Geum.ru

Учасникам Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних бібліотек України для юнацтва та молоді

Вид материалаДокументы

Содержание


Н. Степаненко
Новоукраїнщина: з турботою про культуру
Бібліотека як центр інформаційної підтримки
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Чудова Новоукраїнщина: минуле й сучасність


Н. Степаненко, заступник голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області


Півтора століття тому на часточці щедрої української землі, ім’я якій – Кіровоградщина, на схилах урочища, якому потім народна поголоска привласнила їхнє ім’я, посадили гусари дубовий ліс. Так розпочалася історія Новоукраїнщини.

На землях Новоукраїнського району здавна кочували, зупинялися і селилися різні племена. Перші сліди людини тут датуються археологами добою неоліту. У скіфські часи, за Геродотом, між Гіпанісом (Південним Бугом) і Борисфеном (Дніпром) існувала місцина під назвою Ексампей (у грецькому варіанті – Священні Шляхи), де скіфський цар Аріант встановив величезний казан, виготовлений із бронзових наконечників стріл, кількість яких відповідала кількості населення Скіфії. Існує наукова гіпотеза, що Гіпаніс починався Синюхою, а його притока, від якої пішла назва місця, – це річка Чорний Ташлик, яка протікає в нашому містечку.

Найвизначнішою археологічною пам’яткою, знайденою на цій території, є знаменитий Глодоський скарб – поховання дуже багатого і знатного вождя кінця VII ст. з великою кількістю золотих і срібних виробів. Обрядова специфіка дає можливість припустити, що похований був слов’янином.

У добу Козаччини терен, зайнятий тепер Новоукраїнським районом, входив до вольностей Війська Запорозького. Внаслідок невдалої війни з Туреччиною він підпав під владу Османської імперії, але після поразки турків увійшов до складу Бугогардівської паланки Нової Січі.

У 1753 р., за сенатським указом, ця територія була віддана Новослобідському козачому поселенню, з якого 14 травня 1754 р. був сформований Новослобідський козачий полк. Від цієї дати починається стабільне заселення майбутньої Новоукраїнщини.

У 1764 р. Новослобідський козачий полк було переформовано в Єлисаветградський пікінерний полк. Командував полком Микола Адабаш, що відобразилося у назві місцевості, де тепер знаходиться однойменна залізнична станція.

У 1773 р. Павлівськ офіційно отримав статус посаду, тобто неадміністративного міста, хоча фактично був містом з початку свого існування – засновувався як фортеця, що й відрізняло в давнину міські поселення від сільських.

Новоукраїнський район – один з найстаріших і найстабільніших районів області. Заснований 5 квітня 1921 р., на відміну від більшості районів, утворених у 1923 р., він тільки раз, менше ніж на рік, припиняв своє існування.

У 1938 р. Новоукраїнка отримала статус міста, втрачений нею в зв’язку з радянськими адміністративними реформами.

Новоукраїнський район має вигідне географічне розташування в області, що є сприятливою передумовою для розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту, внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Стратегічне значення для району мають природні запаси граніту, каоліну та глини, розвинена переробна промисловість, сільське господарство.

Промисловий комплекс району складається з переробної та видобувної промисловості.

Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів виробляє пластівці, крупи, мюслі та концентровані кормові суміші для худоби.

Приватне підприємство «Елбі» здійснює переробку м’ясо-продуктів.

У добувній промисловості 7 гранітних кар’єрів виробляють гранітні блоки, щебінь та іншу продукцію.

Декілька слів про ці найпотужніші підприємства.

Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів – провідне підприємство зернопереробної галузі країни. 110-річний період його існування – це шлях перетворення млина заможного купця на розвинену мережу зерноприймальних споруд і заводів з виробництва круп’яних виробів, комбікормів. Постійний розвиток і розбудова – не просто традиція, а принцип існування комбінату.

Наша гордість – зернові пластівці і мюслі, що виготовляються із високоякісної сировини за прогресивними технологіями на сучасному обладнанні фірми «Бюлер» і тому не мають аналогів в Україні. Щорічно асортимент славнозвісного «Геркулесу» поновлюється. Головні переваги продукції підприємства – натуральність, біологічна цінність, смакові та лікувальні якості, швидкість і різноманітність у приготуванні, доступність у придбанні, відповідність потребам споживачів будь-якого віку, тому яскраві фірмові пакунки впізнають і чекають як на Україні, так і за її межами. Серед підприємств вітчизняної галузі комбінат першим став членом Української Асоціації якості, учасником національних конкурсів з якості.

З червоного граніту Капустянського родовища створено пам’ятники полководцю Жукову та першому міністру транспорту Росії, пам’ятник Невідомому Солдату, пам’ятник Перемоги на Поклонній горі у Москві, пам’ятники загиблим солдатам у Великій Вітчизняній війні у багатьох населених пунктах Кіровоградщини та України. Використовувався також червоний капустянський граніт під час будівництва Московського метрополітену та набережної річки Нева в Санкт-Петербурзі.

