від сплати податку на землю; та звільнення від оподаткування податком на додану вартість та сплати митного тарифу за імпортовані матеріали, обладнання і комплектуючі вироби за умови, якщо такі товари не виробляються на території України. Перелік товарів, на які поширюється звільнення від оподаткування податком на додану вартість та сплати митного тарифу, щороку затверджуються Кабінетом Міністрів. Однак, Законом «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» № 2505-IV від 25 березня 2005 року скасовано звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита з імпортованих матеріалів та запроваджено поступове скасування нульової ставки земельного податку до 1 січня 2008 року.
- Закон України «Про державну підтримку космічної діяльності» № 1559-ІІІ від 16 березня 2000 року визначає правові засади для підтримки космічної галузі. Податкові пільги включали звільнення від сплати земельного податку, податку на додану вартість та ввізного мита на імпортні поставки, нульовий податок на додану вартість на продаж кінцевої продукції на внутрішньому ринку. Перелік товарів, на які поширюється звільнення від оподаткування податком на додану вартість, обсяги імпорту та порядок звільнення затверджуються Кабінетом Міністрів. Законом «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» № 2505-IV від 25 березня 2005 року скасовано звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита з імпортованих матеріалів та з 1 січня 2008 року скасовується звільнення від сплати земельного податку.
- Податкові пільги для галузі будівництва надаються на основі Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» № 1694-III від 20 квітня 2000 року. Пільги пов’язані з ощадними житловими рахунками громадян та резервами банків для довгострокових депозитних заощаджень. Програма чинна до 1 січня 2006 року. Однак, звільнення від сплати ПДВ операцій з надання уповноваженими банками послуг фідуціарного управління було призупинено на 2004 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».Законом «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» № 2505-IV від 25 березня 2005 року скасовано норму щодо пільгового оподаткування холдингової компанії «Київміськбуд» з 31 березня 2005 року.
- Субсидії галузі виробництва сталі надавалися у період з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року згідно із Законом України «Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України» № 934-XIV від 14 липня 1999 року. Ця програма закінчилася, і протягом 2003 року субсидії не надавалися. Хімічна промисловість отримувала інвестиційні пільги до 1 січня 2003 року згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
- Законодавство щодо політики в галузі виробництва добрив було тимчасовим і діяло впродовж перших шести місяців в 2004 році. Інформація щодо законодавчих актів, якими регулюється застосування заходів в цій сфері, надається в Таблиці 6.
- Постановою № 182 від 9 лютого 2007 року було запроваджено механізм часткової компенсації ціни на мінеральні добрива місцевого виробництва, що поширюється на виробників сільськогосподарських культур на період з 1 лютого по 1 грудня 2007 року. Член Робочої групи вважав, що цей захід складає заборонену субсидію (місцевого змісту) та наполягав, щоб Україна скасувала цей захід до дати вступу. У відповідь представник України сказав, що з дати вступу Україна застосовуватиме механізм часткової компенсації ціни на мінеральні добрива без виконання вимоги щодо використання добрива вітчизняного виробництва. Програму буде додано до державної підтримки в рамках «заходів бурштинової скрині» та внесено до Загальної програми заходів з державної підтримки Україні після її вступу до СОТ.
- Деякі члени Робочої групи вважали, що податкові пільги, надані для автомобілебудівної промисловості, де-факто є дискримінацією, оскільки вони поширюються тільки на двох виробників автомобілів. Вимога щодо необхідності виготовлення продукції за правилом, за яким вимагається, щоб не менш 50 % вартості було додано в Україні, становить вимогу щодо вмісту продукції місцевого виробництва, яка не відповідає Статті 3 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи та Статті III:5 ГАТТ 1994 року. На їх погляд, ці заходи повинні бути приведені у повну відповідність з принципами СОТ при вступі України до цієї організації.
