Geum.ru

Учасникам Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних бібліотек України для юнацтва та молоді

Вид материалаДокументы

Содержание


М. Вербець
Забезпечення інформаційних потреб юнацтва
Робота Олександрійської міської ЦБС
Публічна бібліотека: складові успішної діяльності
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

М. Вербець, директор Рівненської обласної бібліотеки

для юнацтва


В умовах динамічного формування інформаційного суспільства та відповідно до концепції гуманітарної освіти виникає необхідність трансформації публічних бібліотек у сучасні багатофункціональні інформаційно-комунікативні центри.

Сьогодні бібліотеки як соціальні інститути накопичують, систематизують і розповсюджують знання, набуті історичним досвідом попередніх поколінь. Їх роль полягає у тому, щоб допомогати користувачеві отримати і використати необхідну інформацію, збагатити свої знання у особистому житті або в освітній, дослідницькій чи комерційній діяльності.

В інформаційному та освітньому середовищі бібліотеки комплексно об’єднуються ресурси, що забезпечують створення єдиного інформаційного і комунікативного простору та удосконалення доступу користувачів до інформації наукового, навчального, методичного та організаційного характеру. Так, як свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного нашою бібліотекою «Соціальний портрет молодого користувача ХХІ ст.», на запитання «З чим асоціюється сьогодні бібліотека для юнацтва?» 64 % респондентів відповіли – з інформацією, 54 % – з освітою, і тільки 27 % опитаних традиційно асоціюють бібліотеку з культурою.

Відповідно до концепції розвитку бібліотечної справи та їх інформаційно-освітньої місії, бібліотеки регіону є невід’ємною складовою освітнього процесу. Адже вони не тільки забезпечують навчальння, але і є стратегічним партнером освітніх установ.

Рівненська обласна бібліотека для юнацтва працює як центр інформаційної підтримки освіти молоді з моменту свого заснування, будучи компонентом загальної системи освіти. Водночас у зв’язку з об’єднанням публічних і шкільних бібліотек нашого регіону в єдину систему публічно-шкільних бібліотек розширилися їх функції щодо допомоги закладам освіти. Зокрема, інформаційне забезпечення освіти здійснюється через сайт «Освітній навігатор», створений силами трьох обласних бібліотек: державної, юнацької та дитячої. Партнерами тут виступають управління освіти і науки облдержадміністрації, управління освіти міста, Рівненська Мала академія наук учнівської молоді, Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Сайт сприяє формуванню інформаційно-освітнього середовища та допомагає педагогам, учням і батькам отримувати кваліфіковану допомогу. У розділах сайту представляються ресурси освітньої тематики, висвітлюється кращий досвід педагогів, пропонуються методичні розробки уроків, дослідницькі роботи учнів Малої академії, інформація для батьків, корисні посилання на освітні ресурси Інтернет тощо.

Наша бібліотека розробила моделі інформаційно-освітніх центрів для поглиблення якості освіти та самоосвіти молоді. До них можна віднести Службу інформаційної підтримки навчального процесу, Школу інформаційного пошуку, Інформаційний коледж. З часом до розроблених моделей вносяться зміни та доповнення. При цьому досить активно забезпечується взаємодія елементів системи бібліотека – вчитель – учень – бібліотека, користувач – освіта – самоосвіта, читання – інформаційна культура – бібліотека + освітній заклад. Реалізація цих проектів була пов’язана з вирішенням наступних питань:
  • як модернізувати обмежений простір бібліотеки та інфраструктуру обслуговування?
  • якою мірою можна розширити діапазон нових інформаційних послуг, зберігши традиційні послуги, які надавалися безкоштовно?
  • як забезпечити повноту і оперативність інформації, що надається?
  • які пріоритетні напрями, форми і методи роботи з формування інформаційної культури молоді доцільно включити у роботу центру?

Ці проблемні питання були обговорені з робочою групою, яка взяла на себе відповідальність за впровадження проектів.

Провідну роль в організації та розробці заходів формування інформаційної культури школярів відіграли працівники Інтернет-центру бібліотеки, інформаційно-бібліографічного відділу та бібліотек освітніх закладів різного підпорядкування. Саме бібліотеки дають можливість повною мірою реалізувати зв’язок інформаційної теорії з практикою, наочно представити нерозривний зв’язок навчання й освіти з різноманітними джерелами інформації, починаючи від книги і закінчуючи Інтернетом. Тільки бібліотеки разом з іншими соціальними інститутами можуть забезпечити систематичну роботу з інформаційної підготовки кожної молодої людини, яка навчається. Тим часом бібліотекарі, знавці традиційної бібліотечно-бібліографічної культури, володіють усією сукупністю інформаційних знань та вмінь.