Продукція закритого акціонерного товариства «Капустянський граніт» неодноразово здобувала високу оцінку на багатьох міжнародних виставках. Високу якість продукції підприємств підтвердили Золота Зірка якості та Золота Ніка, вручені у Франції та Золотий знак якості, отриманий на Міжнародній виставці каменеобробки.

Об’єднання «Капустянський граніт» у своїй виробничій структурі має три гранітні родовища – Капустянське, Горіхівське і Ташлицьке Новоукраїнського району, а також каменеобробний завод з переробки декоративного граніту в місті Олександрія.

Сімдесят відсотків продукції ЗАТ «Капустянський граніт» йде на експорт, значну частину закуповують Росія, Білорусія, Польща, Узбекистан, а всього підприємство поставляє свою продукцію до чотирнадцяти країн Європи та Азії. Червоний граніт Капустянського родовища сьогодні купують і американські партнери. Це свідчить про високу якість продукції, яка користується великим попитом.

Комишувате… Село з цією назвою відоме всій Україні. Тут жив і працював талановитий організатор сільськогосподарського виробництва, легенда степового краю, двічі Герой Соціалістичної Праці Олександр Васильович Гіталов. Його вже немає серед нас, але в центрі села на високому постаменті стоїть бронзове погруддя славетного земляка. Нині ім’я Олександра Васильовича Гіталова носить господарство, у якому він працював більше п’ятдесяти років. У селі, біля Музею трудової слави, щороку відбувається вручення обласної премії ім. О. В. Гіталова кращим хліборобам Кіровоградщини.

На території району, на березі мальовничого водоймища серед лісу, багатого грибами та горіхами, розташований санаторій «Гусарське урочище» із чудодійним оздоровчим повітрям, який потопає у зелених насадженнях. Це санаторій загально-терапев-тичного профілю. Тут лікують захворювання органів дихання, шлунково-кишкового тракту, суглобів, хребта, нирок. Мінеральна вода санаторію є перевіреним високоефективним засобом для лікування різних захворювань.

Район має чотири природно-заповідних об’єкти – Войнівський та Явдокимівський заказники, пам’ятку природи Ташлицькі Скелі та заповідне урочище Горіхову Балку. Чудові краєвиди, чисте повітря, прозора вода ставків, розмаїття квітів, неозорі поля золотої пшениці – все це приваблює і назавжди закохує в степовий край.

Тож запрошуємо Вас до нашої чудової Новоукраїнщини: на гостину і на відпочинок, і до партнерської співпраці.


Новоукраїнщина: з турботою про культуру


А. Бондар, начальник відділу культури і туризму Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області


Родюча, хлібосольна і щедра на талановитих людей Новоукраїнська земля. У с. Бежбайраки 1840 р. в родині селянина народився засновник професійного українського театру Марко Кропивницький. С. Рівне подарувало світові відомого письменника, драматурга Івана Микитенка, в м. Новоукраїнка народилася солістка Одеського Державного театру опери та балету, лауреат Всесоюзного конкурсу вокалістів, заслужена артистка УРСР Раїса Сергієнко. Наш край прославили письменники Юрій Дмитренко, Терень Масенко, Віталій Логвиненко – лауреат премії Андрія Головка, вільний художник та скульптор, роботи якого відомі далеко за кордоном, – Костянтин Левченко.

Район славиться і нині талановитими людьми. Діють 16 колективів художньої самодіяльності, які носять звання «народний аматорський» і є гордістю району. У нас розвиваються всі жанри аматорського мистецтва: фольклорний, вокальний, театральний… Серед найкращих – хорові колективи «Хлібодари» та «Заспів», ансамбль танцю «Степівчанка», квартет «Сузір’я», гурт «Сяйво», ансамбль пісні й танцю «Криниця» та багато інших. Є навіть духовий оркестр який налічує близько двадцяти музикантів.

У районі діє 36 клубних закладів, 34 бібліотеки, 2 школи естетичного виховання та музей історії району. Мережа закладів культури досить велика і потребує значної уваги та піклування.

Наша галузь протягом останніх років переживала і злети і падіння, але це все, в певній мірі, загартувало нас, навчило жити в нових умовах, знаходити нові шляхи і форми роботи.

Наш район чи не єдиний, де проводяться щорічні звітні концерти. Це традиція, від якої ми не відступаємо, незважаючи на економічні кризи та інші складнощі. Кожна територія звітує перед земляками, що слугує гарним стимулом до роботи, творчого пошуку. Щоб жила культура, потрібні два чинники – бажання аматорів розвивати свій талант і щедро віддавати його людям та підтримка влади. У нас є і перше, і друге. Знаходимо спільну мову з сільськими головами, розуміння та підтримку депутатського корпусу.

