Geum.ru

Учасникам Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних бібліотек України для юнацтва та молоді

Вид материалаДокументы

Содержание


Напружена тиша читальної зали
Роль бібліотеки для юнацтва у вихованні культури віртуального спілкування
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Бібліотекар

Напружена тиша читальної зали –

До вічності сталий пароль.

І в тиші отій кого ж з нас не спіткало

Сплетіння і прагнень, і доль.

І розум, і розпач, надія й тривога,

І подвиг, і жарт, і непрощений гріх,

І та незбагненна дорога до Бога,

Яка милосердно відкрита для всіх.

Ми служимо людям у світському храмі,

І совість століття пронизує нас.

А мудрість і правда розтоплять і камінь.

Все – людям, життю, і ніщо про запас!


Читання юнацтва крізь призму дослідницької діяльності бібліотек для юнацтва та молоді


Т. Сопова, заступник директора з наукової роботи Державного

закладу «Державна бібліотека України для юнацтва»


З багатьох світів, які людство не отримало в дар від природи, а створило саме із власного духу, світ КНИГ найбільший. У всіх народів слово і письмо сприймаються як щось магічне. Книга, яка виникла більше як 4 тис. років тому, сьогодні є справді унікальним комунікативним засобом. Яке ж призначення книги? Спрощуючи, можна сказати: книга потрібна для того, аби передати іншому те, що зрозуміло автору. Ні для кого не секрет, що прочитане слово може викликати різні емоційні стани. Вплив книги на серця і розум людей дуже великий. Вміло підібрана книга може суттєво допомогти у важких обставинах. Людина, яка занепала духом, почерпне в ній силу і мужність, знайде упевненість в собі. Впливаючи на внутрішній світ людини, книга здатна урівноважувати емоційний стан, сприяти вихованню волі, робити характер стійкішим. Мистецтво слова може викликати душевний переворот у людини, змінити її погляди, а інколи і життя.

Щороку Державна бібліотека України для юнацтва проводить всеукраїнські дослідження, анкетування, опитування. Дослідженнями, співзвучними з темою читання, були: «Діагностика фонду української художньої літератури бібліотек України для юнацтва», «Книга та Інтернет: спільники чи суперники» та «Втрачений читач».

Мета останнього полягала в тому, аби з’ясувати, чого ж насправді бракує юнацькій бібліотеці для збереження та залучення читачів.

Об’єктом дослідження стали: молоді люди, які не відвідують бібліотеку; особи які відвідували бібліотеку, але перестали робити це; користувачі бібліотек для юнацтва.

Опитування здійснювалось у Волинській, Донецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській обласних бібліотеках для юнацтва, в Закарпатській обласній бібліотеці для дітей та юнацтва та в Сумській і Чернівецькій обласних універсальних наукових бібліотеках. Воно охопило 1117 респондентів.

Серед причин, через які молоді люди не відвідують бібліотеку, були названі:
  • користування Інтернетом поза межами бібліотеки – 37,5 %;
  • наявність власної бібліотеки – 28,1 %;
  • користуються послугами інших бібліотек – 11,5 %;
  • відсутність можливості приходити в бібліотеку – 5,9 %.

Питання анкети «Що змусило Вас відмовитися від користування бібліотекою?» дало змогу з’ясувати причини відмов юнаків та дівчат від користування бібліотечним обслуговуванням. Відповіді розподілилися таким чином: 20,4 % не відвідують бібліотеку з причини відсутності потрібних книг, періодики, інших документів; 20,2 % респондентів вважають, що бібліотека має незручне розташування; для 20 % принциповим є те, що бібліотека не підключена до мережі Інтернет; слабке технічне оснащення також є причиною відтоку користувачів (10,6 %); 5,2 % не бачить у бібліотеці для себе ніякої користі; на неможливість взяти книгу додому (працювати з літературою вдома) вказали 8,4 %; некомфортні умови роботи в бібліотеці мають значення для 9 %; 4,6 % респондентів не влаштовує розпорядок роботи бібліотеки; 1,4 % – відсутність цікавих форм роботи; 0,5 % читачів вважають, що бібліотекарі ведуть себе стосовно них неетично.