В організації комплексного обслуговування педагогічних колективів, учнів шкіл, технікумів, ВНЗ бібліотека співпрацює з іншими структурами на взаємовигідній договірній основі. В угодах про співпрацю передбачаються заняття за освітніми програмами, видання інформаційно-бібліографічних матеріалів, організація роботи з проблем виховання інформаційної культури молоді.

Водночас юнацька бібліотека як методичний і консультаційний центр проводить семінари, видає методико-бібліографічні матеріали (рекомендаційні списки літератури, прес-огляди), які сприяють навчальному процесу, а саме: «Бібліотека і освіта – грані співпраці», «Від інформації до знань», «Новітні технології на допомогу навчальному процесу», прес-моніторинг «Палітра педагога», та ін. До виданих матеріалів зазвичай додаються мультимедійні матеріали на CD.

В умовах об’єднання у Рівненській області публічних та шкільних бібліотек пріоритетним напрямком діяльності об’єднаних закладів залишається інформаційне забезпечення навчального процесу, виховання інформаційної культури, розвиток пізнавальних інтересів та здібностей підростаючого покоління. Вже два роки на базі Березнівської ЦСПШБ діє інформаційно-освітній проект «Медіа-Світ» – корпоративне регіональне об’єднання 18 бібліотек-філій та навчальних закладів Березнівського району, 17 з яких мають власні веб-сторінки, що безумовно сприяє запровадженню інноваційних освітніх технологій у навчально-виховному процесі, підвищенню професійного рівня педагогів та творчій самореалізації дітей та молоді. На базі медіа-центру Березнівської ЦРБ сформовано медіатеку, яка налічує понад 230 CD та DVD навчальної, пізнавальної та виховної спрямованості.

На прикладі медіа-центру, створеного при Березнівській ЗОШ 1-го ступеня, можна конкретизувати завдання, які вирішуються:
  • з’ясування й задоволення інформаційних потреб педагогічних кадрів школи у галузі нових інформаційних технологій і педагогічних інновацій;
  • комп’ютерна каталогізація та обробка інформаційних документів (книг, періодики, CD тощо);
  • надання допомоги у діяльності учнів та вчителів у освітніх проектах;
  • взаємодія з інформаційними центрами та іншими бібліотеками з метою обміну інформацією та накопичення власного банку педагогічних відомостей;
  • організація навчання користувачів методиці пошуку інформації у різноманітних джерелах;
  • збір, накопичення, обробка, систематизація педагогічної інформації і доведення її до споживача.

Зазначимо, що досвід Березнівської ЗОШ 1-го ступеня був представлений на всеукраїнському та міжрегіональному семінарі бібліотечних працівників області, вивчався колегами із Білорусі та курсантами Рівненського факультету Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Значних успіхів у комп’ютеризації бібліотечної мережі досягла Володимирецька ЦСПШБ, у 50 % бібліотечних установ, тобто 23 сільські ПШБ, обладнані автоматизованими робочими місцями. У районі реалізується інноваційний проект «Медіа-центр у структурі Володимирецької ЦСПШБ», подібний до „Березнівського”. До нього на першому етапі залучено п’ять бібліотек-філій, а також шкільні відділи, районна дитяча бібліотека, юнацьке відділення ЦРБ у Володимирці.

Подібним шляхом йде Корецька ЦСПШБ, у якій на базі публічно-шкільних бібліотек сіл Головниця та Крилів також створені медіа-центри з підтримки навчального процесу. Аналогічний медіа-центр почав працювати і в Бабинській ПШБ Гощанського району.

На базі Інтернет-центрів Березнівської, Дубенської, Острозької, Сарненської ЦСПШБ діють курси комп’ютерної грамотності для вчителів, бібліотекарів, медичних працівників, безробітних, учнівської та студентської молоді. У навчальних закладах цих районів великою популярністю користуються мультимедійні уроки, віртуальні подорожі, електронні тестування, різноманітні тренінги, школи інтелектуальних ігор, які проводять бібліотекарі ЦСПЩБ. Метою заходів, які організуються в Інтернет-центрах (а їх в області 10), є закріплення знань, отриманих на уроках, та розширення пізнавальних інтересів школярів.

