Світова організація торгівлі

Вид материала

Документы

Содержание

Політика у галузі сільського господарства
c)Внутрішня політика

Подобный материал:

Світова Організація Торгівлі: загальні дані [Текст] / М. Зубець, Б. Панасюк // Ефективне, 101.7kb.
Назва реферату: Світова організація торгівлі Розділ, 114.94kb.
План організація обліку в торгівлі формуваня цін на товари І контроль за їх дотриманям, 595.94kb.
Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 664.2kb.
Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 586.05kb.
Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю, 868.42kb.
Розділ: Світовий ринок Світова економіка, 158.34kb.
Розвиток електронної торгівлі в умовах становлення глобального інформаційного простору, 181.69kb.
Державний навчальний заклад Одеське Вище професійне училище торгівлі та технологій, 469.27kb.
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 920.83kb.

1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 45

- Політика у галузі сільського господарства

(a)Імпорт

Представник України зазначив, що сільськогосподарська продукція підлягає звичайному митному оформленню. Кількісні обмеження до сільськогосподарської продукції більше не застосовуються. Верховна Рада встановила тарифну квоту на імпорт цукру-сирцю з тростини у розмірі 560 000 тон у 2003 році, та відкрила тарифну квоту у розмірі 125 000 тон на 2004 рік, як зазначено у Таблиці 13(b). Нормативні акти, які регулюватимуть тарифні квоти у 2005 році, не готувалися (див. розділ «Тарифні квоти, тарифні пільги»).

(b)Експорт

Представник України зазначив, що велика рогата худоба та вівці, насіння соняшника, деякі види шкіри та хутро обкладаються експортним митом (див. детальніше у розділі «Регулювання експорту»).
Представник України додав, що з метою попередження негативних тенденцій та беручи до уваги обсяги оптової торгівлі зерна у 2006/2007 роках, Кабінет Міністрів встановив експортні квоти на пшеницю (і суміш пшениці та жита) у розмірі 3 000 тон; на ячмінь – 600 000 тон; на кукурудзу – 500 000 тон; а також квоту на експорт жита у розмірі 3 000 тон. На його думку, зазначені квоти запроваджені у відповідності до Статті XI ГАТТ 1994 року. Це тимчасові заходи, і тому вони не були включені до сукупного обсягу експортних квот на 2007 рік. Постановою Кабінету Міністрів України № 290 від 22 лютого 2007 року були скасовані експортні квоти на ячмінь та кукурудзу, що дозволить поновити експорт цих видів зерна. (див. також у розділі «Регулювання експорту»). Представник України заявив, що експортні квоти на пшеницю та жито будуть скасовані до вступу до СОТ.

