Geum.ru

Світова організація торгівлі

Вид материалаДокументы

Содержание


IV. ПОЛІТИКА, ЩО ВПЛИВАЄ НА ТОРГІВЛЮ ТОВАРАМИ - Права суб‘єктів торгівлі
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   45

IV. ПОЛІТИКА, ЩО ВПЛИВАЄ НА ТОРГІВЛЮ ТОВАРАМИ

- Права суб‘єктів торгівлі

  1. Представник України повідомив, що Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року передбачається проведення державної реєстрації суб'єктів господарської діяльності виключно Державним реєстратором – посадовою особою виконавчого комітету міської ради або районної державної адміністрації. Цей Закон набрав чинності з 1 липня 2004 року. Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, в тому числі іноземці, а також підприємства та особи, які мають намір здійснювати імпорт або експорт товарів, підлягають реєстрації та занесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Номер платника податків можна отримати у податковій адміністрації. Реєстрація юридичних та фізичних осіб здійснюється протягом трьох робочих днів з дати надходження документів на проведення державної реєстрації після сплати цими особами 170 та 34 гривень відповідно. Свідоцтва про реєстрацію є безстроковими. Особливих вимог щодо реєстрації суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні не існує. Таким чином, заявник, який бажає займатися діяльністю з імпорту, експорту та/або торгівлею, повинен вказати заплановані види діяльності в інформації про предмет діяльності суб’єкта господарювання, який має бути зареєстрований. Фізична особа або юридична особа, що знаходиться за кордоном та має бажання бути декларантом (зареєстрованим імпортером)може або (i) укласти договір купівлі-продажу з підприємством – резидентом України, у якому разі іноземна юридична або фізична особа стає зареєстрованим імпортером без потреби у додатковій реєстрації в українських державних органах; або (ii) зареєструватися як підприємство, що проводить свою діяльність в Україні, яке буде здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, як описано вище. Перелік документації та інформаційних документів для державної реєстрації наведено у Таблиці 10(d).

- Ліцензування діяльності та ліцензування права на імпорт та експорт
  1. Крім реєстрації, в Україні застосовується система ліцензування діяльності (Таблиця 10(a)) та система ліцензування права на імпорт (Таблиця 10(b)). Ліцензуванню підлягають близько 60 видів діяльності, пов‘язаних з виробництвом товарів та наданням послуг згідно із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» №1775-ІІІ від 1 червня 2000 року із змінами і доповненнями. Згідно зі Статтею 2 цього Закону, види діяльності, не обумовлені у Статті 9, не підлягають ліцензуванню. Виробництво, продаж, імпорт та експорт етилових, коньячних та плодових спиртів регулюється окремим законодавством, а саме Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 841/95-ВР від 19 грудня 1995 року, із змінами і доповненнями. Надання дозволу на торгівлю зброєю та військовим обладнанням також передбачається окремим законодавством, а саме Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» № 549-IV від 20 лютого 2003 року. Представник України не передбачає будь-якого скорочення кількості видів діяльності, що стосуються товарів і послуг, які підлягають ліцензуванню, оскільки він розглядає ліцензування діяльності як регуляторний захід, що здійснюється з метою досягнення передбачених законодавством цілей, таких як захист життя і здоров’я людей, тварин або рослин, захист навколишнього середовища, громадської моралі, національної безпеки або в цілях виваженого регулювання фінансового сектору. Крім того, кількість видів діяльності, що стосуються товарів і послуг, які підлягають ліцензуванню, була значно скорочена протягом останніх років. Детальна інформація про сферу та застосування системи ліцензування діяльності була надана в документі WT/ACC/UKR/151.
  2. Верховна Рада України визначає загальний напрям політики стосовно ліцензування, і схвалила поправки до переліку видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, на підставі пропозицій Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів та спеціально уповноважені ліцензійні органи (див. Постанову КМУ «Про затвердження переліку органів ліцензування» №1698 від 14 листопада 2000 року) несуть відповідальність за розробку та втілення ліцензійного режиму. Суб‘єкти підприємницької діяльності звертаються до органу ліцензування із заявою за встановленою формою та подають необхідну документацію. Виключний перелік документів та відомостей, які необхідно подати, наводиться у Таблиці 10 (е). Заявку, яка відповідає усім цим вимогам, буде гарантовано прийнято. За видачу ліцензії стягується плата у розмірі 340 гривень (64 долари США), причому термін дії ліцензії встановлюється, як правило, на п’ять років (Постанова Кабінету Міністрів України «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» № 1755 від 29 листопада 2000 року). Неправильно оформлені заяви або неподання документації у повному обсязі є підставою для відмови у наданні ліцензії. Однак, такі заяви можуть бути подані повторно після внесення виправлень або надання документації в повному обсязі, і незначні помилки в будь-якому випадку не призведуть до відмови у прийнятті заяви або накладення штрафів. Про причини відмови у наданні ліцензії заявнику повідомляються у письмовій формі. Загалом, всі ліцензії на імпорт можна отримати протягом десяти днів. Лише декілька видів діяльності, пов’язаних з імпортом або експортом товарів, підлягають ліцензуванню. На сьогоднішній день, до таких видів діяльності відносяться імпорт або експорт (i) товарів з криптографічними властивостями; (ii) голографічних захисних елементів; (iii) наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів; (iv) обладнання та дисків для лазерних систем зчитування; та (v) транспортування трубопроводом нафти, нафтопродуктів і природного газу.

