Geum.ru

Світова організація торгівлі

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   45

- Приватизація

  1. Представник України зазначив, що основні законодавчі акти, які регулюють процес приватизації в Україні, включають Закон України «Про приватизацію державного майна» № 2163-XII від 4 березня 1992 року, Закон України «Про державну програму приватизації», Господарський кодекс, Цивільний кодекс, Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Закон України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» та Закон України «Про оренду державного та комунального майна». Процес приватизації регулювався послідовно прийнятими Державними програмами приватизації («ДПП»). Перша Державна програма приватизації майна державних підприємств була схвалена Постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року № 2545-XII. Остання Державна програма приватизації (на три роки) була прийнята Законом України № 1723-III від 18 травня 2000 року і залишатиметься чинною до прийняття нової програми приватизації. На цей час, Фонд державного майна України (урядовий орган у сфері управління державною власністю) розробив проект Закону України «Про Державну програму приватизації на 2007-2009 роки».
  2. Він повідомив, що станом на 1 січня 2007 року 107 635 підприємств змінили форму власності з початку приватизації в Україні. З них близько 81 385 підприємств знаходились у колективній (комунальній) власності, а інші (26 250 підприємств) були державними. Було приватизовано 89 947 об’єктів малої приватизації та 4 835 об’єктів незавершеного будівництва. Великі підприємства у багатьох випадках було трансформовано у менші самостійні економічні суб‘єкти. У результаті процесу приватизації було створено приблизно 11 174 акціонерних товариств. З них 2 380 товариств було у колективній (комунальній) власності і 8 794 належало державі. Надходження від процесу приватизації загалом склали 39 581,5 мільйонів гривень, з яких 38 668,9 мільйонів гривень надійшли до загального фонду Державного бюджету та були використані на вирішення соціальних проблем.
  3. Щодо кількості приватизованих підприємств, то станом на 1 січня 2007 року цей процес здебільшого торкнувся оптової та роздрібної торгівлі, у т.ч. підприємств з ремонту та продажу транспортних засобів (11 718); підприємств побутового обслуговування (4 869) та промислових підприємств (6 606), в тому числі будівельних (1 222), транспортних (919), харчової промисловості (1 000), легкої промисловості (357), будівельних матеріалів (458), а також машинобудівних та металообробних (1 458). На частку промислових підприємств, які пройшли процес трансформації власності, станом на червень 2007 року припадало 48,7 відсотка загального обсягу виробленої продукції. Він додав, що процес приватизації завершено у сфері сільського господарства, де більш як 8 000 підприємств (99 %) приватизовані. Зокрема, завершено процес приватизації переробних підприємств, підприємств з надання агротехнічних та агрохімічних послуг сільськогосподарським підприємствам, сервісних підприємств та підприємств у рибній промисловості. Інформація щодо приватизації за період 1 січня 2003 року – 1 січня 2007 року наводиться у Таблиці 1(a).

Таблиця 1(a): Приватизація підприємств, 1 січня 2003 року - 1 січня 2007 року

Сектори економіки
Кількість підприємств, контрольні або блокуючі пакети акцій яких продано на фондовому ринку та через аукціони
Балансова вартість основних фондів, (млн. гривень)
Кількість працюючих, чол.

Енергетика
4
4 009,23
35 657

Сільське господарство
27
155,42
1 871

Металургія

5
7 698,10
59 408

Машинобудування та металообробка
40
1 175,09
15 477

У тому числі суднобудування
1
47,37
136

У тому числі сектор пристроїв для телекомунікацій
1
32,86
762

Хімічна промисловість
1
64,40
871

Нафтохімія
3
38,04
437

Транспорт

14
38,16
1 569

Усього:
96
13 258,63
116 188

*25 % + 1 голос (малий блокуючий пакет акцій); або 40 % (великий блокуючий пакет акцій)

  1. Представник України зауважив, що за роки приватизації було утворено близько 24000 приватних підприємств. Окрім цього, понад 8000 підприємств функціонували як акціонерні товариства із змішаним державно-приватним капіталом (в тому числі підприємства зі 100 % державної власності або підприємства зі 100 % приватної власності). Більш докладна інформація про ці підприємства наводиться у Таблиці 1(б).