Колективи району беруть участь у різноманітних фестивалях та конкурсах: «Калиновий спів», «Театральна весна»; у щорічних творчих звітах у м. Києві, на головній сцені країни. Нещодавно учасники народного аматорського ансамблю танцю «Степівчанка» здобули перемогу в Міжнародному фестивалі автентичного фольклору «Дорково – 2010» у Болгарії, хореографічний ансамбль «Намистечко» (кер. В. Бринза) став лауреатом першої премії на Першому відкритому фестивалі хореографічного мистецтва «У барвах Прикарпаття», що проходив 2–3 липня у м. Самбір (Львівська обл.). Творчий звіт є результатом сумлінної праці багатьох закладів культури. Виступи колективів гідні того, аби демонструвати їх у найпрестижніших концертних залах нашої держави.

За багаторічну і плідну працю, високі творчі досягнення, особистий внесок у популяризацію українського театрального мистецтва режисер народного самодіяльного театру Рівнянського сільського Будинку культури Новоукраїнського району О. С. Ніколаєнко був удостоєний звання «Заслужений працівник культури України».

Для тіснішої співпраці з сільськими головами та більш прозорого фінансування закладів культури, які обслуговують відповідні сільські території, протягом останніх шести років ми формуємо таблицю, рейтинги оцінювання роботи сільських рад, до яких входять основні показники.

Оптимізація мережі проводиться розумно, не як закриття установ, а як переведення їх в більш пристосовані приміщення, де вже розміщено ФАП, бібліотеку, зв’язок, приміщення сільської ради, в яких витримується тепловий режим та відповідні умови праці. Оскільки проблемою є опалення клубних закладів, то ми рекомендуємо і запроваджуємо часткове опалення для проведення гурткової роботи.

Рекомендуємо конкретний список для кожної сільської бібліотеки щодо передплати періодичних видань (не менш 7 конкретних газет та журналів), і це спрацьовує. Протягом років децентралізації бібліотек ми спромоглися покращити умови праці, перевівши бібліотеки в інші приміщення, забезпечуючи нормальний температурний режим, в 11 сільських радах для 13 бібліотек.

За дев’ять місяців 2010 р. до бібліотек району надійшло 1009 книг на суму 15568 грн., у т. ч. для сільських бібліотек – 661 прим. на 10620 грн. З обмінних фондів обласних бібліотек надійшло 584 прим. на суму 8106 грн., у т. ч. для сільських бібліотек 299 книг на суму 4431 грн., подаровано 261 прим. на суму 4449 грн., в т. ч. для сільських бібліотек – 198 прим. на суму 3176 грн.

На ІІ півріччя здійснено передплату 158 прим. періодичних видань на суму 7359 грн., у т. ч. для сільських бібліотек 87 прим. на 3403 грн. За бюджетні кошти передплачено 150 назв на суму 7046 грн., у т. ч. для сільських бібліотек 85 назв на суму 3376 грн. Для ЦРБ та РДБ пердплачено 65 назв періодичних видань на суму 3670 грн. За рахунок платних послуг отримано 6 назв періодичних видань на суму 286 грн. для ЦРБ.

У 2009 р. до бібліотек району за бюджетні кошти надійшло 338 прим. книг на суму 5500 грн. Благодійна організація Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна» передала до фондів бібліотек району 1905 прим. книг на загальну суму 46 833 грн. До сільських бібліотек району передано 1388 прим. книг на суму 36 591 грн., з них дитячих – 403 прим. До районної дитячої бібліотеки надійшло 213 книг, а до центральної районної бібліотеки – 309.

Платні послуги населенню району надають 23 бібліотеки – 2 центральні та 21 сільська. За дев’ять місяців 2010 р. надходження коштів склало 5608 грн., що становить 68,8 % до річного плану.

У рамках заходів з підготовки закладів культури до роботи в осінньо-зимовий період 2010–2011 рр. протягом липня-серпня місяців проведено обстеження технічного стану будівель, опалювальних систем, приміщень гурткових кімнат, систем електрообладнання закладів культури сільських та міської рад району.

Згідно Актів перевірки, начальником відділу культури і туризму районної державної адміністрації подано cлужбові записки на ім’я голови районної державної адміністрації, в яких висвітлено недоліки, виявлені в результаті перевірки закладів культури.

Міському та сільським головам, клубним, бібліотечним, музейним працівникам рекомендовано у відповідний термін здій-снити ряд невідкладних заходів щодо забезпечення надійної експлуатації будівель, запобігання руйнування та аварій, належної та вчасної підготовки закладів культури до осінньо-зимового періоду 2010–2011 рр. та надіслано до виконкомів сільських та міської рад доручення голови Новоукраїнської районної державної адміністрації від 13 серпня 2010 року № 20-46/1, у якому визначено терміни усунення недоліків.

Одним з основних завдань на сьогодні є збереження народних історичних традицій, розвиток декоративно-ужиткового мистецтва. Створено банк даних, облікову документацію на всіх місцевих майстринь, яких в районі налічується 111. Ми забезпечуємо їх участь у виставках на рівні області та району, кращі майстрині відзначаються дипломами.

