Світова організація торгівлі
Вид материала | Документы |
- Світова Організація Торгівлі: загальні дані [Текст] / М. Зубець, Б. Панасюк // Ефективне, 101.7kb.
- Назва реферату: Світова організація торгівлі Розділ, 114.94kb.
- План організація обліку в торгівлі формуваня цін на товари І контроль за їх дотриманям, 595.94kb.
- Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 664.2kb.
- Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 586.05kb.
- Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю, 868.42kb.
- Розділ: Світовий ринок Світова економіка, 158.34kb.
- Розвиток електронної торгівлі в умовах становлення глобального інформаційного простору, 181.69kb.
- Державний навчальний заклад Одеське Вище професійне училище торгівлі та технологій, 469.27kb.
- Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 920.83kb.
3. Заходи для запобігання зловживанню правами інтелектуальної власності
- Представник України зазначив, що положення Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» № 236/96 від 7 червня 1996 року, Закону України № 2210–ІІІ від 11 січня 2001 року, а також розділу 75 (книги 5) Цивільного кодексу «Розпорядження правами інтелектуальної власності» створюють правову основу захисту підприємців і споживачів від недобросовісної конкуренції з незаконним використанням об’єктів промислової власності. Це законодавство також регулює правові відносини стосовно координації діяльності щодо прав інтелектуальної власності. Антимонопольний комітет України відповідає за впровадження цього законодавства. Методи Комітету включають запобігання, встановлення та припинення випадків анти-конкурентної (монополістичної) поведінки у сфері інтелектуальної власності.
4. Процедури правозастосування
(a)Загальні аспекти
- Представник України заявив, що найбільш поширеними порушеннями у сфері прав інтелектуальної власності є тиражування і розповсюдження контрафактної продукції, в тому числі копій аудіовізуальних творів і фонограм, тиражування і розповсюдження не ліцензованого комп’ютерного програмного забезпечення та виготовлення, експорт і імпорт дисків для лазерних систем зчитування. Протягом останніх років здійснено різноманітні заходи для посилення протидії порушенню прав інтелектуальної власності. До Закону України «Про авторське право і суміжні права» внесені зміни та доповнення у липні 2001 року, якими визначений виключний перелік дій, які становлять порушення авторського права та суміжних прав, а також передбачено адміністративні, цивільно-правові, та кримінальні засоби захисту цих прав, забезпечуючи для власників прав більш ефективний захист їх прав. Крім того, Кабінет Міністрів України прийняв 12 постанов для посилення забезпечення захисту авторських прав та суміжних прав і боротьби з піратством (описано в документі WT/ACC/UKR/118, ст. 117 – 119). Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» був прийнятий у 2002 році для вирішення проблеми «піратства» у сфері авторського права. Крім того, 6 липня 2005 року Верховна Рада прийняла Закон України №2734-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування операцій, пов’язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, обладнання та сировини для їх виробництва)». Згідно із цим Законом та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та про обсяги квот у 2007 році» № 1852 від 29 грудня 2006 року, експорт та імпорт сировини для виробництва лазерних дисків, матриць (оптичні полікарбонати) та обладнання для виробництва лазерних дисків та матриць, підлягають ліцензуванню Міністерством економіки України. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку присвоєння і нанесення на диски для лазерних систем зчитування спеціального ідентифікаційного коду та визнання спеціальних ідентифікаційних кодів, нанесених на диски, що імпортуються» № 623 від 26 квітня 2003 року, кожний диск, вироблений в Україні, з записаними на ньому даними повинен мати нанесений на нього СІД-код (спеціальний ідентифікаційний код) прес-форми та СІД-код матриці, який ідентифікує виробника диска та матриці. Вироблені диски без записаних даних повинні мати нанесений СІД-код прес-форми, що забезпечує ідентифікацію виробників цих дисків. Представник України зазначив, що виконавчими органами була створена база даних з метою забезпечення детального переліку обладнання, яке використовується для виробництва оптичних дисків на ліцензованих підприємствах. Представник України підтвердив, що власники прав і/або їхні призначені представники матимуть доступ до архіву вироблених дисків, який ведеться Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва згідно із законодавством. Нарешті, Представник України підтвердив, що відповідно до змін до базового Закону у сфері дисків для лазерних систем зчитування, внесених у серпні 2005 року, було дозволено імпорт дисків для лазерних систем зчитування (тобто ввезення на територію України) без СІД-коду.
