Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Книга

Содержание РОЗДiЛ XXV ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛiЗАЦiЇ

Подобный материал:

• Аграрне право України, 114.91kb.
• Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 922.45kb.
• Список літератури №2011 Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учеб, 389.46kb.
• Аграрне, земельне та екологічне право п. Ф. Кулинич павло Федотович Кулинич, 207.47kb.
• Тема Предмет аграрного права, 1851.91kb.
• Курс Аграрне та земельне право України Поняття аграрного права та його ознаки як галузі, 16.96kb.
• Інститут регіональних досліджень нан україни у 2006 році: Інформаційне видання, 889.93kb.
• Для отримання рекомендації вр викладач має подати до науково-методичної ради Інституту, 208.78kb.
• М. В. Богданович М. В. Козак Я. А. Король методика викладання математики в початкових, 6474.23kb.
• Зразок фахові видання за спеціальністю, 95.28kb.

<1>
або рухомого майна (сiльськогосподарських машин, устатку-

вання, обладнання, транспортних засобiв).


Аграрно-договiрнi зобовязання 537


., .Сiльськогосподарське пiдприємство правомочне укладати

здiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, її результа-

тi укладення якого лiзингоодержувач на своє замовлення от-

римує в платне користування вiд лiзингодавця обєкт лiзингу

на строк, не менший строку, за який амортизується 60 вiд-

соткiв вартостi обєкта лiзингу, визначеної в день уклiiдсинн

договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обєкту

лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiї договору

фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв

вартостi обєкта лiзингу, визначеної в день укладення дого-

вору.


При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який

обєкт лiзингу (майно) передається в тимчасове користуван-

ня, передбачає виплату лiзингових платежiв, якi покривають

повну вартiсть амортизацiї обладнання або бiльшу частину,

додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення

строку договору лiзингоодержувач може придбати обєкт до-

говору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на.

Менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обєкт

угоди лiзингодавцю. Зазначена правомочнiсть лiзингоодержу-

вача передбачена ст. 4 Закону "Про лiзинг" вiд 16 грудня

1997 р.


Лiзингоодержувач має право придбати майно (обєкт лi-

зингу) у свою власнiсть i як субєкт права власностi передати

його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку мас мiсце так

званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважається лiзинг в разi

здiйснення лiзингу за участю субєктiв лiзингу на основi укла-

дення багатостороннього договору на залучення одного або

кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iн-

вестуючи свої кошти. При цьому сума iнвестованих кредито-

рами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi

набутого для лiзингу майна.


Виконання договору лiзингу охоплює момент передач>

обєкта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно

до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi

договору майно зараховується на баланс лiзингоодержуиача з

позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При

оперативному лiзингу майно залишається на балансi лiзинго-

давця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно

зараховується на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача

iз зазначенням, що це майно одержано в лiзинг.


538 Роздiл ХХУ


Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладається

обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина

перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюєть-

ся сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiр-

ною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачу-

ються лiзингодавцю як процент за залучений ним кредит для

придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як

винагороду за отримане в лiзинг майно; по-третє, вiдшкоду-

вання страхових платежiв за договором страхування обєкта

лiзингу, якщо обєкт застрахований лiзингодавцем; а також

iншi витрати лiзингодавця. Договором лiзингу визначаються

розмiри, спосiб, форма i строки внесення лiзингових платежiв

та умови їх перегляду.


Результативнiсть лiзингових правовiдносин повязана з

здiйсненням певних юридичних дiй, зокрема, укладенням лi-

зингового договору, договору купiвлi-продажу обєкта лiзин-

гу, складання акту про прийняття Обєкта лiзингу в експлу-

атацiю, укладення договору на технiчне обслуговування пере-

даного на пiдставi договору лiзингу майна, укладення догово-

ру на страхування обєкта лiзингу.


Виконання лiзингових операцiй безпосередньо повязане з

використанням обєкта лiзингу. Сюди входить вiдображення

лiзингових операцiй в бухгалтерському облiку i звiтностi. На

цьому етапi провадиться виплата лiзингодавцю лiзингових

платежiв, а пiсля закiнчення строку лiзингу вирiшується пи-

тання щодо подальшого використання обєкта лiзингу.


4. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 384 Цивiльного кодексу кредиту-

вання однiєю органiзацiєю iншої є винятком iз загального

правила. У бiльшостi випадкiв таке кредитування набуває

форми авансування. Так, нацiональним законодавством пе-

редбачались виплати установами банкiв вiд iменi заготiвель-

них органiзацiй (по спецiальних лiнiях) авансiв за договорами

контрактацiї сiльськогосподарської продукцiї в рахунок дер-

жавних ресурсiв у 1993-1995 рр. та 1996 р.


Такi виплати можуть мати мiсце i в разi авансування будiв-

ництва, що його здiйснюють державнi пiдряднi будiвельнi й

монтажнi органiзацiї в колективних сiльськогосподарських

пiдприємствах, сiльськогосподарських виробничих коопера-

тивах, аграрних акцiонерних товариствах i товариствах з об-

меженою вiдповiдальнiстю, М1<"


639


юговiрнi зобовязання


Законодавством України не заборонено кредитування в

натуральнiй формi. Зокрема, це має мiсце при наданнi одним

аграрним пiдприємцем iншому виробничої допомоги. Мож-

ливiсть такого кредитування була передбачена ще постано-

вою уряду УРСР вiд 17 грудня 1963 р., якою були затвердженi

умови i порядок кредитування одним колгоспом iншого при

наданнi виробничої допомоги. Кредитування, передбачене

ч. З ст. 382 Цивiльного кодексу, може здiйснюватись i переда-

чею насiння, кормiв тощо. З цiєю метою мiж аграрним пiд-

приємцем, який надає кредит у натуральнiй формi, i тим, хп

його одержує, як правило, має укладатися договiр. Вiн пови-

нен затверджуватися вищими органами самоврядування аг

рарних пiдприємцiв, а в акцiонерних товариствах i товарист

вах з обмеженою вiдповiдальнiстю залежно вiд вартостi по

зички - вiдповiдно правлiннями чи директорами або органи

ми самоврядування цих господарських товариств. Предмстої

такого договору може бути також продаж або дача в борг на-

сiння, кормiв, надання в тимчасове користування транспорт-

них засобiв, iнвентарю, засобiв культурного обслуговування

членiв (учасникiв) та найманих працiвникiв аграрних пiдпри-

ємцiв, робочої сили та iнших засобiв, необхiдних для вико-

нання планiв аграрного виробництва, механiзованих та iнших


робiт.


У такому договорi визначаються строк його дiї, порядок


розрахункiв за надану допомогу, а також вiдповiдальнiсть сто-

рiн за невиконання або неналежне виконання договiрних зо-

бовязань. Оплата за виконанi роботи (налiiiii послуги) прово-

диться за домовленiстю сторiн. Однак попи не повинна пере-

вищувати собiвартостi виконаних робiт (наданих послуг).


3. Договори на використання

науково-технiчної продукцiї


1. Потреба у веденнi рентабельного i конкурентоспромож-

ного вiтчизняного виробництва продуктiв харчування та си-

ровини змушує аграрних пiдприємцiв активно використову-

вати досвiд вiтчизняної та закордонної аграрної науки i новiт-

нi енергозберiгальнi, екологобезпечнi технологiї. Саме засто-

сування цих досягнень i технологiй є одним iз важливих

факторiв збiльшення обсягiв i здешевлення виробництва про-

дуктiв харчування та сировини. Завдяки цьому аграрнi пiд-


540 Роздiл XXV


приємщ можуть утриматися на ринку, уникнути загрози не-

платоспроможностi.


Вiдносини, що складаються мiж аграрними пiдприємцями

усiх форм власностi та органiзацiйно-правових форм господа-

рювання i виконавцями - власниками науково-технiчної

продукцiї, регулюються договором на створення (передачу)

науково-технiчної продукцiї.


Згiдно зi ст. 23 Цивiльного кодексу. Законами "Про пiд-

приємництво", "Про аудиторську дiяльнiсть" сторонами в та-

ких договорах можуть виступати не тiльки юридичнi, а й фi-

зичнi особи. Вони iменуються "виконавець" i "замовник".

Так, виконавцями науково-технiчної продукцiї можуть бути

науковi органiзацiї (установи), заснованi на рiзних формах

власностi (як-от науково-дослiднi iнститути, вузи, в тому чис-

лi мiжнароднi, конструкторськi, проектнi, технологiчнi орга-

нiзацiї, а також окремi громадяни i/чи група громадян - нау-

ковi творчi тимчасовi колективи). Визначальним при цьому є

те, що на виконання певних видiв науково-технiчної продук-

цiї виконавцi повиннi мати дозволи (лiцензiї). Науковi уста-

нови, iншi виконавцi, зокрема фiзичнi особи, тимчасовi твор-

чi колективи несуть усю повноту вiдповiдальностi за реалiза-

цiю в дослiдженнях i розробках вимог до технiчного рiвня i

якостi такої продукцiї, за вiдповiднiсть останньої свiтовим ви-

могам i, за її конкурентоспроможнiсть. Вони зобовязанi за-

безпечити задоволення вимог замовникiв, рентабельну робо-

ту, виконання зобовязань перед бюджетом, банками й ви-

щестоящими органами чи засновниками-власниками (за на-

явностi останнiх).


