Державний вищий навчальний заклад
| Вид материала | Документы |
- Державний вищий навчальний заклад, 466.69kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1225.87kb.
- Молоді та спорту України, 63.5kb.
- Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет імені, 355.61kb.
- Доктор юридичних наук, доцент, 3894.02kb.
- Державний вищий навчальний заклад запорізький національний університет, 520.84kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1353.58kb.
- Стеценко Богдан Станіславович. Акціонерні товариства на ринку капіталів України: дис, 207.8kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
ПОКАЗНИКИ ЛЕЙКОЦИТІВ КРОВІ В ОНТОГЕНЕЗІ ЖІНОК
Жіночий організм має циклічну зміну гормонального фону. Згасання гормональної функції у жінок йде поступово [Віхляєва, 2002]. Пересічна українська жінка живе довше, ніж середньостатистичний чоловік, при цьому третина її життя припадає на менопаузу. В цей період відбувається значна перебудова конституції тіла, у процесі якої виникають напружені гістогенетичні реакції. Тому імунна система може ввійти в стан імунопатології з дефіцитом або аутоалергією. У зв’язку з цим необхідно встановити контроль за станом імунітету у жінок на різних етапах онтогенезу, що стало метою даного дослідження.
Обстежено 15 здорових молодих жінок віком 22-26 років (1 група) та 19 жінок перименопаузального періоду з клімактеричним синдромом, ускладненим артеріальною гіпертензією, віком 48-52 роки (2 група). Методи дослідження: визначення загальної кількості лейкоцитів, лейкоформули крові, метод спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барану (ЕБ), цитоморфометричний метод, методи варіаційної статистики.
Вміст лейкоцитів та показники лейкоформули в досліджуваних групах подібні і статистично не відрізняються. Виявлений знижений вміст моноцитів у жінок 2 групи (3,9±0,39%) порівняно з 1 (8,3±1,4%), що можливо, пов’язане з ендотеліальною дисфункцією.
Загальна кількість розеткоутворюючих лімфоцитів (Е-РУК) у жінок 1 групи складала 63,3±2,1% (1,17±0,1 Г/л), а в 2 групи була вищою - 70,03±1,15% (1,46±0,08 Г/л). У периферичній крові жінок 2 групи був підвищений вміст активованої фракції лімфоцитів (КЛ≥8ЕБ), яка складала 33,03±1,73% (0,69±0,05 Г/л), тоді як у 1 - 29,6±1,1% (0,55±0,03 Г/л).
Цитоморфометричний аналіз лімфоцитів залежно від авідності до ЕБ виявив незначні варіації їх розмірів, що свідчить про швидке наростання щільності CD2 структури і дозволяє тестувати ранню стадію активації лімфоцитів. Цитоморфометрія розеток виявила різке підвищення їх об’єму з КЛ 8 ЕБ (підтверджує їх належність до активованих при імуногенезі). Розетка, утворена самим низькоавідним лімфоцитом (КЛ 3 ЕБ) мала середній розмір 10,1±0,2 мкм (534,4±30,75 мкм3), а - самим високоавідним лімфоцитом (КЛ≥12 ЕБ) мала більші середні розміри, а об’ємні значення були більші в 2 рази: 12,9±0,36 мкм (1143,7±93,97 мкм3).
Отже, дослідження стану імунної системи в перименопаузі є доцільним для відповідної корекції негативного відхилення, бо можливе виникнення імунопатології.
Література
1. Руководство по эндокринной гинекологии. / Под ред. Вихляевой Е. М. – М., 2002. – 765 с.
Лічкус Альона, *Кузьміна Марина Анатоліївна
студентка магістратури біологічного факультету,
*асистент кафедри фізіології з курсом цивільної оборони ЗНУ
ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРИ ПАТОЛОГІЧНОМУ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ЖШОК ЗАПОРІЗЬКОГО ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ
Дослідження стану репродуктивного здоров'я населення України і особливо стану здоров'я вагітних жінок - є дуже актуальною проблемою з погляду здоров'я наступної генерації [Айлмазян, 2003]. Відмічено, що за екологічної ситуацій України порушується функціонування та взаємозв'язок механізмів імунного захисту.Дотепер немає єдиних методичних підходів до отримання аналізу даних про вплив екологічних чинників на стан системи крові вагітних жінок [Антипкін, Резніченко,2003]. Представляє інтерес дослідження в гранулоцитах крові, вмісту цинку - мікроелементу з антиоксидантними властивостями, та секреторного матеріалу в цих клітинах. . Дані цитохімічних досліджень порівнювались із результатами, отриманими традиційними гематологічними методами. Впродовж 2008 року були проведені дослідження серед 80 жінок репродуктивного віку, жінок з фізіологічним і патологічним протіканням вагітності. Проби крові використовували для визначення рівня гемоглобіну, загальної кількості еритроцитів і лейкоцитів. Мазки крові використовували для підрахунку лейкоцитарної формули та постановки цитохімічної реакції на цинк і секреторний матеріал. Було втановлено, що загальна кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в крові були знижені у всіх обстежених осіб з фізіологічним і патологічним протіканням вагітності, крім випадків з маловоддям. У жінок з фізіологічним протіканням вагітності встановлений лейкоцитоз, який ставав більш вираженим у вагітних з маловоддям, пієлонефритом і загрозою передчасних пологів. При підрахунку лейкоцитарної формули у осіб з фізіологічним і патологічним протіканням вагітності встановлено збільшення відносної кількості нейтрофілів та зниження відсотка еозинофілів, лімфоцитів. Ці зміни у жінок з нормою і патологією по вагітності були однотипні, але різні за ступенем вираженості. У жінок з фізіологічним протіканням вагітності встановлено недостовірне, а у жінок з патологічним протіканням вагітності достовірне підвищення вмісту цинку й секреторного матеріалу в зернистих лейкоцитах.
Література
- Айлмазян Е. К., Беляева Т. В. Общие и частные проблемы репродуктологии // Журнал акушерства и женских болезней. - 2003. - № 2. - С. 4 - 10.
- Деякі зміни гомеостазу у вагітних які проживають в містах з різним рівнем забруднення
навколишнього середовища / Антипкін Ю. Г., Резніченко Ю. Г., Резніченко Г. І,
Шикаєва Ф. В. // Здоровье женщины. - 2003. - № 3. - С. 17 - 20.