- За порушення положень Закону України №2734-IV передбачаються (i) штрафи (наказ Міністерства освіти та науки України № 619 від 28 жовтня 2002 року); та (ii) спеціальні заходи: обмеження, тимчасова заборона на здійснення відповідної діяльності; анулювання на виробництво дисків для лазерних систем зчитування та матриць; тимчасове припинення дії ліцензії на виробництво дисків для лазерних систем зчитування, матриць; опечатування та/або вилучення дисків, матриць, а також обладнання та сировини для їх виробництва (постанова Кабінету Міністрів України №675 від 17 травня 2002 року). Кримінальна відповідальність передбачається за незаконне виробництво у значних розмірах (вартість перевищує 20 неоподатковуваних мінімальних доходів), експорт, імпорт, зберігання, продаж та пересилання лазерних дисків, матриць, а також обладнання та матеріалів, що використовуються для їх виробництва. Такі дії передбачають штрафи, виправні роботи та ув’язнення, а також конфіскацію та знищення відповідного матеріалу. Суворіші кримінальні санкції застосовуються за порушення у великому розмірі (вартість перевищує 100 неоподатковуваних мінімальних доходів). Закон України «Про зміни до кримінального кодексу України», який посилює кримінальні санкції, вступив у силу у березні 2006 року. Представник України запевнив, що з метою забезпечення належного захисту згідно із законодавством, Україна повинна ліцензувати діяльність нових заводів та/або ліній на існуючих заводах, проводити перевірки заводів з виробництва оптичних дисків, в тому числі позапланові перевірки у тісній співпраці з правовласником, та закривати заводи, що порушують ліцензійні умови. У зв’язку з цим, представник України підтвердив, що ліцензуючим органам надано письмові інструкції автоматично зупиняти дію ліцензії та опечатувати виробничі потужності за наявності доказів порушення зазначеним заводом ліцензійних умов (а також порушення авторських прав), навіть якщо такі докази надані суб’єктом приватного права. Такі докази є підставами для проведення адміністративного або кримінального розслідування
- Крім того, Україна підписала спільну програму заходів «Про боротьбу з незаконним виробництвом оптичних носіїв інформації» з США у травні 2000 року, Угоду про створення українсько-американської групи співпраці з питань забезпечення виконання законодавства у сфері інтелектуальної власності у січня 2006 року, а також спільну Угоду «Про співпрацю в сфері призначення СІД-кодів» за участю Державного департаменту інтелектуальної власності, Міжнародної федерації виробників фонограм (IFPI), та компанії Philips International B.V. В 2002 році Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію легалізації програмного забезпечення та протидії незаконному використанню програмного забезпечення та запровадив новий механізм поліпшеного моніторингу переміщення товарів через кордон України. І врешті, було вжито заходів для поліпшення координації органів, які беруть участь у боротьбі проти незаконного тиражування і збуту аудіо- та аудіовізуальної продукції. У травні 2003 року схвалено програму координації. Нагляд за її реалізацією здійснює Координаційна Рада, очолювана Головою Державного департаменту інтелектуальної власності.
- Міністерство внутрішніх справ України постійно вживає заходи з метою запобігання та розкриття кримінальної діяльності, пов’язаної з порушенням прав інтелектуальної власності. Протягом 2002-2006 років 226 особи було обвинувачено у скоєнні злочину у сфері порушення прав інтелектуальної власності (11 осіб у 2002 році, 30 осіб у 2003 році, 42 особи у 2004 році, 28 осіб у 2005 році та 115 осіб у 2006 році). Закриваються незаконні «підпільні» виробничі потужності, які спеціалізуються на виробництві підроблених товарів (зокрема, з використанням добре відомих торгових марок).
- Протягом 2001–2005 років нагляд за охороною прав інтелектуальної власності було посилено. У 2002 році Міністерство внутрішніх справ здійснило понад 12000 перевірок суб’єктів господарювання, які діють у сфері інтелектуальної власності. Було виявлено 4000 порушень прав інтелектуальної власності, вартість конфіскованої контрафактної продукції досягла 7 мільйонів гривень (1,3 мільйони доларів США). Протягом 2001-2003 років в українських судах розглянуто 465 справ, пов’язаних з порушеннями прав інтелектуальної власності. У декількох випадках справи закінчувалися позбавленням волі, накладенням штрафів, сплатою збитків, а також конфіскацією обладнання. Незважаючи на накладення штрафів, конфіскація обладнання завжди використовувалася як санкція у разі виробництва піратської продукції. Він додав, що лише у 2004 році було порушено 218 справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності. Більшість справ стосувалися визнання недійсними свідоцтв про торгові знаки та знаки послуг на підставі невідповідності зареєстрованих знаків вимогам щодо надання юридичного захисту. Що стосується аудіовізуального піратства він зазначив, що збільшення кількості випущених голографічних знаків (на 5 мільйонів більше, ніж у 2003 році) свідчить про поступове збільшення частки ліцензованої аудіо / відео продукції в Україні. Підробка голограм є непоширена, оскільки на його думку голографічні знаки майже неможливо підробити. Загалом в 2004 році було вилучено приблизно 850000 підроблених товарів (вартістю 13.9 мільйони гривень) та припинено діяльність 140 «підпільних» виробництв різної підробленої продукції. В 2005 році було розкрито 483 злочинів, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності (на 30 відсотків більше, ніж в 2004 році). Це включало 298 порушень авторських та суміжних прав, 115 випадків незаконного обігу лазерних дисків, та 50 випадків незаконного використання торгових знаків на товари та послуги. Приблизно 1112000 предметів, в тому числі 194000 відеокасет, 69000 аудіо касет та 849000 компакт-дисків (загальною вартістю понад 15 мільйонів гривень) було конфісковано. Також були вилучені підроблені товари з незаконно використаними торговими знаками вартістю 3.9 мільйонів гривень; було складено 5107 адміністративних протоколів у зв’язку з реалізацією аудіовізуальних касет та компакт-дисків без голографічних позначок; була припинена діяльність 79 незаконних підприємств, задіяних у виробництві різноманітних підроблених товарів, в тому числі 32 підприємства, які виробляли аудіовізуальну продукцію. У 2006 році, було конфісковано близько 1370000 копій аудіовізуальних творів (загальною вартістю понад 21,5 мільйонів гривень), а також контрафактної продукції (загальною вартістю понад 3,8 мільйонів гривень), а також закрито 92 підпільних виробництва контрафактної продукції.
- У відповідь на занепокоєння члена Робочої групи, що в Україні все ще використовуються контрафактні голограми, що є порушенням прав інтелектуальної власності, і треба докладати більше зусиль для боротьби з такими порушеннями, представник України зазначив, що в результаті заходів, вжитих у 2006 році, було складено 4 874 протоколів про адміністративні правопорушення за розповсюдження аудіо - та відеокасет, а також компакт-дисків без голографічних контрольних марок.