Цього року перед бібліотечними працівниками поставлено завдання видати книги про кожне село, в яких містилися б пісні, описи обрядів, звичаїв, розповіді про історію рідного краю, його видатних людей. На мій погляд, перспективи розвитку культури полягають, насамперед, у централізованій державній підтримці, формуванні бюджету відповідних територій на місцях, враховуючи повну потребу в коштах, прийнятті нового закону про культуру, підтримці книговидання (книга для сільської бібліотеки не повинна коштувати 250 грн), підвищенні статусу працівника культури, у т. ч. наданні пільг для залучення молодих кадрів до закладів культури. Усе це надасть нашій культурі можливість впевненого просування в майбутнє.


Бібліотека як центр інформаційної підтримки

юнацтва та молоді


Л. Савенко, директор Кіровоградської обласної бібліотеки для

юнацтва ім. О. Бойченка


У розвитку демократичного суспільства важливою є позиція громадян, а також їх активність у всіх сферах життя. Бібліотека – серце громади, центр громадського життя в регіоні. Саме сюди йдуть люди задовольнити свої інформаційні потреби. І сьогодні я хочу поділитися з вами тими напрацюваннями, які має наша бібліотека, розповісти про наші пріоритети і перспективи.

Якість роботи бібліотеки залежить від визначення місії, яку вона виконує. Знати свою місію – значить знати, навіщо ми. Вірно визначена місія обов’язково несе в собі щось, що робить її унікальною.

Головні групи людей, чиї інтереси впливають на діяльність бібліотеки, – це:
  • засновники бібліотеки;
  • її працівники, колектив, що своєю працею безпосередньо забезпечує діяльність усього колективу;
  • користувачі, що задовольняють за допомогою неї свої інтереси;
  • ділові партнери, що надають їй комерційну і некомерційну допомогу;
  • місцева громада, що взаємодіє з бібліотекою;
  • суспільство в цілому, що взаємодіє з бібліотекою (в першу чергу державні структури).

Сьогодні, коли Україна прокладає шлях до європейської спільноти, не можна недооцінювати значення в цьому процесі молоді. І держава сьогодні значну увагу приділяє молоді: діє ряд документів, програм різного рівня, які спрямовані на реалізацію саме молодіжної політики.

За роки незалежності молодь дуже змінилася. Нині молоді люди стали більш самостійними, незалежними, активними.

Якщо сьогодні говорити про пріоритетні напрямки роботи бібліотеки для юнацтва, то коротко можна сказати, що це, перш за все, впровадження новітніх технологій і створення власних інформаційних продуктів і послуг, тому що головним критерієм оцінки діяльності бібліотеки є рівень організації інформаційних ресурсів.

Застосування сучасних технологій є одним із найскладніших процесів, оскільки вони знаходяться у постійному розвитку. Не встигнеш вирішити одне питання – з’являється інше, ще більш вагоме, яке вже не можна не враховувати в подальшій роботі.

Крім того, сьогодні у бібліотек є багато конкурентів. Це – віртуальні бібліотеки, Інтернет-кафе, інформаційні центри, агенції.

Ми розуміємо, що підвищення престижу бібліотек залежить від багатьох чинників, зокрема від усвідомлення владними структурами значення бібліотечної сфери і вміння самих бібліотечних працівників консолідувати зусилля для вирішення проблемних питань. Необхідно повсякденно доводити, що бібліотека – саме та установа, яка створена для суспільства, діє та існує заради нього. Ми повинні переконати владу, що про розбудову держави не може бути й мови без забезпечення громадян інформацією.

Зрозуміло, що інформатизація не зводиться лише до придбання бібліотеками комп’ютерів. Технологічна модернізація публічних бібліотек веде до глибоких змістовних перетворень. Змінюється характер відносин у системі «користувач – документ», а саме: бібліотеки завжди надавали документи в тимчасове користування, а зараз документ можна ввести в персональний комп’ютер, роздрукувати на принтері, відсканувати і стати його власником. Правда, за цим стоять проблеми, які раніше не стосувалися бібліотек, зокрема проблема авторського права.

З 2003 р. в бібліотеці діє Інтернет-центр, відкритий за підтримки Посольства США в Україні. Ведеться електронний каталог, який налічує близько 154 тис. записів. На сайті бібліотеки створено повнотекстові сторінки: «Кіровоградщина у роки Великої Вітчизняної війни» (до 65-річчя Перемоги), «Електронні книги», «Віртуальні виставки», «Наші видання», «ЗМІ про нас» та ін. У 2010 році бібліотека залучилася до створення обласного реєстру національного культурного надбання: наповнюється БД ОЮБ «Рідкісні документи». Регулярно на допомогу молоді видаються веб-списки «Якщо вас цікавить...». Наприклад: «На допомогу освіті», «Якщо ви шукаєте роботу», «Обери свій стиль» тощо.

