Доктор юридичних наук, доцент С. В

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Національна юридична академія України, 6335.29kb.
• Парламентське видавництво, 5723.42kb.
• Задорожній Олександр Вікторович, Буткевич Володимир Григорович, Мицик Всеволод Всеволодович, 3357.97kb.
• Ббк 67. 2я73 о-66, 2807.04kb.
• Академічний курс Підручник для вищих навчальних закладів За загальною редакцією академіка, 15341.53kb.
• Програма та методичні рекомендації з організації та проведення стажування курсантів, 1158.84kb.
• Практика тортур І катувань має дуже давню історію, 145.93kb.
• Альманах издан при поддержке народного депутата Украины, 3190.69kb.
• Учебно-методический комплекс по дисциплине гсэ ф. 05 «Философия» для студентов всех, 591.55kb.
• Секция интенсивных методов обучения, 2428.86kb.

Державний вищий навчальний заклад „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Навчальний посібник

Київ 2007

ББК

УДК

Рекомендовано до друку Вченою радою Запорізького національного університету

Рецензенти:

Заступник начальника Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ,

доктор юридичних наук, доцент С.В.Пєтков,

начальник кафедри адміністративного права та адміністративного процесу

Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент В.Г.Поліщук.

Фінансове право України: Навчальний посібник: За заг.ред. д.ю.н., проф. Шкарупи В.К.- Київ: „Істина", 2007. - 148 с.

У навчальному посібнику подається у систематизованому вигляді матеріал з навчальної дисципліни "Фінансове право". Поряд із текстовим матеріалом із Загальної та Особливої частини, також подаються питання для самоконтролю знань студентів та текстові завдання щодо кожної теми та перелік рекомендованої літератури.

Для викладачів і студентів вищих навчальних закладів, широкого кола читачів.

ББК

УДК


У підготовці підручника взяли участь:

Шкарупа Віктор Костянтинович, доктор юридичних наук. професор, Заслужений юрист України, завкафедрою адміністративного права та адміністративної діяльності Національного університету Державної податкової служби України (тема 1)

Сквірський Ілля Олегович, асистент кафедри адміністративного та господарського права Запорізького національного університету (тема 1)

Коломоєць Тетяна Олександрівна, доктор юридичних наук, професор, завкафедрою адміністративного та господарського права, в.о. декана юридичного факультету Запорізького національного університету (тема 2)

Коваль Микола Васильович, кандидат юридичних наук, професор кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національного університету Державної податкової служби України (тема 2)

Болокан Інна Вікторівна, старший викладач кафедри цивільного права Запорізького національного університету (тема 3)

Комісаров Олександр Геннадійович, кандидат юридичних наук, начальник кафедри тактико спеціальної підготовки Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (тема 4, 5)

Сергєєва Світлана Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Запорізького національного університету (розділ 6)

Самойленко Георгій Валерійович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Запорізького національного університету (розділ 7, 8)

Михайленко Ольга Олександрівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Запорізького національного університету (розділ 9)

Сінєльнік Руслан Васильович, старший викладач кафедри конституційного та трудового права Запорізького національного університету (розділ 10)

Тема 1.Фінансове право як галузь права.

1. Поняття, предмет і метод фінансового права.

2. Співвідношення фінансового права з іншими галузями права.

3. Система і джерела фінансового права.

4. Наука фінансового права. Фінансова політика. Фінансова діяльність держави.

5. Фінансово-правові норми: поняття, структура, види.

6. Фінансові правовідносини.

Тема 2. Правові засади фінансового контролю в україні

1. Поняття, сутність, призначення фінансового контролю.

2. Види і методи фінансового контролю.

3. Органи та організація фінансового контролю.

Тема 3. Державні доходи та державні витрати

1. Поняття та класифікація державних і муніципальних доходів.

2. Поняття та класифікація державних і муніципальних витрат.

1. Поняття та класифікація державних і муніципальних доходів

Тема 4 Поняття бюджету. Бюджетна система україни.

1. Поняття бюджету та бюджетної системи України, внутрішня структура бюджетів.