Макарь Ауріка
студентка 4 курсу біологічного факультету
С – РЕАКТИВНИЙ БІЛОК
Дана тема актуальна, тому що С – реактивний (СРБ) білок був вперше досліджений не так давно, 1930 році. С – реактивний білок – це мультифункціональний білок гострої фази, який грає важливу роль при запаленнях, захисті від чужорідних агентів і в аутоімунних процесах. В цілому, С – реактивний білок має багато властивостей, характерних для імуноглобулінів: він пов’язується з бактеріальними полісахаридами і гліколіпідами, з пошкодженими мембранами і с експонованими ядерними антигенами [Фомин, 2003].
Оскільки, підвищений рівень СРБ асоціюється з патологічними змінами, аналіз СРБ дає інформацію для діагнозу, терапії та моніторингу запальних процесів та пов’язаних з ними хвороб. До того ж аналіз СРБ може використовуватися для оцінки ризику серцево-судинних та судинних хвороб. Підвищена чутливість зміни СРБ використовується для визначення оцінки інфекцій та пошкодження тканин.
Існують різні методичні прийоми визначення вмісту СРБ у біологічних середовищах. До них відносять імунопрецитацію у капілярі, пасивну аглютинацію частинок латексу, радикальну імунодифузію «ракетний» імуноектрофорез тощо. Функціональною особливістю СРБ являється дуже широкий діапазон концентрацій при запалені; збільшення рівня СРБ порівняно з нормою проходить десятки і сотні раз [Титов, 2004].
У наш час ІФА являється основним методом і при високочутливому визначенні рівня СРБ у субклінічному інтервалі. Його перевага – необхідність малої кількості специфічних антитіл і прикладів для побудови калібрувального графіку у порівнянні з іншими методами; і окрім цього ІФА легко автоматизувати [Дмитриев, 2006].
Масові вимірювання рівня СРБ, проведені в останньому десятилітті для мети клінічної діагностики, а також вивчення структури і багато чисельних функцій цього білку привели до нових уявлень як про його діагностичну цінність, так і при його можливу участь у виникненні і розвитку деяких патологій. За допомогою СРБ можна діагностувати серцево-судинні захворювання і дозволяє оцінити ступінь ризику розвитку: гострого інфаркту міокарду, мозкового інсульту, раптової серцевої смерті у людей, які не страждають на серцево-судинні захворювання.
Література
1. Фомин В. В., Козловская Л. В. С-реактивный белок и его значение в кардиологической практике // Журнал доказательной медицины для практикующих врачей. – 2003. – №5. – С.
2. Титов В. Н. Диагностическое значение повышения уровня С-реактивного белка в «клиническом» и «субклинических» интервалах // Клиническая лабораторная диагностика. – 2004. - № 6. – С. 6-10.
3. Дмитриев В. А. С-реактивный белок и артериальная гипертония // Терапевт. – 2006. - № 5. – С. 86-89.
Мельничук Вікторія
студентка магістратури біологічного факультету
ВМІСТ ЦИНКУ ТА СЕКРЕТОРНОГО МАТЕРІАЛУ В НЕЙТРОФІЛАХ КРОВІ ОСІБ ПРИ КОРОНАРНІЙ НЕДОСТАТНОСТІ
Відомо, що вміст цинку в нейтрофілах крові може слугувати показником стану обміну цього металу у всьому організмі [Prasad, 1982]. При багатьох захворюваннях, у тому числі і коронарній недостатності, спостерігаються цинкдефіцитні стани [Tudor, 2005]. Але клінічні роботи по обміну цинку стосуються його вмісту в плазмі крові. Цитохімічні дослідження цього металу в крові не проводилися в зв’язку з відсутністю досконалих методів його визначення в клітинах. Такі дослідження стали можливі після розробки в нашій лабораторії методів цитохімічного визначення цинку, позбавлених недоліків відомих методів. Актуальність даної роботи полягає в тому, що в наш час катастрофічно збільшується кількість смертей людей зрілого віку від серцево-судинних хвороб, зокрема від стенокардії та інфаркту міокарда.
Для підтвердження існуючого припущення про можливий функціональний зв’язок цинку з секреторним матеріалом цитохімічним методом визначали вміст секрету в нейтрофілах.
Об’єктом дослідження були мазки крові 54 чоловік, з яких 18 практично здорових осіб слугували контролем, інші – особи зі стенокардією та інфарктом міокарда. Мазки крові готувалися для постановки цитохімічних реакцій дитизону й 8-ТСХ для визначення вмісту цинку та реакції МЗЕ - для визначення вмісту секреторного матеріалу в нейтрофілах крові при коронарній недостатності, а також з метою доведення наявності взаємозв’язку секреторного матеріалу і цинку в нейтрофільних гранулоцитах.
У результаті досліджень встановлений дефіцит цинку та секреторного матеріалу в нейтрофілах крові осіб з коронарною недостатністю. Однотипний характер змін вмісту досліджених компонентів у нейтрофілах крові слугує на користь існуючого припущення про їх функціональний зв’язок. Порівняно зі стенокардією ці зміни були більш виражені при інфаркті міокарда, що можна використати у диференціальній діагностиці цих захворювань.
Література
- Prasad A. S. Neutrophill zinc: an indicator of zinc status in man // Trans. Assoc. Amer. Physicians. – 1982. – Vol 95. – P. 165 – 176.
- Tudor R,. Zalewski P. D., Ratnaike R. N. Zinc in health and chronik disease // Y. Nutr. Health Agin. - 2005. – Vol. 9, № 1. – P. 45-51.
Молебна Анастасія
студентка 5 курсу біологічного факультету
Особливості лабораторних показників периферичної крові хворих з гострим гематогенним остеомієлітом
Гострий гематогенний остеомієліт залишається одним із найтяжчих захворювань, яке виділяється серед інших гнійно-запальних процесів важкістю клінічного перебігу, складністю ранньої діагностики та частотою несприятливих наслідків та системних ускладнень. Тенденція до зменшення кількості хворих на гострий гематогенний остеомієліт відсутня. Незважаючи на значні успіхи, здобуті в терапії цього захворювання, відсоток переходу гострої стадії в хронічну коливається від 10% до 29%, а у віддаленому періоді у 25% випадків результати лікування погіршуються за рахунок прогресуючих деформацій та вкорочень кінцівок. У віковому аспекті лідирують діти шкільного віку, збільшується кількість немовлят, які страждають епіфізарним остеомієлітом [Акжигитов, Юдин, 1998]. Актуальність проблеми гострого гематогенного остеомієліту обумовлена недостатнім вивченням патогенезу, високим відсотком діагностичних помилок, в тому числі недостатньо вивчені особливості імунологічних показників таких хворих, їх особливості, які допомагають виявити групу ризику за можливістю розвитку ускладнень даної патології.