- Один з членів Робочої групи зауважив, що забезпечення ефективного контролю на кордоні з Російською Федерацією є, здається, проблемою, бо пункти прикордонного контролю легко обминути, навіть, важким вантажівкам. Цей член Робочої групи звернувся до України з проханням інформувати Робочу Групу про будь-які заходи, здійснені або заплановані для розв’язання цієї проблеми.
- Представник України відповів, що здійснення ефективного контролю на кордоні ускладнене через те, що демаркацію кордону досі не виконано. Кабінет Міністрів України затвердив Програму протидії контрабанді на 2002 - 2005 роки, і Україна реалізує комплексну Програму скоординованих дій правоохоронних та контролюючих органів по боротьбі з незаконним виробництвом, розповсюдженням і реалізацією аудіо - і відеопродукції, компакт-дисків та інших об’єктів інтелектуальної власності. Окрім цього, збільшена кількість особового складу підрозділів охорони кордону, збільшено щільність охорони державного кордону шляхом розгортання у 2003 році 9 прикордонних застав. У 2004 року і було відкрито 17 підрозділів безпосереднього прикордонного контролю, а в 2005 році було відкрито 11 таких підрозділів. У 2005 році митні органи попередили 312 спроб незаконного перевезення через митний кордон України 330938 дисків вартістю понад 7,4 млн. гривень. З них, 27 839 компакт-дисків (84 випадки) були незаконно імпортовані та 303 099 компакт-дисків (228 випадків) були незаконно експортовані. Митники також попередили 59 випадків незаконного перевезення аудіовізуальних творів вартістю 60000 гривень. У 2006 році митні органи попередили 158 спроби незаконного перевезення 20 647 компакт-дисків загальною вартістю більше 273 600 гривень. З них, 10 897 компакт-дисків (53 випадки) були незаконно імпортовані та 9 750 компакт-дисків (105 випадків) були незаконно експортовані. Митники також попередили 26 випадків (3 506 одиниць) незаконного перевезення аудіовізуальних творів вартістю 399000 гривень. Більшість з них (99 відсотків) були конфісковані під час ввезення в Україну. Перевезення компакт-дисків були зупинені на кордоні з Польщею, Російською Федерацією та Угорщиною. Проводяться роботи з приведення ділянок прикордонних загонів в інженерному відношенні до стану, який би максимально унеможливив незаконне переміщення транспортних засобів через державний кордон поза пунктами пропуску.
(b)Цивільні процедури та засоби судового захисту
- Представник України зазначив, що цивільні процедури та засоби судового захисту встановлені Цивільним процесуальним кодексом, Господарським процесуальним кодексом, Кримінальним кодексом, Кримінально-процесуальним кодексом, Кодексом про адміністративні правопорушення та Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» № 236/96-ВР від 7 червня 1996 року.
- У відповідь на питання про те, як обраховується розмір шкоди, і чи допускається завчасно визначена шкода, представник України повідомив, що згідно з вимогами процесуального права, кожна із сторін повинна представити докази обставин, приведені у зв‘язку з її позовом або запереченням. Чинним законодавством не встановлено методику, яку необхідно застосовувати для обрахування розміру шкоди, спричиненої порушенням прав інтелектуальної власності. Таким чином особа, що її права є порушеними, несе тягар доведення розміру реально зазнаної шкоди, тобто втрати, зазнані особою внаслідок порушення її прав, витрати, які понесла або повинна понести особа для відновлення її порушених прав (в тому числі судові витрати та гонорар адвоката), а також потенційний прибуток, який особа могла отримати, якби її права не було порушено. Згідно з положеннями Цивільного кодексу, суд може прийняти рішення про застосування одноразового штрафу, замість вимоги сплати компенсації, за незаконне використання прав інтелектуальної власності. Це дає можливість отримати компенсацію без необхідності надавати докази щодо суми понесених фактичних збитків. Для визначення суми компенсації, яка може мати обсяг від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, суд приймає до уваги обсяг порушення та наміри відповідача.
- Представник України додав, що згідно з Постановою Вищого господарського суду № 19 від 26 липня 2001 року, ради, створені при господарських судах, уповноважені розглядати справи, пов‘язані, зокрема, з такими питаннями: (і) припинення чинності правового захисту документів; (іі) дострокове припинення дії документів, що надають правовий захист; (iii) визначення справжніх власників документів, що надають правовий захист; (iv) укладення та оформлення ліцензійних угод; (v) порушення майнових прав власників документів, що надають правовий захист; (vi) видача обов‘язкових ліцензій; (vii) право попереднього використання. Господарські суди також приймають рішення в інших справах, що мають відношення до захисту прав, який надається законом власникам прав інтелектуальної власності. Рішення, що приймаються господарськими судами, у справах, пов‘язаних з правами інтелектуальної власності, де позов заявника задовольняється повністю або частково, можуть призначати здійснення таких дій: виплата моральної (нематеріальної) шкоди; сплата шкоди, зазнаної в результаті завданих збитків; відшкодування доходів, отриманих порушником внаслідок скоєного порушення; виплата компенсації за шкоду внаслідок зазнаних втрат або відшкодування доходу; накладення штрафу; заборона на ввезення певних товарів на митну територію України та на вивезення певних товарів з неї; рішення, яким порушника зобов‘язують припинити дії, що порушують права; рішення, яким порушника зобов‘язують оприлюднити у засобах масової інформації відомості про скоєне правопорушення; вилучення або накладення арешту на всі товари, стосовно яких встановлено, що вони були виготовлені з порушенням прав інтелектуальної власності.
