Geum.ru

Світова організація торгівлі

Вид материалаДокументы

Содержание


Інші платежі та збори, що стягуються з імпортних, але не з вітчизняних товарів
Тарифні квоти, звільнення від мита
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   45

- Інші платежі та збори, що стягуються з імпортних, але не з вітчизняних товарів

  1. Представник України повідомив, що за митне оформлення нафтопродуктів, що імпортуються в Україну, справлявся збір у розмірі 0.01 євро за один кілограм із зарахуванням його до Пенсійного фонду згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1460 від 18 вересня 1998 року та Закону України № 1344 від 27 листопада 2003 року. Цей збір було скасовано відповідно до Постановою КМУ № 355 від 18 травня 2005 року.
  2. Деякі члени Робочої групи зауважили, що Україна запровадила податок за ставкою 1 відсоток на імпортне вино та міцні алкогольні напої для розвитку виноградарства в Україні. Член Робочої групи попросив підтвердити, що цей податок також застосовується і до вітчизняної продукції, а якщо ні, то що він буде скасований до моменту вступу України до СОТ. Інший член Робочої групи зазначив, що незалежно від того, чи відповідає цей захід Статті ІІІ ГАТТ 1994 року, цей податок після вступу до СОТ має бути на нульовому рівні. У відповідь представник України зазначив, що надходження від оптової та роздрібної торгівлі вітчизняними та імпортованими алкогольними напоями та пивом оподатковуються за ставкою 1 відсоток. Податок справляється щомісяця з суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності. Правові підстави цього податку містяться в Законі України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» № 587-XIV від 9 квітня 1999 року. Він не вважає, що цей податок підпадає під перелік митних заходів, визначених у Статті 4.2 Угоди про сільське господарство, та не є заходом, який має бути конвертований у звичайний митний захід.
  3. Представник України підтвердив, що Україна не закладатиме будь-яких «інших платежів та зборів» до свого Розкладу поступок та зобов‘язань щодо товарів згідно з положеннями Статті II:1(b) ГАТТ 1994 року, зв’язавши такі збори на «нульовому» рівні від дати вступу до СОТ. Робоча група взяли до уваги це зобов’язання.

- Тарифні квоти, звільнення від мита

  1. Представник України повідомив, що Закон України «Про Єдиний митний тариф» передбачає звільнення від мита та знижки тарифної ставки. Крім того, митним тарифом також передбачені тарифні преференції для товарів, які походять із країн, що створили митний союз або зону вільної торгівлі з Україною, а також для прикордонної торгівлі. Детальна інформація, в якій вказуються 24 категорії товарів, що звільнені від ввізного мита, надана в документі WT/ACC/UKR/118, Додаток 1, і включає реекспорт і тимчасовий експорт; пошкоджені товари; валюту та цінні папери; предмети для службового та власного використання організаціями та посадовими особами, які користуються звільненням від імпортного мита у відповідності з міжнародними договорами та законодавством України; товари, які імпортуються для надання допомоги у надзвичайних ситуаціях; імпорт товарів для пріоритетних інноваційних проектів; імпорт певних товарів у зв’язку з угодами про розподіл продукції; товари для виробництва зброї та певних видів бойових бронемашин та запасних частин; матеріали для видавничої галузі; матеріли, обладнання та комплектуючі для літакобудівної та кораблебудівної галузей; обладнання для забезпечення безпеки та комплектуючі до нього для вугледобувної галузі; і фармакологічна продукція та препарати, які не виробляються в Україні.
  2. Один з членів Робочої групи попросив надати більш докладне роз‘яснення положення щодо застосування квоти на преференційні види імпорту товарів та інших найменувань, зокрема щодо його відповідності положенням ГАТТ 1994 року, у тому числі закладених в Статтях I, III, VIII, XI, XIII та у Статті 4 Угоди про сільське господарство.
  3. Член Робочої групи відзначив, що у 2003 році Україна застосовувала тарифну квоту на один вид продукції, а саме – на цукор, і попросив надати більш докладне роз‘яснення режиму застосування тарифних квот в Україні.
  4. Представник України відповів, що Україна встановила тарифну квоту на імпорт цукру-сирцю з тростини (код ГС 1701.11) в обсязі 125 тис. тон за ставкою специфічного ввізного мита 30 євро за тону до 15 вересня 2004 року згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік». Ця тарифна квота не була кількісним обмеженням. Ставка ввізного мита з цукру-сирцю з тростини поза межами квоти становила 50 % митної вартості товару, але не менше, ніж 300 євро за тону. В 2005 році не було прийнято жодних нормативних актів, що встановлювали тарифні квоти на ввезення цукру-сирцю з тростини. Крім того, Законом України № 1691-IV від 20 квітня 2004 року встановлено тарифну квоту на пляшки з білого прозорого скла (код ГС 7010.91 21 00) ємністю понад 0,33 л, але не більше ніж 1 л, на 2004 – 2005 роки. Такі пляшки з білого прозорого скла в межах квоти підлягають нульовій ставці, а ставка ввізного мита з цієї продукції поза межами тарифної квоти становить 10 % митної вартості. Закони, якими встановлювалися тарифні квоти на цукор-сирець тростинний і пляшки з білого прозорого скла носили тимчасовий характер. Додаткові деталі про чинні тарифні квоти наведені у Таблиці 13(а). Таблиця 13(b) містить інформацію про застосування тарифних квот на цукор-сирець у 1998-2004 роках.