Обстежено 15 хворих на гострий гематогенний остеомієліт віком від 12 до 16 років. У результаті проведених досліджень було виявлено підвищений у 1,5 рази рівень ШОЕ (наявний запальний процес) при фізіологічних рівнях інших гематологічних показниківх (рівень гемоглобіну, вміст еритроцитів, кольоровий показник). Виявлений запальний процес супроводжувався активацією неспецифічної фагоцитарної клітинної ланки імунітету, що реєструвалося тенденцією до підвищення вмісту лейкоцитів (9,5±0,85 Г/л) за рахунок підвищенням відносного вмісту паличкоядерних нейтрофілів (6,5±0,55% при нормі 1-6%). Інші показники лейкоцитарної формули крові були в межах фізіологічної норми. У подальшому доцільним є збільшення вибірки обстежуваних осіб, дослідження лабораторних показників хворих з гострим гематогенним остеомієлітом у динаміці лікування для можливості виявлення груп ризику щодо розвитку ускладнень.
Література
1. Акжигитов Г. Н., Юдин Я. Б. Гематогенный остеомиелит. – М.: Медицина, 1998. – 288 с.
Нейкова Тетяна
студентка 5 курсу біологічного факультету
БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА У МЕШКАНЦІВ м. ЗАПОРІЖЖЯ
Одним з поширених захворювань в Україні є гострий інфаркт міокарду (ІМ), який приводить до високої смертності населення та інвалідизації людей у працездатному віці. Тільки за умови своєчасного і повного його виявлення та ранньої госпіталізації пацієнтів, застосування сучасного лікування та обов’язкового одночасного зниження смертності від ІХС можливе зниження показника смертності та летальності гострого ІМ. При ураженні серцевого м’язу серцеві маркери (КК, КК-МВ, АсТ і ТнТ), які знаходяться усередині клітини, починають поступати в кров внаслідок порушення клітинної мембрани [Трифанов, 2004]. Дослідження динаміки цих показників у відповідні проміжки часу у хворих 8 міської лікарні м. Запоріжжя з ІМ різного ступеня ураження серцевого м’язу проводили протягом 2008 року. Обстежено 35 хворих із трансмуральним ІМ (1), 11 з дрібновогнещевим (2) та 4 з повторним (3). У всіх групах через 2 години після ІМ спостерігалося збільшення у 4-5 разів активності КК у порівнянні із здоровими обстеженими та у 2-2,5 рази МВ-КК. Через 24 години найбільше активність КК зростала у хворих 1 групи (у 24 рази), менше – 2 (у 14 разів). Проте активність КК, а також її МВ-форми через 72 години була вищою у 3 групі. Активність КК-МВ у цей час була на рівні показника, отриманого через 2 години після ІМ. У двох інших груп даний показник знижувався і ставав навіть меншим показника, отриманого через 2 години. Найбільший зріст активності АсТ через 4 години спостерігалося у групах 1 і 3. Через 24 години спостерігалася максимальна активність АсТ у всіх групах, але найбільшою вона була у групі 3. Через 7 днів активність ферменту знижувалася до норми, проте найбільшою була у хворих 2 групи. Визначення в крові ТнТ, як маркеру некрозу клітин міокарду, переважніше традиційних серцевих ферментів. Найбільший рівень ТнТ спостерігався через 4 години у групі 1 (0,92±0,10 нг/мл) та 3 (0,83 ± 0,36 нг/мл). Через 7 днів він знижувався у 2 рази і на 14 добу ще у 4, але не досягав норми, що свідчить про більш поширене некротичне ураження міокарду ніж у хворих 2 групи, рівень ТнТ якої був відповідно 0,3±0,06, 0,2 ±0,07 та 0,05±0,01 нг/мл. Всі зміни у дослідах були високо вірогідними (р<0,001). Таким чином, у 2008 році переважали хворі з більшим ураженням серцевого м’язу, а це потребує правильної організації системи диспансерного спостереження за цими хворими, що дозволить покращити якість життя пацієнтів та знизити смертність.
Література
1. Трифанов И. Р. Биохимические маркеры некроза миокарда, применяемые для диагностики инфаркта міокарда / И. Трифанов. – М.: Медицина, 2004. – С. 289 – 415.
Новікова Ксенія
студентка 4 курсу біологічного факультету
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВНОСТІ NADPH-ОКСИДАЗИ НЕЙТРОФІЛІВ
Нейтрофіли – головні клітин вродженого імунітету, які виконують безліч функцій у імунному захисті [Tirouvanziam, 2009].
Ключевою ланкою у кисеньзалежному антимікробному захисті є NADPH-оксидаза фермент, що ініціює генерацію активних форм кисню (АФК). При підвищенні рівня прозапальних цитокінів NADPH-оксидаза активується. Продукт NADPH-оксидази супероксид іон (О2 .-) [Söhnlein, 2008] Активність NADPH-оксидази визначають багатьма методами, але доступними є методи з використанням цитохімічного тесту відновлення тетразолію нітросинього (ТНС). Відновлення ТНС супроводжується утворення нерозчинного диформазану, гранули якого мають синій колір. Підрахунок нейтрофілів, які містять гранули синього кольору дозволяє оцінити активність NADPH-оксидази.
Ми здиснювали паралельну оцінку інформативності двох методів визначення NADPH-оксидази – метода Парка та метода Стюарта у двох модифікаціях. Метод Парка заснований на використанні цільної крові, інкубуванні аліквоти крові з ТНС у термостаті, приготуванні мазків, фіксації у формаліні та дофарбуванні їх метиловим зеленим. У методі Стюарта використовують лейкоконцентрат, отриманий шляхом осадження еритроцитів желатином, або шляхом лізису еритроцитів, та фарбують сафраніном. Інші процедури ті ж самі, що у методі Парка. Аналіз отриманих результатів свідчить про перевагу методу, оскільки він виключає виділення нейтрофілів, гемоліз еритроцитів, тобто операції, які супроводжуються активацією та пошкодженням нейтрофілів. Крім того, процедура отримання лейкоконцентрату потребує часу та відповідних реактивів.
