Geum.ru

Світова організація торгівлі

Вид материалаДокументы

Содержание


Обмеження експорту
Подобный материал:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   45

- Обмеження експорту

  1. Представник України зазначив, що Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16 квітня 1991 року дозволяє запроваджувати кількісні обмеження експорту (і) у випадку значної нестійкості внутрішнього ринку, зокрема стосовно сільськогосподарської продукції, риби і рибної продукції, харчових продуктів та промислових товарів першої необхідності, а також інших товарів, життєво важливих для України; (іі) для охорони життя людей, тваринного або рослинного життя або здоров’я, суспільної моралі, природного середовища, національних художніх, історичних або археологічних скарбів, або національної безпеки; (ііі) експорту дорогоцінних металів, за винятком банківських металів (Таблиця 22(b)); (iv) для захисту інтелектуальної власності, в тому числі патенти, товарні знаки та авторські права; (v) з метою забезпечення дотримання Україною своїх зобов’язань за міжнародними угодами; або (vi) в рамках захисних заходів. На його думку, ці положення відповідають ситуаціям, які передбачені у Статтях XI, XIX, XX і XXI ГАТТ 1994 року та в Угоді ТРІПС.
  2. Він додав, що Україна головним чином регулює експорт шляхом справляння мита за експорт певної продукції, як уже зазначалося вище. Крім того, Україна заборонила експорт брухту кольорових металів згідно із Законом «Про металобрухт» № 619-XIV від 5 травня 1999 року (Таблиця 22(a)). Він ще раз підкреслив, що Стаття XI:1 ГАТТ 1994 року не стосується заборони або обмежень експорту, запроваджених тимчасово для запобігання серйозній нестачі продукції, яка є вкрай важливою для країни-експортера. Експорт брухту металів української військової техніки, а також експорт зібраних компонентів/складових машин, кораблів, суден, військового обладнання та залізничного рухомого складу не дозволяється з причин державної безпеки. Складові/компоненти в розібраному стані можуть, однак, експортуватися як брухт. Він підтвердив, що в Україні відсутня будь-яка заборона на експорт мідної руди. Стаття 9 Закону «Про металобрухт» забороняє експорт металобрухту кольорових металів, головним чином продукції металургії у формі злитків, блоків, пластин та іншої продукції у формі напівфабрикатів чорнової міді (в тому числі анодів), а також металобрухту, одержаного в результаті демонтажу військової техніки. Він додав, що зараз існують добровільні експортні обмеження, які впливають на вивезення металопродукції. Ці заходи будуть скасовані після вступу до СОТ, як зазначено у Таблиці 22 (d).
  3. Представник України сказав, що ліцензуванню підлягає діяльність з експорту наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів; дисків для лазерних систем зчитування та обладнання для виробництва дисків для лазерних систем зчитування а також полікарбонату для виробництва оптичних пристроїв для зберігання інформації; криптографічних систем та засобів криптографічного захисту; а також голографічних захисних елементів (Таблиця 10(a)). Товари, які підлягають ліцензуванню експорту включають i) дорогоцінні метали; (ii) певні види металевого прокату з вуглецевої сталі, гарячий прокат без електролітичного або іншого металевого покриття, не у валках, завширшки понад 150мм, що поставляються до США; (iii) деякі види металевого прокату, у сплавах та чистого, та деякі види довгих сталевих продуктів, що поставляються до країн ЄС; а також (iv) нафта та природний газ українського походження; (v) оптичні полікарбонати для виробництва дисків для лазерних систем зчитування, обладнання для виробництва дисків для лазерних систем зчитування; (vi) товари, що можуть містити озоноруйнівні речовини та ввозяться в аерозольній тарі; (vii) товари, що можуть містити озоноруйнівні речовини; та (viii) озоноруйнівні речовини. Для деяких із цих товарів і продукції від експортера також вимагається отримання попереднього погодження від відповідного державного органу. Крім того, залежно від потреб у брухті чорних металів Кабінет Міністрів може встановлювати обмеження на його експорт. Дорогоцінні метали також в експортній ліцензії . Він додав, що до тепер не видавалися ліцензії на експорт золота та срібла, оскільки не подавалися заяви про їх видачу. Щодо заходів з контролю експорту, що перелічених у пунктах (ii) та (ііі), то вони запроваджені у відповідності з міжнародними договорами України, укладеними з торговими партнерами і будуть скасовані після припинення дії цих договорів. Ліцензування експорту не має обмежувального характеру, та застосовується для цілей експортного контролю. Кількісні експортні обмеження та вимоги щодо ліцензування експорту перелічені в Таблицях 22 (а ) – (d) та 23 (а)-(b).