Робота з підростаючим поколінням – це вимога часу, адже зрозуміло, що високоосвічена молода людина – головний соціальний капітал сучасної держави. Тому головний акцент у роботі бібліотеки з молоддю потрібно робити на якісній освіті, поглиблюючи її та збагачуючи новим змістом.


Забезпечення інформаційних потреб юнацтва

та молоді в сучасних умовах


В. Чіка, директор Закарпатської обласної бібліотеки

для дітей та юнацтва


Останнім часом інформація дедалі частіше визначається як основний ресурс майбутнього, ефективно користуватися яким можуть лише ті члени суспільства, котрі володіють необхідними знаннями і добре підготовлені до навігації в інформаційному просторі. Тому бібліотеки повинні перетворитися на справжні центри інформування, а головне – сприяти адаптації молоді до нових умов життя, задоволенню її освітніх та духовних потреб. Підвищення соціальної ролі бібліотек як центрів інформування диктує необхідність застосування нових методів організації інформаційного простору бібліотеки на базі комп’ютерних технологій.

Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва на даний час – найбільша в області книгозбірня дитячої та юнацької літератури, фонд якої налічує 156 тис. прим. книжок та 200 назв періодичних видань. Але сучасна бібліотека – це не просто книгозбірня, а й відкритий кожному інформаційний світ. Сьогодні бібліотека має загальну комп’ютерну мережу, підключена до мережі Інтернет, обладнана копіювально-розмножувальною технікою та мультимедійними засобами. Комп’ютерні технології створили унікальні можливості для розвитку нових напрямків у її діяльності. Створення баз даних, електронного каталогу надає користувачам більш широкі можливості для пошуку.

Інформаційні потреби юнацтва та молоді стосуються питань, пов’язаних із навчанням, профорієнтацією, працевлаштуванням, правовою освітою, з формуванням здорового способу життя, соціальним захистом молоді, з розвитком творчих здібностей. Вирішальна роль в інформаційному забезпеченні задоволення цих потреб належить системі довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування юних користувачів, їх орієнтації в інформаційних ресурсах.

Одним із напрямів інформаційного обслуговування є довідкове обслуговування у режимі «запит – відповідь». Тематика усних і письмових довідок, які надаються користувачам, різнома-нітна й охоплює всі сторони розвитку суспільства, але основна увага приділяється опануванню навчальних програм. Ось, наприклад, теми деяких довідок: «Взаємодія людини і суспільства з природним середовищем», «Вплив антропогенних факторів на стан здоров’я людини», «Президент Карпатської України», «Архітектура бароко», «Екологія Карпат».

Підключення до Інтернет та наявність комп’ютерної техніки дозволили надавати читачам додаткову інформаційну послугу – здійснювати пошук інформації в Інтернет на замовлення користувачів у разі її відсутності у фонді бібліотеки. Зокрема, багато запитів юнацтва пов’язано з написанням контрольних та курсових робіт, рефератів, що потребують складного пошуку («Видавнича діяльність перших університетів України», «Витоки слов’янської релігії» тощо).

Наступним напрямком інформаційного обслуговування користувачів є поточне інформування (індивідуальне, групове, масове). Послуга індивідуального та групового інформування надається, у першу чергу, викладачам загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, коледжів, спеціалістам центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСССДМ), старшокласникам, студентам. На виконання їх запитів здійснюється аналіз фахової та методичної літератури, преси. Вся інформація систематизується, обробляється і надходить до абонентів у вигляді списків відповідної нової літератури.

Одним з перспективних напрямів обслуговування, що забезпечує потенційні запити юних користувачів, є підготовка довідково-бібліографічної інформації у випереджувальному режимі. Для неї потрібні виявлення, аналіз та узагальнення типових запитів, прогнозування виникнення нових запитів, підготовка відповідей на них шляхом складання тематичних списків літератури і наочне представлення інформації у традиційній чи електронній формах.

Наявність комп’ютерної техніки активізувала видавничу діяльність бібліотеки, у т. ч. спрямовану на масове інформування користувачів. Бібліотекою видаються списки нових надходжень, інформаційні бюлетені «Освітянські вітрила» (українська мова та література, зарубіжна література, історія та правознавство, безпека життєдіяльності, географія та основи економіки), «Від свята до свята», інформаційні списки та інформаційно-бібліографічні дайджести «Новому поколінню – європейську перспективу», «Лабіринтами Всесвіту», «Випускні вечори», «Пласт гартує молодих», «Духовний Олімп України» (до ювілею Л. Костенко), вебліографічний список «Електронний репетитор. Пошукові системи та корисні ресурси».