2. Бюджетний процес та його учасники.

3. Правове регулювання місцевого бюджетного процесу.

4. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства, відповідальність за бюджетні правопорушення

Тема 5 Правові основи оподаткування в україні

1. Поняття податку, податкової системи, принципи оподаткування.

2. Податкове право, податкові правовідносини.

3. Правове регулювання окремих механізмів та процедур оподаткування.

Тема 6 Правова природа державного боргу. Державна позика

Тема 7 Фінансово-правові основи регулювання банківської діяльності

1. Банківська система України та роль у ній Національного банку України.

2. Правовий статус Національного банку України.

3. Банківське регулювання і банківський нагляд.

Тема 8 Правові основи грошового обороту

1. Грошова система України.

2. Поняття та зміст грошового обороту.

3. Правове регулювання готівкових розрахунків.

4. Правове регулювання бехготівкових розрахунків.

Тема 9. Правове регулювання валютних відносин.

1. Загальна характеристика валютного правовідношення.

2. Об'єкт валютних правовідносин.

3. Суб'єкти валютних правовідносин.

4. Валютне регулювання та валютний контроль.

5. Порядок здійснення окремих видів валютних операцій.

Тема 10. Відповідальність за порушення фінансового законодавства

1. Теоретичний аспект відповідальності за порушення фінансового законодавства.

2. Адміністративна відповідальність за порушення фінансового законодавства.

3. Кримінальна відповідальність за порушення фінансового законодавства.

4. Фінансова відповідальність за порушення фінансового законодавства.

Тема 1.Фінансове право як галузь права.

1. Поняття, предмет і метод фінансового права.

2. Співвідношення фінансового права з іншими галузями права.

3. Система і джерела фінансового права.

4. Наука фінансового права. Фінансова політика. Фінансова діяльність держави.

5. Фінансово-правові норми: поняття, структура, види.

6. Фінансові правовідносини.

1. Поняття ,предмет і метод фінансового права.

Фінансове право - галузь національного права, норми якої регулюють відносини, які складаються в процесі мобілізації, розподілу, перерозподілу та використання державних коштів. Фінансове право - це галузь публічного права. Як і будь яку галузь права, фінансове право характеризують: предмет правового регулювання; метод правового регулювання; система законодавства.

Предмет фінансового права - це суспільні відносини, які виникають в процесі фінансової діяльності держави, тобто в процесі мобілізації, розподілу перерозподілу й використання державних коштів. Однак не всі правові відносини, в яких бере участь держава та її органи, є фінансовими. Предметом фінансового права є лише ті фінансові відносини, які випливають із владної діяльності держави в особі уповноважених нею органів в процесі фінансової діяльності. Інші види грошових відносин регулюються нормами інших галузей права (цивільним, адміністративним тощо).

Метод фінансового права - це органічна система прийомів і способів безперервного впливу на поведінку учасників фінансових відносин. Метод фінансового права - це метод владних приписів, який характеризується абсолютною визначенністю правових приписів, нерівністю учасників правових відносин, каральним характером фінансово-правових санкцій. Метод владних приписів - це основний метод регулювання суспільних відносин у процесі фінансової діяльності. Додатковий характер мають: метод рекомендацій, метод погодження та ряд інших, роль яких останнім часом підвищується.

2. Співвідношення фінансового права з іншими галузями права.

Фінансове право займає своє місце в системі національного права. Для співвідношення галузей права, як правило використовують предмет і метод правового регулювання. Простежимо співвідношення фінансового права з деякими галузями права.

Фінансове право і конституційне право.

За предметом правового регулювання галузі права, що розглядаються, різняться, оскільки конституційне право регулює основи суспільного ладу, політики, державний устрій, правове положення громадян, систему і принципи організації діяльності державних органів, завдання і функції держави. Фінансове право регулює фінансову діяльність держави. Як і інші галузі права, фінансове право розвивається на базі конституційного, розвиває, деталізує положення конституційно-правових норм щодо фінансової діяльності держави.

