Державний вищий навчальний заклад
| Вид материала | Документы |
- Державний вищий навчальний заклад, 466.69kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1225.87kb.
- Молоді та спорту України, 63.5kb.
- Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет імені, 355.61kb.
- Доктор юридичних наук, доцент, 3894.02kb.
- Державний вищий навчальний заклад запорізький національний університет, 520.84kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1353.58kb.
- Стеценко Богдан Станіславович. Акціонерні товариства на ринку капіталів України: дис, 207.8kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
Шукаєва Вікторія, *Кузьміна Марина Анатоліївна
студентка магістратури біологічного факультету,
*асистент кафедри фізіології з курсом цивільної оборони ЗНУ
ВМІСТ ЦИНКУ В КЛІТИНАХ ПАНЕТА ЩУРІВ ПРИ СПОЛУЧЕНІЙ ДІЇ БАГАТОРАЗОВИХ ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТА АЛКОГОЛІЗАЦІЇ
Дослідження цинку в клітинах при дії екстремальних факторів є дуже актуальними, враховуючи важливість біологічних функцій цього металу [Скальный, 2004; Berger, 2002]. Якщо роль цинку єдина в механізмі дії різних факторів, то можна очікувати потенційований ефект на обмін цинку в клітинах при сполученні їх впливу.
Об’єктом дослідження слугували шматочки тонкого кишечника 61 щура, серед яких 16 тварин були контрольними (інтактними), інші зазнавали впливу багаторазових фізичного навантаження та алкоголізації окремо та в поєднанні між собою.
Тварин щоденно протягом місяця піддавали фізичному навантаженню. У дослідах використовували акваріуми з температурою води 32°С, в яких щури плавали протягом 2 годин. Алкоголізували тварин дев’ятикратно з інтервалом в 3 дні введенням через зонд у шлунок етанолу в 2 мл/кг.
Цитохімічні реакції дитизону та 8-(п-толуолсульфоніламіно)-хіноліну (8-ТСХ) використовували для визначення вмісту цинку в клітинах базальних відділів кишкових крипт (клітинах Панета). У цитоплазмі панетовських клітин у випадку забарвлення дитизоном виявлялись червоні гранули, які при постановці 8-ТСХ – реакції люмінесціювали жовто-зеленим світлом.
Інтенсивність цитохімічних реакцій оцінювали напівкількісним і кількісним методами. Було встановлено зменшення інтенсивності цитохімічних реакцій і кількості гранул дитизону та 8-ТСХ у клітинах Панета щурів, хронічно стресованих фізичним навантаженням та алкоголізацією. Це вказує на розвиток у клітинах дефіциту цинку, що підсилювався у випадку сполученої дії цих факторів. Недостатність цинку в панетовських клітинах, обумовлену впливом різних стрес-факторів окремо та в поєднанні між собою, можна вважати ознакою неспецифічного адаптаційного синдрому клітинної системи.
Література
- Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека. – М.: Оникс 21 век, 2004. – 216 с.
- Berger A. What does zinc do? // BMJ. – 2002. – Vol. 325, № 7372. – Р. 1059.
Яловенко Аліна
студентка магістратури біологічного факультету
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФУНКЦІАНАЛЬНОГО СТАНУ МЕТАБОЛІЧНИХ СИСТЕМ НЕЙТРОФІЛІВ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ
За останній час суттєво збільшилась захворюваність на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) та невиношуваня вагітності (НВ). Це переросло у велику соціально-економічну проблему, причина якої – погіршення екологічного стану.
Відомо, що причиною розвитку цих захворювань є запальний процес, який характеризується превалюванням системних прозапальних цитокінів, зокрема ІЛ-1, ІЛ-6, α-ФНП. Нейтрофіли, як основні клітини запального процесу, відразу реагують на появу медіаторів запалення. Рецепція супроводжується зміною функціонального стану гранулоцитів, їхнього ефекторного апарату, який представлений гранулами. В цих умовах нейтрофіли набувають праймований або активований стан.
Головним маркером активованих нейтрофілів є зміна стану первинних (азурофільних) гранул, які, в свою чергу, відповідають за реалізацію кисень залежних та кисень незалежних механізмів функціонування. Характерними представниками цих метаболічних систем є мієлопероксидаза (МПО) та катіонні білки (КБ) відповідно.
Тому, мета нашої роботи – порівняльна оцінка стану кисень залежних та кисень незалежних метаболічних систем за рівнем активності МПО та КБ у хворих на ХОБ у фазу загострення та при невиношуванні вагітності як можливого маркеру оцінки важкості перебігу захворювання, патогенетичної терапії та її ефективності.
Досліджена венозна кров 100 осіб: по 30 в дослідних групах та по 20 в контрольних відповідно до кожного захворювання. Активність МПО та КБ визначали в мазках периферичної крові цитохімічним методом [Меньшиков, 1987].
Для порівняння незалежних вибірок використовували тести Мана-Уїтні та Колмогорова-Смірнова, які показали, що значення стану активності МПО та КБ у дослідних групах достовірно нижчі за контроль. Для визначення ступеня зв’язка між значеннями МПО та КБ використовували тест Спірмена, який показав невисокий ступінь позитивного зв'язку: 0,309 при НБ та 0,189 при ХОБ.