З кожним роком серед молоді та юнацтва стає дедалі попу-лярнішим Молодіжний інформаційний центр (МІЦ), що діє в бібліотеці. Документально-інформаційні ресурси у ньому максимально наближені до користувача, організовані за тематичною ознакою: «Молодіжне законодавство України»; «Студентство: пільги, статус, права»; «Молодіжний рух України»; «Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді повідомляє»; «Навчальні заклади Закарпаття та України»; «Зовнішнє незалежне оцінювання»; «Інтернет – не розкіш, а спосіб навчання».

Формуванню правової компетентності молоді присвячена значна частина МІЦ. Тут представлені нормативно-правові документи, які захищають права молоді та права дітей у сім’ї, розміщена адресна інформація, координати державних структур, громадських організацій, які опікуються проблемами молоді, бібліографічні списки на актуальні теми, прес-досьє. До підготовки цих матеріалів були залучені спеціалісти ЦСССДМ. Оскільки законодавчий процес останніми роками динамізується, потрібно вдосконалювати механізм надання оперативної правової інформації. Цьому сприяє широке використання Інтернету як комунікаційного засобу та джерела інформації.

Змістовну роботу проводять регіональні та молодіжні інформаційні центри, створені в бібліотеках області, – Мукачівській ЦМБ, Виноградівській, Іршавській, Тячівській, Хустській ЦРБ. У них значна увага приділяється наданню інформації щодо соціального захисту молоді, інформаційній підтримці тих, хто потрапив у зону юридичного конфлікту. Про це свідчать і довідкові матеріали перелічених бібліотек: «Молодіжні проблеми суспільства», «Закони, що захищають молодь», «Соціальна інформація з молодіжних питань», «Молодь і право», «Військова служба в Україні».

Переважна більшість учнівської молоді орієнтується на продовження навчання в післяшкільний період. Відповідно, серед інформаційних ресурсів бібліотеки зростає питома вага як традиційних, так і електронних фактографічних даних про заклади освіти. У Закарпатській обласній бібліотеці для дітей та юнацтва створена та систематично поповнюється база даних «Я – студент». У ній зібрано наступну інформацію: адреси, реквізити, телефони вищих навчальних закладів Закарпаття та України; графіки роботи приймальних комісій; правила прийому документів; форми та терміни навчання, факультети, спеціалізації; наявність підготовчих курсів; сума оплати за навчання.

В інформаційних зонах, що діють у бібліотеках області, розташовані інформаційні стенди, виставки, тематичні теки-накопичувачі «Куди піти навчатись?», «Помічник абітурієнта», «Сучасна освіта», у яких міститься офіційна інформація про порядок зарахування до ВНЗ, правила тестування, про пільги окремим категоріям вступників, про наявність та умови отримання державних стипендій, про державні кредити на навчання, про порядок отримання освітніх грантів.

Важливою темою є профорієнтація і працевлаштування молодих людей. У кооперації з відповідними службами бібліотекарі спрямовують свої зусилля на поширення знань про економічний профіль регіону, в якому проживають, про професії, що мають перспективу з точки зору працевлаштування, і про нові професії. Спільно з районними центрами зайнятості у ЦРБ області створені інформаційні зони «Центр зайнятості інформує», де міститься інформація про громадські роботи, вакансії, професійне навчання. З метою допомоги юним у виборі майбутньої професії проводяться Дні інформації, Дні фахівця, ярмарок професій, інформаційні години: «Пошук. Покликання. Професія», «Знайомся: нові професії», «Презентація професії», «Вибір професії і ринок праці».

Особливої актуальності набуває діяльність бібліотеки, спрямована на підвищення ролі молоді в розбудові демократичного, громадянського суспільства, створення належних умов для інтелектуального, культурного та фізичного її розвитку. Теми Днів інформацій, інформаційних годин, дискусій – «Молодь України: час дій», «Новому поколінню – європейську перспективу», «Закони, за якими вчимося, працюємо, живемо», «Не стати живим товаром: українка по той бік кордону», «Ми – різні, ми – рівні» – викликають жвавий інтерес у користувачів юнацького віку обласної бібліотеки для дітей та юнацтва. У читальному залі відділу обслуговування юнацтва постійно діють виставки-звернення, виставки-пропозиції, виставки-діалоги: «Молодь і суспільство: проблеми та реалії», «Ти маєш право…», «Простір толерантності, або вчимося жити поруч», «Зроби свій вибір на користь здоров’я», «Світ очима молодих».