Цікавими були відповіді респондентів на запитання анкети: «Що, на Вашу думку, може заохотити молоду людину відвідувати бібліотеку?». Майже всі респонденти висловили свої думки з цього приводу: «Хочу, щоб бібліотекарі посміхалися», «Хотілося б більшого розуміння бібліотекарем моїх проблем», «Класно було б, якби бібліотекар видавав мені подарунок при кожному відвідуванні бібліотеки», «Постійно діючі пільги! Це супер!», «Якби в бібліотеці було кафе» тощо. В цілому можна зробити такий висновок: найдієвішими засобами зацікавлення молоді в активному відвідуванні бібліотеки є безкоштовне обслуговування користувачів (38 %) та особистісний підхід бібліотекарів (33 %). Менш важливим для сучасної молоді є впровадження в систему бібліотечного обслуговування певних пільг (16,6 %) та спеціальних призів для користувачів (12,5 %).

Своєрідним бальзамом на душу бібліотекаря було дізнатися з результатів дослідження про те, що 83,7 % користувачів бібліотек для юнацтва вважають бібліотеку місцем, де їм цікаво та корисно проводити свій особистий час. Однак той факт, що 16,3 % читачів не до вподоби перебувати в бібліотеці, працювати, відвідувати масові заходи, говорить про те, що фахівцям бібліотек слід подумати над тим, як вдосконалити, поліпшити діяльність, якими шляхами підвищити свій професіоналізм.

Дане анкетування показало, що молодим людям не байдужа доля їх бібліотеки. Відповідно до результатів опитування, 70,9 % вважають, що бібліотека використовує всі свої можливості для задоволення їхніх інформаційних та дозвіллєвих потреб. Проте, 29,1 % респондентів стверджують, що фахівці бібліотеки можуть і повинні зробити більше в плані впровадження новітніх інноваційних технологій, регулярного поповнення фондів новими документами з різних галузей знань, вдосконалення Інтернет-технологій, отримання мобільних довідок тощо.

Обласні бібліотеки для юнацтва також мають колосальний досвід та напрацювання в галузі соціологічних досліджень. За останні три роки до їх досягнень можна віднести біля 100 досліджень, опитувань, анкетувань, які дають змогу оцінити їх діяльність, визначити пріоритети в роботі та основні завдання, позбутися старих форм та методів роботи, які не задовольняють інтересів та потреб молодих користувачів.

До числа основних напрямків соціологічної роботи бібліотек для юнацтва в останні роки увійшли дослідження з питань та проблем читання юнацтва та молоді.

У зв’язку з інтенсивним зростанням кількості читацьких запитів на різноманітні інформаційні джерела юнацькі бібліотеки ставлять собі за мету дослідити власні можливості щодо ефективного, оперативного задоволення інформаційних потреб своїх користувачів. З цією метою вони проводять такі вивчення, як: «Ефективність використання періодичних видань серед молоді 14 – 26 років», «Які книги Ви взяли б із собою на безлюдний острів?» (Полтавська ОЮБ ім. О. Гончара); експрес-опитування «Популярна книга року», «Найкраща книга року» (Кіровоград-ська ОЮБ ім. О. Бойченка), «Ділове читання юнацтва», «Що читає сучасна молода сім’я» (Миколаївська ОЮБ); «Молодіжні періодичні видання: ефективність використання у відділі періодики»; «Потреби творчої молоді та можливості їх задоволення відділом мистецтв» (Хмельницька ОЮБ); соціологічна розвідка «Читацькі уподобання сучасної молоді» (Рівненська ОЮБ); анкетування «Читає сім’я» (Черкаська ОЮБ ім. В. Симоненка); соціологічне дослідження серед користувачів абонементу «Задоволення потреб студентської молоді літературою економічної тематики у відділі абонементу Харківської ОЮБ; у рамках творчого проекту «Світ українського слова» Запорізька ОЮБ провела соціологічне опитування юнацтва «Я читаю сучасну книгу українською мовою»; Хмельницька юнацька бібліотека організувала та провела локальні дослідження: «Задоволення освітніх потреб молоді в бібліотеці» та «Золота книжкова сотня» (за визначенням читачів абонементу).

Дозволю собі дещо детальніше зупинитися на результатах досліджень, які проводять ОЮБ та ОМБ.