Щодо методів правового регулювання, треба відзначити, що вони дуже схожі за своїм характером та ознаками.

Фінансове право і адміністративне право.

Простежується схожість у методах правового регулювання (владний характер, нерівність сторін, каральний характер санкцій тощо). Щодо предмету регулювання, треба відзначити, що фінансове право теж спирається на норми адміністративного права, які регулюють основні принципи взаємовідносин особи і органів виконавчої влади, повноваження органів виконавчої влади у сфері фінансової діяльності, їх організаційно-правову структуру та інші положення. Фінансове право конкретизує положення, пов'язані з реалізацією вищезазначеними органами повноважень у фінансовій діяльності, організаційно-правові питання фінансової діяльності та інші положення.

Фінансове право і цивільне право.

Стосовно методів правового регулювання варто відзначити їх різний характер, оскільки цивільно-правовий метод правового регулювання характеризується, на відміну від фінансового, диспозитивністю, рівністю сторін, добровільністю тощо. Щодо предметів правового регулювання, спостерігається тісний їх зв' язок, оскільки цивільне право регулює серед багатьох майнових відносин й грошові відносини. Проте фінансове право регулює тільки організаційно-майнові відносини, що випливають із владної діяльності держави.

3. Система і джерела фінансового права. Система фінансового права - його внутрішня побудова, взаємозв'язок його структурних одиниць. Традиційно виділяють Загальну та Особливу частини фінансового права. У Загальну частину входять норми які регулюють: загальні принципи, форми і методи фінансової діяльності держави; правовий статус суб'єктів фінансово-правових відносин; фінансовий контроль; фінансово-правові норми і фінансово-правові відносини. Особливу частину фінансового права складають: норми бюджетного права; норми, що регулюють суспільні відносини у сфері державних доходів (податкові відносини, відносини державного кредиту, державного страхування); норми, що регулюють відносини у сфері державних видатків ( бюджетне фінансування, кошторисно-бюджетне тощо); норми банківського права; норми валютного регулювання; норми, що регулюють грошово-розрахункові відносини.

Загальна та Особлива частини взаємодоповнюють одна одну й становлять єдине ціле. Систему фінансового права також розглядають як сукупність: інститутів фінансового права (державного кредиту, валютного регулювання, державних видатків тощо); фінансово-правових норм.

Джерела фінансового права - зовнішні форми вираження норм фінансового права. Для фінансового права характерна множинність джерел різної юридичної природи. Завдяки мобільності відносин, які регулює . фінансове право, в Україні відсутній єдиний кодифікований акт, який би містив всі фінансово-правові норми. Також відсутні кодифіковані акти інститутів фінансового права, хоча на сьогоднішній день іде робота над створенням Податкового кодексу України.

На сьогоднішній день джерелами фінансового права України є:

- Конституція України;

- Закони України ("Про Державний бюджет на 2007 рік", "Про державну податкову службу в Україні", "Про податок на додану вартість" тощо);

- Регламент Верховної Ради України;

- Укази та розпорядження Президента України;

- Постанови, розпорядження, декрети Кабінету Міністрів України.

- Нормативні акти міністерств, державних комітетів, органів виконавчої влади зі спеціальним статусом (Міністерства фінансів України, Державного казначейства, НБУ тощо).

Для джерел фінансового права характерна поширеність підзаконних нормативно-правових актів. Продовжують діяти правові акти СРСР у частині, що не суперечить Конституції України та законам України до прийняття аналогічних документів державними органами України (згідно з положенням Закону України "Про правонаступництво"). Також діють міжнародні акти, ратифіковані Верховною Радою України.

Для фінансового права характерна ще одна особливість джерел, а саме: актів, які б містили суто фінансово-правові норми досить мало ("джерел у чистому вигляді"), в основному зустрічаються нормативно-правові акти комплексного характеру, які поряд з нормами фінансового права містять норми й інших галузей права.

4. Наука фінансового права.