(c)Внутрішня політика

Представник України зазначив, що протягом останніх кількох років вживалися важливі заходи щодо створення сприятливішого економічного середовища та підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств. У 2001 році був прийнятий новий Земельний кодекс, який визнав юридичне право власності на землю і тим самим полегшив приватизацію землі для сільськогосподарських потреб. Спочатку передбачалося, що можливість придбання та продажу земель сільськогосподарського призначення з’явиться у 2005 році. Однак, було встановлено мораторій на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2008 року з метою розробки правової бази для функціонування ринку землі; ніяких подальших змін цієї ситуації не передбачається. У кінці 2001 року приблизно 37 600 приватних фермерів належало 2 мільйони гектарів сільськогосподарських земель; з них 20,7 мільйони гектарів орендувалися, і приблизно 7 000 агропромислових підприємств (радгоспів, переробних підприємств, підприємств з надання сільськогосподарських послуг і будівничих підприємств) було приватизовано. У 2001 році було запроваджено обов’язкове страхування врожаю та посівів, була поліпшена інфраструктура ринку сільськогосподарської продукції. Були створені установи з надання консультаційних і дорадчих послуг, а також сільськогосподарської освіти фермерів. Він надав перелік законів і правил стосовно внутрішньої політики України у галузі сільського господарства у документі WT/ACC/UKR/110/Add.2, пункт 164, і представив інформацію про реформи у сільськогосподарському секторі у документі WT/ACC/UKR/96/Rev.1.
24 червня 2004 року було прийнято новий Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» № 1877-IV. Цей Закон містить положення про державну підтримку сільського господарства, в тому числі виробництва продуктів тваринництва та виробництво цукрових буряків. Положення інших нормативно-правових актів зберегли свою чинність у частині, яка не суперечить положенням нового Закону.
Деякі члени Робочої групи висловили занепокоєння новим Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України», зазначивши, що його положення, які регулюють, зокрема, встановлення квот (Стаття 8.6(d)), а також застосування мінімальної ціни імпорту (Стаття 8.8.1(a)), не відповідають вимогам СОТ. Крім того, деякі члени попросили надати детальну інформацію стосовно положень Закону «Про державну підтримку сільського господарства України», які передбачають ринкові інтервенції для підтримки вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції та, зокрема, у випадку, коли існує загроза конкурентному середовищу на ринку. Член Робочої групи висловив занепокоєння положеннями Закону, що передбачають можливість експорту товарів, придбаних під час товарних інтервенцій. Посилаючись на Статтю 6 Закону, інший член Робочої групи попросив надати інформацію про показники, які враховуються при визначенні «максимального рівня» цін, на підставі якого приймається рішення щодо застосування товарних інтервенцій. Член Робочої Групи зазначив, що Україна повинна внести зміни до тих положень Закону «Про молоко та молочні продукти», які не відповідають вимогам СОТ (квотування виробництва, мінімальні ціни та максимальна торгова маржа), ще до вступу до СОТ. Крім того, преференції, надані державним торговельним підприємствам («Хліб України», Держрезерв, Аграрний фонд) стосовно закупівель та транспортування сільськогосподарської продукції згідно з Постановами Кабінету Міністрів України від 29 липня 2005 року та 31 серпня 2005 року, повинні бути скасовані. Україну також закликали внести зміни в діючий Закон «Про податок на додану вартість» (Стаття 8-1) з метою надання національного режиму імпортованим продуктам харчування, тобто для того, щоб зрівняти податкове навантаження на імпортні продукти з податковим навантаженням на вітчизняні продукти.
Представник України відповів, що Законом України № 401-V від 30 вересня 2006 року були внесені зміни до Статті 8 «Про державну підтримку сільського господарства України» та скасовані положення щодо встановлення імпортних (або експортних) квот на товари, що підлягають державному ціновому регулюванню Він додав, Закон «Про державну підтримку сільського господарства України» не передбачає обов’язкового застосування мінімальної ціни закупки на імпортовані товари, і мінімальні імпортні ціни не застосовувалися ні до якої продукції. Замість того, мінімальна ціна закупки імпорту застосовується як індикатор для застосування заходів з підтримки внутрішніх сільськогосподарських виробників. Згідно зі Статтею 6 Закону Аграрний фонд може здійснювати товарні інтервенції у випадку, якщо існує загроза встановлення ціни рівноваги на рівні, що перевищує розмір максимальної закупівельної ціни (тобто у виключних випадках); або коли Кабінет Міністрів приймає постанову щодо продажу таких об’єктів державного цінового регулювання. Покупці/продавці не зобов’язані купувати або продавати за мінімальною ціною, тому єдиним засобом впливу на ціну є інтервенційні купівля або продаж.