Так, фахівці Херсонської ОЮБ ім. Б. Лавреньова вирішили виявити читацькі уподобання підлітків-користувачів бібліотеки, для абсолютної більшості яких (за їх спостереженнями) читання не є улюбленою справою. З цією метою було проведено бліц-опитування «Книга, яка мене вразила» (участь брали 50 респондентів віком від 14 до 17 років). У ході опитування було виявлено, що лідерами рейтингу книг, які викликали захоплення юних читачів, стали твори, що мають кілька спільних рис: цікавий динамічний сюжет, легка і зрозуміла мова, герої з надзвичайними здібностями, щасливий кінець. До таких читачі віднесли: Н. Перумов «Війна мага», Д. Ємець – серії про Мефодія Буслаєва і Таню Гроттер, С. Лук’яненко «Лицарі сорока островів», «Лабіринт відображень». Приєднався до цієї компанії моторошний і похмурий роман С. Кінга «Кладовище домашніх тварин». Дещо несподіваним, але приємним моментом опитування стало те, що цей список доповнив роман Е. М. Ремарка «Три товариша» – улюблена книга кількох поколінь читачів. Позитив бібліотекарі отримали від того, що читачі, які брали участь у опитуванні, знову звернулися до книг: як тих, які вже читали, так і не прочитаних ними.

Нові освітні програми в навчальних закладах породжують нові інформаційні запити у користувачів бібліотеки. Розуміючи це, Вінницька обласна бібліотека для юнацтва провела локальне соціологічне дослідження «Ваш вибір». Метою стало вивчення рейтингу періодичних видань, що передплачує бібліотека, та (задля якіснішого аналізу запитів користувачів) взаємовідносин читача і бібліотекаря. У процесі дослідження взяли участь 70 респондентів різних вікових категорій. Як виявилось, у молоді, що навчається (а її близько 70 %), виникла гостра необхідність в одержанні інформації з питань соціології, культурології, психології, правознавства та інших дисциплін. Тому відсутність подібної інформації в книгах правового, економічного, суспільно-політичного спрямування варто компенсувати публікаціями з періодичних видань. Крім того, значення газет та журналів у повсякденному житті як важливе для себе оцінила переважна більшість робітничої молоді, службовців (зокрема, працівників адміністрації, податкової служби, підприємців). Як висновок: питома вага друкованих періодичних видань у структурі прагматичного читання молоді є доволі значною, оскільки потреба у відповідній інформації задовольняється, в основному, з їхньою допомогою.

За позицією «Чим викликаний Ваш інтерес до читання періодики?» від користувачів отримані такі відповіді:
  • пізнавально-розважальною метою – 44,3 % опитуваних;
  • постійною потребою читати – 22,9 % опитуваних;
  • допомогою в навчанні – 17,1 % опитуваних;
  • потребою удосконалення свого фахового рівня – 15,7 % опитуваних.

З загальної кількості користувачів, що взяли участь у дослідженні, віддають перевагу періодиці українською мовою – 54,3 % респондентів, російською – 41,4 % респондентів, іноземною – 4,3% респондентів. Слід також зазначити, що переважна більшість анкетованих задоволені репертуаром періодичних видань, що передплачує бібліотека.

Житомирська ОЮБ провела акцію «Бібліоовація», в рамках якої було здійснено комплекс щоквартальних анкетувань «Краща книга – улюблена книга», які допомогли співробітникам виявити найпопулярніші серед молоді книги і створити «золоту» полицю бібліотеки. Це твори І. Багряного «Тигролови»; В. Барки «Жовтий князь»; О. Гончара «Собор»; П. Загребельного «Диво»; Л. Костенко «Поезії»; В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»; М. Стельмаха «Правда і кривда»; Лесі Українки «Поезії»; Т. Шевченка «Поезії»; В. Шевчука «Вибрані твори».

Кращими серед авторів світової літератури, твори яких потрапили на «золоту» полицю, стали: М. Булгаков «Майстер і Маргарита»; В. Гюго «Знедолені»; О. Дюма «Три мушкетери»; А. Конан-Дойль «Оповідання про Шерлока Холмса»; О. Купрін «Гранатовий браслет»; О. Пушкін «Капітанська дочка»; Ф. Стендаль «Червоне і чорне»; Л. Толстой «Війна і мир»; Д. Лондон «Серця трьох».

Аналіз анкет засвідчив, що смаки української молоді збігаються зі смаками багатьох поколінь людства у визначенні «кращих» книг та письменників різних народів світу, але підтвердив і те, що у виборі учнями або студентами «кращої» літератури існує значна залежність від програмних художніх творів.

