Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание І. Тематичний план курсу ІІ. Зміст дисципліни та структура курсу ІІІ. Основна література до курсу логіки: підручники, довідники, словники Тема 1. Предмет і значення логіки (2 год.) Мета заняття Практичні завдання Додаткова література Логічний словник Тема 2. Поняття як форма мислення (4 год.) Мета завдання Практичні завдання Додаткова література Контрольні запитання до теми Логічний словник Тема 3. Судження як форма мислення (4 год.) Практичні завдання Додаткова література Контрольні запитання до теми Логічний словник Тема 4. Умовивід як форма мислення (4 год.) ... Полное содержание

Подобный материал:

• Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів денної та заочної, 2076.33kb.
• Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів денної та заочної, 963.48kb.
• Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи, 372.3kb.
• Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи Для студентів денної І заочної форми, 516.83kb.
• Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
• Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів денної форми навчання, 287.4kb.
• Містить рекомендації по організації самостійної роботи, зокрема, по підготовці студентів, 499.21kb.
• Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи Для студентів денної І заочної форми, 441.83kb.

ПІВДЕННОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО СЛАВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ


Кафедра

соціально-гуманітарних дисциплін


Маргеліс Н.В.

Онофрійчук О.А.

ЛОГІКА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ

НАВЧАННЯ


Миколаїв 2004


ВСТУП


Вища освіта сьогодні націлена на вирішення двох основних завдань: відповідати світовим стандартам якості підготовки спеціалістів та задовольняти соціальну потребу у вихованні особистості та громадянина, який повинен мати високу культуру суспільної взаємодії та широку ерудицію. Такий підхід передбачає суттєве збільшення в процесі освіти гуманітарної компоненти, яка пов’язана з логіко-методологічною підготовкою спеціалістів. Як практична проблема освіти, підвищення культури аналітичного мислення не може бути реалізоване лише в межах предметного навчання фаховим дисциплінам. Необхідним є спеціальний навчальний цикл, звернений до вивчення теорії, методів і засобів логічної науки, а також її застосування в соціальній практиці. Логіко-методологічна освіченість у галузі гуманітарних наук спеціаліста не просто доповнює його компетентність і фахову культуру, але й демонструє якісний рівень професіоналізму.

Логіка народилась у лоні філософської теорії і походить від грецького слова “logos” – думка, розум, закономірність, мова, мовлення, мислення. Цей термін використовується для визначення сукупності правил, яким підкоряється процес мислення, а також для визначення науки про правила міркування і тих форм, в яких воно відбувається.

Мислення, як складний феномен є предметом вивчення не лише логіки, а й багатьох інших наук – філософії (теорія пізнання), психології, інформаційних систем, мовознавства та ін. Так, гносеологія досліджує питання відношення мислення до буття, його виникнення і розвиток, взаємозв’язок з чуттєвим ступенем пізнання, проблему істинності тощо. Психологія вивчає мислення стосовно тих причин і умов, які забезпечують нормальне функціонування мислення в індивідуальному розвитку людини, вплив на мислення емоцій, волі та інших психічних явищ. Інформаційні системи вивчають мислення шляхом моделювання його у вигляді схем, за допомогою яких здійснюється сприйняття, запам’ятовування і переробка інформації з метою її передачі та збереження. Фізіологія вищої нервової діяльності досліджує мислення з боку матеріальних процесів, які протікають у клітинах кори головного мозку (нейронах) і становлять собою його фізіологічну основу. Тобто кожна з наук займається певним аспектом мислення. Логіка вивчає абстрактне мислення як засіб пізнання світу, досліджує впорядкованість людського мислення, основними рисами якого є чітка визначеність, послідовність, несуперечливість та доказовість, його закони і форми.


Основною метою вивчення логіки є розвиток аналітичного стилю мислення і праксеологічного досвіду інтелектуальної діяльності до чітких систематизованих форм, укріплення навичок ефективного застосування логічних знань у практиці правового, політичного і соціального спілкування.


Студенту треба знати:

• основний зміст розділів курсу логіки;
  
• понятійно-термінологічний апарат науки;
  
• сутність основних форм і законів логіки;
  
• історію розвитку логічних вчень.
  

Студенту треба вміти:

• чітко і несуперечливо формулювати думки;
  
• виявляти протиріччя і логічні помилки в процесі спілкування;
  
• вирішувати задачі, запропоновані для практичного виконання;
  
• застосовувати принципи логіки в практиці своєї фахової діяльності.
  

Курс викладається у третьому триместрі та розрахований на 54 години: 18 годин лекцій, 18 годин практичних занять, 18 годин самостійної роботи. Підсумковий вид контролю – залік.