Законом України № 402-V від 30 листопада 2006 року були внесені зміни до Закону України «Про молоко та молочні продукти» з метою вилучення з нього несумісних з вимогами СОТ положень з дати вступу України до СОТ. Положення Розпорядження Кабінету Міністрів України № 295-p від 29 липня 2005 року були скасовані Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 375-p від 31 серпня 2005 року, яким були створені однакові умови для всіх операторів на ринку зерна, та були скасовані всі положення, спрямовані на надання переваги державним торговельним підприємствам (таким як «Хліб України»). Що стосується режиму ПДВ, він запевнив членів Робочої групи, що до законів України будуть внесені зміни з метою приведення положень про сільськогосподарські продукти у відповідність зі Статтею ІІІ ГАТТ 1994 року. Для цього Закон № 1112-V «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» від 31 березня 2007 року вніс зміни до Закону про ПДВ для забезпечення того, щоб імпортоване молоко та м’ясо (жива вага) могли теж нараховуватися за нульовою ставкою ПДВ, забезпечуючи таким чином недискримінаційне ставлення до імпортованих товарів. Цей Закон також скасував положення Статті 8¹ Закону України «Про податок на додану вартість», скасувавши таким чином запровадження нового спеціального режиму для оподаткування сільськогосподарських продуктів. Положення Закону України № 1112-V від 31 березня 2007 року вступлять в силу з дати вступу до СОТ. (див. розділ «Застосування внутрішніх податків на імпорт»).
Внутрішня підтримка у додаток до «заходів зеленої скриньки» надається, здебільшого, у формі пільгових цін для окремих сільськогосподарських товарів, таких як цукровий буряк, велика рогата худоба, цукор, птиця, свині, вівці та молоко. Україна також надає підтримку сільськогосподарській галузі незалежно від виду продукції у формі часткового відшкодування вартості складної сільськогосподарської техніки та субсидування кредитів комерційних банків, підтримки окремих фермерських господарств, а також акумуляції ПДВ з метою придбання матеріально-технічних ресурсів. Представник України додав, що для попередження негативних тенденцій та зважаючи на обсяги оптової торгівлі зерна у 2006/2007 роках, Кабінет Міністрів встановив експортні квоти на пшеницю (і суміш пшениці та жита) у розмірі 3 000 тон; на ячмінь – 600 000 тон; на кукурудзу – 500 000 тон; а також квоту на експорт жита у розмірі 3 000 тон. На його думку, зазначені квоти запроваджені у відповідності до Статті XI ГАТТ 1994 року. Постановою Кабінету Міністрів України № 290 від 22 лютого 2007 року були скасовані експортні квоти на ячмінь та кукурудзу, що дозволить поновити експорт цих видів зерна. Він зазначив, що експортні квоти на пшеницю та жито будуть скасовані до дати вступу. Що стосується молока, то він сказав, що мінімальні ціни на цю продукцію були встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 1003 від 24 липня 2006 року. Мінімальні ціни на молоко мають характер рекомендацій для оптових покупців молока і можуть також використовуватись як база для розрахунку субсидій для виробників молока (згідно зі Статтею 15.10 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» мінімально «допустимий» рівень цін на продукцію тваринництва, який розраховується як база для розрахунку дотацій, а також для розрахунку ціни при закупівлі продукції тваринництва безпосередньо у виробника). У відповідь на конкретне запитання він підтвердив, що Уряд не має будь-яких внутрішніх кількісних обмежень на купівлю та продаж сільськогосподарської продукції.
Деякі члени Робочої групи зазначили, що оскільки переговори про вступ України до СОТ тривають досить довгий час, необхідно визначити більш недавній базовий період як основу для відповідних зобов’язань. Представник України зазначив, що Україна надала обґрунтування обраного нею базового періоду у документах WT/ACC/UKR/110/Add.1 (Додаток 11) та WT/ACC/SPEC/UKR/6/Add.6. Він звернувся до Держав-членів з проханням взяти до уваги викладені у цих документах аргументи, а також урахувати становище України у контексті переходу до ринкової економіки, а також особливі труднощі, які виникли у сільськогосподарському секторі України.
Пріоритетні напрямки агарної реформи у наступні роки включають: адміністративні реформи для поліпшення державного управління та регулювання агропромислових підприємств та для підтримки приватної ініціативи; земельну реформу з метою сприяти розвитку ринку землі і вдосконалення регулювання земельних і майнових відносин; надання середньострокових і довгострокових кредитів з низькою процентною ставкою сільськогосподарським підприємствам та розбудова правової бази для страхування сільськогосподарської діяльності; розвиток підприємництва і ринків за допомогою сприяння доступності інвестицій, інновацій та технологій для сільськогосподарських виробників шляхом створення сприятливого податкового та інвестиційного середовища, розвиток системи консультаційних послуг з сільськогосподарських питань та підтримка об’єднань власників земельних ділянок, розвиток галузі рекламних та інших ринкових послуг; соціальний розвиток сільських місцевостей, впровадження соціального захисту сільського населення та програм професійного навчання; розробка заходів на підтримку експорту сільськогосподарської продукції та приведення внутрішнього торговельного законодавства у відповідність до вимог СОТ.