Отже, стан активації нейтрофілів характеризується дегрануляцією первинних гранул та екзоцитозом основних білків кисень залежних та кисень незалежних метаболічних систем про що свідчить зниження рівня активності МПО та КБ в порівнянні з контрольними групами. Зокрема, при НБ МПО знижується на 15%, а КБ – на 5%; при ХОБ – МПО знижується на 26%, а КБ – на 11%. Виходячи з цього, в якості маркера оцінки важкості перебігу захворювання та ефективності терапії доцільніше використовувати значення стану активності МПО.
Література
Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / В. В. Меньшиков, Л. Н. Делекторская, Р. П. Золотницкая и др.; Под. ред. В. В. Меньшикова. – М.: Медицина, 1987. – 368 с.
Яценюк Оксана
студентка 6 курсу біологічного факультету
СТАН ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРИ НЕУСКЛАДНЕНОМУ ТА УСКЛАДНЕНОМУ ХРОНІЧНОМУ ПІЄЛОНЕФРИТІ
Метою обстеження хворого нефрологічного профілю є встановлення ураження нирок і уточнення його етіології і патогенезу. Спектр обстеження хворого та виявлення хвороби нирок визначається вихідними клінічно-лабораторними показниками [Пирог, 2007]. В місті Жовті Води визначався стан лабораторних показників крові і сечі у хворих на хронічний пієлонефрит без хронічної ниркової недостатності та з хронічною нирковою недостатністю протягом 2008 року. Найбільший рівень креатиніну у хворих на ХП без ХНН був у квітні-місяці – 0,095±0,025ммоль/л, найменший рівень був у березні – 0,069±0,0031ммоль/л. У хворих на ХП з ХНН рівень креатиніну був найбільшим у березні (0,107±0,06ммоль/л), травні (0,106± 0,0127ммоль/л) та червні (0,103±0,008ммоль/л). Найбільші показники сечовини крові у хворих на ХП без ХНН були у липні, серпні, вересні та грудні (близько 6,2 ммоль/л), найменший рівень у січні та березні – 5,6 ммоль/л. У групі хворих на ХП з ХНН показники сечовини коливалися в межах 6,1-8,2 ммоль/л. Найбільший рівень білка у хворих на ХП без ХНН був у лютому – 0,062‰, травні – 0,083‰ та вересні – 0,051‰. У хворих на ХП з ХНН найбільший рівень був у січні – 0,24‰, лютому – 0,143‰, березні – 0,115‰, квітні – 0,085‰, травні – 0,066‰ та червні – 0,079‰. Підвищення показників лейкоцитів у сечі у хворих на ХП без ХНН спостерігалися в січні – 3,5∙103, лютому – 5,1∙103, березні – 3,3∙103, травні – 7,5∙103, червні – 4,2∙103, серпні – 4,7∙103, вересні – 5,4∙103, жовтні – 4,3∙103. У хворих на ХП з ХНН кількість лейкоцитів була підвищена майже весь рік, тільки в листопаді та грудні спостерігалися мінімальні значення. Середні значення еритроцитів у сечі впродовж визначеного періоду у хворих на ХП без ХНН були у межах норми. Найбільший рівень припав на лютий – 1,5∙103/мл, травень – 1,7∙103/мл та вересень – 1,7∙103/мл. Найменший рівень у липні, листопаді та грудні. У хворих на ХП з ХНН найбільша кількість еритроцитів була у січні, лютому, квітні-червні та вересні – 1,6, 1,5, 1,7, 2,0, 2,2 і 1,5∙103/мл відповідно. Таким чином, в ході дослідження була встановлена динаміка змін вивчаємих показників у хворих на хронічний пієлонефрит без ХНН, у них загострення хвороби більше спостерігалися взимку та травні-червні. У хворих на хронічний пієлонефрит з ХНН спостерігається перебіг захворювання із певними періодами загострення протягом року, які припали на зиму, весну та частково на літо і осінь. Отримані результати коливань можна практично використовувати при лікуванні хворих з ХНН.
Література
1. Пирог Л. А. Методи дослідження в клінічній нефрології/Л. Пирог. – Київ.: Друкар,2007.–96с.
СЕКЦІЯ № 4: ХІМІЯ ТА БІОХІМІЯ
Андрєєв Андрій Миколайович, *ГолубенкоАнастасія
старший викладач кафедри фізики та методики її викладання ЗНУ,
*студентка 3 курсу біологічного факультету
ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОЇ ОЧИСТКИ ПРОМИСЛОВИХ СТІЧНИХ ВОД ВІД ЦІАНІДІВ ТА АРОМАТИЧНИХ ВУГЛЕВОДНІВ (ФЕНОЛІВ)
Стічні води, що містять ціаніди (а також родоніди та подібні речовини), утворюються на підприємствах машино- та приладобудування, чорної і кольорової металургії, хімічної промисловості та інших.