Фінансове право розглядають як галузь права, як галузь законодавства і як науку. Наука фінансового права - внутрішня цілісна система узагальнених знань про фінансове право і фінансову діяльність держави і закономірності розвитку цих знань. Предмет науки фінансового права - система знань у формі наукових досліджень, фінансово-правових понять і категорій.

Особливості: це суспільнознавча наука; це юридична наука; це наука публічного права. Її функції: аналітична; критична; конструктивна; прогнозуюча.

Науковці фінансисти: Ю.А.Ровинський, М.А.Гурвич, С.Д.Ципкін, Л.В .Воронова, Н.І.Хімічева, І.В.Март'янов, М.І.Піскотін, О.М.Горбунова, Н.А. Куракова, Д.А.Бекерська, Є.О.Алісов, М.П.Кучерявенко, Л.А.Савченко, С.Т.Кадькаленко, П.С.Пацюрківський тощо.

Фінансова діяльність. Фінансова політика держави.

Фінансова діяльність держави - процес збирання, розподілу, перерозподілу та використання централізованих та децентралізованих грошових фондів, що забезпечують виконання функцій держави.

Централізовані державні кошти - грошові фонди, які потрапляють у розпорядження держави, за рахунок яких фінансуються капітальне будівництво, реконструювання невиробничої сфери, оборонний сектор, управління, правоохоронні органи тощо.

Децентралізовані державні фонди - фонди грошей підприємств, установ, організацій усіх форм власності, утворені за рахунок власних прибутків. Сукупність централізованих і децентралізованих грошових фондів -фінансові ресурси.

Об'єктом фінансової діяльності є відносини, що регулюють рух державних грошових фондів на всіх стадіях їхнього обігу (формування, розподіл, використання). У вузькому змісті слова йдеться про рух грошей, які утворюють державні фонди. Суб'єктний склад відносин, що регулюють фінансову діяльність, досить традиційний і визначений (держава, територіальні громади, юридичні та фізичні особи). Однак, слід відзначити особливість ролі держави. її ролі й місцю в цих умовах притаманна подвійність: з одного боку, держава виступає як суб'єкт, що хазяює, має статус власника коштів і організатора господарської діяльності; з іншого боку, держава виступає носієм влади, яку реалізує в сфері фінансової діяльності.

Зміст фінансової діяльності розкрито на окремих стадіях, якими й визначено особливості її здійснення:

1. На стадії формування централізованих і децентралізованих фондів створюють бюджетні фонди (Державного бюджету України й місцевих бюджетів), децентралізовані фонди.

2. На стадії розподілу коштів. У цьому випадку потрібно звернути увагу на три рівні здійснення фінансової діяльності в умовах цієї стадії: а) на рівні формування грошових фондів, що відбувається, наприклад, під час надходження коштів у бюджети (податок з доходів фізичних осіб, наприклад, поділяють під час сплати на три частини, що надходять до місцевих бюджетів різних видів); б) власне розподіл охоплює рух коштів, уже закріплених за окремими бюджетами, на фінансування державних завдань і функцій; в) перерозподіл, який здійснюють через механізми непрямих податків, мита, трансферних платежів.

3. На стадії використання державних коштів фінансову діяльність розподіляють за різними напрямами (галузями, регіонами тощо).

4. Завершальною стадією є контроль за рухом грошових фондів. Йому притаманна певна своєрідність. Якщо перші три стадії руху грошових фондів і, відповідно, фінансової діяльності послідовно випливають одна за одною й закінчення однієї припускає початок наступної стадії, то контроль різниться певною подвійністю: а) з одного боку, він має наскрізний характер і його здійснюють на кожній стадії руху коштів; б) з іншого боку, він виступає як підсумковий етап у русі грошових ресурсів, що поєднує підсумково-звітні дії.

Принципи фінансової діяльності держави: публічний характер діяльності; розподіл функцій фінансової діяльності між органами законодавчої та виконавчої влади; пріоритет у фінансовій діяльності органів представницької влади; пріоритет публічних видатків над прибутками; здорові фінанси; фінансова безпека держави; єдність фінансової діяльності і грошової системи держави; міжгалузевий характер діяльності; самостійність у визначених державою межах фінансової діяльності місцевого самоврядування; соціальна спрямованність діяльності; плановість; гласність тощо.

