Geum.ru

Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко

Вид материалаКонспект

Содержание


15. АУДИТ СТАТУТНИХ ВИМОГ ТА ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 15.1.Аудит статутних вимог
Подобный материал:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   59

15. АУДИТ СТАТУТНИХ ВИМОГ ТА ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

15.1.Аудит статутних вимог


З контролю статутних вимог починається аудит. Аудит установчих документів передбачає ретельну перевірку юридичних підстав на право функціонування економічного суб’єкта у відповідності з чинним законодавством та підтвердження права власності юридичних та фізичних осіб.

Аудитор визначає основні відомості про суб’єкт господарювання (повна назва, код, місцезнаходження, дата державної реєстрації тощо), встановлює структуру управління та повноваження керівників всіх рівнів тощо. Об’єктами перевірки являються: статут, установчий договір, протоколи зборів засновників, свідоцтва про державну реєстрацію, документи, що підтверджують права на майно, договори, ліцензії, патенти, дозволи, внутрішні положення, звітність.

При застосуванні відповідних методичних положень з проведення аудиту використовують наступні складові твердження у фінансових звітах – існування, права і зобов’язання. Виконання вимог такої частини твердження означає, що актив або зобов’язання існують на конкретну дату; прийняті до обліку господарські операції дійсно мали місце, актив або зобов’язання належать суб’єктові господарювання на конкретну дату.

Перевірка дотримання підприємством нормативних актів, до яких відносяться законодавчі та інші документи органів законодавчої влади, які регулюють фінансово-господарську діяльність. Встановлені відповідності здійснених господарських операцій чинному законодавству дозволяє отримати достатню впевненість в тому, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень.

Згідно з МСА 250 “Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансової звітності”, плануючи й виконуючи аудиторські процедури, аудитор повинен усвідомлювати, що невідповідність суб’єкта господарювання законам і нормативним актам може суттєво вплинути на фінансові звіти. Як відомо, неправильне трактування суб’єктом господарювання нормативних документів може нанести суттєві збитки організації, державі та третім особам. Якщо вплив спірного нормативного питання суттєвий, то аудитору доречно надати письмовий запит до органу, який є джерелом спірного нормативного документу або письмово підтвердити вище керівництво підприємства про можливі наслідки. В ході перевірки внутрішній аудитор виходить з того, що економічний суб’єкт керується в своєї діяльності встановленими нормативними актами доти, поки не отримує докази противного.

При перевірці дотримання нормативних актів аудиторові необхідно особливу увагу звернути на такі документи, невиконання вимог яких може стати причиною переривання або призупинення діяльності економічного суб’єкта та встановити:
  • чи забезпечений персонал підприємства необхідними нормативними актами з бухгалтерського обліку та оподаткування. Чи залучаються зі сторони спеціалісти (юристи, консультанти, зовнішні аудитори тощо) для консультацій з економічних та юридичних питань;
  • чи розроблені внутрішні робочі документи підприємства, які визначають облікову політики, схеми документообігу та санкціонування здійснюваних господарських операцій;
  • чи відбувається контроль за здійсненими операціями та чи застосовуються заходи впливу до персоналу підприємства при недотриманні вимог нормативних актів;
  • чи проводиться попередній контроль законності запланованих крупних угод з обов’язковою участю юриста та виробітком рішень з відображення запланованої угоди у обліку та системі оподаткування.

При планування аудиторської перевірки внутрішній аудитор повинен вивчити вимоги законодавства стосовно особливостей перевіряємого об’єкта та проводити її із достатнім ступенем професійного скептицизму. Для цього аудитору необхідно вивчити наявну інформацію та нормативно-правову базу, що стосується економічного суб’єкта: отримати від вищого керівництва відомості про заходи та методи контролю за виконанням вимог нормативних актів; обговорити спірні питання, що неоднозначно вирішені у нормативних актах та мають суттєве значення для оцінки результатів перевірки, з керівництвом суб’єкта; перевірити наявність документів, без яких перевіряєма організація не має права здійснювати фінансово-господарську діяльність (ліцензії, патенти, дозволи, статут, свідоцтво про реєстрацію, документи про податковий статут, тощо). Можливо використовувати вимоги ознак, які свідчать про можливий факт невідповідності (додаток до МСА 250 “Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансової звітності). Доречно на підприємстві спільно зі службою економічної безпеки розробити та застосовувати власні критерії діяльності, порушення яких означає загрозу успішної діяльності на ринку.

При встановленні аудитором фактів невиконання вимог нормативних актів або відсутності документів аудитор повинен вивчити обставини, за якими були здійснені порушення, оцінити їх вплив на достовірність фінансової звітності та податкові розрахунки. Аудиторові потрібно врахувати можливість виникнення таких наслідків, як стягнення штрафних санкцій, поява загрози відчуження майна, припинення діяльності установи; складання недостовірної фінансової звітності.

За умови встановлення суттєвих відхилень від вимог нормативних документів аудиторові потрібно відобразити порушення у своїх робочих документах; врахувати вплив встановлених порушень на надійність аудиторських доказів та планування аудиту; повідомити у письмовій формі керівництво підприємства та наполягати на повідомленні користувачів фінансової звітності про виявлені порушення. У письмовій інформації вказуються помилки та викривлення, що впливають на достовірність фінансової звітності; оцінка кількісного відхилення звітних та податкових показників; які із встановлених зауважень є суттєвими, а які – ні; посилання на нормативні акти та конкретні розділи нормативних актів (параграфи, статті, пункти тощо), за якими встановлені порушення.