Розроблений пристрій для електрохімічної обробки води, який дозволяє: збільшити якість очистки води від ціано- та тіоціаногруп і ароматичних вуглеводнів; запобігати забрудненню повітря газами, утвореними при очищенні промислових стічних вод; забезпечити подальше використання або утилізацію цих газів.
Для інтенсифікації очистки до води додають хлорид натрію (NaCl). Після додаткової нейтралізації воду можна використовувати в системі оберненого водопостачання підприємства.
Використання запропонованого пристрою забезпечує підвищену ступінь очистки води від ціанідів, родонідів та подібних речовин, збільшує екологічну безпеку пристрою, а також дозволяє використовувати або утилізувати суміш газів, що утворились при очищенні. Пристрій характеризується простотою виготовлення і відсутністю трудомістких операцій при зборці і монтажі.
Білецька Олена
студентка 4 курсу біологічного факультету
ВИЗНАЧЕННЯ НІКОЛУ АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИМ МЕТОДОМ ПО МАЛОЧУТЛИВИМ ДОВЖИНАМ ХВИЛЬ ПОГЛИНАННЯ
При визначенні ніколу практично використовуються цілі серії методів (фотометричний, гравіметричний, комплексонометричний та ін.). Всі ці методи стандартизовані, арбітражні, мають установлені норми точності. Проте всі вони мають певні недоліки (затрата тривалого часу під час виконання роботи, використання великої кількості реагентів для проведення аналізу та ін.) [Лившиц, Петухов, 976].
Актуальність даної роботи полягає в тому, що ми обирали вибірковий метод, який дозволяє точно визначити вміст ніколу в межах легуючого складу (від 5 до 20%). Цей метод достатньо надійний на малочутливих довжинах хвиль. Також перевага методу в тому, що нема необхідності в відділенні заважаючих елементів – операції найбільш складній і трудомісткій. Достатньо переведення зразку в розчин з наступною зміною вмісту ніколу [Канаев, Трофимов, Дорофеева, 1968].
Для виконання аналізу методом АА використовують різноманітні по типам і класам прилади. Універсальними приладами, за допомогою яких реалізується закладена в основі цього методу висока чутливість, точність і продуктивність визначень, являються спектрофотометри, зібрані по однопроменевій або двопроменевій схемі.
Основними функціональними вузлами спектрофотометрів є атомізатор і система фотометрування [Львов, 1966].
На відміну від широких полос поглинання в молекулярній спектрофотометрії, спектри поглинання атомів складаються з дуже тонких ліній, зазвичай шириною порядку 0,01 Å.
При визначенні ніколу для роботи з резонансною лінією 232,0 нм використовується дуже мала спектральна ширина щілини (0,1 – 0,2 нм), що дозволяє розрішити цю лінію від сусідніх. Не дивлячись на це, калібрувальна крива має порівняно невелику лінійну область.
Найважливішими характеристиками будь-якого методу аналізу, реалізованими в аналітичних методиках, є вибірковість, чутливість, відтворюваність, правильність і продуктивність [Прайс, 1976].
Однією із головних переваг обраного нами методу є те, що він дає можливість визначення при будь-якому вмісті заважаючих елементів.
Література
- Лившиц Е. И., Петухов А. В. Физико-химические методы анализа металлов и сплавов. – Харьков: кн. Изд-во, 1976. – 102 с.
- Канаев Н. А., Трофимов Н. В., Дорофеева Н. И. Спектральный анализ металлов и сплавов // Труды научно-технической конференции / Под ред. К. А. Сухоненко. – М.: ОНТИ ВИАМ, 1968. – С. 41-47.
- Львов Б. В. Атомно-абсорбционный спектральный анализ. – М.: Наука, 1966. – 392 с.
- Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектроскопия. – М.: Мир, 1976. – 355 с.
Богуславська Ольга, *Бражко Олександр Анатолійович
студентка 5 курсу біологічного факультету,
* професор кафедри хімії біологічного факультету ЗНУ
СИНТЕЗ ТА МАС-СПЕКТРОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ
2-(2-МЕТИЛХІНОЛІН-4-ІЛТІО) ЕТАНАМІНІВ
На сьогоднішній день особлива увага приділяється синтезу похідних біологічноактивних структур, особливе місце серед яких займають похідні хіноліну.
Проведено синтез 6 нових сполук похідних хіноліну (гідробромідів 2-(2-метилхінолін-4-ілтіо)етанаміну та 2-(2-метилхінолін-4-ілтіо)етанамінів). Гідроброміди 2-(2-метилхінолін-4-ілтіо)етанаміну синтезували взаємодією похідних натрієвої солі 2-метилхинолін-4-тіолу з гідробромідом 2-брометанаміном. При подальшій їх нейтралізації калій гідрооксидом в спиртовому середовищі, були одержані 2-(2-метилхінолін-4-ілтіо) етанаміни. Враховуючи особливості перебігу реакцій нами теоретично були спрогнозована будова цих сполук.