Невід’ємною складовою системи інформаційного сервісу бібліотеки є бібліографічне обслуговування. Бібліографічна служба однією з перших відчуває зміни, що відбуваються в житті суспільства. Найчастіше саме по бібліографічній роботі користувачі оцінюють бібліотеку в цілому.

В останні роки на модернізацію всіх напрямів бібліографічної служби вплинуло впровадження в бібліотечні процеси новітніх інформаційних технологій.

Модернізація змісту діяльності бібліографічної служби відбувається за такими пріоритетними напрямами: якісне формування інформаційних ресурсів, поєднання паперових та електрон-них носіїв інформації; спрямування інформаційного забезпечення на реальні потреби суспільства і окремих громадян; активне використання новітніх інформаційних технологій, розширення інформаційного сервісу.

Суттєвим чинником, що визначає рівень бібліографічної діяльності, є довідково-бібліографічний апарат, який включає, крім традиційних, і власні електронні бази даних. Сьогодні бібліотека має шість таких баз (БД): «Бібліотека ТІМО “Відкриті двері”»; «Рідкісні документи»; повнотекстова БД «Видавнича діяльність»; «Навчальні заклади Кіровоградщини»; «ЄРК користувачів бібліотеки»; БД «ЄРК користувачів Інтернет-центру».

З метою інформування користувачів про склад каталогів, картотек і баз даних, їх раціонального використання у пошуку інформації та системі обслуговування користувачів підготовлено «Путівник по електронним ресурсам ОЮБ ім. О. Бойченка».

Інформатизація бібліотечно-інформаційної діяльності, яка реалізується шляхом комп’ютеризації, автоматизації, створення корпоративних бібліотечно-інформаційних мереж, зумовила кардинальні зміни в діяльності бібліотек. Нагальними стали питання корпоративної взаємодії.

Світове бібліотечне співтовариство давно зрозуміло, що кооперація дає змогу значно скоротити витрати бібліотек на традиційні бібліотечні процеси.

У 2004 р. Кіровоградська ОЮБ ім. О. М. Бойченка, після випробувального терміну, приєдналася до кооперації зі створення Центрально-Українського Кооперативного каталогу (ЦУКК), у якому бібліотеки працюють в одній програмі – IRBIS. У проекті беруть участь 13 бібліотек: 6 наукових, 5 університетських, ЦБС і лише одна юнацька бібліотека – Кіровоградська ОЮБ ім. О. М. Бойченка.

Згодом, у 2007 р., бібліотека приєдналася до роботи зі створення Кіровоградського Регіонального Кооперативного каталогу бібліотек області (РКК), в якому беруть участь ще 16 бібліотек регіону.

Слід зазначити, що бібліографічні покажчики, що готує відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства, в багатьох випадках вже переросли рамки рекомендаційних. Крім фондів бібліотеки, використовуються матеріали обласного архіву, краєзнавчого музею; у покажчиках містяться відомості про документи як на паперових, так і нетрадиційних носіях.

У 2009 р., за підсумками регіонального конкурсу на краще методичне та бібліографічне видання публічних бібліотек півдня України, який проводила Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького, бібліографічний покажчик «Святе слово – Мати» нагороджений дипломом у номінації «За моральне та духовне виховання молоді».

Пріоритетним є також поповнення бібліотечних фондів. Адже у зв’язку з економічними труднощами держава не виконує своїх зобов’язань щодо гарантованого фінансування комплектування.

Фінансовий нокаут, в якому опинилися публічні бібліотеки, зобов’язує нас діяти активніше, реально оцінюючи ситуацію. Керівництво бібліотеки визначає шляхи пошуку коштів на комплектування та підготовку бібліотечних заходів.

Джерелами отримання позабюджетних коштів для нашої бібліотеки виявилися різні форми спонсорської допомоги, власна фінансово-господарська діяльність, у т. ч. надання користувачам додаткових платних послуг.

Пожертви можуть надходити як від державних установ, приватних або напівприватних організацій, різноманітних фондів (міжнародних, доброчинних), так і від благодійників. Крім того, іде процес розширення джерел комплектування за рахунок спільної праці з видавництвами, авторами.

Постійне недофінансування протягом багатьох років призвело до втрати належного рівня фондів бібліотек. Відбувається процес їх старіння.

Варто зазначити, що перетворення основних засад бібліотечної діяльності відбуваються за типом трансформації, тобто поступових часткових змін. За останнє десятиліття процеси трансформації бібліотеки істотно змінили практично всі аспекти її діяльності:
  • відбулася відмова від місії ідеологічного закладу і перехід до гуманістичної місії та інформаційно-освітніх пріоритетів;
  • скорочення бюджетного фінансування змусило бібліотеки здійснювати пошук і залучення додаткової фінансової підтримки, вдатися до комерційної діяльності;
  • спостерігаються відмова від адміністративно-командних методів, розширення регіональних повноважень, становлення бібліотеки як суб’єкта господарської діяльності;
  • широко впроваджуються нові технічні засоби й інформаційні технології.