Література
1. Tirouvanziam R. The Neutrophil: New Concepts on a Powerful and Versatile Actor of Immunity. - Stanford University, Stanford, CA 94305, USA, cop 2009.
2. Söhnlein O. Neutrophil Granule Proteins: Modulators of the Immune Response. – Karolinska Institutet, Stockholm, cop 2008.
Омелюсік Юлія, *Кириленко Ольга
студентка 4 курсу біологічного факультету,
* студентка 6 курсу біологічного факультету
СТАН ДЕЯКИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ У ХВОРИХ м. ЗАПОРІЖЖЯ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ
Хвороби органів кровообігу є головною причиною смертності населення країн сучасної цивілізації. У другій половині минулого сторіччя у всьому світі намічається тривожне неухильне зростання захворюваності і смертності від ішемічної хвороби серця. У тому числі і в Україні за останні 80 років серед причин смертності населення частка хвороб органів кровообігу зросла більш ніж у 10 разів [Москаленко, Коваленко, Корнацький та ін., 2001]. При цьому, з усіх видів хвороб органів кровообігу ішемічна хвороба серця (ІХС) займає перше місце як причина смертності. Помітні коливання захворюваності ІХС встановлені в залежності від способу життя, характеру харчування, професії, віку, статі тощо в різних країнах світу. Однією з імовірних причин збільшення захворюваності вважають індустріалізацію та урбанізацію з напруженим ритмом життя, враховуючи, що особливо багато хворих спостерігається в розвинених країнах. Метою роботи було оцінити за деякими показниками крові стан хворих на ІХС з центральної поліклініки Жовтневого району м. Запоріжжя. У хворих брали з ліктьової вени венозну кров, в якій вивчали загальний білок, С-реактивний білок, фібриноген, β-ліпопротеїди, АЛТ, АСТ, загальний білірубін. Отримані результати обробляли статистично. При надходженні хворих до стаціонару вміст загального білка склав 75,95 ± 1,91 г/л, рівень фібриногену – 3, 5 ± 0,18 г/л, АСТ – 0,41 ± 0,09 мкмоль/ (г ∙ мл ). Дані показники не перевищували показники загально прийнятої норми. Для виявлення ризику судинних ускладнень визначали рівень С-реактивного білка, який не повинний перевищувати 10 мг/л. Рівень СРБ від 3 до 10 мг/л може бути пов'язаний з високим ризиком судинних ускладнень у практично здорових людей та у хворих із серцево-судинними захворюваннями. При визначенні рівня С-реактивного білка спостерігалися мілкі агрегати латексних часток в лунках тест-пластин. Це свідчило, що у хворих його концентрація була близькою до 6 мг/л. Рівень β-ліпопротеїдів був вищим за норму у три рази і складав 6,5 ± 0,72 ммоль/л. Привертає увагу те, що у даної групи хворих підвищені показники печінкових проб. Так, перевищували верхні межі норми АЛТ та загальний білірубін, що можливо пов’язано із розвитком застійних явищ у печінці. Таким чином, дані хворі знаходилися у групі ризику ускладнень, що потребувало їх подальшого лікування у стаціонарі.
Література
- Статистично-аналітичний довідник стану здоров'я населення України у зв'язку з хворобами системи кровообігу / [В.Ф. Москаленко, В.М. Коваленко, В.М. Корнацький та ін.]. – К., 2001. – 67с.
Псьол Марина
студентка 4 курсу біологічного факультету
ВМІСТ ЦИНКУ ТА МАГНІЮ В ГРАНУЛОЦИТАХ КРОВІ ЗОЛОТИСТИХ ХОМ’ЯЧКІВ ПРИ РІЗНОМУ ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ СТАНІ
ІНСУЛЯРНОГО АПАРАТУ
Для встановлення функціонального зв’язку між гранулоцитами крові та панкреатичними острівцями можуть слугувати дослідження вмісту цинку та магнію в зернистих лейкоцитах при різному функціональному стані інсулярного апарату. Для дослідження впливу інсулярного апарату на функціональний стан гранулоцитів крові в наших експериментах золотистих хом’ячків піддавали впливу чинників, які змінюють стан цього апарату: гострого голодування, що пригнічує інкреторну функцію інсулярного апарату, навантаження глюкозою – специфічного стимулятора секреції інсуліну, уведення діабетогенного агента алоксану, що виключає діяльність інсулярного апарату [Берегова, Григорова, Єщенко, 2007].
Мазки крові фарбували розчинами дитизону, сульфарсазену для визначення вмісту цинку та магнезону для визначення вмісту магнію. На препаратах у цитоплазмі гранулоцитів крові виявляли червоні або оранжеві гранули. Інтенсивність цитохімічних реакцій дитизону, сульфарсазену й магнезону оцінювали напівкількісним методом.
Гостре голодування викликало підвищення інтенсивності реакції дитизону в гранулоцитах тварин на 40% (р<0,01). Ін’єкція глюкози призводила до зниження інтенсивності дослідженої реакції на 30% (р<0,02), уведення алоксану - на 40% (р<0,01). Інтенсивність сульфарсазенової реакції у гостро голодувавших золотистих хом’ячків в зернистих лейкоцитах зростала на 44% (р<0,01). Глюкоза знижувала інтенсивність цієї реакції в клітинах на 22% (р<0,05), алоксан – на 44% (р<0,001). Реакція магнезону виявила зростання вмісту магнію на 29% в гранулоцитах золотистих хом’ячків, які зазнавали гострої дії голодування (р<0,05). Введення глюкози зменшувало інтенсивність реакції на 29% (р<0,05), алоксану - на 43% (р<0,001).
Таким чином, вміст цинку й магнію в зернистих лейкоцитах золотистих хом’ячків змінюється в залежності від функціонального стану інсулярного апарату. Збільшення інтенсивності цитохімічних реакцій дитизону, сульфарсазену і магнезону під впливом гострого голодування вказують на накопичення цинку та магнію в гранулоцитах крові тварин, а зменшення інтенсивності досліджених реакцій, навпаки, свідчить про розвиток дефіциту цих металів, викликаного введенням глюкози й алоксану.
Література
1. Берегова Т. В., Григорова Н. В., Єщенко В. А., Єщенко Ю. В., Бовт В. Д. Визначення вмісту цинку та інсуліну в острівцевих клітинах при різному функціональному стані інсулярного апарату // Фізіологічний журнал. - 2007. – Т. 53, №4. – С. 100-104.