Замовниками за таким договором можуть бути аграрнi пiд-

приємцi всiх форм власностi та органiзацiйно-правових форм

господарювання, а також органи державного управлiння

сiльським господарством, усiлякi обєднання аграрних пiд-

приємцiв.


Предметом договору виступають потрiбнi замовниковi

певнi результати - науково-технiчна продукцiя. Зокрема, в

рослинництвi нею можуть бути адаптованi до мiсцевих умов

iнтенсивнi технологiї вирощування певних культур.


2. У договорах на створення (передачу) науково-технiчної

продукцiї, крiм обовязкових положень (найменування сто-

рiн, предмет договору, порядок передачi та прийняття про-

дукцiї, оплата, вiдповiдальнiсть сторiн, їхнi поштовi та банкiв-


Аграрно-договiрнi зобовязання 541


ськi реквiзити), мають бути зазначенi також право сторiн що-

до використання продукцiї та розпорядження нею. умови

конфiденцiйностi, умови, необхiднi для впроїшджсiiпн цiєї

продукцiї, сфери її застосування, масштаби та обсяги нпрона-

дження, назва кожного етапу (роздiлу) iз зазначенням визна-

чених у договорi результатiв роботи в цiлому й по кожному

етапу (роздiлу), умови матерiально-технiчного забезпечення

науково-пошукових, дослiдно-конструкторських, технологiч-

них робiт. Обовязково мають бути визначенi права виконав-

цiв щодо розпорядження науково-технiчною продукцiєю та

право на залишення у себе переданого замовником i придба-

ного для виконання замовлення майна (устаткування, прила-

дiв, iнструментiв, матерiалiв), а також iншi умови, i


3. Характерною особливiстю цього договору є встаноклсн>

ня (визначення) сторонами вартостi науково-технiчної про"

дукцiї. Чинним законодавством передбачено, що догонiрн

цiна на таку продукцiю встановлюється на стадiї укладання

договору й оформляється вiдповiдним протоколом. Вона не

пiдлягає змiнi, крiм випадкiв, коли укладається додаткова

угода про це. Для досягнення згоди про договiрну цiну за ос-

нову беруть попередню цiну, обчислену замовником або ви-

конавцем з обовязковим урахуванням рiвня науково-технiч-

ної продукцiї, її конкурентоспроможностi, ефективностi та

перiоду ефективного використання.


Чинним законодавством визначено порядок передачi нау-

ково-технiчної продукцiї замовниковi. Так, науково-дослiднi

й конструкторськi роботи або їх етапи, що мають самостiйне

значення, вважаються закiнченими й приймаються замовни-

ком у разi, якщо їх виконано вiдповiдно до технологiчного

завдання (умов договору), коли одержано конкретнi результа-

ти, що мають теоретичне або практичне (за умовами договору

чи технiчного завдання) значення, коли складено вiдповiдний

звiт або/та надано iншi обумовленi договором документи,

проведено вiдповiднi випробування й прийняття зразкiв ма-

шин, технологiй, устаткування, сортiв гiбридiв, порiд худоби


1 В українськiй юридичнiй лiтературi було зроблено спробу на пiдставi уча-

гальнення досвiду запропонувати методик., обчислення договiрної цiни на

науково-технiчну продукцiю дня аграрних пiдприємцiв. (Див. Япчук В. В. Пра-

вовое обеспечение интенсивньи технологiй в растенисводстис. - К., 1990. -

С. 18-21).


542


тощо приймальною комiсiєю визначеного в договорi рiвня:


Передача i прийняття оформляються складанням акта пере-

дачi-прийняття науково-технiчної продукцiї (повнiстю або

закiнчених етапiв). Цей акт мають пiдписати обидвi сторони i

скрiпити своїми печатками.


4. Договори щодо виробництва цукру,

мясо-молочних та iнших харчових продуктiв


1. Серед цих видiв виробничо-господарськмх договорiв

провiдне мiсце належить договорам, що їх укладають КСГП,

ВСГК, ДСГП, АСГТ та селянськi (фермерськi) господарства з

пiдприємствами, на яких переробляється сiльськогосподар-

ська сировина i виготовляються продукти харчування. В пер-

шу чергу - це цукрокомбiнати i цукрозаводи. Вони виробля-

ють цукор як найважливiший продукт харчування для людей,

мелясу - для виготовлення рiзного виду печива та iнших ви-

робiв; жом - корисний вид кормiв для великої рогатої худо-

би. На мясокомбiнатах провадиться забiй великої рогатої

худоби i свиней, виробляються мяснi продукти для харчуван-

ня людей, а також сировина для легкої промисловостi. Ви-

значне мiсце серед продуктiв харчування належить продукцiї

з молока, а також продукцiї з овочiв та фруктiв, винограду та

iн. Виробництво цiєї продукцiї є основними напрямами гос-

подарювання сiльськогосподарських пiдприємств, воно за-

безпечує роботою працiвникiв сiльського господарства i пра-

цiвникiв переробної промисловостi. Виробництво згаданої

продукцiї становить собою економiчну основу внутрiшньо-

господарської дiяльностi пiдприємств-товаровиробникiв у

сферi внутрiшньогосподарської дiяльностi, надає їм можли-

вiсть стати товаровиробником i брати участь у ринкових еко-

номiчних вiдносинах. Вона забезпечує їхню участь у сферi

зовнiшнiх господарчо-пiдприємницьких стосунках з перероб-

ними пiдприємствами як другою стороною в системi госпо-

дарчо-пiдприємницьких вiдносин i таким чином призводить

до наповнення розвинутих ринкових економiчних вiдносин в

суспiльствi в цiлому.


Правове забезпечення функцiонування зазначених госпо-

дарчо-пiдприємницьких вiдносин здiйснюється на основi

чинного законодавства, статуту кожного з субєктiв господар-

чо-пiдприємницької дiяльностi i цiлого ряду аграрно-договiр-


Агрзрно-договiрнi зобовязання


них зобовязань. Саме договори мiж товаровиробником i пе-

реробним пiдприємством забезпечують достатньо йичерпяб

правове регулювання ринкових економiчних вiдносин м||(

ними. >!


Виробничо-пцшриємницька дiяльнiсть цукропереробних

заводiв, мясокомбiнатiв, маслозаводiв, овочеконсервних, ви-

норобних та iнших пiдприємств, їхня органiзацiйно-комер-

цiйна дiяльнiсть щодо збуту (продажу) виробленої продукцiї

провадиться при обовязковому додержаннi законодавства

про якiсть та безпеку харчових продуктiв. Вiдповiднi право-

мочностi з цих питань визначенi Законом "Про якiсть i без-

пеку харчових продуктiв i продовольчої сировини", прийня-

тим Верховною Радою України 23 грудня 1997 р.


2. Аграрно-договiрнi зобовязання цукрокомбiнатiв (цук-

розаводiв) i сiльськогосподарських пiдприємств, що займа-

ються вирощуванням цукрових бурякiв, визначаються дого-

вором про вирощування, збирання i переробку цукрових бу-

рякiв. Предметом договору є спiвробiтництво сторiн по виро-

щуванню i збиранню цукрових бурякiв, яке здiйснюється

сiльськогосподарським пiдприємством як товаровиробником,

що охоплюється вiдповiдним виробничим процесом видiлен-

ня найбiльш придатних для цього земельних площ, посiву,

обробiтку, боротьби з шкiдниками, збирання i зберiгання, до-

ставки до переробного пiдприємства - цукрозаводу. Завод як

друга сторона приймає сировину, переробляє її i виробляє на-

лежну продукцiю. Метою договору є досягнення сторонами

оптимально можливої прибутковостi вiд, цього виробництва.

Термiн договору - один рiк.


Договором визначаються права та обовязки сторiн. Зок-

рема, господарство за власний рахунок доставляє буряки на

цукровий завод згiдно з дiючим стандартом i певної кiлькостi.

Наприклад, АСГТ "Карапишi" Миронiвського району Київ-

ської областi у 1998 р. поставив на завод 60 тис. кг бурякiв з

площi 400 га. Обсяг цукросировини визначається виходячи з

середньопосiвної площi та урожайностi за останнiх 5 рокiв.

Договором передбачено обовязок господарства вибрати рiв-

, номiрно належну кiлькiсть готової продукцiї, завершити ви-

робництво цукру i жому до 1 квiтня, меляси - до 1 травня.

Якщо господарство з своєї вини не вибрало належну йому

продукцiю у зазначений термiн, воно передає заводу право її

продати по цiнi за домовленiстю.