- Цінова підтримка буряків та рафінованого цукру вітчизняного виробництва

Деякі члени Робочої групи висловили глибоке занепокоєння цукровою політикою України. Зокрема, запровадження тарифної квоти на постачання рафінованого цукру на внутрішній ринок на період з 1 вересня 2003 року до 1 вересня 2004 року, згідно з Постановою № 1977 від 25 грудня 2002 року, являє собою, як здається, кількісне обмеження, заборонене згідно зі Статтею XI ГАТТ 1994 року, і заборонений ТРІМ. Цей Член відзначив, що Україна до того не запроваджувала тарифних квот на цукор, отже такий захід був порушенням зобов’язання про мораторій у цій сфері. Крім того, українські вимоги обов’язкового експорту цукру, рафінованого всередині країни з цукру-сирцю іноземного походження, видаються не сумісними з вимогами Статті 4 Угоди про сільське господарство та Статті XI:4 ГАТТ 1994 року. Нарешті, використання мінімальних внутрішніх цін на рафінований цукор, встановлених на рівні майже вдвічі вищому середньої світової ціни і підтримуваних за допомогою реєстраційних вимог, перевірок та штрафів за невиконання, в поєднанні з вимогою обов’язкового експорту рафінованого цукру, являє собою підтримку місцевих виробників цукру, що межує з місцевим змістом, а отже є забороненим субсидуванням в розумінні Статті 3.1(b) Угоди про субсидії та компенсаційні заходи. Запроваджуючи менш сприятливий режим для імпортованого цукру-сирцю у порівнянні з його конкурентом (цукром з цукрового буряка), цей захід є порушенням Статті III:4 ГАТТ 1994 року. Цей Член звернувся з проханням до України обґрунтувати вимоги атестації, реєстрації і перевірок, які ставляться цукропереробним підприємствам, і детально пояснити функціонування внутрішніх квот на цукор. Від України зажадали скасувати внутрішню квоту, вимогу обов’язкового експорту та мінімальних внутрішніх цін на цукор.
Представник України відповів, що Постановою КМУ № 1977 від 25 грудня 2002 року було впроваджено квоту (квота А) на виробництво рафінованого цукру з вирощених в Україні цукрових буряків для внутрішнього ринку з 1 вересня 2003 року до 1 вересня 2004 року, а не тарифну квоту на продаж рафінованого цукру на внутрішньому ринку. Внутрішнім законодавством визначено, що квота на виробництво (квота A) стосується рафінованого цукру, призначеного для продажу на внутрішньому ринку, який не підлягає експортуванню. На його думку, квоту A не можна розглядати ані як обмеження імпорту, ані як перешкоду для імпорту. Квоти для виробників на продаж цукру були встановлені з метою забезпечити збереження економічної ефективності виробництва цукру з внутрішніх цукрових буряків. Виробникам цукру було дозволено вирішувати, які обсяги цукрових буряків вони купуватимуть, за умови, що їхні закупівлі робитимуться по цінах не нижче встановлених мінімальних. За період дії відповідних законодавчих актів, однак, обсяги закупівлі цукрових буряків виробниками ніколи не перевищували обсягів, потрібних для виконання їхніх квот на виробництво цукру. Таким чином, виробники сплачували мінімальну ціну за цукрові буряки, які вони купували, в межах квоти A. Виробники могли купувати цукор-сирець з тростини і переробляти та / або продавати цукор тростинного походження, навіть коли цукрові буряки пропонувалися до продажу, а їхню квоту на виробництво (квота A) ще не було виконано. Виробники не могли обмінюватися квотами на виробництво за власним розсудом. Україна не вважає квоти на виробництво забороненим кількісним обмеженням за визначенням Статті XI ГАТТ 1994 року, забороненим також згідно з Угодою про інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею. Він додав, що згідно із Законом України № 403-V від 30 листопада 2006 року квоти B (кількість цукру для поставки за межі України за міжнародними договорами) та квоту C (цукор, вироблений понад квоти А та квоти В і призначений для реалізації його власниками виключно за межами України) будуть скасовані з дати вступу до СОТ. Вимога обов’язкового експорту цукру, виробленого з імпортованого цукру-сирцю з тростини, буде також скасовано з дати вступу до СОТ (додатково див. Розділ «Інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею»).