- З 1 березня 2003 року в Україні діють спеціалізовані судові палати Вищого господарського суду України та господарські апеляційні суди. До компетенції спеціалізованих судових палат відноситься розгляд справ про економічні спори у зв‘язку з порушенням прав на об‘єкти інтелектуальної власності. Крім цього, в місцевих господарських судах введено відповідну спеціалізацію.
- Положення Статті 52, (частина 4, пункт 2) Закону України «Про авторське право та суміжні права» передбачають, що за рішенням суду вилучені примірники програмного забезпечення та баз даних, фонограм, відеограм та програм мовлення мають бути повернені власнику відповідних прав на його або її прохання. У разі отримання відповідного прохання власника авторських прав, підроблені примірники мають бути знищені органами державного примусового виконання, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 1555 від 13 жовтня 2000 року. Україна також внесла зміни до своїх Кримінального та Цивільного Кодексів, щоб забезпечити знищення захоплених фальшивих матеріалів і піратських копій та обладнання для тиражування таких копій, як передбачено Статтею 46 Угоди ТРІПС (через Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності стосовно виконання вимог, пов’язаних із вступом України до СОТ» від 31 травня 2007 року). Що стосується товарів з підробленими торговими знаками, власник сертифіката торгового знаку може вимагати вилучення таких товарів, їх упаковки, незаконно використаного торгового знаку або зазначення, яке було подібним до цього знаку. Власник може попросити знищити вироблені підроблені зображення знака або зазначення (Стаття 20 Закону України «Про захист права на знаки на товари та послуги»). У відповідь на запитання про повноваження судів щодо надання порушником відомостей про третіх осіб, задіяних у виробництві та реалізації піратської продукції (Стаття 47 Угоди ТРІПС), він зазначив, що суд може зобов’язати здійснити публікацію в засобах масової інформації повідомлення про порушення прав інтелектуальної власності, а також публікації відповідного рішення суду.
(c)Тимчасові заходи
- Представник України відзначив, що Цивільний кодекс України (Стаття 432), Цивільний процесуальний кодекс України (Глава 4) та Господарський процесуальний кодекс України містять положення, які передбачають можливість здійснення тимчасових заходів для запобігання порушенням та зберігання речових доказів, що мають відношення до справи. Можливі тимчасові заходи включають до себе перевірку приміщень, щодо яких є підозра, що там здійснюється незаконна діяльність, та накладення арешту на активи.
- У відповідь на окреме питання одного з членів Робочої групи представник України повідомив, що у цивільних справах можуть бути приписані тимчасові заходи. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності» від 22 травня 2003 року вніс відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі Статтею 43-1 Кодексу, особа, що має підстави вважати, що її права порушуються, або що існує реальна загроза такого порушення, має право звернутись до суду з клопотанням про призначення належних запобіжних дій. Такі запобіжні заходи можуть включати інспектування приміщень, де здійснюється діяльність, пов‘язана з порушенням прав на об‘єкти інтелектуальної власності, а також накладання арешту на майно особи, стосовно якої вживаються такі запобіжні заходи (Стаття 43-2). Правоохоронні органи правопорядку отримують санкцію суду на вилучення всієї піратської продукції, виявленої під час інспекції. В адміністративних справах відповідні органи можуть вилучати піратську продукцію без санкції суду. Клопотання заявника про призначення таких запобіжних заходів може бути гарантоване внесенням заставного забезпечення на суму, визначену судом. Адміністрування здійснення таких запобіжних заходів здійснюється судом. Після подання заявником свого клопотання запобіжні заходи є засобом забезпечення необхідних доказів, або заходом забезпечення позову (Стаття 43-3). Він відзначив, що терміни «контрафактна продукція» та «контрафактні товари», що вживаються у процесуальному законодавстві, включають термін «товари, створені з порушенням авторських прав» у розумінні Статті 51 Угоди ТРІПС. Він додав, що положення про застосування тимчасових заходів під час перевезення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, в тому числі з порушенням авторських прав, містяться у Статтях 255-258 Митного кодексу України. Ці Статті передбачають процедури, визначені у частині III:4 Угоди ТРІПС.
- До подання справи на винесення рішення по суті може бути подана заява про призначення тимчасових заходів. Згідно зі Статтею 62-1 Цивільного процесуального кодексу України, особа, що має підстави вважати, що її права порушуються, або що існує реальна загроза такого порушення, має право звернутись до суду із заявою про призначення належних запобіжних дій до офіційного подання позову до суду.
- Представник України підтвердив, що з метою збереження доказів існування порушення прав інтелектуальної власності Україна створить судову процедуру, згідно з якою навіть до початку розгляду справи про порушення прав інтелектуальної власності по суті компетентні судові органи можуть на прохання сторони, яка представила розумні докази на підтвердження її тверджень претензій про те, що її права інтелектуальної власності були порушені або можуть бути порушені, ухвалити постанову, яка наказує вжити термінові та ефективні тимчасові заходи задля збереження відповідних доказів порушення, яке інкримінується, за умови захисту конфіденційної інформації (згідно зі Статтею 43-4 Господарського процесуального кодексу України, та Статтею 153 Цивільного процесуального кодексу України).
- Такі заходи включають витребування та огляд письмових та речових доказів, ознайомлення суду з доказами безпосередньо в місті їх знаходження, огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов‘язані з порушенням закону, накладення арешту на товари, що є предметом порушення закону, матеріали та обладнання, яке використовувалося для виробництва та (або) реалізації таких товарів, та, у відповідних випадках, іншого майна, що належить або утримується особою, по відношенню до якої були вжиті запобіжні заходи або до інших осіб. У разі необхідності, ці заходи повинні вживатися без заслуховування іншої сторони, зокрема у випадку, коли будь-яка затримка ймовірно спричинить невиправну шкоду власнику права або коли існує ризик знищення доказів. Враховуючи його права, можливість отримання тимчасового послаблення згідно з принципом inaudita altera parte (без повідомлення, «не вислухавши протилежну сторону») була передбачена в Цивільно-процесуальному кодексі України (частина 4 Статті 151 та частина 1 Статті 153).