Таблиця 13(a): Товари, які підлягають тарифним квотам згідно з Угодою з колишньою югославською республікою Македонія

Назва продукту
Код ГС
Розмір квоти, метричні тони

М’ясо овець або козлів свіже, охолоджене або заморожене:
0204 
500 

Фрукти виду Capsicum або виду Pimenta:
0709 60 
5000 

Сушені овочі, цілі, нарізані, розтовчені або у вигляді порошку, але без будь-якої подальшої обробки:
0712 
500 

Фрукти сушені, крім зазначених під заголовками з 08.01 до 08.06; суміші сухих фруктів або горіхів цього розділу:
0813 
200 

Перець виду Piper; сушені, розтовчені або перемелені фрукти виду Capsicum або виду Pimenta:
0904 
500 

Рослини або частини рослин (в тому числі насіння і плоди) того виду, який передусім використовується у парфумерній, фармацевтичній промисловості, або для інсектицидних, фунгіцидних або подібних цілей, свіжі або сушені, нарізані, розтовчені або перемелені:
1211 90 
500 

Цукрові кондитерські вироби (в тому числі білий шоколад) без вмісту какао:
1704 
500 

Шоколад та інші харчові продукти, що містять какао:
1806 
500 

Приготована їжа зі злаків або злакових продуктів (наприклад, кукурудзяні пластівці); злаки (крім маїсу (кукурудзи)) у зерновій формі або у формі пластівців або інших перероблених зернин (за винятком борошна дрібного та крупного помолу), заздалегідь приготовлена або інша
1904 
500 

Солодкі тістечка та вафлі
1905 30 
100 

Овочі, фрукти, горіхи та інші їстівні частини рослин, приготовані або консервовані оцтом або оцтовою кислотою:
2001 
6000 

Томати приготовані або консервовані інакше, ніж з використанням оцту або оцтової кислоти:
2002 
4000 

Інші овочі приготовані або консервовані інакше, ніж з використанням оцту або оцтової кислоти, не заморожені, крім продуктів під заголовком № 2006:
2005 
3000 

Джеми, фруктові желе, мармелад, фруктове або горіхове пюре та фруктові або горіхові пасти, що є приготованими продуктами, незалежно від того, чи містять вони цукрові добавки або інші підсолоджувачі:
2007 
100 

