Державний вищий навчальний заклад
| Вид материала | Документы |
- Державний вищий навчальний заклад, 466.69kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1225.87kb.
- Молоді та спорту України, 63.5kb.
- Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет імені, 355.61kb.
- Доктор юридичних наук, доцент, 3894.02kb.
- Державний вищий навчальний заклад запорізький національний університет, 520.84kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1353.58kb.
- Стеценко Богдан Станіславович. Акціонерні товариства на ринку капіталів України: дис, 207.8kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
МОЖЛИВІСТЬ НАПРЯМКІВ СЕЛЕКЦІЇ РИЦИНИ НА ДЕКОРАТИВНІСТЬ
Рицина є дуже важливою сільськогосподарською олійною культурою. Касторова олія рицини є унікальною за хімічним складом, невисихаючою, не застигаючою при низьких температурах (мінус 12-18°С), та спалахує лише при t +300—310°С. Ці властивості роблять її неперевершеним за якістю мастильним матеріалом, особливо для моторів і механізмів, працюючих за складних умов (авіаційні мотори, робота в умовах півночі, космосу) [Салатенко, Чехов, 2007]. Рицинову олію використовують у хімічній, текстильній, поліграфічній, шкіряній, електротехнічній, радіоелектронній, металообробній, авіаційній, миловарній, парфумерній та багатьох інших галузях промисловості, а також в медицині. [Мошкин, 1980]
Але ця рослина має суттєве морфологічне різноманіття форм за багатьма ознаками, тому доцільно залучати її до створення декоративних сортів. [Мошкин, 1980; частная селекция полевых культур, 2005]
Основні декоративні якості рослини стосуються забарвлення листків, стебла, китиць, коробочок; наявності або відсутності воскового нальоту; опушеності або не опушеності коробочок; габітусу та інше.
Так, забарвлення листків може варіювати від світло-зелених до коричневих або бурих, при цьому жилки можуть також мати варіацію в забарвленні від світло-зеленого до фіолетового чи рожевого.
Забарвлення стебла, гілок, черешків може бути від зеленого до чорного з восковим нальотом і без нього.
Забарвлення коробочок також може бути різноманітне: від жовтого і зеленого до червоного і фіолетового.
За формою китиці можуть бути - вузько-, широко- і тупоконічні, циліндричні, овальні. За пишністю - щільні, середньої щільності і нещільні.
Моделлю для майбутніх селекційних схем на декоративність можуть бути запропоновані наступні комплекси ознак:
- селекція рослин з контрастним забарвленням стебла, листя та коробочок;
- карликові форми рослини без воскового нальоту;
- рослини із щільними китицями та значно опушеними коробочками.
Література
1. Клещевина / Под ред. В.А.Мошкина - М.: Колос, 1980. – 130 с.
2. Салатенко В. Н., Чехов А. В. Олійні культури України. – К.: Основа, 2007. – 138 с.
3. Частная селекция полевых культур. - М: Колос, 2005. – 396 с.
Позднюк Арина
студентка 4 курсу біологічного факультету
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ HELICHRYSUM
У ДЕКОРАТИВНОМУ ОЗЕЛЕНЕННІ
Використання сухоцвітів (безсмертників) в садах аматорів відомо, ще у XIX столітті, через привабливий вид протягом тривалого часу навіть при висиханні завдяки особливій структурі суцвіть.
Особливу цікавість для вивчення і розведення має геліхрізум. Helichrysum L. - рід рослин із сімейства айстрових Asteraceae [Агафонов, 1972]. Найбільшу увагу привертає геліхрізум приквітниковий Нelichrysum bracteatum. Він отримав найбільше розповсюдження в культурі і достатньо широко використовується для озеленення і створення ландшафтних композицій із квітів. Рослини вражають пишнотою фарб і мають багату кольорову гамму: від білих, кремових, жовтих, жовтогарячих, рожевих, червоних до різних відтінків темно-червоного.
На данний момент має преспективу вивчення можливості та особливостей вирощування Нelichrysum bracteatum на півдні Украіни, оскільки цей вид ще не дуже розповсюджений у нашому регіоні. Хоча геліхрізум є ідеальною рослиною для нашого клімату: стійкий до посухи, холодостійкий, невибагливий до ґрунтів, найкраще росте на добре освітлених ділянках. При цьому не вимагає трудомісткого підходу, та прекрасно сполучається з іншими садовими квітами [Попова, 1994].
Нами розпочато роботу зі створення колекції геліхрізуму для виведення чистих ліній та проведення селекційної роботи. В цей час проводяться дослідження фізіологічних особливостей вирощування геліхрізуму за умов нашого клімату. Метою нашої подальшої роботи є вивчення колекції за ознаками важливими для селекції, а саме забарвлення квітки, висота рослин, загальний період цвітіння, розмір листкової поверхні.
Література
1. Агафонов А. Д. Использование ресурсов дикорастущих лекарственных растений и методы заготовительной работы Центросоюза. — В кн.: Ресурсы дикорастущих лекарственных растений СССР. Вып. 2. М., Изд. Всесоюз. науч.-исслед. ин-та лек. растений, 1972.
2. Попова Л.В. Учебная книга цветовода. – М.: Колос, 1994. – 184 с.
Поляков Віктор
студент 3 курсу біологічного факультету
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ТРИГЛІЦЕРІДІВ НАСІННЯ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО
Рослинні жири, або олії – це суміш складних ефірів гліцерину і високомолекулярних жирних кислот. На якість олії впливає жирно кислотний склад тригліцеридів. Він досить постійний для кожного виду рослин, але селекцією можна змінити, поліпшити якість олії.
Жирно кислотний склад олії льону специфічний, в ній переважає полі ненасичена жирна кислота – ліноленова (з трьома подвійними зв’язками). Плівка, яка утворюється при висиханні олії, не плавиться при нагріванні і не розчиняється в органічних розчинниках. Олія льону відноситься до добре висихаючих олій, тому вона використовується для виготовлення оліф, лаків, лінолеуму. Вміст ліноленової кислоти у більшості комерційних сортів льону 50 - 55 % [Шевчук, 1997].
На даному етапі виникла необхідність генетичної та селекційної роботи в поліпшенні якісного складу лляної олії. На даний час , в Реєстр сортів рослин України внесено сорт Золотистий з підвищеним вмістом ліноленової кислоти 70-75 %, та сорт Ківіка з підвищеним вмістом до 35-39 % олеїнової кислоти. Достатньо великі коливання у вмісті кожної жирної кислоти, які входять до складу лляної олії, підтверджують можливість проведення селекції на підвищений вміст ліноленової та олеїнової кислот, так і на знижене – ліноленової [Лях, 2008].
Нами створено спеціальну колекцію з ліній зі зміненим жирно кислотним складом олії: М-22, М-19 – з підвищеним вмістом олеїнової кислоти; М-28 – ліноленової кислоти та комерційні сорти Південна ніч і Айсберг. Метою подальшої роботи є вивчення особливостей прояву ознак зміненого жирно кислотного складу в різних погодно кліматичних умовах та характер успадкування цих ознак для створення ліній-донорів та інтенсифікації процесу селекції.
Література
1. Лях В.А., Сорока А.И. Ботанические и цитогенетические особенности видов рода Linum L. И биотехнологические пути работы с ними (монография). – Запорожье: Запорожский национальный университет, 2008. – 182 с.
2. Шевчук Л.П., Шегда В.Н. Жирнокислотний склад тригліцеридів насіння основних олійних культур // Наук.-техн. бюл. ІОК УААН, 1997. – Вип. 2. – С. 82 - 85.
Прус Ганна
студентка 5 курсу біологічного факультету
Ефемери та ефемероїди північно-східної частини о. Хортиця
Представити собі квітучу весну не можливо без первоцвітів, ефемерів та ефемероїдів, завдяки яким пробуджується все на землі. Ефемери та ефемероїди – однорічні та багаторічні рослини з дуже коротким періодом вегетації у яких квіти, зберігаються яскравими обмежену кількість часу. Важливою складовою урбоекосистеми м. Запоріжжя є о. Хортиця. Він є найбільшим островом долини Дніпра. Хортиці як ботанічному об'єкту приділяється мало уваги. У зв’язку з цим, нами проводились дослідження ефемерів та ефемероїдів північно-східної частини о. Хортиця.
Проводили загальне флористичне обстеження території маршрутним методом. Облікові ділянки, площею 1 м2, закладали випадково-регулярним способом. Назви видів подані за „Определителем...” [Определитель, 1999]. Проективне покриття знаходили за методикою Л.Г. Раменського, чисельність трав’янистих видів визначали за шкалою Друде [Старостенкова, 1990].
В результаті проведеного дослідження у флорі досліджуваної частини виявлено 13 видів ефемероїдів, найбільшою таксономічною різноманітністю характеризується порядок Liliales. Флора ефемероїдів ще достатньо різноманітна, але при незмінному рекреаційному навантаженні неминуче її збіднення. Так, 11 із 13 видів потребують охорони. До Червоної книги України занесені 4 вида ефемероїдів, знайдених на даній території: Bulbocodium versicolor, Ornithogalum boucheanum (мають статус вразливих рослин), Tulipa graniticola, T. quercetorum (статус рідкісних рослин). Статус рідкісних рослин обласного значення мають 7 видів: Bellevalia sarmatica, Corydalis solida, C. paczoskii, Hyacinthella leucopaea, Ornithogalum gussonei, Scilla bifolia, Valeriana tuberosа [Шелегеда, 2008].
Північно-східна частина острова Хортиця підлягає сильному антропогенному впливу, що негативно впливає на ранньоквітучі рослини. У порівнянні з 2005 р. відмічено збіднення видового різноманіття та зменшення деяких кількісних показників у 38,46% вивчених ефемероїдів. У 30,77% дослідних рослин проективне покриття, рясність та коефіцієнт трапляння збереглися на колишньому рівні. У 30,77% видів деякі кількісні показники підвищилися.
для збереження видового різноманіття ефемероїдів необхідна оптимізація заповідного режиму о. Хортиця, яка повинна забезпечить стабілізацію її екосистеми.
Література
1. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. – К.: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.
2. Учебно-полевая практика по ботанике / М.М. Старостенкова, М.А. Гуленкова, Л.М. Шафранова и др. - М.: Высш. шк., 1990. – 191 с.
3. Шелегеда В.І., Шелегеда О.Р. Рідкісні і зникаючі рослини Запорізької області. - Запоріжжя, 2008. - 90 с.
Радченко Юлiя
студентка 4 курсу бiологiчного факультету
Використання газопоглинальноi здатностi кiмнатних рослин для озеленення цехiв
В повітрі приміщень внаслідок високої хімізації будівництва, меблів, одягу та миючих засобів забруднюючі речовини знаходяться в досить високій концентрації. Існуючих технічних способів недостатньо для ефективного очищення повітря, тому є сенс рекомендувати офісним працівникам та жителям квартир додатково розводити кімнатні рослини для покращення клімату в приміщеннях.
У звязку з цим було досліджено властивості кімнатних рослин очищувати повітря від ряду хімічних речовин, що призводять до підвищення ризику захворювання різними хворобами [Ван дер Неер, 2004].
Виходячи з коефіцієнтів, що вивели фахівці NASA, для узагальнення результатів експериментів було отримано 10 кращіх рослин-фільтраторів: драцена, рапіс, хризалідокарпус, фінік, шеффлера, хлорофітум, фікус, плющ, хамедорея, традесканція.
Згiдно з цим, можна прийти до висновку, що найкращіми фільтраторами є рослини, що походять з тропічних лісів та є епіфітами. Кімнатні рослини з низькими потребами в освітленні продемонстрували високий потенціал в поліпшенні якості повітря усередині приміщень.
Лiтература
1. Ван дер Неер Все о комнатных растениях ,очищающих воздух / Ван дер Неер - СПб: ООО «СЗКЭО «Кристалл», 2004. - 208 с.
Резниченко Вікторія
студентка 5 курсу біологічного факультету
СТАН ДЕРЕВНОЇ РОСЛИННОСТІ ЗАПОРІЗЬКОГО АБРАЗИВНОГО КОМБІНАТУ
Вагомим джерелом забруднення навколишнього середовища міста Запоріжжя є абразивний комбінат, основними викидами якого є фенольні сполуки. Ефективним способом оптимізації техногенного середовища є деревна рослинність. Мета нашої роботи – дослідити вплив викидів абразивного комбінату на якісний склад та стан деревної рослинності. Дослідження проводились на проммайданчику Запорізького абразивного комбінату, що розміщений в лівобережній частині міста . Проводилась інвентаризація зелених насаджень, оцінювався стан деревних насаджень за шкалою Красинського, проводились біоморфометричні спостереження.
Встановлено, що зелена зона території абразивного комбінату складається з 18 видів деревних рослин, з яких 15 видів дерев, 3 види чагарники. Домінуючими за кількістю рослин на території комбінату є тополі лавролиста, пірамідальна, канадська; верба вавилонська, робінія біла, бузок звичайний. В асортименті деревних рослин переважають листопадні дерева (93,3% від загальної кількості). Хвойних порід мало – 1,6 %, це сосна звичайна, ялина звичайна та туя західна. Деревні породи на території абразивного комбінату зазнають постійного впливу інгредієнтів промислових викидів, що відбивається у пошкодженості дерев та чагарників. Найменш пошкодженим є бирючина звичайна (1 бал), робінія біла та шовковиця біла (2 бали).
Промислові викиди абразивного комбінату негативно впливають на ріст та розвиток деревних рослин. Так, найбільше пригнічується приріст у зоні викидів абразивного комбінату у липи серцелистої ( 44,4% до контролю), далі за ступенем негативного впливу деревні рослини можна розташувати іншим чином: бирючина звичайна (72%), каштан кінський звичайний (77%), бузок звичайний (85%), клен ясенелистий (86%), тополя пірамідальна (89%). Площа листкової пластинки у липи серцелистої збільшується в умовах техногенного навантаження на 11%, у інших видів деревних рослин, що досліджувались вона зменшується від 91,0 % у бузку звичайного до 85% у тополі пірамідальної.
Рибалко Наталія,
студентка 5 курсу біологічного факультету
ОСОБЛИВОСТІ ГЕНЕРАТИВНОЇ СФЕРИ Hibiscus sуriacus В ПРОМИСЛОВОМУ МІСТІ
Зелені насадження наближають міське екологічне середовище до природного, сприяють його оздоровленню й стабілізації. Такі рослини ростуть в стресових ситуаціях, які створює для них забруднення навколишнього середовища. Ці чинники можуть впливати на генеративні органи рослин.
Метою даної роботи є визначення особливостей генеративної сфери декоративних інтродукованих чагарників Hibiscus sуriacus, які ростуть в умовах міста Запоріжжя [Лаптєв О.О.,2001].
За весь період цвітіння чагарників (2009 рік) кількість квіток на одній рослині складала 159 ± 43,07 штук. Розміри квітки Hibiscus sуriacus в середньому становлять 6,29 ± 0,14 см. Важливим показником розвитку генеративної сфери у інтродукованої рослини - є фертильність пилку. При вивченні цієї ознаки ми виявили, що з 2153 розглянутих пилкових зерен, - 1832 фертильні, та 321 - стерильні, що складає відповідно 85,1 % та 14,9 %. Плодоношення Hibiscus sуriacus в Запоріжжі проходить у серпні - жовтні. Плід – багатонасінна кулькоподібна коробочка. Довжина коробочки 1,53 ± 0,06 см, ширина 1,36 ± 0,12 см. Плоди поодинокі. Маса 100 плодів склала 79,8 ± 0,89 г. Насіння комовидне, по зовнішньому напівкругу з ареалом з світло – коричневих густих та довгих (до 2,5 мм) волосків, дуже тверде, темно – коричневе, довжиною 4 – 5 мм, ширина 2 – 3 мм, маса 1000 насінин 12,9 ± 0,36 г. Кількість насінин в одній коробочці становить 31,4 ± 0,82 штук.
Насіння зберігає здатність сходити протягом трьох років. Для визначення життєздатності насіння вивчали його схожість, яка склала 87 %.
Результати проведених досліджень поширюють уявлення про ріст і розвиток генеративних органів декоративних чагарників в умовах міста Запоріжжя та можуть бути використані міськими організаціями при озелененні території міста.