Закарпаття – мультиетнічна область, де проживають представники понад 40 національностей та етнічних груп: українці, угорці, росіяни, румуни, словаки, німці, роми та інші. Подальше зміцнення традиційної атмосфери міжетнічної злагоди, толерантності взаєморозуміння між представниками різних національних груп, висвітлення соціально-економічних питань є одним з пріоритетних завдань бібліотечних закладів, що працюють з юнацтвом та молоддю у населених пунктах компактного проживання етнічних спільнот.

Книгозбірні області, що обслуговують юнацтво та молодь етнічних меншин, спрямовують свою роботу на об’єктивне, ґрунтовне інформування та обговорення різних тем. Інформаційна робота бібліотек, що обслуговують цю категорію молоді, зорієнтована на визначення ролі та місця етнічних меншин у розвитку сучасної української держави, аналіз форм їх участі у політичному та культурному процесі.

З цією метою у бібліотеках Виноградівської, Мукачівської, Рахівської, Тячівської, Ужгородської ЦБС були організовані тематичні книжкові виставки: «Українська держава та національні меншини: поступ до взаємної толерантності», «Ксенофобія в молодіжному середовищі сучасної України», «Особливості діяльності національних меншин: демографічний і політичний вимір», «Толерантність міжетнічних взаємин».

Найголовнішими напрямками інформування представників молодого покоління є забезпечення правової й соціальної захищеності молодих представників етнічних меншин; надання молодому громадянинові, незалежно від етнічної приналежності, гарантованого державою мінімуму соціальних послуг з навчання, виховання, духовного й фізичного розвитку, охорони здоров’я, професійної підготовки й працевлаштування; забезпечення збалансованості державних, суспільних інтересів та прав особистості при формуванні й реалізації національної молодіжної політики.

У книгозбірнях населених пунктів компактного проживання етнічних меншин організовуються інформаційні зони, теки для накопичення призначеної для молоді (у т. ч. етнічних меншин) інформації, у яких містяться: нормативно-правові акти, що регламентують механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України; інформація про діяльність громадських організацій, які опікуються проблемами молоді; дані про вищі навчальні заклади з навчанням мовами національних меншин; інформація про програми студентського міжнародного обміну; посилання на джерела корисної інформації, у т. ч. офіційні Інтернет-ресурси з питань продовження освіти за кордоном, досконалого вивчення державної мови, пошуку роботи, проведення дозвілля.

Велику зацікавленість у користувачів юнацького віку викликають Дні інформації, бібліографічні огляди, що проводяться у Виноградівській ЦРБ. Їх теми: «Студентські навчальні проекти за кордоном», «Європейські програми, які пропонують безкоштовне навчання», «Волонтерство», «Україна – Угорщина: будуємо мости». Для тих, хто обирає професію, у Дні інформації проводяться віртуальні екскурсії сайтами вищих навчальних закладів України та Угорщини «Інтернет для абітурієнтів». Користуються популярністю у молоді вебліографічні списки «Нові професії на ринку праці», «Пошук роботи за кордоном», «Молодь за здоровий спосіб життя», інформаційні буклети «Орієнтуємося на професію», «Законодавство у соціальній сфері».

Сьогодні, коли інформаційна функція бібліотеки тісно пов’язується з забезпеченням доступу до світових інформаційних ресурсів, у користувачів виникає нагальна потреба у пошуку інформації на електронних носіях та у мережі Інтернет. Тому так важливо виховувати у молоді потребу в одержанні знань, прищеплювати їй навички самостійної навігації в інформаційному морі, формувати уміння ефективного збору та систематизації інформації.


Робота Олександрійської міської ЦБС

з обслуговування юнацтва


Ж. Городецька, директор Олександрійської

міської централізованої бібліотечної системи


Олександрійська міська централізована бібліотечна система об’єднує 13 бібліотек. Центром системи є бібліотека ім. О. Пушкіна. Сьогодні бібліотеки міста переживають якісно новий етап свого розвитку. Вони стали сучасними культурними, освітніми та інформаційними центрами міста, які надають жителям Олександрії доступ не тільки до суто бібліотечних, але й до інших вітчизняних та світових інформаційних ресурсів.

У місті Олександрія проживає 92,7 тисяч жителів. З них, за обліком єдиного читача, охоплено читанням 27 % населення, а користувачів юнацького віку – 12 тис., що складає 34% від загальної чисельності цієї категорії.