Фрукти, горіхи та інші їстівні частини рослин приготовані або законсервовані іншим чином незалежно від того, чи містять вони цукрові добавки або інші підсолоджувачі або спирт, не включені до будь-яких інших статей:
2008 
500 

Фруктові соки (в тому числі виноградний муст) або овочеві соки, неферментовані та такі, що не містять доданий спирт, незалежно від того, чи містять вони цукрові добавки або інші підсолоджувачі:
2009 
3000000*

Соуси та їхні компоненти; змішані приправи та підливи; гірчична мука та приготована гірчиця:
2103 
3000 

Вино з свіжого винограду, в тому числі кріплені вина, виноградний муст, крім зазначеного під заголовком № 2009:
2204 
40000000* 

Спирт, одержаний шляхом дистиляції виноградного вина або виноградного бренді:
2208 20 
100000* 

Інші спирти та алкогольні напої:
2208 90 
100000* 

Оцет і замінники оцту, одержані з оцтової кислоти:
2209 00 
100000* 

Тютюн з невідділеними черенками
2401 10 
10000 

Примітка: Обсяги у межах квоти імпортуються без мита; мито РНС застосовується до обсягів, які перевищують квоту

* У літрах

Таблиця 13(b): Тарифні квоти на імпорт тростинного цукру-сирцю в Україну (1998 – 2004 років)

Рік
Встановлена квота (в тонах)
Фактичні обсяги імпорту (в тонах)