544


Згiдно з договором вироблена продукцiя iз зданих на пере-

робку цукрових бурякiв, крiм втрат при їх зберiганнi i залише-

них в рахунок вартостi технiчної переробки є власнiстю гос-

подарства. Розрахунки за вартiсть технiчної переробки цукро-

вих бурякiв проводиться на давальницьких умовах: цукром,

жомом, мелясою, 31 вiдсоток - заводовi, а 69 вiдсоткiв -

господарству. При невиконаннi зазначених обсягiв розрахун-

ки проводяться у спiiiпiдноiисннi: 40 вiдсоткiв на 60 вiдсоткiв

- цукром, жомом, мелясою. Вiдповiдно до договору Турбiв-

ського цукрового заводу (замовник) i бурякосiючими К.СГП

Липовецького району Вiнницької областi, як виробниками

цукросировини, однiєю з його умов є визначення цукристостi

бурякiв. Виробники цукросировини зобовязанi доставляти

замовниковi цукровi буряки за загальною квотою базисної

цукристостi у 16 вiдсоткiв.


Договором мiж цукрозаводом (Замовником) i виробником

цукрових бурякiв (Господарством) визначаються умови i

порядок оплати вартостi зданої цукросировини. Так, згiдно з

договором мiж ВАТ Томашпiльського цукрового заводу i

КСГП iм. Котовського с. Комаргород Томашпiльського району

Вiнницької областi, на замовника накладається обовязок

оплатити виробниковi цукровi буряки, прийнятi для вироб-

ництва цукру за встановленою цiною в залежностi вiд цук-

ристостi, але не нижче рiвня мiнiмальної оптової вiдпускної

цiни на цукровi буряки, встановленою мiжвiдомчою комiсiєю

з питань регулювання ринку цукру (84 гри., включаючи ПДВ,

за одну тону при базиснiй цукристостi).


Розрахунки з Виробником цукросировини здiйснюються

по мiрi надходження коштiв вiд реалiзацiї цукру на,

спецiальний рахунок Замовника, з якого 60 вiдсоткiв суми

одразу перераховується на спецiальний рахунок Виробника

цукросировини, а остаточнi розрахунки здiйснюються не пiз-

нiше 1-го травня ннсгунноiо року. В разi немовкливостi реалi-

зацiї цукру Замоиником, залишки передаються Виробниковi

цукросировини за його згодою за цiною мiнiмального рiвня

(190 грн., включаючи ПДВ, за одну тону) на суму еквiвалент-

ну вартостi зданих бурякiв.


У звязку з фiнансовими труднощями, якi в цей час за-

знають сiльськогосподарськi пiдприємства i цукровi заводи,

вони змушенi застосовувати взаєморозрахунки на даваль-

ницьких умовах, наприлад, визначенi договором мiж АСГТ


Аграрно-договiрнi зобовязання 545


"Карагiишi" Миронiвеького району Київської областi i ВАТ

"Лукацукор". Договором мiж ними передбачено, iцо розра-

хунки за технiчну переробку цукрових бурякiв провадять на

давальницьких умовах: цукром, жомом, пелясою у спiввiдно-

шеннi 31 вiдсоток заводовi, а 69 вiдсоткiв - господарству.


При остаточних взаєморозрахунках замовник повертає то-

варовиробнику 50 вiдсоткiв вартостi доставки бурякосирови-

ни на цукровий завод.


Шляхом укладання договорiв регулюються взаємовiдноси-

ни мiж. сiльськогосподарським пiдприємництвом i СФГ, з од-

ного боку, молокозаводом, надiленого правомочностями по-

купця молокосировини. Предметом таких договорiв є види

молокосировини, що її виробляє постачальник. Зокрема, мо-

локо незбиране, молоко знежирене, вершки тощо. Постачай

ня на завод молокосировини провадиться за графiком, по.

годженим мiж сторонами. Постачальник зобовязаний поста

чати молокосировину за такою якiстю, яка визначаєтьсi

ГОСТом, наприклад, вершки iз коровячого молока -

ТУ 10.02.867-90. Кiлькiсть i якiсть сировини визначається у

присутностi представника покупця згiдно з чинними стандар-

тами України.


На покупця покладаються обовязки вчасно прийняти си-

ровину за узгодженим графiком, остаточно визначити кiль-

кiсть i якiсть у вiдповiдностi до вимог стандартiв, забезпечити

розвантаження, миття та дезинфекцiю автомолокоцистерн з

вiдмiткою у вiдповiдних документах, а також необхiднiстю на-

давати у разi необхiдностi транспорт для перевезення сирови-

ни. Результати приймання сировини оформляються актом,

який своєчасно надсилається постачальником.


Згiдно з договором цiни на сировину формуються в залеж-

ностi вiд якостi, кiлькостi та перiодичностi постачання. Поку-

пець зобовязується своєчасно платити за сировину за погод-

женими сторонами цiнами, оформленi протоколом погод-

ження цiн. Цiни на сировину вiдповiдно до взаємної домо-

вленостi можуть змiнюватися залежно вiд сезону, умов ринку,

якостi i кiлькостi сировини. У випадках, коли сировина пере-

возиться транспортом товаровиробника, покупець вiдшкодо-

вує витрати на автотранспорт вiдповiдно до калькуляцiї, але

не вище зазначених розцiнок з урахуванням ПДВ.


Сторона, яка заподiяла другiй сторонi своїми дiями збит-

їзи, зобовязана вiдшкодувати їх у повному обсязi.


18 В. Янкук


546 Роздiл XXV


3. За умов становлення ринкових економiчних вiдносин

сiльськогосподарськi пiдприємства з метою одержання кре-

дитiв укладають договори лiзингу як новий вид договiрних зо-

бовязань. Правове регулювання суспiльних вiдносин при

цьому провадиться у вiдповiдностi з нормами Закону "Про лi

зинг", який прийнятий Верховною Радою України 16 грудня

1997 р. Цей Закон визначає поняття лiзингу як рiзновиду ци-

вiльно-правового договору, його економiчнi i правовi засади,

правомочностi сторiн та їхню вiдповiдальнiсть в разi пору-

шення умов договору. Лiзингове зобовязання покликане

регулювати вiдносини з приводу пiдприємницької дiяльностi,

яка спрямована на iнвестування власних чи залучених фi-

нансових коштiв. Вона полягає в наданнi лiзингодавцем у ви-

ключне користування на визначений строк лiзингоодержу-

вачу нерухомого або рухомого майна (сiльськогосподар-

ських машин, устаткування, обладнання, транспортних засо-

бiв тощо), г


Сiльськогосподарське пiдприємство правомочне укладати

з лiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, в результат

тi укладення якого лiзингоодержувач на своє замовлення

отримує в платне користування вiд лiзингодавця обєкт лiзин-

гу на строк, не менший вiд строку, за який амортизується 60

вiдсоткiв вартостi обєкта лiзингу, визначеної в день укладен-

ня договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обєкту

лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiї договору фi-

нансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв

вартостi обєкта лiзингу, визначеної в день укладення договору.


При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який

обєкт лiзингу (майно) передається в тимчасове користуван-

ня, передбачає виплату лiзингових платежiв, якi покривають

повну вартiсть амортизацiї обладнання або бiльшу частину,

додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення

строку договору лiзингоодержувач може придбати обєкт до-

говору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на

менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обєкт уго-

ди лiзингодавцю. Зазначена правомочнiсть лiзингоодержува-

ча передбачена ст. 4 Закону "Про лiзинг". ,


Лiзингоодержувач має право придбати майно (обєкт лi-

зингу) у свою власнiсть i як субєкт права власностi передати

його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку має мiсце, так

званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважається лiзинг в раз>


Жграрно-договiрнi зобовязання 547


здiйснення його за участю субєктiв лiзингу на основi укла-

дення багатостороннього договору на залучення одного або

кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iн-

вестуючи свої кошти. При цьому сума iнвестованих кредито-

рами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi

набутого для лiзингу майна.


Виконання договору лiзингу охоплює момент передачi

обєкта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно

до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi

договору майно зараховується на баланс лiзингоодержувача з

позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При

оперативному лiзингу майно залишається на балансi лiзинго-

давця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно

зараховується на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача

також iз зазначенням, що цс майно одержано в лiзинг,


Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладається

обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина

перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюєть-

ся сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiр-

ною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачу-

ються лiзингодавцю як вiдсоток за залучений ним кредит для

придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як

винагороду за отримане в лiзинг майно; по-третє, вiдшкоду-

вання страхових платежiв за договором страхування обєкта

лiзингу, якщо обєкт застрахований лiзингодавцем; а також

iншi витрати лiзингодавця. Договором лiзингу визначаються

розмiри, спосiб, форма i строки внесення лiзингових платежiв

та умови їх перегляду.


Результативнiсть таких правовiдносин повязана iз здiй-

сненням певних юридичних дiй, зокрема, укладенням лiзин-

гового договору, договору купiвлi-продажу обєкта лiзингу,

складання акту про прийняття обєкта лiзингу в експлуата-

цiю, укладення договору на технiчне обслуговування переда-

ного на пiдставi договору лiзингу майна, укладення договору

на страхування обєкта лiзингу.


Виконання зазначених операцiй безпосередньо повязане

з використанням обєкта лiзингу. Сюди входить вiдображен-

ня лiзингових операцiй в бухгалтерському облiку i звiтностi.