Методи фінансової діяльності - 1) методи формування грошових фондів: метод мобілізації коштів обов'язкового характеру; метод добровільної мобілізації грошових коштів; 2) методи розподілу грошових коштів: метод фінансування: бюджетного; відомчого; позабюджетного; 3) методи використання грошових фондів: метод встановлення цільового призначення державних фондів грошей; метод встановлення порядку використання коштів; метод встановлення порядку і нормативів розподілу прибутку державних суб' єктів; метод встановлення лімітів використання грошей; метод планування; метод фінансового контролю тощо.

Здійснюється фінансова діяльність держави за допомогою фінансової системи - сукупність різних ланок відносин, врегульованих фінансово правовими нормами, за допомогою яких держава здійснює фінансову діяльність. Елементи фінансової системи держави: загальнодержавні централізовані фонди (Державний бюджет); фінанси державного соціального страхування (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України); децентралізовані фонди; місцеві бюджети; державний та інші види кредиту; страхування.

Здійснюється фінансова діяльність держави за допомогою заходів, які у сукупності утворюють фінансову політику держави. Здійснюють фінансову діяльність держави: Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; Міністерство фінансів України; НБУ; Державне казначейство України; Рахункова палата Верховної Ради України; місцеві органи самоврядування й місцеві органи виконавчої влади; Державна податкова адміністрація України тощо.

Здійснюють фінансову діяльність держави: 1. Верховна Рада України. Державну політику в фінансовій сфері здійснює Верховна Рада України, що затверджує загальнодержавні програми, Державний бюджет і внесення змін до нього, здійснює контроль за використанням Державного бюджету України, приймає рішення щодо звіту про його виконання. Виключно законами України регулюють найважливіші питання в фінансовій сфері.

2. Президент України має певні повноваження стосовно фінансової сфери: призначення міністра фінансів; подання на затвердження до Верховної Ради кандидатур Голови Національного банку України.

3. Кабінет Міністрів України, який забезпечує: проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; розробку проекту Закону про Державний бюджет України; виконання затвердженого Державного бюджету України; надання звіту про виконання Державного бюджету України.

4. Міністерство фінансів України, яке здійснює оперативне управління через систему спеціалізованих органів.

5. НБУ здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політик.

6. Державне казначейство України, яке забезпечує організацію виконання Державного бюджету України, здійснює контроль за його виконанням і регулювання відносин між Державним бюджетом України та позабюджетними фондами, формує короткострокові прогнози обсягів державних фінансових ресурсів і надання інформації Верховній Раді та Президенту України.

7. Рахункова палата Верховної Ради України - орган державного фінансово-економічного контролю, створений Верховною Радою України. Рахункова палата забезпечує єдину систему контролю за виконанням Державного бюджету України й використанням позабюджетних фондів.

8. місцеві органи самоврядування й місцеві органи виконавчої

влади.

9. Державна податкова адміністрація України тощо. Здійснюється фінансова діяльність переважно у правових формах, які

доповнюються неправовими.

5. Фінансово-правові норми: поняття, структура, види. Фінансово-правові норми - це встановлені державою, загальнообов'язкові приписи щодо мобілізації, розподілу, перерозподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів, виражені у категоричній формі та забезпечені примусовою силою держави у разі недодержання.

Структура фінансово-правової норми традиційна, тобто гіпотеза , диспозиція і санкція.

Гіпотеза - частина норми, яка вказує на умови за яких виникають у суб' єктів фінансових правовідносин права та обов' язки (якщо має декілька джерел доходу).

Диспозиція_- основна частина норми, яка вказує на модель поведінки суб'єктів фінансових правовідносин (подання декларації, сплата податку).

Санкція - частина норми, яка вказує на негативні наслідки у разі порушення фінансово-правових приписів (застосування фінансових санкцій тощо).

Види фінансово-правових норм:

- за характером припису: