Geum.ru

Світова організація торгівлі

Вид материалаДокументы

Содержание


Кількісні обмеження імпорту, у тому числі заборони та квоти
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   45

- Кількісні обмеження імпорту, у тому числі заборони та квоти

  1. Представник України повідомив, що Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» №.959-XII від 16 квітня 1991 року із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 360-V від 16 листопада 2006 року, передбачає можливість введення кількісних обмежень на імпорт у разі (i) різкого погіршення стану платіжного балансу та зовнішніх платежів (якщо інші заходи є неефективними); (ii) різкого скорочення або мінімального розміру золотовалютних резервів; (iii) необхідності забезпечення захисту життя, здоров’я людини, тварин або рослин, громадської моралі, навколишнього природного середовища, національного багатства художнього, історичного або археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності; а також відповідно до вимог державної безпеки; (iv) імпорту золота та срібла, крім банківських металів; (v) необхідності застосування заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника у випадках зростання імпорту в Україну, що завдає значної шкоди або загрожує завданням значної шкоди національному товаровиробнику подібного товару або безпосередньо конкуруючого товару (таке ліцензування має тимчасовий характер і застосовується на строк, який дає змогу не допустити завдання значної шкоди або компенсувати завдану значну шкоду національному товаровиробнику і дає йому можливість відновити його прибутковість); (vi) необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав; або (vii) необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів України.
  2. У відповідь на запитання про існування заборон на імпорт представник України зазначив, що заборона на імпорт може встановлюватись у виняткових випадках з метою захисту життя та здоров’я людей, тварин або рослин у відповідності зі Статтею XX (b) ГАТТ 1994 року (Таблиця 17(a)).
  3. Стосовно обмеження імпорту легкових автомобілів, автобусів та вантажівок, що були у використанні, представник України зазначив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів» № 3151 ІV від 30 листопада 2005 року та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації транспортних засобів» № 427-V від 6 грудня 2006 року, Україна не буде застосовувати обмеження на імпорт автомобілів, старіших, ніж вісім років, із дати вступу до СОТ. Україна також встановить систему реєстрації та збирання податку на пасажирський транспорт. Ставки податку за реєстрацію наведені у Таблиці 17(b).
  4. Член Робочої групи висловив занепокоєння високими ставками податку при першій реєстрації транспортних засобів, запровадженими Законом України № 427-V від 6 грудня 2006 року, що на його думку матиме подібний ефект до заборони на імпорт транспортних засобів, що були у використанні. До того ж, ставка податку при першій реєстрації відрізняється у більшу сторону від ставки за наступні реєстрації. Член Робочої групи стверджував, що це спричиняє менш сприятливий підхід до імпортованих та вживаних автомобілів і тому не відповідає вимогам СОТ. На його думку, автомобілі, що були вироблені та використовуються в Україні, проходять первинну реєстрацію тільки тоді, коли вони нові, і при наступних перепродажах (як вживаних автомобілів) за їх реєстрацію сплачується податок за нижчою ставкою, і таким чином уникається сплата податку за високою ставкою на першу реєстрацію вживаного автомобіля. Однак імпортовані автомобілі завжди оподатковуються при першій реєстрації за високою ставкою.
  5. Представник України відповів, що Закон України № 427-V від 6 грудня 2006 року передбачає використання недискримінаційної ставки за реєстрацію, яка змінюється з віком автомобіля, але є однаковою для всіх автомобілів незалежно від їхнього походження (внутрішнього або іноземного). Він також відзначив, що автомобілі, які були вироблені в Україні, потім експортовані та знов імпортовані до України, також підпадають під положення Закону № 427-V від 6 грудня 2006 року.
  6. Ряд членів Робочої групи зауважили, що в Україні було обмежено ввезення живої худоби через впровадження щорічних квот з 1997 по 2003 рік згідно із Законом України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» № 468/97-ВР від 17 липня 1997 року, до якого були внесені зміни та доповнення Законом № 32/98-ВР від 16 січня 1998 року, і попросили Україну взяти на себе зобов‘язання після вступу до СОТ не запроваджувати подібних квот або інших кількісних обмежень – в тому числі по відношенню до ввезення живої худоби –які не можна обґрунтувати за принципами СОТ. Член Робочої групи попросив надати додаткову інформацію про заборону Україною імпорту фаршу яловичини, про мету та наукове обґрунтування такої заборони. Члени Робочої групи також зазначили, що Україна повинна буде забезпечити відповідність вимогам Статті ХІ:1 ГАТТ 1994 року та Статті 4 Угоди про сільське господарство.
  7. Представник України відповів, що імпортні квоти застосовуються лише у зв’язку із захисними заходами (Таблиця 19) та як преференційні імпортні квоти на деякі харчові продукти, встановлені згідно з Угодою про вільну торгівлю з колишньою югославською республікою Македонія (Таблиця 13а)). Антидемпінгове законодавство України обумовлює застосування антидемпінгового мита, але не імпортних квот або ліцензування. Що стосується живої худоби, то Стаття 3 Закону «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» втратила чинність у 2003 році, у зв’язку з чим імпорт живої худоби більше не підлягає квотам. Що стосується заборони Україною імпорту фаршу яловичини, то він зазначив, що відповідно до нового Закону про ветеринарну медицину цю заборону скасовано. Він також підтвердив, що заборони на супутні продукти не існує.
  8. Представник України підтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна дотримуватиметься прозорих на науково обґрунтованих стандартів для торгівлі фаршем яловичини. Він далі підтвердив, що Україна не запроваджуватиме заборону на цей продукт, якщо така заборона не може бути обґрунтованою згідно з положеннями Угоди СОТ. Робоча група взяла дане зобов’язання до уваги.