Мінімальні ціни на цукрові буряки та цукор білий з буряку (ціни підтримки) були запроваджені в 1999 році Законом України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» № 758-XIV від 17 червня 1999 року. До 2000 року, підтримка в цукровій галузі надавалася через адміністративні ціни на цукор, які застосовувалися шляхом державних інтервенцій. З 2000 року і надалі підтримка в цукровій галузі надається через ціни продажу цукру (ціна встановлюється у розумінні положень Додатку 3 до Угоди про сільське господарство), виробленого в Україні з цукрового буряку в межах квоти «А». З 2000 року адміністративні ціни на цукор шляхом державних інтервенцій не застосовувалися. Стосовно білого (бурякового) цукру, мінімальна ціна купівлі визначалася на підставі мінімальної ціни, визначеної на час укладання угоди про продаж або купівлю цукру в межах квоти виробництва (квоти A). Реалізація (або купівля) цукру за цінами, нижчими мінімальних, або в обсягах, що перевищують квоту, встановлену для внутрішнього ринку, не забороняється. Однак на виробника цукру може бути накладено штраф за порушення вимоги згідно зі Статтею 9 Закону України «Про державне регулювання виробництва та продажу цукру» № 758-ХІV від 17 червня 1999 року за продаж цукру, виробленого в Україні з цукрового буряку в межах квоти «А» на рівні або нижче мінімальної ціни продажу. Штраф накладається у двократному розмірі мінімальної ціни партії цукру, проданої за ціною, нижчою за мінімальну ціну продажу. Кабінет Міністрів визначає органи, уповноважені накладати зазначені штрафи Відповідні державні органи направляють подання до суду, який приймає рішення про законність стягнення штрафі. Виконання цих вимог забезпечується на всій території України. Він зазначив, що на його думку, мінімальні ціни встановлюються у відповідності до положень Додатку 3 до Угоди про сільське господарство.
Імпортований цукор, а також цукор, вироблений з ввезеного в Україну (тростинного) цукру-сирцю, продавалися за внутрішніми ринковими цінами. Обсяги імпортованого цукру та цукру, виробленого з ввезеного тростинного цукру-сирцю, на його погляд, були незначними у порівнянні з внутрішнім обсягом виробництва цукру, особливо враховуючи сезонний характер імпорту тростинного цукру-сирцю. Отже, імпорт не міг вплинути на рівень цін на внутрішньому ринку. Таким чином, внутрішня ринкова ціна на цукор визначалася нижньою межею ціни. Він підтвердив, що імпортований цукор не підпадає під дію вимог щодо мінімальних цін, які застосовуються до цукру внутрішнього виробництва, і Україна не встановлювала жодних обмежень щодо ввезення або обмежень будь-якого виду щодо внутрішньої купівлі-продажу імпортованого цукру. Крім того, він зазначив, що Закон України «Про регулювання виробництва і реалізації цукру» не містить «обов’язкової» вимоги щодо ціни, і тому термін «обов’язкова мінімальна ціна» є недоречним. Він не вважає, що використання внутрішніх мінімальних цін на цукор суперечить Статті 4 Угоди про сільське господарство та Статтям III:4, Статті ІІІ:5 та ХІ:4 ГАТТ 1994 року або Статті 3.1 (b) Угоди про субсидії та компенсаційні заходи. Він погодився з тим, що застосування мінімальних цін на цукор підвищує прибутковість місцевого цукрового виробництва, але в той же час дотримується думки про те, що дана система не суперечить положенням про внутрішню підтримку, закладеним у Статті 21.1, Статті 6 та Додатку 3 Угоди про сільське господарство. Зокрема, він підтвердив, що мінімальні ціни, які застосовуються цукрового буряку вітчизняного виробництва, виробленого в обсягах, що перевищують квоту, не застосовуються до імпортованого цукру або вітчизняного цукру, виробленого з імпортованого цурку-сирцю з тростини, що відповідно не суперечить вимогам Статті III:4 ГАТТ 1994 року.
Представник України визнав, що стосовно більшості урядових заходів, що поширюються на імпортні товари та товари національного виробництва, зокрема внутрішні заходи – в межах, в яких вони впливають на ціни – могли мати вплив на загальну суму зборів, які стягуються на кордоні. Однак, він наголосив, що оскільки мінімальні ціни не застосовувалися до ввезеного тростинного цукру-сирцю, то вони не мали прямого впливу на суму зборів, що стягуються на кордоні. У відповідь на запитання про мінімальні імпортні ціни на тростинний цукор-сирець він підтвердив, що Україна ніколи не підтримувала будь-якого такого режиму. Що стосується домовленостей щодо цін на цукор у контексті міжнародних угод, підписаних Україною, то він зазначив, що цукор і продукти з цукру, наведені у Таблиці 29(с) вилучено з режиму вільної торгівлі з Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Грузією та Молдовою. Україна не бере участі в будь-яких міжнародних торгових угодах щодо експорту цукру з 1996 року. В Таблиці 29(a) подається інформація про імпорт та внутрішнє виробництво цукру за 2002 – 2004 роки, а Таблиця 29(b) містить інформацію про обсяги імпорту цукру в 2003 – 2004 роках. Інформацію (серію даних) про фактичні ціни на цукор білий і цукор з цукрового буряку можна отримати за оплату на веб-сайтах www.ukrsugar.kiev.ua і www.agroperspectiva.com.

