Державний вищий навчальний заклад
| Вид материала | Документы |
- Державний вищий навчальний заклад, 466.69kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1225.87kb.
- Молоді та спорту України, 63.5kb.
- Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет імені, 355.61kb.
- Доктор юридичних наук, доцент, 3894.02kb.
- Державний вищий навчальний заклад запорізький національний університет, 520.84kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1353.58kb.
- Стеценко Богдан Станіславович. Акціонерні товариства на ринку капіталів України: дис, 207.8kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
МІНЛИВІСТЬ ОЗНАК У ЗРАЗКІВ ІПОМЕЇ
За тривалістю цвітіння, красою форм яскравістю забарвлення однорічні квіткові рослини є найбільш великою та різноманітною групою. Помітне місце займають види для вертикального озеленення, балконів, терас, створення зелених огорож.
Дуже популярною в Україні є іпомея пурпурна, яка походить з тропічної Америки. Ipomoea purpurea L.— в'юнка однорічна рослина висотою до З м. Цвітіння триває з липня до жовтня. Квітки великі, лійкоподібні, різних кольорів: блакитні, сині, рожеві, білі та строкаті, розкриваються тільки вдень. Рослини світло-, тепло- та вологолюбні. Не витримують навіть слабких заморозків. Віддають перевагу пухким та родючим ґрунтам. Декоративний вигляд має і велике листя рослини серцевидної форми [Киселев, 1953].
На даний час, існують сорти у Ipomoea purpurea L. та Ipomoea tricolor. Головною декоративною ознакою у існуючих сортів є забарвлення квітки. Відомі сорти у Ipomoea purpurea L.: «Крімсон Рамблер» бархатисто-червоного кольору; «Мілкі Вей» строкаті, біло-рожеві; «Літаюче блюдце» строкаті, синьо-фіолетові; «Біла Зірка» білого кольору; «Рубіновий Килим» дрібні квітки червоного кольору; «Скарлет О’хара» яскраво-червоного кольору; «Блакитна зірка» синього кольору. У Ipomoea tricolor : «Гранд Па» бархатисто-фіолетового кольору; «Чорний оксамит» темно оксамито-фіолетового кольору; «Небесна синява» блакитно-синього кольору [Попова, 1994].
У 2009 році вивчали два зразки З – 1 з блакитним забарвленням квітки та З – 2 – з рожевим. Лінія З-2 мала більшу висоту (215 см), більш тривалий загальний період цвітіння (87 дн.) та більший діаметр квітки (5,3 см).
Метою нашої подальшої роботи є створення та вивчення колекції за ознаками забарвлення і розміру квітки та виявлення характеру успадкування основних типів забарвлення квітки у іпомеї пурпурної.
Література
1. Киселев Г.Е. Цветоводство. - М.: Сельскохозяйственная литература, 1953. – 971 с.
2. Попова Л.В. Учебная книга цветовода. – М.: Колос, 1994. – 184 с.
Карпова Христина
студентка 4 курсу біологічного факультету
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МІКСБОРДЕРІВ В ОЗЕЛЕНЕННІ МІСТА
Міксбордери — квітники, в яких чагарники, троянди, багаторічники та однорічники вирощуються разом. Це сучасний елемент декоративного оформлення, який дозволяє якомога довше зберігати яркість та привабливість саду. В основі планування і посадки міксбордера лежить об'єднання рослин для оптимального використання наявного простору [Ноєль Кінгсбері, 2005].
Клумби, які ми звикли бачити на вулицях, часто не завжди мають привабливий вигляд, оскільки для кожного сезону потрібні певні рослини, які відповідають даним умовам зростання і мають відповідні біологічні і морфологічні особливості. Поєднання декоративності кожного сезону в міксбордері дозволяють в повному ступені оцінити багатство рослинного царства: різноманітну форму листя, текстуру, щонайширшу гамму забарвлень квіток, листя і кори, красу осіннього листя і ягід, велику кількість форм.
Метою роботи було встановити найбільш відповідні рослини для кожного сезону з урахуванням їх характеристик і особливостей. І об'єднання цих рослин в гарні гармонійні клумби, які могли б радувати жителів та гостей міста протягом всього весняно-літнього та літньо-осіннього періоду.