Експериментальна ідентифікація та встановлення будови були зроблені за допомогою якісного та фізико – хімічного аналізу. Теоретично спрогнозована будова була підтверджена тільки для сполук без замісників в 6-му положенні. Сполуки, які в 6-му положенні мають метокси – групу та флуор, в більшій кількості утворились у вигляді зшитих сполук N,S – бісгетерилзаміщені цистеаміну.
Мас – спектрометричний аналіз показав нестабільність новосинтезованих структур та схильність їх до розщеплення по С-С зв’язку в залишку цистеаміну, що пов’язано з розміщенням цього угрупавання між двома негативнозарядженими атомами нітрогену та сірки, які відтягують на себе електрону густину, а отже ланцюг рветься симетрично посередині.
Будко Катерина
студентка 4 курсу біологічного факультету
ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНЕ ТИТРУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН
Основною метою роботи є розробка методу кількісного визначення біологічно активних речовин в препаратах антимікробної дії. Один із методів, відомий з літературних джерел, є потенціометричне титрування.
Потенціометричні методи засновані на вимірюванні потенціалів, що виникають між досліджуваним розчином і зануреним в нього електродом, на вимірюванні електрорушійної сили та на залежності рівноважного електродного потенціалу від термодинамічної активності компонентів реакції [1].
Ця залежність описується рівнянням Нернста, де показано, що електродний потенціал зв’язаний з активністю і концентрацією речовин, які приймають участь в електродному процесі:
Потенціометричне титрування за реакціями окиснення-відновлення дає змогу одержати залежність значень потенціалу від кількості доданого титранту в вигляді характерних графіків. Криві окисно-відновного титрування можуть бути побудовані в координатах або pН (розчину) - V (об’єм титранта) або E (електродний потенціал) - V (об’єм титранта).
При окисно-відновному титруванні індикаторними електродами будуть індиферентні метали: платина, паладій і золото. Титрування виконували на приладі „РН-метр - мілівольтметр РН-150МА", який призначений для вимірювання значень pH, окисно-відновного потенціалу і температури [Харитонов, 2003].
В експериментальній частині об'єктом дослідження був представник біологічно активних речовин (а саме уротропін), що є в складі лікарських препаратів. Механізм дії заснований на вивільненні вільного формальдегіду, який денатурує білки бактерій.
Загальною відзнакою досліджуваних біологічно активних речовин є здатність при метаболізмі в організмі людини виділяти формальдегід, який зумовлює лікувальний ефект [Іванова, 2006].
В результаті проведених досліджень був розроблений метод кількісного визначення біологічно активних речовин, до складу яких входить формальдегід, що базується на потенціометричному титруванні.
Література
- Иванова М. А. Аналитическая химия и физико-химические методы анализа. – М.: РИОР, 2006. – 315 с.
- Харитонов Ю. Я. Аналитическая химия. – М.: Высшая школа, 2003. – 559 с.
Каріна Ганна
студентка 4 курсу біологічного факультету
КСЕНОНОВА ЛАМПА ЯК ОПТИМАЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО ВИПРОМІНЮВАННЯ ПРИ АНАЛIЗI ВМIСТУ IТРIЮ В СПЛАВАХ, ЩО МIСТЯТЬ АЛЮМIНIЙ, ХРОМ ТА ФЕРУМ
Рідкоземельні метали, до яких відноситься ітрій, є компонентами багатьох тугоплавких композицій, що зараз активно використовуються в техніці, металургії та машинобудуванні. Ітрій підвищує жароміцність сплавів на основі нікелю, хрому, заліза, молібдену, збільшує пластичність тугоплавких металів - ванадію, танталу, вольфраму й сплавів на їхній основі, помітно підвищує міцність титанових, мідних, магнієвих й алюмінієвих сплавів. Найбільш важлива в наш час область застосування ітрію − металургія. Він використовується як домішок при виробництві легованої сталі й модифікованого чавуну в сплавів на основі ніколу. Саме тому постає питання про необхідність розробки методики визначення ітрію в присутності 50 – 100-кратного надлишку багатьох елементів.
Для визначення ітрію у сплавах найбільш ефективним методом є атомно-абсорбційна спектрофотометрія.
Одним з основних елементів апаратури атомно-абсорбційного спектрометра є джерело світла, що випромінює лінійчатий спектр, що містить потрібну лінію обумовленого елемента. Джерелами є лампи з порожнистим катодом, безелектродні газорозрядні лампи, лазери і ксенонові лампи. Прилади з ксеноновою лампою має таку удосконалену оптичну систему: подвійний монохроматор високого дозволу на основі призматичного монохроматору і монохроматору з решіткою Ешеллє; діапазон довжин хвиль 189-900 нм; УФ-чутливий лінійний ССО детектор; детектор реєструє інтенсивність лінії поглинання елементу і синхронно з високим дозволом неселективне поглинання спектральної області до 1 нм поряд з лінією аналізу, що дає можливість з оптимальною інтенсивністю у всьому діапазоні провести визначення не тільки ітрію, але всіх обумовлених елементів.