Література
1. Лаптєв О.О. Інтродукція рослин з основами озеленення. – К.: Фітосоціоцентр, 2001.- 321с.
Скутельник Альона
студентка 5 курсу біологічного факультету
СТРУКТУРА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ ВІДВАЛІВ ЗАПОРІЗЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО КОМБІНАТУ
Видобуток і переробка корисних копалин справляє негативний вплив на навколишнє середовище: порушення поверхні, виснаження запасів підземних вод, різного роду забруднення. Вивчення особливостей поселення рослин на породних відвалах має велике значення для удосконалення методів їх фітооптимізації [Кучерявий, 2003]. Метою роботи є вивчення структури фітоценозів відвалів Запорізького залізорудного комбінату, виявлення закономірностей їх формування. В роботі застосовувались загальноприйняті методики геоботанічних досліджень[Воронов, 1973].
На території відвалу Запорізького залізорудного комбінату було закладено 5 дослідних ділянок. Проективне покриття трав’янистого покриву на всіх ділянках складає 100%. Ділянка №1 знаходиться в 1м від відвалу. Характеризується наявністю Prunus armeniaca L., E. argentea Pursch. Ділянка № 2 знаходиться в 3м від відвалу, біля дороги. Деревна рослинність відсутня. Ділянка № 3 знаходиться в 3,5м від відвалу та характеризується домінуючими родинами: Asteraceae, Ranunculaceae. Деревна рослинність на ділянці відсутня. Ділянка №4 знаходиться в 4м від відвалу та характеризується наявністю Prunus armeniaca L. та домінуючими родинами Ranunculaceae, Boraginaceae. Ділянка №5 знаходиться в 5м від відвалу та характеризується домінуючими родинами: Boraginaceae, Asteraceae. В результаті проведених досліджень встановлено, що видовий склад проммайданчика є непостійний та формується переважно з 3-5 видів бур’янових рослин. Домінуючими видами рослинних угруповань є рудеральні рослини: синяк звичайний, деревій звичайний, осот польовий, полин звичайний, сокирки польові, рясність яких становить 60-70%. Флористичний аналіз рослинних угруповань показав, що видовий склад рослинних угруповань відвалу представлен родинами: Asteraceae, Boraginaceae, Ranunculaceae, Rosасeae, Elaeagnaceae, Solanaceae, Polygonaceae, з яких три перші є домінуючими. Біоморфологічний аналіз рослинності за Раункієром виявив домінування багаторічників гемікриптофітів з незначною кількістю терофітів та фанерофітів переважно їз стрижневою кореневою системою.
Література
1. Кучерявий В. П. Фітомеліорація. – Львів: Світ, 2003. – 540 с.
2. Воронов А. Г. Геоботаника. Изд-во 2-е. - М.: Высш. школа, 1973.- 384 с.
Тигова Анна, Яремчук Марина, *Бойка Елена Анатолиевна
студентка 2 курса биологического факультета,
* студентка 2 курса биологического факультета
МОРФОЛОГИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ ЛИСТЬЕВ ЛУНАРИИ РАЗНЫХ ГЕНОТИПОВ
Лунария – перспективная сельскохозяйственная культура, ценность которой заключается как в биохимическом составе масла, так и в декоративном отношении. В Украине встречается 2 вида лунарии, которые отличаются не только биологией развития, но и различны по морфологии, в частности по морфологии листовой пластинки. На кафедре СПХ и ГР ЗНУ в данный момент ведется интенсивная исследовательская работа с этой культурой. В ходе изучения морфологии, физиологии и генетики лунарии были получены межвидовые гибриды, которые сочетают в себе признаки исходных родительских форм.
В данной работе представлены результаты изучения морфологических показателей листовой пластинки листьев срединной формации реципрокных межвидовых гибридов лунарии и одного из родителей – лунарии однолетней – в сравнительном аспекте. Для измерения были выбраны следующие параметры: «длина листовой пластинки», «ширина листовой пластинки», «площадь листовой поверхности», «количество волосков на 1 см2 листа». В качестве материала были использованы листья 4 межвидовых гибридных растений (2 – от скрещивания лунарии однолетней и лунарии оживающей, и 2 – гибриды реципрокных комбинаций скрещиваний) и листья однолетней исходной формы.