- У встановленні такої процедури Україна захищатиме права відповідача, забезпечуючи, що (і) якщо була винесена ухвала щодо вжиття тимчасових заходів з метою збереження доказів без заслуховування іншої сторони, сторонам, чиїх інтересів це торкається, надсилається копія такої ухвали негайно після вжиття цих заходів. Розгляд, в тому числі з правом бути заслуханим, має відбуватися на прохання сторін з метою вирішення впродовж розумного періоду після надання повідомлення про заходи, з метою визначення того, чи необхідно ці заходи змінити, скасувати або підтвердити; (іі) під час винесення ухвали про вжиття заходів з метою збереження доказів суд може вимагати, щоб заявник надав адекватне забезпечення або еквівалентні гарантії з метою забезпечення компенсації будь-якої шкоди, якої може зазнати відповідач; (iii) заходи з метою збереження доказів можуть бути скасовані або інакше втратити чинність на запит відповідача без шкоди для будь-якої вимоги щодо компенсації збитків, яка може висуватися, якщо заявник не порушив судову справу з метою одержання ухвали по суті справи у компетентному судовому органі протягом 10 робочих днів з дати винесення ухвали про вжиття заходів з метою збереження доказів; та (iv) якщо заходи щодо збереження доказів були скасовані або якщо вони втратили чинність у зв’язку з будь-якою дією або помилкою заявника, або якщо пізніше було встановлено, що не було ніякого порушення або загрози порушення права інтелектуальної власності, судові органи мають повноваження, на запит відповідача, наказати заявнику надати відповідачу відповідну компенсацію будь-якої шкоди, завданої цими заходами.
- Представник України підтвердив, що Україна встановить судову процедуру, яка дозволить власникам права одержувати запобіжні заходи у випадку підтвердження порушення прав інтелектуальної власності. Зокрема, (і) Україна забезпечує, щоб судові органи мали можливість на прохання заявника (a) вживає заходи для забезпечення позову шляхом вилучення майна або коштів, які знаходяться у власності або володінні відповідача або інших осіб; заборонити, на тимчасовій основі, та, якщо доцільно, стягнути повторний штраф за продовження порушення відповідне право, або зв’язати таке продовження з наданням гарантій виплати компенсації власнику права; заборонити іншим особам здійснювати платежі на користь відповідача та передавати йому майно; призупинити реалізацію вилученого майна, якщо був поданий позов щодо права власності на таке майно або виключення такого майна з переліку вилученої власності. Особи, які винні у порушенні заборони на здійснення певних заходів або передачу майна відповідачу, можуть бути оштрафовані через рішення суду. Крім того, позивач може отримати компенсацію за збитки спричинені невиконанням рішення щодо забезпечення позову. Такі заходи можуть бути вжиті проти посередника, послуги якого були використані третьою стороною з метою порушення прав інтелектуальної власності, зокрема авторських або суміжних прав; (b) прийняти ухвалу, яка наказує накласти або зняти арешт по відношенню до товарів, щодо яких існує підозра, що вони порушують право інтелектуальної власності, з метою запобігання їхньому потраплянню до комерційних каналів або руху по таких каналах; (іі) У випадку порушення, вчиненого у комерційних масштабах, Україна забезпечує, що якщо постраждала сторона продемонструвала існування умов, що можуть завадити відшкодуванню збитків, судові органи можуть прийняти ухвалу, яка наказує здійснити запобіжний арешт рухомого і нерухомого майна суб’єкта, якому інкримінується порушення, в тому числі блокування його банківських рахунків та інших активів. З цією метою судові органи можуть прийняти ухвалу, яка наказує передати банківські, фінансові або комерційні документи або надати доступ до відповідної інформації; (ііі) Судові органи по відношенню до заходів, зазначених у пунктах (і) і (іі), можуть мати право вимагати від заявника надати будь-які розумно доступні докази для того, щоб одержати достатній ступінь упевненості у тому, що заявник є власником права і що право заявника порушується, або що таке порушення може статися у найближчому майбутньому; (iv) Україна забезпечує, щоб запобіжні заходи, зазначені у пунктах (і) і (іі), у доречних випадках вживалися без заслуховування відповідача, зокрема, якщо будь-яка затримка може завдати непоправної шкоди власнику права; і (v) при встановленні таких процедур Україна охоронятиме права відповідача шляхом забезпечення того, що (а) у випадку запобіжних заходів, що вживаються без заслуховування відповідача, сторонам надається про це негайне повідомлення, якнайпізніше після запровадження заходів. Перегляд, в тому числі право бути вислуханим, проводиться на прохання сторін з метою вирішення впродовж розумного періоду після надання повідомлення про заходи, з метою визначення того, чи є ці заходи змінені, скасовані або підтверджені; (b) запобіжні заходи, зазначені у пунктах (і) і (іі) були скасовані або інакше втратили чинність, на запит відповідача, якщо заявник не порушив судову справу з метою одержання ухвали по суті справи у компетентному судовому органі, протягом десяти робочих днів з дати винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. (c) під час винесення ухвали, яка наказує вжити запобіжні заходи, зазначені у пунктах (і) і (іі), суд може вимагати, щоб такі заходи були залежними від виття заявником відповідних заходів безпеки або надання еквівалентних гарантій компенсації будь-якої шкоди, зазнаної відповідачем, як обумовлено у наступному пункті. (d) якщо запобіжні заходи були скасовані або якщо вони втратили чинність у зв’язку з будь-якою дією або помилкою заявника, або якщо пізніше було встановлено, що не було ніякого порушення або загрози порушення права інтелектуальної власності, судові органи мають повноваження, на запит відповідача, наказати заявнику надати відповідачу відповідну компенсацію будь-якої шкоди, завданої цими заходами.