На цьому етапi провадиться виплата лiзингодавцю лiзингових

платежiв, а пiсля закiнчення строку лiзингу вирiшується пи-

тання щодо подальшого використання обєкта лiзингу.


18


548


4. В системi аграрно-договiрних зобовязань сiльськогос-

подарських товаровиробникiв визначне мiсце належить їхнiм

договорам з мясокомбiнатами. Згiдно з договором товарови-

робник (господарство) доставляє на мясокомбiнат заздале-

гiдь пiдготовлену для здачi партiю худоби, яку супроводжує

для здачi спецiальний представник. Здавана в обумовленi

строки худоба, птиця i мясо, мають вiдповiдати за.якiстю

дiючим стандартам, технiчним умовам, ветеринарним вимо-

гам для забiйних ширин. Цiни на здавану живу худобу визна-

чаються за домовленiстю мiж сторонами. ; , , :


Заготiвельник дотримується правил щодо прийняття худо-

би на забiй i переробки худоби не пiзнiше однiєї доби пiсля

закiнчення пятигодинного передзабiйного витримування,

необхiдного для проведення ветеринарного контролю. Мясо-

комбiнат розраховується за прийняту худобу згiдно з її вагою

та якiстю мяса, одержаного пiсля забою, не пiзнiше 10 днiв

пiсля переробки i оформлення приймально-здавальних доку-

ментiв. Переробне пiдприємство зобовязане продати товаро-

виробниковi мясопродукти за оптово-вiдпускними цiнами в

межах 10 вiдсоткiв вiд вартостi проданої худоби.


За порушення договiрного зобовязання сторони несуть

певну вiдповiдальнiсть. За невиконання зобовязання по

прийманню худоби, передбаченого договором, заготiвельник

сплачує товаровиробниковi неустойку в розмiрi вартостi не-

прийнятої продукцiї за цiнами, визначеними в договорi. При

невиконаннi обсягiв, зазначених у договорi товаровиробник

сплачує мясокомбiнату неустойку в розмiрi вартостi недопос-

тавленої продукцiї, за цiнами, обумовленими у договорi.


В умовах економiчних негараздiв сiльськогосподарськi

пiдприємства реалiзовують вироблену ними продукцiю тва-

ринництва шляхом її обмiну на пальне i мастильнi матерiали,

запаснi частини до сiльськогосподарських машин, в порядку

плати за проведений ремонт технiки, автопокришки та iншi

подiбнi потреби. Так, мiж Вознесенською продовольчою ком-

панiєю Миколаївської областi i колективним сiльськогоспо-

дарським пiдприємством у с. Воронiвка Вознесенського ра-

йону була укладена угода, згiдно з якою продовольча компа-

нiя брала на себе зобовязання поставити КСГП дизельне па-

ливо, в кiлькостi 18205 лiтрiв за цiною 43 коп. за один лiтр,

включаючи ПДВ. КСГП с. Воронiвка розраховується за ди-

зельне паливо мясом свиней у живiй вазi ii-и ВД-Ї категовїї


МгрЯнв-договiрнi зобовязання 549


за цiною 2,75 грн. за 1 кг, включаючи ПДВ, Всього >агя мяса

2847 кг. У разi невиконання договору сторони несуть мшнiоiiу

вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством,


5. Впровадження ринкових економiчних вiдносин нiигвлi

а R сiльському господарствi зокрема, є можливим при иiдiк

; бiдному розвитку продуктивних сил i виробничих пiдноси>!

певному станi економiки сiльськогосподарського тон.iронiї

робника, належному рiвневi рентабельностi i прибутко постi.

Вiдсутнiсть цих критерiїв у переважнiй частинi сiльськогос-

подарських пiдприємств (КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ) та се-

лянських (фермерських) господарств змусили цих товарови-

робникiв у своїх економiчних вiдносинах застосовувати дого-

вiр мiни (так званий бартер). Цi вiдносини за своєю юри-

дичною сутнiстю є цивiльно-правовими вiдносинами i

регулюються нормами Цивiльного кодексу України (от. 241).

Згiдно з цiєю нормою за договором мiни проводиться обмiн

одного майна на iнше. Кожний з тих, хто бере участь у мiнi,

вважається продавцем того майна, яке вiн дає в обмiн, i по-

купцем майна, яке вiн одержує. У системi АПК внаслiдок за-

стосування мiни майно переходить у власнiсть вiд однiєї сто-

рони до другої. У разi, коли субєктом договору мiни є дер-

жавне пiдприємство, майно переходить в його розпоряджен-

ня на правi повного господарського вiдання. За договором

мiни кожна iз сторiн взаємно стає власником майна, одержа-

ного нею в обмiн.


До взаємовiдносин, що складаються внаслiдок мiни майна

застосовуються вiдповiдно правила про договiр куiпiиii-чро-

дажу, якщо iнше не випливає iз змiсту вiдносин сторiн.


У сучасних скрутних економiчних умовах сiльськогоспо-

дарськi пiдприємства, якщо в них немає коштiв, змушенi за-

стосовувати обмiн своєї продукцiї на необхiднi для них виро>

би промисловостi (запаснi частини, автопокришки, пальнсi

мастильнi матерiали та iн.). Цi взаємовiдносини оформляюч-i

ся вiдповiдним договором. г1


Наведемо приклад такого договору. Мiж Вознесенською

продовольчою компанiєю (постачальник) i КСГП "Дружба"

(пiдприємець) було укладено договiр про те, що постачальник

надає господарству дизельне паливо, а господарспю за це

розраховується таким чином: за 1 кг яловичини 1 категорiї -

5,5 кг палива; за 1 кг яловичини II категорiї - 4,9 кг палива;


у грошовому виразi 1 кг яловичини i категорiї оцiнюється у


550


2,863 грн.; 1 кг яловичини II категорiї - у 2,55 iрн.iвжгято-

вичини худої - 1,3 грн. .. .; .i;,


У виробничо-пiдприємницькiй практицi трапляються ви-

падки придбання сiльськогосподарської продукцiї також

шляхом обмiну. Так, АСГТ "Карапишi" Миронiвського райо-

ну Київської областi 20 листопада 1998 р. уклало договiр мiни

з ДП "Ера". Згiдно з договором ДП "Ера" реалiзує покуп-

цевi комбайн "Рось-2", а покупець надає за цей комбайн

14,5 тис. кг цукру. г


Ще один приклад. У 1997 р. ПВФ "Елен-96" уклало дого-

вiр мiни з СФГ "Скiф", згiдно з яким останнє передає своєму

контрагенту сiльськогосподарську продукцiю в обмiн на наф-

топродукти. Нафтопродукти повиннi вiдповiдати вимогам

ГОСТу. Господарство по факту одержання нафтопродуктiв

передає до 1 жовтня 1998 р., у спiввiдношеннi: за 1 т дизель-

ного палива 2,1 т насiння соняшнику. Господарство здiйснює

оплату за навантаження насiння соняшнику.


З метою лiквiдацiї заборгованостi мiж пiдприємством-

боржником i пiдприємством-кредитором укладаються вiдпо-

вiднi угоди. Так, Українсько-югославсько-лiванське спiльне

пiдприємство "Хортиця-Агро" i ВАТ "Родiна" Василiвського

району Запорiзької областi уклали додаткову угоду про лiквi-

дацiю заборгованостi з боку ВАТ "Родiна". Останнє бере на

себе зобовязання поставляти сiльськогосподарську продук-

цiю на переробнi пiдприємства в межах Запорiзької областi.

Господарство "Родiна" за свiй рахунок доставляє насiння со-

няшнику i самостiйно здає його на рахунок (картку) "Хорти-

ця-Агро". Якiсть здаваного насiння соняшнику повинна вiд-

повiдати вимогам ГОСТу на вiдповiдну продукцiю.


Розмiр заборгованостi, що переходить на 1998 р., фiксуєть-

ся в актi звiрки, який пiдписується сторонами за результатами

розрахункiв у 1997 р. Заборгованiсть становить 47,23 т насiн-

ня соняшнику. Покриття заборгованостi в 1998 р. прова-

диться в розмiрi заборi он.iностi за 1997 р., збiльшеної в 1,5 ра-

за, що становитиме 70,845 т насiння соняшнику на суму

22320 грн., у тому числi ПДВ в сумi 3720 грн. по цiнi

315,08 грн. за 1 тону. Згiдно з договором, в першу чергу опла-

чуються штрафнi санкцiї, а пiсля цього - основний борг.


iз змiсту цiєї угоди стосовно санкцiї в розмiрi 50 вiдсоткiв

необхiдно зробити висновок, що спiльне українсько-югослав-

сько-лiванське пiдприємство "Хортиця-Агро" по-хижацько-


Аграрно-договiрнi зобовязання


му обирає ВАТ "Родiну", що в цьому районi панує байдуже

ставлення до стану сiльського господарства п цiлому i захисту

майнових прав та iнтересiв сiльськогосподарських товарови-

робникiв та їх працiвникiв, вiдсутня елементарнiї юридична

грамотнiсть керiвникiв ВАТ та таке необхiдне при подiбного

роду укладаннi договорiв юридичне обслуговування акцiонер-

них товариств.