«Я читаю сучасну книгу українською мовою». Таку назву мало соціологічне опитування, яке проводили фахівці Запорізької обласної бібліотеки для юнацтва. 106 юнаків та дівчат допомогли бібліотекарям визначити місце україномовної книги (художньої, галузевої) у колі читання юнацтва. Аналіз анкет показав, що переважна більшість юнаків та дівчат (73,7 %) читають книги українською мовою інколи; досить часто – 18,4 %; постійно – 3,9 %; не читають українською – 3,9 %.

Основний мотив звернення до україномовної книги – навчальний процес (55,3 %), оскільки прагматичне читання у юнацтва переважає над іншими видами. Для самоосвіти читають 25,0 %, з метою підвищення інтелектуального, професійного рівня – 18,4 %; проводять дозвілля за книгою – 22,4 %; для духовного, культурного розвитку – 23,7 %. Також результати дослідження показали, що 63,2 % молодих людей надає перевагу художній класичній літературі. Непогано читається молоддю художня сучасна література – 38,2 %. Серед українських сучасних письменників називали Л. Дереша, М. Матіос, В. Скляренка, І. Карпу, П. Загребельного. Деякі респонденти вказали також російських та зарубіжних авторів (М. Булгаков, Дж. Роулінг, Д. Браун).

Рівненська державна бібліотека для юнацтва провела дослідження «Соціальний портрет молодого користувача ХХІ століття», в якому взяли участь 100 читачів. Окрім інших запитань, в опитуванні зверталась увага і на джерела, якими користуються читачі. Результати наступні: 100 % респондентів користуються книгами, 31 % – журналами, 21 % – газетами, 14 % опитаних використовують Інтернет і лише 2 % користуються електронними виданнями.

Серед тематичних переваг молоді лідером є навчальна література (70 %). І дуже низький інтерес до сучасної вітчизняної літератури (лише 10 %).

У відповідь на питання: «Яка книга, прочитана за останній рік, Вам запам’яталася?» 34 % молодих людей не пригадали жодної.

У структурі дозвілля молоді читання займає третє місце (53 %). У вільний час 60 % опитаних надають перевагу спілкуванню з друзями, 55 % – прослуховуванню музики, 47 % – перегляду телепередач, 25 % – заняттям спортом, 16 % – відвідуванню дискотек, нічних клубів, 14 % – шопінгу. Дехто (11 %) цікавиться «віртуальними подорожами» в Інтернеті, 8 % опитаних увесь свій вільний час присвячують підготовці до вступу у вищі навчальні заклади.

З метою з’ясувати ставлення сучасних молодих користувачів до творчості класика української літератури М. В. Гоголя, вивчення значення та місця його творів у читанні молодого покоління Дніпропетровською обласною бібліотекою для молоді ім. М. Свєтлова було проведено соціологічну розвідку «Гоголь і сучасний український читач». До слова, 40 % молодих людей знають про 200-річний ювілей письменника. Позитивно сприймають постать М. Гоголя з позицій сьогодення 80 %, не визначились з відповіддю – 20 %.

Дослідження показало, що:
  • більшість опитаних вважає твори М. Гоголя цікавими для сучасної молоді;
  • молодь читає класичні твори не лише за вимогами навчальних програм;
  • для молодого українця постать М. Гоголя нерозривно пов’язана з Україною;
  • бібліотекарям потрібно спрямувати інтерес молодих читачів від зовнішньої цікавості до змістовних аспектів творів Гоголя, показати специфічні особливості його творів, їх ідейно-моральну проблематику.

Також Дніпропетровська ОМБ провела обласне соціологічне дослідження на тему: «Читання – це...». Метою дослідження було визначено вивчення та пізнання змін, що відбуваються в читанні молодого покоління, а предметом – характер читання юнацтва, його об’єм, функції та зміст. Користувачі (а їх було 997 чоловік) визначили свої потреби в основних джерелах інформації, розподіливши їх за місцями:
  • книги (39 %);
  • Інтернет (31 %);
  • цифрові носії інформації (17 %);
  • періодичні видання (13 %).

Аналіз результатів підтвердив думку про те, що на сьогодні книга залишається головним друкованим носієм інформації. Інтернет на третину забезпечує доступ молоді до світових інформаційних ресурсів. Використання цифрових носіїв інформації займає певну нішу в інформаційній діяльності молодих користувачів. На останньому місці – періодичні видання.