Таблиця 29(a): Внутрішнє виробництво цукру та імпорт цукру, 2002-2004

Тис. тон, календарні роки

Показники	2002	2003	2004
Виробництво цукру з цукрового буряку	1430	1452	1792
Імпорт цукру білого	59	79	65
Цукор, вироблений з імпортної тростини для внутрішнього споживання. Обсяги спожиття в Україні, в тис. тон	-	365	120

Таблиця 29(b): Імпорт цукру за період 1 вересня 2003 – 31 серпня 2004

Країна	2003				2004
Країна	Верес.	Жовт.	Лист.	Груд.	Січ.	Лют.	Берез.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Маркетинговий рік 2003/2004
Грузія	3100	1800	3900	3363	1300			2500					15963
Литва							11700	3600	2900	5100	2500		25800
Казахстан		100			1000		1500	1500	300		1000		5400
Польща			875	4573	300	3000	4500						13248
Інші			7	11									18
Загалом	3100	1900	4782	7947	2600	3000	17700	7600	3200	5100	3500	0	60429

Примітка: Середня імпортна ціна на цукор (на базисі поставки с.i.f.) за 2003/04 маркетинговий рік: Грузія – 350 дол. США за тону; Казахстан – 348 дол. США за тону; Литва – 249 дол. США за тону; Польща – 230 дол. США за тону (застосовувалися загальні умови, тобто імпортери сплачували ввізне мито у розмірі 300 Євро за тону і ПДВ). Джерело: Держкомстат.

Таблиця 29(c): Виключення цукру та продуктів з цукру з режиму вільної торгівлі з країнами СНД