Таблиця 1(b): Акціонерні товариства, в тому числі товариства державної та приватної форми власності (1 лютого 2007 року)

Галузь
Всього
Частка приватного капіталу в сукупному капіталі

До 25 %
25-50 %
50-75 %
75-99 %
100 %

Енергетика
35
7
9
7
1
11

Паливна індустрія
14
 
 
2
1
11

Чорна металургія
104
3
2
1
18
80

Хімія і нафтохімія
113
5
4
7
20
77

Машинобудування та металообробка
1,294
41
38
78
180
957

Деревообробка та целюлозно-паперова промисловість
146
2
 
4
19
121

Легка промисловість
226
6
5
6
38
171

Харчова промисловість
834
3
4
32
173
622

Транспорт
923
7
2
70
148
696

Будівництво
1 132
4
14
21
145
948

Інші галузі

3 973
42
46
196
615
3,074

Всього:
8 794
120
124
424
1 358
6 768



  1. Станом на 1 липня 2006 року держава контролює пакети акцій 1 235 підприємств, з них 1 109 акціонерних товариств, 94 товариств з обмеженою відповідальністю та 32 національних акціонерних та державних холдингових компаній. Фонд державного майна має право бути членом у наглядових радах акціонерних товариств, у яких державна частка власності перевищує 25 %. Однак станом на 15 лютого 2007 року Фонд державного майна був представлений у наглядових радах тільки 165 спільних підприємств. Ступінь участі держави у спільних підприємствах залежить від долі володіння акціями – 25 % + 1 голос (мала блокувальна доля) надає можливість акціонеру блокувати деякі рішення (внесення змін до статуту, ліквідація компанії, заснування та ліквідація відділень та представництв); 40 % голосів (велика блокувальна доля) надає можливість акціонеру блокувати збори акціонерів. Представник України підтвердив, що законодавство України не передбачає механізму «золотої акції». Він додав, що державний портфель корпоративних прав постійно зменшувався протягом останніх років.
  2. Представник України сказав, що об’єкти загальнодержавного значення, не підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна» № 2163-ХІІ від 4 березня 1992 року. Стаття 5 зазначеного Закону дає загальне визначення об’єктів загальнодержавного значення, серед них: майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, забезпечує виконання державою своїх функцій, забезпечує обороноздатність держави, об’єкти сфери охорони здоров’я та навколишнього природного середовища, комунальні споруди або об’єкти, що вважаються необхідними для соціального розвитку України.
  3. Перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Верховна Рада прийняла Закон України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» № 847-ХІV від 7 липня 1999 року. Цей перелік змінювався декілька разів з 1999 року. У 2007 році він складався з 1 548 підприємств, в тому числі 457 сільськогосподарських. Представник України зазначив, що області не мають ні прав власності на ці підприємства, ні повноважень розпоряджатися ними. Половина з сільськогосподарських підприємств виробляє товари та надає послуги для підтримки та розвитку сільського господарства в цілому, в тому числі ветеринарної медицини, науково-дослідної діяльності, захисту рослин, розвитку та контролю насіннєвого фонду, хімічних лабораторій, соляних підприємств та послуг інфраструктури. Приблизно 90 цих підприємств, які складаються переважно з борошномельних і круп’яних підприємств, підприємств з виробництва кормів та елеваторів, входять до складу Державної акціонерної компанії «Хліб України». Приблизно 80 підприємств входять до складу державного концерну «Укрспирт» та здійснюють виробництво етилового спирту та алкогольних напоїв. Невелика кількість цих підприємств складають колективні фермерські сільськогосподарські господарства. Він підтвердив, що цей перелік є вичерпним. На його думку, на 457 державних сільськогосподарських підприємств припадає незначна частка цього сектору, в якому налічується приблизно 12 000 приватних та акціонерних сільськогосподарських підприємств та близько 40 000 фермерських господарств. Він додав, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» у січні 2007 року були внесені зміни до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а також до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизованими (затвердженого Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»). Він також зазначив, що на розгляді Верховної Ради знаходиться проект Закону про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, буде відповідно переглянуто і скорочено.
  4. Представник України підтвердив, що для забезпечення повної прозорості і своєчасного інформування членів СОТ про стан впровадження реформ економіки та торговельного режиму Україна надаватиме країнам-членам СОТ періодичні звіти про стан виконання приватизаційних програм разом з інформацію, що подається до Робочої групи, а також звіти щодо інших аспектів економічних реформ, пов‘язаних з її зобов‘язаннями відповідно до Угод СОТ. Робоча група взяла це зобов’язання до уваги.