1998
300 000
96 000

1999
60 000
217 000

2000
260 000
229 000

2001
260 000
260 000

2003
560 000
380 000

2004
125 000
125 000



  1. Тарифні квоти на цукор-сирець з тростини розподілялися шляхом проведення аукціонів. Аукціони організовувалися уповноваженими біржами під контролем Міжвідомчої комісії. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції видавало ліцензії на ввезення цукру-сирцю тростинного терміном до 15 вересня поточного року переможцям аукціону, а Державна митна служба щомісяця сповіщала Міністерство економіки і Міністерство аграрної політики про обсяги імпорту цукру-сирцю з тростини. Комісія та уповноважені товарні біржі за 7 днів до проведення аукціону публікували у двох загальнонаціональних газетах інформацію про кількість лотів, що виставляються на продаж у межах установленого обсягу ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини, умови допуску заявників до участі в аукціоні, дату та місце його проведення. Не пізніше ніж за три дні до проведення аукціону заявники подавали до Міжвідомчої комісії заявку на участь в аукціоні, яка супроводжувалася нотаріально засвідченою копією свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Комісія оголошувала список учасників до дати проведення аукціону, і для того щоб аукціон вважався таким, що відбувся, у ньому повинні взяти участь як мінімум двоє учасників. Учасники мали внести платіж за акредитацію та аукціонний збір до уповноваженої товарної біржі, а також переказати завдаток у сумі не менше ніж еквівалент мінімальної ціни лоту на рахунок, відкритий у Державному казначействі. У 2003 році стартова ціна була встановлена у розмірі 600 000 євро за лот (10 000 тон). Переможці аукціону, що придбали відповідну кількість лотів, протягом трьох днів після закінчення торгової сесії сплачували на спеціальний рахунок, відкритий у Державному казначействі, різницю між вартістю придбаних лотів і раніше сплаченим завдатком. Перепродаж придбаного лоту заборонявся. Жоден учасник не міг в ході аукціону придбати більше ніж 50 відсотків установленого обсягу ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини, 20 відсотків від загального обсягу квоти було зарезервовано для нових постачальників. У 2003 році Верховна Рада ухвалила тарифні квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини у обсязі 560 000 тон – 200 000 тон за ставкою митного збору 60 євро за тону, і додаткові 360 000 тон за ставкою ввізного мита 6 євро за тону.
  2. Деякі члени Робочої групи зазначили, що існуюча система розподілу тарифних квот – зокрема метод проведення аукціонів, в тому числі його положення про початкові ціни – не відповідала нормам СОТ. Член Робочої групи висловив глибоке занепокоєння у зв’язку з запропонованим Україною механізмом розподілу тарифних квот на цукор–сирець тростинний та попросив роз’яснень щодо стану українського законодавства та регулювання в цій сфері. Член Робочої групи також зазначив, що цей захід не був відображений в останній пропозиції України щодо товарів. Член Робочої групи висловив стурбованість з приводу використання аукціонів як методу розподілу тарифних квот. На погляд цього члена Робочої групи, аукціонні ціни являють собою додаткові нарахування на вартість імпортованих за квотою товарів, що не відповідає тарифним зобов’язанням, передбаченим Статтею II ГАТТ 1994 року та Статтею 4 Угоди про сільське господарство, коли загальний розмір нарахувань на таку вартість досягають рівня ставки, встановленої в межах квоти. Крім того, що аукціонні ціни являють собою додаткові нарахування на вартість імпортованих товарів, вони також становлять мінімальні імпортні ціни для покупців товарів, що ввозяться за квотою, у випадках встановлення ними мінімального рівня цін, що підлягають сплаті покупцями за імпортовані товари, і відповідно надають додатковий захист національним виробникам, що не відповідає Статті XI ГАТТ 1994 року та Статті 4 Угоди про сільське господарство. Більш того, умови ввезення товару, який підлягає під розподіл квоти на аукціоні, не можуть бути повністю відомими завчасно і тому не можуть відповідати належним стандартам прозорості та прогнозованості згідно зі Статтею X ГАТТ 1994 року та Статтею 4 Угоди про сільське господарство. Далі, у випадку, коли початкова ціна використовується згідно зі звичайним методом проведення аукціонів, вона сама становить мінімальну імпортну ціну і відповідно не відповідає Статті XI ГАТТ 1994 року та Статті 4 Угоди про сільське господарство. Даний член Робочої групи також висловив стурбованість у зв’язку з будь-яким неавтоматичним ліцензуванням, пов’язаним із розподілом або іншим адмініструванням тарифної квоти, що матиме наслідки, які обмежують або спричинюють викривлення торгівлі по відношенню до імпорту та які є додатковими до тих наслідків, що спричиняються кількісними обмеженнями ставки в межах квоти та ставки поза межами квоти, що суперечить положенням Угоди про порядок ліцензування імпорту. Цей Член Робочої групи закликав Україну розподіляти тарифні квоти у відповідності з правилами СОТ після вступу до цієї організації. Член Робочої групи також зазначив, що цей захід не був відображений в останній товарній пропозиції України.
