Державний вищий навчальний заклад
| Вид материала | Документы |
- Державний вищий навчальний заклад, 466.69kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1225.87kb.
- Молоді та спорту України, 63.5kb.
- Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет імені, 355.61kb.
- Доктор юридичних наук, доцент, 3894.02kb.
- Державний вищий навчальний заклад запорізький національний університет, 520.84kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1353.58kb.
- Стеценко Богдан Станіславович. Акціонерні товариства на ринку капіталів України: дис, 207.8kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
ДИГЕНЕЇ ПІЛЕНГАСА АЗОВЬКОГО МОРЯ
Немає жодної екосистеми,в якій саморегуляція життя обходилася б без участі симбіонтів,серед яких трапляються хвороботворні збудники й умовно патогенні організми. У ряді випадків викликані ними епізоотії спричиняють істотне зниження чисельності гідробіонтів[Сарабеев, 2000]. Можливість захворювання та загибелі тварин особливо зростає в умовах інтенсивного ведення рибного господарства й антропогенного пресингу на навколишнє середовище. У цілому фауна й екологія дигенетичних паразитів вивчені не достатньо. Таким чином,дослідження паразитів риб є актуальним,становить теоретичний інтерес і має важливе практичне значення.
Основною метою моєї роботи був пошук дигенетичних сисунів від піленгаса (Mugil soiuy) та їх підготовка для подальшого видового визначення.
В період польової практики, яка проходила в Азово-Сиваському національному природному парку (о. Бірючий) в липні 2009 р. було виявлені в піленгаса було знайдено 35 екземплярів дигенетичних сисунів, яких було зібрано, зафіксовано та підготовлено для подальшого видового визначення і дослідження за стандартною методикою [Биховская-Павловская, 1985].
Для більш повного аналізу планується також робота із колекційними матеріалами кафедри мисливствознавства та іхтіології ЗНУ.
Література
1. Сарабєєв В. Л. Паразити піленгаса та місцевих видів риб у північно-західній частині Азовського моря (фауна, екологія). Автореферат дис. … канд. біол. наук. – Киів, 2000. – 20 с.
2. Быховская-Павловская И.Е.Паразиты рыб: руководство по изучению. - Л.: Наука , 1985. - 123с.
Переясловець Ганна
студентка 5 курсу біологічного факультету
ГОДУВАННЯ ТА КОРМОВІ РАЦІОНИ КОРОПІВ В УМОВАХ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ОРБІТА»
Темою роботи було дослідження особливостей процесів годування різновікових коропів та складання раціонів годування в умовах фермерського господарства “Орбіта”.
Мета даної роботи: вивчити особливості раціонального годівлі коропів в умовах фермерського господарства “Орбіта”, особливості складання кормових раціонів в залежності від потреб риби.
Задачі даної роботи:
1) дослідити особливості годівлі цьоголіток у фермерському господарстві “Орбіта”;
2) дослідити особливості годівлі дволіток у фермерському господарстві “Орбіта”;
3) провести вирахування добових та разових потреб у їжі для різновікових коропів;
Актуальність даної роботи: дослідження особливостей годівлі та кормових раціонів коропів в умовах сучасних фермерських господарств достатньо не вивчене, потребує дослідження та детального аналізу, особливо в період інтенсивного розвитку фермерських господарств [Грициняк, Гринжевський, Третяк, Ківа, Мрук, 2008].
1. Встановлено, що при годівлі цьоголіток важливим є плавний перехід від природної до штучної їжі, раціональне використання кормової бази самого нерестового ставка. Залучення високо вуглеводних кормів не є раціональним, оскільки великий відсоток корму не засвоюється мальками.
2. Для дворічок оптимальним є внесення їжі окремими порціями в певний час доби. Так, максимальний ефект отримують, коли годують коропів у першій половині дня, до 10 години. Важливою є і перевірка поїдання кормів, не використана їжа починає гниття, що може викликати замор риби.