Не важливо, часто або рідко проводяться аналізи того або іншого елемента, система завжди готова до вимірів. Це вигідно відрізняє ксенонову лампу від традиційно використовуваної лампи з порожнистим катодом, оскільки, по-перше, лампа з порожнистим катодом високої вартості, а підходить лише для аналізу певного елементу, а по-друге, ці лампи мають різний час життя, для деяких елементів він нетривалий. Ксенонова ж лампа має тривалу дію, універсальна, більш економічна і зручніша в експлуатації
Отже, ми визначили, що аналіз ітрію найкраще проводити атомно-абсорбційним методом при використанні ксенонової лампи (λ=410,24 нм) і полум’яного атомізатора газової суміші ацетилен-закис азоту (в середній зоні полум’я). Були оцінені метрологічні характеристики – відтворюваність та правильність, що було доведено методом домішок.
Література
1.Канаев Н. А., Трофимов Н. В. Атомно-абсорбционный и пламенно-фотометрический анализы сплавов. – М.: Металлургия,1983. – 160 с.
2. Львов Б. В., Орлов Н. А. Оптимизация условий пламенного ААА геологических объектов // Тезисы докладов ХIХ Всесоюзного сьезда по спектроскопи. – Томск: Томский филиал СО АН СССР, 1983. – С. 281-283.
3. Анализ редкометаллического сырья Кольского полуострова и продуктов его переработки // Сборник методик АН СССР Ордена Ленина Кольский филиал им. С. М. Кирова. – Киров: Апатиты,1987. – 123 с.
Кукса Гaнна
студентка 3 курсу біологічного факультету
Ефірні олії замінять ліки
Дослідження доводять, що ефірні олії, взаємодіючи з рецепторами психосоматичної системи, можуть м’яко і ніжно відновлювати гармонію всіх систем нашого організму.
Відомий історичний факт: у XVII столітті під час страшної епідемії чуми в Шотландії не постраждали тільки жителі одного невеликого містечка парфумерів. Почувши про наближення небезпеки, вони постійно палили вогнища із заготовлених для переробки ароматичних рослин.
Застосування ефірних олій в аромотерапії дає добрий результат, оскільки ефірні олії використовуються в низьких концентраціях, діють м'яко і не володіють побічними ефектами. Крім того, деякі ефірні олії надають позитивну дію при разбалансуванні окремих ланок імунної системи.
За даними наукових досліджень, пари ефірних олій пригнічують ріст тест-культур синегнійної палички, стафілокока, стрептокока в середньому на 60 відсотків, а водна п’ятивідсоткова суспензія тім’янової олії за дві хвилини повністю вбиває збудників тифу і дизентерії. Стрептококи і дифтерійну бактерію — за чотири хвилини, стафілококи — за шість, і навіть зловісну паличку Коха долає за одну годину.
Бергамот – сильний противірусний засіб, ефективне при грипі, герпесі, швидко знижує температуру, знімає запалення носоглотки і пазух носа, має антиспазматичну, антигрибкову дію, нормалізує артеріальний тиск, ефективно при втраті апетиту, кишечних коліках, протиглистне, посилює сексуальні можливості, сприяє швидкій засмазі.
При астенії фізичній і розумовій, диспепсії, бродінні вшлунку, проноси, накопичення газів, легеневі невралгії, глисти, при виразках, ранах, фурункульозі, гнійничках, вуграх, корості.
Ефірні олії цитрусових до того ж є прекрасними регуляторами емоційного фону. Особливо сприйнятливі для дітей і літніх людей. Наукові дослідження підтверджують, що бергамот, лимон і петігрейн усувають тривогу і відчуття страху, а бергамот з лимоном знімають нервову напругу і пом'якшують стрес. Апельсин і бергамот усувають нав'язливі страхи і допомагають боротися з депресією.
Ефірна олія жасмину - це концентрований фітопрепарат, використання якого показане для профілактики і лікування різних патологічних станів. Аромат ефірної олії жасмину піднімає настрій, знімає втому, покращує пам'ять і сон, регулює роботу всіх систем організму, сприяє відновленню механізмів саморегуляції і стабілізує біоритми.
Ванни з екстрактом евкаліпту корисні для зміцнення організму після важких хвороб. Ефективний евкаліпт також при різних ураженнях слизистих оболонок - у цьому випадку рекомендується додавати у ванни по 30 крапель ефірної евкаліптової олії.
Куропятникова Ганна
студентка 4 курсу біологічного факультету
ВИЗНАЧЕННЯ ВАНАДІЮ МОЛІБДЕНУ І ВОЛЬФРАМУ В СТАЛЯХ І СПЛАВАХ НА НІКЕЛЕВІЙ ОСНОВІ
В наш час сплави на нікелевій основі мають найбільше значення в якості жаростійких матеріалів, які призначені для роботи при температурах від 700 до 11000С. Їх використовують газових турбінах двигунів літаків, кораблів, енергетичних установок, при виготовленні деталей ракетно-космічної техніки, в нафтохімічному обладнанні [Гольденштейн, Грачев, Векслер, 1985].
Актуальність даної теми полягає в тому, що сталі та сплави на нікелевій основі мають надзвичайно важливе значення в промисловості, що зумовлює необхідність контролю легуючих елементів, які входять до їх складу.