Резніченко Світлана
студентка 5 курсу біологічного факультету
РІВЕНЬ КБ ТА АКТИВНІСТЬ МПО НЕЙТРОФІЛІВ КРОВІ ПРИ ГОСТРИХ ГАСТРОЕНТЕРОКОЛІТАХ, ВИКЛИКАНИХ E. COLI
Гострі кишкові інфекції належать до найбільш поширених інфекційних захворювань в Україні, а в їх структурі захворюваності переважають сальмонельоз, шигельоз та велика група діарей, обумовлених умовно-патогенними бактеріями. Нині значно поглиблені уявлення про патогенез дегідратаційного та інфекційно-токсичного шоку, які ускладнюють важкий перебіг ряду кишкових інфекцій. Проте, багато аспектів патогенезу бактеріальних діарей вивчено недостатньо повно і глибоко. Відомо, що нейтрофіли периферичної крові забезпечують стереотипну первинну захисну реакцію організму при мікробній інфекції і займають важливе місце в системі гуморально-клітинної кооперації крові та сполучної тканини при нейтралізації збудників інфекційних захворювань і їх токсинів. Активність нейтрофілів обумовлена метаболічними процесами і функціонуванням складної структури внутрішньоклітинних мікробіцидних систем [Маянский, 1989]. У зв’язку з цим вважається, що в організмі хворого вони можуть бути чутливим індикатором різних порушень гомеостазу при інфекційно-токсичному синдромі. Таким чином, метою роботи було вивчення стану активності МПО та рівня КБ нейтрофілів у хворих з гастроентероколітами, викликаними збудником E. сoli. Досліджувалася венозна кров 10 хворих при їх надходженні до лікарні та при виписці. Контрольну групу складали позаштатні донори крові. Отримані результати обробляли статистично. Активність ферменту МПО та рівень КБ вірогідно змінювалися у хворих, при чому ці зміни були протилежноспрямованими – активність МПО падала, а рівень КБ зростав, що говорить про те, що у хворих при харчових отруєннях переважає кисень залежний механізм деструкції мікроорганізмів. При надходженні хворих до лікарні активність МПО суттєво не відрізнялася від контрольної групи і складала 227,8±5,53 у.о. при 209,44±1,89 у.о. для контролю. Але відмічається великий довірчий діапазон - 212,4-243,1 у.о. Таким чином, верхнє значення межі даного діапазону значно перевищує контроль (206,21-213,67 у.о.). При виписці хворих, після стабілізації їх стану, спостерігається зниження активності МПО на 56 %, але без змін у величини діапазону довірчого інтервалу 82,61-116,2 у.о. (р<0,001). Рівень КБ при надходженні був значно нижчим за контроль і складав 120,8 ± 5,16 у.о. при 156,3 ± 1,32 у.о. для контролю. При виписці їх рівень підвищувався майже на 75 % і складав 209,4 ± 1,89 у.о., перевищуючи рівень контрольної групи на 25 % (р<0,001).
Література
1. Маянский А.Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге / А. Маянский, Д. Маянский. - Новосибирск: Наука, 1989. - 343с.
Родюк Світлана
студентка 6 курсу біологічного факультету
СТАН ЗАХИСНОЇ ФУНКЦІЇ КЛІТИННОЇ ЛАНКИ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПРИ ПЕРЕБІГУ ОПІКОВОЇ ХВОРОБИ РІЗНОГО СТУПЕНЮ ВАЖКОСТІ
Звісно, що захисна функція імунокомпетентних клітин (ІКК) крові здійснюється тільки у тканинах, які інфіковані або травмовані. Екстравазація ІКК крові у вражені тканини здійснюється при безпосередньої участі мембранного апарату та вмісту секреторних пухирців (СП) нейтрофілів. Формування СП здійснюється при надходженні у кровоплин зрілих нейтрофілів, паличко ядерні нейтрофіли (ПЯН) не мають СП, таким чином ПЯН не здатні виконувати функції сегментоядерних нейтрофілів (СЯН): формування рецепторів адгезії на ендотелії судин, збільшувати його проникність, мобілізувати в тканини моноцити (Мон), забезпечувати в тканинах взаємодію з лімфоцитами (Лф) [Sohnlein, 2008 ].
Приймаючи до уваги викладене, ми розрахували показники відношення СЯН/ПЯН –; СЯН/Мон та СЯН/Лф при перебігу опікової хвороби (ОХ) 1- 4 ступеню важкості [Козинец, Слесаренко, Радзиховский и др.,2004] (по 10 осіб у кожної з 4-х групі хворих та у контролі(К). Визначення показників лейкограми здійснювали щоденно за час перебування їх у відділенні інтенсивної терапії, 425 лейкограм 40 хворих на ОХ та 10 практично здорових осіб (5 міська лікарня м. Запоріжжя). Перший показник відображує ступень включення в захист організму хворих зрілих нейтрофілів, другий – моноцитів порівняно з нейтрофілами, третій – клітинної ланки адаптивного імунітету. Встановлено, що вже в перші години отримання термічної травми значення СЯН/ПЯН у всіх 4- групах пацієнтів було достовірно нижче контролю. На другу добу в хворих з 1-ім та 2-ім ступенем важкості ОХ цей показник відповідав контролю; у хворих 3 – 4 ступеню важкості ОХ на другу добу він був у 10-20 разів нижче за контроль і поступово зростав до рівня контролю на протязі 18 діб. Індекс СЯН/Мон з першої доби був у 1,5 – 2 рази нижче за контроль. Індекс відношення СЯН/Лф в першу добу був вище за контроль у хворих з 3-4 ступенем важкості ОХ. У цих групах він залишався вище за контроль до 10 доби перебігу захворювання він, потім у 3-ій групі на протязі 13 -15 доби він досягав контролю, а з 15 доби був нижче за контроль. У хворих з 4-м ступенем важкості на протязі перебування у відділенні інтенсивної терапії цей індекс був вище за контроль.
Отримані дані свідчать, що ступень змін в клітинної ланці імунного захисту при перебігу ОХ визначається ступенем її важкості. При ОХ 1-2 ступеню важкості імунний захист забезпечується уже в першу добу тільки СЯН; при ОХ 3-4 ступеню важкості СЯН не забезпечують захист, мобілізується велика кількість ПЯЛ, функціонально не здатних здійснити захист, тому підключаються моноцити. Підключення до захисту лімфоцитів у хворих з 3-ім ступенем важкості здійснюється тільки на 3-й тиждень перебігу хвороби, а у пацієнтів з 4-м ступенем важкості ОХ ця ланка не включається за весь час перебування хворих у відділенні інтенсивної терапії.