Стало зрозуміло, що на потребу в читанні у молоді впливає: процес навчання – 82 %, прагнення самоосвіти – 70 %, поради друзів – 40 %. 32 % респондентів відзначають вплив виробничих потреб на своє читання. Засоби масової інформації формують читацькі інтереси у 22 % опитаних. Прислухаються до рекомендацій сім’ї 20 %. 15 % респондентів визнають вплив порад бібліотечних фахівців, а 12 % молоді сприймають рекламу як чинник, що формує їх вибір. До порад ровесників дослухаються 8 % опитаних і така ж кількість визначає любов до літератури та читання як фактор, що впливає на їх читацьку активність. Великий вплив на формування у молоді ставлення до читання відіграє сім’я. 90 % користувачів відзначили позитивний вплив сім’ї на формування любові до читання. 10 % вважають, що члени родини ніяк не вплинули на цей процес.

Також дослідження дозволило дізнатись, що відео-, теле- та радіопрограми займають основне місце (63 %) серед електронних продуктів у житті молоді. Подальші пріоритети віддані книгам на CD – 58 %, Інтернет-книгам – 51 %, Інтернет-клубам – 46 %, електронним читальним залам – 40 % та 34 % – аудіокнигам.

На запитання «Чи вважає молодь, що ресурси Інтернет багатші, ніж джерела традиційної культури?» відповіли «ні» 50 % респондентів, «так» – 33 %. 17 % вважають, що потрібні й Інтернет, і книги.

А ось 70% респондентів визначили вираз «любов до читання» як:
  • «прагнення до самовдосконалення»;
  • «відкриття нового»;
  • «пізнання світу»;
  • «спосіб життя», «ні дня без читання!»;
  • «це потреба в книзі як у коханій людині»;
  • «любов до читання – це наука життя людини»;
  • «потреба пізнавати щось нове. Жага і любов до книги»;
  • «читання – це наркотик. На жаль, вірогідності підсісти на цей наркотик сьогодні все менше».

До певних роздумів спонукають відповіді молоді на запитання: «Скільки часу в день ти витрачаєш на читання?»:
  • у процесі навчання – 3 години (40 % користувачів);
  • у процесі роботи – 5 годин (15 % користувачів);
  • дозвілля – 3 години (40 % користувачів);
  • інші варіанти – «читаю, коли є вільна хвилинка».

Як показали результати дослідження, молоді притаманний значний інтерес до класичної літератури. Користувачі люблять читати твори зарубіжних та українських класиків (Л. Толстого, Ф. Достоєвського, О. Пушкіна, М. Лермонтова, Т. Шевченка, М. Коцюбинського, О. Вишні, Лесі Українки, Г. Тютюнника, О. Гончара, П. Загребельного, М. Гоголя, О. Дюма, О. Бальзака, Б. Пастернака, М. Булгакова, А. Ахматової, О. Блока, О. Уайльда, Ф. Кафки, М. Мітчел, О. Генрі, Ш. Бронте, Ж. Санд, Т. Драйзера).

Молодь в основному орієнтується на творчість авторів за навчальною програмою і знає її.

Юнаки та дівчата цікавляться новими іменами і охоче знайомляться з творами популярних зарубіжних авторів: П. Коельо, Дж. Остін, Р. Бредбері, С. Кінга, С. Браун, Т. Устинової, П. Дашкової, Дж. Ролінг, Д. Чейза. Серед найулюбленіших творів – «Володар кілець» Дж. Р. Толкієна, «Гаррі Поттер» Дж. Роулінг, «Майстер і Маргарита» М. Булгакова, «Портрет Доріана Грея» О. Уайльда, «Хроніки Амбера» Р. Желязни, книги К. С. Льюїса.

У відповідь на запитання «Що ви читали за останній місяць поза навчальною програмою?» 70 % відзначили, що надали перевагу сучасним зарубіжним авторам, науково-пізнавальній літературі та літературі з проблем сімейної психології, історичним романам і періодичним виданням.

Значна кількість респондентів (30 %) не читали нічого! Цей факт викликає велике занепокоєння, а разом з тим розуміння, що простору для активної популяризації читання серед молоді дуже багато.

