Світова організація торгівлі
| Вид материала | Документы |
СодержаниеПідприємства державної форми власності, контрольовані державою та інші підприємства, яким надані виняткові або спеціальні пільги |
- Світова Організація Торгівлі: загальні дані [Текст] / М. Зубець, Б. Панасюк // Ефективне, 101.7kb.
- Назва реферату: Світова організація торгівлі Розділ, 114.94kb.
- План організація обліку в торгівлі формуваня цін на товари І контроль за їх дотриманям, 595.94kb.
- Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 664.2kb.
- Світова економіка: структура та загальні тенденції формування, 586.05kb.
- Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю, 868.42kb.
- Розділ: Світовий ринок Світова економіка, 158.34kb.
- Розвиток електронної торгівлі в умовах становлення глобального інформаційного простору, 181.69kb.
- Державний навчальний заклад Одеське Вище професійне училище торгівлі та технологій, 469.27kb.
- Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 920.83kb.
- Підприємства державної форми власності, контрольовані державою та інші підприємства, яким надані виняткові або спеціальні пільги
- Деякі члени Робочої групи зробили запит додаткової інформації про сфери економічної діяльності, в яких підприємства державної форми власності відіграють значну роль, про питому вагу підприємств державної форми власності у ВВП та торгівлі, а також про частку приватизованих підприємств серед усіх підприємств, занесених до Державного реєстру. Україну також попросили вказати, чи будь-які з цих підприємств займаються торгівлею від імені держави. Крім цього, було зроблено запит інформації про відносне значення та конкретні види діяльності підприємств державної форми власності у міжнародній торгівлі або таких, що конкурують з експортом, особливо тих, що здійснюють діяльність у сільському господарстві та банківській сфері. Україну також попросили надати інформацію про майбутню політику щодо державних торгівельних підприємств. Член Робочої групи висловив занепокоєння, що деякі «приватизовані» підприємства були трансформовані у «колективну власність» під контролем регіональних і місцевих органів влади, і зробив запит додаткової інформації про поточний статус таких підприємств. Член Робочої групи попросив надати інформацію про Аграрний фонд, і зокрема про те, чи цей фонд має виключне право, особливе право або монополію на всі закупівлі та продажі зерна та іншої визначеної сільськогосподарської продукції. Цей член Робочої групи запитав про те, в якій мірі імпортоване зерно прийнятне для закупівель до державного резерву, і попросив надати додаткові деталі про сільськогосподарські підприємства, що не підлягають приватизації. Було також зроблено запит інформації про неприватизовані підприємства державної форми власності, що здійснюють діяльність у сільськогосподарському секторі, особливо у контексті нового Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». Крім того, Україну попросили надати інформацію про відносну частку імпорту, експорту та господарської діяльності, що припадає на підприємства державної форми власності та державні торгівельні підприємства у сфері сільського господарства.
- Представник України відповів, що на сьогодні підприємства державної форми власності (тобто підприємства, в яких частка власності держави перевищує 50 відсотків) провадять діяльність в усіх галузях економіки. За оцінками, частка державного сектору в економіці в першій половині 2006 року становила 19,5 %, зокрема, у (i) сільському господарстві, мисливському і лісовому господарстві 10,3 %; (ii) транспорті та зв’язку 42,9 %; (iii) промисловості 21 %; (iv) сфері охорони здоров’я та соціального забезпечення 19,9 %; (v) сфері освіти 7,2 %; та (vi) будівництві 10,7 %. У 2006 році 700 підприємств державної форми власності брали участь в експорті, при цьому на їхню долю припадав експорт обсягом 2 млрд. 853,2 млн. дол. США (близько 7,4 % від загального обсягу експорту); 500 підприємств брали участь в імпорті, при цьому на їхню долю припадав імпорт обсягом 7 млрд. 339,9 млн. дол. США (близько 16,3 % від загального обсягу імпорту).
- Представник України надав загальну інформацію щодо ролі підприємств державної форми власності в економіці України та зовнішній торгівлі у документі WT/ACC/UKR/67 та Add.1. Інформацію про структуру виробництва в економіці за формами власності надано у Таблиці 2(a). Інформацію про імпортні та експортні операції підприємств за формами власності наведено у Таблиці 2(b).