Використаний нами методичний підхід до оцінки стану захисної функції клітинної ланки імунної системи при перебігу опікової хвороби різного ступеню важкості здійснено вперше і узгоджується з результатами оцінки ступеня інтоксикації при ОХ [Козинец, Слесаренко, Радзиховский и др., 2004].
Література
1. Sohnlein O. Neutrophil granule proteins: modulators of the immune respons. Thesis for doctoral degree. Stockcholm, 2008. – 72 p.
2. Ожоговая интоксикация / Г.П. Козинец, С.В. Слесаренко, А.П. Радзиховский и др. – К.: Феникс, 2004. – 272 с.
Рождественська Ірина
студентка 5 курсу біологічного факультету
КЛІНІКО-БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ НОВОНАРОДЖЕНИХ, МАТЕРІ ЯКИХ МЕШКАЛИ У РІЗНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВАХ
Здоров'я вагітних жінок безпосередньо впливає на здоров'я дитини, що в майбутньому впливає на здоров'ї нації в цілому. Тому, питання про ступінь впливу екологічних чинників на здоров'я вагітних є важливим і відкритим. Головну роль у збільшенні частоти порушень стану здоров’я новонароджених в останні роки відіграють умови проживання вагітних жінок у великому промисловому місті, вплив на них психологічних і соціально-побутових чинників, характер харчування, промислові забруднення [Сердюк, 2007].
Таким чином, метою роботи було вивчення особливостей впливу місця проживання матерів протягом вагітності на деякі клініко-біохімічні показники крові їх новонароджених. Об’єктом дослідження була кров 17 новонароджених, матері яких проживали протягом вагітності у м. Запоріжжі (1 група) та 17 – у прилеглих селах (2 група). Дослідження проводили на базі 4 пологового будинку. У новонароджених вивчався вміст білірубіну, глюкози та білка у крові з пуповини та вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, тромбоцитів та гематокрит у капілярній крові.
Найбільш виразно відрізнялися від норми показники гемоглобіну, тромбоцитів, білка та глюкози.
У першій групі 58,7 % новонароджених були з низькими показниками гемоглобіну (нижче 175 г/л ), 29,7 % з підвищеною кількістю тромбоцитів (більше 490·109/л) та 17,6 % новонароджених з низьким рівнем білка у крові. У другій групі кількість новонароджених з суттєвими відхилами від норми була значно нижчою. Так, тільки 11,4 % новонароджених були з низькими показниками гемоглобіну, у 17,6 % була підвищена кількість тромбоцитів та 5,8 % мали низький рівень білка. 29 % новонароджених першої групи народилися з гіпоглікемією, що було викликано підвищеним рівнем глюкози у їх матерів під час вагітності. У другій групі відсоток новонароджених з гіпоглікемією був нижчим і складав 5,8 %.
Таким чином, стан клініко-біохімічних показників крові новонароджених залежить від місця проживання їх матерів протягом вагітності. Це потребує подальшого вивчення впливу факторів довкілля на стан здоров’я новонароджених.
Література
- Сердюк А. М. Медична екологія і проблеми здоров'я дітей / А.М. Сердюк // Журнал АМН України. - 2007. - №21. - С. 45-76.
Сенченко Ганна
студентка 4 курсу біологічного факультету
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КАТІОННИХ БІЛКІВ У ЦИРКУЛЮЮЧИХ НЕЙТРОФІЛАХ КРОВІ
Актуальність теми. Катіонні білки (КБ) містяться у первинних азурофільних гранулах нейтрофілів. КБ виконують функцію ендогенних антибіотиків широкого спектру дії, до яких не формується стійкість у збудників, а також імуномодуляторів та факторів, які забезпечують зв’язок вродженого та набутого імунітету. КБ є маркером дефензинпозитивних азурофільних гранул нейтрофілів.
Мета роботи – засвоєння методів цитохімічного дослідження КБ у нейтрофілах, що циркулюють.
Об’єкт дослідження – мазки периферичної крові осіб, що зверталися до 1-ої міської лікарні. Для виявлення КБ використовували методи, засновані на діахромних аніонних фарбниких. Перший метод - М. Г. Шубича з бромфеноловим синім [Меншиков, 1987] – вибіркове забарвлення КБ бромфеноловим синім. Другий метод – виявлення КБ з амідо чорним 10Б [Славинский, Никитина, 1999] – забарвлення КБ амідо чорним 10Б. Першому методі КБ фарбуються у синій колір, у другому - сине-чорний.
Встановлено, що виявлення КБ за методом Шубича потребує значно менше часу, але КБ фарбуються менш інтенсивніше. Використання методу Славінського та Никитиної забезпечує інтенсивне забарвлення гранул, що містять КБ. За нашими даними є необхідність використання у якості фіксатора 96% етилового спирту протягом 30 хв., замість забуференого формаліну (pH 7,0-7,5) – протягом 5 хв.
За методом Шубича фіксацію здійснюють розчином 5% сульфосаліцилової кислоти на протязі 60-90 с.
Література
- Меншиков В. В. Лабораторные исследования в клинике: Справочник. – М.: Медицина, 1987. – 368 с.
- Славинский А. А., Никитина Г. В. Цитохимическое выявление катионных белков в гранулоцитах крови амидо черным 10Б для визуальной оценки и компьютерного анализа изображения // Клиническая лабораторная диагностика. - 1999. – №2. – С._35-37.
Сьомик Катерина, *Гороховський Єгор Юрійович
студентка 4 курсу біологічного факультету,
*аспірант біологічного факультету
ВПЛИВ АЦЕТАТУ ЦИНКУ НА ВМІСТ ЦЬОГО МЕТАЛУ В КЛІТИНАХ ПАНЕТА ЩУРІВ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ДІЇ СІРКОВОДНЮ
Встановлено, що при дії екологічних несприятливих факторів розвивається дефіцит цинку в клітинах [Григорова, 2002]. Цинк дефіцитні стани організму, як відомо, негативно
відбиваються на протіканні багатьох життєво важливих процесів. Тому розробка шляхів корекції таких станів є однією з актуальних проблем сучасної біології і медицини. З цією метою, щурам, що в затравочних камерах зазнавали дії сірководню, вводили через зонд у шлунок розчин ацетату цинку. Тривалість досліду складала один місяць.