- Представник України відповів, що режим підтримки автомобільного сектору залежить від дати ухвалення інвестицій. Інвестиційні проекти, затверджені до 1 січня 2004, регулювалися Законом України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» № 535/97-ВР від 19 вересня 1997 року – він підтвердив, що вимога до місцевого вмісту, що міститься в цьому Законі, була скасована Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки автомобілебудівної промисловості України» № 2779-II від 15 листопада 2001 року. Щодо підприємств, які здійснюють виробництво автомобілів, мотоциклів та запасних частин за інвестиційними проектами, затвердженими після 2004 року, то ці проекти регулюються Законом України «Про підтримку автомобілебудівної промисловості в Україні» № 1624-IV від 18 березня 2004 року. Пільги, що надавалися виробнику, який відповідав усім встановленим вимогам, включали звільнення від сплати податку на імпорт товарів та компонентів, що використовувалися у виробництві, модернізації та переобладнанні виробничих приміщень; звільнення від податку на прибуток підприємств на суму реінвестованих прибутків та звільнення від сплати мита на імпорт сировини для виробництва автомобілів, мотоциклів та запасних частин, що походить з України. Транспортні засоби, вироблені в Україні, звільнялися від акцизного збору, якщо виробники виготовляли більше ніж 1000 одиниць на рік. Представник України визнав, що в Законі № 1624-IV від 18 березня 2004 року містяться інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею, але зазначив, що Законом «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» № 2505-IV від 25 березня 2005 року скасовано податкові пільги, надані виробникам автомобілів, та запроваджено однакові ставки акцизного збору на транспортні засоби вітчизняного виробництва та імпортовані. Були анульовані податкові пільги по сплаті податку на додану вартість, податку з прибутку підприємства та сплаті ввізного мита (в тому числі пільги щодо ПДВ для деяких видів вітчизняної сировини) (наприклад ті, що містяться в Законі № 1624-IV від 18 березня 2004 року), та поступове скасування нульової ставки податку на землю до 1 січня 2008 року. Положення Статті 4 Закону «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні», на підставах яких надавалися пільги (вміст продукції місцевого виробництва), було відповідним чином анульовано в зв’язку з прийняттям Закону «Про внесення змін до Закону України „Про розвиток автомобільної промисловості України”» від 6 липня 2005 року, який гармонізує існуючі положення закону до вимог СОТ. Він зазначив, що в автомобільній галузі Україна не застосовує будь-які субсидії, які є забороненими в розумінні Статті 3.1(а) та 3.1(б) Угоди про субсидії та компенсаційні заходи. Зведений перелік заходів, що мають відношення до автомобільної галузі, надано в Таблиці 24.
- Деякі члени Робочої групи зажадали, щоб Україна взяла на себе зобов’язання з моменту вступу відмінити всі існуючі програми надання заборонених субсидій, в тому числі експортні субсидії та субсидії на заміну імпорту, що підпадають під визначення заборонених субсидій у Статті 3 Угоди про субсидії і компенсаційні заходи, та не запроваджувати такі заборонені субсидії у майбутньому. Ці члени також зажадали, щоб Україна взяла на себе зобов’язання здійснювати політику у сфері фінансування експорту та інші заходи сприяння експорту у відповідності до вимог СОТ. Один із членів Робочої групи зазначив, що в зобов’язання Україна має включити забезпечення прозорості у відповідності з Угодою. Член Робочої групи попросив Україну підтвердити, що пільги з земельного податку не залежали від експорту або переважного використання вітчизняних товарів замість імпортованих.
- У відповідь представник України підтвердив, що Україна погоджується з усіма аспектами Статті 3 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, в тому числі із забороною субсидій, які залежать від експортних показників, так само як і субсидій, пов’язаних з вимогою переважного використання вітчизняних товарів замість імпортних, як зазначено в Статтях 3.1(a) та 3.1(b). Він підтвердив, що пільги з земельного податку не залежали від експорту або переважного використання вітчизняних товарів замість імпортних та що вони будуть скасовані до 1 січня 2008 року. Він також зазначив, що Україна не застосовувала ніяких заборонених субсидій.
- Представник України підтвердив, що після вступу до СОТ буде забезпечено наступне: для цілей застосування Статей 1.2 та 2 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, субсидії, що надаватимуться державним підприємствам (в тому числі державним торговельним підприємствам) вважатимуться адресними якщо, серед іншого, державні підприємства є основними отримувачами таких субсидій або якщо державні підприємства отримують непропорційно великі суми таких субсидій. Робоча група взяла до уваги це зобов’язання.
- Представник України підтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна скасує всі експортні субсидії та субсидії, спрямовані на заміщення імпорту, в значенні Статті 3.1(a) та Статті 3.1(б) Угоди про субсидії та компенсаційні заходи. З цією метою Україна на момент вступу до СОТ припинить підтримку всіх існуючих програм експортних субсидій та субсидій, спрямованих на заміщення імпорту, та після вступу до СОТ, не здійснюватиме ніяких платежів або виплат, не відмовлятиметься від надходжень та не надаватиме ніяких інших вигод за такими програмами. Це зобов’язання охоплює субсидії, що надаються на всіх рівнях влади, і які залежать, за законом або фактично, від експортних показників чи від переважного використання вітчизняних товарів порівняно з імпортними, та включають (але не обмежуються ними) будь-які подібні субсидії в суднобудівельній та автомобільній галузях, та компенсацію, що сплачується за використання вітчизняних добрив. Він підтвердив, що до дати вступу повідомлення про субсидії, у відповідності до Статті 25 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, має бути подане Комітету з питань субсидій та компенсаційних заходів. Робоча група взяла до уваги ці зобов’язання.