Світова організація торгівлі

Вид материалаДокументы

Содержание


Інші митні формальності
Інспекція до відвантаження
Антидемпінговий режим, режими компенсаційних мит та захисних заходів
Подобный материал:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   45

- Інші митні формальності

  1. Деякі члени Робочої групи заявили, що процедури митного оформлення продовжують становити справжню проблему для бізнесу, і що слід Україну заохочувати спрощувати їх і надалі. Член Робочої групи зазначив, що імпортери повинні мати «сертифікат про перевірку товарів», який видається Торгово-промисловою палатою України або її регіональними відділеннями, де визначається товарна номенклатура ввезення, і запитав, чому це не можуть робити працівники митниці. Цей член Робочої групи зазначив, що використання недержавних установ для визначення класифікації імпорту є проблематичним, оскільки при цьому не обов’язково буде забезпечено захист через дотримання положень СОТ, та не можна буде гарантувати право на апелювання проти дій митних органів у незалежному апеляційному органі. Україну попросили пояснити, чому Митна служба не відповідає за встановлення товарної класифікації імпортних товарів, а також вказати, коли Митна служба відновить виконання цієї функції.
  2. У відповідь представник України зазначив, що новий Митний кодекс зокрема має на меті спрощення митних процедур. Він також вказав на зміни до Закону «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», які спрощують митні процедури та оптимізують процес митного оформлення. Він наголосив, що Митна служба є головним органом, який відповідає за визначення товарної класифікації товарів і прийняті нею рішення про товарну класифікацію товарів є обов’язковими для юридичних та фізичних осіб (Стаття 313 нового Митного кодексу). У випадках, коли посадова особа митного органу та імпортер (декларант) мають різні погляди щодо відповідного коду, декларант може звернутися з оскарженням до вищого органу Митної служби або до суду. Імпортери можуть також звернутися до Торгово-промислової палати України за висновком щодо класифікації товару (експертним висновком) у випадку виникнення спору з митною службою або коли класифікація становить складне технічне завдання, але вони не зобов’язані робити це. Після одержання письмового запиту Торгово-промислова палата України та її регіональні відділення визначають відповідний код ГС відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 2 грудня 1997 року. Методологічні та експертні документи, що видаються Торгово-промисловою палатою в межах сфери її компетенції, є обов’язковими для виконання на всій території України. Тому експертний висновок Торгово-промислової палати щодо товарної класифікації імпортних товарів будуть враховуватися Митною службою, у разі їх подання імпортером. Права оскаржувати рішення митних органів України або інших державних органів гарантується процесуальним законодавством.
  3. Представник України підтвердив, що класифікація товарів для цілей митного оформлення буде здійснюватися чітко у відповідності до Гармонізованого опису товарів та систем кодування Світової організації торгівлі, і що висновок Торгово-промислової палати щодо класифікації товару (експертний висновок) більше не вимагається для отримання ліцензії на право імпорту або експорту або для здійснення будь-яких інших обов’язкових митних операцій. Робоча група взяла до уваги ці зобов’язання.

- Інспекція до відвантаження

  1. Відзначивши, що Україна не вимагає обов‘язкової інспекції товарів до відвантаження, члени Робочої групи заявили, що якщо Україна буде використовувати послуги інспекції до відвантаження в майбутньому, вони повинні відповідати положенням СОТ, наприклад, у використанні зборів за надані послуги, дотриманні інших вимог СОТ у митному проходженні, та у наданні права оскарження рішень, прийнятих за наслідками інспекції до відвантаження.
  2. Представник України підтвердив, що якщо Україна застосує вимоги до проведення інспекції до відвантаження у майбутньому, то такий захід буде тимчасовим і відповідатиме вимогам Угоди про інспекції до відвантаження та іншим угодам СОТ. Україна забезпечить, щоб діяльність підприємств, які здійснюватимуть такі інспекції, відповідала положенням угод СОТ, в тому числі угоди про процедури ліцензування імпорту, про оцінку митної вартості, про технічні бар’єри у торгівлі, про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, про сільське господарство, про правила визначення походження, та до ГАТТ 1994 року. Плати і збори підприємств, які здійснюватимуть такі інспекції, встановлюватимуться відповідно до Статті VIII ГАТТ 1994 року, і Україна забезпечить, щоб вимоги та процедури таких підприємств відповідатимуть вимогам Угод СОТ щодо прозорості та конфіденційності, в тому числі Статей X ГАТТ 1994 року. Рішення таких підприємств зможуть бути оскаржені імпортерами у той самий спосіб і відповідно до тієї ж процедури, що і рішення адміністративних органів України. Робоча група взяла до уваги це зобов’язання.