Для визначення вмісту цинку в клітинах базальних відділів кишкових крипт (клітинах Панета) використовували цитохімічні реакції дитизону та 8-(п-толуолсульфоніламіно)-хіноліну (8-ТСХ). У цитоплазмі панетовських клітин при забарвленні дитизоном гранули мали червоний колір, а при забарвленні 8-ТСХ - гранули люмінесціювали жовто-зеленим світлом. Кількість цих гранул - показник вмісту цинку в клітинах. Інтенсивність цитохімічних реакцій оцінювали напівкількісним і кількісним методами.
У контрольних (інтактних) тварин інтенсивність цитохімічних реакцій дитизону та 8-ТСХ складала відповідно 1,8 ± 0,1 ум.од. і 1,9 ± 0,09 ум.од., а кількість гранул дитизону та 8-ТСХ складала відповідно 53,4 ± 2,92 і 55,3 ± 3,24. Сірководень у щурів викликав зниження інтенсивності дитизонової реакції на 22% (1,4 ± 0,09 ум.од.; р<0,01), а реакції 8-ТСХ - на 26% (1,4 ± 0,07 ум.од.; р<0,001). При підрахунку кількості гранул отримали цифри відповідно: 31% (36,8 ± 2,96; р<0,001) і 35% (35,9 ± 2,77; р<0,001).
У випадку призначення ацетату цинку піддослідним тваринам інтенсивність
дитизонової і 8-ТСХ реакцій у клітинах Панета були нижче контрольних величин на 6% (1,7± 0,08 ум.од.; р>0,5) і 5% (1,8 ± 0,08 ум.од.; р>0,5). Кількість же гранул дитизону і 8-ТСХ скорочувалася в клітинах на 11% (47,5 ± 2,08; р>0,05) і 13% (48,1 ±1,85; р>0,05).
Таким чином, під впливом сірководню розвивається дефіцит цинку в клітинах Панета щурів. Механізм цинкової недостатності пов'язаний зі зв'язуванням сірководнем у клітинах іонів цього металу. Призначення ацетату цинку корегувало цинкову недостатність в досліджених клітинах.
Література
1. Григорова Н. В. Вплив екстремальних факторів на вміст цинку в клітинах: Автореф. дис.... канд. біолог, наук.: 03.00.13. - Сімферополь: ТНУ, 2002. – 20 с.
Суздалєва Надія
студентка 5 курсу біологічного факультету
ЦИТОМОРФОМЕТРИЧНІ ЗСУВИ ЛІМФОЦИТІВ КРОВІ
В ОНТОГЕНЕЗІ У ЖІНОК
Актуальність роботи зазначається вивчення вперше функціональних цитоморфометричних показників лімфоцитів у жінок на різних стадіях їх онтогенезу, що відображає участь лімфоцитів у репродуктивному гомеостазі.
Метою роботи було вивчення цитоморфометричних показників лімфоцитів крові у жінок дітородного віку і в перименопаузі для встановлення особливостей цих відмінностей та подальшим обгрунтуванням імунокорегуючої імунотерапії. Об’єктом досліджень були кількісні і функціональні показники лейкоцитів крові у жінок дітородного віку та у перименопаузі. Було обстежено 34 жінки у віці 20-53 років. Вони були розділені на 2 групи. У першу групу ввійшли 19 жінок перименопаузального періоду у віці від 38 до 53 років (середній вік 46,5±2,5 років), а у другу групу ввыйшли 15 здорових молодих жінок, середній вік яких складав 21,5±1,5 років.
Методи дослідження – загальний аналіз кількості лейкоцитів крові, визначення лейкоцитарної формули, цитоморфометричний метод.
В результаті аналізу лейкоцитів крові виявлена тенденція до лімфоцитозу у жінок в перименопаузі і зменшення моноцитів/макрофагів (3,9±0,39%). При аналізі цитоморфометричних показників лімфоцитів виявлено різке зменшення у крові жінок в перименопаузі малих класів лімфоцитів (2,8±0,72%) і паралельне збільшення великих класів лімфоцитів (40,5±5,01%). Отримані зсуви кількісних і функціональних показників лімфоцитів свідчать, про велику напругу імунітету в контролі і регуляції морфогенетичної перебудови тканин органів організму жінок в перименопаузі, що потребує у подальшому детального вивчення для встановлення гомеостатичних меж цих зсувів.
Лiтература
1. Клiнiчна iмунологiя та алергологiя: Пiдручник / Г. М. Драннiк, О. С. Прилуцький, Ю. I. Бажора та iн.; за ред. проф. Г. М. Дранніка. - К.: Здоров’я, 2006. - 888 с.
Федюніна Наталія
студентка 4 курсу біологічного факультету
Гематологічні показники при ендартеріїті, тромбофлебіті та трофічній виразці нижніх кінцівок
За медико – соціальною значущістю та поширеністю судинна патологія займає одне з провідних місць, тому дослідження її патогенетичних механізмів є актуальною проблемою.
Дослідження вказують на зміни з боку клітин крові при судинній патології. Але ці зміни не можуть характеризувати стан гранулоцитів, оскільки застосовувалися недосконалі методи визначення цинку. Між тим тестування по гранулоцитам крові може слугувати важливим методом, який оцінює функціональний стан організму [Тураев, 2005; Евдокимов, 2006].
Матеріалом дослідження були проби крові і мазки периферичної крові 80 осіб, серед яких 20 чоловік були практично здоровими і складали контрольну групу. Іншу групу складали особи із судинною патологією, а саме особи, які страждали на гострий тромбофлебіт, ендартеріїт і хронічну венозну недостатність (ХВН), ускладнену трофічною виразкою. Кількість осіб, які страждали кожним з перерахованих вище захворювань дорівнює 20. Визначали загальну кількість еритроцитів, застосовували гемоглобінціанідний метод, встановлювали ШОЕ, загальну кількість лейкоцитів, проводили підрахунок лейкоцитарної формули, визначали протромбіновий час плазми, проводили визначення фібриногену в плазмі ваговим методом, визначали рівень цукру. Цинк в гранулоцитах крові визначали за допомогою цитохімічних реакцій дитизону та сульфарсазену.