- Товари з криптографічними властивостями
  1. Один з членів робочої групи зауважив, що діючий зараз в Україні режим контролю за імпортом та експортом товарів подвійного призначення може ускладнити імпортування товарів з криптографічними властивостями. Цей же член Робочої групи зазначив, що використання криптографічних властивостей набуло широкого поширення в комерційній торгівлі технологічними товарами, такими як ноутбуки, стільникові телефони, а також кишенькові персональні обчислювальні прилади, і тому обмеження, які були запроваджені Україною, можуть створити необґрунтовані перешкоди для імпорту цієї продукції.
  2. Представник України підтвердив, що в Україні дійсно діють обмеження на імпорт та експорт товарів з криптографічними властивостями. Ці обмеження включають вимоги до погодження імпорту. Вимоги для отримання ліцензії на імпорт цих товарів та обсяг охоплених товарів надані в Таблиці 10(е). У відповідь на конкретне запитання він сказав, що ліцензія на здійснення діяльності є необхідною для ремонтних та пост-сервісних робіт для товарів з криптографічними властивостями («надання послуг у сфері криптографічного захисту інформації», як зазначено у Таблиці 10(а)).
  3. Далі, представник України заявив, що міжнародні переміщення (імпорт та експорт) товарів з криптографічними властивостями, які підлягають контролю, включають лише ті переміщення, які відповідають вимогам, викладеним у пунктах 4.А.1.b та 5.А.2 Списку товарів подвійного призначення, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової або техніки та обладнання спеціального призначення, що наводяться у додатку 1 до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №86 від 28 січня 2004 року (цю Постанову, а також інші законодавчі і нормативні акти, що стосуються експортного контролю, можна знайти на офіційному веб-сайті Державної служби експортного контролю: www.dsecu.gov.ua).
  4. Деякі члени Робочої групи зазначили, що у більшості країн контроль поширюється тільки на вивезення, а не на ввезення таких товарів з криптографічними властивостями. Окрім цього, один член Робочої групи був стурбований тим, що такі обмеження можуть зашкодити або поставити під загрозу зобов‘язання, які Україна візьме на себе, зокрема у зв‘язку з імплементацією Угоди про інформаційні технології (ITA).
  5. Представник України повідомив, що до дати вступу до СОТ Україна скасує всі обмеження на ввезення товарів, що відносяться до сфери ITA та інших технологічних товарів з криптографічними властивостями, у тому числі вимоги щодо дозволу на імпорт, і не буде запроваджувати нові обмеження після свого вступу до СОТ. Він пояснив, що це включатиме відмову від вимог до ліцензування видів діяльності, що стосуються ремонтування та послуг після продажу для таких товарів ITA на території України у відношенні до можливостей шифрування. Окрім цього, вимоги до контролю імпорту інших товарів подвійного призначення з криптографічними властивостями не будуть накладати необґрунтованих або надто обтяжливих вимог до таких товарів. Робоча група взяла ці зобов‘язання до уваги.