Таблиця 2(a): Структура виробництва підприємств промисловості за формами власності та видами діяльності (2005 рік)
| | Форма власності (%) | ||
| Приватна | Державна та державно-корпоративна | Комунальна та комунально-корпоративна | |
| Всі галузі | 84,6 | 14,2 | 1,2 |
| Вугільна (видобувна) промисловість | 76,2 | 23,8 | 0,0 |
| Видобуток енергетичної сировини | 59,7 | 40,3 | 0,0 |
| Видобуток неенергетичної сировини | 97,6 | 2,4 | 0,0 |
| Переробна промисловість | 95,7 | 4,2 | 0,1 |
| в тому числі: | | | |
| Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції | 97,4 | 2,6 | 0,0 |
| Легка промисловість | 98,7 | 1,2 | 0,1 |
| Виробництво деревини та виробів із дерева | 98,2 | 1,6 | 0,2 |
| Целюлозно-паперова промисловість, друкарська справа | 93,7 | 4,9 | 1,4 |
| Виробництво коксу та продуктів нафтопереробки | 99,3 | 0,7 | 0,0 |
| Хімічна та нафтохімічна промисловість | 88,3 | 11,7 | 0,0 |
| Виробництво інших неметалевих мінеральних матеріалів (будівельні матеріали, скло) | 98,9 | 1,0 | 0,1 |
| Металургія та металообробка | 99,1 | 0,8 | 0,1 |
| Машинобудування | 88,2 | 11,8 | 0,0 |
| Виробництво та постачання електроенергії, природного газу та води | 33,7 | 59,0 | 7,3 |
Таблиця 2(b): Розподіл експорту та імпорту товарів за формами власності (2005 рік)
| | Всього | В тому числі: | ||
| Приватні | Державні та державно-корпоративні | Комунальні та комунально-корпоративні | ||
| Експорт | ||||
| Кількість підприємств, тис. | 12,6 | 11,8 | 0,8 | 0,0 |
| Обсяг, млн. дол. США | 34 228,4 | 31 451,3 | 2,763,0 | 14,1 |
| Частка в загальному обсязі експорту (%) | 100 | 91,9 | 8,1 | 0,0 |
| Імпорт | ||||
| Кількість підприємств, тис. | 21,4 | 20,6 | 0,6 | 0,2 |
| Обсяг, млн. дол. США | 36 136,3 | 26 339,7 | 9 756,8 | 39,8 |
| Частка в загальному обсязі імпорту (%) | 100 | 72,9 | 27,0 | 0,1 |
Джерело: Державний комітет статистики України
- У відповідь на запит про надання детальної інформації про державні торговельні підприємства та докази того, що вони працюють у відповідності зі Статтею XVII ГАТТ 1994 року представник України зазначив, що лише 8 компаній в Україні є державними торговельними підприємствами в розумінні узгодженого тлумачення Статті XVII ГАТТ 1994 року. До них відносяться: (i) державний концерн «Укрспирт», до складу якого входять 80 підприємств державної форми власності, 6-тьом з яких надано ліцензію на експорт етилового, коньячного та плодових спиртів (Сумське, Львівське, Тернопільське, Вінницьке та Київське обласне державні об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, а також державний концерн «Укрспирт»), а ще 4 (Івано-Франківське, Рівненське, Чернігівське та Чернівецьке обласне державне об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості) відповідають умовам отримання таких ліцензій. Усі 80 підприємств можуть отримати право здійснювати експорт етилового, коньячного та плодового спиртів у разі надання згоди Кабінетом Міністрів України та отримання ліцензії на експорт в Міністерстві економіки; (ii) закрите акціонерне товариство «УкрГазЕнерго» – спільне підприємство, 50 відсотків якого належить компанії «Нафтогаз України», а інші 50 відсотків – компанії «РосУкрEнерго», яке має монополію на імпорт природного газу з Російської Федерації та Центральної Азії для його постачання приватним промисловим споживачам в Україні (раніше «Нафтогаз України» був монопольним постачальником природного газу в Україну); (iii) державна компанія «Укрспецекспорт», єдина державна компанія, уповноважена бути стороною міжнародних контрактів (з іншими урядами або юридичними особами) з експорту/імпортну військового обладнання та носіїв інформації, що складає державну таємницю, в тому числі товарів з криптографічними властивостями; а також: (iv) державне акціонерне товариство «Ліки України»; (v) Харківське державне фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу»; (vi) відкрите акціонерне товариство «Інтерхім»; (vii) державне хімічне та фармацевтичне підприємство «Інтерхім-1»; та (viii) комунальне підприємство «Фармація» (Київ) – всі вони є державними або комунальними фармацевтичними підприємствами, що мають виняткове право на здійснення імпортних та експортних операцій з певними наркотичними, психотропними речовинами та прекурсорами. Він зазначив, що цей перелік замінює перелік 13 підприємств, раніше наданий у документі WT/ACC/UKR/110 (позиція № 62). Він підтвердив, що всі зазначені державні