5. Договори виробничо-технiчного обслуговування


1. Належне та безперебiйне виробниче функцiонування

сiльськогосподарських пiдприємств можливе за наявностi

розгалуженої системи їх високоякiсного та своєчасного ни-

робничо-технiчного обслуговування (технiчного сервiсу). Ни-

нi його здiйснюють державнi, державно-коопсративнi, коопе-

ративнi та приватнi агротехсервiснi пiдприємства, а також ок-

ремi громадяни.


"Технiчний сервiс" - ємке поняття, що охоплює комп-

лекс робiт процедурного i власне виробничого характеру, на-

дання рiзних послуг, навчання i перепiдготовку кадрiв. Крiм

того, воно поширюється на передпродажну процедуру, пiдпи-

сання приймально-передавальних документiв, доставляння

споживачевi машин та устаткування, навчання керуванню

транспортними засобами з видачею вiдповiдних документiв,

припинення експлуатацiї цих засобiв пiсля 50 та 200 годин

роботи, їх технiчний огляд, дiагностику тощо. Технiчний сер-

вiс сiльськогосподарських пiдприємств здiйснкмться на пiд-

ставi договору виробничо-тсхнiчного обслуговування (сервiс,

виконуваний окремими громадянами, - на пiдставi договору


пiдряду).


За договором на ремонт i технiчне обслуговування внут-

рiшньогосподарських мелiоративних мереж виконавець зо-

бовязаний, зокрема, виконувати весь комплекс робiт у стро-

ки, передбаченi вiдповiдною проектно-кошторисною доку-

ментацiєю та графiком. Так, вiн має проводити очищення ка-

налiв, а також ремонт гiдроспоруд, стацiонарних насосних

станцiй, свердловин вертикального дренажу, закритої мережi;


здiйснювати пусконалагоджувальнi роботи i профiлактичне

обслуговування насосних станцiй та свердловин вертикально-

го дренажу; виконувати ремонтнi роботи i технiчне обслуго-

вування з додержанням ТУ, норм i правил, а також доглядати


552


за мелiоративними системами i готувати проектно-ковїторис-

ну документацiю на ремонт i догляд за системами.


Замовник зобовязаний повiдомляти виконавця про готов-

нiсть площ для проведення робiт iз ремонту й технiчного об-

слуговування, надавати цi площi виконавцевi у строки, обу-

мовленi графiком, своєчасно проводити комплекс агромелiо-

ративних робiт iз догляду за посiвами i вирощування сiльсь-

когосподарських культур, контролювати виконання робiт

виконавцем, приймати виконанi роботи й оплачувати їх.


Договiр виробничо-тсхнiчного обслуговування передбачає

ремонт тракторiв, автомобiлiв, комбайнiв, iншої технiки, дви-

гунiв, агрегатiв, вузлiв, устаткування; технiчне обслуговуван-

ня (ТО) машинно-тракторного парку, автомобiлiв, устатку-

вання тваринницьких ферм i нафтогосподарств; виконання

монтажних, спецiальних будiвельних, пусконалагоджуваль-

них робiт; перевезення вантажiв транспортними засобами ви-

конавця; пiдготовку i перепiдготовку водiїв, механiзаторiв,

робiтникiв iнших професiй. Залежно вiд потреби зазначенi

види робiт можуть бути як самостiйним, так i комплексним

предметом договору.


Так, ремонтнi роботи передбачаються виходячи з потреб

аграрного пiдприємця. В договорi зазначаються стандарти i

ТУ, яким мають вiдповiдати машини та агрегати при здаваннi

в капiтальний i/чи поточний ремонт i при випуску з нього.

Види i якiснi показники ремонтних робiт, що на них вiдсутнi

стандарти i ТУ, визначаються замовленням, погоджуються з

виконавцем i додаються до договору. Ремонт виконується з

суворим додержанням стандартiв i ТУ та в чiтко визначенi

строки вiд дня прийняття машин та агрегатiв. Зокрема, капi-

тальний ремонт тракторiв, автомобiлiв i комбайнiв має вико-

нуватись у строк до ЗО днiв, а поточний - до 15 днiв; капi-

тальний ремонт автомобiлiв КамАЗ, тракторiв типу К-700,

К-701, Т-4, Т-100, Т-150К - у строк до 40 днiв, поточний -

до 25 днiв; капiтальний ремонт електродвигунiв - у строк до

20 днiв, а водонагрiвальних котлiв - до ЗО днiв. Ремонт ком-

плекту технологiчного устаткування тваринницьких ферм

(комплексiв), пiдприємств зi зберiгання й переробки сiльсь-

когосподарської продукцiї має здiйснюватись у межах техно-

логiчної перерви, але не повинен перевищувати 45 днiв.


Здавання-приймання в ремонт машин i агрегатiв оформ-

ляється актом на кожну машину i агрегат, що пiдписується


Агрврно-договiрнi зобовязання 553.


уповноваженими представниками замовника i виконавця. В

актi зазначаються технiчний стан i комплектнiсть машин (аг-

регатiв) та вид ремонту.


Якщо при здаваннi технiки в капiтальний ремонт буде ви-

явлено потребу у проведеннi її поточного ремонту, уповнова-

женi представники сторiн мають скласти вiдомiсть дефектiв,

яку слiд враховувати при визначеннi кошторису ремонтних


робiт. ,


У договорi визначаються обсяг (кiлькiсть машин, агрега-

тiв, що потребують ремонту), види, календарнi строки (час

здачi в ремонт i термiн його закiнчення) i загальна вартiсть


робiт.


На виконавця покладається обовязок провести роботи у

визначений договором строк i пiдготувати вiдремонтованi ма-

шини та агрегати до передачi замовниковi з додержанням ви-

мог стандартiв i ТУ. Вiдремонтована технiка має бути вiдрегу-

льованою, змащеною, заправленою маслом i пальним згiдно з

ТУ. Виконавець повинен гарантувати належну роботу машин

i агрегатiв при додержаннi замовником правил їх технiчної

експлуатацiї протягом строку, передбаченого ТУ.


Аграрнi пiдприємцi зобовязанi пiдготувати машини та аг-

регати до ремонту вiдповiдно до ТУ i доставити їх у пункт, пе-

редбачений договором. У зазначений в договорi строк пiсля

одержання повiдомлення вони мають прийняти вiдремонто-

ванi машини та агрегати, оплатити вартiсть робiт i вивезти їх.

Якщо при прийманнi вiдремонтованої технiки буде виявлено

її невiдповiднiсть стандартам чи ТУ, виконавець повинен тер-

мiново усунути вади за власний рахунок. Ра:юм iз капiтально

вiдремонтованими тракторами, автомобiлями, комбайнами,

складським обладнанням i двигунами виконавець передає аг-

рарному пiдприємцевi заповнений паспорт (формуляр) i га-

рантiйний талон, а разом з iншими вузлами та агрегатами i

нескладським устаткуванням - гарантiйний талон.


2. Технiчне обслуговування може бути самостiйним пред-

метом договору. Згiдно з ГОСТом 18.322-78 система технiч-

ного обслуговування машин - це сукупнiсть взаємоповяза-

них засобiв, документацiї з технiчного обслуговування i ре-

монту, а також виконавцiв для пiдтримання i вiдновлення

.Якостi виробiв. Пiд технiчним обслуговуванням слiд розумiти

комплекс операцiй з вiдновлення працездатностi або справ-

жностi машин чи iншого устаткування пiд час їх використання


554


Роздiл!ЗЙУ


за призначенням. Вiдповiдно до ГОСТу 27.002-83 працездат-

нiстю обєкта визнається такий його стан, за якого всi пара-

метри, що характеризують здатнiсть виконувати завдання та

функцiї, вiдповiдають вимогам нормативно-технiчної або

конструкторської документацiї. Справнiсть обєкта не завжди

означає його працездатнiсть.


За договором, предметом якого є виконання робiт iз тех-

нiчного обслуговування машинно-тракторного парку, авто-

мобiлiв, устаткування тваринницьких ферм i нафтогоспо-

дарств, виконавець бере на себе зобовязання забезпечити ви-

сокоякiсне технiчне обслуговування машин та устаткування

вiдповiдно до стандартiв, ТУ, правил та iнструкцiй, а також

здiйснити своєчасне усунення несправностей машин у проце-

сi їх експлуатацiї. Роботи здiйснюються як у майстернях ви-

конавця, так i безпосередньо на мiсцi (в аграрному пiдприєм-

ствi) силами i засобами спецiалiзованих бригад виконавця.


Поставлення тракторiв, автомобiлiв, комбайнiв та iнших

машин на технiчне обслуговування здiйснюється вiдповiдно

до стандартiв, правил та iнструкцiй. Строки поставлення ви-

значаються за фактичним наробiтком (у кiлограмах викорис-

таного дизельного палива, мотогодинах, умовних еталонних i

фiзичних гектарах оранки), а також за встановленою стандар-

тами i ТУ перiодичнiстю. Поставлення машин i устаткування

на комплексну дiагностику здiйснюється пiсля вироблення

гарантiйного залишкового ресурсу, зазначеного в актi технiч-

ного стану. Машини та устаткування ставляться на ремонт

тiльки пiсля закiнчення мiнiмально допустимого гарантiйного

залишкового ресурсу за висновком майстра-дiагностика.