Бібліотечна мережа, що обслуговує юнацтва, складається з:
    • юнацької бібліотеки;
    • двох юнацьких кафедр (одна при центральній бібліотеці й одна при бібліотеці-філії №5);
    • юнацьких груп у решті бібліотек.

Саме для молоді створено більшість (8 з 15) клубів за інтересами, які працюють у ЦБС.

Тепер – детальніше про роботу з молоддю.

У фондах ЦБС зберігається понад 405 тисяч прим. різних видань, щорічна кількість користувачів становить близько 35 тис., книговидача – понад 730 тис. видань.

Використовуючи набутий досвід і накопичені роками ресурси, бібліотеки нашої системи постійно сприяють виконанню завдань регіональної політики, здійснюють інформаційне забезпечення населення, надаючи особливу увагу найбіднішим верствам населення, активно співпрацюють з культурними, соціальними, громадськими організаціями.

Враховуючи специфіку поточного моменту, ЦБС повсякчас мусить доводити суспільству та владі необхідність свого існування, знаходити нові форми роботи, змінюювати структуру, профіль фонду тощо.

Бібліотечний фонд – основа діяльності кожної бібліотеки. Тому в нашій системі значна увага приділяється формуванню ресурсів фонду та його укомплектуванню на різних носіях інформації.

Але фонди наших бібліотек складаються з книг, виданих:
    • понад 30 років тому – 15 %;
    • понад 25 років тому – 75 %;
    • за останні 10 років – 10 %

До того ж, надходження нової літератури до бібліотек нашого міста значно скоротилися, що пояснюється відсутністю бюджетного фінансування на ці витрати та значним скороченням благодійних надходжень. Як свідчить статистика, частка надходження у фонди ЦБС майже вдвічі від частки вибуття, а частка оновлення бібліотечного фонду ЦБС становить лише 2,4 %.

Наступним у переліку найголовніших завдань ми вважаємо забезпечення бібліотек мінімумом соціально значущих періодичних видань. У середньому за рік на передплату періодичних видань використовується близько 40 тис. грн. Центральна бібліотека отримує понад 80 назв газет та журналів, а бібліотеки-філії – від 10 до 12 назв періодичних видань.

Внаслідок значного скорочення фінансування ускладнилася робота не тільки з комплектування бібліотечних фондів, а і за багатьма напрямками бібліотечної діяльності. Тому весь колектив ЦБС усвідомлює необхідність пошуку позабюджетних джерел фінансування:
    • відділ комплектування і обробки літератури постійно працює за цим напрямком. Одним із суттєвих джерел поповнення книжкових фондів бібліотек є благодійні внески окремих користувачів та організацій, які, в середньому, складають 18 тис. грн. на рік;
    • бібліотеки міста досить активно вишукують та використовують джерела фінансування. Зокрема, тільки від надання платних послуг ми щорічно одержуємо близько 100 тис. грн. Ці кошти дозволяють здійснювати передплату періодичних видань, зміцнювати матеріально-технічну базу бібліотек системи, оплачувати Інтернет-зв’язок, утримувати в належному стані приміщення бібліотек та здійснювати їх охорону. Проте, слід зазначити, що бібліотекарі підходять до цієї справи диференційовано, з урахуванням соціального стану та віку читачів. Для дітей та пенсіонерів введений значно нижчий рівень оплати. Окрім того, виділено категорію користувачів, котрі мають право на безкоштовне обслуговування. Це діти-сироти, ветерани війни та праці.

Успіх у роботі, навчанні, особистому житті нині без посередньо залежить від володіння сучасною та достовірною інформацією. І ми, працівники бібліотек, відчуваємо, як зростає сьогодні попит на інформацію з боку населення міста. Тож до впровадження в роботу бібліотек сучасних технологій нас підштовхнуло саме життя.

Слід зазначити, що переважна більшість олександрійців може безкоштовно отримувати інформацію та знання тільки через бібліотеку. Тому наші бібліотеки, на додаток до друкованих ресурсів, намагаються забезпечити своїм читачам вільний доступ також і до електронних інформаційних ресурсів, допомагають орієнтуватися в них.