- Спирти, алкогольні напої та тютюнові вироби
  1. Представник України повідомив, що правові засади регулювання виробництва та торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року із змінами та доповненнями, та Постанова Кабінету Міністрів України «Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту, оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами» № 493 від 13 травня 1996 року. Міністерство економіки, за погодженням податкових органів, видає спеціальні ліцензії для здійснення імпортно-експортних операцій з усіма товарами, що підпадають під дію зазначених вище актів законодавства. Право придбати таку ліцензію та бути зареєстрованим імпортером не прив’язувалося до внутрішніх інвестицій. Ліцензії (на виробництво та торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами) на загал видаються всім суб‘єктам підприємницької діяльності. Від імпортерів, виробників і дистриб’юторів алкогольних напоїв та тютюнових виробів тільки вимагається отримання ліцензії на здійснення відповідної діяльності.
  2. Деякі члени Робочої групи зазначили, що виглядає так, що Україна застосовує свою систему ліцензування діяльності для того, щоб обмежити імпорт алкогольних напоїв на користь національних виробників і дистриб’юторів, що суперечить положенням Статті XI ГАТТ 1994 року Один член Робочої групи зазначив, що іноземним підприємствам не дозволяється імпортувати або експортувати коньячні спирти, навіть якщо вони дотримуються необхідних критеріїв, й попросив представника України надати додаткове обґрунтування стосовно цього заходу. Член Робочої групи попросив скасувати всі ліцензії на право імпорту та експорту, що перелічені в Таблиці 10(b), до дати вступу до СОТ. Член Робочої групи попросив підтвердити, що компанії, які займаються торгівлею етиловим, коньячним та плодовим спиртом, є державними торговельними підприємствами, а також включити ці підприємства до зобов’язань України в розділі «Державні торговельні підприємства».
  3. Представник України відповів, що суб’єкти підприємницької діяльності, які займаються здійсненням імпортно-експортних операцій з етиловим, коньячними та плодовими спиртами, повинні отримати ліцензію на право імпорту та експорту. Ці ліцензії видаються виключно державним підприємствам або «спеціалізованим підприємствам» (резидентам), список яких затверджується Кабінетом Міністрів України, за винятком оптової торгівлі спиртом етиловим для медичних або ветеринарних цілей, яка може здійснюватись державними закладами охорони здоров’я та підприємствами–постачальниками зооветеринарної продукції (в тому числі зареєстрованими іноземними компаніями). У випадку з коньячними спиртами (тобто чистого спирту, отриманого з винограду), «спеціалізованими підприємствами» є підприємства, які визнаються державою як такі, що володіють необхідними виробничими потужностями, обладнанням та досвідом для виробництва коньяку. Ці підприємства займаються імпортом коньячних спиртів за кодом HS 2208 20 89 00 для використання у своєму виробництві, а також для оптової торгівлі коньячними спиртами. Він підтвердив, що будь-яке коньячне «спеціалізоване підприємство», яке має відповідну ліцензію, може імпортувати, експортувати та провадити оптову торгівлю коньячними спиртами та що іноземні підприємства – резиденти можуть кваліфікуватися як «спеціалізовані підприємства» для здійснення імпорту коньячних спиртів, якщо вони відповідають тим самим критеріям, що й вітчизняні підприємства. Однак тільки спеціально затверджені державні підприємства, в яких є відповідна ліцензія, можуть імпортувати, експортувати та займатися оптовою торгівлею етиловим та плодовими спиртами. Ці підприємства були пов’язані з концерном „Укрспирт» та були заявлені як державні торгові підприємства. Представник України зазначив, що, на його думку, державні підприємства, в яких є відповідна ліцензія для проведення торгівлі етиловим та плодовими спиртами та ці «спеціалізовані підприємства» можуть купувати та продавати імпортовану продукцію на комерційних умовах. Він не відносить такі «спеціалізовані підприємства» до державних торговельних підприємств у розумінні Статті XVII ГАТТ 1994 року. Перелік «спеціалізованих підприємств» є в постанові Кабінету Міністрів України № 1726 від 4 вересня 2003 року. Він підтвердив, що ці фірми не мають відношення до державного концерну «Укрспирт».
  4. Представник України додав, що спирти можуть мати значний вплив на здоров’я людини. Держава здійснює контроль за виробництвом та реалізацією такої продукції з метою недопущення використання підробленої або низькоякісної продукції. Він відзначив, що Україна не застосовує таких обмежень на імпорт або експорт алкогольних напоїв.
  5. Імпортні та експортні ліцензії для етилового спирту, плодових або коньячних спиртів, а також для алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються Міністерством економіки не пізніше 10 календарних днів з дня одержання необхідних документів (Стаття 15 Закону України № 481/95-ВР) терміном на п’ять років зі сплатою щорічного збору. Для відповіді на занепокоєння членів Робочої групи стосовно структури плати за ліцензію на алкогольні напої та тютюн розмір щорічного збору за ліцензію було знижено до 780 гривень у відповідності до Закону України № 374 від 17 листопада 2006 року. Не існує ніяких певних критеріїв, яких необхідно дотримуватися для придбання ліцензії на здійснення імпорту або експорту алкогольних напоїв. Підприємство, яке має ліцензію на виробництво, продаж (оптовий) та експорт етилового спирту, коньячного та плодових спиртів буде звільнено від сплати збору за експортну ліцензію за власні спиртові вироби, що продаються за кордоном. Але це положення поки що не було введено в дію, бо з таких експортерів зараз збирається платня.
  6. Представник України підтвердив, що до дати вступу України до СОТ плата за ліцензію на право імпорту або експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів буде приведена у відповідність з вимогами Статті VIII ГАТТ 1994 року. Він також зазначив, що подібні плати, як і будь-які інші збори або вимоги, будуть застосовуватись виключно в рамках зобов’язань України відповідно до Угоди СОТ, в тому числі Статті III і VIII ГАТТ 1994 року. Робоча група взяла до уваги ці зобов’язання.

