Geum.ru

Світова організація торгівлі

Вид материалаДокументы

Содержание


B. регулювання експорту
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   45

B. РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ

- Митні тарифи, збори та платежі за надані послуги, застосування внутрішніх податків до експорту та мінімальні експортні ціни

  1. Представник України повідомив, що ставки експортних митних тарифів визначаються Законом України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» № 180/96-ВР від 7 травня 1996 року; Законом України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» № 1033-XIV від 10 вересня 1999 року із змінами і доповненнями, внесеними Законом України № 2555-ІІІ від 21 червня 2001 року, а також Законом України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» № 216-IV від 24 жовтня 2002 року. Види продукції та відповідні чинні ставки митного тарифу наведено у Таблиці 20 (а).
  2. Деякі члени Робочої групи заявили, що експортні митні тарифи України є надто високими, наслідком чого є значне викривлення стану торгівлі, а в деяких випадках це взагалі робить торгівлю неможливою. Член Робочої групи висловив окрему стурбованість щодо експорту брухту чорних металів. Інший член Робочої групи зазначив, що, як виглядає, Україна застосовує пов‘язаний із торгівлею інвестиційний захід у розумінні пункту 2(c) Додатку до Угоди про пов‘язані з торгівлею інвестиційні заходи шляхом звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарських виробників в залежності від виробництва певної сільськогосподарської товарної продукції. Цей член Робочої групи зазначив, що очікується, що Україна забезпечить дотримання своїх майбутніх зобов’язань за Угодою про пов‘язані з торгівлею інвестиційні заходи. Україні також поставили вимогу надалі продовжувати поступову відміну своїх експортних митних тарифів, з тим, щоб до моменту вступу України до СОТ зовсім їх ліквідувати, що дозволить Україні взяти на себе зобов’язання не справляти експортне мито, коли вона вже буде членом СОТ. Окремі члени - країни, що розвиваються, навпаки, мають дуже позитивне відношення до застосування експортного мита як до інструменту стимулювання розвитку. Інші члени відмітили, що застосування експортного мита не відповідає правилам СОТ.
  3. У відповідь представник України відзначив, що експортні мита самі по собі відповідають Угодам СОТ, але визнав, що високе експортне мито може становити перешкоду торгівлі і, таким чином, потребує зниження. Експортне мито на насіння олійних культур призвело до кращого використання виробничих потужностей з переробки насіння і збільшення обсягів вітчизняного виробництва олії, маргарину, спеціальних жирів та майонезу. Стосовно ж живої худоби та шкіряної сировини, він відзначив, що спожиття м’яса і м'ясної продукції відчутно скоротилося в Україні протягом дев’яностих років, на шкоду вітчизняних виробників. Запровадження експортного мита на сирі шкіри призвело до відчутного поліпшення структури українського експорту сирих шкір. Україна визнала негативний вплив експортного мита на інвестиції та двосторонню торгівлю.
  4. Стосовно висловленої членом Робочої групи стурбованості, пов’язаної з ТРІМ, він підкреслив, що сільськогосподарським виробникам, які є юридичними особами, дозволено експортувати живі худобу (як передбачено в Законі України від 7 травня 1996 року № 180/96-ВР), за винятком молодих тварин вагою 350 кг і менше, та шкіряну сировину власного виробництва без сплати експортного мита.
  5. Стосовно специфічних ставок експортного мита, він підтвердив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» № 2773-IV від 7 липня 2005 року, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» № 356-V від 16 листопада 2006 року, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» № 400-V від 30 листопада 2006 року та Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» № 441-V від 13 грудня 2006 року, передбачається застосування нових ставок експортного мита з дати вступу України до СОТ. Зокрема, (i) мито на експорт насіння олійних культур буде зменшено на дату вступу до СОТ до 16 відсотків, а потім до 10 відсотків, на один процент щороку; (ii) мито на експорт «великої рогатої худоби живої» та на «баранів та овець живих» буде зменшено на дату вступу до СОТ до 50 відсотків та потім до 10 процентів шляхом п’ятивідсоткових скорочень щороку; (iii) мито на експорт шкіри (великої рогатої худоби, овець та свиней) буде зменшено з 30 до 20 відсотків, шляхом щорічного скорочення на один процент; (iv) експортне мито на відходи і брухт чорних металів буде зменшено до 10 євро за тону протягом шестирічного періоду, починаючи з дати вступу до СОТ; та (v) експортне мито на брухт кольорових металів буде зменшено до 15 відсотків. Детальний графік зменшення зазначених ставок наведено у Таблиці 20(b).