(d)Адміністративні процедури та засоби судового захисту
- Представник України зазначив, що адміністративні процедури та засоби судового захисту встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» № 236/96-ВР від 7 червня 1996 року. Серед органів, яким доручено забезпечувати адміністративний захист прав інтелектуальної власності - Державний департамент інтелектуальної власності, Антимонопольний Комітет, Міністерство внутрішніх справ України, Служба Безпеки України, Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України та Державний Комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики України. Законодавство України передбачає можливість оскаржувати адміністративні рішення, пов’язані з правами інтелектуальної власності, в Апеляційній Палаті Державного Департаменту інтелектуальної власності.
- У відповідь на питання одного з членів Робочої групи стосовно обставин, за яких застосовуються адміністративні процедури та засоби судового захисту, що передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, а не цивільно-процесуальні заходи та засоби захисту, що передбачені нещодавно прийнятим Цивільним кодексом України, представник України повідомив, що адміністративні процедури було застосовано у випадках, передбачених Статтями 51-2, 164-3, 164-9, 164-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення - тобто у випадках порушення прав на інтелектуальну власність; дій, що приводили до недобросовісної конкуренції; незаконного розповсюдження копій аудіовізуальної продукції, фонограм, відеозаписів, програмного забезпечення і баз даних; і порушення законів, в яких йдеться про виробництво, експорт та імпорт лазерних дисків, або експорт та імпорт обладнання і сировини, що використовуються для їх виробництва. Адміністративні санкції за правопорушення, перелік яких міститься в даному Кодексі, застосовувалися в тих випадках, коли ці правопорушення по своїй суті не приводили до кримінальних порушень. Права захищалися шляхом застосування адміністративних санкцій (конфіскація, виправні заходи, адміністративний арешт) або шляхом накладення адміністративних штрафів, передбачених у Статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
- У 2001-2004 роках адміністративні санкції були застосовані до приблизно 6000 осіб, при цьому лише у 2004 році санкції були застосовані до 4000 осіб. У 2004 році державні інспектори разом з підрозділами Міністерства внутрішніх справ України здійснили 659 спільних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у галузі інтелектуальної власності. У результаті було складено 397 адміністративних протоколів, конфісковано контрафактних виробів на суму понад 46 мільйонів гривень, порушено 58 кримінальних справ про порушення авторських і суміжних прав. У 2005 році адміністративні санкції були застосовані до 2 470 осіб за розповсюдження немаркованих копій аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, програмного забезпечення та баз даних. У 2006 році кількість осіб, до яких були застосовані такі санкції виросла до 3270. У 2005 році адміністративні заходи за порушення прав інтелектуальної власності Були застосовані до 213 осіб. У 2006 році ця кількість виросла до 297. Він додав, що 10 серпня 2005 року Державний департамент інтелектуальної власності припинив роботу і опломбував обладнання підприємства «CD MASTER», яке виробляло диски для лазерних систем зчитування з порушенням українського законодавства.
(e)Спеціальні заходи на кордоні
- Представник України повідомив, що на прохання власника прав митні органи мають право затримати пропуск товарів, щодо яких є підозра в тому, що вони мають контрафактний товарний знак або що вони порушують авторське право. Такі заходи передбачені Митним кодексом України (Статті від 255 до 258 та 345), та «Положенням про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 412 від 28 квітня 2001 року.
- У відповідь на питання одного з членів Робочої групи представник України зазначив, що Державною митною службою України за 2003 рік призупинено оформлення 34 411 компакт-дисків та 13 622 одиниць іншої аудіовізуальної продукції, а також вилучено 28 832 компакт-дисків та 270 аудіо - та відеокасет за перші п’ять місяців 2004 року. В 2005 році митні органи призупинили 312 випадків незаконного перевезення через митний кордон України 330 938 дисків на суму 7,4 мільйонів гривень. З них, 27 839 компакт-дисків (84 випадки) були незаконно імпортовані та 303 099 компакт-дисків (228 випадків) були незаконно експортовані. Митники також попередили 59 випадків незаконного перевезення аудіовізуальних творів вартістю 60000 гривень. У 2006 році митні органи попередили 158 спроби незаконного перевезення 20 647 компакт-дисків загальною вартістю більше 273 600 гривень. З них, 10 897 компакт-дисків (53 випадки) були незаконно імпортовані та 9 750 компакт-дисків (105 випадків) були незаконно експортовані. Митники також попередили 26 випадків (3 506 одиниць) незаконного перевезення аудіовізуальних творів вартістю 399000 гривень. Більшість з них (99 відсотків) були конфісковані під час ввезення в Україну. Пунктом 25 Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2001 року № 412 органам митниці надається право призупиняти митне оформлення товарів, що містять об‘єкти прав інтелектуальної власності, якщо такі товари внесені до Реєстру Державної митної служби України (за заявкою власника прав).