Результати дослідження дозволили створити живу і динамічну картину читацьких інтересів, сформували чітке уявлення про характер читання юнацтва, його об’єм та зміст:
  • книга залишається для молоді основним джерелом інформації та накопичення знань, незважаючи на стрімкий розвиток комп’ютерних технологій та електронних носіїв інформації;
  • для молоді характерна спрямованість у читанні не лише на опанування конкретних знань, але й на пізнання себе як особистості та розвиток своєї духовної діяльності;
  • головними факторами, що впливають на активність читання, є навчальний процес, самоосвіта та потреба у професійному зростанні;
  • успіх у формуванні стійкої потреби в читанні серед молоді залежить від спільних зусиль сім’ї, закладів освіти та бібліотек;
  • коло читання сучасної молодої людини різноманітне: від класичної вітчизняної та зарубіжної художньої літератури, творів сучасних авторів, науково-популярних видань – до фантастики, пригод, детективів та любовних романів. Потребує уваги популяризація в бібліотеках творів сучасних вітчизняних авторів;
  • молоді читачі потребують від бібліотечних фахівців підтримки, порад та консультацій щодо вибору літератури для читання;
  • спектр потреб молоді в періодичних виданнях різноманітний, але не завжди молоді люди використовують наявні можливості фондів бібліотек повністю. Бібліотечним фахівцям потрібно активізувати свої зусилля щодо популяризації газет та журналів серед юнацтва.

Полтавська обласна бібліотека для юнацтва провела соціологічне дослідження «Книга в житті юнацтва», метою якого було одержання розширеної соціологічної інформації про реальні читацькі запити та їх задоволення в бібліотеках м. Полтави.

З розвитком телебачення та кіномистецтва все більше творів світової літературної скарбниці стає доступними для широкого кола користувачів в екранізованому виді. Чи викликає перегляд кінофільму бажання прочитати або перечитати твір, або насолода, породжувана технічними досягненнями, замінює спілкування з книгою? Бажання порівняти книгу з її екранізацією виникає у 68,5 % опитуваних, не подобається порівнювати книгу і фільм 16 %, і не будуть читати книгу, якщо вже бачили фільм 15,5 %.

Якщо розглянути уподобання при виборі книг, то вони досить традиційні. Основу читання юнацтва складають художні твори. Показовою при цьому є тематика художньої літератури, що подобається молоді. Великий інтерес читачі виявляють до пригодницької літератури (50 %), детективів (49,5 %), фантастики (47 %). Цікавляться книгами про природу 30 % опитаних, фентезі виділяють 27,5 %, наукові твори цікавлять 22,5 % респондентів, технічна література – 16 % та казки – 8 %.

За жанром це, в більшості випадків, класична література (67,4 %), довідкова (52,1 %), сучасна художня (50 %), «легка» література (38,4 %), спеціальна, пов’язана з трудовою діяльністю членів сім’ї (30,5 %).

Щодо періодичних видань, то серед них найбільшою популярністю серед юнацтва та молоді користуються газети і журнали розважального плану («Наталі», «Мадемуазель», «Лиза», «Единственная», «Отдохни», «COOL», «Yes»), регіо-нальні газети («Полтавський вісник», «Зоря Полтавщини»), а також «Артмозаика», «7», «Телескоп», «Урядовий кур’єр», «Право України», «Факти».

По-різному ставиться молодь і до наступного питання: «Чи залишається книга важливим інформаційним джерелом, чи не витісняють її нові інформаційні технології, чи є потреба в читанні у підростаючого покоління?». 71,5 % зазначило, що книга для них є важливим інформаційним джерелом; для 46,5 % вона порадник; 37,5 % вважають, що книгою можна зайняти вільний час; другом книгу назвали 33,5 % молодих людей. Лише 5 % респондентів зазначили, що книга не має для них великого значення. На жаль, у ці 5 % входить і проблемна молодь, яка була залучена до проведення соціологічного дослідження.

Хмельницька ОЮБ провела цікаве експрес-опитування «Золота читацька сотня», метою якого було дізнатись, що найбільше цікавить користувачів, які твори приваблюють їх.

Результати дослідження дали змогу визначити 100 найкращих книг та творів як української літератури, так і зарубіжної, за версією користувачів. Серед української художньої літератури найпопулярнішими є: Т. Шевченко «Кобзар», Р. Андріяшик  «Полтава», О. Гончар  «Твоя зоря», П. Загребельний  «Роксолана», Л. Костенко  «Маруся Чурай» та ін.; серед сучасної української літератури: Ю. Андрухович  «Таємниця», Л. Дереш  «Намір», С. Жадан  «Мара дона», Л. Романчик «Дороги назустріч», Х. Талан  «Яса» тощо; серед зарубіжної літератури: А. Ахматова  «Вірші», А. Конан-Дойль  «Пригоди Шерлока Холмса», П. Коельо  «Алхімік», Ф. Купер  «Звіробій», Дж. Роулінг  «Гаррі Поттер», Дж. Лондон «Біле ікло», Д. Браун  «Код да Вінчі» та ін.