Важливим для бібліотеки є використання форм господарської діяльності на ринку інформаційної продукції і послуг.

В умовах ринкової економіки багатими можуть бути тільки товаровиробники. Отже, якщо бібліотекарі не вважатимуть себе товаровиробниками і не навчаться вигідно продавати результати своєї праці (а інформація – дуже цінний товар), то ніколи вони не зможуть стати заможними.

Зрозуміло, що надання платних послуг не є основною діяльністю бібліотеки і не повинно позначатися на обсягах та якості базових послуг. Бібліотека шукає та знаходить розумний баланс між основними послугами, які надаються безкоштовно, і додатковими.

Подальшому підняттю престижу сприяє міжнародне співробітництво. Так, вагомим зовнішнім джерелом отримання коштів стали гранти, що надаються Міжнародними благодійними фондами. Тож ще один пріоритет – проектна діяльність. Для ОЮБ участь у конкурсах ідей і проектів – абсолютно повсякденна справа. Завдяки грантам наша бібліотека отримали близько 150 тис. грн.

Останніми роками з’явився новий акцент у нашій роботі –співпраця з громадськими організаціями. Діяльність у цьому напрямку здійснюється за допомогою створеної в бібліотеці КГО ТІМО «Відкриті двері». Членами організації є бібліотекарі та актив бібліотеки. Це корисно як громадській організації, так і бібліотеці, яка отримала додаткову можливість адаптації під час складної суспільної трансформації. Саме в межах організації здійснювалась і здійснюється різноманітна корисна для суспільства діяльність.

Підтримуючи Національну програму розвитку соціальної взаємодії державних закладів культури та громадських організацій, спільними зусиллями ТІМО та бібліотеки на базі бібліотеки було організовано інформаційно-консультаційний центр для НДО області з питань підтримки громадської активності місцевих НДО.

Завданнями центру є надання інформації про діяльність громадських організацій, реалізація благодійних програм та проведення конкурсів, а також консультації з різних аспектів діяльності НДО. Щомісяця випускається та розповсюджується інформаційний бюлетень.

Протягом останніх років ТІМО та бібліотекою реалізовано декілька проектів. Проект «Інформаційна підтримка громадських організацій Кіровоградського регіону як засіб підвищення активності місцевих громад» реалізовувався за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів (Програма Матра/КАП).

Завдяки реалізації проекту вперше в Кіровоградській області створено навчально-документальний фільм «Шлях до успіху», в якому розповідається про діяльність чотирнадцяти найбільш відомих громадських організацій області (його було показано по каналу «Кіровоград» обласного телебачення); проведено обласну конференцію «Міжсекторна співпраця у вирішенні місцевих проблем», за дорученням учасників якої рішення конференції надіслано голові Кіровоградської обласної державної адміністрації. Матеріали конференції видано окремою збіркою. Фільм та збірка розповсюджені серед громадських та багатьох державних організацій області.

Підготовці та успішній реалізації другого спільного проекту передували роки популяризації здорового способу життя. ТІМО «Відкриті двері» ініціювала серед учнівської та студентської молоді обласну Акцію проти тютюнопаління «Зроби свій вибір сьогодні». Акція проводилася спільно з управліннями у справах сім’ї та молоді, освіти і науки, культури і туризму облдержадміністрації, обласним Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, обласним Центром здоров’я.

Від Українського інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків ТІМО одержала 600 комплектів книг «Куріння та діти», їх було розповсюджено у бібліотеках області, громадських організаціях, навчальних закладах, медичних установах.

У 2005 р. ТІМО як регіональний партнер Міжнародної громадської організації «Міжнародний центр перспективних досліджень» взяла участь у реалізації проекту «Громадське лобіювання стратегії зменшення шкоди» за фінансової підтримки фонду «Відродження». У рамках проекту проведено публічне обговорення за темою: «Посилення державної політики контролю над тютюном», організоване ТІМО за активної участі бібліотеки.

Одержану під час обговорення інформацію було опрацьовано і представлено співробітникам Міжнародного центру перспективних досліджень.

Таким чином, підтримка Ініціативним центром сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання» проекту ТІМО «Громадським ініціативам – професійний рівень» була заслуженою. Головною метою проекту було: інформування громадськості про негативний вплив куріння на здоров’я людей, про необхідність обмеження куріння в громадських місцях. Протягом реалізації проекту ТІМО спільно з бібліотекою проведено ряд заходів: семінар-тренінг для представників НДО, заходи з різними категоріями населення (лікарями, педагогами, молоддю, пред-ставниками влади та НДО); круглий стіл для лідерів та представників місцевих громад Кіровоградщини, ЗМІ, влади з проблеми контролю над тютюном «Чисте повітря»; підготовлено та розповсюджено серед лідерів та представників місцевих громад Кіровоградщини щомісячні інформаційні бюлетені з проблем контролю над тютюном та матеріалами ресурсного центру з контролю над тютюнопалінням.