- Обладнання та диски для лазерних систем зчитування
  1. Стосовно імпорту та експорту обладнання та дисків для лазерних систем зчитування представник України зазначив, що Наказом Міністерства економіки України №244 від 08.08.2002 року., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23 серпня 2002 року за №704/6992, встановлено порядок видачі ліцензій на даний вид діяльності. Обов‘язковою умовою для отримання ліцензії є наявність спеціального ідентифікаційного коду (СІД-коду), причому власник ліцензії зобов‘язаний сповіщати Міністерство про кожну партію товару, що імпортується або експортується. У відповідь на поставлене запитання він зазначив, що ліцензування діяльності з імпорту обладнання та дисків для лазерних систем зчитування, а також діяльності з імпорту голографічних захисних елементів, криптосистем та засобів криптографічного захисту (Таблиця 10(a)) вимагається з метою забезпечення захисту від підробок та захисту прав інтелектуальної власності. Однак, відповідно до змін до базового Закону у сфері дисків для лазерних систем зчитування, внесених у серпні 2005 року, було дозволено імпорт дисків для лазерних систем зчитування без СІД-коду. Він також підтвердив, що ця норма є чинною і для імпорту продукції для лазерних систем зчитування більше не потрібно отримувати ліцензію.

- Зброя, боєприпаси, військове обладнання та засоби безпеки
  1. Імпорт (та експорт) зброї, боєприпасів, військового обладнання та товарів, які містять інформацію, яка складає державну таємницю, регулювалися Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» № 549-IV від 20 лютого 2003 року. Суб’єкти, які займаються торгівлею такою продукцією, потребують дозволу від Кабінету Міністрів України, і в декількох постановах Кабінету Міністрів були сформульовані процедури контролю за такою діяльністю. Це постанова № 384 від 22 квітня 1997 року «Про затвердження Положення про порядок контролю за експортом, імпортом та транзитом товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної, бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї»; постанова № 563 від 27 липня 1995 року «Про затвердження Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів, що використовуються або можуть бути використані у створенні ракетної зброї»; постанова № 302 від 12 березня 1996 року «Про затвердження Положення про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом товарів, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути використані у створенні ядерної зброї»; та постанова № 1005 від 22 серпня 1996 року «Про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової або спеціальної техніки». У відповідь на конкретне питання представник України заявив, що для торгівлі зброєю та боєприпасами ліцензування не вимагається.