  6. Деякі члени Робочої групи відзначили, що Україна також встановила мінімальні «індикативні» експортні ціни на широке коло товарів, і поставили вимогу, щоб Україна пояснила, чому цей захід не можна розглядати, як обмеження експорту, або як такий, що має відношення до обмежень експорту. У члена Робочої групи виникло питання відносно відсутності впливу мінімальних експортних цін на штучно низькі внутрішні ціни на експортні товари. Цей член Робочої групи також зазначив, що ці мінімальні експортні ціни не відповідають Статті XI ГАТТ 1994 року. Інший член Робочої групи зазначив, що товари, що підпадають під мінімальні «індикативні» ціни, також підпадають під дію вимог про реєстрацію експортних контрактів, і попросив надати обґрунтування такого заходу.
  7. Представник України відповів, що Указ Президента «Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» №124/96 від 10 лютого 1996 року встановив мінімальні індикативні ціни для українського експорту (визнавши таким, що втратив чинність Указ Президента 691/94 від 18 листопада 1994 року). У Господарському Кодексі № 436-IV від 16 січня 2003 році, що набрав чинності сили з 1 січня 2004 року, збережено юридичну базу для встановлення індикативних цін (Стаття 189, пункт 4). Крім того, Стаття 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зазначає, що застосування індикативних цін на імпорт та експорт може мати місце у відповідь на дискримінаційні або недружні кроки інших країн, митних союзів або економічних угрупувань. Україна не застосовуватиме таких заходів, за винятком умов, оговорених в Угоді.
  8. Індикативні ціни встановлюються для українського експорту з урахуванням (i) квот або ліцензування в країні-імпортері – з метою забезпечення продажу українського експорту за прогнозованою ринковою ціною, яка існує на іноземному ринку, та уникнення накладення обмежувальних заходів; (ii) «спеціальних режимів», тобто цінових зобов’язань України для того, щоб дозволити призупинення антидемпінгових розслідувань, які впливають на український експорт; (iii) спеціальних імпортних процедур, які діють в Україні, тобто процедури міжнародних торгів або аналогічних їм процедур та режим попередніх імпортних депозитів, що вносяться у банки, як передбачено Статтею 19 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»; (iv) спеціальних процедур згідно зі Статтею 20 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»; (v) антидемпінгових заходів на іноземних ринках для забезпечення встановлення українськими виробниками цін на рівні, який відповідає прогнозованій ціні, яка існує на експортному ринку; (vi) вимог, що випливають із міжнародних зобов’язань України – наприклад, Угоди про призупинення антидемпінгового розслідування стосовно певних видів металевого прокату з вуглецевої сталі. Він додав, що спеціальні імпортні процедури, які описані в пункті (iii) вище, не застосовуються в Україні й зазначив, що новий проект Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» не передбачає будь-які такі імпортні процедури. Виробники, оптові постачальники та переробні підприємства мають право продавати власну продукцію експортерам за будь-якою ціною, в тому числі за цінами нижчими за індикативні. Він підтвердив, що перелік випадків застосування мінімальних індикативних цін, як зазначено в цьому пункті, є виключним.
  9. На його погляд, Стаття XI:I не стосується обмежень, які тимчасово застосовуються з метою попередження критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для експортуючої країни. Міністерство економіки встановило індикативні ціни на підставі аналітичних даних Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків (Держзовнішінформу), а також митних, фіскальних та статистичних державних органів, банківських, інформаційних та інших організацій та інститутів. Індикативні ціни були встановлені після проведення консультацій з ведучими експортерами. Він зазначив, що мінімальні індикативні ціни не мали на меті встановлення низьких внутрішніх цін на експорт, тому що такі