У травні 2007 р. в м. Кіровограді проведено круглий стіл, учасники якого підписали Звернення до депутатів Кіровоградської міської ради з приводу критичної ситуації, що склалася у суспільстві у зв’язку з розповсюдженням куріння серед населення.

ТІМО «Відкриті двері» має фонд видань на допомогу лідерам НДО, який налічує понад 200 назв. З 2004 р. ТІМО одержує електронні бюлетені Українського інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків. ОЮБ здійснює роботу зі створення електронної бази даних «Бібліотека ТІМО “Відкриті двері”».

Завдяки партнерству працівники бібліотеки мали змогу пройти навчання та розширити свій світогляд за навчальними програмами для громадських організацій (наприклад, у «Школі лідерів НДО» Кіровоградського Центру підтримки творчих ініціатив, на тренінгових програмах Товариства фахівців з промислового менеджменту, Творчого центру Товариства Лева, Творчого Центру Каунтерпарт, семінарі Українського інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків), неодноразово проходили стажування у Польщі, США (проект «Гармонія») за Програмою «Громадські зв’язки» тощо. Персонал організації брав участь у Всеукраїнських конференціях «Етичні орієнтири третього сектору», «Тютюн – загроза здоров’ю і національному благополуччю України», Колегії Міжнародної Ради громадських загально-навчальних програм тощо. У рамках програми «Школа фондів громад», що фінансується Фондом Чарльза Стюарта Мотта (США), керівник організації у цьому році взяла участь у дводенному навчальному семінарі, присвяченому загальним питанням діяльності ФГ в Україні «ІСАР «Єднання»».

Протягом 2009 року ТІМО «Відкриті двері» було реалізовано проекти:
  • проект «Ви маєте про нас знати», реалізований у рамках конкурсу малих грантів Кіровоградського обласного об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту» за сприяння Фонду ім. Стефана Баторія (Польща). Мета – подолання байдужості суспільства до дітей з обмеженими функціональними можливостями шляхом поширення інформації про права та потреби дітей-інвалідів серед мешканців м. Кіровограда, навчання дітей долати труднощі у спілкуванні з однолітками та суспільством у цілому. У рамках проекту проведено ряд заходів: бліц-опитування населення міста «Що ви знаєте про проблеми дітей-інвалідів?», круглий стіл «Ви маєте про нас знати» та тренінг для десяти дітей з обмеженими функціональними можливостями «Що робити, щоб мене почули?»;
  • проект «Екологічні проблеми міста в полі зору молоді» був реалізований в рамках конкурсу малих грантів Творчого об’єднання «Технології оптимального розвитку особистості» за сприяння Фонду ім. Стефана Баторія (Польща). Мета – привернути увагу молоді та громадськості до конкретних екологічних проблем м. Кіровограда. Проведено: фотоконкурс, оформлено пересувну виставку «Екологічні проблеми міста в полі зору молоді»; інформаційний буклет «Екологічні проблеми м. Кіровограда» (виготовлено 500 екземплярів); круглий стіл «Екологічні проблеми міста в полі зору молоді».

Ви мали можливість пересвідчитись з моєї розповіді, що від такої співпраці виграють усі: і суспільство, і члени громадської організації, і користувачі, і працівники бібліотеки. Крім того, бібліотека для юнацтва знаходить для себе ще одну можливість налагодження нових зв’язків, нову сферу впливу та отримує новий імпульс у своєму розвитку.

Сьогодні бібліотечний світ переживає інноваційний підйом. Інновації – необхідний елемент розвитку, без якого бібліотекам неможливо залишатись соціально значущими організаціями, надавати конкурентноспроможні послуги, зміцнювати свої позиції в умовах ринку.

Якими ж є результати освоєння і впровадження технологічних інновацій?

По-перше, істотно оновлюється і розширяється асортимент послуг та інформаційних продуктів, що випускається, підвищується їх якість.

По-друге, економляться ресурси, знижуються трудовитрати.

По-третє, підвищуються продуктивність праці і кваліфікація працівників, що сприяє більш повному задоволенню читацьких запитів і потреб.

Якщо замислитися над питанням, звідки виникають нововведення, як вони народжуються в бібліотечній практиці, то доходиш висновку, що здебільшого це заслуга талановитих, творчих та енергійних людей. Такі люди у нашому колективі є і, завдяки ним, ОЮБ ім. О. Бойченка, яка існує більше 30 років, є осередком роботи з юнацтвом області.

Звідси і ще один пріоритет – удосконалення професійної освіти.

Фундаментом бібліотечної інновацій є методична робота.