У результаті досліджень були встановлені зміни показників червоної і білої крові, системи згортання крові та фібринолізу, цукру крові,: а також дефіцит цинку осіб із ендартеріїтом та накопичення цього металу в зернистих лейкоцитах хворих на гострий тромбофлебіт і ХВН ускладнену трофічною виразкою. Отже, розвиток дефіциту цинку в гранулоцитах крові осіб із ендартеріїтом свідчить про виснаження захисних властивостей клітин. Накопичення цього металу в зернистих лейкоцитах хворих на гострий тромбофлебіт і трофічну виразку вказує на підвищення захисних властивостей досліджених клітин.
Література
1. Тураев П. И. Хроническая венозная недостаточность и трофические язвы нижних конечностей. - Винница: Нова книга, 2005. - 208 с.
2. Болезни артерий и вен: учеб. Пособие / А. Г. Евдокимов, В. Д. Тополинский. - М.: Издательский центр ,,Академия”, 2006. – 256 с.
Філіппова Вікторія
студентка 5 курсу біологічного факультету
ВПЛИВ АЛКОГОЛЬНОГО СП’ЯНІННЯ НА СТАН АКТИВНОСТІ МПО ТА РІВЕНЬ КБ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ ТРАВМАХ
Етиловий спирт, являючись отрутою для нервової системи, значно впливає на перебіг черепно-мозкової травми, а в ряді постраждалих змінює ознаки травматичного ураження мозку. У хворих на алкоголізм є схильність до крововиливів в речовину мозку і під його оболонки. Тому алкогольна інтоксикація є сприяючим чинником утворення внутрішньо-черепних кровотеч як в гострому, так і у віддаленому періоді ЧМТ. Пошкодження, викликане травмою голови, окрім місцевих змін супроводжується розвитком загальної реакції організму на травму [Алиев, 1991]. Актуальним для імунології є відповідь на питання про відношення імунокомпетентних клітин периферичної крові до ЧМТ. Зокрема практично відсутні роботи про стан метаболічних систем нейтрофілів. Тому метою було дослідження в крові активності МПО та рівня КБ нейтрофілів у хворих з ЧМТ та ЧМТ на фоні алкогольного сп’яніння. Досліджувалася кров 10 хворих з закритою ЧМТ (1) та 10 - з закритою ЧМТ на фоні алкогольного сп’яніння (2). Кров брали з вени при надходженні до реанімаційного відділення та при переведенні у відділення інтенсивної терапії. Контрольну групу складали позаштатні донори крові. Отримані результати обробляли статистично. При надходженні хворих до стаціонару активність МПО при закритій ЧМТ була нижчою, ніж у хворих з закритою ЧМТ на фоні алкогольного сп’яніння (200,0±10,28 та 216,0±5,67 у.о.) (р<0,05). Проте ці показники практично не відрізнялися від контрольної групи людей (209,44±1,89 у.о.). Через п’ять днів спостерігається зниження активності МПО в обох групах досліджених (177,1±4,25 та 186,9±5,71 у.о. відповідно) (р<0,05). Таким чином, у хворих розвивається окислювальний стрес під впливом МПО, більш інтенсивний у 2 групі. Рівень КБ при надходженні був значно вищим за контроль у 1 групі і складав 209,8±5,88 та 156,3±1,32 у.о. відповідно (р<0,05). У 2 групі він складав 179,1±8,93 у.о. (р<0,01). Через п’ять днів їх рівень у хворих з закритою ЧМТ знижувався до 189,2±7,09 у.о., але не досягав рівня контрольної групи (р=0,05). Така динаміка змін рівня КБ свідчить про їх захисні функції. В групі хворих з закритою ЧМТ, обтяженою сп’янінням, навпаки спостерігається підвищення рівня КБ до 218,9±8,3 у.о. (р=0,001). Це свідчить про перевагу кисеньзалежної метаболічної активності нейтрофілів у даної групи хворих. Отже, найбільші зміни у вивчених метаболічних системах нейтрофілів спостерігаються у хворих з ЧМТ на фоні алкогольного сп’яніння.
Література
1. Алиев Н.А. Влияние алкоголя на функционирование иммунной системы / Н.А. Алиев // Советская медицина. – 1991. – № 2. – С. 41-44.
Чертушкіна Дарія
студентка 5 курсу біологічного факультету
ВПЛИВ СТРЕСУ НА ВМІСТ ЦИНКУ В ПЕРЕДМІХУРОВІЙ ЗАЛОЗІ ЩУРІВ
Дослідження ролі цинку в клітинно-молекулярних механізмах стресу є дуже актуальною проблемою враховуючи антиоксидантні властивості цього металу. Цинк стабілізує клітинні мембрани шляхом утворення містків між фосфоліпідами і білками, а також є складовою активного центру супероксиддисмутази – ферменту, що пригнічує перекисне окислення ліпідів [Панин, 1983; Berehova , 2007].
Метою даної роботи було вивчення впливу стресу на вміст цинку в передміхуровій залозі щурів.
Методи дослідження: цитохімічний та методи статичної обробки. Для проведення досліджень була розроблена високочутлива та селективна цитохімічна реакція на цинк 8-( п-толуолсульфоніламіно)-хіноліну ( 8-ТСХ).
У результаті досліджень було встановлено:
- У щурів в клітинах епітелію передміхурової залози вміст цинку підвищувався на 33,3 % після одноразового фізичного навантаження, зменшувався на 24,5 % після хронічного фізичного навантаження.
- Вміст цинку в клітинах епітелію простати щурів збільшувався на 33,5% у разі одноразової іммобілізації, зменшувався на 29,5 % у разі багаторазової іммобілізації.
- Фазний характер змін вмісту цинку в клітинах епітелію передміхурової залози тварин, стресованих фізичним навантаженням та іммобілізацією – екстрактних чинників не тільки різних, але і протилежних за своєю природою, можна віднести до ознак НАСКС, клітинно-молекулярних механізмів ЗАС.
- Підвищений вміст цинку в дослідних клітинах щурів у гострому досліді відповідає стадії тривоги, а зниження його вмісту в хронічному експерименті з фізичним навантаженням та іммобілізацією – стадії виснаження ЗАС.
Література
- Панин Л. Е. Биохимические механизмы стресса.− Новосибирск: Наука, 1983.−231 с.
- Changes of zinc content in blood and cells of various organs in stress // Berehova T.V., Hryhorova N.V., Еshchenko J.V., Bovt V.D., Eshchenko V.A. // Fiziol Zh. – 2007. – Vol. 53, № 6 – Р. 29-33.