- Антидемпінговий режим, режими компенсаційних мит та захисних заходів

  1. Представник України повідомив, що Закон України «Про Єдиний митний тариф» № 2097-ХІІ від 5 лютого 1992 року визначає загальні положення про застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів.
  2. Детальні положення щодо застосування антидемпінгового режиму виписані у Законі України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» № 330-XIV від 22 грудня 1998 року, із змінами та доповненнями внесеними Законами України № 1595-ІІІ від 23 березня 2000 року та № 860–ІV від 22 травня 2003 року. Зміни та доповнення мали редакційний характер. Пізніше вийшов Закон України № 3027-IV «Про внесення змін до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» щодо процедурних питань антидемпінгового розслідування», який набув чинності 30 грудня 2005 року та вніс зміни до законодавства, що діяло у цій сфері. Реалізація цих змін до законодавства не потребує прийняття додаткових нормативно-правових актів. Антидемпінгові процедури ініціюються місцевим виробником, його трудовим колективом або профспілкою, шляхом подання скарги від імені національної галузі промисловості до Міністерства економіки. До скарги повинні бути включені свідчення факту демпінгу та завданої шкоди, та докази зв‘язку між демпінговим імпортом та шкодою, завданою місцевій промисловості. Міжвідомча комісія з питань зовнішньої торгівлі розглядає скаргу, а також рекомендації Міністерства економіки та приймає рішення щодо доцільності проведення розслідування. Антидемпінгове розслідування провадиться Міністерством спільно з Державною митною службою та Міжвідомчою комісією з питань зовнішньої торгівлі. Рішення про застосування антидемпінгового мита, яке є єдиним засобом захисту від демпінгу відповідно до Закону, оголошується Міжвідомчою комісією з питань зовнішньої торгівлі. Антидемпінгові заходи, що встановлювалися протягом 2000 – 2005 років, наводяться більш докладно у Таблиці 18.
  3. Він додав, що антидемпінгове законодавство України ґрунтується на положеннях Угоди про застосування Статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, та, на його думку, відповідає нормам Угоди. Він зазначив, що Україну ніколи не звинувачували у порушенні норм і вимог СОТ при застосуванні антидемпінгових заходів. Втім, мінімальні порогові значення стосовно обсягів демпінгового імпорту в положеннях діючого законодавства є вищими у порівнянні з пороговими значеннями, закладеними в Угоді, оскільки ці порогові значення базувалися на частці обсягу споживання. Виконання декількох положень, що стосуються мінімальних порогових значень, у Законі прив‘язане до вступу України до СОТ, зокрема, Стаття 16, частина 4; і Стаття 12, частина 9 (абзац 2) і частина 7. У відповідь на конкретні питання членів Робочої групи щодо того, чи не було запроваджено в Україні практику інформування відповідних органів влади країни-експортера про ініціювання антидемпінгового розслідування, і чи планується таку практику ввести після вступу до СОТ, представник України повідомив, що відповідний Закон передбачає обов’язкове надання повідомлення відповідним органам в країні-експортері про початок антидемпінгового розслідування. На практиці, Міністерство закордонних справ України надає таке повідомлення шляхом інформування відповідних органів в зарубіжних країнах. Він підтвердив, що жодне антидемпінгове мито не буде застосовано до товарів, імпорт яких складатиме менше 3 % від загального обсягу імпорту. У відповідь на поставлене запитання представник України підтвердив, що Україна застосовує принцип меншого мита в ході своїх антидемпінгових розслідувань.
  4. Законом України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» № 331-XIV від 22 грудня 1998 року, встановлено детальні положення щодо застосування компенсаційних заходів. Цей Закон ґрунтуються на вимогах Угоди про субсидії та компенсаційні заходи. Подібно до антидемпінгових процесів розслідування проводить Міністерство економіки спільно з Державною митною службою та Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі. Разом з тим, жодної справи про компенсаційне мито не було ініційовано за цим законом з 1998 року.
  5. Представник України повідомив, що Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» № 332-XIV від 22 грудня 1998 року виписані докладні положення щодо застосування заходів захисту. Вони застосовуються рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі за результатами розслідування, проведеного Міністерство економіки. Завершені та поточні спеціальні розслідування перелічені у Таблиці 19. Заходи нагляду щодо імпорту в Україну застосовуються, якщо в ході спеціального розслідування не вдалося встановити нанесення шкоди національному товаровиробнику, але є загроза заподіяння такої шкоди в майбутньому. В такому випадку нагляд за обсягами та вартістю імпорту буде здійснюватися шляхом видачі автоматичних ліцензій на імпорт, обсяг видачі ліцензій не обмежується. Компетентні органи перевірили відповідність вимог Закону № 330-XIV від 22 грудня 1998 року положенням Угоди про захисні заходи і дійшли висновку, що переважна їх більшість повністю відповідає нормам цієї Угоди. Втім, є й деякі суперечності, зокрема, у Статті 13, частині 3, де визнається, що шкода могла бути спричинена іншими