- Наркотичні засоби
  1. Представник України зазначив, що імпорт (і експорт) наркотичних засобів регулюється Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №60/95-ВР від 15 лютого 1995 року та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі сертифікатів на ввезення в Україну та вивезення з України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» № 146 від 3 лютого 1997 року. Діяльність, що стосується імпорту та експорту наркотичних засобів, здійснюється державними або комунальними підприємствами, за умови, що вони мають (i) відповідну ліцензію на право здійснення такої діяльності; і (ii) сертифікат на імпорт/експорт (на кожну конкретну операцію), який видається Комітетом з питань контролю за наркотичними речовинами при Міністерстві охорони здоров‘я за погодженням із Службою безпеки України.

- Лікарські засоби
  1. Представник України зазначив, що заяви на отримання ліцензій на виробництво лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарських засобів подаються до Держдепартаменту з питань контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів та продукції медичного призначення. Власники ліцензій зобов‘язані дотримуватись положень Господарського кодексу України та Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», а також кваліфікаційних, організаційних та інших спеціальних вимог, установлених ліцензійними умовами. Для імпорту або експорту ненаркотичних лікарських засобів ліцензії не потрібно. До оптової та роздрібної торгівлі допускаються лише медичні препарати, зареєстровані в Україні та такі, що мають сертифікат якості, виданий виробником даного лікарського засобу. Це стосується як імпорту з будь-яких джерел, так і вітчизняних виробів. Реєстрація лікарського засобу чинна протягом п‘яти років, при цьому для подальшого використання засобу вимагається його перереєстрація. Збори за державну реєстрацію лікарських засобів затверджені Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію» № 376 від 26 травня 2006 року, якою була скасована Постанова Кабінету Міністрів України № 1422 від 13.09.2000 року. Розмір збору за державну реєстрацію лікарських засобів становить 1 000 євро за кожну лікарську форму, 100 євро за кожну наступну дозу та 100 євро за кожну наступну упаковку лікарського засобу; розмір збору за державну перереєстрацію лікарського засобу становить 50 % від зазначених зборів. За державну реєстрацію радіоактивних лікарських засобів, діагностичних засобів, простих або (геленових) препаратів з рослинної лікарської сировини розмір збору становить 150 євро за кожну лікарську форму, 25 євро за кожну наступну дозу та 25 євро за кожну наступну лікарську упаковку. За перереєстрацію цих засобів – відповідно 50 євро, 20 євро та 20 євро. Збір за реєстрацію та перереєстрацію (i) активних речовин та наповнювачів; (ii) продукції обмеженого використання, яка передбачена Міністерством охорони здоров’я; та (iii) донорської крові або плазми складає 25 євро за одиницю товару. Окрім вказаних ліцензійних умов на підприємства оптової та роздрібної торгівлі також поширюються вимоги про державну акредитацію, причому особи, безпосередньо зайняті у виробництві, оптовій та роздрібній торгівлі зобов‘язані мати необхідні професійні кваліфікації. Він підтвердив, що жодна додаткова ліцензія не вимагається для імпорту лікарських засобів та повторив, що ліцензування діяльності є обов’язковим лише для оптової та роздрібної торгівлі.
  2. На прохання роз’яснити підстави диференціації реєстраційних зборів за лікарські засоби, які будуть використовуватися з обмеженням, представник України зазначив, що реєстраційний збір не включає вартості проведення фармакологічної або додаткової експертизи, які оплачуються відповідно до домовленостей між заявником та спеціалізованим закладом, що надає послуги з аналізу та підтвердження. До спеціалізованих закладів належать Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення, а також Центр з питань фармакопеї. На його погляд, порівняно високий рівень плати за реєстрацію не є торговим бар’єром, що підтверджується постійним збільшенням імпорту протягом 2002 – 2007 років. У відповідь на запитання, чи плата за реєстрацію відповідає приблизній вартості наданих послуг, він сказав, що як зазначено у попередньому пункті, Україна скоротила розмір цієї плати одночасно із вдосконаленням лабораторного обладнання та інфраструктури з метою наближення розміру збору до вартості наданих послуг.