3. В ході виконання роботи були вирахувані: добові потреби цьоголіток, що складають 12,15 кг на добу; разові потреби в їжі складають 3,96 кг на добу.
Література
1. Корми та годівля риб / І. І. Грициняк, М. В. Гринжевський, О. М. Третяк, М. С. Ківа, А. І. Мрук // Фермерське господарство. – К.: Герб, 2008. – 560 с.
Сніжко Євген
студент 4 курсу біологічного факультету
ПРОБЛЕМИ ВІДТВОРЕННЯ ПОПУЛЯЦІЙ ОСЕЛЕДЦЕВИХ В АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОМУ БАСЕЙНІ НА ПРИКЛАДІ ЧОРНОМОРСЬКОГО ОСЕЛЕДЦЯ
Нами проведений літературний аналіз антропогенних факторів впливу на популяцію чорноморського оселедця для надання пропозицій по відтворенню місць мешкання – промислових полів та нерестилищ. (Каховське водосховище, басейн Азовського та Чорного морів).
Станом на 2008р. Alosa immaculata визнана як вид (р. Дніпро), що знаходиться в стадії депресії. Аналіз робіт попередників [Витюков Ю. Е., 2007] показує, що негативні процеси, початі в біогеоценозі, і викликані зміною екології у зв'язку із зарегулюванням річок Дніпра і Південного Буга, продовжуються, а додаткові антропологічні чинники прискорюють їх, що простежується в трансформаціях іхтіофауни.
У сучасних промислових уловах Дніпровсько-Бузької гирлової області тюлька складає 76,88%, а чорноморсько-азовський оселедець - 0,105%. При цьому тюлька є менш цінним об'єктом ніж решта оселедцевих і виступає як харчовий конкурент цінним видам риб-планктофагам і молоді практично всіх видів риб.
В основних місцях мешканнь Дністер, Днепр, Дунай, Кубань, Південний Буг і Дон, скоротилися площі нерестилищ і шляхи міграцій, у зв´язку з побудовоу багатьох плотин в продовж останніх 10 років. Це є суттєвою загрозою для прохідних риб. Адже площа залишившихся нерестилищ за останнім и данними складає приблизно 2000 км ².
Терміни промислу оселедця і пузанка в Дніпровсько-Бузькій гирловій області співпадають з нерестом цих видів, виникає необхідність розгляду питання про недоцільність ведення промислу на нерестовищах.
Виходячи з принципів раціональної експлуатації водоймищ [Витюков Ю. Е., 2007], рекомендовано проведення комплексу заходів, що орієнтується на формування промислової іхтіофауни шляхом посилення промислового навантаження на популяцію тюльки за рахунок впровадження додаткових способів лову і відновлення чисельності хижаків із заходами, що паралельно проводяться, щодо охорони виробників прохідного оселедця і пузанка на місцях нересту.
Література
1. Витюков Ю. Е., Кутищев П. С. Экологические особености Днепровско-бугской устьевой области и рацыональное использование сельдевых //Тезисы V Международной научно-практической конференции молодых ученых по проблемам водных экосистем «Pontus Euxinus – 2007» (24–27 сентября 2007 г.) – Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2007.- С. 17-18.
Солонар Юрій
студент 4 курсу біологічного факультету
До оптимізації технологічних підходів по вирощуванню товарного коропа в ставках України
Основним методом селекції коропа лускатого (L) в прісних не спускних водоймах – це заходи по інтенсивному використанню ним природної їжі (личинки Chironomidae, придонні – Cladocera і Copepoda, рослинні форми і представники нижчих ракоподібних), а також форми вирістного поголів’я - дворічок (25%), трирічок (50%) в перерахунку на стадо виробників – 25% [Кузема, 1966].
З метою експериментального дослідження проведені роботи по слідуючим напрямам: вивчити біологічні особливості коропа, проаналізувати сучасні методи селекції та вивчити вплив технологічних заходів на ріст і розвиток товарної продукції коропа.