торговельні підприємства є підприємствами державної форми власності. Він також зазначив, що діяльність цих підприємств провадиться у відповідності до Статті XVII ГАТТ 1994 року. У відповідь на запити додаткової інформації щодо діяльності корпорації «Укрспирт» він сказав, що «Укрспирт» це єдине виробниче підприємство, яке об’єднує державні підприємства з виробництва спирту, та що цю корпорацію було створено для проведення єдиної митної політики щодо виробництва етилового спирту та лікеро-горілчаних виробів. «Укрспирт» виробляє 98 % спирту та 6 % алкогольних напоїв в Україні. «Укрспирт» є монополістом на експорт етилового спирту, але не лікеро-горілчаних виробів, які «Укрспирт» виробляє та продає конкуруючи з іншими виробниками та продавцями.
- Він додав, що «Укрспецекспорт», «Нафтогаз України» та «Енергоринок» розглядаються як підприємства, які здійснюють торгівлю від імені держави, що на його погляд полягає у тому, що ці підприємства виконують міжнародні контракти між державою та іноземними суб’єктами. У відповідь на запити додаткової інформації про діяльність підприємства «Енергоринок» представник України сказав, що це підприємство було створене для забезпечення функціонування оптового ринку електроенергії. Його основні функції включають закупівлю електроенергії у її виробників та імпортерів (через оптовий ринок електроенергії), оптові постачання електроенергії, а також передачу електроенергії дистрибуторам на контрактній основі. Він додав, що «Енергоринку» не було надано ніяких виняткових або особливих прав або пільг, в тому числі статутних або конституційних повноважень, через використання яких він міг би впливати на рівень або напрям імпорту та експорту, здійснюючи свої закупівлі та продажі. Підприємство «Енергоринок» виконує адміністративну функцію в Об’єднаній енергосистемі України, здійснюючи управління оптовим ринком електроенергії, як це передбачено умовами угоди між учасниками оптового ринку електроенергії України. Учасниками оптового ринку електроенергії є підприємства, які продають та імпортують електроенергію на оптовому ринку електроенергії або експортують електроенергію, куплену на оптовому ринку електроенергії на умовах, визначених за двосторонніми контрактами.
- У відповідь на конкретний запит представник України сказав, що інформацію про державні торговельні підприємства буде надана членам Робочої групи для розгляду у форматі проекту повідомлення та Анкети СОТ для державних торговельних компаній. Перелік основних підприємств державної форми власності, в тому числі тих, що здійснюють торгівлю від імені держави, наведено у Таблиці 3.
- У відповідь на запит більш докладної інформації про деякі підприємства державної форми власності, що здійснюють торгівлю, але – на думку України – не як державні торговельні підприємстві (зазначені у Таблиці 3), Україна надала інформацію про «Украгролізинг» та «Укртранслізинг». «Украгролізинг» передає у лізинг сільськогосподарську техніку та обладнання сільськогосподарським підприємствам та підприємцям. У разі запозичення коштів державного бюджету на комерційних засадах компанія може купувати для подальшої передачі у лізинг лише сільськогосподарську техніку вітчизняного виробництва. У разі запозичення коштів у комерційних банках компанія може також купувати імпортну техніку. Незважаючи на 100 відсоткову державну власність, компанія діє на принципах повної господарської самостійності, самоуправління і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань перед бюджетом і партнерами. Діяльність «Украгролізинг» регулюється, крім іншого, Законом України «Про фінансовий лізинг» та Постановою Кабінету Міністрів України № 1904 від 10 грудня 2003 року (зі змінами) «Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу». «Укртранслізинг» передає у лізинг літаки, авіаційне обладнання, залізничні цистерни та вагони, а також сільськогосподарську техніку вітчизняного та іноземного виробництва. Ця компанія є єдиною компанією в СНД, яка фінансує виробництво українських літаків (АН-140 та АН-74TK-300); вона також діє як головний посередник між виробниками та користувачами літаків. Послуги з лізингу, що надаються «Укртранслізингом», фінансуються здебільшого з її власних коштів. Як «Украгролізинг», так і «Укртранслізинг» укладають договори лізингу за комерційними умовами та цінами і роблять сплати до Державного бюджету та іншим кредиторам зі своїх прибутків.