ГС код	Продукт	Законодавча база
Грузія
1701	Цукор	Постанова КМУ № 473 від 14 квітня 2004 року «Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вільної торгівлі з Грузією та Росією»
1702 19 00 00, 1702 30 59 00, 1702 30 99 00, 1702 40 90 00, 1702 60 95 00, 1702 90 71 00, 1702 90 79 00, 1702 90 99 00, 2106 90 20 00, 2106 90 59 00, 2106 90 99 00	Цукровий сироп	Постанова КМУ № 473 від 14 квітня 2004 року «Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вільної торгівлі з Грузією та Росією»
Російська Федерація
1701	Цукор	Протокол до «Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24 червня 1993 року», підписаний у Києві 14 листопада 1997 року
1702 19 00 00, 1702 30 59 00, 1702 30 99 00, 1702 40 90 00, 1702 60 95 00, 1702 90 71 00, 1702 90 79 00, 1702 90 99 00, 2106 90 20 00, 2106 90 59 00, 2106 90 99 00	Цукровий сироп	Постанова КМУ № 473 від 14 квітня 2004 року «Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вільної торгівлі з Грузією та Росією»
Республіка Молдова
1209 11 00 00	Насіння цукрових буряків	Постанова КМУ № 344 від 14 березня 2002 року «Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вільної торгівлі з Республікою Молдова»
1701	Цукор	Постанова КМУ № 344 від 14 березня 2002 року «Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вільної торгівлі з Республікою Молдова»
1702 19 00 00, 1702 30 59 00, 1702 30 99 00, 1702 40 90 00, 1702 60 95 00, 1702 90 71 00, 1702 90 79 00, 1702 90 99 00, 2106 90 20 00, 2106 90 59 00, 2106 90 99 00	Цукровий сироп	Постанова КМУ № 344 від 14 березня 2002 року «Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вільної торгівлі з Республікою Молдова»
Бєларусь
1701	Цукор	Постанова КМУ № 1304 від 10 жовтня 2001 року «Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вільної торгівлі з Республікою Бєларусь»
1702 19 00 00, 1702 30 59 00, 1702 30 99 00, 1702 40 90 00, 1702 60 95 00, 1702 90 71 00, 1702 90 79 00, 1702 90 99 00, 2106 90 20 00, 2106 90 59 00, 2106 90 99 00	Цукровий сироп	Постанова КМУ № 1304 від 10 жовтня 2001 року «Про тимчасове виключення цукру та цукрового сиропу з режиму вільної торгівлі з Республікою Бєларусь»

Він додав, що за системи роботи на давальницькій сировині, після реекспорту готової продукції імпортне мито вже не стягується стосовно первинного імпорту сировини. Оскільки вимога про мінімальну ціну не має відношення до цієї системи, цукор, вироблений на давальницькій основі, експортувався за ціною нижчою від внутрішньої ціни. У відповідь на конкретне запитання він зазначив, що до давальницької системи не застосовувався режим імпортних тарифних квот. Він також підтвердив, що Україна не має інформації про існування якихось домовленостей про рафінування давальницького цукру-сирцю українського походження в сусідніх країнах.
Член Робочої групи попросив Україну підтвердити інформацію про те, що цукор, який виробляється в Україні з імпортованого тростинного цукру – сирцю, закуповувався у державні резерви. Україну попросили надати додаткову інформацію про те, яким чином здійснювалися ці закупівлі. Крім того, цей член Робочої групи попросив Україну підтвердити, що Державний комітет з матеріального резерву України (Держкомрезерв) реалізував на внутрішньому ринку цукор, вироблений з тростинного цукру–сирцю, за фіксованою ціною 2,8 гривні за кілограм (що вдвічі перевищує ціну на світовому ринку), і таким чином фактично застосував мінімальну ціну реалізації на внутрішньому ринку.
У відповідь представник України зазначив, що Держкомрезерв України безпосередньо не імпортував тростинний цукор-сирець. Разом з тим, в 2005 році був винятковий випадок, коли Державна митна служба надала Держкомрезерву України 110.6 тисяч тон тростинного цукру-сирцю. Цей тростинний цукор-сирець був отриманий в Україні у відповідності до Статті 246 Митного кодексу – «відмова на користь держави». В рамках цього режиму власник відмовився від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на його користь. Держкомрезерву було дозволено реалізувати цей тростинний цукор – сирець в рамках аукціону з обмеженим доступом через підприємства системи державного резерву, у відповідності до порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 25 серпня 2004 року. Цей тростинний цукор – сирець був перероблений та реалізований на внутрішньому ринку за ціною продажу на внутрішньому ринку. Стосовно занепокоєння щодо застосування мінімальної внутрішньої ціни продажу, він зазначив, що фіксована ціна 2,8 гривні за кілограм була застосована до рафінованого цукру, виробленого з вітчизняних цукрових буряків та проданого з державного продовольчого резерву.
У відповідь на конкретні запитання він визнав, що після вступу Україна має намір запровадити гармонізовану з вимогами СОТ систему антидемпінгових і компенсаційних заходів. Україна готова використовувати таку систему проти імпорту рафінованого цукру, виготовленого за собівартістю нижче нормальної, який може походити від будь-якого торгового партнера. Він також підтвердив, що Україна не отримувала якихось пільг на основі взаємних зобов’язань від країн за імпорт рафінованого цукру, що походив з їхньої території. Врешті, він відзначив, що Україна припинила експорт цукрових буряків з 1997 року.