- У реєстрі товарів, що містять об‘єкти інтелектуальної власності, який ведеться у Державній митній службі України, згідно з пунктом 6 Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти прав інтелектуальної власності, станом на 20 лютого 2006 року занесено 119 товарів, правовласниками яких є як українські, так і іноземні товаровиробники. Оскільки реєстрація 26 видів товарів (продукції) за різних причин була скасована в період з 2001 по 2006 рік, митні органи контролювали пересилання 92 категорій товарів (продукції), включених до складу Митного реєстру. Заява про внесення товару, що містить об‘єкти прав інтелектуальної власності, до Реєстру Державної митної служби подається правовласником або його представником до центрального апарату Державної митної служби України. Реєстр ведеться в електронній формі із застосуванням спеціально розробленого пакету програмного забезпечення Держмитслужби, а супутниковий зв‘язок дозволяє митним органам отримувати інформацію про товари, що вносяться до реєстру на дату їх реєстрації. Доступ до системи є обмеженим і дозволяється тільки для спеціально санкціонованих посадових осіб органів митниці. Розміри платежів за внесення товарів, що містять об‘єкти прав інтелектуальної власності, до Реєстру, який ведеться Державною митною службою України, встановлено Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 28 квітня 2001 року. Платіж за реєстрацію строком на один рік становить 400 доларів США за перший товар, що містить об‘єкти прав інтелектуальної власності, та 200 доларів США за кожний наступний товар, що містить об‘єкти прав інтелектуальної власності. Платіж за реєстрацію строком на шість місяців становить 200 доларів США за перший товар, що містить об‘єкти прав інтелектуальної власності, та 100 доларів США за кожний наступний товар, що містить об‘єкти прав інтелектуальної власності. За подовження терміну реєстрації на додаткові 6 місяців або 1 рік оплачується 100 доларів США. Платежі здійснюються у національній валюті України за офіційним курсом обміну, встановленим Національним банком України на день здійснення оплати.
- Стосовно питання про розмір збору за подання заяви про призупинення звільнення товарів, представник України відповів, що Державна митна служба України вимагає подання гарантійного листа (гарантійного зобов‘язання) без зазначення розміру гарантії. При цьому не вимагається депонування готівкових коштів або гарантій. Метою такої гарантії є забезпечення відшкодування витрат, пов‘язаних із зберіганням товарів, щодо яких призупинено процедуру митного оформлення. Ставки платежів за зберігання на митних складах обумовлені у Постанові Кабінету Міністрів України № 65 від 27 січня 1997 року.
- Всі призупинення процедур митного оформлення здійснювались митними органами на підставі положень Статті 257 Митного кодексу України та пункту 25 Положень, тобто стосовно імпорту та експорту товарів, щодо яких є підозра у наявності факту контрафакту. Митне оформлення може бути призупинено на 15 календарних днів, з максимальним продовженням на 15 днів. Рішення щодо призупинення затверджується керівником митного органу або його заступником.. Митний орган повинен повідомити власнику права інтелектуальної власності не пізніше наступного робочого дня. Заявник (тобто юридична або фізична особа, яка декларує товари та транспортні засоби , які перетинають український кордон), також має бути нотифікований. Власник права та заявник можуть перевірити затримані товари за умови надання дозволу митним органом. Якщо протягом цього часу буде визначено, що відповідні товари є контрафактними, митний орган ініціює справу щодо порушення митних правил та конфіскує ці товари, у відповідності з порядком, передбаченим Митним кодексом України; якщо контрафакт виявлено не буде, відповідні товари пройдуть митне оформлення. Інформація стосовно кількості й категорій товару, митне оформлення якої було призупинено, є закритою. Представник України наголосив, що митні органи не конфіскують такі товари, а лише призупиняють їх митне оформлення. Згідно з вимогами законодавства України, рішення про конфіскацію товарів може бути прийняте лише судом. Якщо рішення про конфіскацію приймається, товари, що підлягають конфіскації, передаються до Державної виконавчої служби, підпорядкованої Міністерству юстиції України. Митні органи не отримали судових рішень щодо конфіскації контрафактної продукції (станом на 1 лютого 2007 року). Митні органи не приймають рішень по суті справи, такі рішення приймаються виключно судами.
- Член Робочої групи попросив Україну розглянути питання про те, що обмеження доступу посадових осіб митних органів до Митного реєстру може зменшити ефективність митних заходів проти контрафактних товарів на кордоні. Цей член Робочої групи також висловив занепокоєння з приводу вимог забезпечення конфіденційності у зв’язку з призупиненням процедур митного оформлення, та запитав про те, в які способи можна реалізувати такі процедури призупинення таким чином, щоб попередити зловживання цими процедурами, згідно з вимогами Статті 41(1) Угоди ТРІПС.
- У відповідь на прохання надати інформацію про ті положення Митного кодексу України, які передбачають повноваження ex officio, та повноваження знищувати контрафактні товари (Статті 58 та 59 Угоди ТРІПС), представник України зазначив, що згідно із Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України», який набув чинності 11 лютого 2007 року, митним органам дозволено призупиняти митне оформлення експорту/імпорту у разі, якщо існують достатні підстави вважати, що існує загроза порушення прав інтелектуальної власності. Процедура позбавлення контрафактних товарів визначена частиною 2 Статті 172 Митного кодексу.
- Представник України підтвердив, що ці зміни були внесені до митного законодавства України з тим, щоб уповноважити митні органи вживати заходи ex officio проти підозрюваних порушників прав інтелектуальної власності. Україна також з дати вступу до СОТ скасує митні збори, що стягуються з власників права у зв’язку з подання заяви. Представник України далі підтвердив, що Україна виконуватиме зобов’язання, взяті на себе згідно з Угодою ТРІПС, що дозволятиме вживати ефективні заходи проти актів порушення прав інтелектуальної власності, в тому числі вживати заходів, якщо вони є виправданими, на підставі скарг, поданих власниками прав, проти чітко визначених заводів та/або підприємств, діяльність яких полягає здебільшого або виключно у виробництві піратських цифрових носіїв, в тому числі дисків для лазерних систем зчитування, і, якщо буде доведено, що такі обвинувачення є справедливими, забезпечення того, щоб такий захист був остаточно припинений, а порушники були покарані. Робоча група взяла до уваги ці зобов’язання.