  4. Стосовно обмеження експорту дорогоцінних металів, сплавів та каміння, деякі члени Робочої групи висловили сумнів, що заходи щодо золота та срібла, а ще менше до інших цінних металів та каменів, являються важливими заходами валютного контролю в Україні. В зв’язку з цим, Україну попросили скасувати вимоги щодо попереднього погодження та подальшого ліцензування експорту цих товарів.
  5. Представник України відповів, що відповідно до Закону України № 360-5 «Про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 листопада 2006 року, всі заходи, зазначені у Таблиці 22(b), крім тих, що стосуються золота і срібла, були скасовані.
  6. Деякі члени Робочої групи висловили бажання отримати повну інформацію про те, на якій основі Україна вирішує, що має місце серйозна нестача продукції, яка є вкрай важливою для України. Україна має також надати детальний опис заходів, до яких вона вдається щодо вітчизняних виробників (щоб обґрунтувати заходи згідно із Статтею XX(g)), та будь-яких існуючих стабілізаційних планів Уряду (щоб обґрунтувати заходи згідно із Статтею XX(і)). Якщо таких обґрунтувань бракує, Україні доведеться скасувати свої експортні обмеження щодо кольорових металів та металевого брухту до дати вступу. Деякі члени Робочої групи зазначили, що заборона на експорт кольорових металів діє вже 5 років, і вважають, що це не відповідає принципам СОТ. Більш того, Уряд України призупинив видачу ліцензій для чорних металів у лютому 2004 року, таким чином фактично блокуючи експорт брухту. Член Робочої групи попросив Україну скасувати – до вступу до СОТ – положення про встановлення обмежень на експорт брухту чорних металів Кабінетом Міністрів, залежно від потреби в ньому. Член Робочої групи наголосив на необхідності скасування всіх інших заборон на експорт металобрухту та мідних руд – в тому числі металобрухт військової техніки – до дати вступу до СОТ, незалежно від того, чи призначався він для переробки за кордоном з наступним ввезенням в Україну. Член Робочої групи відзначив, що у випадку заміни заборони експорту брухту кольорових металів на експортне мито розмір такого мита не повинен справляти обмежувальний вплив і має бути частиною графіку України щодо поступової відміни всіх експортних мит.
  7. Представник України відповів, що брухту кольорових металів, який є сировиною для металургійної промисловості України, вкрай бракує. Україна не має інших вітчизняних джерел сировини, коли йдеться про більшість кольорових металів. Він зазначив, що всі експортні контракти на брухт металів підлягали реєстрації згідно із Законом «Про металобрухт». Експорт брухту чорних металів з України не призупинявся, але у лютому 2004 року зареєстровані та діючі експортні контракти на брухт чорних металів були перереєстровані. Експорт брухту металу з України в середньому становив 2 450 000 тон в 2004 році. Він заявив, що обмежень, які б застосовувались до експорту брухту чорних металів, відсутні, окрім вивізного (експортного) мита у розмірі 30 євро за тону, яке підлягає поступовій лібералізації, згідно з Таблицею 20(b). Представник України підтвердив, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» № 400-V від 30 листопада 2006 року передбачає скасування заборони експорту брухту чорних металів в якості давальницької сировини та скасування заборони експорту брухту кольорових металів (натомість буде запроваджено експортне митом). Він заявив, що Україна скасує заборону на експорт брухту кольорових металів до дати вступу до СОТ і планує замінити її експортним митом, як зазначено у Таблиці 20(b).
  8. Посилаючись на режим квотування експорту цукру, член Робочої групи відзначив, що існування квоти B на цукор, на його думку є обмеженням, яке визначає, у якому обсязі цукор має експортуватись, впливаючи при цьому і на місце призначення експорту. Оскільки це не відповідає статям XI та I ГАТТ 1994 року, Україну попросили скасувати квоту B до дати вступу до СОТ і, відповідно, скасувати Закон України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» № 758-ХІV від 17 червня 1999 року.
  9. Представник України відповів, що квота А визначає виробництво рафінованого цукру, що повинен реалізовуватися на внутрішньому рику, в той час як квота В поширюється на поставки цукру за межі України згідно з міжнародними контрактами. Після виконання своїх зобов’язань за квотами А та В, власники цукру (суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність на цукровому ринку) можуть безперешкодно визначати обсяги цукру для експорту (C квота). Розмір квоти А на період з 1 вересня 2005 року по 1 вересня 2006 року був визначений Урядом на рівні 1790 тисяч тон. Він зазначив, що Законом України № 403-V від 30 листопада 2006 року квоти B та C були скасовані (див. Розділ «Політика у галузі сільського господарства»).