Сьогодні методист – менеджер та маркетолог, консультант і порадник. Він бере участь у розробці стратегії і тактики бібліотеки, відстежує інноваційні процеси, аналізує їх та впроваджує у практичну діяльність, шукає й розповсюджує досвід однодумців-новаторів. Його завдання – підвищити рівень бібліотечного професіоналізму, допомогти кожному працівнику розкрити свої особисті творчі здібності.

Найбільш інноваційними можна вважати такі заходи:
  • методдесант;
  • методпортфель;
  • майстер-клас.

Усі вони допомагають розповсюдити та набути нові ідеї та здобути новий досвід.

Ми допомагаємо своєю участю у становленні культурної політики області.

У своїй діяльності бібліотека дотримується традиційних напрямів популяризації книги серед юнацтва та молоді: це і патріотичне, і правове, і екологічне виховання. Але кожного року виникають нові акценти. Зокрема, більше уваги приділяється поширенню знань щодо євроатлантичної інтеграції, толерантності, здорового способу життя. Впроваджуються нові форми роботи: тренінг, фотоконкурс у стилі «снеп-шоту», «Фестиваль на вулиці Двірцевій», зустріч-діалог, екологічний футбол, інтелектуальний магазин, віртуальна подорож і т. ін.

У нас ще дуже багато ідей, тому що відсутність їх – показник неблагополуччя.

Можна досить багато розповідати про заходи, проведені останніми роками, але безсумнівним досягненням стало створення партнерських стосунків між громадськими, письменницькими організаціями, представниками книготорговельного та видавничого бізнесу.

У 2008 р. до Всеукраїнського дня бібліотек започатковано щорічний «Фестиваль молодіжної книги на вулиці Двірцевій». Мета фестивалю – популяризація української книги, залучення молоді до читання, реклама бібліотеки та її послуг. У рамках свята проводяться презентації книжкових новинок місцевих та всеукраїнських видавництв, книготорговельних організацій, круглі столи, зустрічі з письменниками, оформляються книжкові виставки, відбуваються огляди літератури «Нові надходження для молоді». Своєрідною подорожжю у світ української книги та літературних героїв стають цікаві та захоплюючі ігри-вікторини «У світі книги», що проводяться з читачами протягом дня під час екскурсій по бібліотеці. Представники управлінь освіти і науки, у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації, обласного та міського центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, учнівська та студентська молодь, вчителі, викладачі, письменники, представники громадських організацій, бібліотечні працівники, тобто усі, хто приходить у цей день до бібліотеки, мають змогу ознайомитися з літературною продукцією, що здатна задовольнити найвибагливіші смаки любителів красного письменства, поспілкуватися з письменниками, видавцями, книгорозповсюджувачами та придбати кращі книжкові новинки.

Як наслідок, бібліотеку в цей день відвідує понад 1,5 тис. користувачів. Фестиваль молодіжної книги зайвий раз свідчить: незважаючи на бурхливий розвиток альтернативних джерел інформації, книга, як і раніше, залишається головним з-поміж них.

Про те, що Фестиваль є справжньою подією свідчать:
  • позиція мешканців міста (збільшення кількості нових читачів, які оцінили можливості сучасної бібліотеки);
  • оцінка ЗМІ (численні публікації та репортажі);
  • оцінка партнерських організацій (стале співробітництво і фінансування частини витрат, поява нових партнерів);
  • оцінка літераторів (участь у фестивалі відомих пись-менників і поетів).

Фестиваль став культурною традицією, і значущість цього заходу зумовлюється тим, що він рекламує і підтримує не окремих авторів або видавництва, а саме читання як культурний процес. Це новий формат свята, характерним для якого є сплав культурної значущості з яскравою видовищністю та інтелектуальним відпочинком.

Сьогодні дуже престижно експонувати виставки у бібліотеці. Це не лише покращує інтер’єр, але й дає можливість провести презентацію, підготувати прес-реліз і спеціальний буклет про творчість автора вернісажу. Бібліотека у даному випадку виступає і в ролі мецената, надаючи можливість талановитим художникам популяризувати свою творчість.

Бібліотека – це організм, що розвивається, а це передбачає вдосконалення структури обслуговування, інформаційного і візуального середовища. Книгозбірня стає ще більш комфортною. Для читачів функціонує Інтернет-центр, відкритий при підтримці Посольства США в Україні, інформаційний куточок «Вікно в Америку для молоді».

Людей різних соціальних станів, захоплень об’єднують клуби, що працюють при бібліотеці. Серед них: «Ліра», «Профі», «Дивосвіт», «Доблесть», «Молодь і право».

Бібліотека – установа унікальна. Вона допомагає здобувати знання, лікувати душі, підвищувати професіоналізм, розвивати інтелект, розширювати кругозір, збагачуватися духовно. До бібліотеки людина звертається впродовж усього життя. Адже книгозбірня підвищує настрій, сприяє здійсненню душевних поривів, допомагає працювати та любити, сподіватися та перемагати, одним словом, – жити.

І свою доповідь я хочу закінчити віршем: