Geum.ru

Світова організація торгівлі

Вид материалаДокументы

Содержание


Viii. торговельні угоди
Подобный материал:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   45

- Повідомлення

  1. Представник України повідомив, що, якщо інакше не обумовлено у цьому Звіті, протягом 6 місяців з моменту вступу в силу Протоколу про вступ до СОТ, Україна надішле усі початкові повідомлення, що вимагаються будь-якою угодою, яка є частиною угод СОТ. Будь-які положення, пізніше запроваджені Україною, які мали вплив на закони, що вводились в дію задля імплементації будь-якої з Угод, що є складовою Угоди СОТ, також будуть відповідати вимогам відповідної Угоди. Робоча Група взяла це до уваги.

VIII. ТОРГОВЕЛЬНІ УГОДИ

  1. Представник України зазначив, що Україна уклала двосторонні торгово-економічні угоди, що передбачають режим найбільшого сприяння, з Алжиром, Аргентиною, Австралією, Бразилією, Канадою, Китаєм, Хорватією, Кубою, Єгиптом, Колишньою Югославською Республікою Македонією, Гвінеєю, Індією, Індонезією, Іраном, Ізраїлем, Японією, Республікою Корея, Демократичною Республікою Корея, Киргизькою Республікою, Ліваном, Лівією, Чорногорією, Молдовою, Монголією, Норвегією, Швейцарією, Тунісом, Туреччиною, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Сполученими Штатами Америки і В’єтнамом. Україна також уклала Угоду про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом, яка передбачає застосування режиму найбільшого сприяння між сторонами Угоди, за винятком переваг, надаваних в контексті створення митного союзу або зони вільної торгівлі; переваг, надаваних країнам, що розвиваються; та переваг, надаваних сусіднім країнам для спрощення прикордонного руху.
  2. Він додав, що його Уряд уклав двосторонні угоди про вільну торгівлю, які передбачають звільнення від мита, податків та зборів, що мають еквівалентний вплив на експорт / імпорт, з Республікою Азербайджан, Вірменією, Бєларуссю, Грузією, Казахстаном, Киргизькою Республікою, Молдовою, Російською Федерацією, Таджикистаном, Туркменістаном, Республікою Узбекистан, а також з Колишньою Югославською Республікою Македонією. Правило національного режиму діяло у положеннях, які визначали застосування внутрішніх податків і зборів, а також у положеннях, які стосувалися плати за зберігання на складах, за перенаправлення, за зберігання, транспортування та перерахування платежів. Дискримінаційні заходи, кількісні обмеження або інші подібні заходи не дозволялися, крім виняткових взаємно погоджених випадків, визнаних у положеннях ГАТТ 1994 року. Правила походження відповідали Правилам, прийнятим 30 листопада 2000 року усіма країнами СНД, крім Узбекистану і Туркменістану. Двосторонні угоди про вільну торгівлю не містили положень щодо послуг, інвестицій або урядових закупівель. Він визнав, що деякі звільнення з режиму вільної торгівлі застосовуються до торговельних відносин з Бєларуссю, Російською Федерацією, Молдовою і Казахстаном. На його погляд, торгові преференції, які Україна надає країнам СНД, не суперечать правилам СОТ. Детальну інформацію щодо стосунків України з країнами СНД, було надано у документах WT/ACC/UKR/65 та Add.1.
  3. Один з Членів зауважив, що звільнення від внутрішнього оподаткування імпорту з Російської Федерації є порушенням Статті I ГАТТ 1994 року, і поцікавився планами України стосовно розв’язання цього питання до вступу. Представник України відповів, що звільнення стосувалося лише ПДВ і тільки на сиру нафту, конденсат природного газу, природний газ, неопромінені паливні елементи (твели), стрижні з конденсаторами та стрижні СУЗ (вигоряючі поглиначі), що імпортуються з Російської Федерації. Проте, станом на 1 січня 2005 року, увесь імпортований газ було звільнено від сплати ПДВ, в той час як інші імпортні енергоносії (в тому числі сира нафта та газовий конденсат) підлягають сплаті ПДВ із ставкою 20 відсотків. Такий новий режим застосовуватиметься у недискримінаційний спосіб, незалежно від країни походження, отже дискримінаційну практику, що існувала раніш, скасовано.
  4. Стосовно зони вільної торгівлі та економічного союзу СНД, він зазначив, що Україна поки що не приєдналася ані до економічного та митного союзів СНД, ані до угод, що передбачають їхнє поступове впровадження, таких як Угода про спільний ринок сільськогосподарської продукції, підписана 6 березня 1998 року з метою сприяти лібералізації торгівлі сільськогосподарської продукції, координації політики ціноутворення та гармонізації систем СФЗ. Україна приєдналася до Економічного союзу лише як асоційований член. Статус України в цьому Союзі буде визначений окремою угодою.. Цей Союз, утворений 24 вересня 1993 року Азербайджаном, Бєларуссю, Казахстаном, Молдовою, Російською Федерацією, Таджикистаном і Узбекистаном, передбачував поступову лібералізацію руху товарів, послуг, капіталів та фізичних осіб. Що ж стосується зони вільної торгівлі СНД, Україна підписала Угоду від 15 квітня 1994 року, яка передбачувала утворення зони вільної торгівлі. Україна тимчасово дотримувалася цієї Угоди до прийняття своєї нової Конституції у 1996 році, за якою умовою набрання сили міжнародними угодами є їхня ратифікація Верховною Радою. До цього часу Угоду ратифікували Азербайджан, Казахстан, Киргизька Республіка, Молдова, Узбекистан і Таджикистан. Угода мала за мету утворення зони вільної торгівлі, координацію економічної політики, сприяння міжгалузевому та внутрішньогалузевому співробітництву та науковому і технічному розвитку, а також гармонізацію законодавства і правил, зокрема щодо митних зборів та процедур, і технічних правил щодо торгівлі.
  5. Україна є стороною Угоди про виробничу співпрацю, підписану усіма країнами СНД 23 грудня 1993 року в Ашгабаті. Ця Угода мала за мету сприяти промисловій співпраці між підприємствами і галузями країнами СНД. Вона передбачала преференції для певних підприємств, розміщених у країн СНД, у формі звільнення від кількісних обмежень та мита і податків стосовно сировини, запасних частин та інших напівфабрикатів, інженерних та ремонтних послуг, технічного обслуговування та технологічних процесів. На готову продукцію дія цієї Угоди не поширювалася, тому вона підлягала стягненню ПДВ та акцизів у випадку кінцевого продажу в Україні. Він додав, що імпортери продукції, що підлягає дій звільнень за цією Угодою, можуть сплачувати збори, представивши кредитні документи після ввезення товарів, згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 1303 від 24 листопада 1997 року. За даними Держкомстату, обсяг імпорту та експорту, що підлягав дії Угоди, складає 36,1 мільйони доларів США, тобто 0,44 відсотки загального обсягу торгівлі України з іншими країнами СНД.
  6. Відповідаючи на конкретні запитання стосовно останніх подій у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП), представник України повідомив, що Угоду про утворення Єдиного економічного простору було підписано Президентами Білорусі, Казахстану, України і Російської Федерації 19 вересня 2003 року. Угодою передбачено утворити Організацію регіональної інтеграції. Угода спрямована на сприяння торгівлі, інвестиціям та соціально-економічному поступу на основі загальновизнаних принципів міжнародного права, в тому числі норм СОТ, і передбачає можливість диференційованої інтеграції до Організації. Україна погодилася взяти участь в цій Угоді в тій мірі, в якій вона не суперечитиме її курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію і сприятиме її вступу до СОТ. З точки зору Уряду України, головним завданням ЄЕП має стати створення зони вільної торгівлі без будь-яких обмежень.
  7. Верховна Рада ратифікувала Угоду про утворення Єдиного економічного простору (ЄЕП) 20 квітня 2004 року. Згідно із застереженнями, зробленими при ратифікації, Україна має намір брати участь у створенні та функціонуванні ЄЕП в тій мірі, в якій це не суперечитиме Конституції України. Сторони Угоди проводили регулярні зустрічі Групи високого рівня для аналізу існуючого національного законодавства і підготовки планів, завдань та пропозицій юридичного та технічного характеру, в тому числі для розробки міжнародних законодавчих документів, для забезпечення формування Спільного економічного простору. Було прийнято рішення про стягування ПДВ на базі країни призначення з 1 січня 2005 року. Група високого рівня також отримала доручення розробити до кінця 2004 року документи щодо спрощеної процедури перетинання кордонів країн-членів ЄЕП фізичними особами.
  8. Проекти пріоритетних міжнародних законодавчих документів, необхідних для завершення формування ЄЕП, вже складені, і мали бути підписані до 1 липня 2005 року. Ці законодавчі документи включають до себе: Угоду про єдину номенклатуру товарів у зовнішньоекономічній діяльності ЄЕП; Угоду про скасування кількісних обмежень; Угоду про узгодження однорідних принципів регулювання діяльності природних монополій; Угоди про спрощення процедур митного оформлення і митного контролю на внутрішніх кордонах країн-членів ЄЕП; Угоди про однорідні умови транзиту крізь території країн-членів ЄЕП; Договір про утворення Комісії по торгівлі і тарифах; Угоду про основні (базові) принципи провадження конкурентної політики у країнах-членах ЄЕП; Угоду про однорідні принципи стягування непрямих податків у торговельних відносинах між країнами-членами ЄЕП; Угоду про перелік основних макроекономічних показників; Угоду про механізми контролю запровадження заходів, спрямованих на зближення макроекономічних показників країн-членів ЄЕП; та Угоду про інвестиційну діяльність та вільний рух капіталів на території країн-членів ЄЕП.
  9. Деякі Члени звернулися до України з проханням надати чітку і детальну інформацію по кожній з її торгових угод, що передбачають інший, ніж режим найбільшого сприяння, режим торгівлі товарами, в тому числі гаму продукції, що підлягає преференційній торгівлі, та докладну природу преференційного доступу. Зокрема, йшлося про інформацію щодо домовленостей про преференційну торгівлю, підписаних після 2002 року, які передбачували б встановлення імпортних або експортних квот на конкретний продукт. Один Член запитував також про умови, за якими Україна купувала пшеницю в Російської Федерації та Казахстану у 2003 році, зокрема, чи мало місце будь-яке офіційне або політичне втручання.
  10. Представник України відповів, що Україна закуповувала пшеницю в Російській Федерації та Казахстані в 2003 році за звичайними умовами зони вільної торгівлі з цими країнами. Він зазначив, що не було ніякого офіційного або політичного втручання у цей процес.
  11. Представник України підтвердив, що Україна, беручи участь у преференційних торговельних угодах, буде дотримуватися усіх вимог і положень СОТ, в тому числі тих, що містяться у Статті XXIV ГАТТ 1994 року та Статті V ГАТС, і забезпечить виконання положень цих Угод СОТ щодо повідомлень, консультацій та інших вимог, що стосуються зон вільної торгівлі та митних союзів, членом яких є Україна, з моменту вступу. Він підтвердив, що Україна після вступу представить Комітету з регіональних торгових угод (CRTA) нотифікації і копії своїх документів про Зони Вільної Торгівлі та Угоди про митні союзи. Він також підтвердив, що будь-які законодавчі акти або нормативні документи, які мають бути змінені відповідно до її торгових угод, не будуть протирічити вимогами СОТ, і в будь-якому разі, про них буде повідомлено Комітет з Регіональних Торговельних Угод під часі їх розгляду. Робоча група взяла до уваги це зобов’язання.