Geum.ru

Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007

Вид материалаДиплом

Содержание


Жовчно-кислотний спектр міхурової жовчі та дуоденального вмісту при експериментальному медикаментозному гепатиті у мишей за різн
Національний аграрний університет
Тхдхк + тдхк
Гхдхк + гдхк
Подобный материал:
1   ...   73   74   75   76   77   78   79   80   ...   150

ЖОВЧНО-КИСЛОТНИЙ СПЕКТР МІХУРОВОЇ ЖОВЧІ ТА ДУОДЕНАЛЬНОГО ВМІСТУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ МЕДИКАМЕНТОЗНОМУ ГЕПАТИТІ У МИШЕЙ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ КОРЕКЦІЇ

Литвиненко О.М., Грищенко В.А..

Національний аграрний університет


Медикаментозне ураження печінки є причиною 10 – 20 % усіх випадків розвитку фульмінантної форми печінкової недостатності. Найчастіше токсичне ураження печінки зумовлюють антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), серцево-судинні та психотропні препарати, тобто більшість сучасних лікарських засобів. До найважливіших загальних механізмів, що лежать в основі цитотоксичної дії ксенобіотиків, належать: порушення енергетичного обміну і гомеостазу внутрішньоклітинного Кальцію, активація вільнорадикальних процесів у клітинах, розлади процесів синтезу білка і клітинного поділу та пошкодження клітинних мембран. Водночас при медикаментозному ураженні печінки вторинно зазнають порушення процеси холатоутворення та жовчовиділення, тому сучасні терапевтичні схеми передбачають застосування препаратів з гепатопротекторними та репаративними властивостями. Серед них значної популярності набули фосфоліпідовмісні препарати.

Метою цієї роботи було дослідити особливості жовчно-кислотного спектра (ЖК-спектра) жовчі і дуодентального вмісту при експериментальному медикаментозному гепатиті мишей та провести порівняльну оцінку корегуючої ефективності препаратів на основі фосфоліпідів рослинного (“Ессенціале”) та тваринного (біологічно активна добавка (БАД) FLP-MD)) походження.

В експерименті використовували мишей (самців) лінії СВА 2-х місячного віку з масою тіла 18 – 20 г, з яких було сформовано 4-и дослідні групи: І, II, III і контрольну. Тривалість досліду становила 65 діб. Медикаментозну форму токсичного гепатиту з одночасними ознаками гастроентериту викликали за розробленою нами моделлю шляхом застосування per os препарату “Диклофенак” (група НПЗП) у дозі 12,5 мг/кг маси тіла, один раз на добу, впродовж двох тижнів. Після чого мишам І групи вводили препарат “Ессенціале” на основі фосфоліпідів сої в дозі 500 мг/кг маси тіла, а тваринам ІІ групи – розроблену нами БАД FLP-MD репаративної дії на основі фосфоліпідів молока в дозі 13,5 мг/кг маси тіла, у ІІІ групі знаходились тварини, яких піддавали самореабілітації (без лікування). Контрольну групу формували з інтактних тварин. Жовчні кислоти розділяли за допомогою тонкошарової хроматографії з подальшою кількісною оцінкою окремих складових на стандартних пластинках фірми «Silufol» (Чехія) за методом (Весельський С.П. і спів., 1991).

Результати дослідження (таблиця) ЖК-спектра жовчі мишей III групи (самореабілітація) свідчать про вірогідне підвищення вмісту більшості досліджуваних жовчних кислот (ЖК) порівняно з контролем, а саме таурохолевої (ТХК) на 17,3 % і глікохолевої (ГХК) на 34,4 % кислот, сумарних фракцій глікохенодезоксихолевої + глікодезоксихолевої кислот (ГХДХК + ГДХК) на 31,0 % і таурохенодезоксихолевої + тауродезоксихолевої кислот (ТХДХК + ТДХК) на 87,1 %, що може свідчити про внутрішньопечінковий холестаз. Водночас при кількісному дослідженні ЖК-спектра вмісту кишечнику у тварин цієї групи встановлено вірогідне зниження рівня усіх досліджуваних фракцій ЖК: ХК, ТХК, ГХК, сумарних фракцій ГХДХК + ГДХК, ТХДХК + ТДХК і хенодезоксихолева + дезоксихолева кислот (ХДХК + ДХК), відповідно на 67,8; 50,1; 26,0; 54,7; 25,6 і 41,8 % порівняно з контролем. Це може свідчити про зниження біосинтетичної та кон‘югуючої функцій печінки і про порушення симбіотичних взаємовідносин між окремими штамами мікрофлори кишечнику.