  1. Член Робочої групи попросив Україну взяти зобов’язання утримуватися від запровадження квот на імпорт м’яса як до так і після вступу до СОТ. Крім цього, цей член Робочої групи попросив Україну надати інформацію про імпортні квоти на цукор-сирець з тростини, які існували раніше, а також інформацію про обмеження на імпорт електричних лампочок та синтетичного хутра. Даний член Робочої групи також висловив стурбованість стосовно вимоги експорту всього обсягу цукру, виробленого національними виробниками з ввезеного цукру-сирцю, та послався на інформацію про заборону продажу будь-якого цукру, виробленого з тростинного цукру – сирцю, на внутрішньому ринку. Цей член Робочої групи зазначив, що даний захід порушуватиме положення Статті III ГАТТ 1994 року та положення Угоди про інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею і попросив надати роз’яснення, коли дія цього положення буде скасована. Крім того, цей член Робочої групи послався на звіти, в яких зазначалося, що Україна здійснювала управління закупівлею та продажем імпортованого цукру – сирцю через Держрезерв та попросив надати додаткову інформацію про дію цієї системи.
  2. У відповідь представник України підтвердив, що в Україні не існувало квот на імпорт м‘яса і в майбутньому їх не планується вводити. Він додав, що захисні заходи у формі квот на імпорт електричних лампочок та синтетичного хутра було скасовано 22 травня 2003 року. Що стосується квоти на імпорт тростинного цукру-сирцю, представник України зазначив, що квота на імпорт була встановлена у 1994 році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1046 від 17 грудня 1993 року.. Ця Постанова втратила чинність 1 січня 1995 року. Після цього не використовувалися жодні квоти на імпорт тростинного цукру-сирцю. Він наголосив, що незважаючи на те, що квоти на імпорт були встановлені, вони не застосовувались, оскільки фактичні обсяги імпортованого цукру-сирцю в деякі роки були нижчими за обсяги, встановлені законодавством. Він зазначив, що в Україні не запроваджено ніякої заборони на внутрішню реалізацію цукру, виробленого з тростинного цукру-сирцю. Що стосується ролі Держрезерву, то він зазначив, що Державний комітет України з державного матеріального резерву безпосередньо не імпортував тростинний цукор-сирець та не визначав купівельну ціну або ціну реалізації. Однак у винятковому випадку в 2005 році Державна митна служба надала Держрезерву 110.6 тисяч тон тростинного цукру-сирцю, який був імпортований згідно зі Статтею 246 Митного кодексу. Цей цукор був вироблений та проданий на рівні внутрішніх цін продажу на внутрішньому ринку. Він підтвердив, що вимога обов’язкового експорту цукру вітчизняного виробництва з імпортованого цукру-сирцю тростинного була скасована Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» № 403-V від 30 листопада 2006 року (цей Закон набирає чинності з дати вступу України до СОТ). Він також підтвердив, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» №. 401-V від 30 вересня 2006 року були скасовані положення щодо встановлення імпортних (або експортних) квот на товари, що підлягають державному ціновому регулюванню (що були у Статті 8 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України») (див. Розділи «Інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею» та «Політика у галузі сільського господарства»).
  3. Член Робочої групи висловив стурбованість щодо відповідності українських преференційних квот на імпорт положенням Статті XXIV:8(b) ГАТТ 1994 року. Цей член Робочої групи попросив Україну повідомити про квоти на імпорт інші, ніж захисні заходи, і попросив надати інформацію про те, як їх буде скасовано після вступу до СОТ. Представник України відповів, що після вступу Україна направить повідомлення про свою угоду про вільну торгівлю з колишньою Югославською республікою Македонія (FYROM) до Комітету СОТ з питань регіональних торгових угод і буде дотримуватись його рекомендацій. Він додав, що інформація стосовно квот на імпорт (тарифних квот), введених в Україні, наведена у Таблицях 13(а) і 13(б).
  4. Один з членів Робочої групи відзначив, що імпортні квоти, що надаються окремим імпортерам, «не можуть перевищувати 35 відсотків загального обсягу квоти за період введення квоти або за інший період, обумовлений відповідним рішенням Комісії», і поставив під сумнів відповідність цієї вимоги положенням Статті 3:5(h) Угоди про порядок ліцензування імпорту. Представник України відповів, що дані положення витікають з вимог антимонопольного законодавства України. Проте, імпортер, який вичерпав 35-процентну частку квоти, може повторно подати заяву на отримання нової ліцензії впродовж того самого періоду дії квоти.