- Один з Членів зробив запит додаткової інформації про компанію «Хліб України», яка не була включена до списку державних підприємств. Він послався на декілька заходів, які були запроваджені у 2005 році згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо стабілізації цін на ринку зерна та забезпечення його беззбиткового виробництва» № 295-р від 29 липня 2005 року, які передбачали дискримінацію на користь компанії «Хліб України». Цей член Робочої групи закликав Україну скасувати ці заходи, а також інші можливі заходи, які надають перевагу державним торговельним підприємствам і завдають шкоди іншим компаніям, не пізніше дати вступу до СОТ.
- Представник України відповів, що Державна акціонерна компанія «Хліб України» була заснована у 1996 році. Ця компанія має 81 виробничу філію, які перебувають у її повній власності, розміщені в усіх областях України і контролюють від 18 до 20 відсотків українських об’єктів для зберігання зерна і потужностей з виробництва борошна, круп та комбікормів. Її діяльність також включає внутрішню та зовнішню торгівлю зерном. Головні статті експорту компанії зерно та зернові продукти. Кабінет Міністрів надав підприємству «Хліб України» право діяти в ролі державного агента з державних закупівель зерна і здійснювати інтервенції на ринку зерна. Підприємство зараз піддається реструктуризації згідно із Розпорядженням КМУ № 604-p від 25 жовтня 2002 року. Він визнав той факт, що згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 295-p від 29 липня 2005 року були створені особливі умови для діяльності державних операторів на ринку зерна. Однак пізніше, Розпорядженням КМУ № 375-p від 31 серпня 2005 року були створені рівні умови для всіх операторів ринку зерна шляхом скасування всіх положень, які були спрямовані на дискримінацію на користь державних торговельних підприємств (таких як «Хліб України»). Він підтвердив, що Розпорядження КМУ № 375-p від 31 серпня 2005 року чинне і заявив, що зараз умови діяльності на ринку зерна однакові як для компанії «Хліб України», так і для приватних трейдерів. Всі експортери зерна мають доступ до портових елеваторів компанії «Хліб України» в Одеському порту та Миколаївському порту. «Хліб України» не контролює і не має у своїй власності більше ніяких портових об’єктів в інших портах. Портові збори, плата за послуги, що надаються в портах, плата за перевезення зерна, що експортується, та умови оподаткування є однаковими для всіх експортерів зерна, в тому числі для компанії «Хліб України». Короткий опис діяльності ДАК «Хліб України» подано у Таблиці 4.
- Стосовно Аграрного фонду представник України зазначив, що фонд є державною спеціалізованою установою. Аграрному фонду належить виключне право купувати (фінансова інтервенція) та продавати (товарна інтервенція) певні види товарів, що підлягають державному ціновому регулюванню, з або до Державного продовольчого резерву, шляхом інтервенцій на аграрній біржі. Ці інтервенції здійснюються з метою підтримки Державного продовольчого резерву. Як імпортоване, так і вітчизняне зерно може закуповуватися до Державного матеріального резерву Державним комітетом з матеріальних резервів. Разом з тим, Аграрний фонд не має монополії на закупівлю або продаж всього зерна та іншої сільськогосподарської продукції, внесеної в перелік. Приватні дилери також мають право здійснювати закупівлі та продаж зерна як всередині країни, так і на експорт або імпорт. Він також підтвердив, що Аграрний фонд не здійснює імпорту або експорту товарів та не має ніяких особливих прав щодо їх імпорту або експорту. Він додав, що до 1 січня 2009 року Аграрний фонд не може здійснювати фінансові інтервенції з метою придбання товарів, що були раніше імпортовані в Україну, а також товарні інтервенції при придбанні товарів з метою їх подальшого експорту. У відповідь на додаткове питання він підтвердив, що між Аграрним фондом та компанією «Хліб України» не існує жодних зв’язків. Товари, щодо яких Аграрний фонд має виняткове право здійснювати державні інтервенції на ринку, наведені у Таблиці 5.