Бордюр, заповнений барвистими квітами, виглядає на перший погляд напрочуд ефектно, однак за відсутності структури він виглядає декілька неохайним, а після закінчення цвітіння може стати просто безформним. Тому виконання основних правил формування таких невід'ємних елементів рослини як висота, форма і текстура, має дуже важливе значення при створенні міксбордерів. Варіювати тими або іншими елементами можна за допомогою додавання різних рослин, які роблять міксбордер цікавішим.
У всій рослинній різноманітності існують такі рідкісні екземпляри дерев і трав'янистих рослин, які порадують око в різні періоди зимового часу (ліщина – в лютому з’являються жовті сережки, малина Кокбурна – в кінці зими білі квіти, осока гвоздикова – на протязі всьго року має зелене забарвлення, морозник чорний, який квітує з-під снігу). Також при оформленні міксбордерів традиційно використовують ліани (ломоніс, плющ, кампсис, акебія, жимолость, актинідія) і останнім часом – пряні трави, які набули широкого поширення.
Література
1. Ноэль Кингсбери Миксбордеры. Дизайн и посадка: пер. с англ. – М.: Кладезь-Букс, 2005
Кліменко Олеся
студентка 3 курсу біологічного факультету
ВИВЧЕННЯ ОЗНАК ДЕКОРАТИВНОСТІ У ЗРАЗКІВ ALCEA ROSEA
Malvales нараховує близько 60 видів, але в декоративному садівництві використовується переважно Alcea rosea (шток-роза рожева, мальва), яка має багато чисельні садові форми.
Мальви мають широку екологічну амплітуду. Вони морозо- і зимостійкі рослини. В другий і наступні роки життя переносять морози без снігу до мінус 15-16 º С, а під снігом до мінус 36 - 38º С. Високо пластичні по відношенню до зволоження, тому добре ростуть і при достатній вологості і дуже стійкі до посухи.
Мальва – багаторічна трав’яниста рослина, яку зазвичай вирощують як дворічну. Сходи починають з'являтися при температурі +5 -7 ºС, а більш інтенсивно при +15 – 20 ºС. Вони здатні переносити весняні приморозки до мінус 1 - 3ºС. Вегетуючі рослини витримують короткочасне зниження температури, рано весною до мінус 3 - 4ºС, а восени – до мінус 5 - 6ºС [Киселев, 1953].
Найбільшу декоративність мають великі квітки різного забарвлення: білі, кремові, рожеві різних відтінків, червоні, майже чорні. Найрозповсюдженішими на території України є мальви з блідо-рожевим та темно-рожевим забарвленням квіток.
Широко відомими є сорти «Бордо», «Літній карнавал», «Марун», Чатерс магніфік», «Джет Блек» [Попова, 1994]. На теперішній час, в Україні вже створено два високопродуктивні сорти багаторічних мальв, які занесено до Державного реєстру сортів рослин та рекомендовано для вирощування у трьох агрокліматичних зонах України. За потребою до світла більшість сортів геліофіти, хоча деякі гемісціофіти.
За результатами 2009 року три зразки, що вивчались, різнились за основними ознаками декоративності. Самим високим був зразок З-1 (180 см), найбільшу кількість стебел мав З-2 (6 шт.) і цей же зразок мав найдовший загальний період цвітіння (120 дн.)
Метою нашої подальшої роботи є створення колекції за ознаками забарвлення, розміру та форми квітки. Зразки колекції буде детально вивчено за важливими для селекції ознаками такими як: висота рослини, кількість стебел, кількість квіток на 1 рослині, загальний період цвітіння, кількість насінин на 1 рослині та інші.
Література
1. Киселев Г.Е. Цветоводство. - М.: Сельскохозяйственная литература, 1953. – 971 с.
2. Попова Л.В. Учебная книга цветовода. – М.: Колос, 1994. – 184 с.