- Пестициди та агрохімікати
  1. Ліцензування діяльності, пов‘язаної з виробництвом пестицидів та агрохімікатів, а також оптова і роздрібна торгівля такими видами продукції регулюються Законом України «Про пестициди і агрохімікати» №86/95-ВР від 2 березня 1995 року, Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва пестицидів та агрохімікатів, оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами» №40/70 від 22 лютого 2001 року, а також Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пестицидів і агрохімікатів» № 1628-IV від 18 березня 2004 року. Міністерство промисловості видає ліцензії та виробництво, оптову та роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами, за які збирається плата у розмірі 255 грн., яка відповідає вартості наданих послуг. Окрім цього, ввезення, виробництво та збут пестицидів та агрохімікатів підлягає попередній реєстрації (терміном до десяти років) цієї продукції в Україні. Збори за реєстрацію та перереєстрацію пестицидів і агрохімікатів перелічені в Таблиці 11. У виняткових випадках Державна міжвідомча комісія у справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту надає дозвіл на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, якщо відповідною документацією підтверджується їхнє застосування у країні походження. Він підтвердив, що жодна додаткова ліцензія не вимагається для імпорту пестицидів та агрохімікатів та повторив, що ліцензування діяльності є обов’язковим лише для оптової та роздрібної торгівлі.
  2. Представник України підтвердив, що не існує жодних обмежень права фізичних і юридичних осіб займатися імпортом та експортом товарів, окрім вимоги провести реєстрацію та додаткових вимог, що застосовуються до товарів, які підлягають ліцензуванню. Він також підтвердив, що вимоги стосовно виробництва та реалізації не застосовуються до імпортерів та що перелік товарів, для виробництва або реалізації яких необхідна ліцензія як умова імпортування, наведений в Таблиці 10(а). Він зазначив, що будь-які обмеження прав фізичних або юридичних осіб займатися торгівлею товарами будуть встановлюватися лише в рамках угод СОТ з належним дотриманням положень Статті ХХ ГАТТ 1994 року.
  3. Член Робочої групи попросив Україну надати поновлену інформацію про вимоги щодо ліцензування видів діяльності, зазначені в Таблиці 10(а), а також запитав про дату, на яку заплановано їх скасування. У відповідь представник України зазначив, що всі вимоги щодо ліцензування згідно з Таблицею 10(а) були необхідними для забезпечення захисту від фальшування, для захисту прав інтелектуальної власності та здоров’я людини. З точки зору представника України, ці заходи є виправданими згідно зі Статтею ХХ ГАТТ 1994 року.
  4. Представник України заявив, що з дати вступу до СОТ Україна забезпечить повну відповідність законодавчих і нормативних актів, якими регулюються права на імпорт та експорт товарів, та їх застосування, а також усі платежі, збори та податки, що стягуються під час імпорту або експорту, включно з тими, що зазначені у Таблиці 11 та пункті 110, до вимог СОТ, у тому числі із Статтями VIII: 1(a), XI:1, III:2 та ІІІ:4 ГАТТ 1994 року. Він підтвердив, зокрема, що фізичні особи та юридичні особи, незалежно від країни походження, зможуть імпортувати та експортувати товари як імпортери або експортери без зобов’язання щодо фізичної присутності або інвестування в Україні. Він також зазначив, що єдиною умовою для отримання статусу експортера та імпортера, крім тих, що зазначені у Таблиці 10(а), буде реєстрація у відповідному органі влади України, як описано у пункті 93. Робоча група взяла до уваги ці зобов’язання.
  5. Представник України підтвердив, що після вступу до СОТ розмір збору за реєстрацію лікарських засобів, пестицидів та агрохімікатів, а також плата за ліцензію на право імпорту та експорту алкогольних напоїв і тютюнових виробів, відповідатиме вимогам Статті VIII:1(а) ГАТТ 1994 року, і буде приведена у відповідність до розміру вартості фактично наданих послуг. Він також підтвердив, що після вступу до СОТ плата за ліцензію на право імпорту та експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів становитиме 780 гривень, що відповідає вартості наданих послуг. Розмір плати у майбутньому може переглядатись відповідно до можливих змін вартості наданих послуг, але він залишатиметься відповідним вартості цих послуг. Робоча група взяла до уваги ці зобов’язання.