ціни не відносились до торгівлі на внутрішньому ринку. Індикативні експортні ціни гарантують продаж продукції, що вироблена в Україні, за орієнтовно встановленою вартістю для ринку призначення. З причини того, що продавці товарів, які мають певне значення для України, не завжди встановлюють ціни на рівні середніх ринкових цін, саме на них можуть розповсюджуватись заходи з обмеження, що застосовуються до імпортерів. Індикативні експортні ціни встановлені з метою уникнення застосування обмежувальних заходів у торгівлі проти експортерів з України, і в той же час зберігаючи ринки збуту для національного виробника. Конкретно, індикативні ціни на феросиліцій, феросилікохром, феросилікомагній, карбамід, листову сталь, товстолистовий прокат, аміак та арматуру для залізобетону були пов’язані з антидемпінговими заходами іноземних торгових партнерів, в той час як індикативні ціни на сільськогосподарську продукцію були встановлені для недопущення зниження митної вартості та забезпечення ефективного запровадження експортного мита України. Він додав, що індикативні експортні ціни застосовувалися лише у разі необхідності. Мінімальні індикативні ціни, чинні у червні 2007 року, подано у Таблиці 21. Мінімальні індикативні ціни переглядаються щомісяця, а інформацію про поточний рівень цін можна знайти на веб-сайті www.me.gov.ua.
  10. Що стосується реєстрації експортних контрактів, він зазначив, що не всі товари, щодо яких вимагається така реєстрація, підпадали під індикативні ціни. Указ Президента «Про втрату чинності деякими указами Президента» № 1003/2005, яким скасовується вимога щодо реєстрації, вступив в силу 12 липня 2005 року. Таким чином, в Україні більше не діють вимоги щодо реєстрації експортних контрактів.
  11. Член Робочої групи зазначив, що система мінімальних індикативних експортних цін накладає на експортера тягар обґрунтування того, чому товари повинні продаватися за ціною, що не співпадає зі застосовуваною індикативною ціною. Таким чином, товари не можуть експортуватися у разі, коли державні органи не погодяться із обґрунтуванням експортера. Деякі члени Робочої групи зазначили, що Україні слід скасувати мінімальні експортні ціни (або вимоги щодо дозволу на експортні ціни, які не відповідають мінімальним індикативним цінам) до дати свого вступу до СОТ, а також взяти зобов’язання не застосовувати та не повертатися до мінімальних експортних цін після дати вступу, таким чином забезпечуючи дотримання Статті 4 Угоди про сільське господарство та Статті XI:I ГАТТ 1994 року.
  12. Деякі члени Робочої групи висловили побажання, щоб Україна провела двосторонні переговори щодо зменшення експортного мита на брухт чорних та кольорових металів у контексті вступу до СОТ. На їхню думку результати таких переговорів стануть частиною балансу зобов’язань та поступок, які візьме на себе Україна для вступу до СОТ. Ці Члени підкреслили, що якщо згодом Україна підніме ставки експортного мита вище рівню, якого вона зобов’язалася дотримуватися, це призведе до порушення балансу поступок, встановлених під час двосторонніх та багатосторонніх переговорів про вступ до СОТ, і ці Члени матимуть право приймати належні заходи для відновлення рівноваги поступок. Деякі інші Члени заявили, що це не упереджує їхньої точки зору стосовно статусу та легальності експортного мита у контексті угод СОТ.
  13. Представник України підтвердив, що на сьогодні експортні мита застосовуються виключно до товарів, наведених у Таблиці 20(а). Він також підтвердив, що Україна буде зменшувати експортні мита у відповідності із зв’язаними ставками, що містяться у таблиці 20 (b). Він також підтвердив, що по відношенню до цих товарів Україна не буде ані збільшувати експортні мита, ані запроваджувати будь-які заходи, які мають еквівалентний ефект, якщо це не буде виправдано виключенням згідно з Угодою СОТ. Він також підтвердив, що існуючі ставки мита та будь-які зміни в їх застосуванні будуть оприлюднюватися в офіційному виданні. Представник України також підтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна не буде застосовувати будь-яких обов’язкових мінімальних експортних цін. Робоча група прийняла ці зобов‘язання до уваги. Робоча група погодилася що ці зобов’язання не вносять зміни в тлумачення Угоди ГАТТ 1994, і не впливають на права та зобов’язання інших країн-членів виходячи з положень по застосуванню експортних мит, які є заходами що відповідають ГАТТ 1994.