Кривошей Уляна
студентка 5 курсу біологічного факультету
ВПЛИВ ПРОМИСЛОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ АЛЮМІНІЄВОГО КОМБІНАТУ
НА МОРФОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН
Алюмінієвий комбінат забруднює середовище сполуками фтору, які небезпечні для живих організмів, особливо рослин, здатних накопичувати їх у великій кількості. Сполуки фтору, такі як HF, NaF, KF, NH4F негативно впливають на ріст рослин, але при цьому рослини відіграють роль природних фільтрів, знешкоджуючи токсичні речовини. Тому важливою є проблема вивчення впливу промислових забруднень на ріст та розвиток рослин, морфологічні показники. Встановлення змін цих показників в умовах техногенного навантаження використовується для біомоніторингу і оцінки стану довкілля.
Завданнями нашого дослідження було визначення впливу забруднення на:
- річний приріст пагонів;
- площу листової пластинки;
- вміст золи у листі рослин.
При виконанні дипломної роботи використовувались такі методи: морфометричний, ваговий, статистичний. Об’єктами дослідження були деревні рослини: вишня звичайна, липа серцелиста, абрикос звичайний, бузок звичайний, гіркокаштан звичайний, катальпа бігнонієвидна. Порівнювались дані із зони, забрудненої викидами Запорізького алюмінієвого комбінату, з даними в умовно чистій зоні.
Встановлено, що промислове забруднення алюмінієвого комбінату зменшує річний приріст вишні звичайної на 76,5%, липи серцелистої – на 70,8%, у гіркокаштану звичайного – на 51%, у абрикоса звичайного – на 36%, у бузку звичайного – на 27%. Встановлено, що промислові забруднення алюмінієвого комбінату зменшують площу листків у абрикоса звичайного на 48,6%, у вишні звичайної – на 32,6%, у липи – на 37,7%, у бузку – на 18,2%. У катальпи бігнонієвидної було незначне зменшення річного приросту і площі листків. В зоні промислового забруднення алюмінієвого комбінату коефіцієнт озолення збільшений на 107% у липи серцелистої і на 37,5% - у бузку звичайного, що свідчить про накопичення рослинами фторидів.
Отже, забруднення середовища фторидами негативно впливає на ростові процеси, зменшуючи річний приріст деревних рослин і площу листової пластинки. При цьому відносно стійкими до забруднення є липа серцелиста і катальпа бігнонієвидна.
Левчук Ганна, *Яранцева Вікторія
аспірант кафедри садово-паркового господарства та
генетики рослин біологічного факультету ЗНУ,
*студентка 2 курсу біологічного факультету
ПІГМЕНТНИЙ СКЛАД ЛИСТЯ РІЗНИХ ТИПІВ ХЛОРОФІЛЛЬНИХ МУТАНТІВ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО
Фотосинтез - один з найважливіших процесів рослинного організму, завдяки якому рослина здатна накопичувати органічну масу з води та вуглекислого газу під дією сонячного світла. Здатність рослини до фотосинтезу та його інтенсивність насамперед залежить від пігментного складу: хлорофілів «а», «в», а також каротиноїдів [Кочубей С.М., 2001].
Значні зміни в складі та співвідношенні пігментів призводять спочатку до фізіологічних змін, а згодом і до морфологічних, які пов‘язані із забарвленням рослин, що можна спостерігати на прикладі мутантів з хлорофільною недостатністю. Саме тому хлорофілльні мутанти вищих рослин протягом багатьох років використовуються для вивчення процесів фотосинтезу Цікавим об’єктом для вивчення особливостей процесів фотосинтезу в фізіолого-біохімічному та генетичному аспектах є мутанти льону, отримані в ході досліджень з експериментального мутагенезу [Полякова И.А., Лях В.А., 2002].
Метою данної роботи було встановити пігментний склад у листі льону олійного сорту Циан та його мутантних ліній М-80, М-81та М-84 на стадії «ялинки». Рослини вирощувалися в умовах фітотрону при 16-годинному світловому дні протягом 4-х тижнів; з листя пігменти екстрагували 80 % ацетоном та визначали їх кількість спектрофотометричним методом (на СФ-46).