Таблиця 5: Товари і продукти, що можуть бути об’єктами державного цінового регулювання, стосовно яких Аграрний фонд має виняткове право здійснювати державні інтервенції на ринку
| Код Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) | Назва товару |
| 1001 | Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин) |
| 1002 00 00 00 | Жито |
| 1003 00 | Ячмінь |
| 1004 00 00 00 | Овес |
| 1005 | Кукурудза |
| 1101 00 | Борошно пшеничне або суміші пшениці та жита (меслину) |
| 1201 00 | Соєві боби, тільки не подрібнені |
| 1204 00 | Насіння льону, тільки не подрібнене |
| 1205 00 | Насіння ріпаку, тільки не подрібнене |
| 1206 00 | Насіння соняшнику, тільки не подрібнене |
| 1210 | Шишки хмелю свіжі або сухі, подрібнені або не подрібнені |
| 1701 12 | Цукор з цукрових буряків |
- У зв’язку з ліцензуванням видів діяльності, деякі члени Робочої групи відзначили, що ліцензії на імпорт та експорт етилового, коньячного та плодового спиртів надаються тільки підприємствам державної форми власності або «спеціалізованим підприємствам». На думку цих членів Робочої групи, ці підприємства отримали торговельні пільги, які не є доступними для інших підприємств та осіб, і відповідно відповідають критеріям державних торговельних підприємств. У відповідь, представник України сказав, що коли йдеться про те, що ліцензії на право провадження діяльності надаються «спеціалізованим підприємствам», маються на увазі підприємства, що мають усі засоби, обладнання та досвід, необхідні для виробництва коньячного спирту. Анкета для державних торговельних підприємств була заповнена для «Укрспирту» (корпорації, якій надано ліцензію на виробництво й експорт етилового спирту та лікер-горілчаних виробів) та для оператора оптового ринку електроенергії «Енергоринок» («Eнергоринок» був згодом вилучений з переліку державних торговельних компаній України). Анкети подано у документі WT/ACC/UKR/115.
- Представник України зазначив, що згідно з Домовленістю про тлумачення Статті XVII ГАТТ 1994 року, Україна зобов’язується надавати інформацію про державні торговельні підприємства з метою забезпечення прозорості в діяльності державних торговельних підприємств.
- Представник України підтвердив, що Україна забезпечить, щоб її нормативно-правові акти, які регулюють торговельну діяльність підприємств державної форми власності, підприємств, що контролюються державою, та інших підприємств, яким надано спеціальні або виняткові привілеї, а також виконання цих законів та правил повністю відповідали положенням Угод СОТ, в тому числі Статті XVII ГАТТ 1994 року та Домовленості щодо цієї Статті та Статті VIII ГАТС і Статтям III і XI ГАТТ 1994 року. Робоча група взяла до уваги це зобов’язання.
- Представник України підтвердив, що з дати вступу України до СОТ підприємства, які перебувають у державній власності або контролюються державою, а також інші підприємства, які мають спеціальні або виключні пільги, в тому числі перелічені в пунктах 41-50 та 103, здійснюватимуть закупівлі товарів та послуг, які не передбачені для державного використання, та реалізацію в рамках міжнародної торгівлі згідно з комерційними міркуваннями, в тому числі ціною, якістю, доступністю, можливістю продажу на ринку й умовами транспортування, та надаватимуть підприємствам інших країн-членів СОТ адекватні можливості у відповідності до звичайної практики конкурувати за здійснення таких закупівель або продажів. Такі підприємства також діятимуть у відповідності до інших положень СОТ. Він також підтвердив, що Україна буде повідомляти про підприємства, які підпадають під дію Домовленості про тлумачення статті XVII ГАТТ 1994 року, протягом одного року після вступу до СОТ. Робоча група взяла до уваги ці зобов’язання.