Определение морфологических параметров проводилось при помощи линейки: длина листа – от кончика листа до черешка, ширина - в самом широком месте пластинки. Площадь поверхности определяли с помощью миллиметровой бумаги, а количество волосков - путем визуального подсчета под бинокуляром на высечках размером 1 см2. Данные обрабатывались статистически.
Выяснено, что все гибридные растения превосходят родительскую форму по исследованым параметрам. При сравнении между собой гибридных растений выявлены отличия между гибридами двух комбинаций скрещивания. Гибриды, материнским компонентом которых служила лунария однолетняя , имели лучшее развитие и по показателям опережали гибриды реципрокной комбинации. Полученные данные позволяют сделать вывод о наличии у гибридных растений гетерозиса по размеру листа и ряду других признаков.
Ткаченко Наталія, *Приступа Ірина Володимирівна
студентка 6 курсу біологічного факультету,
*доцент кафедри садово-паркового господарства та
генетики рослин біологічного факультету ЗНУ
алелопатична активність водорозчинних виділень однорічних квіткових рослин
Взаємодія між організмами є однією з найважливіших проблем сучасної біології, оскільки вивчення питань взаємовпливу рослин між собою, а також між ними і тваринами має надзвичайне теоретичне і практичне значення. Роль хімічної взаємодії рослин, або алелопатії, в природних умовах і штучних угрупуваннях непостійна. Для успішного використання однорічних квіткових рослин в зеленому будівництві, декоративному й аматорському садівництві необхідно враховувати їх алелопатичні особливості.
метою нашої роботи було вивчити вплив водорозчинних алелопатично-активних речовин на ріст та розвиток чорнобривців прямостоячих (Tagetes erecta L.) та шавлії блискучої (Salvia splendens Ker – Gawl.). Як тест-об’єкти були вибрані редис посівний (Raphanus sativus L. var. radicula Pers.) та чорнобривці прямостоячі, які часто використовуються при алелопатичних дослідженнях. Оцінка алелопатичної активності водних екстрактів проводились за показниками схожості насіння і довжини корінців тест-культур. Дослідні рослини зростали у м. Запоріжжя на клумбах паркового господарства підприємства «ДніпроГЕС».
Схожість насіння редису найбільш гальмував водний екстракт з бадилля шавлії блискучої, на 17,50% у порівнянні з контролем. Водні витяжки з бадилля і квіток чорнобривців прямостоячих майже не пригнічували схожість цього тест-об’єкту, що склало 92,50% та 97,50% відповідно. Схожість насіння чорнобривців від водорозчинних виділень власного бадилля знижувалася на 17,75%, а з квіток – на 28,57%. Але в той же час, водні екстракти з бадилля шавлії блискучої стимулювали схожість чорнобривців на 14,28% у порівнянні з контролем. Це можна пояснити наявністю фізіологічно-активних речовин, які мали стимулюючий вплив. Схоже явище також спостерігали деякі автори [Юрчак, 2000; Маяковська, 2003]. Щодо показника довжини корінців, всі водні екстракти із решток однорічних декоративних рослин знижують довжину корінців чорнобривців прямостоячих та редису посівного у порівнянні з контролем.
Таким чином, бадилля і квітки чорнобривців прямостоячих та бадилля шавлії блискучої є джерелом фітотоксичних речовин високої алелопатичної активності, по відношенню до яких рослини є аутоінтолейрантними і які, залежно від виду рослин-акцепторів, можуть чинити як стимулюючу, так і інгібуючу дію. Отже, вплив рослинних решток необхідно враховувати в агрономії і декоративному садівництві.
Література
1. Юрчак Л. Д. Алелопатична активність екстрактів післяжнивних решток ароматичних рослин // Физиология и биохимия культурных растений. - 2000. – Т. 32, №4. – С. 279-285.
2. Машковська С. П., Дідик Н. П., Бречко В. Л. Алелопатична дія екзометаболітів видів Tagetes L. на ріст і розвиток пирію повзучого // Физиология и биохимия культурных растений. – 2003. – Т. 34, №5. – С. 437-441.
Тогобицька Анастасія
студентка 4 курсу біологічного факультету