Це стало можливим завдяки створенню на базі центральної бібліотеки ім. О. Пушкіна Інформаційно-ресурсного центру (ІРЦ) як складової грантового проекту Кіровоградської ОУНБ ім. Д. Чижевського. ІРЦ працює в нашому місті вже дев’ятий рік. Таким чином, від листопада 2001 р. бібліотечні працівники та користувачі розпочинають відлік нового етапу в історії бібліотек міста – етапу переходу до нових технологій обслуговування, коли, крім традиційних друкованих ресурсів, відвідувач може безкоштовно скористатися електронною інформацією для навчання та підвищення професійного рівня, відвідати будь-яку бібліотеку в будь-якій країні, не залишаючи свого міста, без перешкод отримати юридичну консультацію, знайти потрібний закон, положення, постанову, інструкцію, одержати інформацію безпосередньо на сайті будь-якої державної структури, починаючи з Верховної Ради і закінчуючи місцевими державними установами, звернутися до міжнародних організацій тощо.

ІРЦ надає своїм користувачам змогу безкоштовно звертатися до послуг Інтернет-зв’язку. У першу чергу центр орієнтується на обслуговування громадських організацій.

На жаль, ІРЦ мав на той час лише один комп’ютер, і неможливо було надати його послуги всім бажаючим. Адже послугами бібліотек нашої системи користується понад 35 тис. користувачів на рік, і спостерігається гострий дефіцит на літературу з питань права, бізнесу, економіки.

Ми зрозуміли, що за наявності в бібліотеках міста більшої кількості комп’ютерів можна було б вирішити дану проблему за рахунок використання послуг Інтернет. Адже Інтернет-центри користуються великою популярністю серед молоді, і саме молодь є основною категорією їх користувачів (78 % від загальної кількості відвідувачів).

Саме це й спонукало нас до участі в конкурсі проектів «Інтернет для читачів публічних бібліотек» (LEAP-III), оголошеному відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

У квітні 2003 р. ми отримали повідомлення з Посольства США, що наш проект визнано одним з переможців конкурсу. Кошторис проекту складав понад 16,0 тисяч доларів США, що забезпечило придбання шести робочих станцій та програмного забезпечення до них, оплату послуг провайдера для безпере-шкодного доступу до Інтернету, а також тренінги для співробітників та користувачів.

Таким чином, у нашому місті було створено Молодіжний Інтернет-центр на базі юнацької бібліотеки. Це дозволило значно посилити роль публічної бібліотеки у житті громади міста, а також наблизити глобальну мережу Інтернет до пересічних громадян.

Протягом терміну дії проекту, який виконувався з 2003 по 2005 р., відвідувачі мали змогу безкоштовно користуватися послугами Інтернет-зв’язку за рахунок гранту (LEAP-III).

Потім ми отримали перемогу в проектах: LEAP-connect та LEAP-connect-ІІ, які виконувалися з серпня 2005 по вересень 2007р.

У 2005 р., після закінчення дії проекту LEAP-III, на зекономлені кошти ми відкрили ще один Інтернет-центр – дитячий (при Центральній дитячій бібліотеці ім. Ю. Гагаріна). В арсеналі цього центру 5 робочих станцій з виходом в Інтернет; як і в юнацькому центрі, тут діє широкомасштабна програма навчання користувачів самостійній роботі в мережі Інтернет.

Але зупинятись на досягнутому ми не звикли, і провідні спеціалісти ОМЦБС продовжували брати участь в оголошених конкурсах на отримання грантів. Ми прагнули забезпечити бібліотеки системи якнайбільшою кількістю комп’ютерної техніки, підвищити якість та ефективність обслуговування користувачів бібліотек та збільшити кількість посадкових місць в Інтернет-центрах.

На початку 2010 р. колектив Олександрійської МЦБС взяв участь у конкурсі, оголошеному Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) і отримав перемогу в програмі Глобальні бібліотеки «Бібліоміст – Україна» як учасник другої пілот-ної групи.

Завдяки цій перемозі чотири бібліотеки міста отримали 15 комп’ютерів з встановленим ліцензійним програмним забезпеченням та чотири комплекти периферійного обладнання (принтери, сканери, мережеве обладнання, пристрої безперервного живлення) для забезпечення відвідувачам вільного доступу до всесвітньої мережі Інтернет. Це дасть змогу розширити існуючі Інтернет-центри та відкрити ще один Інтернет-центр у бібліотеці-філії № 3 у Кіровському мікрорайоні міста.

Ми впевнені, що реалізація програми Глобальні бібліотеки «Бібліоміст – Україна» сприятиме розвитку інноваційних бібліотечних послуг, які якнайкраще задовольнятимуть інформаційні потреби місцевого населення, тим самим підсилюючи роль наших бібліотек як важливого осередку розвитку громади.