Перiодичне технiчне обслуговування автомобiлiв iз по-

елементною та/чи комплексною дiагностикою виконується

вiдповiдно до стандартiв, ТУ, правил та Положення про тех-

нiчне обслуговування i ремонт рухомого складу автомобiль-

ного транспорту в сiльському господарствi в такi строки вiд

дня їх прибуття на станцiю технiчного обслуговування: ТО-1

всiх автомобiлiв, крiм автобусiв, - не бiльше 3 годин; ТО-1

всiх автобусiв - не бiльше 6 годин; ТО-2 всiх автомобiлiв,

крiм автобусiв, - не бiльше 8 годин; ТО-2 всiх автобусiв - не

бiльше 12 годин.


Пiдприємства-виконавцi гарантують безвiдмовну роботу

вузлiв i агрегатiв автомобiлiв, якi пройшли ТО-2, до чергового

такого обслуговування. Виконання робiт iз технiчного обслу-


,,

555


Аграрно-договiрнi зобовязання


говування, усунення несправностей машин, ЬiТКування i

поточного ремонту автомобiлiв, якi виконуються силами i

коштом виконавця, оформляється актом, що пiдписується


представниками обох сторiн.


На кожну машину, устаткування, що пройшли комплекс-

ну технiчну дiагностику, виконавець видає замовниковi акт

технiчного стану з зазначенням гарантованого залишкового

ресурсу, а на машини та обладнання, що пiдлягають ремонто-

вi, -- акт технiчного стану з зазначенням виду i перелiку ос-

новних ремонтних робiт, у яких є потреба. Належним чином

Оформлений акт є пiдставою для надiслання виконавцем за-

мовниковi рахунку на оплату виконаних робiт.


Якщо при прийманнi робiт буде встановлено, що вони ви-

конанi недоброякiсно, сторони мусять скласти акт, у якому

мають бути зазначенi виявленi дефекти i строки їх усунення.

При виникненнi спору створюється комiсiя з представникiв

сторiн, райуправлiння сiльського господарства та держтехнаг-

ляду. Рiшення комiсiї є остаточним. Вади усуваються за раху-

нок виконавця.


6. Договори матерiально-технiчного забезпечення


1. Пiдприємницька дiяльнiсть виробникiв продуктiв харчу-

вання i сировини рослинного i тваринного походження знач-

ною мiрою залежить вiд рiвня Їхнього матерiально-технiчного

забезпечення продукцiєю виробничо-технiчного призначення

(сiльськогосподарськими машинами, устаткуванням, запас-

ними частинами до них, пально-мастильними матерiалами,

мiнеральними добривами, засобами захисту рослин тощо). Це

забезпечення здiйснюється: по-перше, через систему Мiнаг-

ропрому України та концерну "Украгротехсервiс"; по-друге,

здiйсненням оптової торгiвлi; по-третє, завдяки постачанню

за прямими довгостроковими господарськими звязками; по-

четверте, придбанням на бiржах та в iнших пiдприємств

(установ, органiзацiй) i громадян.


Основною правовою формою, яка юридичне опосередко-

вує вiдносини, повязанi з матерiально-технiчним забезпечен-

ням аграрних пiдприємцiв, є договiр постачання продукцiї

виробничо-технiчного призначення, змiст i порядок укладан-

ня якого мають вiдповiдати вимогам Цивiльного кодексу

(статтi 245-253), Арбiтражного процесуального кодексу Ук-


556


;->>йТй~,-Сi.

РОЗДiЛ XXV


раїни. Указiв Президента України вiд 4 жовтня 1994 р. "Про

застосування Мiжнародних правил iнтерпретацiї комерцiйних

термiнiв", "Про заходи щодо впорядкування розрахункiв за

договорами, що укладаються субєктами пiдприємницької дi-

яльностi України" та вiд 7 листопада 1994 р. "Про облiк окре-

мих видiв зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв); в

Українi", а в разi здiйснення iмпортних, у тому числi бартер-

них, поставок - iще й Положення про форму зовнiшньоеко-

номiчних договорiв (контрактiв), затвердженого наказом Мi-

нiстерства зовнiшнiх економiчних звязкiв i торгiвлi України

вiд 5 жовтня 1995 р., та iнших правових актiв.


У договорi постачання мають зазначатися: 1) найменуван-

ня, кiлькiсть, номенклатура продукцiї, а в разi потреби -

комплекти машин та устаткування, державний стандарт або

технiчнi умови, зареєстрованi в органi Держстандарту;


2) якiсть i комплектнiсть продукцiї; 3) .термiн дiї договору;


4) цiна продукцiї, порядок i форми взаєморозрахункiв (за зов-

нiшньоекономiчними контрактами розрахунки мають здiй-

снюватися виключно вiдповiдно до Унiфiкованих правил та

звичаїв для документарних акредитивiв Мiжнародної торго-

вельної палати та Унiфiкованих правил з iнкасо Мiжнародної

торговельної палати (далi - Унiфiкованi правила); 5) умови

постачання з обовязковим застосуванням Мiжнародних правил

iнтерпретацiї комерцiйних термiнiв (Правила iНКОТЕРМС)

Мiжнародної торговельної палати (1953 р.), а в разi потреби

- також обовязки аграрного пiдприємця щодо облаштуван-

ня i оснащення (самостiйно чи разом iз постачальником)

площадок для розвантаження, порядок затвердження графiкiв

доставляння продукцiї; 6) строки повернення тари багатора-

зового використання; 7) поштовi та банкiвськi реквiзити сто-

рiн; 9) за мiжнародними контрактами - арбiтражнi застере-

ження та iншi реквiзити, передбаченi зазначеним вище нака-

зом Мiнiстерства зовнiшнiх економiчних звязкiв i торгiвлi;


9) iншi умови, що їх сторони визнають за потрiбне передба-

чити в договорi.


Договiр постачання вважається укладеним i набуває юри-

дичної сили вiд дня його пiдписання сторонами. За наявностi

заперечень до умов договору при його укладаннi складається

протокол розбiжностей. Якщо постачальник, одержавши про-

токол розбiжностей щодо умов договору, який грунтується на

державному замовленнi, не передасть розбiжностi, що зали-


Аграрно-договiрнi зобовязання 557


шилися неврегульованими, на вирiшення арбiтражного> суду в

20-денний строк вiд дня одержання протоколу, пропозицiї

аграрного пiдприємця вважаються прийнятими. В iницх ви-

падках договiр вважається неукладеним. У разi невiдпоiiдцос-

тi договору Унiфiкованим правилам зовнiшньоекономiчнi

контракти постачання у встановленому порядку визнаються

недiйсними. В разi ухилення постачальника вiд укладання до-

говору, що випливає з державного замовлення, арбiтражний

суд змушує його укласти цей договiр.


2. Важливою правовою формою, яка юридичне опосеред-

ковує матерiально-технiчне забезпечення аграрних пiдприєм-

цiв, є договiр постачання споживачам продукцiї виробничо-

технiчного призначення в порядку оптової торгiвлi.


У цьому договорi зазначаються сторони (з поштовими та

банкiвськими реквiзитами), код продукцiї, її найменування,

марка (тип, ГОСТ, ТУ), код одиницi вимiру, кiлькiсть замов-

леної продукцiї (всього та по роках), кiлькiсть прийнятої до

постачання продукцiї (всього та по роках), її вартiсть. Визна-

чаються також порядок повернення тари i засобiв пакетуван-

ня, доставляння продукцiї з обовязковим застосуванням

Правил iНКОТЕРМС, а в разi потреби - й порядок затвер-

дження графiкiв доставляння продукцiї, зобовязанню сторiн

щодо її вiдвантаження, страхування та оформлення тiварно-

транспортних документiв. У договорi фiксуються порядок i

форми взаєморозрахункiв (за мiжнародними контрактами - з

обовязковим застосуванням Унiфiкованих правил i арбiтраж-

них застережень), а також додатковi умови. Треба зазначити,

що прийняте до виконання постачальником iамовл(;цня на

постачання продукцiї в порядку оптової торгiвлi мє силу

договору.


3. В умовах розвитку ринкових вiдносин одне з провiдних

мiсць належить налагодженню прямих звязкiв аграрних пiд-

приємцiв iз безпосереднiми виробниками технiки, запасних

частин до неї, Мiнеральних добрив та iншої продукцiї вироб-

ничо-технiчного призначення. Юридичне оформленая таких

вiдносин здiйснюється на пiдставi договору постачання про-

дукцiї за прямими довгостроковими господарськими звязка-

ми. За цим договором дiють двi сторони: пiдприємство-поста-

чальник i покупець, якi укладають договiр на певни строк.