При аналізі біологічного матеріалу було проведено порівняння величини річного коропа вирощеного в 2007, з 2008 роком, і було встановлено зменшення довжини особин в приватному господарстві «Єфанов» Миколаївської області. Причини – погіршення кормової бази, та наявність захворювання лірніоз (Lernea elegans).
Пропозицією до ліквідації захворювань є щорічне осушування водойм з метою їх очищення і проведення заходів до збільшення рослинних кормів. При цьому, при використанні випасної форми вирощування коропа у тепловодних ставкових господарствах, передбачається гарний розвиток кормової бази, що приведе до покращення росту, і, відповідно, стабілізації товарного продукту, який представлений коропом.
Література
1. Кузема Л. И. Украинские породы карпа // Рыбоводство и рыболовство. – 1966. - № 1. – С. 19.
Фомініченко Аліна
студентка 4 курсу біологічного факультету
МІКСОСПОРИДІЇ - ПАРАЗИТИ ПІЛЕНГАСА АЗОВСЬКОГО МОРЯ
Раціональне використання водних ресурсів та підвищення їх рибопродуктивності шляхом створення аквакультурних комплексів, акліматизації і інтродукції нових видів в Азовське море не можливо без контролю паразитологiчної ситуації [Сарабеев, 2000]. Серед мiксоспоридiй трапляються хвороботворнi збудники i умовно патогеннi органiзми. У рядi випадкiв викликанi ними епiзоотiї cпричиняють iстотне зниження чисельностi риб. Таким чином, дослiдження Myxozoa є актуальним i має важливе практичне значення.
Метою моєї роботи було визначення видового складу міксоспоридій кефалевих та їх локалізацію в організмі хазяїна. З літератури в Азовському морі в кефалей відомі наступні види Myxozoa: Myxobolus exiquus, Microgemma hepaticus, Loma mugili, Loma branchiale, Myxobolus parvus. В період польової практики, яка проходила в Азово-Сиваському національному природному парку (о. Бірючий) в липні 2009 р. було виявлені в піленгаса (Mugil soiuy), в кількостi 2–х цист, локалізованих на зябрах і в кишечнику. З них, згiдно стандартної методики [Биховская-Павловская, 1985] були виготовленi глiцерин-желатиновi препарати. Проводиться видова належнiсть цих паразитiв та подальший збір матеріалу.
Література
1.Сарабєєв В. Л. Паразити піленгаса та місцевих видів риб у північно-західній частині Азовського моря (фауна, екологія). Автореферат дис. … канд. біол. наук. – Киів, 2000. – 20 с.
2. Быховская-Павловская И. Е. Паразиты рыб: руководство по изучению – Л.: Наука, 1985. – 123 с.
Чемерис Ангеліна
студентка 5 курсу біологічного факультету
ФАУНА ТА МОРФОЛОГІЯ ГІРОДАКТИЛІДНИХ МОНОГЕНЕЙ КЕФАЛЕВИХ РИБ АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ
Планомірні дослідження паразитофауни моногеней кефалевих риб у Азово – Чорноморському регіоні проводились і раніше, але досі не було чітко з’ясовано таксономічне положення видів родини Gyrodactylidae, а саме не достатньо вивчена будова паразитів та ареал розповсюдження. Дослідження гіродактилід моногеней кефалей як небезпечних та патогенних паразитів вважається актуальним і має важливе практичне значення для промислового використання водних живих ресурсів.
Метою роботи було проведення таксономічного та фауністичного дослідження гіродактилід моногеней від кефалей Азово-Чорноморського регіону.