- Інші заходи цінової підтримки

Член Робочої групи попросив Україну надати детальнішу інформацію про систему мінімальних цін, яка була впроваджена для зерна та насіння олійних рослин, та запитав, зокрема, чи застосовується ця система до імпорту та експорту.
Представник України відповів, що згідно зі Статтями 3 та 4 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та у відповідності до Постанови
№.399 від 26 травня 2005 року, Кабінет Міністрів ухвалив методологію визначення мінімальних закупівельних цін на деякі товари, що підлягають ціновому регулюванню, та перелік таких товарів на 2005-2006 торговий рік. За цією методологією, мінімальна закупівельна ціна встановлюється на основі цін та рівня інфляції, які малу місце за останні п’ять маркетингових періодів. Регульовані ціни встановлюються на пшеницю, суміш пшениці та жита (меслин), жито, ячмінь та овес, та на кукурудзу на період 1 вересня 2005 року - 31 серпня 2006 року. Мінімальні закупівельні ціни також були ухвалені на зерно та олійне насіння (згідні із Наказом №.238 Міністерства аграрної політики України від 2 червня 2005 року). Інші відповідні законодавчі акти включають Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку надання бюджетних позик для державних закупівель зерна під заставу» за червень 2005 року, якою затверджено порядок надання бюджетних позик для державних заставних закупівель зерна; Наказ Міністерства аграрної політики України №.316 від 14 липня 2005 року, а також Постанову Кабінету Міністрів України № 638 від 25 липня 2005 року, яка визначає обсяг бюджетних позик та рівень плати за користування цими позиками. Закупівля зерна під заставу – це кредитна операція, забезпечена заставою майна, яка здійснюється за рахунок передбачених в державному бюджеті коштів в обсягах, що встановлюються щорічно Міністерством аграрної політики, за поданням Аграрного фонду. Виробник може укласти кредитну угоду з Аграрним фондом, отримати 80 відсотків мінімальної закупівельної ціни на відповідну продукцію та сплачувати 0,75 відсотків на місяць як плату за користування бюджетною позикою. Представник України підтвердив, що система мінімальних цін не застосовується до імпортних та експортних товарів.
У відповідь на додаткове запитання представник України зазначив, що індикативні ціни на імпортне м’ясо не встановлювалися.
Представник України погодився з тим, що після вступу України до СОТ його країна зв’яже експортні субсидії на сільськогосподарську продукцію у своєму Графіку поступок і зобов’язань по товарах на нульовому рівні, і не буде зберігати або застосовувати субсидії для експорту сільськогосподарської продукції. Він також підтвердив, що Україна не намагатиметься вдаватися до спеціальних захисних заходів (SSG) Статті 5 Угоди про сільське господарство. Крім того, він погодився, що Україна дотримуватиметься і всіх інших положень Угоди про сільське господарство, а також угод СОТ. Він також підтвердив, що України не застосовує мінімальних імпортних цін на сільськогосподарську продукцію, в тому числі цукор-сирець з тростини, і не буде робити цього в майбутньому. Він також підтвердив, що Україна застосовуватиме субсидії на сільськогосподарську продукцію у відповідності із правилами СОТ, зокрема Угоди про сільське господарство та українських таблиць внутрішньої підтримки, розповсюджених документом WT/ACC/SPEC/UKR/1/Rev.12 та включених до українського Графіку поступок і зобов’язань по товарах. Члени Робочої групи взяли до уваги це зобов’язання.

- Режим торгівлі текстильними виробами