  3. У відповідь представник України зазначив, що Верховна Рада прийняла Закон України «Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини» № 404-V від 30 листопада 2006 року, яким встановлено що річну тарифну квоту на ввезення цукру-сирцю з тростини в обсязі 260 000 тон з дати вступу України до СОТ. Після вступу, Україна також модифікує систему розподілу тарифних квот на цукор-сирець з тростини; відповідний проект Постанови Кабінету Міністрів України вже підготовлений. Цей проект Постанови буде доопрацьований з метою врахування коментарів та зауважень Членів СОТ. Опис цієї системи розподілу був наведений в документі WT/ACC/UKR/110/Add.1 (цей документ буде оновлено після прийняття проекту Постанови). Стосовно конкретних особливостей механізму розподілу, який передбачено в цьому проекті, він підтвердив, що загальна річна квота на рівні 260 000 тон буде розподілена тільки серед Членів СОТ. Він додав, що «країни-постачальники» – це країни, які вже були присутні на українському ринку протягом трьох років до вступу до СОТ. Такі країни матимуть право на отримання 80 процентів від загальної суми тарифних квот. Базовий період для визначення частки постачальників за перший рік після вступу до СОТ – це останні три роки, що передували вступу до СОТ. 20 % тарифних квот буде зарезервовано за новими постачальниками кожного року застосування тарифних квот. Країни – експортери можуть використати власні розподілені частки квоти протягом року квотування, при чому невикористані частки квоти не будуть перенесені на наступний рік. Протягом двох років після вступу до СОТ розмір тарифної квоти збільшуватиметься на 3 900 тон щорічно до досягнення 267 800 тон (тобто 3 % збільшення); для кожного випадку встановлення квот буде прийматися спеціальне законодавство на відповідний рік. Він підтвердив, що не існує механізму ввезення товарів поза межами встановлених квот за простими ставками ввізного мита. У відповідь на запитання про відповідність механізму розподілу тарифних квот положенням Статті 3.5(i) Угоди про порядок ліцензування імпорту, він зазначив, що з його точки зору тарифні квоти є не стільки обмеженням, скільки преференцією. Він підтвердив, що Україна дотримуватиметься положень Угоди про порядок ліцензування імпорту та забезпечить справедливий розподіл квот для забезпечення їх повного використання. У відповідь на конкретне запитання, він зазначив, що Держрезерв не імпортував цукор-сирець тростинний. Крім того, він повідомив, що з дати вступу до СОТ Україна не використовуватиме аукціони для реалізації тарифних квот на цукор-сирець. Він підтвердив, що положення проекту Постанови, що встановлює порядок розподілу тарифної квоти на цукор-сирець з тростини, відповідатимуть зобов’язанням України, взятим в процесі вступу до СОТ, зокрема, інформації наведеній в цьому пункті.
  4. У відповідь на поставлене запитання представник України зазначив, що Україна не розглядає прийняття законодавчих і нормативних актів стосовно встановлення тарифних квот на продукцію птахівництва. У відповідь на конкретні зауваження члена Робочої групи він повідомив, що на сьогодні Україна не застосовує тарифні квот на імпорт коньяку й не застосовувала такі квоти в 2003 році.
  5. Представник України зазначив, що від дати вступу до СОТ Україна розподілятиме свою єдину тарифну квоту на цукор-сирець з тростини тільки у відповідності з Угодою СОТ, в тому числі зі Статтями I, II, VIII, X, XI та XIII ГАТТТ 1994 року, Статтею 4 Угоди про сільське господарство, Угодою про процедуру ліцензування імпорту та іншими положеннями СОТ. Україна не буде підтримувати, застосовувати або повертатися до реалізації через аукціони тарифних квот на будь-які товари. Застосовувані методи розподілу не матимуть наслідків, які обмежують або спотворюють торгівлю імпортом та які є додатковими до тих, викликаних кількісними обмеженнями за ставкою мита в межах тарифної квоти та ставкою поза межами квоти, і враховуватимуть необхідність видавати будь-які ліцензії в комерційно доцільних обсягах. Будь-які застосовувані заходи будуть здійснюватися та застосовуватися в однаковий, неупереджений, обґрунтований, прозорий, передбачуваний та справедливий спосіб. Україна запровадить процес проведення консультацій із торговими партнерами, імпортерами та експортерами до внесення змін до положень про тарифну квоту, надаючи публічні повідомлення про заплановані заходи та забезпечуючи адекватні можливості надання зауважень і коментарів до прийняття остаточних рішень щодо таких змін. Представник України підтвердив, що Україна затвердить порядок розподілу тарифної квоти на ввезення цукру-сирцю з тростини на підставі методу «першим прийшов, першим обслуговуєшся» не пізніше ніж через три роки з дати вступу до СОТ. У період до запровадження методу «першим прийшов, першим обслуговуєшся» Україна керуватиметься принципами, визначеними у Таблиці 14, і внесе зміни до всіх внутрішніх нормативно-правових актів з метою врахування цих принципів. Робоча група взяла ці зобов’язання до уваги.