Легуючий елемент вольфрам в сталях і сплавах визначають після розчинення суміші кислот з наступним відділенням основою. Визначають його з роданідом амонію в присутності відновника три хлористого титану в 4 – 6 н розчині хлоридної кислоти. Оптимальна концентрація вольфраму для визначення – 150 – 500 мкг в 100 мл розчину [Степин, Курбатова, Федорова, 1988].
Для визначення молібдену в літературі відомі рекомендації визначення його за допомогою унітіолу [Синяева, Некрасова, Богуслаев, 2007].
Метод заснований на утворенні стійкого комплексу сполуки п’ятивалентного молібдену з унітіолом в середовищі 1,5 – 2 н хлоридної кислоти. В кислому середовищі унітіол, відновлюючи шести валентний молібден до п’яти валентного, утворюючи з останнім комплексну сполуку, яка забарвлена в жовтий колір, інтенсивність забарвлення якого пропорціональна концентрації молібдену в розчині.
Стандартної методики для визначення молібдену з унітіолом в сталях і сплавах на нікелевій основі до цього часу не було розроблено.
В результаті дослідження нами запропонована уніфікована методика визначення молібдену, вольфраму та ванадію з одного розчину після відділення гідроксидом натрію.
Вольфрам в лужному розчині визначають роданідним методом.
Метод заснований на вимірюванні інтенсивності забарвлення комплексної сполуки, утвореного іонами п’яти валентного вольфраму з роданід-іонами в присутності відновника – трихлористого титану – в 4 – 6 н. розчині хлоридної кислоти.
Метод визначення вольфраму за допомогою роданіду найбільш поширений в аналітичній хімії. В якості відновника був запропонований SnCl2, який широко використовувався. Пізніше в якості відновника був рекомендований Ті (ІІІ) (найчастіше ТіСІ3), який володіє рядом преваг перед SnCl2, який також широко використовується [Мухина, Ильина, Кондукова, 1969].
Концентрацію ванадію, молібдену та вольфраму визначають фотоколориметричним методом, який є дуже простим у виконанні, не потребує значних витрат часу та коштів, занадто складного обладнання, що значно спрощує схему аналізу.
Література
1. Гольденштейн М. И., Грачев С.В., Векслер Ю. Г. Специальные стали. – М.: Металлургия, 1985. - 408 с.
2. Степин В. В, Курбатова В. И, Федорова Н. Д. Анализ черных металлов и сплавов. – М.: Металлургия, 1988. – 272 с.
3. Синяева Н. П., Некрасова Л. П., Богуслаев А.В. Определение вольфрама, молибдена и ванадия в сталях и сплавах на никелевой основе // Вестник двигателестроения. – 2007. - №2.
4. Мухина З. С., Ильина Л. И., Кондукова Н. С. Химические свойства и методы анализа тугоплавких сталей. – К.: Наукова думка, 1969. – 108 с.
Литовченко Ганна
студентка 5 курсу біологічного факультету
Концентрування білків знежиреного молока карбоксиметилцелюлозою
Раніше було виявлено, що суміш білків знежиреного молока (БЗМ) і полісахариду мимоволі розшаровуються на дві фази, одна з яких збагачена БЗМ, а інша – полісахаридом. Даний метод концентрування БЗМ був названий безмембранним осмосом і реалізований в промисловості. Проте, використання його обмежене недоліком відомостей про фазові рівноваги в системах вода-білки знежиреного молока-полісахарид, полісахариди мають різні фізико-хімічними характеристики. У зв’язку з цим досліджені фазові рівноваги в сумішах БЗМ і карбоксиметилцеллюлози, карбоксиметилцеллюлоза, містить різні ступеня полімеризації і заміщення. Отримані фазові діаграми систем і визначені їх основні параметри. Показано, що фазові рівноваги в досліджуваних системах визначаються структурними особливостями полісахариду. Зменшення в 2,5 раза ступеня полімеризації карбоксиметилцеллюлози збільшує сумісність її з БЗМ. Збільшення ступеня заміщення в макромолекулі полісахариду проводить до значного збільшенню асиметрії фазових діаграм досліджених систем, що відповідає зростанню ступеня концентрування білка в білковій фазі. Фазове розшарування в системах з найбільш високим виходом білків (85%) в білкову фазу здійснюється при концентрації карбоксиметилцеллюлози в системі 0,7%.
Осіпова Євгенія
студентка 5 курсу біологічного факультету
Вплив особливостей хімічної будови лінійних аніонних полісахаридів на фазові рівноваги в системах вода-желатин-лінійний аніонний полісахарид
Відомо, що найважливішими факторами, що визначають особливість фазових рівноваг в системах вода-полімер, є будова полімерного ланцюга, а також величина і ставлення молекулярних мас полімерів. Можна очікувати, що зазначені фактори зроблять помітний вплив на фазові рівноваги в сумішах розчинів желатини і лінейних аніонних полісахаридів. Отримані фазові діаграми і тіла розшарування, що характеризують вплив ступеня етерефікаціі пектину, характеру розподілу карбоксильних і складно-ефірних груп по ланцюгу, велечіни і співвідношення молекулярних мас, макромолекул компонентів на сумісність з желатином.
Змішування розчинів желатини з пектином, що характеризуються статистичними характером розподілу складноефірний груп, приводить до фазового розшарування системи при сумарній концентрації біополімерів 4% і вище при ph 6,0 і іонній силі 0,5. Пектин, що має близьку ступінь етерефікаціі і молекулярну масу, але блоковий характер розподілу складноефірних груп, утворює з желатином стабільні однофазні суміші у вивченому діапазоні зміни концентрацій (желатини до 10%, пектину до 1,5%) у тих же умовах.
Результати дослідження впливу ступеня етерефікаціі пектина характеру розподілу складноефірний груп на сумісність з желатином показують, що взаємодія макромолекулярних компонентів має, мабуть, неелектростатичну природу і дозволяє припустити можливість утворення водневих зв'язків між полімерами, оскільки як підвищення ступеня етерефікаціі пектину, так і використання препаратів пектину з блоковим розподілом складноефірний груп сприяє як утворення водневих зв'язків, так і збільшення сумісності досліджених біополімерів.
Цапко Юлія, *Генчева Вікторія Іванівна,
студентка 4 курсу біологічного факультету,
*асистент кафедри хімії біологічного факультету ЗНУ
Перспективність ПОШУКу АНТИОКСИДАНТІВ
СЕРЕД 4-S- ПОХІДНИХ ХІНОЛІНУ
Відомо, що численні патологічні стани організму людини й тварин обумовлені гіпоксією, викликаної різними причинами. Це токсичні й радіаційні ураження, запальні процеси, ішемія, стреси, пухлинний ріст, опіки, процеси старіння й інші, так чи інакше пов'язані з ушкодженням клітинних мембран, а саме з порушенням швидкості вільнорадикального окиснення ліпідів мембран клітин. Тому важливим і актуальним завданням сучасної науки є пошук і введення в практику нових антиоксидантів з максимально широкою дією на вільнорадикальне окиснення, з можливою специфічною дією на певні ланки цього процесу (перекисне окиснення ліпідів, окисна модифікація білків, ушкодження нуклеїнових кислот). Одним з перспективних напрямків створення нових високоефективних антиоксидантів є синтез «гібридних молекул», які поєднують в своїй структурі декілька характерних груп, незалежно діючих на процес окиснення.
На сьогодні, значна увага науковців приділяється саме синтезу і пошуку біологічно активних сполук з антиоксидантною дією. Відомо, що препарати хінолінового ряду застосовують у медичній практиці з 50-х років XX ст. Аналіз літературних даних свідчить, що похідні хіноліну володіють досить широким спектром біологічної активності, зокрема, вони є досить перспективними антиоксидантами. До теперішнього часу синтезована значна кількість похідних хіноліну, і виявлено сполуки, які володіють антиоксидантними властивостями [Бражко, 2005; Завгородній, 2004]. В результаті досліджень було виявлено, що вони виконують функцію "пасток" супероксид-аніону у водному середовищі; "пасток" гідроксилрадикалу в ліпідній фазі; протектора меркаптогруп протеїнів та захист антиоксидантних ферментів; виявлена ефективна дія сполук на активні інтермедіати відновлення кисню.
Тому актуальним і перспективним на сьогоднішній день є пошук антиоксидантів серед новосинтезованих 4-S-похідних хіноліну, які є малотоксичними і проявляють мінімальні побічні явища для організму.
Література
- Бражко О. А. Біологічно активні похідні хіноліну та акридину з азото- та сірковмісними функціональними групами: Автореф. дис. ... докт. біол. наук / НАН, Ін-т біоорганічної хімії та нафтохімії.− К., 2005. − 43 с.
- Завгородній М. П. Біологічна активність нових 4-тіопохідних хіноліну: Автореф. дис. канд. біол. наук / НАН, Ін-т біоорганічної хімії та нафтохімії.− К., 2004.− 18 с.
Федінчик Катерина
студентка 4 курсу біологічного факультету
Платинова фільтрація в виробництві лікерогорільчаних напоїв
Мета:Довести переваги платинової фільтрації над іншими існуючими методами очистки.
На сьогодні в Україні існує 3 види спирту, який використовується для виробництва лікерогорільчаних виробів. Класифікують їх по кількості вмісту альдегідів та сивушних масел. Спирт «Вищої очистки», вміст сивушних масел - 4мг/дм3, альдегідів - 4 мг/дм3, метанолу – 0,05 мг/дм3.Спирт класу «Екстра»: сивушні масла - 3мг/дм3, альдегіди - 3 мг/дм3, метанол – 0,03 мг/дм3. Спирт класу «Люкс»: сивушні масла - 2мг/дм3, альдегіди - 2 мг/дм3, метанол – 0,01 мг/дм3. Кількість цих домішок коливається в залежності від системи фільтрації. Спирт може проходити фільтрацію активним вугіллям, «срібну фільтрацію», І нарешті «платинову фільтрацію»де вміст цих домішок найменший.