Постачальник зобовязується поставити, а покупець прийня-

ти i оплатити продукцiю чiтко визначеного перелiку (за оди-


558


Роздiл ХХУ


ницями вимiру i обсягом, у тому числi й з розбивкою по ро-

ках). Кiлькiсть i детальний асортимент продукцiї передбача-

ються сторонами у щорiчно погоджуваних специфiкацiях, якi

є невiдємною частиною договору. Специфiкацiю покупець

має передати постачальниковi до термiну, зазначеного в дого-

ворi. Вона вважається прийнятою, якщо постачальник протя-

гом 20 днiв пiсля її одержання не передасть розбiжностi, що

залишилися неврегульованими, на розгляд арбiтражного суду.

При цьому дiють правила ст. 10 Арбiтражного процесуального

кодексу України. В договорi чiтко визначаються вимоги до

якостi та комплектностi продукцiї (зазначаються вид норма-

тивно-технiчних документiв - стандарти, ТУ та iншi доку-

менти, їхнi номери та iндекси). Постачальник гарантує висо-

ку якiсть i надiйнiсть продукцiї протягом строку, визначеного

конкретним стандартом або ТУ, дає додатковi гарантiї, зо-

бовязується усунути виробничi дефекти при прийманнi про-

дукцiї, її монтажi, налагодженнi та експлуатацiї в перiод га-

рантiйного строку, який зазначається в текстi договору.


У договорi детально визначаються строки й порядок по-

стачання продукцiї з використанням Правил iНКОТЕРМС,

цiни й порядок розрахункiв (за мiжнародними контрактами

- з обовязковим застосуванням Унiфiкованих правил), по-

рядок спiвробiтництва сторiн щодо забезпечення цих звязкiв,

їх майнова вiдповiдальнiсть, додатковi умови та заключнi по-

ложення (за мiжнародними контрактами - й арбiтражнi за-

стереження).


4. З 1992 р. матерiально-технiчне забезпечення аграрних

пiдприємцiв ресурсами, технiкою, будiвельними матерiалами,

пальним, мiнеральними добривами стало здiйснюватися че-

рез бiржi. Останнiм актом було схвалено Концепцiю органiза-

цiї бiржового сiльськогосподарського ринку.


Вiдповiдно до чинного законодавства субєкти аграрного

пiдприємництва як клiєнти за свiй рахунок через брокера чи

брокерську контору мають право купувати на бiржах, в iнших

пiдприємств (установ, органiзацiй) потрiбну їм технiку, запас-

нi частини до неї, пальне та iншу продукцiю. Аграрнi пiдпри-

ємцi укладають договори з брокерськими конторами або ку-

пують брокерськi мiсця; завдяки цьому реалiзують виробленi

ними продукти харчування i сировину та отримують через ку-

пiвлю-продаж чи бартер (мiну) потрiбну їм продукцiю вироб-

ничо-технiчного призначення. В договорi з брокерською кон-


559


Аграрно-догоаiрнi зобовязання


торою (брокером) пiдприємець обумовлює свої вимоги та ви-

нагороду для контори чи брокера.


5. З 1996 р. матерiально-технiчне забезпечення аграрних.

пiдприємцiв здiйснюється також через систему надання i по-

вернення бюджетної позички на постачання технiки. Так, на

виконання постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 сiчня

1996 р. "Про забезпечення технiкою та обладнанням сiль-

ськогосподарських товаровиробникiв у 1996 роцi" та "Поряд-

ку надання i повернення бюджетної позички за поставленi

сiльськогосподарським товаровиробникам технiку i облад-

нання", затвердженого спiльним наказом Мiнагропрому,

Мiнекономiки, Мiнфiну, Мiнiстерства машинобудування,

вiйськово-промислового комплексу i конверсiї України вiд

22 липня 1996 р. з аграрними товаровиробниками почали

укладатися договори постачання сiльськогосподарської технi-

ки на умовах розстрочення платежу за неї в рахунок держ-

контракту як плати за одержану технiку.


Цей договiр є багатостороннiм i рiзнопредметним. Його

укладають мiж собою райфiнвiддiл, постачальник, борошно-

мельне пiдприємство та аграрний товаровиробник. Предмет

договору становлять взаємнi зобовязання сторiн щодо забез-

печення за рахунок бюджетної позички аграрних товарови-

робникiв технiкою, а потiм - постачання зерна в рахунок

держконтракту як плати за технiку. Згiдно з договором рай-

фiнвiддiл надає постачальниковi бюджетну позичку для при-

дбання технiки з наступною її передачею аграрним товарови-

робникам на умовах оплати технiки рiвномiрним постачан-

ням упродовж 1996-1998 рр. зерна до державних ресурсiв.

Постачальник зобовязується поставити товаровиробниковi у

повнокомплектному й високоякiсному станi визначену в до-

говорi кiлькiсть технiки певного асортименту, а також забез-

печити в гарантiйний перiод безплатне проведення її обслуго-

вування та ремонту.


7. Договiрна дисциплiна

та вiдповiдальнiсть за її порушення


1. Особливого значення додержання договiрної дисциплi-

ни набуває в умовах впровадження засад ринкових економiч-

них вiдносин. Втiлення в практику цих засад в першу чергу

зумовлене рiвноправнiстю усiх форм власностi - приватної,


ево


Роздiл ЮСУ


колективної i державної, якi становлять економiчну основу

правосубєктностi всiх учасникiв договiрних вiдносин. Рiв-

ноправнiсть усiх учасникiв в системi договiрних взаємовiдно-

син сiльськогосподарських товаровиробникiв є свого роду

економiчною i юридичною гарантiєю ефективної господарчо-

пiдприємницької дiяльностi; вона виключає допустимiсть

протиставлення економiчних iнтересiв усiх субєктiв цих вiд-

носин за договорами. Державно-правовою гарантiєю захисту

майнових прав сторiн за договором є спiльний i єдиний поря-

док вирiшення майнових спорiв у разi порушення аграрно-

договiрних зобовязань в арбiтражному судi, оскiльки сторони

за цими договорами є юридичними особами. Додержання до-

говiрної дисциплiни в однаковiй мiрi вiдповiдає iнтересам

кожної iз сторiн i iнтересам держави.


За сучасних умов договiрна дисциплiна набуває принци-

пово нових рис. Вона грунтується не на режимi встановлення

державою договiрних вiдносин, а на засадах пiдприємництва,

якi передбачають вiльний вибiр видiв дiяльностi та асорти-

менту продукцiї залежно вiд попиту на ринку; пошук надiй-

них партнерiв i налагодження з ними взаємовигiдних звязкiв;


набуття репутацiї вiдповiдального за своє слово i дiло партне-

ра, пiдтримання i збереження такої репутацiї; визначення

повноважень державних iнституцiй та їх вiдповiдальностi пе-

ред субєктами пiдприємництва.


Як i ранiше, договiрна дисциплiна грунтується на закрiп-

леному у правових нормах порядку реалiзацiї договiрних вiд-

носин, додержання яких гарантується та забезпечується дер-

жавою в особi її виконавчої, а вiдтепер - i судової влади.

Воднораз нинi субєкт пiдприємництва має можливiсть розiр-

вати укладений договiр, сплативши контрагентовi всi збитки.

Такi дiї, як свiдчить свiтова практика, треба також квалiфiку-

вати як додержання договiрної дисциплiни, а не як її пору-

шення, оскiльки при цьому шкода вiдшкодовується вiдразу.


З урахуванням наведеного є пiдстави розглядати сучасну

договiрну дисциплiну як усвiдомлене пiдпорядкування сторо-

нами своїх дiй сумлiнному виконанню взятих на себе за дого-

вором зобовязань, здiйснюване з обовязковим додержанням

певних вимог, порядку i правил як пiд час укладання, так i пiд

час виконання договору з метою збереження дiлової (бiзнесо-

вої) гiдностi та репутацiї. Крiм того, її треба розглядати як за-

крiплений у правових нормах мiжнародних договорiв, чинних


i---

iня яиии


Аграрио-договiрнi зобовязання


561


нацiональних законодавчих та господарських, у тому числi

зовнiшньоекономiчних, договорiв, порядок реалiзацiї дого-

вiрних зобовязань, додержання яких визнається i гарантуєть-

ся; державою та забезпечується судовою владою.


2. Зворотним боком договiрної дисциплiни є майнова вiд-

повiдальнiсть сторiн за порушення договiрних зобовнiинь.

.Вона являє собою правовiдносини, що складаються з приводу

порушень, договiрних зобовязань i дiстають вияв у несприят-

ливих; для винної сторони наслiдках, зумовлених реалiзацiєю

умов договору про вiдповiдальнiсть, договiрних санкцiй та

санкцiй, встановлених чинним законодавством.


Характерною особливiстю цiєї вiдповiдальностi є те, що з

одного боку умови договору, а з iншого - норми законiв,

президентських та iнших нормативно-правових актiв є "дже-

релами" визначення пiдстав настання такої вiдповiдальностi

та звiльнення вiд неї, обрання виду i розмiру штрафних


санкцiй.