(f)Кримінальний процес
- Представник України вказав на те, що Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за порушення авторського права, права на товарні знаки, кваліфіковані зазначення походження, промислові зразки, патенти, сорти рослин та топографій інтегральних мікросхем (Статті 176, 177 та 229); протизаконне використання або розголошення інформації, яка становить комерційну таємницю (Статті 231 та 232); порушення положень, які регулюють виробництво, експорт та імпорт дисків для систем лазерного зчитування та експорт / імпорт матеріалів для їхнього виготовлення (Стаття 203-1); та протизаконне виробництво, фальшування або збут контрольних марок для аудіовізуальних творів і фонограм, комп’ютерних програм і баз даних (Стаття 216). Суд, прокурор, слідчий та слідчий орган мають порушити кримінальну справу у разі виявлення злочину та вжити необхідних заходів для виявлення та покарання порушника (Стаття 4). Крім того, державні інспектори у сфері інтелектуальної власності мають право звертатися до відповідних органів для притягнення до відповідальності фізичних та юридичних осіб, які порушили законодавство у сфері інтелектуальної власності. Кримінальні злочини караються штрафом, виправними роботами та ув’язненням. Кримінальний Кодекс та Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає обов’язкову конфіскацію контрафактної продукції, а також обладнання та матеріалів, що використовувались для її виготовлення. У випадку порушення законодавства про охорону прав інтелектуальної власності стосовно лазерних дисків, можливе покарання включає штраф від 10000 до 15000 доларів США та ув’язнення на строк до п'яти років згідно з Законом України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування». За повторне порушення сума штрафу подвоюється. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань правового захисту інтелектуальної власності» були внесені зміни до Кримінального кодексу України, які підсилили санкції, що застосовуються до порушників.
- Статтею 176 Кримінального кодексу України зі змінами та доповненнями передбачено, що незаконне використання об‘єктів прав інтелектуальної власності, привласнення авторства або інші умисні порушення караються ув‘язненням, виправними роботами або накладенням штрафу, якщо такі порушення завдають «суттєвої матеріальної шкоди». Згідно зі змінами та доповненнями, суттєва матеріальна шкода визначається як така, що має місце, коли «її вартість в двісті або більше разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян» (на сьогодні це 17 грн. x 200 = 3400 грн.). У кримінальних справах такого характеру суди зазвичай виносять рішення про знищення контрафактного товару, а також техніки та матеріалів, що використовувалися для їх виготовлення. Українські органи внутрішніх справ за власної ініціативи не ініціювали розслідування (тобто без скарги від власника прав) кримінальних справ, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності. В 2004 році органи внутрішніх справ України порушили 311 кримінальних справ за Статтею 176. В 2005 році цей показник склав 298.
- За незаконне виробництво в значному масштабі контрафактної продукції (вартість перевищує 20 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян), експорт, імпорт, зберігання, продаж та пересилання лазерних дисків, матриць, а також обладнання та матеріалів для їх виробництва, передбачені кримінальні покарання, які включають штраф від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи або тюремне ув‘язнення до двох років з конфіскацією та знищенням контрафактної продукції та матеріалів і техніки, що використовувалась для її виробництва (Стаття 203-1 Кримінального кодексу України). За повторні правопорушення або правопорушення, скоєні групою осіб за попередньою змовою, або ж правопорушення, що спричинили шкоду в особливо великих розмірах, або за порушення в особливо великих розмірах (на суму більшу від 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) передбачені суворіші кримінальні санкції, серед яких ув’язнення від двох до п’яти років, а також конфіскація та знищення контрафактних матеріалів. Відповідні санкції також передбачено за порушення прав на об‘єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, торгові марки, зазначення походження товару).
- Представник України також зазначив, що кількість справ, порушених за зловживання у сфері інтелектуальної власності, росте. У 2002-2006 роках Міністерством внутрішніх справ було викрито 2 394 злочинів, пов‘язаних з правами на об‘єкти інтелектуальної власності (351 справа у 2002 році, 374 справи у 2003 році, 374 справи у 2004 році, 483 справи у 2005 році і 812 справи у 2006 році). З них, 1 457 справи, з порушенням авторських та суміжних прав, 96 справ з порушенням промислових прав, 256 справ з незаконним використанням торгових марок, та 585 справ з незаконним розповсюдженням дисків для лазерних систем зчитування. Він також відзначив позитивні зміни стосовно кримінального переслідування за порушення прав інтелектуальної власності. У 2002-2005 роках Міністерство внутрішніх справ притягло до відповідальності винних у 632 справах, що становить 40 відсотків від загальної кількості розслідувань. У 2006 році цей показник виріс до 57 відсотків. Якщо у 2002 році судові вироки було винесено лише по відношенню 11 осіб, то у 2003 році цей показник виріс до 30, у 2004 році до 42, у 2005 році до 28, а у 2006 році до 115. Всього, у 2002-2006 роках 226 осіб були засуджені за злочини у сфері порушення прав інтелектуальної власності.
- Представник України зазначив, що Україна застосовуватиме положення Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності не пізніше, ніж з моменту її вступу до СОТ, без застосування будь-якого перехідного періоду. Члени Робочої групи взяли це зобов’язання до уваги.