Таблиця

Вміст жовчних кислот у міхурової жовчі та дуоденальноу вмісті піддослідних мишей за різних способів корекції, мг/дл (М ± m, n = 6)

Показники
Контроль
І група
ІІ група
ІІІ група

Жовчні кислоти у міхуровій жовчі піддослідних мишей

ТХК
602,83 ± 4,68
380,95 ±12,47*
742,50 ± 35,77*
706,93 ± 13,64*

ТХДХК+ТДХК
265,0 ± 20,38
170,80 ± 7,85*
343,90 ± 11,53*
495,70 ± 22,01*

ГХК
160,33 ± 6,36
127,73 ± 6,25*
181,87 ± 3,70*
215,43 ± 6,84*

ГХДХК+ГДХК
140,13 ± 2,39
80,90 ± 5,09*
140,50 ± 2,79
183,53 ± 4,39*

ХК
29,42 ± 1,26
46,10 ± 2,85*
30,57 ± 1,24
20,72 ± 1,33*

ХДХК+ДХК
22,45 ± 1,0
38,65 ± 2,97*
23,35 ± 1,85
21,10 ± 0,53

Σ жовчних кислот
1220,16 ± 19,31
845,13 ± 21,65
1462,69 ± 36,71
1643,41 ± 17,21

Жовчні кислоти у дуодентальному вмісті піддослідних мишей

ТХК
3,81 ± 0,20
5,61 ± 0,42*
2,80 ± 0,21*
1,90 ± 0,09*

ТХДХК + ТДХК
4,45 ± 0,30
8,42 ± 0,53*
3,71 ± 0,33
3,31 ± 0,30*

ГХК
3,11 ± 0,10
4,74 ± 0,31*
2,32 ± 0,14*
2,30 ± 0,21*

ГХДХК + ГДХК
7,75 ± 0,33
11,80 ± 1,11*
5,90 ± 0,51*
3,51 ± 0,22*

ХК
13,75 ± 1,61
7,10 ± 0,21*
7,80 ± 0,20*
4,43 ± 0,40*

ХДХК + ДХК
6,20 ± 0,31
4,05 ± 0,60*
5,81 ± 0,52
3,61 ± 0,22*

Σ жовчних кислот
39,07 ± 0,44
41,72 ± 0,85*
28,34 ± 0,37*
19,06 ± 0,17*

* – Р < 0,05, порівняно зі значеннями контрольної групи.

Застосування препарату ”Ессенціале” викликає істотне зниження рівня більшості ЖК у жовчі, за винятком ХК і сумарної фракції ХДХК + ДХК, що, можливо, пов’язано з недостатнім відновленням конۥюгуючої функції печінки. Проте у дуодентальному вмісті відмічається підвищення вмісту більшості ЖК, окрім вищезазначених фракцій. Це, поряд з відомим позитивним впливом препарату ”Ессенціале” на структурно-функціональний стан печінки, її жовчоутворну та елімінаційні функції, може свідчити про повільне відновлення ентерогепатичної циркуляції ЖК у випадку даної моделі.

При лікуванні БАД FLP-MD у жовчі спостерігається вірогідне підвищення вмісту конۥюгованих фракцій ЖК поряд з нормалізацією вмісту ХК і вторинних ЖК. Водночас вірогідне зниження рівня більшості ЖК у дуодентальному вмісті характеризує більш швидке відновлення пошкоджених гепато- і ендотеліоцитів та покращення ентерогепатичної циркуляції кислот.

Зміни сумарної кількості ЖК у мишей дослідних груп підтверджують загальні закономірності щодо кількісного перерозподілу індивідуальних їх фракцій.

Отже, у тварин із самореабілітацією залишаються суттєві розлади синтетичної, конۥюгуючої та елімінаційної функцій печінки. В результаті застосування препаратів на основі фосфоліпідів рослинного та тваринного походження отримано різний терапевтичний ефект, що свідчить про відмінності механізмів їх впливу на холатоутворну і жовчовидільну функції печінки.