Досліди показали, що у мутантних ліній в порівнянні з контролем зміна пігментного складу відбувалась по різному. У лінії М-80 пігментний склад майже не змінився, у М-81 – кількість пігментів зменшилася, а у М-84 – збільшилася. Співвідношення пігментів хлорофіл «а»/хлорофіл «в» та хлорофіли/каротиноїди майже у всіх випадках зменшилося, однак це зменшення мало різний ступінь: найбільше зменшення спостерігалося у М-81, а найменше – у М-80, що співвідноситься і з рівнем прояву хлорофілльної недостатності.
Література
1. Кочубей С.М. Организация фотосинтетического апарата высших растений. – К.: Альтерпрес, 2001. – 204 с.
2. Полякова И.А., Лях В.А. Хлорофилльные мутации у льна масличного // Наук.-техн.бюл. ІОК УААН. – 2002. – Вип.7. – С. 39-44.
Лисоконь Оксана
студентка 4 курсу біологічного факультету
Вплив умов вирощування на декоративність рослин роду Тагетес (Tagetes)
В сучасній ландшафтній архітектурі дуже широко використовують однорічники. Тагетеси — це дуже декоративні рослини, які привертають увагу як селекціонерів, так і ландшафтних дизайнерів [Кудрявец, 2000]. Ці рослини не вибаглеві до умов зростання, а саме до температури повітря, вологості грунту, наявності в ґрунті достатньої кількості органічних і мінеральних речовин. Через свою невибагливість тагетеси дуже цінні в озелененні як промислових міст, так і приватних садиб [Яременко, 1992].
Було досліджено зміни основних декоративних ознак рослин роду Tagetes в залежності від умов вирощування, а саме відстані між рослинами. Загальна кількість аналізованих генотипів - 27. Відстань між рослинами становила у різних варіантах: 5, 10, 15, 20, 25, 30 см. Кількісні ознаки, які були проаналізовані: середня висота рослини, кількість бічних пагонів, проекція куща, кількість та діаметр квітів на рослині.
В результаті аналіза отриманих даних спостерігаємо пряму залежність зміни кількісних ознак від відстані між рослинами. Загальна динаміка така: при збільшенні відстані збільшуються показники всіх аналізованих ознак. Максимальні показники прояву ознак спостерігаються на відстані 25 см між рослинами. Так середня висота рослин коливалась від 40 см, при відстані 5 см , до 53.9 см, при відстані 30 см, тобто збільшення склало 58.5%. Майже такі ж результати (55 та 56%) отриманні при вивченні кількості пагонів та проекції куща.
Щодо генеративної сфери, то збільшення кількості квітів на рослині та їх діаметр при розрідженні насаджень було суттєвіше: 88 та 64% відповідно.
Для розвитку всіх проаналізованих ознак найвигіднішою виявилась відстань між рослинами 25 см. У більш щільних насадженнях спостерігаємо витягнуті стовбури рослин, пригнічений розвиток бічних пагонів, дрібні квітки при їх невеликій кількості. Крім того у загущених посівах строки вегетації, зокрема цвітіння, уповільнюються. А при розрідженні до 30 см рослини виявились більш чутливими до можливого негативного впливу середовища (вітер, посуха), що у певній мірі призводить до втрати декоративності порівняно з посівами на відстані 25 см.
Література
1. Кудрявец Д. Б., Петренко Н. А. Однолетние растения в саду. - М. – 2000.- 287 с.
2. Яременко Л. М., Лозіцька Л. М. Однорічні квіти. - К.: Урожай, 1992.- 136 с.
Литовченко Андрій,*Самарська Олена Вікторівна
студент 2 курсу біологічного факультету, * асистент
кафедри садово-паркового господарства та
генетики рослин біологічного факультету ЗНУ
МІНЛИВІСТЬ ДЕЯКИХ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК РОСЛИН ПРИРОДНОЇ ПОПУЛЯЦІЇ кінського часнику звичайного
Кінський часник черешковий (Аlliaria petiolata) - дворічна трав'яниста рослина із родини хрестоцвітих. Зустрічається у всіх областях України. Росте в лісах, серед чагарників, у ярах, іноді як бур'яниста рослина в садах і городах. Будучи родичем гірчиці, кінський часник становить інтерес і як олійна культура.