На жаль, соціологічна інформація про читання юнацтва, якою ми сьогодні володіємо, має, як правило, вузькопрофесійний (переважно бібліотечний) характер, оскільки збирається здебільшого юнацькими бібліотеками. Попри всю повагу до цієї роботи, завдяки якій ми сьогодні володіємо знаннями тенденцій молодіжного читання, не можна не зазначити, що «бібліотечний зріз» лімітує можливості використання отриманих даних.

Юнацький, підлітковий вік визнається найвідповідальнішим у процесі соціалізації. Саме в цей період відбувається вихід дитини в життєвий світ і активне засвоєння нею соціальних і культурних зразків, що в подальшому – в потенціалі – повинно забезпечити суспільству його культурне відтворення.

Результати досліджень показують, що роль юнацтва в культурі є подвійною. З однієї сторони, воно традиційно виступає об’єктом виховання, впливу і якнайсуворішого контролю, по-винне прийняти естафету від старшого покоління. Тому у вітчизняній бібліотечній традиції головна роль відводиться виховній ролі читання, а науковий інтерес зосереджено на механізмах розуміння та засвоєння прочитаного. У цій парадигмі дорослі, і лише дорослі, мають визначати, що і коли читати. Цю функцію намагаються взяти на себе бібліотекарі.

З іншого боку, сучасна молодь випереджає у багатьох відношеннях дорослих, будучи носієм нових культурних моделей, мови, комунікативних навичок та технологій. Можна сказати, що сучасна культура повсякденності формується в багатьох проявах під впливом молодіжної культури. Відбувається в певному сенсі зміна ролей: підлітки «перевертають» звичний спосіб життя сімей, збагачуючи його новим інструментарієм інформування, розваги, дозвілля і навчаючи дорослих користуватись Інтернетом, комп’ютерними іграми, всіма можливостями спілкування за допомогою мобільних телефонів.

Цей феномен молодіжного впливу на суспільство, який яскраво проявився ще на початку ХХ століття в різних соціумах, сьогодні дедалі більше увиразнюється. Свідченням цього є, наприклад:
  • мова «дорослої», в тому числі й освіченої, частини суспільства, яка свідомо і переважно демонстративно використовує підлітковий сленг як знак власної динамічності та «просунутості»;
  • молодіжний стиль сучасної моди, який швидко розповсюджується (джинси, майки, міні-спідниці);
  • експансія масової літератури, що успішно експлуатує для всіх груп населення найбільш популярні молодіжні жанри (пригоди, детективи, історичні романи);
  • популярність молодіжних творів, яскравим прикладом чого стали книжки про Гаррі Поттера, перевагу яким надають 60 – 70 % юнаків та дівчат;
  • з цієї точки зору, юнацьке читання видається не сегментарною субкультурою, ізольованою від «дорослого», а однією з вихідних точок для всієї національної культури, що визначають її загальну композицію. Проведені дослідження показали, що юнацька стадія читання відрізняється нестійкістю та змінами смаків. У сенсі читацького розвитку це також перехідний етап: від молодших (у яких переважає інтерес до книги, особливо до літератури, яка читається їм вголос) до старших, для яких читання перестає бути груповою цінністю, що її визнають та приймають. Ця «перехідність» має сьогодні досить виражений регресивний характер.

Аналіз вищезгаданих досліджень свідчить про наступне:
  • у юнацькому віці знижується інтенсивність читання;
  • змінюється ставлення до книги, що досить важливо: поступово формується ставлення до читання як до нудної та нікому не потрібної справи.
  • останнім часом більш ніж у два рази збільшилася частина тих, хто не має вдома своїх книжок. У тих підлітків, які відповіли на це питання позитивно (76 %), це в більшості випадків невеличкі зібрання: у 32 % опитаних – до 30 книг, у 31 % – до 100 книг, і більше 100 книг мають вдома лише 11 %.

Накопичений бібліотекарями матеріал про читацькі вподобання юнацтва достатньо різнобічний, і дає нам чітку картину про улюблені жанри, теми, типи літератури, які цікавлять молодих: це детективи, комікси, фентезі, книжки про подорожі та інші країни, про юнаків та дівчат-однолітків, про війну, про кохання, про природу та тварин... Спостерігається також зростання інтересу до періодики, здебільшого до глянцевих та гламурних моло-діжних журналів.