Крім цього, Олександрійська міська ЦБС подала заявку на участь у новому конкурсі «LEAP-2010», спрямованому на оновлення комп’ютерної техніки та програмного забезпечення для успішного функціонування Інтернет-центрів, відкритих у рамках проекту «LEAP-ІІІ» у 2003-2005 рр. І, як результат, отримала перемогу в цьому конкурсі. Найближчим часом буде підписана грантова угода з відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні, і ми отримаємо три комплекти комп’ютерної техніки з ліцензійним програмним забезпеченням.

Підводячи підсумок всьому сказаному, хотілося б зазначити, що в бібліотеках нашого міста працюють люди здібні, небайдужі, справжні фахівці своєї справи. Адже, незважаючи на усі матеріальні негаразди, вони прагнуть йти в ногу з часом, наближати новітні інформаційні технології до мешканців нашого невеликого міста. І слід сказати, що їм це вдається. У результаті їхньої праці в Олександрії комп’ютерами обладнані три найбільші (центральні) бібліотеки та одна бібліотека-філія, працює чотири Інтернет-центри. До Інтернет-мережі підключено 42 комп’ютери, з них для користувачів Інтернет-центрів – 30. Швидкість каналу, який забезпечує провайдер ВАТ «Укртелеком», до 24 Мбіт/сек тариф «ОГО! Ультра». У приміщеннях центральної та юнацької бібліотек забезпечено Wi-Fi доступ до всесвітньої мережі.

У 2006 р. створений і систематично поповнюється новими матеріалами веб-сайт Олександрійської міської ЦБС, який можна знайти за адресою ry.alexandriya.com/. Крім того, успішно функціонують у ЦБС ще два веб-сайти: ІРЦ (gle.com/site/olecbs/) та дитячого Інтернет-центру (ссылка скрыта). Сайти ЦБС відвідують близько 12 тис. користувачів на рік.

З 1 квітня 2009 р., за угодою з редакцією телепрограми «Жди меня» (Перший канал, Росія), в міських бібліотеках діє проект «Інформаційні пункти програми «Жди меня» в Інтернет-центрах ЦБС». Бібліотекарі-консультанти Інтернет-центрів безкоштовно допомагають усім бажаючим розмістити заявку про пошук людини на офіційному сайті телепрограми (.ru/), а також консультують з питань пошуку на соціальних сайтах. З початку співпраці з телепрограмою «Жди меня» до Інтернет-центрів звернулося більше 60 жителів міста, а знайдено протягом року 45 осіб.

Розуміючи, що сучасна бібліотека – це вже не тільки книго-сховище, а й своєрідний електронний архів, ми нині активно працюємо над запровадженням та використанням електронного каталогу, електронних баз даних. На сьогодні електронний каталог налічує понад 10 тис. назв, інші БД – близько 30 тис. назв. Крім того, у наших планах передбачено створення медіатеки на базі юнацької бібліотеки.

Сьогодні Україні потрібні творчі, успішні, професійно компетентні бібліотечні фахівці. І такий творчий потенціал у нас є. Наші спеціалісти здатні працювати в нових умовах, демонструвати нове бачення роботи з молоддю. Про це свідчить статистика: 36 з 55 працівників системи мають вищу спеціальну освіту, решта – середню спеціальну.

Співробітники системи докладають усіх зусиль до створення позитивного іміджу своїх установ. На сторінках періодичних видань, у радіо- та телепрограмах постійно рекламуються бібліотечні заходи й послуги. Так, юнацька бібліотека веде на ТРК «Контакт» щотижневу телевізійну програму «Преса за інтересами», в якій популяризується найцікавіша періодика, а також висвітлюються події, які відбулися в місті, Україні та світі.

Позитивні відгуки про роботу юнацької бібліотеки дають засоби масової інформації. Щорічно на сторінках місцевих часописів друкується до 50 інформацій про її роботу.

На жаль, в обслуговуванні користувачів юнацького віку вирішені ще не всі проблеми. Як свідчать відгуки користувачів, їх не задовольняє оснащення бібліотек, репертуар періодичних видань, незадовільне поповнення бібліотечних фондів новими виданнями.

Але ті успіхи, яких досягла наша система, додають нам впевненості у власних можливостях, дозволяють нашим фахівцям піднятися на вищий щабель професійного розвитку і здобувати нові перемоги.

Публічна бібліотека: складові успішної діяльності