З метою можливого введення цієї рослини в культуру як олійної та можливого відбору високо продуктивних зразків з природної популяції було вивчено варіювання деяких морфологічних ознак рослин в одній із природних популяцій Аlliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande Дніпропетровської області.
Для цього використовували морфометричні та статистичні методи. Вивчали такі морфологічні показники як висота рослини, кількість плодів на одній рослині та загальна кількість листків. Було проаналізовано 50 рослин через кожні 20 см вздовж прямої лінії в найширшій частині популяції.
Результати досліджень показали, що середня висота рослин становила 146,8 ± 3,20 см, причому в даній популяції переважали рослини вище 116 см, яких було більше 94 %. Кількість стручків на одній рослині варіювала від 11 до 339 і в середньому становила 118,8 ± 8,40 шт. на одній рослині. Кількість листків варіювала від 5 до 38 і в середньому дорівнювала 19,1 ± 1,26 шт на одну рослину.
Аналіз коефіцієнтів варіації вивчених ознак показав, що розмах фенотипової варіації кількості плодів та загальної кількості листків був досить високим і становив 50,0 та 46,8, відповідно. Варіювання ознаки в широких межах дає можливість добору високо продуктивних генотипів рослин. Для висоти рослини цей показник був невисоким та дорівнював 15,4.
Також нами були розраховані коефіцієнти кореляції між висотою рослини, кількістю плодів і загальною кількістю листків на рослині. Так, найбільшим коефіцієнт кореляції виявився між кількістю плодів і кількістю листків на рослині й становив 0,80 ± 0,087. Співставимими були коефіцієнти кореляції між кількістю плодів і висотою рослини й загальною кількістю листків і висотою рослини. У першому випадку він склав 0,58 ± 0,117, а в другому - 0,56 ± 0,119.
Лук’янов Андрій
студент 5 курсу біологічного факультету
ГЕНОТИПОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ОЗНАК У НОВИХ ЛІНІЙ
ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО
Льон - найважливіша технічна культура у світі. За останні роки в Україні створено 7 сортів льону олійного {Linum humile Mill.) з різними комплексами морфологічних ознак. Основними напрямами в селекційній роботі з льоном олійним є селекція на врожайність [Лях, 2008].
Об’єктом досліджень були нові лінії льону кудряшу, створені методом індивідуального добору з гібридних комбінацій [Лях, 2008]. Досліди закладали згідно з „принципом єдиної відмінності", а саме: посів в один день на одній ділянці, у двох повтореннях з чергуванням систематичним методом. Завдяки цьому всі зразки були в однакових умовах, що зводить до мінімуму можливість похибки результатів через різного роду кліматичні, погодні, ґрунтові чи інші фактори, що могли б вплинути на ріст та розвиток рослин, і, як наслідок, на результати експерименту. Догляд за рослинами та збирання проводили за загальноприйнятою методикою.
У результаті експерименту нами була виявлена мінливість ознак габітусу та продуктивності у ліній льону олійного під впливом умов вирощування. Виявлено, що всі зразки перевищують сорт-стандарт за кількістю бічних стебел, кількістю коробочок та кількістю насіння на одній рослині. Встановлено, що при посіві з міжрядковим інтервалом 15 см у рослини льону зменшилася висота рослини та збільшилися показники елементів структури урожаю. У зразків, що вивчалися, збільшується доля насіння з бічних пагонів у порівнянні з контролем.
Виявлені взаємозв'язки між проявом генотипових ознак у нових ліній льону олійного (Linum humile Mill.) можна використовувати в селекційній та генетичній роботі з цією рослиною.
Література
- Лях В. О., Полякова І. О. Селекція льону олійного (Методичні рекомендації). -
Запоріжжя: ЗНУ, 2008. – 40 с.
- Лях В. А., Сорока А. И. Ботанические и цитологические особенности видов рода
Linum L. и биотехнологические пути работы с ними: Монография. - Запоріжжя: ЗНУ,
2008. - 182 с.