3. За невиконання або неналежне виконання договiрних


зобовязань, тобто за порушення договiрної дисциплiни, сто-

рони несуть майнову вiдповiдальнiсть, яка визначається умо-

вами конкретного договору. Саме договiр сторiн є їхньою вза-

ємною згодою на визначення пiдстав настання вiдповiдаль-

ностi чи звiльнення вiд неї, видiв правопорушень, за якi на-

стає вiдповiдальнiсть, а також видiв i розмiру штрафних

санкцiй за конкретнi правопорушення.


4. За загальним правилом сторона, яка порушила зобовя-

зання за договором> мусить вiдшкодувати iншiй сторонi зав-

данi їй збитки. Тому вiдсутнiсть у договорi роздiлу про вiдпо-

вiдальнiсть сторiн не звiльняє порушника вiд неї. Саме за-

гальне правило породжує обєктивне право на вiдшкодування

збиткiв будь-якої сторони в разi порушення її Прав i заподiян-

ня їй шкоди iншою стороною. Вiдповiдно до ст. 203 Цивiль-

ного кодексу вiдповiдальнiсть має наставати у повному обся-

зi, в тому числi й за неодержанi прибутки.


> Рiвночасно за низку порушень договiрної дисциплiни, якi

зачiпають й iнтереси держави, остання встановлює свої межi


вiдповiдальностi.


; Так, порушення фiнансово-розрахункової дисциплiни

иризводить до порушення не тiльки прав афарних пiдприєм-

цiв, а й iнтересiв держави в цiлому. Саме тому згiдно з зако-

< йодавством винна сторона, крiм вiдшкодування збиткiв, му-


562


сить також сплачувати спецiальнi штрафнi санкцiї. Так, вiд-

повiдно до Указу Президента України вiд 16 березня 1995 р.

"Про заходи щодо нормалiзацiї платiжної дисциплiни в на-

родному господарствi України" (п. 2) до вересня 1997 р. за

несвоєчасну сплату заборгованостi, що виникла пiсля 10 квiт-

ня 1995 р., пiдприємства-боржники сплачували на користь

кредиторiв, крiм суми заборгованостi, пеню в розмiрi 0,5 вiд-

сотка вiд суми заборгованостi за кожен день прострочення

платежу, якщо бiльший розмiр пенi не було передбачено уго-

дою сторiн. .i


5. За невиконання або неналежне виконання зобовязанi

за договором на створення (передачу) науково-технiчної про-

дукцiї на винну сторону покладається обовязок вiдшкодувати

потерпiлiй сторонi всi збитки включно з неодержаними при-

бутками. Виконавець за цим договором за невиконання зо-

бовязань має ще вiдшкодувати замовниковi вартiсть одержа-

них для виконання замовлення матерiальних цiнностей. За

використання переданої замовниковi науково-технiчної про-

дукцiї з порушенням умов договору (скажiмо, продаж її iн-

шим клiєнтам) виконавець повинен передати замовниковi всi

кошти, одержанi вiд цього, а також компенсувати моральну

шкоду. Якщо замовник на порушення умов договору пере-

дасть (перепродасть) науково-технiчну продукцiю, вiн також

мусить вiдшкодувати виконавцевi всi збитки в повному обсязi

(за порушення умов договору i авторських прав виконавця). У

договорi на використання науково-технiчної продукцiї сторо-

ни можуть передбачати й штрафнi санкцiї.


6. За невиконання або неналежне виконання зобовязань

за договором на реалiзацiю сiльськогосподарської продукцiї

та сировини субєкти аграрного пiдприємництва сторони-ви-

робника також несуть вiдповiдальнiсть у повному обсязi.

Крiм того, сторони в договорах можуть встановлювати й

штрафнi санкцiї (наприклад, за несвоєчасне виконання зо-

бовязань iз забезпечення аграрного товаровиробника тарою,

па-кувальним матерiалом, за порушення графiка вивезення

прюдукцiї та сировини, продаж продукцiї та сировини гiршої

якостi, нiж це передбачено умовами договору, порушення

розрахункової дисциплiни тощо).


З метою пiдвищення вiдповiдальностi субєктiв пiдприєм-

ницької дiяльностi за виконання договiрних зобовязань Ука-

зом Президента України "Про заходи щодо нормалiзацiї пла-


563


грарно-дрговiрнi зобовязання


тiжної дисциплiни в народному господарствi України" (п. 4)

встановлено, що боржники-пiдприємства роздрiбної торгiвлi

(незалежно вiд форм власностi) сплачують на користь вироб-

ника сiльськогосподарської продукцiї та продовольства суму

заборгованостi та пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка, а також до мiс-

цевого бюджету пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка вiд суми платежу

за кожен день його банкiвського прострочення, якщо бiль-

ший розмiр пенi не передбачено угодою сторiн.


За порушення сторонами умов договору на користування

електроенергiєю майнова вiдповiдальнiсть настає на пiдставi

Правил користування електричною енергiєю, а не норм ци-

вiльного законодавства.


Так, вiдповiдно до цих Правил та договору на користуван-

ня електричною енергiєю енерго постачальна органiзацiя


-(райенерго), винна у виникненнi перерв в енергопостачаннi,


-сплачує її споживачевi 10-кратну вартiсть невiдпущеної енер-

гiї. Треба пiдкреслити, що Правила не передбачають вiдшко-

дування споживачевi заподiяної вiдключеннями електроенер-

гiї навiть прямої шкоди. Виплата символiчної 10-кратної

вартостi невiдпущеної енергiї, певна рiч, не покриває шкоди,

заподiяної, особливо взимку, наприклад, вiдключенням елек-

троенергiї в iнкубаторах, теплицях тощо.


Майнову вiдповiдальнiсть несуть також субєкти аграрного

пiдприємництва i як сторони договору про спiльну дiяльнiсть.


- i№№"04


. --- -- - .- ...... .- , . -АїВ>>>"i---,,


."т--.ч -ч., i.,4


Роздiл XXVI


ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛiЗАЦiЇ


СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦiЇ я i;; :


. , . . .я


\;ДНфi. . с

; Я.даi.йрСїi

. : -..<й.iП ЯiЗД.


1. Правовi форми реалiзацiї ,,<

сiльськогосподарської продукцiї гзд<ш дi,


1. Реалiзацiя сiльськогосподарської продукцiї є одним ї

нагальних питань, що стоять перед нацiональним сiльсько-

господарським товаровиробником. Суспiльнi взаємовiдноси-

ни мiж сiльськогосподарськими товаровиробниками i держа-

вою в особi її органiв державного управлiння, що вiдають за-

купiвлями хлiбопродуктiв, завжди були полiтичне важливи-

ми, економiчно складними i юридичне iстотними особливо

для селян-товаровиробникiв. У кожному iсторичному про-

мiжку часу вони мали свої характернi властивостi, по-рiзному

представляли iнтереси учасникiв цих правовiдносин. За роки

з часу колективiзацiї сiльського господарства до 1958 р. пану-

вала система обовязкових поставок державi виробленої кол-

госпами сiльськогосподарської продукцiї. За своєю полiтико-

економiчною i правовою сутнiстю обовязковi поставки ста-

новили адмiнiстративно-податкове позбавлення колгоспiв

(трудового селянина) своєї власностi. Та плата за продукцiю,

здану в порядку виконання обовязкових поставок мiсцевiй

заготiвельнiй органiзацiї Мiнiстерства заготiвель СРСР не ма-

ла нiчого спiльного з такою економiчною категорiєю як цiна.

Суми, одержуванi вiд держави середньо-економiчними кол-

госпами, поверталися до бюджету у виглядi прибуткового по-

датку. Внаслiдок цього обовязковi поставки по сутi були на-

туральним податком для колгоспiв. За своїми розмiрами ця

плата була нижчою вiд собiвартостi сiльськогосподарської

продукцiї, що її здавали колгоспи.


У 1958 р. обовязковi поставки було скасовано i введено

систему державних закупiвель сiльськогосподарської продук-

цiї за договорами контрактацiї. Державно-правове регулюван-

ня цих закупiвель було покладено на Мiнiстерство заготiвель

СРСР. Хоч при закупiвлях застосовувалась правова форма до-

говорiв контрактацiї, типовi (примiрнi) договори розробяя-


_____565

Правове регулювання ралiзацiТ сiльгосппродукцiї -~------


лись Мiнiстерством заготiвель в односторо1 д укладан-

Прикладом можна назвати Положення про .дподарської

ня i виконання договорiв контрактацiї "уи заготiвель

продукцiї, яке було затверджено Мiнiстер д колгоспи

21 грудня 1976 р. У зимовий, наприклад, "очну продук-

продавали за договором контрактацiї мясо- продув.

цiю за цiнами значно меншими, нiж собiварт1-" виробником

цiї. Економiчнi вiдносини, що виникали да виступала

сiльськогосподарської продукцiї, державок> (р уду вважати

як посередник) i споживачем також не моХ правова фор-

ринковими, хоч i використовувалась пря цьо1"


ма договорiв, вiчних вiдносин |Ц


2. В умовах становлення ринкових еiкон "-цель сiльське- В

держава застосовує рiзнi правовi форми ю ланкою на В

господарської продукцiї. При цьому о