  10. Член Робочої групи попросив представника України пояснити рішення Уряду щодо запровадження експортних квот та ліцензій на експорт пшениці, кукурудзи та ячменю з України. Раптове запровадження зазначених заходів істотно зашкодило торгівлі. Цей член Робочої групи також зазначив, що після запровадження експортних ліцензій, адміністрування квот призвело до призупинення торгівлі та псування зерна в портах. Цей член Робочої групи не знайшов жодних доказів нестачі зазначених товарів (ані на даний час, ані в майбутньому) на вітчизняному ринку України. Він не побачив підстав, передбачених правилами СОТ, для застосування цих заходів, тому попросив Уряд України терміново припинити їх застосування.
  11. У відповідь, представник України сказав, що для попередження негативних тенденцій та зважаючи на обсяги оптової торгівлі зерна у 2006/2007 роках, Кабінет Міністрів встановив експортні квоти на пшеницю (і суміш пшениці та жита) у розмірі 3 000 тон; на ячмінь – 600 000 тон; на кукурудзу – 500 000 тон; а також квоту на експорт жита у розмірі 3 000 тон. На його думку, зазначені квоти запроваджені у відповідності до Статті XI ГАТТ 1994 року. Це тимчасові заходи, і тому вони не були включені до сукупного обсягу експортних квот на 2007 рік. Постановою Кабінету Міністрів України № 290 від 22 лютого 2007 року були скасовані експортні квоти на ячмінь та кукурудзу, що дозволить поновити експорт цих видів зерна. Він додав, що квоти на експорт пшениці будуть скасовані до дати вступу до СОТ.
  12. Деякі члени Робочої групи зазначили, що Україна, здається, застосовує платежі за отримання ліцензії на експорт на підставі доходу, отриманого в Україні, або як відсоток вартості угоди, в той час як Стаття VIII ГАТТ 1994 року передбачає, що всі платежі та збори, які стосуються імпорту або експорту, повинні обмежуватися приблизною вартістю наданих послуг. Україну попросили описати дії, які вживаються з метою забезпечення дотримання Статті VIII ГАТТ до часу вступу до СОТ в частині платежів та зборів, що стягуються в Україні.
  13. Представник України визнав, що збір за експортну ліцензію складав 0,1 % вартості експортного контракту. Він також зазначив, що згідно з Постановою КМУ № 285 від 7 березня 1998 року збір за митне оформлення експорту металобрухту та брухту чорних та кольорових металів був у 5 разів вищим за звичайний збір, що справляється за митне оформлення таких угод. Додатковий збір за митне оформлення брухту металів був скасований з 1 січня 2005 року згідно із Законом України № 1344-IV від 27 листопада 2003 року та Постанови КМУ № 1995 від 24 грудня 2003 року. Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру збору за видачу експортних (імпортних) ліцензій» № 362 від 18 травня 2005 року була скасована адвалерна плата за ліцензію та запроваджена плата за експортні та імпортні ліцензії, розмір якої залежить від вартості послуг, що надаються.
  14. Деякі члени Робочої групи висловили прохання, щоб Україна до моменту вступу скасувала несумісні з політикою СОТ положення законодавства стосовно експорту живих тварин, шкір великої і дрібної худоби, брухту кольорових металів і соняшникового насіння і взяла на себе зобов’язання не застосовувати будь-які подібні обмеження експорту та не вдаватися до них після вступу, забезпечивши тим самим виконання вимог Статті XI:1 ГАТТ 1994 року та, зважаючи на можливий дискримінаційний ефект таких обмежень стосовно імпортованої продукції, дотримання вимог Статті III:4 ГАТТ 1994 року та Статті 4 Угоди про сільське господарство.
  15. Представник України підтвердив, що з дати вступу до СОТ вимоги щодо ліцензування експорту та інші експортні обмеження та контроль, що перелічені в Таблиці 22(b) та пунктах 242, 243 та 250 цього Звіту, або будь-які, що будуть запроваджені у майбутньому, застосовуватимуться у відповідності з правилами СОТ, в тому числі тими, що містяться в Статтях XI, XVII, XX та XXI ГАТТ 1994 року. Він також підтвердив, що будь-які існуючі або майбутні платежі за експортні ліцензії будуть відповідати положенням Статті VIII ГАТТ 1994 року. Заборона експорту брухту кольорових металів буде скасована і Україна відмінить обмеження на експорт зерна, дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, крім золота, срібла та діамантів з дати вступу до СОТ. Кількісні обмеження експорту, що застосовуються як засіб спрощення розрахунків у торгівлі, будуть переглянуті і перероблені або скасовані у відповідності з вимогами СОТ. Робоча група взяла до уваги це зобов’язання.