Міщенко Наталія
студентка 4 курсу біологічного факультету
ОЗЕЛЕНЕННЯ ЕТНОСЕЛА ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
На сучасному етапі розвитку туризму спостерігається зрушення масового інтересу від звичайних відпочинкових поїздок до змістовніших, пізнавальних подорожей. Завдяки цьому популярності набули подорожі у сільську місцевість, де міського туриста оточує своєрідна екзотика: аграрні і сільські пейзажі, традиційний селянський спосіб життя, свійські тварини, екологічно чисті продукти [Захаров, 2005].
Відтак на території України одним з найперспективніших видів відпочинку є сільський зелений туризм. Зокрема, особливу цінність мають не тільки природні рекреаційні ресурси, але й історико-етнокультурні.
У зв’язку з цим істотний інтерес становить створення історико-розважального центру «Етнографічне село» у північній частині Запорізької області. Вибір місця розташування даного об’єкта зумовлений оптимальними екологічними умовами і багатою історією Вільнянського району.
З метою підвищення рекреаційної атракторності даної території нами був розроблений проект озеленення етнографічного села, який включав закладення лісопаркової зони на території п’ять га, створення партерної клумби біля споруди сільської пошти, формування деревного культур фітоценозу із використанням елементів ландшафтного дизайну навколо місцевого ставка.
При створенні лісопаркового насадження був запропонований наступний асортимент деревних рослин: Quercus rubra Du Roi, Robinia pseudoacacia L., Sorbus aucuparia L., Tilia cordata Mill., Malus niedzwetskyava Dieck., Tamarix tetranda Pall., Spiraea vanhouttei Zab., Forsythia suspense Vahl., Mahonia aqvuifolium Nutt. та інші. Для вертикального озеленення рекомендовано використовувати такі види, як Polygonum baldschuanicum Reg. і Lonicera periclymenum L.
Література
1. Захаров И.П. Зеленый туризм.- М.: Сталкер, 2005.- 250 с.
Передерій Катерина
студентка 5 курсу біологічного факультету
ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ ОЗНАК ЗРАЗКІВ СОНЯШНИКА, СТВОРЕНОГО ЗА УЧАСТЮ ДИКОГО ВИДУ Н. AGROFILUS
Соняшник декоративний - є однією з найпошириніших культур на західному ринку декоративних рослин.
На сьогодні створено вже багато сортів декоративного соняшника. Проте ознаками декоративності в них виступають лише забарвлення та форма кошика і зовсім не приділяється уваги декоративним ознакам вегетативної сфери рослини. Причому майже всі існуючі сорти - високорослі.
Одним з джерел декоративних ознак вегетативної сфери може бути дикий вид соняшника H. Argofillus, який має специфічну форму та структуру листа й до того легко схрещується з соняшником декоративним – Helianthus annus ssp. ornamentalis.
Метою роботи було створення відносно низькорослого вихідного матеріалу соняшника декоративного в поєднанні з іншими ознаками декоративності — декоративними ознаками кошика, великою кількістю бічних пагонів та декоративними ознаками листків.
Одним з головних критеріїв при відборі зразка була його висота, яку він успадковує від батьківських форм. Більшість зразків добору отримали висоту дикого виду і лише окремі нащадки мали висоту низькорослого батьківського сорту Місячна казка. Це такі зразки як 48 - 6 і 55 - 1, які мають відповідно висоту 0,95 і 0,99 м й суттєво за цією ознакою відрізняються від значень дикого виду.
Перспективними для подальшої роботи відібрано зразки, які поєднують низькорослість і такі декоративні якості як великий розмір листка, наявність зубчиків і опушення листкової пластинки та галуження по всій частині рослини. Найбільше цим критеріям відповідають зразки 48-6 та 55-1. Додаткової роботи в плані зменшення висоти рослини потребують зразки з сильним опушенням, що має велику декоративну цінність.
Література
1. Бочкарев Н. И., Толмачев В. В., Цухло Л. Г. Генетика подсолнечника й пути оптимизации его селекции й семеноводств // Биология, селекция й возделывание подсолнечника. - М.: Агропромиздат. - 1991. - 268 с.
2. Подсолнечник / Под общ. ред. В. С. Пустовойта. - М.: Колос, 1975.- 592 с.
Повхан Ганна
студентка 4 курсу біологічного факультету