Представники родини Gyrodactylidae – це дрібні, помітно сплющені черви з язичкоподібним чи листоподібним тілом. Видова ідентифікація гіродактилід основана на метричних характеристиках хитиноїдних структур та їх морфології [Shinn, 2001]. Дослідити цей аспект нас спонукав той факт, що перекривання метричних характеристик між окремими видами дуже ускладнює ідентифікацію видів на основі лише метричних даних. У роботі використовувалися матеріали паразитологічних досліджень моногеней від 14 піленгасів загальною довжиною 7.0-45 см та вагою 5-1853 г, зібраних протягом 2004-2009 років. Для дослідження був обраний піленгас, оскільки він є інтродукованим видом, тому дослідження його паразитів, особливо тих, що він завіз із собою має найбільший науковий та практичний інтерес. Морфометрична варіабельності видів Gyrodactylus (G. zhukovі, G. mugili, G. anguillae) виконана на 67 екземплярів гельмінтів, що були проміряні за 9 ознаками.
Аналіз морфологічних особливостей показав, що знайдені три види гіродактилід від інтродукованого піленгаса відрізняються як за формою, так і за морфометричними характеристиками. Достовірність метричних відмінностей, що існують між трьома видами гіродактилід від піленгаса доведено за допомогою основного компонентного аналізу (використовуючи пакет прикладних програм PAST). Досліджені види різняться за загальною довжиною та довжиною основної частини гаків, довжиною мембрановидного продовження та довжиною внутрішнього відростка.
Література
1. Shinn A.P., Gibson D.I., Sommerville C. Morphometric discrimination of Gyrodactylus salaries Malmberg (Monogenea) from species of Gyrodactylus parasitizing British salmonids using novel parameters // Journal of Fish Diseases. – 2001. – Vol. 24. – P. 83-97.
Шестакова Альона
студентка 5 курсу біологічного факультету
ВПЛИВ АМАТОРСЬКОГО ТА ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА НА СТАН ПОПУЛЯЦІЇ ХИЖИХ РИБ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
Метою роботи було визначення оцінки стану аматорського та промислового рибальства та їх впливу на використання водних живих ресурсів (хижих риб) на Каховському водосховищі.
Вирішувалися слідуючі завдання :
- визначення значення хижих риб в загальному промисловому та аматорському вилові на Каховському водосховищі за 2008 рік;
- визначення середніх показників вилову риболовами-аматорами за один вихід на риболовлю;
- проаналізувати динаміку успішності та вагові показники промислових та аматорських уловів за останні 5 років таких хижих риб як: щука, судак, окунь, сом на Каховському водосховищі;
Загальний промисловий вилов окуня (Perca fluviatilis), судака (Lucioperca lucioperca), щуки звичайної (Esox lusius), сома (Silurus glanis Linnaeus) у 2008 році на Каховському водосховищі становив 73660 кг, що скадає 3% від загального вилову всіх порід риб. Проте,так як аматорський вилов склав 25744 кг , що становит 5,31%від загального улову, то середній вилов риболова –аматора склав 1,34 кг, на хижу рибу припадає 0,464кг.Улов за одну рибалку за один виїзд щуки 0,0072 кг, судака 0,022 кг, окуня 0,034 кг, сома 0,007 кг Найбільша інтенсивність лову спостерігалась у літні місяці. За період з 2004 по 2008 роки найбільше значення в промислових уловах мають: судак -56430 кг, сом-16450 кг. Слід зазначити, що значення щуки та окуня в промислових уловах знизилося лише з 2004 по 2008 роки. Загальний вилов хижих риб за останні 5 років риболовами-аматорами склав - 114921 кг, а середній багаторічний показник свідчить про те, що з хижих риб на перше місце по вилову займав окунь – 13240,8 кг, далі щука – 5727,8кг, судак – 2218,9 кг,сом – 1796,7 кг. Проаналізувавши динаміку вилову сома, щуки, судака та окуня за 2004-2008 рр., ми фіксуємо досить стабільну статистику, при якій відсутні суттєві відхилення від середнього багаторічного показника.
Аматорське рибальство є менш ефективною формою використання водних живих ресурсів, ніж промислове. На нашу думку промислове та аматорське рибальство першочергово залежить від природних умов, загальної кількості риби у водоймі та професійних ознак рибалок.