Призначення платинової фільтрації
Додаткова обробка лікерогорільчаних напоїв з метою поліпшення органолептичних властивостей.
Переваги для споживача
1. Стабільна якість
2. Висока оцінка органоліптичних властивостей продукту
3. Згладжує неприємні присмаки і запах спиртних тонів в ароматі
4. Додає м'якість, гармонійність і благородство смаку і аромату.
Переваги для виробника:
1. Висока швидкість обробки горілки завдяки сильним каталітичним властивостям платини, що значно збільшує кількість виготовленного продукту.
2. Підвищений ресурс роботи елементів, що фільтрують
Висновок:
Платинова фільтрація попри свою дорогоцінність найбільш ефективна при виготовленні лукерогорільчаних . Так як платина – один з головних каталізаторів сучасної хімічної промисловості. Безперечні переваги платинових каталізаторів - велика активність, довговічність, висока ефективність.
СЕКЦІЯ № 5: МИСЛИВСТВОЗНАВСТВО. ІХТІОЛОГІЯ
Вовк Віталій
студент 5 курсу біологічного факультету
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПІВ РОСТУ АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКИХ КЕФАЛЕЙ
ЗА ОТОЛІТАМИ
Ріст є одним із найважливіших біологічних показників організму, тому дослідження темпів росту кефалей Азово-Чорноморського басейну є дуже важливі для вияву стану популяцій, аборигенних та інтродукованих видів [Правдин, 1966]. Стале використання рибних запасів передбачає раціональне управління популяціями промислових риб.
Актуальність цієї роботи полягає в дослідженні темпів росту кефалей Азово – Чорноморського басейну. Дані з роботи можуть бути використанні в управлінні запасами кефалей Азово-Чорноморського басейну.
Мета даної роботи : це дослідження темпів росту Азово-Чорноморської кефалі за отолітами.
Задачі роботи
- провести визначення віку кефалей за отолітами.
- провести модернізацію методики визначення віку за отолітами.
- на базі отриманих даних скласти таблиці для визначення віку кефалей.
Новизна полягає в тому, що нами була запропонована модернізація методу підготовки отоліта до отримання шліфів. Така модернізація дозволила робити шліфи більш тонкими, що пришвидшило їх шліфування та покращило видимість річних кілець отоліта.
Висновки:
1. Мною було проведено визначення віку за отолітами 3-х видів кефалей для 4-х вікових груп.
2. Вході роботи була проведена модернізація визначення віку за отолітами із застосуванням циліндрів з епоксидною смолою.
3. На базі отриманих даних були складенні таблиці визначення віку кефалей для 3-х видів від 1-го до 4-х років.
4. Встановлено, що приріст у всіх 3-х досліджуваних видів кефалей максимальний в період від 1-го до 3-х років, після чого спостерігається зниження приросту.
Література
1. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб. – М.: Пищевая промышленность, 1966. – 211 с.
Ворушилов Артем
студент 4 курсу біологічного факультету
ВИРОЩУВАННЯ ТА РОЗВЕДЕННЯ ТОВСТОЛОБИКА В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
Товстолобик (Hypophthalmichthys molitrix Val.) належить до родини коропових. Цінність товстолобика полягає в здатності поїдати вищу водну рослинність та фітопланктон, тобто знищувати первинну біопродукцію водойм, а також в швидкому рості та високих харчових якостях. В Україні він з’явився з рівнинних рік Центрального та Південного Китаю [Владимиров, 1976]. На сьогоднішній день надзвичайно гостро стоїть питання штучного розведення риби і реалізації її в виді товарної продукції. Актуальність даної роботи я вбачаю в тому, що в наш час дуже багато риб з тих чи інших причин зникають з водойм України, в тому числі і товстолобик (білий та строкатий) [Суховерхов, 1953]. Метою моєї роботи було вивчення методик розведення товстолобика, швидкості його росту та вгодованості. Для того щоб займатися вирощуванням риби потрібно знати яку кількість риби (малька) потрібно зарибити в ставок, тобто знати густину посадки риби на 1 га, тому що якщо його перезарибити, то товстолобик не досягне своїх потрібних розмірів (не буде мати розмірів товарної продукції), і знищить всю кормову базу для наступного покоління риби. Середня маса цьогорічок повинна складати приблизно 25-30 грамів [Тарасова, 1972]. Згідно з отриманих мною розрахунків густина посадки в нагульних ставках повинна складати від 30-40 тис/га до 160-200 тис/га., з урахуванням того, що виживаємість цьогорічок зазвичай складає не більше 50-75%, хоча відомо що можна досягти й набагато більших результатів.
В результаті проведеної мною роботи я визначив швидкість росту товстолобика, навчився визначати віковий та статевий склад, а також визначив вгодованість кожного екземпляру.
Література
1. Владимиров В. И. Биология амура и товстолобика. - Наукова думка, 1976. - 243 с.
2. Суховерхов Ф.М. Прудовое рыбоводство. - М.: Сельхозиздат, 1953. - 215 с.
3. Тарасова О.М. Питание белого и пестрого толстолобика при аклиматизации их в Каховском водохранилище, 1972.—186 с.