Що стосується іншої, «індувідуалізованої» частини списку, то книжки-лідери вгадати не важко. Це, звичайно, серія про Гаррі Поттера і твори інших авторів, які зазначені вище. Така висока концентрація інтересів дуже незвична: подібні списки, отримані під час соціологічних опитувань, відрізняються, як правило, великим розкидом, а книжки-лідери збирають не більше 10 – 12 % голосів.

Дослідження дозволяють говорити і про девальвацію ролі сім’ї в літературній соціалізації молодої людини, що є результатом ряду процесів, які відбуваються в масовій свідомості дорослого населення:
  • посилюється орієнтація на пасивно-розважальні форми дозвілля, в коло яких «не вписується» робота з виховання дитини;
  • недостатньо осмислюється батьківська відповідальність за культурний розвиток дорослої дитини, яка перекладається на державні, інституційні структури (школа, ЗМІ, бібліотека);
  • загалом знижується рівень читацької культури (тільки 11 % опитаних батьків прочитали за останні три місяці більше 7 книг, мають вдома більше 500 книг – 12 %, придбали за останні півроку більше 10 книг для дітей – 12 %, готові витрачати на купівлю дитячих книг більше 100 – 200 грн. на місяць – 14 %). В оселях зникла книжкова аура, в якій жила дитина в епоху масового книгозбирання: більшість сімей (38 %) мають вдома до 100 книг, переважно випадкових, при чому об’єм домашніх зібрань зменшується у більш молодих батьків.

З цими процесами пов’язане порушення традицій сімейного читання, які не тільки сприяють розвитку звички до читання, але й підтримують сімейну читацьку культуру.

Цитую звернення до батьків в анкеті «Які книги Ви хотіли б бачити в руках своїх дітей?». Листівка-вкладиш «Шановні батьки! Купуйте дитині комікси про черепашку Нінзя і походження ляльки Барбі. Пізніше купіть декілька літературних викладів улюблених серіалів дитини. Самі читайте і обговорюйте в сім’ї останній детектив Мариніної чи фентезі Перумова… і результат не примусить довго себе чекати!...». «А щоб частіше бачити книжку в руках своїх чад необхідно працювати! Працювати! Працювати! Методику запитуйте в бібліотекарів!».

На жаль, падає роль такого важливого інституту підтримки читацької культури, як бібліотека. Мірою дорослішання відсоток дітей, записаних до бібліотеки, зменшується: серед молодших учнів – це 66 % (незалежно від типу бібліотеки), серед учнів середніх класів – вже 59 % (шкільна бібліотека), а місцевою бібліотекою, що є доказом більш розвинутих читацьких інтересів, користуються лише 43 % юнацтва.

Соціальне розшарування суспільства впливає й на картину читання юнацтва та молоді, визначаючи існування розходження даних у залежності від типу поселень і соціального статусу батьків. Однак ці взаємозв’язки не лінійні.

Звичайно, кияни, які мають великі матеріальні можливості порівняно з мешканцями інших міст, частіше готові витратити на придбання книг суми, які перевищують 200 гривень на місяць (серед батьків «звичайних» школярів таких 10 %.)

Отже, зниження основних – за викладеною концепцією – показників підключення юнацтва та молоді до сучасного світу через книгу і читання, пов’язано з рядом умов, характерних для нашого суспільства.

Це зміна дозвіллєвих орієнтацій (перехід до аудіовізуальних та електронних форм культури); падіння авторитету й ролі основних інститутів виховання читацької культури – сім’ї та школи; переорієнтація на одноліток та вулицю в пошуках життєбачення.

З одного боку, юнацька читацька культура стає за своєю суттю більш закритою (культура «своїх»), з іншого, соціальна мутація інститутів виховання, в першу чергу сім’ї, зумовлює зниження їх ролі та можливостей у літературній соціалізації і підключенні через читання до сучасного світу. В результаті культивується читацька нерозвиненість та інфантилізм, юнака стає нездатним до переходу на «дорослий» ступінь освоєння колективного читацького досвіду і підтримки соціальних і культурних традицій суспільства.

Таким чином, скільки б бібліотеки для юнацтва та молоді не намагалися дослідити читацьку культуру юнаків та дівчат, вони залишаться для нас таємницею за своєю суттю, характером та способами існування в суспільстві.

Роль бібліотеки для юнацтва у вихованні культури віртуального спілкування