факторами, окрім зростання обсягів імпорту, але не вимагається, щоб шкода внаслідок цих інших факторів була віднесена на рахунок зростання обсягів імпорту, як це вимагається за Статтею 4.2 Угоди про захисні заходи; а також у Розділі IV, де передбачено «Заходи спостереження», якщо Міністерством у процесі розслідування буде встановлено факт загрози завдання серйозної шкоди – за необхідності, до винесення остаточного визначення, тобто положення, яке не має аналогу в Угоді. Положення Статті 16 не відповідають повністю нормам Статті 5.1 Угоди про захисні заходи. Окрім цього, при застосуванні остаточних заходів, Стаття 16.3 вимагає від Комісії вказати країни, що суперечить нормам Статті 2.2. Угоди, хоча Статтею 21 країни-члени СОТ, що розвиваються, звільняються від дії цієї вимоги. Статті 18 та 19 Закону необхідно переглянути на предмет узгодження строків та процедур розгляду та лібералізації захисних заходів з вимогами Статті 7 Угоди. У зв’язку з цим, Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» набув чинності 25 листопада 2005 року. Це нове законодавство не потребувало ніяких додаткових нормативних актів для його реалізації.
  6. Деякі члени Робочої групи зауважили, що окремі основні положення Закону «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» № 330-XIV від 22 грудня 1998 року, Закону «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» № 331-XIV від 22 грудня 1998 року, і Закону № 332-XIV від 22 грудня 1998 року не повністю відповідають Угоді СОТ про застосування Статті VI ГАТТ від 1994 року, Угоді про захисні заходи, і Угоді про субсидії і антидемпінгові заходи. Хоча в багатьох випадках причиною цього можуть бути проблеми перекладу, непорозуміння може також виникнути щодо значення самої концепції. З огляду на прийняття нового законодавства, цей член Робочої групи залишив за собою право зробити подальші коментарі після вивчення нових текстів антидемпінгових та спеціальних положень. Цей член Робочої групи також відзначив, що необхідні зміни до законодавства, щоб привести Закон № 331-XIV «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22 грудня 1998 року у відповідність з положеннями та нормами СОТ. У відповідь, представник України сказав, що Україна врахувала занепокоєння цього члена Робочої групи в змінах до відповідного існуючого законодавства України.
  7. Деякі члени Робочої групи зосередили увагу на ряді труднощів, пов’язаних із виконанням Україною захисних заходів. Стосовно таких заходів, вжитих у 2000 році щодо імпортованих плит, листів, плівок та інших виробів з поліуретану, члени Робочої групи відзначили, що інформацію було одержано із запізненням і до того ж не у повному обсязі для того, щоб довести факт різкого збільшення обсягів імпорту, шкоди для промисловості та зв‘язок між цими двома факторами. Більше того, захисні квоти були встановлені на рівні, що був приблизно у 2,5 рази нижчим від середніх показників імпорту за останні три репрезентативні роки, що суперечило Статті 5 Угоди про захисні заходи. Ці члени Робочої групи звернулись із проханням у якнайшвидші терміни скасувати ці та інші захисні заходи та правила, що не відповідають нормам СОТ. Член робочої групи попросив надати інформацію щодо поточного стану антидемпінгових заходів стосовно електричних лампочок розжарювання.
  8. У відповідь представник України заявив, що імпорт поліуретану спричинив значну шкоду національним виробникам і, конкретніше, призвів до скорочення вітчизняного виробництва поліуретану на 33 %. Цей наслідок було встановлено спеціальним розслідуванням. Він зазначив, що застосування спеціальних заходів до імпорту поліуретану було припинене 3 жовтня 2003 року (Рішення № СП-83/2003/52-49 Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі). На сьогоднішній день Україна застосовує захисні заходи до імпорту п‘яти найменувань товарів, чотири з яких підпадають під дію квоти і одне – під дію додаткового мита. Понад 92 % імпорту до введення захисних заходів було походженням з країн, що не є членами СОТ. Стосовно електричних лампочок розжарювання він сказав, що антидемпінгові заходи по відношенню до цієї продукції залишатимуться в силі до 15 січня 2008 року. Він додав, що перегляд антидемпінгових заходів регулюється Статтями 18-22 Закону України «Про захист національного виробника від демпінгового імпорту».
  9. Представник України підтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна застосовуватиме антидемпінгові, компенсаційні або захисні заходи у повній узгодженості з відповідними положеннями Угод СОТ, в тому числі положення Угод СОТ про застосування Статті VI, про субсидії та компенсаційні заходи та про захисні заходи. Після вступу до СОТ Україна внесе зміни до своїх законодавчих актів щодо антидемпінгових, компенсаційних та захисних заходів для забезпечення повної відповідності з відповідними положеннями СОТ, в тому числі основними положеннями щодо судового розгляду, положень, які дозволяють участь іноземних підприємств, організацій та урядових органів, та повідомить СОТ про запроваджені зміни. Він також підтвердив, що після вступу до СОТ Україна повідомить та надасть копії своїх законодавчих актів у цих сферах, в тому числі будь-які нормативні акти по впровадженню, до відповідних комітетів СОТ. Робоча група взяла до уваги ці зобов’язання.