І. Тематичний план курсу

№ п/п	Назва тем	лекції	практ. заняття	самост. робота
1.	Предмет і значення логіки	2	2	2
2.	Поняття як форма мислення	4	4	2
3.	Судження як форма мислення	4	4	2
4.	Основні закони логіки	-	-	4
5.	Умовивід як форма мислення	4	4	4
6.	Логічні основи теорії аргументації	4	4	4
Разом: 54 години		18	18	18

ІІ. Зміст дисципліни та структура курсу

Тема 1. Предмет і значення логіки

Мислення як предмет вивчення формальної логіки. Форми мислення. Зміст думки. Структура думки. Істинність і правильність мислення. Теоретичне і практичне значення логіки. Традиційна і сучасна логіка. Основні етапи розвитку формальної логіки.

Зв’язок абстрактного мислення з мовою. Мова як знакова система. Поняття знаку. Види і основні характеристики знаків. Предметне значення знаку. Смисл знаку. Основні семантичні і синтаксичні категорії мовних виразів. Рівні семіотичного аналізу мови. Синтаксис. Семантика. Прагматика. Формалізація. Природна мова і формалізовані мови. Мовні вирази і логічна форма. Дескриптивні терміни. Логічні терміни. Дескриптивні висловлювання. Логічні функції. Предметні функції.


Тема 2. Поняття як форма мислення


Загальна характеристика поняття. Значення понять у процесі пізнання та спілкування. Поняття і слово. Основні логічні прийоми формування понять: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення. Зміст і обсяг поняття. Види понять. Відношення між поняттями. Операції з поняттями. Обмеження та узагальнення понять. Операції поділу понять. Види поділу понять. Правила поділу понять. Додавання, множення і віднімання обсягів понять. Операція визначення поняття. Види визначень. Основні правила визначення понять і помилки, можливі при цьому.


Тема 3. Судження як форма мислення


Загальна характеристика судження, його структура. Судження і речення. Прості судження, їх види і структура. Атрибутивні судження, судження з відношеннями, судження існування. Об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю. Істинність та хибність суджень. Співвідношення логічної правильності та істинності. Розподіленість термінів у судженнях. Відношення між судженнями. «Логічний квадрат». Складне судження та його види. Умови істинності складних суджень. Модальність суджень. Види модальності.


Тема 4. Основні закони логіки


Ознаки правильного мислення: визначеність, несуперечність, послідовність, доказовість. Закон тотожності. Синонімія, омонімія, полісемія і закон тотожності. Помилки, що випливають через порушення закону тотожності. Закон несуперечності. Помилки, пов’язані з порушенням закону несуперечності. Закон виключеного третього. Помилки, пов’язані з порушенням закону виключеного третього. Закон достатньої підстави. Закон подвійного заперечення. Закон ідемпотентності. Закон комутативності. Закон контрапозиції. Закон складної контрапозиції. Закон асоціативності. Закон дистрибутивності. Закони де Моргана.


Тема 5. Умовивід як форма мислення


Загальна характеристика умовиводу, його структура. Форми і види умовиводів. Безпосередні й опосередковані умовиводи. Дедуктивні, індуктивні, традуктивні (за аналогією) умовиводи. Безпосередні дедуктивні умовиводи. Перетворення, обернення (конверсія), протиставлення предикату, протиставлення суб’єкту. Умовиводи за „логічним квадратом". Опосередковані дедуктивні умовиводи. Простий категоричний силогізм. Фігури і модуси категоричного силогізму. Скорочений силогізм (ентимема). Складні силогізми. Складноскорочені силогізми. Умовні умовиводи. Умовно-категоричний силогізм. Розділовий умовивід. Умовно-розділовий силогізм. Індуктивні умовиводи. Види індукції. Традуктивні умовиводи (за аналогією). Види аналоги. Умови підвищення ступеня ймовірності висновків за аналогією.

Тема 6. Логічні основи теорії аргументації


Сутність логічної аргументації та її структура. Аргумент. Факт. Пояснення. Доведення і спростування. Структура доведення: теза, аргументи, демонстрація. Види доведення: пряме й непряме. Спростування та його види: спростування тези, спростування аргументів, спростування демонстрації. Правила аргументації і спростування. Правила щодо тези. Помилки стосовно аргументів. Правила щодо демонстрації. Логічні помилки: паралогізми й софізми. Логічний такт та манера сперечатися. Доведення і дискусія. Гіпотеза як форма розвитку знання. Побудова гіпотези та етапи її розвитку. Способи доведення і спростування гіпотез.

ІІІ. Основна література до курсу логіки: підручники, довідники, словники

1. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка. Навчальний посібник для економістів. - К.: КНДЕУ, 2000.
   
2. Берков В.Ф., Яскевич Я.С., Павлюкевич В.И. Логика. – Минск: ТетраСистемс, 2000.
   
3. Бочоров В.А., Маркин В.И. Основи логики. – М.: Космополис, 1997.
   
4. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. – М.: Новая школа, 1996.
   
5. Войшвилло Е.К, Дегтярев М.Г. Логика. – М.: Владос, 1998.
   
6. Гвоздик О.И. Логика. – К., 2003.
   
7. Гетманова А.Д. Учебник по логике. - М.: Высшая школа, 1995.
   
8. Жеребкін В.Є. Логіка. – К.: Знання, 2002.
   
9. Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). – К.: Атика, 2001.
   
10. Івін О.А. Логіка. - К.: АртЕк, 1996.
    
11. Ивлев Ю.В. Логика. Учебник. - М.: МГУ, 1992.
    
12. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К.: Абрис, 1996.
    
13. Карамишева Н.В. Логіка. Підручник для студентів-правників. – Львів, 2000.
    
14. Кириллов В.И, Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических факультетов и институтов. – М.: Высшая школа, 1995.
    
15. Конверський А.Є. Логіка. - К.: Либідь, 1999.
    
16. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. - М.: Наука, 1975.
    
17. Краткий словарь по логике /Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. - М.: Просвещение, 1991.
    
18. Курбатов В.И. Логика в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.
    
19. Логический словарь «Дефорт». – М.: Мысль, 1994.
    
20. Малахов В.П. Основы формальной логики. – М., 1998.
    
21. Малахов В.П. Логика для юристов. – М., 2002.
    
22. Переверзев В.Н. Логистика. Справочная книга по логике. – М.: Мысль, 1995.
    
23. Рузавин Г.И. Логика и аргументация. – М.: ЮНИТИ, 1997.
    
24. Светлов В.А. Практическая логика. – СПб.: Изд-во Русского Христианского института, 1975.
    
25. Свинцов В.И. Логика. – М.: Высшая школа, 1987.
    
26. Солодухин О.А. Логика: Экзаменационные ответы. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002.
    
27. Тофтул М.Г. Логіка. - К.: Академія, 1999.
    
28. Тягло О.В. Критичне мислення на підставі елементарної логіки. Навчальний посібник. – Харків, 2001.
    
29. Философский энциклопедический словарь. – М.: Инфри-М, 1997.
    
30. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К.: Золоті ворота, 1996.
    
31. Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К., 2001.
    

Додаткова література

1. Анушат Э. Искусство раскрытия преступления и законы логики. - К., 1997.
   
2. Бизам Д., Герцег Я. Игра и логика. – М.: Мир, 1975.
   
3. Бирюков Б.В. Жар холодных числ и пафос бесстрастной логики. – М.: Знание, 1985.
   
4. Вригт Г.Х. Логика и философия ХХ века //Вопросы философии. – 1992. - № 8. – с.80-91.
   
5. Гжегорчик А. Популярная логика. – М.: Наука, 1979.
   
6. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. – К., 2001.
   
7. Жоль К.К. Логика в лицах и символах. – М., 1993.
   
8. Ивин А.А. По законам логики. – М., 1983.
   
9. Ковальски Р. Логика в решении проблем. – М.: Наука, 1990.
   
10. Котарбинський Т. Лекции по истории логики //Котарбинський Т. Избранные произведения. – М., 1963.
    
11. Кэрролл Л. История с узелками. – М.: Наука, 1991.
    
12. Лихтарников М.М. Занимательные логические задачи. – СПб., 1996.
    
13. Логика, психология и семиотика: аспекты взаимодействия. – М., 1990.
    
14. Маковельский А.О. История логики. – М., 1967.
    
15. Мельников В.И. Логические задачи. – Киев – Одесса, 1989.
    
16. Пань Шимо (КНР) Логика Древнего Китая //Философские науки. – 1991. - № 11.
    
17. Петров Ю.А. Азбука логичного мышления. – М.: МГУ, 1991.
    
18. Поварнин С.И. Спор. О теории и практики спора //Вопросы философии. – 1990.- № 3.
    
19. Смаллиан Р.М. Как же называется эта книга? – М.: Мир, 1981.
    
20. Смаллиан Р.М. Принцесса или тигр. – М.: Мир, 1985.
    
21. Соломоник А. Язык как знаковая система. – М., 1992.
    
22. Стяжкин Н.И., Попов П.С. Развитие логических идей от античности до эпохи Возрождения. – М., 1974.
    
23. Стяжкин Н.И., Попов П.С. Развитие логических идей в эпоху Возрождения. – М., 1983.
    
24. Хаваш К. Так – логично! – М., 1985.
    
25. Хинтикка Я. Логико-эпистемологические исследования. – М., 1980.
    
26. Шрейдер Ю.А. Препятствие – логика //Природа. – 1992. - № 1.- С.75-81.
    
27. Яшин Б.Л. Задачи и упражнения по логике. – М.: Владос, 1996.
    

ІV. Плани практичних занять